mississ

Пользователи
  • Число публикаций

    2611
  • Регистрация

  • Последнее посещение

  • Days Won

    22

Весь контент пользователя mississ

  1. Здравствуйте, Анатолий Сергеевич или мадам Бобровская!
  2. Бобровский Анатолий Сергеевич. Здравствуйте, Анатолий Сергеевич!
  3. Про це потрібно повідомити податкову, хай наказує ТзОВ, яке не знаходиться за місцем юр. режестрації. Тоді податкова перестане приймати звіти і присвоїть вектору статус "підприємство у розшуку". Хай тоді "рішає" директор з податківцями - приємно, коли шахраї влітають на гроші)
  4. НБ Украины ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" щодо видів фінансових послуг I. Внести до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 1, ст. 1; 2011 р., № 23, ст. 160, № 52, ст. 591; 2012 р., № 12-13, ст. 82) такі зміни: 1) у частині першій: … доповнити пунктами 13 і 14 такого змісту: … 14) банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; … II. Прикінцеві та перехідні положення 1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування. … Президент України В.ЯНУКОВИЧ м. Київ 10 жовтня 2013 року № 643-VII Публікації документа Голос України офіційне видання від 08.11.2013 № 210 Набрання чинності відбудеться 08.02.2014 http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/643-vii Судебная практика будет меняться. Заявления на перевод налички признают договором комиссии, применять будут Закон Украины "О финансовых услугах и государственном регулировании рынка финансовых услуг" к кредитным правоотношениям (в постановлении пленума ВССУ №5 от 30.03.12 данный закон вообще не указан). Проблема в том, что за 20 лет деятельности банков не рассматривали правомерность совершения банковских операций. Благодаря псевдовалютным кредитам проявились проблемы в судебной практике по кредитным правоотношениям. Обязательство по выдаче кредита никогда не рассматривались в судах, за малым исключением (иск о расторжении кредитного договора по инициативе заемщика - http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=169#entry55544 ). Так может отозвать иск по договору комиссии пока? Судьи открыто говорят, что не будут признавать заявления на перевод налички договором комиссии, и на этом основании будут футболить иски, "чтобы не менять практику", начатую пресловутой Горловской судьей.
  5. Не соглашусь с Вами, поскольку речь идет о непонятных взаимоотношениях ПИБ-КИ-Альфа, и даже правохранительные органы нашли повод для открытия крим. проваджень по ст. 190 и 355 ККУ. Неужели действия вымогателей не подпадают, к примеру, под действие ст. 355 ККУ? Відповідно до ст. 355 КК України передбачається відповідальність за примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань. Основним безпосереднім об’єктом злочину є встановлений порядок виконання цивільно-правових зобов’язань, обов’язковим додатковим – психічна чи тілесна недоторканість, воля, здоров’я людини і право власності. А нам постійно телефонують і надсилають СМС-повідомлення. Потерпілими від злочину є фізична особа, яка має цивільно-правове зобов’язання, а також її близькі родичі (чоловік, дружина, діти, батьки). З об’єктивної сторони злочин вчиняється у формі примушування потерпілого до виконання цивільно-правових зобов’язань. Зміст такого примушування складають дві взаємопов’язані дії: 1) вимога виконати цивільно-правове зобов’язання (постійні телефонні дзвінки і смс відповідного змісту від працівників ПАТ «Альфа-банк»); 2) погроза застосувати насильство, пошкодити майно, обмежити права і свободи, розголосити відомості, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимоги продати нирку і сплатити борг; розповіді дітям про погану маму, яка відмовляється платити кредит; листи з погрозами заборонити виїзд за кордон; наклеювання наліпок на вхідні двері з інформацією, що тут мешкає фінансовий злочинець і т.п.). Кримінально караним діянням вимогу виконати цивільно-правове зобов’язання робить протиправний спосіб впливу на потерпілого. Маючи право на пред’явлення вимоги про виконання певного зобов’язання, винний при вчиненні злочину, передбаченого ст. 355, не вправі добиватися задоволення цієї вимоги насильницьким способом. Цивільно-правовим зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього його обов’язку. За ст. 355 відповідальність може наставати лише тоді, коли особа примушується до виконання існуючого зобов’язання, що виникло з підстав, передбачених чинним законодавством. Предметом такого зобов’язання можуть бути гроші і майно. Необхидно зясувати, чи існують правовідносини між скаржниками і ПАТ «Альфа-банк» і чому останні телефонують клієнтам ПАТ «Промінвестбанк». Але якщо вказаний злочин не підпадає під кваліфікацію ст.355 ККУ, то слідчий в процесі розслідування може перекваліфікувати злочин за іншою статтею КК України, наприклад за ст. 356 ККУ (самоправство), ст. 189 ККУ (вимагання) чи ст. 190 ККУ(шахрайство) тощо. Вимога виконати цивільно-правове зобов’язання означає викладену в рішучій (категоричній) формі пропозицію винного до потерпілого негайно або у визначений час вчинити певні дії, які становлять предмет зазначеного зобов’язання. Така вимога може висловлюватись у будь-якій формі (усно, письмово). Вона має бути конкретною, зрозумілою для потерпілого. У складі цього злочину вимога може бути як правомірною (найчастіше), так і неправомірною. Правомірною вимога може бути, наприклад, коли винний вимагає повернення боргу. Неправомірною ж є, скажімо, вимога про негайну передачу всієї обумовленої договором суми коштів, хоча за умовами договору боржник зобов’язаний зробити це частинами. Склад злочину, передбаченого ст. 355, примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань утворює лише у разі, коли воно поєднане з погрозою застосування насильства, пошкодження чи знищення майна щодо потерпілого або його близьких родичів. Погроза повинна бути дійсною і реальною. Особливістю майнової вимоги при вимаганні є те, що при її пред’явленні винний не вживає активних дій до безпосереднього заволодіння майном, а прагне задовольнити своє домагання в результаті певних дій особи, до якої звернуто таку вимогу,- щоб та сама передала (віддала, вручила, надіслала, поклала в умовлене місце тощо) йому майно, право на майно або вчинила інші дії майнового характеру. У ряді випадків винний взагалі не може без певних дій потерпілого досягти злочинного результату (зокрема, коли від останнього вимагається вчинити такі дії майнового характеру, як, наприклад, виконання на користь винного певної роботи). Майнова вимога визнається вимаганням за умови, що вона поєднана з психічним насильством. Пред’являючи до потерпілого майнові претензії, вимагач розуміє, що вони не будуть задоволені, якщо потерпілого до цього не примусити, не присилювати робити певним чином. Смисл погрози при вимаганні полягає у залякуванні особи, до якої пред’явлена вимога, з метою забезпечити вигідну для винного поведінку. Погроза при вимаганні повинна бути дійсною і реальною. При визначенні дійсності і реальності погрози необхідно виходити з суб’єктивного ставлення до неї винного і суб’єктивного сприйняття її потерпілим. Реальність погрози для вимагача не означає, що він дійсно має намір обов’язково її виконувати. Достатньо, щоб винний вважав, що залякування, яке він застосовує, сприймається потерпілим як таке, що цілком може бути реалізоване і спроможне примусити його робити певним чином. Реальність погрози для потерпілого означає усвідомлення ним того, що небезпека заподіяння шкоди, якою погрожує винний, може стати дійсністю, якщо він проігнорує вимогу вимагача. Погроза при вимаганні може бути виражена у будь-якій формі: усно чи письмово, безпосередньо потерпілому або через інших осіб, по телефону, за допомогою жестів, міміки та/або іншими способами. Водночас, для того, щоб мати бажану для вимагача дію, погроза повинна бути доведена до свідомості потерпілого. В окремих випадках при вимаганні погроза може і не висловлюватись у звичайному смислі цього слова. Вимагач може обмежитись пред’явленням майнової вимоги, якщо розуміння об’єктивно існуючої погрози випливає із відносин між потерпілим і вимагачем, які передували вимаганню, інших обставин, які дають підстави робити висновок про можливе заподіяння шкоди. У таких випадках вимагач розраховує, що потерпілому без пред’явлення погрози зрозуміло про можливе заподіяння йому або його близьким певної шкоди, якщо він не виконає пред’явленої вимоги. Погроза при вимаганні може стосуватися як самого потерпілого, так і близьких його родичів. Є чотири види погроз: погроза насильством; погроза обмеженням прав, свобод або законних інтересів; погроза знищенням чи пошкодженням майна; погроза розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі бажають зберегти в таємниці. Погроза обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого або його близьких родичів полягає у залякуванні зазначених осіб ущемленням їх прав, свобод або законних інтересів, перешкоджанням їх реалізації. Обмеження, яким погрожує вимагач, має незаконний характер (за відсутності законних підстав, в порушення встановленого порядку тощо). Воно може стосуватися будь-яких конституційних та інших прав чи свобод людини і громадянина або будь-яких законних інтересів. Так, вимагач може погрожувати обмежити потерпілого в праві на свободу пересування (виїзд за кордон), зустрічі і спілкуванні з певними особами, вільного вибору місця проживання, на свободу світогляду і віросповідання, на підприємницьку діяльність тощо. Під відомостями, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці, слід розуміти такі дійсні чи вигадані дані про них, їхні дії та дії, вчинені щодо них, розголошення яких з будь-яких міркувань є для них небажаним. Це можуть бути як відомості, які ганьблять потерпілого чи його близьких родичів (наприклад, повідомлення про непорядні вчинки), так і відомості, які не принижують особу (зокрема, повідомлення про якусь її хворобу) або їх розголошення є суспільно корисним (скажімо, інформація про вчинений злочин). Головне при цьому, щоб погроза розголосити такі відомості спроможна була примусити потерпілого виконати пред’явлену до нього вимогу. Погроза розголосити такі відомості - це погроза повідомити про них особам (або особі), яким вони невідомі, і чиє ознайомлення з ними небажане для потерпілого.
  6. Немного Вам помогу - хорошая подборка нарушений от ув. alfaserv отсюда http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2474 Памятка Сборщику долгов (коллектору) Уважаемый сборщик долгов! считаю своим гражданским долгом -попытаться довести до вашего сведения следующее: Ваша деятельность является незаконной ,противоречит многим нормам законодательства ,но об этом позже. Только лишь обратившись к заемщику с фразой «отдай деньги» Вы уже становитесь потенциальным клиентом правоохранительных органов ,а впоследствии возможно любимым питомцем Пенитенциарной системы. И если Вы думаете(либо Вас в этом убедили),что ваши действия законны ,моральны, то хочу вас огорчить .-Как только лично у Вас в связи с Вашей деятельностью начнутся проблемы, ваши хозяева от вас открестятся как от прокаженного и будут заверять что они вас на такие шаги не понуждали. Задумайтесь! У Вас наверняка есть семья они вряд ли готовы к посещениям своего родственника в СИЗО. А теперь по порядку: Конституция Украины Стаття 3. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина, закріпленіцією Конституцією, не є вичерпними. Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності. Стаття 30. Кожному гарантується недоторканність житла. Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Стаття 68. Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Уголовный кодекс Стаття 11. Поняття злочину 1. Злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину. Стаття 18. Суб’єкт злочину 1. Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність. Стаття 19. Осудність 1. Осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Стаття 28. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією. Стаття 127. Катування 1. Катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється, а також з метою залякування чи дискримінації його або інших осіб - карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. 2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. Стаття 162. Порушення недоторканності житла 1. Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, - караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, - караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя Незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди або поширення цієї інформації у публічному виступі, творі, що публічно демонструється, чи в засобах масової інформації, - караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. Стаття 186. Грабіж 1. Відкрите викрадення чужого майна (грабіж) - карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до чотирьох років. 2. Грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинений повторно, або за попередньою змовою групою осіб, - карається позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років. 3. Грабіж, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдав значної шкоди потерпілому, - карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років. 4. Грабіж, вчинений у великих розмірах, - карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років. 5. Грабіж, вчинений в особливо великих розмірах або організованою групою, - карається позбавленням волі на строк від восьми до тринадцяти років із конфіскацією майна. Стаття 189. Вимагання 1. Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), - караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. 2. Вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років. 3. Вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмірах, - карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років із конфіскацією майна. 4. Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, - карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Стаття 231. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю. Умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей, а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істотну шкоду суб’єкту господарської діяльності, - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років. Стаття 232. Розголошення комерційної або банківської таємниці. Умисне розголошення комерційної або банківської таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв’язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб’єкту господарської діяльності, - карається штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк. Стаття 255. Створення злочинної організації 1. Створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією або участь у ній, або участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, а також організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об’єднань злочинних організацій або організованих груп - караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років. Стаття 355. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань 1. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, тобто вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов’язання з погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна за відсутності ознак вимагання, - карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. 2. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я, або з пошкодженням чи знищенням майна, - карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. 3. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, вчинене організованою групою або поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я, або таке, що завдало великої шкоди чи спричинило інші тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років. Другие нормативно-правовые документы ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність " встановлено, що банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, фінансово-економічний стан клієнтів та ін. Приватні особи та організації, які при виконанні своїх функцій або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали конфіденційну інформацію, зобов'язані не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб. Тобто банком у порушення вище зазначеної статті розголошується третій особі інформація, яка містить банківську таємницю. Ст. 23 Закону України «Про інформацію», інформація про особу охороняється законом. справка-инструкция по правилам поведения и методам борьбы с этими деятелями. 1.Коллектор ни кто и зовут его-никак. Он такое же гражданское лицо как и Вы, не наделенный ни какими полномочиями. Все, что ему разрешено законом, просто напомнить Вам о существующем долге(и то при наличии у него оснований). 2.Колектор-как правило из бывших сотрудников правоохранительных органов( причем не самый одаренный представитель этой профессии).Объясню почему. Человек находясь в трезвом уме и здравой памяти на эту престижную работу не пойдет, потому как понимает, что такая деятельность не законна, либо по соображениям морали. Посему мы и наблюдаем ярких представителей определенной прослойки общества. 3. Действуют эти индивидуумы как правило нагло, бесцеремонно и главное быстро. То есть ,что называется сходу запугать должника, засыпать словесным поносом типа: «Должен», «отдай», «брал-верни», «отберем все», «пустим по миру родственников», «посадим в тюрьму». Их задача –вывести вас из равновесия, сбить с толку и заставить думать о том, как вернуть долг, спасти имущество, оградить близких от неприятностей. А главный то вопрос- Кто они такие(см. п.№1). Как себя вести Ни в коем случае не боятся! Страх плохой советчик! Стараться держать себя в руках, они и хотят вывести Вас из равновесия дабы вы начали совершать ошибки, ну или хотя бы втянуть Вас в дискуссию. Не вступать сними в длительные разговоры, тем более в споры(касается и телефонных звонков, просто повесьте трубку). Занятие вредное и бесполезное, их больше, они твердолобие и у них меньше моральных принципов. Ни в коем случае не впускать их в помещение. Даже при наличии рядом с ними представителей власти(участковых, судебных исполнителей). Не бойтесь огласки. Эти умники зачастую(иногда выполняют) пугают тем ,что расскажут соседям или на работе какой вы злостный должник. Имеем, что имеем. Вашей вины в финансовом кризисе, падении курса гривны, войне в Африке -НЕТ. А эти люди просто мошенники и вымогают деньги. И вы со своей стороны будете очень благодарны соседям (на работе) если они подтвердят факт визита(звонка)письменно. Дабы вы впоследствии могли привлечь к ответственности этих опричников. Поверте быстро все забудется, или даже наоборот Вас за уважают. Не идите им на уступки(бесполезно обманут),ничего не подписывайте. Бумаги которые они Вам суют предложите направить как и положено почтой(заказным письмом). Не платите им денег. Должны Вы по прежнему банку(даже не смотря на как правило устные заверения банкиров об обратном). Поверьте как правило никаких бумаг юридически правильных и достоверных Вам предоставить не смогут. А даже если предоставят(о чудо) тогда вСУД. Коллекторские претензии на Ваши денежки в суде не устоят. В худшем случае заплатите только то, что действительно должны банку. И запомните эти «товарищи» действуют по принципу рэкет 90х. Пришли ,наехали -клиент поплыл. Будут доить. Дал отпор -забудут. У них «проблемки» в работе немеряно посему по-быстрому снимают сливки. На длительное противостояние у них нет времени и ресурса.
  7. А вот здесь проблемка, которую решают следаки, - звонят сотрудники "Альфа-банка", а договор переуступки оформлен с КредитИнами. В суды приходят человеки (вернее ОДИН ЕДИНСТВЕННЫЙ представитель на 3 области), которые подписывают командировочные, как сотрудники "Альфа-банка", а по надобности предоставляются либо ПИБ, либо КИ (словом, 3 в 1). Если надо ФИО, номера и должности звонящих - предоставим (списочек собираем всем миром), а также доверенности тех кредитинов, которых имели честь видеть в живую.
  8. Это тема не о Векторе) Если начнете задалбывать кредитинов, мы подключаемся)))
  9. Писать заявление в органы. Ваше заявление присоединят к другим 20-ти заявителям. Опишите свою ситуацию, добавьте документы. Адресами и текстом можем помочь.
  10. Олег Сергеевич - тяжелая артилерия КредитИнов. Этого ДЯТЛА подключают для долбания самых "сложных" клиентов, которым поставлена в базе целая девятка по 9-ти бальной системе идентификации клиентов))) С чем Вас (и нас) и поздравляю!
  11. Выложите п-та скан на форум или киньте на почту (затрите свои данные)
  12. Есть такие здесь, которые чего-то добились с помощью "того отстоя, кто сидит время теряет переписывается с такими же неудачниками" (вашими словами), но в отличие от векторовских троллей, пропагандой не занимаются. Более того, открою секрет: вся ценная инфо течет по другому руслу и только то, что "отстой"(вашими словами), считает нужным, выкладывает на форуме в открытый доступ. Поэтому в два счета "детективы хреновые" (вашими словами), выявляют засланных казачков))) ПС. Кто сказал, что только единственная квартира стимулирует воевать с фактором? Любое заработанное имущество мне ценно, вплоть до сапогов!
  13. Давайте по суті. Яким чином протягом тижня можна зняти обтяження, якщо в старі реєстри НІХТО не може вносити зміни (а, відповідно, і робити витяги), а в новий реєстр інфо автоматично не переноситься? Які реальні послуги, окрім получили справки об отсутствии задолженности, ви надали зареєстрованим в акции от ФК Вектор Плюс?
  14. І я сумніваюся, мабуть не безпідставно, бо в судах навіть акту-прийому по моєму КД КІ так і не показало. А ті витяги, які від КІ підписує аналітик Матяш, а від ПІБа взагалі без підпису "витягувача", відрізняються: різні порядкові номера і різні дані по одному КД! Коли в черговий раз "попросили" кредитІНа надати додаток №3, оформлений належним чином, то більше в судах цього представника вже не бачили) Далі від КІ заяви про розгляд у відсутності представника - не мають чим крити, коли їм ставлять питання про наявність валютної ліцензії, акту прийому-передачі, витяг про іпотекотримача і т.д. До речі, я задала суду питання (коли ми зясовували, чи виникли між мною і банком валютні правовідносини): якщо КІ купив мій валютний КД, не маючи валютної ліцензії, то чи не є це свідченням того, що насправді мій КД є гривневим?
  15. Так ніхто і не згодився скористатися моєю допомогою, а у TU Vector Plus Не віриться)))
  16. Було б добре) Ми сьогодні поспілкувалися з нотаріусами і держреєстратором про способи вилучення записів про обтяження майна. Цікаво, що пропонують колектори.
  17. Вам пояснили, що значить "закрити питання"? Хто буде представляти інтереси іпотекотримача і підпише угоду про розірвання іпотечного договору?
  18. На днях у одного із заявників на неправомірні дії колекторів (відкрито кримінальне провадженння по ст. 190 ККУ) була змога ознайомитися з матеріалами досудового розслідування. Так от там окрім колективної заяви виявилося 6 інших з різних регіонів України від нових заявників, але з подібним текстом, взятого з нашого форуму))) Так що все може бути - не всі реєструються і відписуються на форумі, та все ж борються і активно відстоюють свої права. Ну, а хтось реєструється в акції))) Хоча я в такі акти доброї волі від колекторів не вірю. А на місці колекторів я б автоматично включила в акцію тих, хто активно їм протистоїть, і тих, хто реально розуміє суть колекторського вибивання. Під акцією я маю на увазі вигідні для клієнтів умови. А так без хорошого юриста не раджу навіть смс колекторам писати, щоб цей текст не був використаний проти клієнта в якості доказу про визнання боргу. Відпишіться мені в приват, хто планує приймати в цій акції участь, - підкажу чого не писати, бо мені колектори в суд притарабанили переписку, де одна фраза добре мені зашкодила. А ще при зустрічі з живим колектором стикнулася з проблемою написання запиту. Так от колектор (бувший нач. слідчого відділу) наполегливо диктував конкретний текст, який я відмовилася писати, а от хлопчина переді мною написав. Так що будьте обережні ВСІ!!!!
  19. Відповідно до ст. 355 КК України передбачається відповідальність за примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань. Основним безпосереднім об’єктом злочину є встановлений порядок виконання цивільно-правових зобов’язань, обов’язковим додатковим – психічна чи тілесна недоторканість, воля, здоров’я людини і право власності. А нам постійно телефонують і надсилають СМС-повідомлення. Потерпілими від злочину є фізична особа, яка має цивільно-правове зобов’язання, а також її близькі родичі (чоловік, дружина, діти, батьки). З об’єктивної сторони злочин вчиняється у формі примушування потерпілого до виконання цивільно-правових зобов’язань. Зміст такого примушування складають дві взаємопов’язані дії: 1) вимога виконати цивільно-правове зобов’язання (постійні телефонні дзвінки і смс відповідного змісту від працівників ТОВ "Вектор"); 2) погроза застосувати насильство, пошкодити майно, обмежити права і свободи, розголосити відомості, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимоги продати нирку і сплатити борг; розповіді дітям про погану маму, яка відмовляється платити кредит; листи з погрозами заборонити виїзд за кордон; наклеювання наліпок на вхідні двері з інформацією, що тут мешкає фінансовий злочинець і т.п. по конкретній ситуації). Вимога виконати цивільно-правове зобов’язання означає викладену в рішучій (категоричній) формі пропозицію винного до потерпілого негайно або у визначений час вчинити певні дії, які становлять предмет зазначеного зобов’язання. Така вимога може висловлюватись у будь-якій формі (усно, письмово). Вона має бути конкретною, зрозумілою для потерпілого. У складі цього злочину вимога може бути як правомірною (найчастіше), так і неправомірною. Правомірною вимога може бути, наприклад, коли винний вимагає повернення боргу. Неправомірною ж є, скажімо, вимога про негайну передачу всієї обумовленої договором суми коштів, хоча за умовами договору боржник зобов’язаний зробити це частинами. Особливістю майнової вимоги при вимаганні є те, що при її пред’явленні винний не вживає активних дій до безпосереднього заволодіння майном, а прагне задовольнити своє домагання в результаті певних дій особи, до якої звернуто таку вимогу,- щоб та сама передала (віддала, вручила, надіслала, поклала в умовлене місце тощо) йому майно, право на майно або вчинила інші дії майнового характеру. Реальність погрози для вимагача не означає, що він дійсно має намір обов’язково її виконувати. Достатньо, щоб винний вважав, що залякування, яке він застосовує, сприймається потерпілим як таке, що цілком може бути реалізоване і спроможне примусити його робити певним чином. Реальність погрози для потерпілого означає усвідомлення ним того, що небезпека заподіяння шкоди, якою погрожує винний, може стати дійсністю, якщо він проігнорує вимогу вимагача. Погроза при вимаганні може бути виражена у будь-якій формі: усно чи письмово, безпосередньо потерпілому або через інших осіб, по телефону, за допомогою жестів, міміки та/або іншими способами. Водночас, для того, щоб мати бажану для вимагача дію, погроза повинна бути доведена до свідомості потерпілого.
  20. Є 2 питання до фахівців: 1. Яка процедура вилучення записів про обтяження іпотеки з реєстрів, якщо рішенням суду встановлено нікчемність КД, а відтак і іпотечного? Чи потрібно подавати новий позов про розірвання КД і зобов"язати нотаріуса виключити записи про майно з реєстрів? Чи це мають бути окремі позови, а може достатньо пред"явити нотаріусу рішення суду? Чи банк має подати нотаріусу заяву (бо він є іпотекотримачем і по його заяві накладалась заборона)? 2. У кого мають залишитися орігінали документів на заставлене в іпотеку майно (договір купівлі-продажу, інвентарна справа і т.д.)?
  21. Це свіжий представник КІ і дійсно він мусить обслуговувати 3 області. До мене на одну справу прийшов, довіреність подав у суді. Намагався підловити мене на моїх же словах, але сили волі бракнуло мило суддям посміхатись і боротись фахово - за хвилин 20 вийшов з себе так, що його заспокоювали і судді, і розпорядник. Через тиждень у другу справу прислав листа, щоб розглядали у його відсутності.