Решение Марьинского райсуда о признании мнимым кредитного договора с Райффайзен Банк Аваль


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

1 голос

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Справа № 2-108-10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.

27 серпня 2010 року Мар*їнський районний суд Донецької області

в складі:

головуючого судді Ступін І.М.

при секретарі Готовщикової Т.О.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Глушко С.М.

Розглянувши в залі суду м. Мар*їнка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі ВАТ Донецька обласна дирекція «Райффайзен Банк Аваль» про поновлення законних прав та інтересів споживача послуг,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому вказує, що 25 квітня 2008 року він уклав договір № 014\0-188\221 з Текстильним відділенням № 1 Донецької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» про надання кредиту по програмі «Автомобіль в кредит с особистим вкладом», сума кредиту складала 13 366,00 доларів США.

Строк погашення кредиту складав 48 місяців, згідно графіку погашення кредиту позивач щомісячно повинен був погашати кредит рівними частками по 358,24 доларів США, загальна сума виплати з урахуванням процентної ставки складала 17195,75 гривень.

Вартість автомобіля складала 75000 гривень, з урахуванням оплати первинного внеску в розмірі 10% то єсть 7500 гривень, сума кредиту складала 67500 гривень, що в переводі в долари по курсу НБУ 5,05 гривень складала 13366,00 доларів США.

Після уплати комісії та всіх сум, кредитор відкриває боржнику рахунок та перераховує на рахунок продавця автомобіля суму вартості цього автомобіля 13366 доларів США.

Але кредитор безпідставно скоїв ще одну валютно-обмінну операцію, а саме здійснив викуп у позивача 13366 доларів США, то єсть провів операцію не передбачену договором, видав кредит по курсу НБУ 5,05 гривень, конвертував валюту по комерційному курсу 4,80 гривень, у разі чого курсову різницю 4562,16 відніс на рахунок боржника та зобов’язав позивача внести на рахунок банку додаткову вказану суму, пояснив, що вказану суму позивач повинен внести одноразово, а далі оплата буде проводитися за курсом НБУ 5,05 гривень.

Але в подальшому при зміні курсу долару, погашення кредиту здійснювалось у гривні по комерційному курсу, а не по курсу НБУ як було передбачено.

На звернення позивача до обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» йому доли пояснення, що додаткова валютно-обмінна операція була здійснена законно.

Позивач просить суд визнати договір в іноземній валюті недійсним, зобов’язати банк укласти з дати валютного договору, кредитний договір в національні валюті з перерахуванням з урахуванням процентної ставки на момент первісного укладення договору 15,5 %. При перерахуванні зарахувати суму первісного внеску, суму різниці, комісію за надання кредиту. Визнати не законною валютно-обмінну операцію при якій сума різниці була віднесена на рахунок боржника. Зобов*язати кредитора суму курсової різниці 4562,16 гривень зарахувати на рахунок погашення кредиту.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі просить суд їх задовольнити.

Відповідач, як в своїх запереченнях, так і в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, просить суд в задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» має генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, а тому валютно-обмінна операція яка була проведена є законною, щодо подальшого позивачем погашення кредиту по курсу НБУ також не згоден, вважає, що погашення кредиту повинно здійснюватися по комерційному курсу, що встановлюється кожного дня, а не по курсу НБУ.

Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи та пояснення сторін, ретельно дослідивши письмові заперечення відповідача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, через наступне.

В судовому засіданні встановлено, що 25 квітні 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» був укладений кредитний договір № 014\07-188\221, за яким банк надав йому 13366 доларів США для придбання автомобіля, та розрахунки між ним та відповідачем – банком – мають здійснюватися в тій самій валюті.

Відповідно до пункту 1 підпункту 1.1.2 вищевказаного договору, згадані гроші в іноземні валюті були надані позивачу для придбання автомобіля, тобто для розрахунків цими грошима в іноземній валюті на території України.

Згідно ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 1993 року передбачено, що національна валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України.

Відповідно до п.2 ст.13 Декрету КМУ, уповноважені банки, які отримали від Національного Банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, зокрема відповідач, здійснюють контроль за операціями, що проводяться резидентами та нерезидентами через ці установи.

