Залучення та розіщення

nameless · September 29, 2010

Фух..... Банк имеют предоставлять займ и оформлять это кредитным договором в СИЛУ ЗАКОНА, который говорит: для предоставления кредита юр. лицо должно иметь статус фин. учреждения. Банк есть фин учреждением. Банк есть банком когда есть банковская лицензия.

Банк не есть кредитным учреждением.

В законодательстве уравняны только банки и фн учреждения в праве предоставлять финансовый кредит, т.е. фин услугу - предоставление зама за вознаграждение. В собственность. Для распоряжения. Никакое ни пользование, никакое не временное..... итить....

В законе не уравняны кредитные учреждения и банки.

Колизия. Указано - кредитное учреждение - может кредитовать за счёт привлечённых средств. Привлечённые средства - НЕ депозиты.

Депозитами не кредитуют. Иначе это класическая пирамида.

Размещение привлечённых средств есть банковская операция, никак не связанная с предоставлением фин услуги - платного займа (финансвого кредита, в нашем случае - потребительского).

Предосвление кредита оформленное кредитным договором осуществляется на основании статуса фин. учреждения, который имеют все банки.

Иначе, если бы предосвление кредита осуществлялось на основании банковской лицензии "размещение привлечённых средств" то кредитовать могли бы только банки, т.к. фин учреждения дающие финансовые кредиты НЕ имеют банковской лицензии, и "типа" не могут кредитовать.

IVANOVA · September 29, 2010

Фух..... Банк имеют предоставлять займ и оформлять это кредитным договором в СИЛУ ЗАКОНА, который говорит: для предоставления кредита юр. лицо должно иметь статус фин. учреждения. Банк есть фин учреждением. Банк есть банком когда есть банковская лицензия.

Банк не есть кредитным учреждением.

В законодательстве уравняны только банки и фн учреждения в праве предоставлять финансовый кредит, т.е. фин услугу - предоставление зама за вознаграждение. В собственность. Для распоряжения. Никакое ни пользование, никакое не временное..... итить....

В законе не уравняны кредитные учреждения и банки.

Колизия. Указано - кредитное учреждение - может кредитовать за счёт привлечённых средств. Привлечённые средства - НЕ депозиты.

Депозитами не кредитуют. Иначе это класическая пирамида.

Залучені (привлеченные) кошти є найбільшою частиною пасивів банку, котра в кілька разів перевищує його власні кошти. Фактично залучені кошти — це основне джерело формування ресурсів комерційного банку, які спрямовуються на проведення активних операцій.

До залучених коштів банку належать залишки коштів на поточних, бюджетних і розрахункових рахунках клієнтів, ощадні та строкові вклади фізичних і юридичних осіб, вклади до запитання, різні види депозитних рахунків, таких як умовні, заставні, брокерські, цільові депозити, депозити в іноземній валюті, а також кошти на кореспондентських рахунках інших банків (лоро-рахунки). У банківській практиці всі рахунки клієнтів, відкриті в банку, у цілому називають депозитами, а залучені кошти — депозитними зобов’язаннями

у.zaporozhskiy · September 29, 2010

Фух..... Банк имеют предоставлять займ и оформлять это кредитным договором в СИЛУ ЗАКОНА, который говорит: для предоставления кредита юр. лицо должно иметь статус фин. учреждения. Банк есть фин учреждением. Банк есть банком когда есть банковская лицензия.

Банк не есть кредитным учреждением.

В законодательстве уравняны только банки и фн учреждения в праве предоставлять финансовый кредит, т.е. фин услугу - предоставление зама за вознаграждение. В собственность. Для распоряжения. Никакое ни пользование, никакое не временное..... итить....

В законе не уравняны кредитные учреждения и банки.

Колизия. Указано - кредитное учреждение - может кредитовать за счёт привлечённых средств. Привлечённые средства - НЕ депозиты.

Депозитами не кредитуют. Иначе это класическая пирамида.

Размещение привлечённых средств есть банковская операция, никак не связанная с предоставлением фин услуги - платного займа (финансвого кредита, в нашем случае - потребительского).

Предосвление кредита оформленное кредитным договором осуществляется на основании статуса фин. учреждения, который имеют все банки.

Иначе, если бы предосвление кредита осуществлялось на основании банковской лицензии "размещение привлечённых средств" то кредитовать могли бы только банки, т.к. фин учреждения дающие финансовые кредиты НЕ имеют банковской лицензии, и "типа" не могут кредитовать.

тоесть лицензия ДКЦРФП(Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України) нужна все таки...

матвей · September 29, 2010

Форми забезпечення кредиту різноманітні: це може бути застава майна (у вигляді товарно-матеріальних цінностей, нерухомості, цінних паперів), угоди гарантії або поручительства. Облік залежить від форми забезпечення та місця знаходження застави:

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

Отримання банком гарантії та поручительства за кредитами (за номіналом):

а) від банків

Контррахунок

№ 9900

Прості гарантії, що отримані від банків №9010

б) від клієнтів

Контррахунок

№ 9900

Прості гарантії, що отримані від клієнтів №9031

Згідно з умовами угоди застави закладене майно може перебувати як у заставника, так і у заставоотримувача в експлуатації або на зберіганні. Операції з обліку застави відображаються наступними записами:

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

Цінності, прийняти в забезпечення (за номіналом згідно

суми оцінки в угоді):

а) предмет застави залишається у клієнта

Контррахунок

№ 9900

Застава, за якої предмет застави залишається у заставника № 9500

б) предмет застави передається банку

Контррахунок

№ 9900

Застава, за якої предмет застави передається банку №9501

Облік операцій з погашення кредитів та їх пролонгування.

За способом погашення розрізняють кредити, які погашаються: 1) водночас загальною сумою і 2) в розстрочку, тобто частинами суми. Спосіб погашення визначається, як правило, при структуризації позики. Кредитний працівник на основі вивчення прогнозу руху грошових потоків, що поданий клієнтом, спільно з ним визначає найбільш прийнятний спосіб погашення. Якщо обрано спосіб погашення в розстрочку, кредитний працівник складає графік погашення кредиту і розраховує суми до погашення основного боргу та відсоткові платежі по кожному строку.

Строки і суми погашення основного боргу відображаються в строковому зобов'язанні, яке надає клієнт при отриманні кредиту і на основі якого бухгалтер-операційник контролює погашення кредиту з боку клієнта. Бухгалтер щоденно проглядає картотеку і добирає зобов'язання, за якими настав строк погашення. Джерелом погашення кредиту виступають власні кошти клієнта.

Розглянемо облік операцій з погашення кредиту:

№ з/п

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Кредит погашається у встановлений строк у повній сумі:

а) за меморіальним ордером кошти списуються з розрахункового рахунку;

Поточний рахунок №2600

Позичковий рахунок

б) списується у витрати строкове зобов'язання;

Контррахунок

№9910

Інші цінності та документи №9819

в) вилучається зі сховища кредитна угода;

Контррахунок

№9910

Інші цінності та документи №9819

г) вилучається зі сховища угода застави;

Контррахунок

№9910

Інші цінності та документи №9819

д) заставлене майно повертається клієнту;

Застава, за якої предмет застави передається банку №9501

Контррахунок

№ 9900

е) списується отримана гарантія за кредит

Прості гарантії, що отримані від клієнтів № 9031

Контррахунок

№ 9900

2

Кредит погашає ться кредитом іншого банку (платіжним дорученням)

Коррахунок у НБУ № 1200

або

Позичковий рахунок

Коррахунокв іншому банку №1500

3.

Фізична особа погашає позику шляхом:

а) внесення готівки в касу банку;

б) перерахуванням з вкладу

Банкноти та монети в касі банку № 1001

Депозитний рахунок

Позичковий рахунок

У випадку повного погашення кредиту, включаючи відсоткові платежі, банк повертає позичальнику цінності, цінні папери, які були прийняті у заставу. Такі операції виконуються з дозволу керівництва банку.

