Платить долларами нельзя (решение проблем доллара)

[sofi]

нутром чую, что они не успели перевести ЗАТ в ПАТ и в нормальном суде это тоже бы сыграло свою роль. ДЛя ПАТ - кредиты полученные, являются сбственностью, а для ЗАТ - привлеченными. Забугорные кредиты, пока они НЕбыли Публичн АТ, являются привлеченными, поэтому банк не имел вам права передавать валюту, а вы ее продавать , так как это опер-я по переходу собственности, которой ни он не вы не обладали.)))

[sofi]

можно такую цепь, кратко - ст47ч.1-3, - банковская деят.

зу о финуслугах - привлеченные, хоз кодекс

[TajSon]

Я не видел. Может вы видели где то в другом месте.

А пока:

Про односторонний правочин я увидет в книжке ЦКУ в комментариях.

Может у вас есть тоже похожие комменты насчет:

правочина - одна дия ни двоих;

односторонний правочин

по позыке

по кредиту

----------------

Ну как то ж НБУ не выходит же ж за рамки користування. Только ж причину найти ж осталось.

Почему ж НБУ то не выходит то. Причина ж, блин есть. В законе. Какая?

Вот комментарий к 1046

За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК).

Обов'язки за договором позики виникають лише для однієї сторони - позичальника. Отримавши у власність передані позикодавцем гроші або речі, визначені родовими ознаками, позичальник зазвичай стає зобов'язаним повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей такого ж роду і якості.

[vekt]

О!!!

Кажись я чо то понял.

Стаття 202. Поняття та види правочинів

1. Правочином є дія особи,

спрямована

на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

----------------------------

И в этот текст вписываем позику:

Передачей права собственности е дия осиби

которая не является правоотношением,

а всего лишь спрямована

на установление правоотношения

-----------------------------

Первый параграф регулирует то на что спрямована передача права собственности.

Но сама передача является правочином, а не правоотношением

[vekt]

В кредите правочином является не передача права собственности, а подписание договора (как минимум)

В позике правочином является не подписание договора, а передача права собственности

[у.zaporozhskiy]

с законом не помогу, а так... банковская деят-сть - с привлеченными средствами, они не являются собственностью банка. А раз чужое, то передать вам или мне в собственость -в кредит не имеют права. Т.е. кредитование - банковская операция, и это не только кредит, как отдельный вид позыки, но о ней банк договаривается /заключает КД, или просто на основе 1068-1069 цк по договору рахунка

операции с привлеченными- не дают право на передачу собственности по 1046, привлеченные -в зу про финуслуги

а как же то положение, что банки кредит предоставляют?

предоставляют они тоже привлеченные средства по ЗУ о финуслугах?

[vekt]

вот что есть про позику:

Стаття 626. Поняття та види договору

1. Договором є (лише!!!)домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

2. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони.

3. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

4. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

[sofi]

а как же то положение, что банки кредит предоставляют?

предоставляют они тоже привлеченные средства по ЗУ о финуслугах?

так это второй акт марлезонского балета, 1) правочин -договор о взаимных обязательствах, 2) передача в пользование

фишка в том что пользоваться валютой мы не могли , не продав ее, а это переход собственности, которой у нас не должно было возникнуть, т.к. в собственность кредитни кошти не предоставляют.

смотрите пост. 93 в этой теме, все же нормально изложено.

[vekt]

Про позику:

Стаття 640. Момент укладення договору

1. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

2. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

3. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Попутно про инициатора кредитного договора и заодно про ответ кредитного комитета на заявку заемщика и про подписание кд:

Стаття 640. Момент укладення договору

1. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

[vekt]

Давайте ж "подобъем бабки" про позику

Стаття 202. Поняття та види правочинів 1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Вижу, что ЦК отделяет понятие правовидносин от понятия правочину. То есть если действие направлено на установление правоотношений то это действие и есть правочином.