Отже, здійснення позивачем, резидентом України, розрахунку з іншим резидентом України на території України без індивідуальної ліцензії НБУ, якої не мали ані він, ані продавець – було порушенням підпункту «г» пункту 4 ст.5 згаданого вище Декрету.

Таким чином, відповідач, як агент валютного контролю, не мав права, згідно п.2 ст.13 Декрету КМУ, надавати позивачу кредит в іноземній валюті для здійснення згаданої вище операції.

Тому суд вважає доведеним та обґрунтованим твердження позивача ОСОБА_1 про те, що спірний договір, в його теперішньому вигляді, на явно суперечить діючому законодавству України.

Суд вважає необґрунтованими твердження відповідача, що передбачена мета кредитування є невід*ємною частиною цього договору.

Отже, умовами спірного кредитного договору була передбачена єдина фінансова операція, яку мав здійснити позивач : отримати через банківську установу відповідача іноземну валюту та розрахуватися нею на території України з резидентом України без будь яких ліцензій НБУ. Це свідчить про те, що договір, в його теперішньому вигляді, укладений з метою порушення валютного законодавства.

Тому відповідач, як сторона договору, знаючи про це, ще на стадії переговорів про укладення такого договору мав здійснити свої обов’язки агента валютного контролю та відмовитися від його укладення. Більше того, як агент валютного контролю він мав би попередити позивача про незаконність вказаних вище дій з іноземною валютою для запобігання їх в майбутньому.

Натомість відповідач, підписав незаконний договір, та видав позивачу кредитні гроші в іноземній валюті, провокуючи його на порушення підпункту «г» пункту 4 ст.5 Декрету КМУ.

Таким чином, якщо б суд взяв до уваги твердження відповідача про те, що «позивач та відповідач уклали договір кредитування в іноземній валюті, та тим самим досягли мети, якої прагнули», то дії відповідача мали б бути визначені як безумовне порушення його обов’язків як агента валютного контролю, передбачених п.2 ст.13 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», за яке банк мав би нести відповідальність, передбачену ст.16 п.2 абз.4 того ж Декрету у вигляді позбавлення генеральної ліцензії Національного Банку України на право здійснення валютних операцій або штрафу у розмірі, що встановлюється НБУ.

Як вбачається з заперечень відповідача, він заздалегідь усвідомлював неминучість здійснення позивачем конвертації отриманої ним валюти в гривню : «Отримавши кредит, позивач, для того, щоб зі свого боку не порушити вимоги валютного законодавства, повинен був у будь якому разі конвертувати отриману готівку у доларах США в національну грошову одиницю – гривню для розрахунку із продавцем автомобіля. Саме таку ж операцію позивач міг би здійснити у іншій банківській установі, але відповідач без відома позивача провів конвертацію кредитних коштів.

Тому суд вважає за необхідне проведену відповідачем валютно-обмінну операцію, при якій курсова різниця в сумі 4562,16 гривень були зарахована на рахунок позивача, визнати не законною та зобов’язати відповідача зарахувати вищевказану суму в рахунок погашення кредиту.

Через вище наведені обставини суд вважає доведеним твердження позивача про те, що відповідач усвідомлював, що акт видачі йому в кредит готівкою іноземної валюти носить формальний характер, а насправді ця валюта виступає не як засіб платежу, а як еквівалент Національній валюті України, необхідної для використання кредиту за цільовим призначенням. Це підтверджено квитанцією банку про проведення конвертації валюти, та квитанціями які сплачував позивач щомісячно в рахунок погашення кредиту, в яких вказано, що сума в доларах США еквівалентна сумі в гривнях.

Тому суд вважає доведеним, що спірний договір є удаваним правочином, бо сторони насправді уклали між собою договір кредитування в Національній валюті України, що не суперечить законодавству України, але відповідач замаскував його під договір кредитування в іноземній валюті, який суперечить Декрету Кабінету Міністрів України.