Кошти на погашення кредиту з інших банків перераховуються або з використанням платіжного доручення, оформленого позичальником, або вимогою-дорученням, яке оформляє банк-кредитор. Строкове зобов'язання або зведене зобов'язання вилучається у витрати лише при їх погашенні у повній сумі. Якщо погашення здійснюється частково, то на звороті робиться позначка про суму та дату платежу, а зобов'язання залишається у картотеці і не підлягає списанню на витрати.

При прийнятті рішення щодо пролонгування кредиту складається додаток до кредитної угоди, і клієнт замінює строкове зобов'язання на зобов'язання з новими строками погашення.

Облік операцій з пролонгування кредиту:

№ з/п

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Пролонгована заборгованість за кредит згідно з доповненням до кредитної угоди

Пролонгована заборгованість за кредитами

Позичковий рахунок з обліку строкової заборгованості

2

Списання у витрати строкового зобов'язання з початковими строками

№9910

№9819

3.

Оприбуткування в картотеку строкового зобов'язання з новим строком погашення

№9819

№9910

При настанні строку погашення кредиту і відсутності у клієнта достатньої суми коштів для його погашення уповноважені підрозділи банку починають проводити роботу з проблемними кредитами.

У день визначеного строку погашення частина непогашеної або непогашена заборгованість за кредитом переноситься на рахунок прострочених позик. При цьому на основі меморіального ордеру здійснюється запис:

Д-т рахунку з обліку простроченої заборгованості;

К-т позичкового рахунку.

У випадку забезпечення кредиту заставою майна банк отримує право на заставлене майно. Якщо майно знаходиться у заставника, він •зобов'язаний передати його на відповідальне зберігання в банк. При цьому здійснюються наступні проводки за позабалансовими рахунками:

1) Д-т— 9500; 2) Д-т—9900:

К-т — 9900; К-т — 9501

і списується з позабалансового рахунку акт передачі заставленого майна:

Д-т— 9910;

К-т—9819.

В аналітичному обліку до позабалансових рахунків № 9819,9500, 9501 ведуться картки обліку застави, забезпечення. З метою звіряння наявності цінностей, документів, цінних паперів у сховищі та даних обліку щокварталу повинна здійснюватися інвентаризація за позабалансовими рахунками.

Після реалізації заставленого майна і надходження виручки банк складає наступні проводки:

№ з/п

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Надходження виручки за реалізовану заставу на коррахунок банку

Коррахунок у НБУ№1200

Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку № 2909

2

Скерування виручки на погашення простроченої заборгованості за основний борг

№ 2909

Рахунок з обліку прострочених позик

3.

Якщо сума виручки перевищує розмір основного боргу, різниця скеровується на погашення прострочених відсоткових платежів за кредит

№ 2909

Рахунок з обліку прострочених доходів за кредитами

4.

Невикористана сума виручки повертається на поточний рахунок клієнта

№ 2909

Розрахунковий рахунок

№ 2600

Періодично, один раз на місяць або квартал, банк повинен аналізувати якість кредитного портфеля. Підлягає інвентаризації та аналізу заборгованість за кредитами, яка обліковується на рахунках прострочених позик з метою виявлення сумнівної. Остання підлягає перенесенню на рахунок з обліку сумнівної заборгованості.

Трансформація заборгованості оформляється проводкою:

Д-т «Сумнівна заборгованість за кредитами»;

К-т «Прострочена заборгованість за кредитами». Таким чином, на рахунках з обліку сумнівної заборгованості обліковується заборгованість за кредитами, повернення яких на сьогодні майже неможливо.

7.3. Облік операцій з формування і використання резерву на покриття можливих втрат за кредитами. Порядок списання безнадійних кредитів

Для підтримання стабільності банківської системи з метою хеджування кредитного ризику в банках передбачене утворення резерву на покриття можливих втрат за кредитами. Залежно від джерел формування цей резерв розподіляється на:

— загальний;

— спеціальний.

Загальний резерв формується за рахунок прибутку банку після сплати податку на прибуток, тобто поточного і нерозподіленого прибутку. Спеціальний резерв е статею витрат банку.

Резерв для покриття можливих збитків належить до планових резервів; його формування повинно здійснюватись комерційними банками в обов'язковому порядку згідно з методикою, затвердженою Національним банком України. Призначення резерву — відшкодування можливих збитків за усіма видами наданих кредитів. Причому за рахунок резерву підлягають покриттю лише втрати за основним боргом. Покриття за рахунок резерву несплачених позичальником відсотків та комісій за кредитними операціями не дозволяється.

Резерв утворюється за усіма видами кредитів, які надані у національній та іноземній валютах. При розрахунку резерву враховується заборгованість за депозитами, які розміщені в інших банках, за кредитами, які надані іншим банкам, за всіма кредитами суб'єктам підприємницької діяльності, включаючи як прямі банківські кредити, так і непрямі, а також фізичним особам за наданими гарантіями та поручительствами.

Не враховується при розрахунку резерву заборгованість за бюджетними кредитами, а також за кредитами та депозитами між установами в системі одного комерційного банку. Сума сформованого планового резерву на покриття втрат за кредитами являє собою оцінковий показник, призначення якого — підтримати на певному рівні (наприклад, на середньому для одного класу банків) співвідношення між витратами на погашення збитків за кредитами і загальною сумою виданих кредитів.

В Україні створюється база статистичної інформації, яка дозволить визначати оптимальну усереднену величину резерву на покриття втрат за кредитами. Необхідність використання цього показника для управління кредитними ризиками безумовна. Комерційні банки нерідко опиняються в ситуації, коли втрачають контроль над кредитним портфелем. Це призводить до збільшення суми неповернення за виданими кредитами та гарантіями. Для їх покриття в першу чергу використовується спеціальний резерв, а потім — загальний резерв. Якщо суми резерву недостатньо, то на погашення безнадійних кредитів направляються кошти резервного фонду і поточний та нерозподілений прибуток. Однак якщо банку не вдається вишукати зовнішнє джерело збільшення власного капіталу, то це може призвести до його неплатоспроможності та банкрутства.

Розрахунок планової суми резерву на покриття можливих втрат за кредитами. Згідно з чинними правилами загальний резерв нараховується на стандартні кредити, а спеціальний — на нестандартні кредити. До нестандартних кредитів належать:

— кредити під контролем;

— субстандартні кредити;

— сумнівні кредити;

— безнадійні кредити.

Віднесення кредиту до тої чи іншої групи визначається рівнем ризику. Національним банком України розроблені критерії віднесення кредиту до тієї чи іншої групи ризику, які відповідають чинним у міжнародній банківській практиці:

— стандартні кредити — це кредити, основний борг і відсотки за якими погашаються своєчасно, згідно з графіком, і рівень ризику тут прийнятний. Коефіцієнт ризику за цими кредитами встановлений на рівні 2 %;

— кредити під контролем — це кредити, за якими основний борг і відсотки сплачуються своєчасно, але з цією категорією кредитів виникають незначні проблеми (наприклад, неповна документація). Коефіцієнт ризику за цими кредитами встановлено на рівні 5 %;

— субстандартні кредити — це кредити, прострочена заборгованість за основним боргом і відсотках яких не перевищує 90 днів, загальний строк пролонгування кредиту перевищує 90 днів. Кредити цієї групи відносять до кредитів невисокої якості; вони спроможні призвести до непогашення, але їх негативні властивості можна усунути. Коефіцієнт ризику встановлено на рівні 20 %;

— сумнівні кредити — це кредити, прострочена заборгованість за основним боргом та відсотками яких складає понад 90 днів. Тут уже мають місце суттєві недоліки, існує реальна можливість втрат за кредитами. Коефіцієнт ризику встановлено на рівні 50 %;

— безнадійні кредити — це кредити, втрати за якими майже неминучі, а заборгованість з цих позик, як правило, підлягає списанню з балансу. Коефіцієнт ризику встановлено на рівні 100 %.

Комерційні банки щоквартально, станом на останній робочий день кварталу, повинні аналізувати якість кредитного портфеля з метою групування кредитів за рівнем ризику.

Під час виконання такої роботи кредитний комітет (чи комісія) зобов'язаний оцінювати окремі аспекти діяльності кожного позичальника щодо можливості виконання ними зобов'язань згідно з угодою про надання кредиту, виходячи з таких критеріїв:

— оцінка фінансового стану позичальника;

— стан погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків за нею.

