Постановление БП-ВС о порядке снятия ареста в исполнительном производстве и юрисдикции спора


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

4 members have voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      3
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      3
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 826/12775/15

Провадження № 11-680апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Князєва В. С.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український торговий дім «Каділлак, Шевролє» до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, треті особи - Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва, Приватне акціонерне товариство «Автомобільна група «Віпос», Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Каділлак, Шевролє», про зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Український торговий дім «Каділлак, Шевролє» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2015 року (суддя Іщук І. О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року (судді Шелест С. Б., Кузьмишина О. М., Пилипенко О. Є.),

У С Т А Н О В И Л А :

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Український торговий дім «Каділлак, Шевролє» (далі - ТОВ «УТД «Каділлак, Шевролє») 30 червня 2015 року звернулося до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві (далі - ВДВС Печерського РУЮ, виконавець), треті особи - Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва (далі - УПФУ), Приватне акціонерне товариство «Автомобільна група «Віпос» (далі - ПрАТ «АГ «Віпос»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Каділлак, Шевролє» (далі - ТОВ «АГ «Каділлак, Шевролє»), у якому просило зняти арешт з 2 автомобілів, які є власністю позивача: «Chevrolet Express Cargo», 2004 року випуску, з кузовом № 1 GCFH15TX41199005 , днз АА3021АС , та «Chevrolet CAVALIER», 2004 року випуску, з кузовом № 3 GIJC5F44S159797 , днз АА9378АС , який був накладений ВДВС Печерського РУЮ в межах зведеного виконавчого провадження № 34926189 (виконавчі провадження № 34042713, 41901174, 42405694, 42502029, 42507230, 42875338, 43151107, 43151152).

2. Позов мотивовано тим, що ТОВ «УТД «Каділлак, Шевролє» є власником автомобілів, на які було накладено арешт. Накладення арешту на майно, яке належить позивачу, а не боржнику, є безпідставним та порушує права позивача.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 02 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовив.

4. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 грудня 2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2015 року скасував та закрив провадження у справі.

5. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 серпня 2017 року закрив касаційне провадження у справі в частині оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2015 року, скасував ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року, справу направив до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

6. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 жовтня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2015 року скасував та закрив провадження у справі.

7. Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що цей спір належить розглядати за правилами господарського судочинства, оскільки правовідносини у справі пов`язані з визнанням права позивача на майно, на яке виконавцем накладено арешт.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

8. У касаційній скарзі ТОВ «УТД «Каділлак, Шевролє» просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

9. Скаржник зазначає, зокрема, що спір у цій справі має бути вирішений за правилами адміністративного судочинства в силу прямих приписів статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС; тут і далі - в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з цим позовом, якщо не зазначено інше), відповідно до якої учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

10. Крім того, позивач указує, що на дату ухвалення постанови суду першої інстанції набрала законної сили постанова Господарського суду м. Києва

від 12 травня 2015 року у справі № 910/8276/15-г, якою визнано за позивачем право власності на зазначені автомобілі. Тому твердження апеляційного суду про те, що зняття арешту пов`язано з визнанням права власності на майно, є помилковим.

Позиція інших учасників справи

11. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Рух касаційної скарги

12. Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 28 листопада

2017 року відкрив касаційне провадження у цій справі.

13. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС викладено в новій редакції.

14. Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС (у чинній редакції) визначено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

15. Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 20 лютого 2018 року прийняв до провадження цю справу, а ухвалою від 01 липня 2019 року призначив її до розгляду.

16. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 03 липня 2019 року справу за позовом ТОВ «УТД «Каділлак, Шевролє» до ВДВС Печерського РУЮ, треті особи - УПФУ, ПрАТ «АГ «Віпос», ТОВ «АГ «Каділлак, Шевролє», прозобов`язання вчинити дії передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС (у чинній редакції).

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

17. ВДВС Печерського РУЮ відкрито кілька виконавчих проваджень - ВП № 34042713, 41901174, 42405694, 42502029, 42507230, 42875338, 43151107, 43151152, у яких боржником є ТОВ «АГ «Каділлак, Шевролє», а стягувачами - ТОВ «Віпос» (на сьогодні - ПрАТ «АГ «Віпос») та УПФУ.

18. Ці виконавчі провадження були об`єднані у зведене виконавче провадження ВП № 34926189, у межах якого ВДВС Печерського РУЮ у лютому 2015 року були арештовані та вилучені у ТОВ «АГ «Каділлак, Шевролє» два автомобілі марки «Chevrolet Express Cargo», 2004 року випуску, з кузовом № 1 GCFH15TX41199005 , днз АА3021АС , та «Chevrolet CAVALIER», 2004 року випуску, з кузовом № 3 GIJC5F44S159797 , днз АА9378АС , про що складено акти опису й арешту майна від 10 лютого 2015 року.

19. Позивач, який не є стороною виконавчого провадження, вважаючи, що ці автомобілі належать йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 27 грудня 2010 року № 2/3, укладеного між ТОВ «УТД «Каділлак, Шевролє» і ТОВ «АГ «Каділлак, Шевролє», звернулося до суду з цим позовом про зняття з них арешту.