Суд вважає доведеним, що ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на момент укладення спірного договору, маючи дозвіл та ліцензію НБУ, мало право надавати кредити в іноземній валюті, але це право відповідача носить загальний характер. Воно не поширюється та не може поширюватися на випадки, коли такі операції суперечать законодавству України, а саме Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 1993 року.

Суд вважає обґрунтованим твердження позивача про те, що його права порушуються спірним договором, бо, через коливання курсу долару до національної валюти України він в теперішній час вимушений сплачувати значно більшу суму в гривнях, ніж фактично отримав від банку, та більші суми процентів в гривнях, ніж це фактично передбачено договором.

Відповідно до ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

У зв’язку з задоволенням позову в повному обсязі суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати : держмито в сумі 51 гривня та інформаційне-технічне забезпечення в сумі 120 гривень.

Керуючись ст..ст.10,11,212-215 ЦПК України, ст..235 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ВАТ «Райффайзенбанк Банк Аваль» в особі ВАТ Донецька обласна дирекція «Райффайзенбанк Банк Аваль» про поновлення законних прав та інтересів споживача послуг – задовольнити.

Визнати кредитний договір № 014\07-188\221 від 25 квітня 2008 року укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі начальника Текстильного відділення № 1 Донецької обласної Дирекції «Райффайзен Банк Аваль» - удаваним правочином.

Визнати кредитний договір № 014\07-188\221 від 25 квітня 2008 року укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі начальника Текстильного відділення № 1 Донецької обласної Дирекції «Райффайзен Банк Аваль» - укладеним в Національній валюті України.

Зобов*язати Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі начальника Текстильного відділення № 1 Донецької обласної Дирекції «Райффайзен Банк Аваль» провести перерахування з урахуванням процентної ставки на момент первісного укладення договору 15,5 %, за мінусом урахувати суму первісного внеску, суму курсової різниці, комісію за надання кредиту.

Визнати проведену Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі начальника Текстильного відділення № 1 Донецької обласної Дирекції «Райффайзен Банк Аваль» валютно-обмінну операцію, при якій курсова різниця в сумі 4562,16 гривень були зарахована на рахунок ОСОБА_1 – не законною.

Зобов*язати Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі начальника Текстильного відділення № 1 Донецької обласної Дирекції «Райффайзен Банк Аваль» суму курсової різниці 4562 (чотири тисячі п’ятсот шістдесят дві) гривні 16 копійок зарахувати в рахунок погашення кредиту ОСОБА_1 згідно договору № 014\07-188\221 від 25 квітня 2008 року.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі начальника Текстильного відділення № 1 Донецької обласної Дирекції «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати : держмито 51 (п’ятдесят одна) гривня и інформаційне-технічне забезпечення 120 (сто двадцять) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через Мар»їнський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11463344

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Суд вважає доведеним, що ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на момент укладення спірного договору, маючи дозвіл та ліцензію НБУ, мало право надавати кредити в іноземній валюті, але це право відповідача носить загальний характер. Воно не поширюється та не може поширюватися на випадки, коли такі операції суперечать законодавству України, а саме Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 1993 року.

коротко и так понятно... без лишних эмоций!!!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Суд вважає доведеним, що ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на момент укладення спірного договору, маючи дозвіл та ліцензію НБУ, мало право надавати кредити в іноземній валюті, але це право відповідача носить загальний характер. Воно не поширюється та не може поширюватися на випадки, коли такі операції суперечать законодавству України, а саме Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 1993 року.

коротко и так понятно... без лишних эмоций!!!

интересным путем пошли: основание противоречие действий банка обязанностям валютного контроля...

Як вбачається з заперечень відповідача, він заздалегідь усвідомлював неминучість здійснення позивачем конвертації отриманої ним валюти в гривню : «Отримавши кредит, позивач, для того, щоб зі свого боку не порушити вимоги валютного законодавства, повинен був у будь якому разі конвертувати отриману готівку у доларах США в національну грошову одиницю – гривню для розрахунку із продавцем автомобіля. Саме таку ж операцію позивач міг би здійснити у іншій банківській установі, але відповідач без відома позивача провів конвертацію кредитних коштів.