На підставі класифікації кредитів розраховується загальна планова сума резерву з розбивкою на суми за кожною групою кредитів на майбутній квартал. Розрахунок складається за формою, наведеною в додатку 15.

У графі 10 цього додатку відображаються планові суми нарахованого резерву, а за даними графи 13 визначається сума, яка підлягає донарахуванню в резерв або направляється на зменшення резерву.

Загальний резерв, нарахований на заборгованість за стандартними кредитами, розглядається як складова власного капіталу банку і обліковується на балансовому рахунку № 5020 «Загальні резерви» групи 502 «Загальні резерви банку». За своїм характером це пасивний рахунок. У першу чергу загальний резерв формується за рахунок прибутку минулих років. При цьому здійснюється така проводка:

Д-т рахунку

№ 5030 «Прибутки минулих років»;

К-т рахунку

№ 5020 «Загальні резерви».

У разі недостатності цього джерела для формування загального резерву протягом року, наприкінці року резерв має бути сформований за рахунок поточного прибутку. Ця операція відображається проводкою:

Д-т рахунку

№ 5040 «Прибуток минулого року, що очікує затвердження»:

К-т рахунку

№ 5020 «Загальні резерви».

Спеціальний резерв формується за рахунок витрат банку. Акумульовані в ньому суми обліковуються:

— за міжбанківськими кредитами на рахунку № 1590 «Резерв під заборгованість інших банків»,

— за операціями з клієнтами на рахунку № 2400 «Резерви під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам».

При акумулюванні коштів у спеціальний резерв складаються такі бухгалтерські проводки:

№ з/п

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

За міжбанківськими кредитними операціями

Відрахування в резерв під заборгованість інших банків № 7701

Резерв під заборгованість інших банків №1590

2.

За кредитними операціями з клієнтами

Відрахування в резерв під заборгованість за наданими кредитами клієнтам № 7702

Резерв під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам № 2400

Як видно зі змісту операції, витрати на формування спеціального резерву відносять на валові витрати банку і тому вони безпосередньо впливають на розмір прибутку до оподаткування.

За своїм характером рахунки № 1590 і 2400, на яких обліковується сума спеціального резерву, є пасивними, однак належать до контрактивних балансових рахунків. У балансі залишки на рахунках № 1590 і 2400 відображаються у складі активів зі знаком мінус. Це пов'язано з тим, що сума спеціального резерву розглядається як прямі втрати банку і тому не враховується у складі його власного капіталу.

При формуванні спеціального резерву сума коштів, що можуть бути віднесені на валові витрати банку, регулюється податковим законодавством. Згідно з прийнятим у 1997 р. Законом України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» розмір коштів, що перераховуються протягом 1999—2000 рр., не можуть перевищувати 40 % від суми загальної заборгованості за кредитами, наданими гарантіями та дорученнями на останній день звітного податкового періоду; у 2001 р.— 30 % і починаючи з 1 січня 2002 р.— 20 %.

Діючою методикою передбачено, що у разі зменшення планової суми спеціального резерву в порівнянні з попередньою звітною датою комерційний банк надлишкову суму резерву скеровує:

— за загальним резервом — на збільшення прибутку;

— за спеціальним резервом — на збільшення валового доходу.

Ці операції відображаються в обліку такими проводками:

№ з/п

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Зменшення загального ре з ерву

Загальні резерви № 5020

Прибутки минулих років № 5030

2.

Зменшення спеціального резерву:

а) за міжбанківськими кредитами;

Резерв під заборгованість інших банків №1590

Зменшення резерву під заборгованість інших банків № 6701

б) за операціями з клієнтами

Резерв під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам № 2400

Зменшення резерву під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам № 6702

Згідно встановлених правил резерв на покриття можливих кредитних збитків формується головним банком та його філіями. Загальний резерв обліковується на балансі головного банку. Спеціальний резерв обліковується на балансі установ банку, які зареєстровані як платники податку. Це пов'язано з особливостями системи оподаткування.

Кошти резерву на покриття можливих втрат за кредитними операціями можуть використовуватись тільки на погашення безнадійних кредитів, заборгованість за якими обліковується на рахунках з обліку сумнівної заборгованості. Списання з балансу основної суми боргу за безнадійними кредитами провадиться згідно з рішенням Правління комерційного банку.

За рахунок спеціального резерву відшкодування безнадійних кредитів можливе у випадку, якщо причина для цього відповідає вимогам чинного законодавства України (Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 12). Рішення про списання заборгованості за рахунок загального резерву банк приймає самостійно. Однак така операція може бути проведена банком не пізніше останнього робочого дня поточного року, в якому кредит визнано безнадійним.

Розглянемо схему бухгалтерських проводок при списанні кредитної заборгованості за рахунок спеціального резерву:

№ з/п

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Списання безнадійної кредитної заборгованості:

Резерв під заборгованість інших банків № 1590

Рахунки для обліку сумнівної заборгованості №1581,1582, 1589

а) за міжбанківськими операціями;

б) за операціями з клієнтами

Резерв під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам № 2400

Рахунки для обліку сумнівної заборгованості № 2027, 2090— 2099, 2190— 2191,2290, 2291, 2199

2

Одночасно списується заборгованість товарність за нарахованими та несплаченими відсотками за списаними безнадійними кредитами

Рахунки шостого класу з обліку відсоткових та комісійних доходів за кредитами

Рахунки з обліку прострочених доходів за кредитними операціями

3.

Одночасно суми списаного основного боргу і відсотків обліковуються позабалансово:

а) облік основного боргу;

Борги, які списані у збиток №9610,9611

Контр рахунок №9910

Несплачені в строк доходи № 9600, 9601

Контррахунок №9910

б) облік несплачених доходів за кредитами

Правилами Національного банку України передбачено, що у разі прийняття рішення про списання безнадійних кредитів за рахунок загального резерву комерційні банки повинні на цю суму додатково сформувати резерв, який обліковується на окремих аналітичних рахунках за балансовими рахунками № 1599 і 2400 «Резерв під заборгованість за кредитами». При цьому здійснюються такі бухгалтерські проводки:

№ з/п

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Погашення за рахунок загального резерву сумнівної заборгованості:

а) за міжбанківськими операціями

— формування резерву;

— списання сумнівної заборгованості;

б) за операціями з клієнтами

№ 7701

№ 1590

№1590

Рахунки за обліком сумнівної заборгованості

— формування резерву;

— списання сумнівної заборгованості

Одночасно здійснюється проводка щодо зменшення загального резерву

№ 7702

№ 2400

Рахунки за обліком сумнівної заборгованості

2

Зменшення загального резерву на суму списаної сумнівної заборгованості

Загальні резерви

№ 5020

Прибутки минулих років

№ 5030

3.

Облік списаної сумнівної заборгованості і відсотків за балансом:

а) облік списаної сумнівної заборгованості за кредитами;

№9610, 9601

№9910

б) облік несплачених відсотків та комісії за кредитними операціями

№9600, 9601

№9910

З метою повернення боргу за безнадійними кредитами, що обліковані за балансом, банки зобов'язані працювати з клієнтами протягом трьох років. Після списання безнадійних кредитів банк зобов'язаний продовжувати роботу з клієнтами з метою повернення боргу (не пізніше, ніж до закінчення строку позовної давності) протягом трьох років.

У випадку, якщо банку все ж не вдалося погасити борги за безнадійними кредитами, вони вважаються повністю безнадійними і не піддягають системному бухгалтерському обліку, тобто списуються з позабалансових рахунків.

1. Списання суми основного боргу за безнадійними кредитами:

Д-т рахунку № 9910;

К-т рахунку № 9610, 9611.

2. Списання суми неотриманих відсотків та комісій за кредитними операціями:

Д-т рахунку № 9910;

К-т рахунку № 9600, 9601.

Якщо позичальник повністю чи частково сплачує борг за безнадійними кредитами, який був попередньо списаний за рахунок резерву, банк повинен визнати цю суму як валовий дохід:

Д-т рахунку

№ 2600 «Поточний рахунок клієнта»;

К-т рахунку

№ 6800 «Непередбачені доходи».