20. При цьому позивач посилався і на рішення Господарського суду міста Києва від 12 травня 2015 року у справі № 910/8276/15-г, яким за ТОВ «УТД «Каділлак, Шевролє» визнано право власності на ці автомобілі. Вказане рішення набрало законної сили згідно з постановою Київського апеляційного господарського суду від 07 червня 2016 року у зазначеній справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування

21. Згідно із частиною другою статті 2 КАС (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

22. За визначенням пункту 7 частини першої статті 3 КАС (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних рішень) суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

23. Відповідно до частини другої статті 4 КАС (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних рішень) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

24. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 КАС (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних рішень) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

25. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС у чинній редакції, якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

26. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

27. Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

28. Відповідно до частини четвертої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і далі - в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду із цим позовом, якщо не зазначено інше) рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

29. Положеннями статті 52 цього Закону визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається насамперед на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

30. Згідно зі статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

31. У чинній редакції цього Закону правове регулювання вказаних положень здійснюється статтям 48, 50, 56 та 74.

32. Положеннями статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. В разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У разі наявності письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов`язані зі зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

33. З наведеної норми вбачається, що зняття арешту з майна здійснюється шляхом винесення виконавцем постанови. Така постанова може бути винесена на підставі постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби лише у разі порушення порядку накладення арешту, в усіх інших випадках - виключно на підставі рішення суду.

34. Як установлено судами та вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення до суду із цим позовом стало те, що арештоване виконавцем майно (2 автомобіля) належить на праві власності позивачу відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 12 травня 2015 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07 червня 2016 року, а не боржнику.

35. Оскарження дій та рішень державного виконавця, спрямованих на арешт спірного майна особою, яка не є ані стороною, ані учасником виконавчого провадження, однак має речове право на таке майно, не приведе до належного захисту її прав, оскільки навіть визнання судом таких дій чи рішень протиправними не буде підставою для винесення виконавцем постанови про зняття арешту з майна з огляду на вичерпний перелік цих підстав, установлений статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» (статтею 59 у чинній редакції).

36. Законодавець визначив окремий механізм поновлення порушеного права особи, якій належить арештоване майно, - звернення до суду з позовом про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту (стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» у чинній редакції, стаття 60 цього Закону в редакції, чинній на момент накладення арешту на майно).

37. З огляду на наведені норми та сукупність обставин у цій справі суд вважає, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту, який не приведе до поновлення речового права на майно.

38. Оскільки зняття арешту з майна здійснюється постановою виконавця, прийнятою на підставі ухваленого судового рішення з цього питання, ефективним способом захисту є звернення до суду з позовом про визнання права та зняття арешту зі спірного майна.

39. Отже, спір у цій справі не має ознак публічно-правового, оскільки стосується порушеного речового права позивача.

40. Відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю).

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

41. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду підтримує висновок суду апеляційної інстанції про те, що спір у цій справі є приватноправовим.

42. Доводи скаржника щодо належності цієї справи до юрисдикції адміністративних судів не знайшли свого підтвердження під час її розгляду в суді касаційної інстанції.

43. Водночас решті доводів касаційної скарги суд не надає оцінки з огляду на те, що такі доводи стосуються суті спору, а отже, не можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

44. Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків суду апеляційної інстанції не підтвердилися під час перегляду справи Великою Палатою Верховного Суду.

45. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

46. За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат

47. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

48. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 КАС, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український торговий дім «Каділлак, Шевролє» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач

В. С. Князєв

Судді:

Н. О. Антонюк

О. Р. Кібенко

Т. О. Анцупова

Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна

Н. П. Лященко

В. В. Британчук

О. Б. Прокопенко

Ю. Л. Власов

В. В. Пророк

М. І. Гриців

Л. І. Рогач

Д. А. Гудима

О. М. Ситнік

Ж. М. Єленіна

О. С. Ткачук

О. С. Золотніков

О. Г. Яновська

Джерело: ЄДРСР 86877090

Link to comment
Share on other sites

Довольно сомнительное и абсурдное решение. Получив право собственности на имущество по решению суда, для снятия ареста нужно опять подать иск о признании права собственности на имущество и снятии ареста в порядке гражданского или хозяйственного производства.

Большая палата указала, что поскольку снятие ареста с имущества осуществляется постановлением исполнителя, принятого на основании принятого судебного решения по этому вопросу, эффективным способом защиты является обращение в суд с иском о признании права и снятия ареста со спорного имущества. Спор по этому делу не имеет признаков публично-правового, поскольку касается нарушенного вещного права истца.

  • Like 2
  • Sad 1
Link to comment
Share on other sites

В 18.01.2020 в 20:41, ANTIRAID сказал:

Довольно сомнительное и абсурдное решение. Получив право собственности на имущество по решению суда, для снятия ареста нужно опять подать иск о признании права собственности на имущество и снятии ареста в порядке гражданского или хозяйственного производства.

Большая палата указала, что поскольку снятие ареста с имущества осуществляется постановлением исполнителя, принятого на основании принятого судебного решения по этому вопросу, эффективным способом защиты является обращение в суд с иском о признании права и снятия ареста со спорного имущества. Спор по этому делу не имеет признаков публично-правового, поскольку касается нарушенного вещного права истца.

Признавать повторно право собственности - это они конечно погарячились, а снимать арест, если исполнитель не снимает (причин может быть масса), нужно через суд.

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...