Рішення Подільського райсуду про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини для кримчан


Чи вважаєте Ви рішення законним і справедливим?  

1 голос

  1. 1. Чи вважаєте Ви рішення законним?

    • Так
      1
    • Ні
      0
    • Важко відповісти
      0
  2. 2. Чи вважаєте Ви рішення справедливим?

    • Так
      1
    • Ні
      0
    • Важко відповісти
      0


Recommended Posts

Справа № 758/10603/19

Категорія 59

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року

м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Товченко К.М., представника позивача Валенко К.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Волкодав Валентина Геронтіївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

У С Т А Н О В И В :

У червні 2019 року до Херсонського міського суду Херсонської області звернувся ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) з позовом до Херсонської міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Автономної Республіки Крим померла його мати, ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина. Оскільки мати померла на тимчасово окупованій території, позивач 13.09.2018 року звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті. Отримавши рішення суду про встановлення факту смерті і в подальшому свідоцтво про смерть, позивач через свого представника 29.05.2019 року звернувся до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Волкодав Валентини Геронтіївни із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак, йому було відмовлено, у зв`язку із пропуском шестимісячного строку з моменту смерті спадкодавця.

Оскільки позивач вважає строк пропуску прийняття спадщини поважним, він звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для її прийняття.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.07.2019 року позовну заяву скеровано до Київського апеляційного суду для визначення підсудності відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08.08.2019 року підсудність справи визначено за Подільським районним судом м. Києва.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 20.08.2019 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання, встановлено строк відповідачу для подання відзиву.

Представник відповідача подала відзив, в якому заперечила проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх необгрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування заперечень зазначила, що Херсонська міська рада є неналежним відповідачем у справі, оскільки спадщина відкрита на території Автономної Республіки Криму. Крім того, на думку представника відповідача позивач не надав жодних доказів, які б свідчили про існування об`єктивних, непереборних обставин, які б унеможливили б прийняття спадщини після смерті матері.

Представник позивача надала відповідь на відзив, у якому заперечила проти доводів представника відповідача, вважаючи їх такими, які не спростовують доводів позивача. Зазначила, що у зв`язку з тимчасовою окупацією Автономної Республіки Крим, де проживала матір позивача, останній не мав можливості подати заяву про прийняття спадщини за останнім місцем проживання спадкодавця (м. Алушта, АР Крим), а відтак місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна. А оскільки позивач звернувся до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Волкодав Валентини Геронтіївни і місцем відкриття спадщини було визначено м. Херсон, за відсутності інших спадкоємців за заповітом та за законом, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Щодо надання доказів поважності причини пропуску строку представник позивача зазначила, що у зв`язку з необхідністю встановлення факту, що має юридичне значення, позивач був змушений звернутися до суду і отримав свідоцтво про смерть матері лише 25.01.2019 року. А відтак, вказані обставини є поважною причиною пропуску строку.

Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Волкодав Валентина Геронтіївна подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Алушта, Автономна Республіка Крим, померла матір позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що окупаційною владою було видано свідоцтво про смерть від 08.11.2017 року (а.с. 6).

У зв`язку тим, що для підтвердження факту смерті було пред`явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України не здійснюють свої повноваження, відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві 07.11.2018 року було відмовлено у проведенні реєстрації смерті (а.с. 7).

28.11.2018 року Рішенням Печерського районного суду м. Києва встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішення набрало законної сили 20.12.2018 року (а.с. 8-9).

25.01.2019 року Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 (а.с. 10).

29.05.2019 року представник позивача звернулася до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Волкодав Валентини Геронтіївни із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с. 12), однак, позивачу було відмовлено, оскільки ним було пропущено шестимісячний строк з моменту смерті спадкодавця (а.с. 14).

Відповідно до ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Стаття 1269 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 визначено, що згідно з правилами статті 1220 ЦК часом відкриття спадщини слід вважати день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Оскільки смерть матері позивача настала на окупованій території, на якій органи державної влади України не здійснюють свої повноваження, позивач фактично був позбавлений можливості подати заяву про прийняття спадщини до того моменту, поки не отримав свідоцтво про смерть матері, видане 25.01.2019 року Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві на підставі Рішення Печерського районного суду міста Києва, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України.

А відтак, суд доходить висновку про об`єктивні і істотні труднощі прийняття спадщини, а відповідно і поважність причин пропущення позивачем шестимісячного строку з моменту смерті матері.

Суд критично ставиться до доводів відповідача щодо неналежного визначення відповідача у справі. Судом встановлено, що місцем відкриття спадщини відповідно до вимог ст. 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» стало місто Херсон, за місцезнаходженням приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Волкодав Валентини Геронтіївни, до якого було подано першу заяву.

Згідно з пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Отже, позивачем правильно визначено відповідачем у справі Херсонську міську раду.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, поважність причин пропущення строку для прийняття спадщини та наявність правових підстав для задоволення позову.

Згідно з пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 у резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.

Відтак, оцінивши всі обставини, що мають значення для справи, суд вважає, що для прийняття спадщини достатнім є тримісячний строк з моменту набрання законної сили цим рішенням.

Керуючись ст. ст. 13, 19, 77, 81-82, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Херсонської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Волкодав Валентина Геронтіївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити;

Встановити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Повне найменування:

позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

відповідач - Херсонська міська рада (адреса: 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, б. 37, код ЄДРПОУ 26347681);

третя особа - приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Волкодав Валентина Геронтіївна (адреса: АДРЕСА_2);

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки) - повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду у письмовій формі з дотриманням вимог ст. 356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя В.В. Гребенюк

Джерело: ЄДРСР 91132908

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Це наша справа. В таких справах вражає цинізм органів влади й намагання створити перешкоди особам, які не за своєї волі опинились в окупації.

Суд зазначив, що оскільки смерть матері позивача настала на окупованій території, на якій органи державної влади України не здійснюють свої повноваження, позивач фактично був позбавлений можливості подати заяву про прийняття спадщини до того моменту, поки не отримав свідоцтво про смерть матері, видане 25.01.2019 року Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві на підставі Рішення Печерського районного суду міста Києва, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України.

А відтак, суд доходить висновку про об`єктивні і істотні труднощі прийняття спадщини, а відповідно і поважність причин пропущення позивачем шестимісячного строку з моменту смерті матері.

Суд критично ставиться до доводів відповідача щодо неналежного визначення відповідача у справі. Судом встановлено, що місцем відкриття спадщини відповідно до вимог ст. 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» стало місто Херсон, за місцезнаходженням приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Волкодав Валентини Геронтіївни, до якого було подано першу заяву.

Згідно з пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Отже, позивачем правильно визначено відповідачем у справі Херсонську міську раду.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...