Сплачені відсотки та комісії за безнадійними кредитами також обліковуються у складі непередбачених доходів:

Д-т рахунку № 2600;

К-т рахунку № 6800.

Якщо в момент погашення боргу за безнадійними кредитами його сума обліковувалась за балансом, то вона підлягає списанню з позабалансових рахунків №9600, 9601, 9610, 9611.

У банку безнадійні борги за кредитами можуть перевищувати суму сформованого резерву на покриття можливих витрат за кредитними операціями. Виникає питання: за рахунок яких джерел можуть бути покриті втрати від кредитної діяльності? Для покриття таких витрат банк повинен сформувати додатковий резерв за рахунок своїх фондів чи нерозподіленого прибутку минулого року.

Для зменшення ризику від кредитної діяльності банки на свій розсуд можуть передбачати ідентифіковані резерви за кредитами. Такі резерви утворюються проти конкретних кредитів, якщо банк має достатньо підстав вважати, що відповідний кредит не буде погашено. Джерелом ідентифікаційного резерву може бути перерозподілений прибуток. Віднесення суми резерву (або його частини) на валові витрати можливе у випадку, якщо це передбачено податковим законодавством.

У балансі зазначений резерв обліковується на рахунку № 3699 «Резерви по покриття інших ризиків та витрат». Оскільки такі резерви є реальними втратами банку, то вони не обліковуються у складі додаткового капіталу в класі «капітал банку».

Банки зобов'язані щоквартально подавати Національному банку України звітність про заборгованість за кредитами, списану з балансу і обліковану на позабалансовому рахунку; про класифікацію кредитів за групами ризику і про утворення резерву на покриття можливих втрат за кредитами; звіт про зміни резерву.

Для забезпечення повноти, своєчасності та ефективності контролю за використанням і погашенням кредиту велике значення має організація руху інформаційних потоків про кредитну угоду між підрозділами, які беруть участь у її виконанні. Особливе місце посідають відносини між бухгалтерією та кредитним відділом. У банку повинні бути розроблені схеми руху документів між цими підрозділами та визначена відповідальність працівників цих підрозділів за збереженість документів, на підставі яких здійснена кредитна операція.

nameless · September 30, 2010

Матвей, можно форум не забивать безсмысленными листами? Или комментарии добавьте хотя-бы....

IVANOVA · September 30, 2010

Матвей, можно форум не забивать безсмысленными листами? Или комментарии добавьте хотя-бы....

да все не реально прочитать....

у меня тоже типа того:

Суб’єктами депозитних операцій виступають банки як позичальники та підприємства (фірми, організації), банки та інші кредитні установи, фізичні особи – власники коштів як кредитори, що обумовлює кредитний характер депозитних операцій банків. Характерними особливостями кредитних відносин є надання тимчасово вільних коштів на умовах строковості, повернення та платності, що передбачає обов’язковість дотримання даних умов в процесі здійснення депозитних операцій банків. Суб’єктами депозитних операцій банків – власниками коштів, кредиторами можуть виступати банки шляхом розміщення своїх тимчасово вільних ресурсів на депозитних рахунках інших кредитних установ, зокрема й центрального банку, що передбачає використання банками власних та залучених коштів для одержання прибутку та визначається як активні депозитні операції банків. Отже, депозитні операції банківських установ можна класифікувати на пасивні та активні депозитні операції банків.

больше про розмищення не могу ничего найти, но и размищення как кредит тоже нигде не описано.... в суде точно не докажешь....

sofi · September 30, 2010

Моя думка - Розміщення - це є вкладення грошей в фінансові активи . А от чи має право банк передати ці гроші комусь на підставі права на розміщення в активи, велике питання?? На прийняття грошей в нього є ч.1 ст47, логічно було б тоді побачити таке саме право і на видачу. Зу про фінпослуги вимагає ліцензії на видачу залучених коштів. Виходить , що виключне право банку обмежується прийняттям вкладів, веденням рахунків, створенням фінпродуктів - інструментів та вкладанням в них саме залучених коштів. А де ж видача?

Перехід права власності при кредитуванні, хоч це і позика - не відбувається, бо банк 1) кредитує залученими коштами (не своїми), 2) відповідно до 1054 виникають зобовязання та право вимоги - ось чим обмінялися, обовязковою умовою кредиту є мета - використати за призначенням, за щось сплатити., Отже - кредит -грошові кошти (гроші) - платіжний засіб - ст192ЦКУ. Використання Інших функцій (свойств) грошей в кредитному договорі не передбачаються. ТОму мені, з усією повагою до Вас nemeless, не зрозуміла ваша впевненність, що банківський кредит - перехід права власності. Взагаллі,навіщо тоді було розрізняти в законі ст.1046 і ст.1054?

роздуми над лікбезом

Банки дійсно як би "купують" ресурси, "продають", функціонують у сфері перерозподілу, сприяють обміну товарами. Банки мають своїх "продавців", сховища, особливий "товарний запас", їх діяльність в багатьох випадках залежить від обіговості. На цьому схожість між банком і сферою торгівлі в основному закінчується.

Більше того, схожість має зовнішній характер, тому що банк торгує не товарами, а особливим продуктом. Відомі, наприклад, такі операції, які банки здійснюють з обміном (купівлею-продажем) валют на грошовому ринку, коли валю-

та однієї країни (а також золото) покупається чи продаєтьбся за визначнгим курсом, по визначеній ціні. Обслуговуючи зовнішньоекономічну діяльність, дані

операції, особливо в банках, які зайняті обслуговуванням зовнішньої торгівлі, поряд з купівлею-продажем акцій, облігацій, можуть займати значну питому вагу, формувати важливу частину банківського прибутку. Разом з тим банківська "торгівля" складається не стільки внаслідок цього, а в результаті "торгівлі" кредитом, коли банки "купують" ресурси, платять за залучені кошти, які розміщують підприємства, населення на банківські рахунки, у внески, і "продають" їх позичальникам. Відмінність від торгівлі тут суттєва: при торгівлі товар змінює свого власника, віддаляється від продавця до покупця, при кредитуванні - власник позичаємої вартості залишається тим самим.

Різниця в тому, що при торгівельній угоді продавець одержує еквівалент свого товару - гроші, при позиці кредитору повертається не тільки початкова вартість позики, але і надбавка донеї у вигляді позичкового проценту.

Функціонування банку у сфері обміну породжує ще й інші уявлення про його сутність. Нерідко банк характеризується як посередницька організація. Основою для цього є особливе переливання ресурсів, які тимчасово осідають у одних і вимагають застосування у інших.

Особливість ситуації при цьому складається з того, що кредитор, який має певну частину ресурсів, бажає при відповідних гарантіях, на конкретний термін, під процент віддати її іншому контрагенту-позичальнику. Інтереси кредитора, однак, повинні співпадати з інтересами позичальника. Звичайно, в сучасному грошовому господарстві таке співпадіння інтересів є випадковим. Банк-посередник забезпечує можливість здійснення угоди із врахуванням попиту і пропозиції. Зібравши багаточисленні кошти, банк може зазадовільрити потреби самиз різноманітних позичальників, надає вибір кредиту на любий смак - строк,

забезпечення, позичковий процент.

Роль посередника в різних сферах людської діяльності можуть брати на себе різні служби (юридичні, комісійні, поштові та інші), але всі вони не стають банками. Банк як посередник має іншу природу, яка зв'язана не з посередницькою діяльністю як такою, а з особливістю його діяльності.

Але банк, виступаючи як кредитор, як позичальник, як посередник між ними, з позиції своєї сутності не є ні тим, ні другим, ні третім.

Банк - це і кредитор, і позичальник, і посередник між юридичними і фізичними особами, і посередник в грошових розрахунках; в цих своїх якостях він розкриває свою суть. Банк - це особливе явище господарського життя.

Банки як агенти біржі. Банки є учасниками біржі: Вони можуть самостійно організовувати біржові операції, виконувати операції по торгівлі цінними паперами. Торгівля цінними паперами є частиною банківських операцій, але не головною, так як вона досить специфічна і відмінна від банківської справи.

