Постановление БП-ВС в образцовом деле о необходимости выплат ежемесячной помощи в связи с ограничением потребления продуктов в Чернобыльской зоне исходя из размера прожиточного минимума

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 240/4946/18 (Пз/9901/56/18)

Провадження № 11-134заі19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області (далі - УПСЗН, Овруцька РДА відповідно)на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 січня 2019 року (судді Коваленко Н. В.,Анцупова Т. О., Берназюк Я. О., Гімон М. М., Кравчук В. М.)у зразковій справі № 240/4946/18 (Пз/9901/56/18) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПСЗН про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до УПСЗН, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка призвела до ненарахування та невиплати із 17 липня 2018 року щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України від 28 лютого 1991 року№ 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII);

- зобов`язати УПСЗН провести із 17 липня 2018 року нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до статті 37 Закону № 796-XIIу розмірі, що дорівнює 40 % від мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

2. На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначив, що має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає в місті Овручі Житомирської області, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, та перебуває на обліку в УПСЗН, де отримував щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену статтею 37 Закону № 796-XII. Проте з 01 січня 2015 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VІІІ), підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого виключено, зокрема, статтю 37 Закону № 796-XII, відповідач припинив виплату йому вказаної допомоги. Рішенням Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VІІІ визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), а відтак із 17 липня 2018 року відновлено дію статті 37 Закону № 796-XII, яка підлягає застосуванню без будь-яких обмежень. ОднакУПСЗН не відновило позивачу нарахування та виплату вказаної соціальної допомоги у зв`язку з тим, що в Державному бюджеті України не передбачено відповідних видатків. На думку ОСОБА_1 , реалізація ним права, пов`язаного з отриманням бюджетних коштів, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.

Рух позовної заяви та короткий зміст рішення суду попередньої інстанції

3. Суддя Житомирського окружного адміністративного суду ухвалою від 22 жовтня 2018 року відкрив провадження в цій справі.

4. 19 листопада 2018 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в порядку статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшло подання судді Житомирського окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом цієї типової справи як зразкової.

5. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27 листопада 2018 року відкрив провадження у зразковій адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до УПСЗН про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

6. Рішенням від 21 січня 2019 року, ухваленим за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду позов ОСОБА_1 задовольнив.

7. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що Рішенням Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VІІІ, яким виключено статтю 37 Закону № 796-XII, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), а відтак із 17 липня 2018 року відновлено дію статті 37 Закону № 796-XII. При цьому у Рішенні Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 не визначено порядку його виконання щодо застосування статті 37 Закону № 796-XII, однак це не скасовує і не підміняє загальної обов`язковості його виконання.

8. Суд також зазначив, що правовідносини, які є предметом розгляду цієї адміністративної справи, врегульовано нормами Бюджетного кодексу України (далі - БК України) та статті 37 Закону № 796-XII, у яких по-різному регламентовано питання нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства. Так, пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону № 796-XIIзастосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Водночас Кабінет Міністрів України не визначив порядку та розміру виплати компенсації, передбаченої статтею 37 Закону № 796-XII.

9. Вирішуючи цей спір, суд першої інстанції з огляду на принцип верховенства права, визначений статтею 6 КАС України, висновки Європейського суду з прав людини, загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами та за відсутності постанови Кабінету Міністрів України про порядок та розмір виплати компенсації, передбаченої статтею 37 Закону № 796-XII, дійшов висновку про застосування до спірних правовідносин цієї статті (у редакції, чинній з 09 липня 2007 року), що визначає осіб, які мають право на компенсацію, розмір компенсації, суб`єктів владних повноважень, якими ця компенсація виплачується, та строки її виплати.

10. При цьому Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, ухвалюючи зазначене вище рішення за результатами розгляду зразкової справи, зазначив, що ознаками типової справи є:

1) позивач - особа, що має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, жителям якго з 01 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства, відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

2) відповідач - управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації, на обліку якого перебуває позивач;

3) предмет спору - нарахування та виплата щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796-XII.

11. Суд першої інстанції у своєму рішенні вказав, що висновки Верховного Суду в цій зразковій справі підлягають застосуванню в адміністративних справах щодо звернення до суду осіб, що мають статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживають у населених пунктах, жителям яких з 01 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106, з адміністративними позовами до управлінь праці та соціального захисту населення районних державних адміністрацій, на обліку яких перебувають позивачі, з позовними вимогами щодо нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796-XII.