Ок

Для этой статьи есть зеркальная статья. То есть, если 202 статью прочитать задом наперед то получим:

Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків 1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

"передбачені актами цивільного законодавства" - пока эти акты трогать не будем.

Вопрос: как же все-таки сформулировать, что передача права собственности не относится ни к обстоятельствам (рассматриваемого в суде конкретного) предоставления кредита ни к правоотношениям, возникшим после подписания кд?

Также есть:

Стаття 202. Поняття та види правочинів

2. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

3. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.

Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Стаття 626. Поняття та види договору 2. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони.

Стаття 640. Момент укладення договору 2. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

--------------

Кстати, вот интересно во 2 части 202 статьи слово "...(договри)." относится к любым правочинам или к односторонним это слово все ж таки не относится?

Если понимать буквально, то не относится. Правильно?

Ведь не написано ж "...одно- та дво- чи багатосторонніми (договори)."

[sofi]

Давайте ж "подобъем бабки" про позику

Кстати, вот интересно во 2 части 202 статьи слово "...(договри)." относится к любым правочинам или к односторонним это слово все ж таки не относится?

Если понимать буквально, то не относится. Правильно?

Ведь не написано ж "...одно- та дво- чи багатосторонніми (договори)."

)))По сути, наши договора с банками полуторасторонние, на одно обязательство банка - 150 обязательств позычальника. На 20 пунктов ответственности заемщика - никакой ответственности банка. А есть в нашем законодательстве "Кабальный договор"? ))) :angry:

Для укладення КД не треба передання майна (у власність, чи в користування, чи у володіння, чи у розпорядження); достатньо дІйти згоди про те, що буде зроблено та в які строки. І ВСЕ.

А позика передбачає пряму передачу майна і розписку що ви його отримали. Коли підписали її, от і договір Позики. У того хто дав позику виникає право вимоги до вас , що до повернення позики, проте, що ви з нею робите його не стосується.

У випадку, якщо вам дали в позику гроши , вам не обовязково їх використовувати як платіжний засіб - можна в банк на депозит віднести)))

[TajSon]

У випадку, якщо вам дали в позику гроши , вам не обовязково їх використовувати як платіжний засіб - можна в банк на депозит віднести)))

Так о чем и идет речь, что если кредит, то целевое назначение приобретение чего-то, а поэтому в кредит только засиб платежу, а не денежные средства или другие вещи, определенные родовыми признаками (та же валюта).

И если, полученные в кредит гривны для приобретения чего-то, вы отнесете на депозит, то это-нецелевое использование кредитных средств и банк имеет право требовать штрафные санкции, если предусмотрено договором.

С валютой как-то неясно: если это не средство платежа, то как их использовать на цели кредита-купить квартиру, например?

[sofi]

Так о чем и идет речь, что если кредит, то целевое назначение приобретение чего-то, а поэтому в кредит только засиб платежу, а не денежные средства или другие вещи, определенные родовыми признаками (та же валюта).

И если, полученные в кредит гривны для приобретения чего-то, вы отнесете на депозит, то это-нецелевое использование кредитных средств и банк имеет право требовать штрафные санкции, если предусмотрено договором.

С валютой как-то неясно: если это не средство платежа, то как их использовать на цели кредита-купить квартиру, например?

Денежные средства и есть средством платежа и оборота. ст.192ЦК, ст35 зу о нбу. денежное средство есть валюта . В украине такой валютой есть гривна, ст99 ку, ст35 зу о нбу. Других денег в украине не предусмотрено, они в других странах. - Декрет.

[TajSon]

Есть такая ст. 162 в кодексе об административных нарушениях, называется "Порушення правил про валютні операції".

Была мысль составить на заемщика протокол по такой статье...

Сотрудник милиции (БЭП) сказал, что не получится, так как платежи по кредитам-исключение. Из разговора с ним также понял, что такой вопрос уже поднимали ранее в правоохранительных структурах, но отказались от такой практики. Это при том что санкция предусматривает конфискацию валютных ценностей. Странно как-то, неужели не надо наполнять бюджет?...

[nameless]

Гы, а попроси у него ответ "почему расчёты с банком - исключение, и где это указанно?" Лично мне сказали, что это указано по телефону словами "не вздумай браться за это!, мы в этом ничего не понимаем, накосячим - уволят".

А теперь смешное - если найти честного опера который собрался увольнятся - можно устроить веселье по-полной.

[alexburko]

Гы, а попроси у него ответ "почему расчёты с банком - исключение, и где это указанно?" Лично мне сказали, что это указано по телефону словами "не вздумай браться за это!, мы в этом ничего не понимаем, накосячим - уволят".

А теперь смешное - если найти честного опера который собрался увольнятся - можно устроить веселье по-полной.

Это "веселье" быстро зарубит его начальник, который увольняться совсем не собирается...

[stairtov]

Это "веселье" быстро зарубит его начальник, который увольняться совсем не собирается...

я это уже прошол даже прокуратура тормозится по команде с верху .

если такое пройдет то им весем уволится предложат

[TajSon]

Гы, а попроси у него ответ "почему расчёты с банком - исключение, и где это указанно?" Лично мне сказали, что это указано по телефону словами "не вздумай браться за это!, мы в этом ничего не понимаем, накосячим - уволят".

А теперь смешное - если найти честного опера который собрался увольнятся - можно устроить веселье по-полной.

Естественно, никакой нормативкой не подтверждают. Сообщили, что все - законно. А в прокуратуре вообще сказали (неофициально конечно), что привлекать нужно получателя средств, т.е. банк, а у банка есть лицензия, так что все ок. На вопрос а как же я? Я ведь плачу долларом?-ответили ты здесь ни при чем.

[TajSon]

Это "веселье" быстро зарубит его начальник, который увольняться совсем не собирается...

Не начальник-суд. Даже если найти опера, то админматериал направляется в суд, судья-закрывает дело через отсутствие состава админпроступка.

[Legion - 512 DI]

Денежные средства и есть средством платежа и оборота. ст.192ЦК, ст35 зу о нбу. денежное средство есть валюта . В украине такой валютой есть гривна, ст99 ку, ст35 зу о нбу. Других денег в украине не предусмотрено, они в других странах. - Декрет.

5. Правочин, який суперечить законодавству є недійсним.

Дефект ( не дотримання) форми

У судовій практиці також виникало питання, яким чином вирішувати справи, якщо правочин, вчинений насправді, також не відповідає закону. Є підстави вважати, що такий правочин може визнаватися недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК як такий, що суперечить вимогам закону.

Узагальнення ВСУ 2007 р.

Реальний (прихований) правочин може бути дійсним або недійсним. Якщо правочин, який сторони насправді вчинили, відповідає вимогам закону, відносини сторін регулюються правилами, що його стосуються. Якщо ж правочин, який сторони насправді вчинили, суперечить законодавству, суд виносить рішення про визнання недійсним цього правочину (ст.215 ЦК) із застосуванням наслідків, передбачених для недійсності правочинів такого типу (ст.216 ЦК).

Узагальнення Верховного Суду України суддями Я.М. Романюком, В.Й. Косенко та старшим консультантом управління вивчення та узагальнення судової практики З.П. Мельник. 2007 рік.:

Правові наслідки невідповідності змісту правочину, законодавству.

Зміст правочину становлять права та обов’язки, про набуття, зміну або припинення яких учасники правочину домовилися. Зміст договору чи іншого правочину закріплюється у його статтях (пунктах).

У ст. 203 ЦК, в якій визначено основні критерії чинності правочину, зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. У судовій практиці нерідко виникають питання, чи застосовується зазначене правило до актів іншого галузевого спрямування, як-то: трудового, сімейного, законодавства про соціальне забезпечення. Більшість нормативно-правових актів, зокрема ЦК, мають комплексні положення, які містять норми різних галузей права.

Відповідно до статей 203, 204 ЦК підстави і наслідки недійсності правочину можуть бути передбачені винятково законами. Проте положення зазначених статей необхідно застосовувати з урахуванням ст. 4 ЦК.

Виходячи з буквального тлумачення норм статей 4 та 203 ЦК, зміст правочину має відповідати: ЦК; іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК; актам Президента України у випадках, встановлених Конституцією; постановам Кабінету Міністрів України; актам органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим, що видаються у випадках і в межах, встановлених Конституцією та законом.

Таким чином, враховуючи загальні принципи цивільного права, правочини не повинні суперечити положенням законів, галузевих законодавчих актів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК недодержання сторонами або стороною в момент вчинення правочину вимог, встановлених частинами 1—3, 5, 6 ст. 203 ЦК, як правило, має наслідком визнання правочину недійсним.

Термін «нікчемність правочину», передбачений ЦК, до прийняття цього Кодексу у вітчизняному законодавстві не вживався. Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства. Такий правочин недійсний з моменту його вчинення незалежно від того, чи визнав його таким суд. Що ж стосується оспорюваного правочину, то він може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Нікчемні та оспорювані правочини розрізняються:

– ступенем важливості дефектів у складі правочину;

– характером прав та інтересів, які порушено у зв’язку з укладенням правочину;

– судовим порядком встановлення недійсності правочину й незалежністю встановлення недійсності правочину від судового рішення;

– строками позовної давності, які встановлені для звернення до суду з приводу визнання правочину недійсним.

Судам потрібно мати на увазі, що з огляду на ч. 2 ст. 215 ЦК підстави недійсності правочину, встановлені нормами ЦК та інших законодавчих актів, повинні мати імперативний характер. Тому за такими вимогами є неприпустимим укладення мирових угод як таких, що суперечать законодавству.

При розгляді позовів про встановлення нікчемності правочину з посиланням на ст. 203 ЦК необхідно враховувати, що ця стаття передбачає загальну підставу для визнання нікчемності правочину і застосовується лише в тому випадку, якщо в ЦК немає спеціальної підстави (норми) для цього.

Труднощі, що виникають у судовій практиці у розрізненні поняття «правочин» від суміжних понять

Правочин — правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб’єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов’язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону. Так, наприклад, якщо правочин про заставу нерухомого майна укладений письмово, але не посвідчений нотаріусом, то його правомірність спростовується ст. 577 ЦК. Якщо особа склала заповіт, але не виділила частини спадщини тому, хто має право на обов’язкову частку, правомірність заповіту частково заперечується відповідним приписом ст. 1241 ЦК. У випадках, прямо не передбачених у законодавстві, презумпція правомірності правочину може бути спростована судом.

Доповнюючи положення про те, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, у ст. 16 ЦК міститься досить широкий перелік засобів захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема одним із них є визнання правочину недійсним.

Недійсність правочину виникає через те, що дія схожа на правочин, але за своєю суттю не відповідає його характеристикам. Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів:

дефекти (незаконність) змісту правочину;

дефекти (недотримання) форми;

дефекти суб’єктного складу;

дефекти волі — невідповідність волі та волевиявлення.

Поява терміна «правочин» не виключає вживання терміна — «угода» у значенні домовленості між щонайменше двома сторонами. Перший із них є більш широким і включає в себе терміни «договір» (згідно зі ст. 11 ЦК), «угода», «домовленість». Щоб запобігти неоднаковому застосуванню норм про правочини у практиці судів, слід зазначити, що договір та угода є тотожними поняттями, тому дво- і багатосторонні правочини є водночас як договорами, так і угодами, а термін «домовленість» слід розуміти як договір чи угоду, якщо така домовленість досягнута з дотриманням вимог, встановлених для укладення договору.

У судовій практиці виникають проблеми із розумінням та визначенням односторонніх правочинів. Вважаємо, що до них можна віднести: видачу та скасування довіреності; прийняття чи збереження зробленої речі; повідомлення одним співвласником інших співвласників про продаж своєї частки у спільній власності; пропозицію про продаж майна; публічну обіцянку винагороди за знайдення загубленої речі; складення, зміну та скасування заповіту; прийняття спадщини і відмову від неї тощо.

Необхідно проаналізувати використання терміна «недійсність» у цивільному законодавстві, оскільки у суддів та учасників процесу виникають певні труднощі в його розумінні. Зокрема, у ЦК цей термін застосовується до: визнання прав інтелектуальної власності недійсними (статті 469, 479, 499); недійсності заборони відступлення права грошової вимоги (ст. 1080); визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину (ст. 1301); недійсності права вимоги (статті 197, 519); недійсності зобов’язання (статті 198, 548, 565); недійсності акта (ст. 882); недійсності чека (ст. 1102) тощо.

Це становище невиправдано розширює поняття «недійсність», підстави його застосування та правові наслідки. Зокрема, некоректним є застосування цього терміна до нормативно-правових актів — у цьому випадку може йтися про їх не чинність або неправомірність (незаконність, протиправність), а також до документів, якими оформлюється, підтверджується право, оскільки право не може бути недійсним — воно або є, або ні.

Недійсність правочину виникає, коли дійство сходне з правочином, але по суті не відповідає його природі. Недійсність правочину визначається наявністю дефектів його елементів, а саме:

1) дефекти (незаконність) змісту правочину (невідповідність умов правочину вимогам законодавства, наприклад, фіктивні, удавані правочини, правочини, що порушують публічний порядок); 2 розділ позову з резолютивною частиною

2) дефекти (недотримання) форми правочину, що стосуються письмової форми правочину (недодержання сторонами простої письмової форми правочину, яка передбачена законом, тягне недійсність правочину лише у випадках, передбачених законом, на відміну від цього недодержання нотаріальної форми правочину спричинює його недійсність); 5 розділ позову з резолютивною частиною

3) дефекти суб'єктного складу (відсутність у сторін правочину дієздатності - у фізичних та правоздатності - у юридичних осіб); - 4 розділ позову з резолютивною частиною

4) дефекти волі — невідповідність волі та волевиявлення (правочини, вчиненні без внутрішньої волі на їх вчинення, та угоди, в яких внутрішня воля особи сформувалася неправильно). Так, без внутрішньої волі вчиняються правочини особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій або не могла керувати ними, або правочини, вчинені особою під впливом обману. 2 розділ(п.р.2.2, 2.4) позову з резолютивною частиною

Пленум ВСУ № 9 підтвердив, що до ст. 4, 10, 203 ЦКУ, зміст правочину не може суперечити ЦК та іншим правовим актам…… котрі приймаються в відповідності до Конституції інших правових актів, згоду на які дала Верховна Рада України, в випадках та в межах Конституції України та Законів, а також моральним засадам суспільства.

Під недійсним правочином розуміють дії фізичних і юридичних осіб, які хоч і спрямовані на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, але не створюють цих наслідків через невідповідність вчинених дій вимогам законодавства. Тобто недійсний правочин не в змозі викликати правові наслідки, наступу яких бажають сторони, однак може викликати наслідки, наступу яких сторони не передбачали і не бажали (наприклад повернення отриманого майна, виникнення обов'язку відшкодовувати збитки, моральну шкоду).

Загальною підставою визнання правочину недійсним є (ст. 215 Цивільного Кодексу України) недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо умов його дійсності, встановлених частинами 1 - 3, 5 - 6 ст. 203 ЦК України.

Вказана норма ЦК України визначає лише загальні умови недійсності правочину, але при наявності спеціальних норм закону умови недійсності правочину визначаються цими спеціальними нормами. Слід зазначити, що недійсним може бути визнаний лише вчинений правочин, однак визнання його недійсним не потребує реального виконання сторонами, оскільки воно не має значення для визнання правочину недійсним. Це викликано тим, що за загальним правилом правочин вважається недійсним з моменту його вчинення, а у випадку якщо права та обов’язки за таким правочином передбачалися на майбутнє, припиняється можливість їх настання у майбутньому (ст. 236 ЦК України), оскільки неможливо повернути усе одержане за ними (наприклад, уже здійснене користування за договором майнового найму, зберігання за договором схову тощо).

Крім вищезазначеної підстави, ст. 215 Цивільного Кодексу України передбачає недійсність правочину у наступних двох випадках:

ч.2. Якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом недійсним не вимагається.

У випадках, встановлених ЦК України, нікчемний правочин є недійсний з моменту його підписання, але якщо почав виконуватись тільки судом визнається його недійсність.

ч.3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом ( оспорю ванний), але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин визнається судом недійсним.

між «банком» та Позичальником склалися цивільні право відношення. Але при цьому грошове зобов'язання між «Банком» і «Позивачем» у «Договорі» в супереч ч.1 ст.524 ЦКУ не виражене у грошовій одиниці України , ЩО СУПЕРЕЧИТЬ ІМПЕРАТИВНИМ ВИМОГАМ І РОБЕ ЙОГО НІКЧЕМНИМ, при цьому в «Договорі» не визначений і грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті в супереч ч.2 ст. 533 ЦК України.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1- 6 статі 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Істотними умовами Кредитного Договору є:

До цього ж укладання та підписання цього «Договору», суперечить істотним умовам «Договору» - МЕТА, ЦІНА, СТРОК:

1) МЕТА – споживчий кредит ( п. 1.2 Договір № 29 від 2.1.2007 року)

Постанові НБУ № 279, ЩО РОБИТЬ ЙОГО НІКЧЕМНИМ:

Затверджено. Постанова Правління НБУ від 06.07.2000 N 279.

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2000 за N 474/4695.

Положення «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків»:

Однорідні споживчі кредити - це кредити на поточні потреби, які надані позичальнику - фізичній особі, і загальна сума їх за одним чи декількома кредитними договорами (незалежно від наявності забезпечення) не перевищує 20000 гривень. { Главу 2 доповнено терміном згідно з Постановою Національного банку N 83 ( z0301-07 ) від 19.03.2007)

Виходячи з цієї постанови «Банк» взагалі не мав права на підставі споживчого кредиту, надати «Позивачу» кредит в сумі 37000 доларів США бо це значно перевищує суму в 20000 гривень(еквівалент на той час по 5,05 дорівнює 4000 доларів США).

2) ЦІНА - гривня (п.1.1, п. 1.3 Договір № 29 від 2.1.2007 року)

Грошове зобов'язання між «Банком» і «Позивачем» у «Договорі» не виражене у грошовій одиниці України, також в «Договорі» не визначений грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті ч.2 ст. 533 ЦК України, тому перерахунок повинен бути прозве ден на дату укладання «Договору» ст. 236 ЦК України.

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

Л И С Т 12.03.2007 N 20-5-132

Гр. Абдулову А.А.

Визначення ціни зобов'язання в іноземній валюті

На лист народного депутата України Р.Л. Ахметова від 16 лютого 2007 року N 06/007-1394 у Міністерстві юстиції розглянуто Ваше звернення щодо вирішення проблемних питань законодавчого регулювання розрахунків в іноземній валюті і, в межах компетенції, повідомляється.

Відповідно до підпункту 48 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 року N 1577, Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до його компетенції і пов'язані з роботою управлінь юстиції, а також підприємств, установ, організацій, які належать до сфери управління Міністерства, вживає відповідних заходів.

Щодо визначення ціни зобов'язання в еквіваленті іноземної валюти зазначаємо.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Так, статтею 524 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, а сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

При цьому, главою 20 Господарського кодексу України встановлюються особливості укладання господарських договорів. Так, статтею 189 цього Кодексу передбачається, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Щодо відносин, які регулюються Господарським кодексом України, зазначаємо наступне.

Відповідно до статті 1 Господарського кодексу України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Згідно ж зі статтею 2 вказаного Кодексу учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

При цьому слід враховувати, що відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Щодо визнання договору недійсним зазначаємо, що згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. А саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша зацікавлена особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Крім того, відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Перший заступник Міністра В.А. Бондик

3) СТРОК – п.1.2, Договір № 29 з 2.1.2007 року по 2.1.2017 року

обратите внимание для нашего случая (ЛАРЧИК ПРОСТО ОТКРЫВАЛСЯ), что если нет цены в гривнах - нет договора т.к. у нас гражд. правовые отношения и мы подчиняемся ГРАЖД.КОДЕКСУ Ч.1 СТ 524 ПРЯМОЕ ДЕЙСТВИЕ ЗАКОНА, а это прямое нарушение(нет цены в гривне) при котором договор изначально никчемный, что даже не требует доказательства в суде, даже если и начали его исполнять. СТ.533 законодатель четко прописал, что "может" быть выражен эквивалент, но "НЕОБЯЗАН"

[Алексашка]

5. Правочин, який суперечить законодавству є недійсним.

Однорідні споживчі кредити - це кредити на поточні потреби, які надані позичальнику - фізичній особі, і загальна сума їх за одним чи декількома кредитними договорами (незалежно від наявності забезпечення) не перевищує 20000 гривень. { Главу 2 доповнено терміном згідно з Постановою Національного банку N 83 ( z0301-07 ) від 19.03.2007)

Виходячи з цієї постанови «Банк» взагалі не мав права на підставі споживчого кредиту, надати «Позивачу» кредит в сумі 37000 доларів США бо це значно перевищує суму в 20000 гривень(еквівалент на той час по 5,05 дорівнює 4000 доларів США).

А не может ли этот пункт пойти нам на вред? Скажут мы вам выдали не потреб кредит и ваши ссылки на закон о Потребителях не уместны.

[Legion - 512 DI]

А не может ли этот пункт пойти нам на вред? Скажут мы вам выдали не потреб кредит и ваши ссылки на закон о Потребителях не уместны.

Ну-у-у-у тогда почитайте, что у Вас написано в договоре, чтобы не задавать такие вопросы...

[alexburko]

А не может ли этот пункт пойти нам на вред? Скажут мы вам выдали не потреб кредит и ваши ссылки на закон о Потребителях не уместны.

Вот Вам:

п. 1.2. Постанови Правління НБУ №168 від 10.05.2007 р. «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» прямо зазначає, що до договорів про надання споживчого кредиту відносяться іпотечні кредити.

[Алексашка]

Вот Вам:

п. 1.2. Постанови Правління НБУ №168 від 10.05.2007 р. «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» прямо зазначає, що до договорів про надання споживчого кредиту відносяться іпотечні кредити.

А авто?

[switch]

Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків не встановлює будь-яких обмежень щодо споживчих кредитів. Воно визначає лише поняття однорідних споживчих кредитів та встановлює критерії класифікації для такої заборгованості, методику роботи з такою заборгованістю, тощо. Єдиним нпа НБУ, що давав визначення споживчому кредиту було Положення про кредитування. Це ж положення в редакції до березня 2003 встановлювало те, що споживчі кредити видаються виключно в національній валюті. Проте, Тігіпич з Пушкарьовим успішно відправили це положення на пенсію для "безпрепятственного проникновения иностанного банковского капитала и обеспечения стабильной работы дочек иностранных банков без излишних рисков для размещения их средств".