Банк як кредитне підприємство. Кредит - це відношення між кредитором і позичальноком з приводу зворотного руху вартості, що позичається. На відміну від кредиту банк - це одна із сторін відносин, яка хоча і може одночасно виступати в якості кредиту і в якості позичальника, однак в кожний даний момент при окремій угоді виступає або в якості кредитора або в якості позичальника. Відповідно, банк - це не відношення, а один із суб'єктів відносин. Існує ще одна відмінність: кредит -це відношення як в грошовій, так і в товарній формі формі. В банку ж концентровані лише грошові потоки.

Банк - наслідок розвитку кредиту. Саме на основі грошових та кредитних відносин з'явилось таке унікальне утворення, як банк, який в цілому можна визначити як систему особливих підприємств, продуктом яких є кредитна та емісійна справа.

Головним в сутності банку, його основою є організація грошово-кредитного процесу та емітування грошових знаків.

Це з рефератів, щоб хоч щось по суті зрозуміти.

а от НПА з приводу фінінструментів, активів, проте стосується підприємств, але ж і банки не вилучені з нього. Можливо зацікавленим в темі якось допоможе.

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/p...?art_id=6373488

nameless · September 30, 2010

Кабэ Размещение привлечённых средств давало право на передачу денег в займ, то нионда фин установа кроме Банка не могла бы давать в кредит

Привлекают во вклады, размещают в депозиты. Ещё привлекают иные средства и размещают их на счетах.

У нас - Предоставление денег. Сделка. Займ. Фин услуга, оформленная кредитным договором, т.е. 1054 ГК - Банк обязуется передать деньги. НЕ передаёт, обязуется.

Принятие на себя Обязательства ПЕРЕДАТЬ деньги НЕ есть размещением. Дальше когда наступает время - банк выполняет обязательство - Передаёт. В собственность. Депозиты в собственность передавать нелзя. Это не привлечённые во клады деньги, а прибыль образующаяся в результате работы банка.

Сделка - суть воля 2 сторон, оформленная договором. Договор содержит обязательства сторон, цену, срок, цель.

Обязательства выражаются в гривне.

Выполняются в гривне.

Цена за услугу выражается в гривне.

Обязательство может выражаться в баксах если стороны имеют право расчитываться друг с другом баксами.

Цена выражается в баксах в ВЭД договорах.

Цену можно выразить в гривне и эквиваленте в долларах, как для кредитов для обучения зарубежом. Тогда платится гривна по курсу НБУ на момент оплаты.Доллары шлются нерезиденту. По 168 постанове заёмщику поясняется МЕТОДИКА конвертации валюты обязательства в валюту платежа.

Банк имеет право привлекать и размещать привлечённые средства на счетах и во вклады. Имеет право Передавать средства в займ, предоставляя финансовую услугу.

В займ ещё даёт куча юр.лиц. Передача в займ по кредитному договору - НЕ эксклюзивно банковская операция.

Банк имеет право заключать кредитный договор. Имеет право совершать валютные операции по дозволу. Имеет право предоставлять и брать кредиты в иностранной валюте, и выполнять предусмотренные договорами операции, В СЛУЧАЕ И В ПОРЯДКЕ определённом законом.

ВЭД;

Поликлиника в Израиле;

Учение в Штатах.

Индивидуалка нужна, т.к. использование бакса как средтсва платежа, но (!) на территории страны запрещено Законом. Декрет устарел просто.

Вбивайте в судей разницу между банковскими операциями и сделкой, оформленной кредитным договором.

Не нужно писать что на выдачу кредита в баксах нада индивидуалка - это маразм.

Нужно писать что договор имеет брак формы: обязательства, расчёты, цена, и содержит запрещённые "Зу потребители" условия и СУТЬ.

Ура

Всё.....

vekt · October 1, 2010

Если строго: стороны вправе написать в договоре все, что они хотят. Другое дело, что права, обязательства и обязанности возникают, если они совершили действие, предусмотренное законодательством. Заключение кд, в отличие от заключения позики, являетсся действием.

Под вопрос ставится операция, совершенная во исполнение кд. А не лицензия, дающая право заключать валютный кд.

Отдельно про валюту. Применение валюты устанавливается законом. Но попробуйте это доказать судье !!!

Судебных решений, основаных на этом я не видел. Образцов таких исков тоже не видел

Маемо то шо маемо :unsure:

А с другой стороны отработка по ЗУпроФинпослуги и 1054 - все ж таки еще один вариант иска.

Где то в соседней ветке товарищ повесил голову от апелляции. Фигня. Заходим на новый круг, с новыми основаниями. Все только начинается, а не заканчивается.

у.zaporozhskiy · October 1, 2010

Если строго: стороны вправе написать в договоре все, что они хотят. Другое дело, что права, обязательства и обязанности возникают, если они совершили действие, предусмотренное законодательством. Заключение кд, в отличие от заключения позики, являетсся действием.

Под вопрос ставится операция, совершенная во исполнение кд. А не лицензия, дающая право заключать валютный кд.

Отдельно про валюту. Применение валюты устанавливается законом. Но попробуйте это доказать судье !!!

Судебных решений, основаных на этом я не видел. Образцов таких исков тоже не видел

Маемо то шо маемо

А с другой стороны отработка по ЗУпроФинпослуги и 1054 - все ж таки еще один вариант иска.

Где то в соседней ветке товарищ повесил голову от апелляции. Фигня. Заходим на новый круг, с новыми основаниями. Все только начинается, а не заканчивается.

пример иска есть, будет решение сразу выставлю...

нужно не спугнуть пока рыбку.

IVANOVA · October 2, 2010

Відповіднно до п.1.5 цього Положення, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк ( ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Нацбанк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями), у випадках передбачених законами України.

но ведь в письмовом дозволе указано:

2.3. За наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право

здійснювати такі операції:

1) операції з валютними цінностями:

залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України; (я так понимаю межбанковского, где мы не можем быть ни инициатором ни отрымувачем)

залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

выходит, то что у банка в дозволе никаким образом нашего с ним кредитного договора не касается, так зачем в иске писать что Позывач не яв-ся ни ин-м ни отр-м??

или я ошибаюсь?????????

у.zaporozhskiy · October 2, 2010

Відповіднно до п.1.5 цього Положення, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк ( ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Нацбанк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями), у випадках передбачених законами України.

но ведь в письмовом дозволе указано:

2.3. За наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право

здійснювати такі операції:

1) операції з валютними цінностями:

залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України; (я так понимаю межбанковского, где мы не можем быть ни инициатором ни отрымувачем)

залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

выходит, то что у банка в дозволе никаким образом нашего с ним кредитного договора не касается, так зачем в иске писать что Позывач не яв-ся ни ин-м ни отр-м??

или я ошибаюсь?????????

давно обсуждалось и вы в этом абсолютно правы...

нет в разрешение пункта повернення грошових коштів та сплати відсотків за кредитним договором...

и никакой пункт невозможно к этому привлечь.

werter · October 3, 2010

Банк - организация, имеющая специальную правосубъектность.

В части разрешения задач, поставленных перед такого вида организациями нашей национальной правовой системой через механизмы публично-правового регулирования (типа - обслуживание финансовой системы), его правосубъектность определяется специальным законодательством - Зак о бан и бан сист, Зак о Нац Банке, Бюдж Код, Закон о фин услугах; в основном устанавливая его правоспособность и дееспособность субъекта финансово-правовых правоотношений. Отдельная норма Зак о Бан и Бан деятельности, в развитие норм Конституции (Равноправие), определяет, что все угоды (соглашения) с гражданами должны соответствовать общему законодательству. Конституция устанавливает, что гражданская правоспособность определяется законодательством. Гр Код Укр - основной акт гражданского законодательства, регулирующий частно-правовые отношения в государстве. Гражд.-правовые: основанные на равенстве сторон. Банк, вступая в гражданско-правовые отношения является стороной имеющей объём гражданской правосубъектности одинаковый со всеми участниками этих отнеошений, и уточняющийся в зависимости от правового статуса субъекта, вступающего в отношения с банком. Так, если субъект, является хозяйственной организацией, то характер отношений с банком начинает приобретать признаки именно хозяйственного правоотношения, в рамках которого реализуется хозяйственная компетенция участников, определяемая положениями хозяйственного кодекса, но с учетом положений правовых норм Гражд Код, определяющих гражданскую правосубъектность банка и клиента (одинаковую по потенциальному содержанию, отличную в части разницы, возникающей из различия статуса, в котором они вытупают в конкретном правоотношении: кредитор-должник, прпродавец-покупатель, собственник-покупатель и т.д.), и наряду с этим - банк, просто не имеет права, вступать в общественные отношения, запрещенные (или не установленные) специальным законодательством, определяющим его правовой статус специальной организации "Банк", "Финансовое учреждение".