не помню, как у Аваля, но у ОТП и Альфы предусмотренно обязанность заемщика по конвертации

выходит что у Аваля ее нет?

интересно написали, что без ведома заещика(хотя оно так на самом деле и было) продали валюту и купили гривну...

данный вывод сделали на основании того, что нет пункта договора о конвертации и банк совершил это по собственному желанию?

тогда этого гвоздь в крышку гроба Аваля по кредитным договорам для покупка авто.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

интересным путем пошли: основание противоречие действий банка обязанностям валютного контроля...

не помню, как у Аваля, но у ОТП и Альфы предусмотренно обязанность заемщика по конвертации

выходит что у Аваля ее нет?

интересно написали, что без ведома заещика(хотя оно так на самом деле и было) продали валюту и купили гривну...

данный вывод сделали на основании того, что нет пункта договора о конвертации и банк совершил это по собственному желанию?

тогда этого гвоздь в крышку гроба Аваля по кредитным договорам для покупка авто.

У "Ерсте Банк" тоже в договоре не предусмотрена конвертация.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Суд вважає доведеним, що ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на момент укладення спірного договору, маючи дозвіл та ліцензію НБУ, мало право надавати кредити в іноземній валюті, але це право відповідача носить загальний характер. Воно не поширюється та не може поширюватися на випадки, коли такі операції суперечать законодавству України, а саме Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 1993 року.

коротко и так понятно... без лишних эмоций!!!

Точно такая же формулировка уже встречалась в решении почти помоему годовалой давности и была скорее всего тупа содрана.

А вот это помоему новинка:

"Але кредитор безпідставно скоїв ще одну валютно-обмінну операцію, а саме здійснив викуп у позивача 13366 доларів США, то єсть провів операцію не передбачену договором"

Так же интересна и мотивировка иска:

"Про поновлення законних прав та інтересів споживача послуг"

Хотя с другой стороны можно в этом решении прочесть и другое:

"Позивач просить суд визнати договір в іноземній валюті недійсним

"

И непонятно что именно Позивач просил. Если просил Недійсним, то почему суд признал Удаваним? Ведь суд по ЦПКУ розглядывает только те вопросы которые были поставлены.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Точно такая же формулировка уже встречалась в решении почти помоему годовалой давности и была скорее всего тупа содрана.

А вот это помоему новинка:

"Але кредитор безпідставно скоїв ще одну валютно-обмінну операцію, а саме здійснив викуп у позивача 13366 доларів США, то єсть провів операцію не передбачену договором"

Так же интересна и мотивировка иска:

"Про поновлення законних прав та інтересів споживача послуг"

Хотя с другой стороны можно в этом решении прочесть и другое:

"Позивач просить суд визнати договір в іноземній валюті недійсним

"

И непонятно что именно Позивач просил. Если просил Недійсним, то почему суд признал Удаваним? Ведь суд по ЦПКУ розглядывает только те вопросы которые были поставлены.

много решений, которые здесь выкладываюся с определенными огрехами, но есть и очень полезные новеллы.

"Але кредитор безпідставно скоїв ще одну валютно-обмінну операцію, а саме здійснив викуп у позивача 13366 доларів США, то єсть провів операцію не передбачену договором"

снова таки к этому вернусь

Кто сталкивался с договарами Аваля для покупки авто?

там действительно нет условия, что відповідач или сам банк без какого либо дополнительного соглашения заемщика проводит валютообменную операцию???

у Привата, вообще интересно, банк пишет в договоре доллар, а ниже пунктом, говорит, что перечисляет на счет продавца авто такуе-то сумму в гривне, феномен, да и только...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

много решений, которые здесь выкладываюся с определенными огрехами, но есть и очень полезные новеллы.

"Але кредитор безпідставно скоїв ще одну валютно-обмінну операцію, а саме здійснив викуп у позивача 13366 доларів США, то єсть провів операцію не передбачену договором"

снова таки к этому вернусь

Кто сталкивался с договарами Аваля для покупки авто?

там действительно нет условия, что відповідач или сам банк без какого либо дополнительного соглашения заемщика проводит валютообменную операцию???

у Привата, вообще интересно, банк пишет в договоре доллар, а ниже пунктом, говорит, что перечисляет на счет продавца авто такуе-то сумму в гривне, феномен, да и только...

Цитата з договору.

17.4 3 урахуванням положень статті Договору 3.3, Позичальник доручає Банку, без додаткового узгодження, перерахувати Кредит:

а) в сумі 17200.00 дол.сша (сімнадцять тисяч двісті дол.сша 00 центів) продавцю автомобіля Volkswagen Т4 номер кузова

WV1ZZZ70Z2X092449;

пункт 3.3

3.3. Механізм видачі Кредиту. Банк може видати Позичальнику Кредит, обравши, на власний розсуд, будь-який із наступних способів його видачі:

1) видати Кредит в порядку, визначеному статтею 17.4 Договору;

2) видати Кредит готівкою через касу Банку;

3) видати Кредит, перерахувавши відповідні кошти на Рахунок Позичальника.

Кредитні кошти, видані Ьанком будь-яким із способів, визначеним цією статтею 3.3 Договору, вважаються такими, що одержані Позичальником від

Банку

авное нарушение агента валют контр. за кое предусмотрена ответственость от лишения лицензии до штрафов

и что хорактерно они обязаны были сообщить в органы о проведении валютной операции

Документ z0209-00, редакцiя вiд 05.12.2009 на пiдставi z1134-09

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

N 49 від 08.02.2000 Зареєстровано в Міністерстві

м.Київ юстиції України

4 квітня 2000 р.

за N 209/4430

2.5. Нездійснення уповноваженими банками, іншими фінансовими

установами та національним оператором поштового зв'язку функцій

агента валютного контролю в частині запобігання проведенню

резидентами і нерезидентами через ці установи незаконних валютних

операцій тягне за собою позбавлення генеральної ліцензії

Національного банку на право здійснення валютних операцій або

штраф у розмірі 25 % від суми (вартості) валютних операцій,

здійснених резидентами та нерезидентами через ці установи з

порушенням законодавства. Розмір штрафу визначається з різниці між

сумою проведеної валютної операції та сумою, що є нормативно

визначеною, якщо згідно із законодавством дозволено проводити

окремі валютні операції у встановлених сумах. Штраф сплачується у валюті України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим Національним банком на день складання відповідного протоколу порушення валютного

законодавства, у разі використання в розрахунках іноземної валюти.

{ Абзац перший пункту 2.5 в редакції Постанови Нацбанку N 106

( z0418-01 ) від 14.03.2001, із змінами, внесеними згідно з

Постановою Національного банку N 30 ( z0115-03 ) від 29.01.2003, в

редакції Постанови Національного банку N 456 ( z0014-07 ) від

13.12.2006 }

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Цитата з договору.

17.4 3 урахуванням положень статті Договору 3.3, Позичальник доручає Банку, без додаткового узгодження, перерахувати Кредит:

а) в сумі 17200.00 дол.сша (сімнадцять тисяч двісті дол.сша 00 центів) продавцю автомобіля Volkswagen Т4 номер кузова

WV1ZZZ70Z2X092449;

пункт 3.3

3.3. Механізм видачі Кредиту. Банк може видати Позичальнику Кредит, обравши, на власний розсуд, будь-який із наступних способів його видачі:

1) видати Кредит в порядку, визначеному статтею 17.4 Договору;

2) видати Кредит готівкою через касу Банку;

3) видати Кредит, перерахувавши відповідні кошти на Рахунок Позичальника.

Кредитні кошти, видані Ьанком будь-яким із способів, визначеним цією статтею 3.3 Договору, вважаються такими, що одержані Позичальником від

Банку

Это у Вас из Приватовского договора?
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Еще. Если банк продал валюту, передал право собственности на валюту на межбанке, то банк не применял валюту как средство платежа. При такой продаже средством платежа была гривна, а не валюта. Следовательно кредит в валюте предоставлен так и не был. А в договоре прописана валюта, а не гривна.

Гривна использовалась как средство платежа еще потом - для покупки авто.

Таким образом банк валютного кредита не предоставлял. А гривна использовалась таким образом, что не являлась средством платежа за то обязательство, что дал банк - предоставить кредит.

Во первых гривна использовалась при продаже кредитных средств, а не при предоставлении кредитных средств.

Во вторых гривна использовалась для покупки авто, а не для оплаты обязательства банка предоставить кредит.

Кредитные средства были проданы, а не предоставлены. Как средство платежа кредитные средства использованы не были вследствие утраты права собственности на эти кредитные средства.

Право собственности состоит их владения, распоряжения и использования.

Если право собственности утрачено, то и утрачено право на использование.

Короче ни валюта ни гривна не были использованы как средство платежа при предоставлении кредита.

Кредитный договор не реализован. Кредит не предоставлен.

Хотя заключен. Обязательство банка предоставить кредит никто не отменил. Право вимоги заемщика на получение кредита заемщиком не утрачено. Право вимоги заемщик банку так и не передал. У банка нет права вимоги. А у заемщика есть. Кирдык

-------------

Побочно.

ЦКУ - позика. При позыке передача прав собственности на валюту происходит не на межбане. Деньги передаются в собственность не "межбанку", а заемщику.

Кому интересно еще и тема позыки, то в иск можно втулить, что заемщик так и не получил право собственности на кредитные средства, как того банк заемщику наобещал с три короба. Обманул.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Еще. Если банк продал валюту, передал право собственности на валюту на межбанке, то банк не применял валюту как средство платежа. При такой продаже средством платежа была гривна, а не валюта. Следовательно кредит в валюте предоставлен так и не был. А в договоре прописана валюта, а не гривна.

Гривна использовалась как средство платежа еще потом - для покупки авто.

Таким образом банк валютного кредита не предоставлял. А гривна использовалась таким образом, что не являлась средством платежа за то обязательство, что дал банк - предоставить кредит.

Во первых гривна использовалась при продаже кредитных средств, а не при предоставлении кредитных средств.

Во вторых гривна использовалась для покупки авто, а не для оплаты обязательства банка предоставить кредит.

Кредитные средства были проданы, а не предоставлены. Как средство платежа кредитные средства использованы не были вследствие утраты права собственности на эти кредитные средства.

Право собственности состоит их владения, распоряжения и использования.

Если право собственности утрачено, то и утрачено право на использование.

Короче ни валюта ни гривна не были использованы как средство платежа при предоставлении кредита.

Кредитный договор не реализован. Кредит не предоставлен.

Хотя заключен. Обязательство банка предоставить кредит никто не отменил. Право вимоги заемщика на получение кредита заемщиком не утрачено. Право вимоги заемщик банку так и не передал. У банка нет права вимоги. А у заемщика есть. Кирдык

-------------

Побочно.

ЦКУ - позика. При позыке передача прав собственности на валюту происходит не на межбане. Деньги передаются в собственность не "межбанку", а заемщику.

Кому интересно еще и тема позыки, то в иск можно втулить, что заемщик так и не получил право собственности на кредитные средства, как того банк заемщику наобещал с три короба. Обманул.

ух что-то сложное...

обязуется предоставить кредит

а что же тогда сделал банк, что у Вас появился автомобиль?*

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

використання іноземної валюти як засобу платежу (валютна операція) – це використання іноземної валюти на території України для виконання будь-яких грошових зобов'язань

Банк имеет обязательство предоставить валюту. Должен валютой ОПЛАТИТЬ это обязательство.

Это сложно?

Но вместо этого банк эту валюту продает. Еще раз:

При продаже валюты как средство платежа (за эту самую валюту) используется не валюта.

На межбанке у нашего банка покупают валюту за средство платежа - за гривну.

Воронежский, вам придется выбирать - какое майно при продаже валюты является майном, а какое средством платежа. Что то ж одно. Или продается оно средство платежа за другое средство платежа?

Майно продается за средство платежа. Что здеся майно, а Что средство платежа?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения