Постановление БП-ВС о надлежащем ответчике в деле по акцептированию требований в ликвидируемом банке

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/7122/17

Провадження № 12-78гс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідачаКібенко О. Р.,

суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - Фонд, уповноважена особа Фонду, ПАТ «Дельта банк» відповідно)

на рішення Господарського суду міста Києва від 09 жовтня 2018 року, ухвалене суддею Чинчин О. В.,

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05 лютого 2019 року, ухвалену колегією суддів у складі Верховця А. А., Доманської М. Л., Калатай Н. Ф.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шивлавс» (далі - ТОВ «Шивлавс»)

до уповноваженої особи Фонду

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,

на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гальва елементс» (далі - ТОВ «Гальва елементс»),

на стороні відповідача - ПАТ «Дельта банк»,

прозобов`язання вчинити дії.

Історія справи

Короткий зміст та підстави позовних вимог

1. 27 квітня 2017 року ТОВ «Шивлавс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до уповноваженої особи Фонду про зобов`язання включити кредиторські вимоги позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Дельта банк».

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що за договором про відступлення права вимоги ТОВ «Гальва елементс» передало позивачеві право вимоги щодо сплати коштів за договором банківського рахунка у сумі 205 510,80 грн. У зв`язку з відкликанням банківської ліцензії та початком процедури ліквідації банку позивач звернувся до відповідача із кредиторською вимогою, проте відповідач не включив її до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Фактичні обставини справи, установлені судами

3. 19 вересня 2014 року між ПАТ «Дельта банк» (банк) та ТОВ «Гальва елементс» (клієнт) укладено договір банківського рахунку № 142/2029144-17545, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України та отримує плату за обслуговування рахунку згідно з чинними на момент надання послуг тарифами банку. Підписанням цього договору клієнт підтверджує, що ознайомлений з чинними на момент укладення цього договору тарифами та не має жодних заперечень щодо них. Банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти, що надходять клієнту, виконувати розпорядження клієнта щодо перерахування відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком (пункти 1.1, 1.2 договору).

4. Пунктами 3.2.1 та 3.3.2 договору банківського рахунку сторони передбачили, що клієнт має право самостійно розпоряджатись грошовими коштами на рахунку з дотриманням вимог законодавства України. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта перераховувати з рахунку грошові кошти у межах їх залишку на рахунку.

5. Листами від 21 листопада, від 01, 04, 05 та 16 грудня 2014 року ТОВ «Гальва елементс» повідомляло банк про невиконання останнім низки платіжних доручень щодо перерахування коштів контрагентам. Також клієнт зазначив про порушення банком умов договору банківського рахунку та просив усунути вказані порушення.

6. 19 лютого 2015 року клієнт направив банку претензію, у якій повідомив про порушення банком законодавства та умов договору банківського рахунку, що призвели до накладення на клієнта штрафних санкцій з боку його контрагентів та порушення його господарської діяльності, у тому числі, завдання збитків.

7. ПАТ «Дельта банк» направило ТОВ «Гальва елементс» лист від 08 червня 2015 року № 2933, яким повідомило про запровадження у банку тимчасової адміністрації.

8. 20 липня 2015 року між ТОВ «Гальва елементс» (первісний кредитор) та ТОВ «Шивлавс» (новий кредитор) укладено договір № 2 про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до умов якого первісним кредитором ПАТ «Дельта банк» (боржник), який постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 02 березня 2015 року № 150 визнаний неплатоспроможним і стосовно якого введено тимчасову адміністрацію, був відкритий та використовувався поточний рахунок № НОМЕР_2 , на якому на момент підписання цього договору перебували грошові кошти первісного кредитора у сумі 205 510,80 грн. Первісний кредитор відступає за плату, а новий кредитор набуває права вимоги до боржника на належні первісному кредитору грошові кошти у розмірі 205 510,80 грн, що знаходяться на вказаному рахунку. Новий кредитор з моменту набуття чинності цим договором одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у визначеному розмірі. До нового кредитора переходить право на стягнення будь-яких штрафних санкцій з боржника (пункти 1.1-1.3 договору).

9. Право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене сторонами у сумі 49 500 грн (ціна договору), яку новий кредитор сплачує первісному кредитору у передбаченому порядку. Новий кредитор протягом 10 робочих днів з дати набуття чинності цим договором сплачує первісному кредитору ціну договору шляхом безготівкового переказу грошових коштів на банківський рахунок або шляхом видачі готівкових грошових коштів з каси підприємства у порядку, передбаченому чинним законодавством України (пункти 2.1, 2.2 договору).

10. Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником його обов`язків. Первісний кредитор не вправі вчиняти дії, спрямовані на зменшення обсягу права вимоги, зазначеному у пункті 1.1 цього договору, без письмової згоди нового кредитора (пункти 3.1, 3.2 договору).

11. Пунктом 4.2 договору передбачено обов`язок первісного кредитора належним чином повідомити боржника про відступлення права вимоги. Первісний кредитор зобов`язаний не змінювати залишок на рахунку та постійно забезпечувати наявність залишку на рахунку у розмірі, зазначеному у пункті 1.1 договору.

12. Згідно з актом від 20 липня 2015 року № 1 прийому-передачі документів за договором про відступлення права вимоги (цесії) первісний кредитор передав новому кредитору документи, передбачені договором про відступлення права вимоги, а саме: договір банківського рахунку від 19 вересня 2014 року №142/2029144-17545, угоду банківського обслуговування в системі клієнт-банк від 22 вересня 2014 року № YOSO-9P79PS, листи ТОВ «Гальва елементс» до відповідача, претензію та лист ПАТ «Дельта банк» № 2933.

13. На виконання умов договору про відступлення права вимоги (цесії) від 20 липня 2015 року № 2 ТОВ «Шивлавс» сплатило на користь ТОВ «Гальва елементс» грошові кошти у загальному розмірі 49 500 грн.

14. Листом від 24 липня 2015 ТОВ «Гальва елементс» повідомило ПАТ «Дельта банк» про укладення договору відступлення права вимоги та про передачу ТОВ «Шивлавс» права вимоги грошових коштів у сумі 205 510,80 грн, що знаходяться на рахунку клієнта.

15. 23 жовтня 2015 року ТОВ «Шивлавс» звернулося до уповноваженої особи Фонду з кредиторською вимогою на суму 205 510,80 грн, яка отримана останнім 26 жовтня 2015 року, а 07 грудня 2015 року ТОВ «Шивлавс» звернулося до відповідача з листом, у якому просило повідомити про результати розгляду кредиторської вимоги.

16. Уповноважена особа Фонду направила ТОВ «Шивлавс» відповідь від 14 грудня 2016 року № 9992, у якій зазначила, що зміна кредитора у правовідносинах за договором банківського рахунку відбуватись не може, тому кредиторська вимога не була акцептована та не включена до реєстру кредиторів банку. При цьому відповідач також зазначив, що позивачу було надано відповідь ще 04 серпня 2015 року за № 6355. Однак ТОВ «Шивлавс» повідомило відповідача, що товариство не отримувало лист від 04 серпня 2015 року № 6355, а тому відповідач повторно направив ТОВ «Шивлавс» копію вищевказаного листа супровідним листом від 10 січня 2017 року № 91.

17. На підставі постанови Правління НБУ від 02 березня 2015 року № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта банк». З 03 березня 2015 року у банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта банк» строком на три місяці з 03 березня по 02 червня 2015 року. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 03 серпня 2015 року № 147 продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта банк" до 02 жовтня 2015 року.

18. Відповідно до постанови Правління НБУ від 02 жовтня 2015 року № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року № 181 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Дельта банк» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з цим рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта банк», призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Дельта банк», визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Кадирову В. В. на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

19. Господарські суди розглядали справу неодноразово.

20. Господарський суд міста Києва рішенням від 09 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05 лютого 2019 року, позов задовольнив з тих підстав, що відповідач неправомірно не визнав право вимоги позивача на суму 205 510,80 грн, набуте ним на підставі чинного договору про відступлення права вимоги.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

21. 01 березня 2019 року уповноважена особа Фонду звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування судових рішень попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в позові, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

22. Скаржник вважає, що поточні рахунки відкриваються на конкретну особу за умови надання відповідних документів, а можливості зміни власника рахунка Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492 (далі - Інструкція № 492), не передбачено; банк позбавлений правових підстав виконувати розпорядження іншої особи, аніж клієнта - власника такого рахунка. Скаржник також зауважує, що договором про відступлення права вимоги не передбачено заміни первісного кредитора - ТОВ «Гальва елементс» новим кредитором - ТОВ «Шивлавс» у зобов`язанні за договором банківського рахунка, що виключає наявність у позивача права розпоряджатися грошовими коштами на рахунку ТОВ «Гальва елементс» та, як наслідок, виникнення будь-яких прав кредитора перед ПАТ «Дельта банк»; акцентує, що положення договору банківського рахунка від 19 вересня 2014 року № 142/2029/44-17545 не передбачають право третіх осіб, у тому числі й ТОВ «Шивлавс», розпоряджатися рахунком, відкритим на користь клієнта - ТОВ «Гальва елементс», а також грошовими коштами, розміщеними та облікованими на ньому.

Доводи інших учасників справи

23. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Рух касаційної скарги

24. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 13 травня 2019 року на підставі підпункту 7 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій Верховним Судом України постанові від 06 квітня 2016 року у справі № 910/8058/15-г.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, у випадках, встановлених цим Законом (частина перша статті 3 і пункт 8 частини другої статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

26. З дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення (частина перша статті 36 Закону).

27. Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку (пункт 1 частини другої статті 37 Закону).

28. З моменту введення у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноважень органів управління та контролю банку, який зберігає свою правосуб`єктність юридичної особи та є самостійним суб`єктом господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.Тому у цивільному спорі щодо неналежності виконання банком зобов`язань за договором банківського вкладу після початку процедури виведення Фондом банку з ринку належним відповідачем є банк, а не Фонд.

29. Уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (пункт 17 частини першої статті 2 Закону).

30. Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду (частина третя статті 37 Закону).

31. Уповноважена особа Фонду у своїй діяльності підзвітна Фонду, який несе відповідальність за дії уповноваженої особи Фонду щодо процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку (частина восьма статті 35 Закону).

32. У силу положення частини третьої статті 21 ГПК України (у редакції до 15 грудня 2017 року) відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

33. Справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище (частини перша та друга статті 28 ГПК України у зазначеній редакції).

34. Оскільки уповноважена особа Фонду є працівником Фонду та діє від імені банку в межах повноважень Фонду, така особа у господарському процесі не має самостійної процесуальної дієздатності та може лише виступати представником банку у випадку пред`явлення до нього позову.

35. Втім у цій справі позивач визначив відповідачем уповноважену особу Фонду, а не ПАТ «Дельта банк», що бере участь у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

36. Тобто відповідачем у цій справі помилково визначено уповноважену особу Фонду, яка у господарському (цивільному) процесі не має самостійної процесуальної дієздатності (як суб`єкт владних повноважень). В господарських відносинах уповноважена особа Фонду може діяти лише у якості органу управління банком, його представника (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 88-93 постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 559/1777/15-ц, у пунктах 56-62 постанови від 28 листопада 2018 року у справі № 383/2/17, у пункті 38.6 постанови від 12 грудня 2018 року у справі № 591/1272/18, у пункті 36 постанови від 23 січня 2019 року у справі № 639/5960/17, у пункті 34 постанови від 20 березня 2019 року у справі № 486/1459/17, у пункті 57 постанови від 20 березня 2019 року у справі № 161/4985/17, у пункті 36 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 554/4702/18).

37. Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц; від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц; від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц; від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц).

38. Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (частини перша та друга статті 48 ГПК України у редакції після 15 грудня 2017 року). Однак за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем.

39. Позивачем пред`явлено позов саме до уповноваженої особи, а банк залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору,на стороні відповідача. Тому правовий висновок, сформульовані у постановах від 05 лютого 2019 року у справі № 910/9935/16 і від 07 серпня 2019 року у справі № 646/6644/17 про те, що позивач оскаржує дії уповноваженої особи (щодо не включення його вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку) не як суб`єкта владних повноважень, а як органу управління банком, і що, виходячи із суті позовних вимог, фактично стороною у такому спорі є банк, а не уповноважена особа, не можуть бути застосовані у цій справі, яка переглядається.

40. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача.

41. З огляду на викладене оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

42. Оскільки позов пред`явлено до неналежного відповідача, Велика Палата Верховного Суду питання щодо відступлення від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 06 квітня 2016 року у справі № 910/8058/15-г (провадження № 3-174гс16), не розглядає.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Щодо суті касаційних скарг

43. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково й ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

44. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково й ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 311 ГПК України).

45. Оскільки суди попередніх інстанцій надали неналежну юридичну оцінку обставинам справи, ухвалили оскаржувані судові рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, касаційну скаргу слід задовольнити, а судові рішення, що оскаржуються, скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Щодо судових витрат

46. Судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у порядку статті 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314-317 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09 жовтня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05 лютого 2019 року у справі № 910/7122/17 скасувати та ухвалити нове рішення.

3. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Шивлавс» до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гальва елементс», на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Дельта банк», про зобов`язання включити кредиторські вимоги позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шивлавс» (02002, м. Київ, вул. Митрополита А. Шептицького, 3, кв. 1, код ЄДРПОУ 39877138) на користь уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича (01133, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) 5 600 (п`ять тисяч шістсот) грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. Р. Кібенко

Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко

Т. О. Анцупова Н. П. Лященко

С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко

В. В. Британчук В. В. Пророк

М. І. Гриців Л. І. Рогач

Д. А. Гудима О. М. Ситнік

Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук

О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич

В. С. Князєв О. Г. Яновська

[ANTIRAID]

Большая палата на мой взгляд пришла к довольно сомнительному выводу указав, что в исках о признании неправомерным отказа включить в реестр акцептированных требований кредиторов ответчиком должен быть ликвидируемый банк, а не уполномоченное лицо ФГВФЛ. Очень странно, т.к. банк не подает реестр акцептированных требований, это делает именно уполномоченное лицо.

Суд указал, что поскольку уполномоченное лицо Фонда является работником Фонда и действует от имени банка в пределах полномочий Фонда, такое лицо в хозяйственном процессе не имеет самостоятельной процессуальной дееспособности и может только выступать представителем банка в случае предъявления к нему иска. В этом деле истец определил ответчиком уполномоченное лицо Фонда, а не ПАО «Дельта Банк», участвующий в деле в качестве третьего лица, не заявляющего самостоятельных требований относительно предмета спора.

[0720]

бред сивой кобылы

надлежащий ответчик в таких спорах — Фонд грабування

а банк недееспособен (хоть и правоспособен), предъявлять иски к такому банку это всё равно что трахать дохлую лошадь