Т.е. - если даже ЗоББД что-то там позволяет банку, то как только банк вступает со мной в отношения в рамках которых он хочет реализовать свою гражданскую правосубъектность, все эти "позволения", должны быть прежде всего облачены в правовую форму установленную именно гражданско-правовым законодательством (Договор кредита, Договор займа, Договор текущег счета, и т.д.), а сами отношения должны соответствовать требованиям гражданского законодательства - предмет, объект, права участников и обязанности.

Причем, общие нормы гражданского законодательства применяемые к отношениям между мной (потребителем финансовой услуги) и банком, должны проверяться (а на стадии оформления - согласовываться) на соответствие законодательству о защите прав потребителя. Это касается так же определения объекта прав, выступающего в качестве предмета обязательственного правоотношения (договора).

Пусть банк как хочет называет предмет который он мне даёт - но если это не денежные средства (объект не попадает под дефиницию, индивидуализирующую такой объект гражданских прав, как - денежные средства, установленную именно гражданско-правовым законодательством), то эти отношения не могут быть признаны, как отношения регулируемые нормами о договоре кредита. Может быть заем, может быть ссуда, но не договор кредита.

НБУ в свой время доводил банком свою озабоченность по поводу возможных для них негативных последствий в связи спринятием нового ГКУ, с учетом той практики которая сложилась до него - банки забили, им удобно было колпашить клиентов по старым схемам и со старыми формами.

nameless · October 3, 2010

Если строго: стороны вправе написать в договоре все, что они хотят. Другое дело, что права, обязательства и обязанности возникают, если они совершили действие, предусмотренное законодательством. Заключение кд, в отличие от заключения позики, являетсся действием.

Под вопрос ставится операция, совершенная во исполнение кд. А не лицензия, дающая право заключать валютный кд.

Отдельно про валюту. Применение валюты устанавливается законом. Но попробуйте это доказать судье !!!

Судебных решений, основаных на этом я не видел. Образцов таких исков тоже не видел

Маемо то шо маемо

А с другой стороны отработка по ЗУпроФинпослуги и 1054 - все ж таки еще один вариант иска.

Где то в соседней ветке товарищ повесил голову от апелляции. Фигня. Заходим на новый круг, с новыми основаниями. Все только начинается, а не заканчивается.

Вект, стороны не вправе писать всё что угодно. Это позиция банков такая.

Читам ст. 13 ГК и 5 ХК, и 627 - "в рамках закона".

nameless · October 3, 2010

Банк - организация, имеющая специальную правосубъектность.

В части разрешения задач, поставленных перед такого вида организациями нашей национальной правовой системой через механизмы публично-правового регулирования (типа - обслуживание финансовой системы), его правосубъектность определяется специальным законодательством - Зак о бан и бан сист, Зак о Нац Банке, Бюдж Код, Закон о фин услугах; в основном устанавливая его правоспособность и дееспособность субъекта финансово-правовых правоотношений. Отдельная норма Зак о Бан и Бан деятельности, в развитие норм Конституции (Равноправие), определяет, что все угоды (соглашения) с гражданами должны соответствовать общему законодательству. Конституция устанавливает, что гражданская правоспособность определяется законодательством. Гр Код Укр - основной акт гражданского законодательства, регулирующий частно-правовые отношения в государстве. Гражд.-правовые: основанные на равенстве сторон. Банк, вступая в гражданско-правовые отношения является стороной имеющей объём гражданской правосубъектности одинаковый со всеми участниками этих отнеошений, и уточняющийся в зависимости от правового статуса субъекта, вступающего в отношения с банком. Так, если субъект, является хозяйственной организацией, то характер отношений с банком начинает приобретать признаки именно хозяйственного правоотношения, в рамках которого реализуется хозяйственная компетенция участников, определяемая положениями хозяйственного кодекса, но с учетом положений правовых норм Гражд Код, определяющих гражданскую правосубъектность банка и клиента (одинаковую по потенциальному содержанию, отличную в части разницы, возникающей из различия статуса, в котором они вытупают в конкретном правоотношении: кредитор-должник, прпродавец-покупатель, собственник-покупатель и т.д.), и наряду с этим - банк, просто не имеет права, вступать в общественные отношения, запрещенные (или не установленные) специальным законодательством, определяющим его правовой статус специальной организации "Банк", "Финансовое учреждение".

Т.е. - если даже ЗоББД что-то там позволяет банку, то как только банк вступает со мной в отношения в рамках которых он хочет реализовать свою гражданскую правосубъектность, все эти "позволения", должны быть прежде всего облачены в правовую форму установленную именно гражданско-правовым законодательством (Договор кредита, Договор займа, Договор текущег счета, и т.д.), а сами отношения должны соответствовать требованиям гражданского законодательства - предмет, объект, права участников и обязанности.

Причем, общие нормы гражданского законодательства применяемые к отношениям между мной (потребителем финансовой услуги) и банком, должны проверяться (а на стадии оформления - согласовываться) на соответствие законодательству о защите прав потребителя. Это касается так же определения объекта прав, выступающего в качестве предмета обязательственного правоотношения (договора).

Пусть банк как хочет называет предмет который он мне даёт - но если это не денежные средства (объект не попадает под дефиницию, индивидуализирующую такой объект гражданских прав, как - денежные средства, установленную именно гражданско-правовым законодательством), то эти отношения не могут быть признаны, как отношения регулируемые нормами о договоре кредита. Может быть заем, может быть ссуда, но не договор кредита.

НБУ в свой время доводил банком свою озабоченность по поводу возможных для них негативных последствий в связи спринятием нового ГКУ, с учетом той практики которая сложилась до него - банки забили, им удобно было колпашить клиентов по старым схемам и со старыми формами.

О! Нада такое судье прочитать - у неё ум ВСКИПИТ

Спосибо.

у.zaporozhskiy · October 3, 2010

О! Нада такое судье прочитать - у неё ум ВСКИПИТ

Спосибо.

пожалейте её...

вдруг она в монастырь решит уйти...

матвей · October 6, 2010

Представленные выдержки имеют своего автора. Некоторрые комментарии на тему: так чьи же кошти ми получили в виде кредита , при чем здесь доллары и кто нас играет на просторах Украины.

«кредитна політика дозволяє з'ясувати підходи конкретного комерційного банку щодо організації та регулювання КРЕДИТНОГО ПРОЦЕСУ. Під організацією кредитного процесу розуміють ТЕХНИНІКУ ТА ТЕХНОЛОГІЮ КРЕДИТУВАННЯ.

В умовах радянської господарської практики організація кредитного процесу в банках жорстко регулювалась з боку органів державного управління. За галузями економіки централізовано визначалось співвідношення ВЛАСНИХ ТА ЗАЛУЧЕНИХ КОШТІВ. Таким чином, у плановому порядку регламентувалась міра участі кредиту в формуванні ОБІГОВИХ КОШТІВ, що призводило до АВТОМАТИЗМУ в кредитуванні. Держбанк колишнього СРСР розробляв методи і форми кредитування підприємств та організацій, правила і порядок регулювання заборгованості за позиками, контролю за використанням кредитів. Завдання банків полягало в чіткому виконанні НОРМАТИВНИХ ТА ІНСТРУКТИВНИХ документів. У радянській банківській практиці застосовувались два методи кредитування: за залишком та за обігом. При обох цих методах кредитування видача кредитів здійснювалась під конкретні об'єкти, тобто визначені види товарно-матеріальних цінностей і витрат, наприклад, паливо, незавершене виробництво, готова продукція на складі тощо. Під час проведення банківської реформи 1987—1988 рр. у практику був запроваджений метод кредитування за укрупненим об'єктом згідно з уніфікованою схемою фактично для всіх галузей економіки.

При цьому методі кредитування видача позики (у межах заздалегідь визначеної планової величини) відбувалась безпосередньо па здійснення платежів шляхом сплати з позичкового рахунку грошово-кредитних документів за цінності, що кредитуються, в момент виникнення потреби в залучених коштах. Погашення кредиту відбувалось після завершення кругообігу коштів позичальника згідно з планом реалізації (товарообігу) з розрахункового рахунку. Кредит при цьому набував платіжного характеру. Використання такого методу кредитування дозволяло забезпечити безперервність платіжного обігу господарських органів, а також постійну участь кредиту в господарському обігу позичальника.

Перехід до ринкової економіки характеризує відсутність жорсткого диктату з боку держави щодо організації кредитного процесу в комерційних банках. Банки мають право самостійно обирати методи кредитування, виходячи, перш за все, з класності та рейтингу позичальника. Вони повинні також самостійно розробляти пакет документів, які використовуються для ухвали кредитного рішення, оформлення видачі позики і КОНТРОЛЮ ЗА ЇЇ РУХОМ . При цьому повинні бути чітко визначені форма і зміст документа, вимоги до його заповнення і ведення документації в цілому. Добре організована система з чітким веденням реєстрації документів та операцій в бухгалтерії є визначальною умовою управління кредитними операціями.»

Как это выглядит сегодня с участием коммерческого банка и если долар иметь ввиду как товар ,который надо выгодно продать .

Если , скажем централизованно визначаеться співвідношення власних та залучених коштів в масштабах государства, в межах заздалегідь визначеної планової величини,та ще й в плановому порядку регламентується міра участі кредиту в формуванні обігових коштів,що призводить до автоматизму в кредитуванні, плюс контроль за використанням кредитів комерційними банками та регулювання заборгованості за позиками по правилах і в порядку встановленому централізовано, то на мой взгляд видача позики НБУ КОММЕРЧЕСКОМУ БАНКУ ( у межах заздалегідь визначеної планової величини) відбувається безпосередньо на здійснення платежів (інструментом в этом является позичальник –сегодняшний должник) шляхом сплати з позичкового рахунку грошово-кредитних документів за цінності (ЗАСТАВА –майно того самого должника),що кредитуються,в момент виникнення потреби в залучених коштах у НБУ. Погашення кредиту комерційного банку перед НБУ відбувається після завершення кругообігу коштів позичальника (комерц.банка) згідно з планом реалізації (товарообігу) З РОЗРАХУНКОВОГО рахунку.Кредит при цьому набув платіжного характеру.Використання такого методу кредитування дозволяє забезпечити безперервність платіжного обігу господарських органів, а також постійну участь кредиту в господарському обігу позичальника( коммерческого банка).

« Операції з отримання кредитів комерційними банками за своєю суттю є однією з форм залучення ресурсів в БАНК і належать до пасивних операцій.У складі позабалансових рахунків передбачені рахунки для обліку забалансових зобов'язань банку кредитного характеру. Вони згруповані у наступні рахунки дев'ятого класу:

— гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банкам (рахунок № 900);

— гарантії, надані клієнтам (рахунок № 902);

— сумнівні гарантії та поручительства (рахунок № 909);

— зобов'язання з кредитування, які надані банкам (рахунок № 910);

— зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам (рахунок №912).

У випадку справдження умов, що зафіксовані в угоді про гарантії і контрактні зобов'язання, банк буде зобов'язаний видати позику або здійснити платіж третій особі, що спричинить зміну величини запозичених активів у балансі банку.»

Комментарий; как красноречиво сказано о том что,величина депозитов т.е. запозичених активів увеличится.

А какая же роль в этом обычных людей- на сегодня должников.А в том,чтобы дать базу материальних ценностей в виде застави которая имеет цену ,выраженную в гривне и зафиксированную в залоговых документах.Вот эти ценности распределяются на счетах не абстрактных ,а совершенно конкретных,которые систематезированны и дальше задача банков состоит в четком выполнении нормативных и инструктивных документов прописанных НБУ.

З-поміж позабалансових рахунків можна також виокремити рахунки, які носять допоміжний характер і використовуються як інструмент контролю при здійсненні кредитних операцій. Операції, що обліковуються на цих рахунках, можуть справити безпосередній вплив па зміну величини запозичених активів і відображаються за балансом на рахунках наступних груп:

— отримана застава (рахунок № 950);

— не сплачені в строк доходи (рахунок № 960);

— борги, списані у збиток (рахунок № 961);

— інші цінності та документи (рахунок № 9819). Класифікація рахунків у балансі для обліку кредитних операцій наведена нижче:»

Зачем контроль за використанням кредиту, понятно чтобы в нужной галузі прошли кошти и вернулись к кредитору- НБУ.

«При організації аналітичного обліку банками також повинні бути враховані спеціальні обов'язкові параметри:

— вид кредиту (револьверний, кредит у межах кредитної лінії, овердрафт, інші кредити);

— ЦІЛЬОВА СПРЯМОВАНІСТЬ КРЕДИТУ (ПОЗИЦІЯ ОТРИМУЄ ШИФР ЗГІДНО НОМЕНКЛАТУРИ НБУ);

— вид забезпечення (забезпечений, незабезпечений);

— дата видачі кредиту;

— дата фактичного погашення кредиту;

— перший строк погашення згідно кредитної угоди;

— кількість пролонгувань;

— категорія ризику (згідно з класифікацією кредитів за якістю). Інші параметри можуть запроваджуватися на розсуд банку у випадку виникнення потреби в отриманні додаткової інформації, необхідної для управління кредитним портфелем. Обов'язкові загальні та спеціальні параметри дозволяють забезпечити звітність за кредитними операціями згідно з вимогами НБУ.

У загальному плані під кредитною операцією розуміють укладання кредитної угоди про надання позики або угоди про прийняте банком на себе зобов'язання щодо видачі кредиту, КУПІВЛІ ПОЗИКИ, яке супроводжується записами у банківських рахунках з відповідним відображенням операції в балансі кредитора і позичальника.»

КАТЕГОРІЯ РИЗИКУ- отдельная тема.

« Підхід НБУ до класифікації позик не за всіма критеріями співпадає з прийнятим у зарубіжній банківській практиці. Проте слід відзначити, що класифікація кредитів не є стабільною і з розвитком практики кредитування змінюється. В основу формування синтетичних рахунків для обліку кредитних операцій покладено класифікацію кредитів, запроваджену НБУ.» Что мы имеем в итоге.»

«Суб'єкти підприємницької діяльності в умовах формування ринкових відносин самі визначають співвідношення власного капіталу і залучених джерел, керуючись при цьому принципом економічної доцільності. У складі залучених джерел поряд із банківським кредитом широко використовується комерційний кредит.»

Економічна доцільність просто как політична доцільність: против всех законов физики кредитные договора в долларах.

«При такій організації обігових коштів відбувається перехід від кредитування об'єкта до кредитування суб'єкта під загальний розрив платіжного обігу з метою його підтримання. При видачі позик комерційні банки послуговуються методами кредитування, що адекватні ринковій економіці та широко застосовуються в зарубіжній банківській практиці.»

Комментарий.

Методи кредитування, що адекватні ринковій економіці: было время разбрасывать камни- выдали кредиты в долларах, пришло время камни собирать- больше кредиты в долларах не выдают, зато пошла игра под названием ‘’золотые яйца’’ игра с курсом.Хотите организуем спрос на доллар, хотите по вашему заявлению как в Авале купим на межбаке и вам продадим по спекулятивной цене да еще с выдержкой в три-четыре недели, пусть гривны еще на банк поработают.Да все что угодно.Будем этот доллар гонять туда –сюда.Порекомендуем реструктиризацию и прочие услуги, еще немало заработаем.Включим сюда карманные страховые компании и закон под это.

« Усі рахунки, як балансові, так і позабалансові, призначені для обліку активних кредитних операцій, за своїм характером активні, тобто можуть мати лише дебетове сальдо. Дебетове сальдо фіксує СУМУ БОРГУ клієнта перед банком або СУМУ ВИМОГИ банку до клієнта. На забалансовому рахунку сальдо фіксує суму взятого банком на себе зобов'язання кредитного характеру.

На позабалансових рахунках, що мають допоміжний характер, облік ведеться в умовній грошовій оцінці. Наприклад, договір застави, або кредитний договір, оцінюється в умовній оцінці 1 грн. і обліковується за дебетом рахунку «Інші цінності та документи». Дебетовий обіг за позичковими рахунками показує загальну суму виданих кредитів. Кредитовий обіг фіксує:

а) суму погашених кредитів;

б) суму заборгованості за кредитами, яка пролонгована і списана на рахунок з обліку пролонгованих позик;

в) заборгованість за непогашені в строк кредити, яка списана на рахунок з обліку прострочених кредитів.»

Комментарий.

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ КРЕДИТНОГО ХАРАКТЕРУ – зобов’язання перед кем.Перед простым должником?Врядли.Когда кредиты списываются на рахунок з обліку прострочених кредитів по истечении одного года просрочки,тогда 100 % кредита перечисляется в пользу НБУ.А коммерческий банк начинает работу с должником чтобы окончательно конфисковать залог.Но он ему не нужен в натуре.Это же ДЕПОЗИТ т.е. ЗАЛУЧЕНІ КОШТИ, который содержит в себе сумму наличных в гривне, если реализовать.Один минус.Кризис сработал на падение цен.А почему банки не хотят по низкой цене продавать залог.А потому, что у него Зобов’язання кредитного характеру в кредитном процессе . В каком году Тигипко ввел валютное кредитование?ДА.Мало того,что нашим имушеством создается материальная база для деятельности банковской системы, так еще и товар в виде доллара нам сбрасывают и говорят что мы в нем очень нуждаемся потому, что процентная ставка меньше.А если хождения доллара как товара из рук в руки т.е. со счета на счет суммировать , то теже проценты что и в гривне получатся.И тогда причем тут лицензия ,если все так глобально .

Ни кажется ли Вам, что эта ст. не стыкуется с п.3 ч.1 ст.47 бибд, т.к. по кредитному договору в начале дает банк, а потом возвращаем. А по кредитной операции в начале й нас берут, а потом нам же дают?

Все правильно.Нам что говорят, что банковкая система это кровеносная система экономики.Есть НБУ-пункт А и простой человек –пункт В.Между ними коммерческий банк,работающий на НБУ в одной связке.Мы привыкли думать, что банк дает нам кредит из вкладов кровно заработанных денег вкладчиков.Очень удобная политика в кредитном процессе.Вот простой человек- пункт В живет скромно на свои доходы инертно без энтузиазма.Какой с него потребитель, если он ничего не покупает .Как запустить механизм потребительского интереса?Теоретически повести в магазин и показать всю потребительскую корзину ,на что сподобился человеческий разум.И казалось бы, этот человек заинтересовался и ему уже можно оформлять кредит.А с чего ему давать кредит.С вкладов вкладчиков?Да нет этих денег наличными ввиду простого перераспределения.На счетах есть, а наличными нет.В этом случае человек сам себе поможет.Своеобразный бартер.Только кратковременная иллюзия платежа: из пункта А через коммерческий банк ( ему выдан кредит) в пункт В направлены наличные , за что человек заплатил комиссию т.к. попользовался деньгами и вернул их хозяину –НБУ, который строго контролирует возврат налички через теже коммерческие банки.Кровообращение работает.Но основное звено- это залог очень даже материальный, оцененный и зафиксированный в гривне в залоговом документе, который человек несет в банк и

« У випадку справдження умов, що зафіксовані в угоді про гарантії і контрактні зобов'язання, банк буде зобов'язаний видати позику або здійснити платіж третій особі, що спричинить зміну величини запозичених активів у балансі банку.» Условия выполнены в плане того, что человек принес залог на бумаге и положил его на счет в банке по предписанию НБУ.И по кредитному договору видно, что сначала человек дает залог ввиде депозита потому, что есть пункты про обеспечение договора.Сначала ипотечный договор и договор поруки, после выполненных условий выдается кредит.Даже страховка оплачивается раньше выдачи кредита.И следующий шаг: РОЗМІЩЕННЯ ЗАЛУЧЕНИХ КОШТІВ ВІД СВОГО ІМЕНІ, НА ВЛАСНИХ УМОВАХ ТА НА ВЛАСНИЙ РИЗИК. Во что оцениваются риски по выдаче кредитов на основании депозитов виде залогов ниже. Таким образом коммерческий банк получил сигнал к действию, что пора залучать кошти для кругообігу коштів згідно з планом реалізації товарообігу.Развернул компанию по рекламе и человек думая ,что он получает деньги, на самом деле положил на депозит материальные ценности и обязал себя в будущем викупить свое майно и заплатить проценты на протяжении от 10 до 30 лет.Что вышло во время кризиса ?Человеку нечем выполнять свое обязательство строкове.А у коммерческого банка обязательство перед НБУ .Счета задействованы.На них числятся кошти.Ивсе это в схеме кредитного процесса.Что делает коммерческий банк?Реализует залоговое имущество и не потому, что надо себе вернуть, а потому , что на свой риск произвел банковскую деятельность .

В отношении доллара. Все то же.Есть товар-доллар.Его надо продать.Дается синал к действию коммерческому банку.Человек под впечатлением от будущей красивой жизни свое майно размещает ввиде депозита на банковском счете, кстати и договор поруки, а может и не один.Все оценено в гривне.Он потребительские свои запросы тоже реализует посредством гривны-это заложено с самого начала.Но тут предприниматель –банк под видом низких процентов впаривает человеку доллар.У человека радость от одного сознания ,что стал сопричастен мировому движению доллара.И ни одна душа ему не сказала , что он на самом деле вне процесса.Еще и доллары эти получил по собственной просьбе ввиде заявки.Доллары у нас товар,человек их меняет в том же банке и возвращает НБУ ГРИВНУ через галузь экономики-торговую сеть .Все учтено.Это короткая дистанция.Потом начинается длинная дистанция.Все прелести возвращения кредита в долларах.Будьте добры выполнять обязательства в валюте.Гдето в глубине души человек понимает что его обманули и не один раз.А еще он понимает впоследствии когда начинают поднимать процент.Нестыковка заключается, что при поднятии процента надо заново проводить оценку майна, а в условиях пика кризиса она упала вдвое.НБУ выпускает постановление проценты не поднимать, потому что созданные обігові кошти привязаны к денежной массе выраженной в залоговом майне должников на депозитах в банке.А суть одна- человек предоставляя свое майно ввиде депозита дает банковской системе возможность на основании материальных ценностей формировать обігові кошти, счета обеспечивая тем самым работу кровеносной системы экономики , к тому же является потребителем продукции отечественной и импортной, плюс является вовлеченным в валютные операции за что платит со своего кармана.И пока платит ему никто не говорит что он поступает незаконно.В масштабах всей страны на пользу.На данный момент мы наблюдаем бойкую работу по печатанию пустых денег.Почему пустых? Потому что они не обеспечены материальными ценностями виде депозитов ,но не тех депозитов классических,а депозитов на которых лежат залоги кредитные ввиде материальных ценностей.Вопрос.Что легче сейчас придумать закон который действительно разрешит валютные кредиты или запретить выдавать валютные кредиты.И какой аргумент против банка заявить, чтобы залоговое майно осталось у должника.Ведь если массово оно останется у должников происходит подрыв экономики.НУ И Т.Д.

«Розрахунок планової суми резерву на покриття можливих втрат за кредитами. Згідно з чинними правилами загальний резерв нараховується на стандартні кредити, а спеціальний — на нестандартні кредити. До нестандартних кредитів належать: