Постановление БП-ВС об административной юрисдикции споров госслужащих по перерасчету зарплаты

[ANTIRAID]

Постанова
Іменем України

20 червня 2018 року

м. Київ

Справа N 426/160/14-ц

Провадження N 14-202 цс 18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача - Гудими Д.А.,

суддів: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Князєва В.С., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.

розглянуласправу за позовом ОСОБА_3 (далі також - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області (далі також - відповідач) про захист прав, що виникли з трудових відносин

за касаційною скаргою позивача на ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 29 березня 2016 року, постановлену колегією суддів судової палати у цивільних справах у складі: Лозко Ю.П., Романченка В.В., Заіки С.В.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_3,

відповідач: Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просила:

1.1. Зобов'язати відповідача провести розрахунок і виплатити їй індексацію заробітної плати за період з 10 березня 2011 року по 31 січня 2014 року;

1.2. Визнати дії посадових осіб відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві такої індексації незаконними;

1.3. Зобов'язати відповідача припинити ненарахування та невиплату їй сум індексації заробітної плати як такі, що порушують право позивача, та відновити становище, яке існувало до порушення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. 28 квітня 2014 року Сватівський районний суд Луганської області ухвалив рішення, яким задовольнив позовні вимоги частково: зобов'язав відповідача провести позивачу розрахунок і виплату індексації заробітної плати з 10 березня 2011 року з урахуванням базового місяця для проведення індексації - лютого 2008 року, а у задоволенні інших позовних вимог - відмовив.

3. Рішення суд першої інстанції мотивував, зокрема, тим, що позивача не було звільнено, а лиш переведено на рівнозначну посаду. Відтак, базовим місяцем для нарахування індексації при розрахунку заробітної плати мав бути лютий 2008 року. Суд дійшов висновку, що відповідач необґрунтовано застосував виданий ним наказ N 16 від 21 січня 2011 року "Про індексацію заробітної плати" для розрахунку зарплати позивача, оскільки цей наказ її безпосередньо не стосувався. Крім того, позивач не була ознайомлена з цим наказом, і в ньому відсутнє посилання на пункт 4.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року N 1078, що мав бути застосований до спірних правовідносин. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що обрані позивачем способи захисту цивільних прав та інтересів не передбачені частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України.

4. 17 листопада 2015 року Сватівський районний суд Луганської області постановив ухвалу про відновлення втраченого судового провадження у цій справі.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 29 березня 2016 року Апеляційний суд Луганської області постановив ухвалу, якою скасував рішення Сватівського районного суду Луганської області від 28 квітня 2014 року та закрив провадження у справі.

6. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявлені позовні вимоги стосуються заробітної плати (грошового утримання) державного службовця; відповідач є органом виконавчої влади та відповідно до покладених на нього завдань і функцій є суб'єктом владних повноважень. Апеляційний суд дійшов висновку, що між сторонами виник публічно-правовий спір, який має розглядатися за правилами адміністративної юрисдикції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 25 квітня 2016 року позивач звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

8. 25 квітня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

9. Вказану ухвалу суд обґрунтував тим, що позивач оскаржує ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 29 березня 2016 рокуз підстав порушення цим судом правил предметної юрисдикції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. Позивач вважає, що спір з приводу оплати праці не стосується здійснення відповідачем владних управлінських функцій, а тому не є публічно-правовим. Між сторонами відсутній спір щодо проходження публічної служби; спір не зумовлений невиплатою заробітної плати за час вимушеного прогулу чи виконання нижче оплачуваної роботи у зв'язку з незаконним звільненням або переведенням. Вказане, на думку позивача, унеможливлює застосування до спірних правовідносин пункту 27 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року N 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів", яким мотивована ухвала суду апеляційної інстанції.

11. Позивач вказує на те, що її позовні вимоги не пов'язані з виконанням відповідачем владних управлінських функцій, а звернені до нього як до роботодавця, який порушив її трудові права.

Позиція відповідача

12. 15 червня 2016 року до суду надійшли письмові заперечення відповідача на касаційну скаргу, мотивовані тим, що спір виник з приводу проходження позивачем публічної служби. А тому відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України у редакції, що діяла на час подання позову, такий спір має розглядатися у суді адміністративної юрисдикції.

13. Відповідач вказує на те, що позовні вимоги є пов'язаними з вимогами про стягнення заробітної плати державним службовцем під час проходження публічної служби, а тому мають розглядатися за правилами КАС України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій

14. ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, із цивільних і трудових відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).

15. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

16. Пункт 1 частини першої статті 3 КАС України у вказаній редакції визначав справою адміністративної юрисдикції публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

17. Згідно з частиною першою статті 17 КАС України у зазначеній редакції юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини другої вказаної статті). Близький за змістом припис передбачений у КАС України в редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду (пункт 2 частини першої статті 19).

18. Публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 15 частини першої статті 3 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій).

19. КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду включив у зміст поняття "публічна служба" також службу у державних колегіальних органах і патронатну службу в державних органах (пункт 17 частини першої статті 4).

20. Відтак, зміст поняття "публічна служба" охоплює поняття державної служби.

21. Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну службу", чинного на час виникнення спірних правовідносин, державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

22. Згідно з частиною першою статті 2 вказаного Закону посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

23. Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України (абзац перший пункту 1 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України "Про Положення про Пенсійний фонд України" від 6 квітня 2011 року N 384/2011 і яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин).

24. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 вказаного Положення).

25. Відповідно до пункту 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. N 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р. N 5-5) управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах є органами цього фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Пенсійного фонду України.

26. Суд першої інстанції встановив, що відповідно до наказу Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області N 25-0 від 22 грудня 2004 року позивач була призначена на посаду спеціаліста І категорії з призначення пенсій відділу пенсійного забезпечення цього управління. А згідно з наказом Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області N 7-0 від 9 березня 2011 року позивач була звільнена з посади головного спеціаліста відділу з призначення пенсій за переведенням для подальшої роботи в Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області відповідно до пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю України.

27. Суд апеляційної інстанції встановив, що на підставі наказу Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області N 4-0 від 17 січня 2012 року позивач була призначена на посаду начальника відділу з призначення пенсій у вказане управління як така, що була зарахована до кадрового резерву на цю посаду зі збереженням тринадцятого рангу державного службовця.

28. У запереченнях на касаційну скаргу позивач підтверджує, що робота відповідача в управлінні згідно із Законом України "Про державну службу" є державною службою, а остання є публічною службою.

29. З огляду на вказане обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивач обіймала посаду державного службовця в органі державної виконавчої влади, що є суб'єктом владних повноважень.

30. Предметом спору у цій справі є, зокрема, зобов'язання відповідача виплатити позивачеві індексацію заробітної плати за період з 10 березня 2011 року по 31 січня 2014 року. Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 р. N 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за N 114/8713, входять до складу фонду додаткової заробітної плати.

31. Управлінські дії суб'єкта владних повноважень можуть бути спрямовані на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав фізичної особи. Проте, Велика Палата Верховного Суду вважає, що не кожен спір, який виникає у зв'язку з такими управлінськими діями, може розглядатися за правилами цивільного судочинства. Для розгляду деяких з таких спорів, зокрема щодо проходження публічної служби, КАС України встановлює юрисдикцію адміністративних судів.

32. Отже, з огляду на висновок про те, що позивач обіймала посаду державного службовця в органі державної виконавчої влади, Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованими доводи про те, що спір, зокрема, щодо фонду додаткової заробітної плати є трудовим спором приватного характеру та не стосується проходження позивачем публічної служби.

33. ВеликаПалата Верховного Суду погоджується з доводами відповідача та висновками суду апеляційної інстанції. про те, що спір, який розглядається, пов'язаний із проходженням позивачем публічної служби, і на нього згідно з пунктом 2 частини другої статті 17 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, поширюється юрисдикція адміністративних судів.

34. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

35. Відтак, доводи касаційної скарги, що стосуються встановлення фактичних обставин справи, які не були встановлені судом апеляційної інстанції, рішення якого оскаржує позивач, не можуть бути досліджені судом касаційної інстанції, оскільки це виходить за межі повноважень касаційного суду.

(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(2.1) Щодо суті касаційної скарги

36. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 409 ЦПК України).

37. Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

38. Велика Палата Верховного Суду вважає, що ухвала Апеляційного суду Луганської області від 29 березня 2016 року постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає касаційну скаргу без задоволення, а вказану ухвалу - без змін.

(2.2) Щодо судових витрат

39. З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на позивача.

(3) Висновки про правильне застосування норм права

40. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій (частина перша статті 17 КАС України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), зокрема на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини другої вказаної статті). Близький за змістом припис передбачений у КАС України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року (пункт 2 частини першої статті 19).

41. Управлінські дії суб'єкта владних повноважень можуть бути спрямовані на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав фізичної особи. Проте не кожен спір, який виникає у зв'язку з такими управлінськими діями, може розглядатися за правилами цивільного судочинства. Для розгляду деяких з таких спорів, зокрема щодо проходження публічної служби, КАС України встановлює юрисдикцію адміністративних судів.

42. Вимоги публічних службовців про зобов'язання суб'єкта владних повноважень провести розрахунок і виплатити їм індексацію заробітної плати є пов'язаними з проходженням публічної служби, а тому такі вимоги слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись частиною першою статті 400, пунктом 1 частини першої статті 409, частиною першою статті 410, статтями 416, 418, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 29 березня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Д.А. Гудима Судді: Н.О. Антонюк Н.П. Лященко С.В. Бакуліна О.Б. Прокопенко В.В. Британчук Л.І. Рогач В.І. Данішевська І.В. Саприкіна О.С. Золотніков О.М. Ситнік О.Р. Кібенко О.С. Ткачук В.С. Князєв В.Ю. Уркевич Л.М. Лобойко О.Г. ЯновськаПовний текст постанови підписаний 2 липня 2018 року.

[ANTIRAID]

Странная логика у Большой палаты, видимо тут была не та фаза луны, хотя речь идет также о праве собственности на деньги в виде перерасчета зарплаты.

Большая палата указала, что управленческие действия субъекта властных полномочий могут быть направлены на возникновение, изменение или прекращение гражданских прав физического лица. Однако не каждый спор, возникающий в связи с такими управленческими действиями, может рассматриваться по правилам гражданского судопроизводства. Для рассмотрения некоторых из таких споров, в частности относительно прохождения публичной службы, КАС Украины устанавливает юрисдикцию административных судов.

Требования публичных служащих об обязательствах субъекта властных полномочий провести расчет и выплатить им индексацию заработной платы являются связанными с прохождением публичной службы, а потому такие требования следует рассматривать по правилам административного судопроизводства.

[0720]

тьху

 

[0720]

админсуд может применять только те способы защиты, которые указаны в ч.1 ст.5 КАСУ

то есть теперь админка тупо кинет истца, и всё