Постановление БП-ВС об административной юрисдикции спора о регистрации имущества при уже решенном споре по сути

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року

м. Київ

Справа N 820/3936/16

Провадження N 11-803апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О.С.,

суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі його Харківської обласної дирекції (далі - АБ "Укргазбанк") на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року (судді Донець Л.О., Бартош Н.С., Мельнікова Л.В.) у справі N 820/3936/16 за позовом АБ "Укргазбанк" до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Папуча Юрія Віталійовича (далі - Реєстратор) про визнання незаконними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року АБ "Укргазбанк" звернувся до суду з позовом до Реєстратора, в якому просив:

- визнати незаконними й такими, що порушують права АБ "Укргазбанк", дії відповідача, скасувавши рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 23 червня 2016 року N 30185961;

- зобов'язати Реєстратора вчинити дії щодо виконання рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 06 жовтня 2014 року, а саме здійснити державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 та реєстрацію обтяжень на квартиру АДРЕСА_1 (далі - спірна квартира) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та надати представникові позивача за довіреністю правовстановлюючі документи на спірну квартиру.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі кредитного договору АБ "Укргазбанк" надав громадянину ОСОБА_4 грошові кошти на придбання квартири у м. Харкові. У зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, який було задоволено. Однак судове рішення не виконане по цей час, оскільки ОСОБА_4 на порушення вимог Закону України від 05 червня 2003 року N 898-IV "Про іпотеку" не зареєстрував право власності на предмет іпотеки - спірну квартиру, що зумовило звернення позивача до суду з позовом про надання йому повноважень на здійснення державної реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_4 Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у цивільній справі N 642/3811/14ц позов АБ "Укргазбанк" задоволено, у зв'язку із чим представник АБ "Укргазбанк" ОСОБА_5. як уповноважений представник ОСОБА_4 звернулася до Департаменту реєстрації Харківської міської ради із заявою про проведення державної реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_4 Проте оскаржуваним рішенням відповідача у державній реєстрації права власності відмовлено. На думку позивача, рішення Реєстратора не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки для проведення державної реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_4 його уповноваженим представником подано повний пакет документів.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 05 жовтня 2016 року задовольнив позов частково: скасував рішення Реєстратора про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 23 червня 2016 року N 30185961; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23 листопада 2016 року скасував постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, АБ "Укргазбанк" подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність вирішення цього спору в порядку цивільного судочинства, оскільки відповідно до статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. За змістом статті 9 Закону України від 01 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон N 1952-IV) державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку коли державним реєстратором є нотаріус, а згідно зі статтею 30 Закону N 1952-IV дії або бездіяльність державного реєстратора можуть бути оскаржені до суду. Оскільки у спірних правовідносинах відповідач виконував владні управлінські функції, то ця справа має бути розглянута адміністративним судом.

Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 27 грудня 2016 року відкрив касаційне провадження в цій справі.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У січні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 26 червня 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, мотивувавши свою ухвалу тим, що позивач оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 30 серпня 2018 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників згідно з пунктом 3 частини першої статті 345 КАС України.

У запереченнях на касаційну скаргу Реєстратор зазначив, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) від 17 червня 2016 року N 17322451 було встановлено, що подані для проведення державної реєстрації прав документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також існують суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме наявні зареєстровані обтяження речових прав на вказане нерухоме майно. З огляду на це відповідач правомірно прийняв рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 23 червня 2016 року N 30185961.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи, ВеликаПалата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.

Суди попередніх інстанцій установили, що 02 липня 2008 року між ОСОБА_4 і АБ "Укргазбанк" укладено кредитний договір N 32/08-4, згідно з умовами якого ОСОБА_4 отримав кредит у сумі 67 тис. 870 доларів США на придбання спірної квартири з оплатою 13,8 % річних та погашенням заборгованості до 01 липня 2036 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором на підставі договору іпотеки без заставної від 02 липня 2008 року N 32/08-4, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шатерніковою Т.М., ОСОБА_4 передав АБ "Укргазбанк" спірну квартиру в іпотеку. Відомості про іпотеку квартири внесені нотаріусом до Державного реєстру іпотек. На відчуження квартири накладено заборону, про що внесено запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором, рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2009 року у справі N 2-2409/09 з урахуванням змін, внесених рішенням Апеляційного суду Харківської області від 10 серпня 2010 року, стягнуто із ОСОБА_4 на користь банку заборгованість за кредитним договором та в рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом його реалізації з прилюдних торгів.

Постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції виконавчий лист від 10 червня 2011 року N 2-2409/09 про звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки повернуто АБ "Укргазбанк" без виконання за відсутністю у боржника майна, в тому числі відсутністю в Реєстрі прав власності на нерухоме майно реєстрації за ОСОБА_4 права власності на спірну квартиру.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 06 жовтня 2014 року у справі N 642/3811/14ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 24 грудня 2015 року, задоволено позовні вимоги АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_4 про надання повноважень на здійснення державної реєстрації права власності. Надано АБ "Укргазбанк" повноваження на здійснення в реєстраційній службі Харківського міського управління юстиції (далі - реєстраційна служба) державної реєстрації за ОСОБА_4 права власності та реєстрації обтяжень на спірну квартиру в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме надано АБ "Укргазбанк" право:

- отримати в органах нотаріату дублікат договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 02 липня 2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шатерніковою Т.М. в реєстрі за N 407 та зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за N 2995114;

- отримати в Комунальному підприємстві "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "Харківське МБТІ") або його правонаступника технічний паспорт на спірну квартиру;

- подавати, підписувати необхідні заяви, листи, отримувати довідки та інші документи, пов'язані з реєстрацією права власності та/або проведенням технічної інвентаризації на спірну квартиру в КП "Харківське МБТІ" або його правонаступника та в реєстраційній службі на ім'я ОСОБА_4 в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством України для такого роду повноважень;

- сплачувати державне мито та робити інші платежі, пов'язані з реєстрацією права власності на спірну квартиру в КП "Харківське МБТІ" або його правонаступника та в реєстраційній службі на ім'я ОСОБА_4 в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством України;

- отримати в реєстраційній службі зареєстровані правовстановлюючі документи на спірну квартиру на ім'я ОСОБА_4;

- розписуватись за ОСОБА_4 для виконання дій, пов'язаних з реєстрацією права власності та обтяжень та/або проведенням технічної інвентаризації на спірну квартиру в КП "Харківське МБТІ" або його правонаступника та в реєстраційній службі на ім'я ОСОБА_4 в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством України для такого роду повноважень.

17 червня 2016 року ОСОБА_5 як представник ОСОБА_4 за довіреністю звернулася до Департаменту реєстрації Харківської міської ради із заявою про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру.

Рішенням Реєстратора від 23 червня 2016 року N 30185961 відмовлено ОСОБА_5 у державній реєстрації права власності за ОСОБА_4 на спірну квартиру. Підставами для відмови в державній реєстрації права власності зазначено те, що: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; існують суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; наявні зареєстровані обтяження на нерухоме майно.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, АБ "Укргазбанк" звернувся до суду з позовом про його скасування та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Задовольняючи частково позовні вимоги АБ "Укргазбанк", суд першої інстанції виходив з того, що позовна вимога проскасування рішення Реєстратора є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тоді як вимога стосовно зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію права власності не може бути задоволена, оскільки суд не має права перебирати на себе функції та повноваження іншого органу державної влади.

Закриваючи провадження в адміністративній справі, Харківський апеляційний адміністративний суд керувався тим, що оскільки між позивачем та ОСОБА_4 укладений іпотечний договір, предметом якого є спірна квартира, то такий спір не є публічно-правовим, а пов'язаний з невиконанням умов цивільно-правової угоди, тому на нього не поширюється юрисдикція адміністративного суду і спір має вирішуватися судами в порядку цивільного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду вважає помилковим цей висновок апеляційного суду з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Виникнення спірних правовідносин обумовлено протиправною, на думку позивача, відмовою Реєстратора як суб'єкта, наділеного Законом N 1952-ІVвладними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень, здійснити реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на спірну квартиру, яка є предметом іпотечного договору, оскільки повноваження на такі дії надані позивачу рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 06 жовтня 2014 року у справі N 642/3811/14ц.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону N 1952-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із приписами пункту 1 частини третьої статті 10 вказаного Закону державний реєстратор установлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (частина перша статті 11 Закону N 1952-IV).

У силу приписів статті 37 Закону N 1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

На час звернення до суду із цим позовом спір про право на предмет іпотеки - спірну квартиру вирішений рішеннями Ленінського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2009 року та Апеляційного суду Харківської області від 10 серпня 2010 року у справі N 2-2409/09, якими постановлено стягнути із ОСОБА_4 на користь АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором та в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації з прилюдних торгів.

За таких обставин ВеликаПалата Верховного Суду вважає помилковими посилання суду апеляційної інстанції на необхідність вирішення при розгляді цієї справи питань виконання/невиконання умов цивільно-правової угоди.

Натомість спір у цій справі стосується виключно оцінки правомірності дій (рішення) Реєстратора, вчинених (прийнятого) ним під час (за результатами) розгляду заяви представника АБ "Укргазбанк" ОСОБА_5 як уповноваженого представника ОСОБА_4 про державну реєстрацію за ним права власності на спірну квартиру, що свідчить про публічно-правовий характер цього спору.

Оскільки дослідженню в цій справі підлягають виключно владні управлінські дії та рішення Реєстратора, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень, а також перевірка оскаржуваного рішення на відповідність вимогам, визначеним у статті 2 КАС України, спір у цій справі підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства.

За нормами частини третьої статті 3 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 353 КАС Українипідставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Оскільки суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі, з порушенням норм процесуального права, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, ВеликаПалата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі його Харківської обласної дирекції задовольнити частково.

2. Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року скасувати, а справу направити до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.С. Золотніков

Судді: Н.О. Антонюк Л.М. Лобойко

С.В. Бакуліна Н.П. Лященко

В.В. Британчук Л.І. Рогач

Д.А. Гудима І.В. Саприкіна

В.І. Данішевська В.Ю. Уркевич

О.Р. Кібенко О.Г. Яновська

Князєв В.С.

[ANTIRAID]

Большая палата в третий раз за три месяца поменяла свою позицию относительно подведомственности споров касающихся оспаривания регистрационных действий при наличии решенного спора или спора находящегося на рассмотрении в гражданском или хозяйственном суде.

В отличие от своей "окончательной" позиции в деле №757/1660/17-ц суд указал, что на момент обращения в суд с настоящим иском спор о праве на предмет ипотеки - спорную квартиру решен решениями Ленинского районного суда г. Харькова от 14 декабря 2009 года и Апелляционного суда Харьковской области от 10 августа 2010 по делу N 2-2409 / 09, которыми принято взыскать в пользу АБ "Укргазбанк" задолженность по кредитному договору и в счет погашения задолженности обратить взыскание на предмет ипотеки путем реализации с публичных торгов.

При таких обстоятельствах суд считает ошибочными ссылки суда апелляционной инстанции на необходимость решения при рассмотрении этого дела вопросам исполнения / неисполнения условий гражданско-правовой сделки. Спор по этому делу касается только оценки правомерности действий (решение) Регистратора, совершенных (принятого) им во время (по результатам) рассмотрения заявления представителя АБ "Укргазбанк" ОСОБА_5 как уполномоченного представителя ОСОБА_4 о государственной регистрации за ним права собственности на спорную квартиру, что свидетельствует о публично-правовой характер этого спора.

Поскольку исследованию в этом деле подлежат исключительно властные управленческие действия и решения Регистратора, который в рамках спорных правоотношений действует как субъект властных полномочий, а также проверка обжалуемого решения на соответствие требованиям, определенным в статье 2 КАС Украины, спор по этому делу подлежит решению по правилам административного судопроизводства.

Фактически Большая палата в очередной раз указала об отсутствии единой позиции в делах об оспаривании действий регистраторов.

[west11]

Мда-а-а-а, даже сравнение с флюгером при ветренной погоде не выглядит убедительным...

[Marina-NET]

Здравствуйте! Я поняла Большую Палату так : если регистратор тебе отказал (послал искать аргументы и документы),  необоснованно затягивал с рассмотрением твоей Заявы, наделал ошибок в записях реестра, внес в реестр данные не соответствующие твоим документам, потерял часть твоих документов и другое подобное - то ты обжалуешь его действия обратившись в административный суд. А если "плохие дяди и тети" распорядились твоей собственностью без твоего доброго согласия с помощью госрегистратора (отжали имущество), нарушив твои законные права собственника или стороны договора о недвижимом имуществе, то ты обжалуешь такие действия и восстанавливаешь свои права в гражданском суде. ИМХО