12. Суд також зазначив, що зміна правового регулювання спірних правовідносин або визначення Кабінетом Міністрів України нового порядку та розміру виплати компенсації, передбаченої статтею 37 Закону № 796-XII, є обставинами, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог

13. Не погодившись із таким судовим рішенням, УПСЗН подало апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначило, що суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального права.

14. На думку відповідача, у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України Рішення від 17 липня 2018 року № 6-р/2018, яким визнано неконституційним ряд змін до Закону № 796-XII, унесених Законом № 76-VІІІ, зокрема підпункт 7 пункту 4 розділу І останнього, Верховній Раді України необхідно було б внести зміни до Закону № 796-XII та відновити статті 37, 39 цього Закону, проте на теперішній час відповідних змін не внесено та вказані статті позначені в Законі № 796-XII як виключені.

15. УПСЗН указує на те, що поновлення статей 37, 39 Закону № 796-XII має вирішальне значення при призначенні допомоги, оскільки цими статтями було передбачено виплати допомоги і громадянам, які проживають чи працюють на території зони посиленого радіологічного контролю, а Законом № 76-VІІІвнесено зміни до Закону України від 27 лютого 1991 року N 791а-XII«Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: у статті 2 виключено визначення зони посиленого радіологічного контролю, а також виключено статтю 2 Закону № 796-XII щодо визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій. Дію вказаних норм Рішенням Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 не відновлено. Тому на цей час законодавчо не визначено правових підстав для проведення нарахувань та виплати доплат громадянам, які проживають чи працюють на території зони посиленого радіологічного контролю. Закон України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» також не передбачає видатків за відновленими Рішенням Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 статтями Закону № 796-XII. Тому відповідно й паспортом бюджетної програми та кошторисом видатків за бюджетною програмою КПКВК 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» надання пільг, нарахування та виплати компенсацій, визначених, зокрема, статтею 37 Закону № 796-XII, не передбачено.

16. Скаржник також зазначає, що згідно із Законом № 76-VІІІ розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України доповнено пунктом 26, яким установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону № 796-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Таким чином, Кабінету Міністрів України були надані повноваження щодо визначення розміру і порядку виплати пільг, компенсацій і гарантій, установлених Законом № 796-XII. Станом на дату прийняття (28 грудня 2014 року) Закону № 76-VІІІбула чинною постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 839 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка установлювала розміри виплат, передбачених Законом № 796-XII.

17. Крім цього, УПСЗН зазначає, що відповідно до пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774-VIII) мінімальна заробітна плата з 01 січня 2017 року не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.

18. На підставі викладеного скаржник просить скасувати оскаржуване рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Позиція учасників справи щодо апеляційних скарг

19. На час розгляду справи позивач відзиву на апеляційну скаргу не надіслав.

Рух апеляційної скарги

20. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 лютого 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Саприкіній І. В.

21. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 18 березня 2019 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою УПСЗН на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 січня 2019 рокута призначила справу до розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 311 КАС України.

22. 30 травня 2019 року згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду № 9/0/30-19, виданого на підставі рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 12 «Про дострокове вибуття судді Саприкіної І. В. зі складу Великої Палати Верховного Суду», відповідно до підпункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, та пункту 3.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8, призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

23. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Золотнікову О. С.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції

24. ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає в місті Овручі Житомирської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

25. Позивач перебуває на обліку в УПСЗН.

26. Відповідно до розпорядження відповідача від 03 червня 2002 року ОСОБА_1 з 01 червня 2002 року призначена виплата щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796-XII.

27. З 01 січня 2015 року на підставі Закону № 76-VІІІ виплата зазначеної допомоги позивачу припинена.

28. 08 жовтня 2018 року позивач звернувся до УПСЗН із запитом на інформацію, в якому просив указати, чи відновлено відповідачем із 17 липня 2018 року нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796-XII.

29. На запит позивача УПСЗН в листі від 12 жовтня 2018 року № 07-04/Ф-32/18 повідомило ОСОБА_1 про те, що 17 вересня 2018 року управлінням надіслано запит до Департаменту праці, соціальної та сімейної політики Житомирської обласної державної адміністрації (далі - Департамент, Житомирська ОДА відповідно) з проханням звернутись до Міністерства соціальної політики України (далі - Мінсоцполітики) як головного розпорядника коштів за бюджетною програмою КПКВК 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо врегулювання питання відновлення механізму надання пільг громадянам, нарахування та виплати компенсацій, передбачених Законом № 796-XII. Після надходження відповіді від Департаменту щодо механізму відновлення виплат відповідач додатково повідомить позивача по суті запиту.

30. УПСЗН надіслало запити (від 13 серпня та 17 вересня 2018 року № 07-05/3150 та № 07-05/3720 відповідно) до Департаменту щодо надання роз`яснень про порядок відновлення пільг громадянам, нарахування виплат та компенсацій, передбачених статтями 20, 21, 22, 23, 30, 37, 39 та 48 Закону № 796-XII,у зв`язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018.

31. Департамент листом від 15 серпня 2018 року № 3947/12 повідомив УПСЗН про те, що оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» не було передбачено видатків за відновленими статтями Закону № 796-XII, то Департамент звернувся до народних депутатів України, Мінсоцполітики щодо фінансового забезпечення виконання Рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018.

32. Овруцька РДА надіслала листи від 08 жовтня та 15 листопада 2018 року № 02-06/1748 та № 02-06/1990 відповідно до Житомирської ОДА, Кабінету Міністрів України та Мінсоцполітики щодо врегулювання питання нарахування та виплати допомог та компенсацій, передбачених, зокрема, статтею 37 Закону № 796-XII.

33. Мінсоцполітики листом від 11 вересня 2018 року № 17561/0/2-18/29 повідомило Житомирську ОДА про те, що Міністерство постійно ініціює питання збільшення обсягів бюджетних асигнувань, у тому числі при формуванні бюджетного запиту. Так, листами від 20 березня та 16 квітня 2018 року № 5346/0/2-18/15 та № 7267/0/2-18/51 відповідно Мінсоцполітики зверталось до Міністерства фінансів України щодо виділення додаткового обсягу видатків за КПКВК 2501200 під час внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», а листом від 06 вересня 2018 року № 17301/0/2-18 - щодо збільшення фінансування за КПКВК 2501200 на 2018 рік з метою реалізації Закону № 796-XII у редакції до 01 січня 2015 року у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України Рішення від 17 липня 2018 року № 6-р/2018.

34. Листом від 15 листопада 2018 року № 04-15/13-817 Верховна Рада України проінформувала, що Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - Комітет) розглянув звернення Житомирської ОДА щодо фінансового забезпечення реалізації проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо приведення його норм у відповідність до Рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018). Комітет розглянув проект Закону про Державний бюджет України на 2019 рік та за результатами розгляду рішенням від 20 вересня 2018 року № 79/1 рекомендував Кабінету Міністрів України та Комітету з питань бюджету при опрацюванні проекту Закону України про Державний бюджет України на 2019 рік у видатках Мінсоцполітики передбачити кошти на виконання Рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018, яким відновлено раніше скасовані пільги та компенсації, що надавалися громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду, рішення якого переглядається

35. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

36. Згідно із частиною другою статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

37. Пунктом 3 статті 116 Конституції України визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

38. Рішеннями Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 та від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави.

39. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, соціального захисту потерпілого населення визначено в Законі № 796-XII.

40. Відповідно до положень статті 37 цього Закону (в редакції, чинній з 09 липня 2007 року) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;

- у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.

Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи, пенсіонерам - органами, які виплачують пенсію, непрацюючим громадянам - місцевими державними адміністраціями або виконавчими органами рад за місцем проживання. Виплата за два і більше місяців забороняється.

41. Підпунктом 8 пункту 28 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VI) текст статті 37 Закону № 796-XII викладено в новій редакції. Так, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Ця допомога виплачується щомісячно органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. Виплата за два і більше місяців забороняється.

42. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення пункту 28 розділу ІІ Закону № 107-VI визнані неконституційними.

43. У 2012-2014 роках на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 37 Закону № 796-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

44. 01 січня 2015 року набрав чинності Закон № 76-VIII, підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого виключено, зокрема, статтю 37 Закону № 796-XII.

45. Рішенням Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 підпункт 7 пункту 4 розділу ІЗакону № 76-VIII визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

46. Отже, вказаним Рішенням Конституційного Суду України відновлено дію статті 37 Закону № 796-XII, яка із 17 липня 2018 року є чинною.

47. Відповідно до статті 63 Закону № 796-XII фінансування витрат, пов`язаних із його реалізацією, здійснюється за рахунок державного бюджету.

48. Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються БК України.

49. Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону № 796-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

50. Вказані доповнення Конституційним Судом України в установленому порядку неконституційними не визнавалися.

51. Як установив суд першої інстанції, Кабінет Міністрів України не визначив порядку та розміру виплати грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону № 796-XII.

52. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що за відсутності постанови Кабінету Міністрів України про порядок та розмір виплати грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону № 796-XII, до спірних правовідносин застосуванню підлягають безпосередньо норми статті 37 Закону № 796-XII (у редакції, чинній з 09 липня 2007 року).

53. Водночас Велика Палата Верховного Суду встановила, що з листа Мінсоцполітики від 21 грудня 2018 року № 25215/0/2-18/29, адресованого Овруцькій РДА, вбачається, що обсяг видатків за КПКВК 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у Державному бюджеті України на 2018 рік передбачено на рівні минулого року. Видатки на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2019 рік збільшено порівняно з 2018 роком на 61,2 млн грн та передбачено у обсязі 1 980,9 млн грн (а. с. 4, т. 2).

54. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимогпро визнання протиправною бездіяльності УПСЗН щодо ненарахування щомісячної грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону № 796-XII, та зобов`язання відповідача провести позивачу із 17 липня 2018 року її нарахування та виплату.

55. Водночас Велика Палата Верховного Суду вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо обчислення розміру щомісячної грошової допомоги з таких підстав.

56. 01 січня 2017 року набрав чинності Закон № 1774-VІІІ.

57. За змістом пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ (у редакції, чинній на час прийняття рішення судом першої інстанції) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.

58. Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності Законом № 1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону № 796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

59. Щодо доводів УПСЗН про застосування до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка установлювала розміри виплат, передбачених Законом № 796-XII, то ця постанова Уряду України втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року № 285 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою не передбачено розмірів виплат за статтею 37 Закону № 796-XII.

Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг

60. За правилами пункту 2 частини першої статті 315 та частини четвертої статті 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити судове рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

61. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суд першої інстанції по суті прийняв правильне рішення, але з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому наявні підстави для зміни рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 січня 2019 року в її резолютивній частині з викладених вище обставин.

62. Згідно із частиною третьою статті 291 КАС України правові висновки Великої Палати Верховного Суду в цій зразковій справі мають враховуватися судами при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам та обставинам, викладеним у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 січня 2019 року

Керуючись статтями 290, 308, 311, 315, 317, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської областізадовольнити частково.

2. Рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 січня 2019 року змінити: в абзаці третьому його резолютивної частини слова «мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік» замінити словами та цифрами «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року».

3. В іншій частині рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. С. Золотніков

Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна Н. П. Лященко

В. В. Британчук О. Б. Прокопенко

Ю. Л. Власов В. В. Пророк

М. І. Гриців Л. І. Рогач

Д. А. Гудима О. М. Ситнік

Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук

О. Р. Кібенко О. Г. Яновська

В. С. Князєв

Джерело: ЄДРСР 86877145

[ANTIRAID]

Большая палата довольно сомнительно изменила решение ВС-КАС в образцовом деле привязав выплату к прожиточному минимум вместо минимальной зарплаты указав на Закон, которые не регулирует данные нормы. Кроме того, суд пришел к сомнительному выводу, что признание неконституционным Закона восстанавливает права на пересчет только с момента такого признания, а не с момента принятия неконституционного Закона. Странное какое-то Верховенство права.

Суд также указал в своем постановлении и о признаках такого образцового дела.

 

 

[иван петрович]

Стаття 71. Особливості внесення змін до цього Закону

Дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

{Закон доповнено статтею 71 згідно із Законом № 231-V від 05.10.2006}

Закон ЧАЕС - закон спеціальний, а закон 1174 - загальний і тоді до чого тут темпоральна колізія, коли має місце змістовна колізія, яку треба вирішувати на користь спеціального закон.

[иван петрович]

Закон ЧАЕС - закон спеціальний, закон 1174 - загальний. Яка за таких обставин може бути темпоральна колізія, коли тут змістовна колізія, яка повинна вирішуватись на користь Закону ЧАЕС. А для кого написана ст.71 Закону ЧАЕС, а саме :

Стаття 71. Особливості внесення змін до цього Закону

Дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

{Закон доповнено статтею 71 згідно із Законом № 231-V від 05.10.2006}

Сумно це все, дівчата!