sofi Опубликовано May 24, 2011 Жалоба Share Опубликовано May 24, 2011 а попробуй угадай! я имею ввиду то, что угадать требуется черным по белому написанное в законе и то как эти надписи на скрижалях трактует наш самый неподкупный суд, и самый верховный? предлагаю собрать коллекцию постанов Верховного Суда с трактованием законов, прямо противоположным, чем это он делает сегодня, или склоняет выноситьнезаконные решения судами с формулировками радикально отличающимися от позиций ВСУ, отображенных в его постановах. такая коллекция перлов может пригодится в суде как подтверждение правоты заемщиков и грубое нарушение законов банками, а в дальнейшем и судьями. В любом случае это придаст уверенности "борцам за идею", ну и по приколу реакция судей и банкиров. Взяли бревнышко, и ве-е-е-се-ее-ло его понесли :rolleyes: вот загадка: а что изменилось в содержании Декрета о валютном регулировании, если в 1998 году ВСУ однозначно заявляет что Декрет запрещает производить расчет в украине в иностранной валюте? СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А 21.01.2003 (Витяг) У вересні 2000 р. ЗАТ "Топгаз" (далі - ЗАТ) звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Фірма "Оріон" (далі - ТОВ) заборгованості за поставлений за договором комісії від 22 вересня 1998 р. природний газ у сумі 2 млн. 350 тис. грн. та пені у сумі 698 тис. 462 грн. У ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 12 млн. 661 тис. 420 грн. заборгованості та 2 млн. 933 тис. 904 грн. пені. ТОВ проти позову заперечувало, посилаючись на те, що ЗАТ при здійсненні розрахунку суми заборгованості за поставлений природний газ неправомірно застосувало ціни у доларовому еквіваленті та безпідставно не врахувало поставки товарів за договором від 22 вересня 1998 р. в рахунок погашення заборгованості. Справа у суді розглядалася неодноразово. В останньому рішенні від 20 грудня 2001 р. господарський суд Дніпропетровської області позовні вимоги задовольнив частково: з ТОВ стягнено 22 тис. 130 грн. боргу, у решті позову відмовлено. Суд також визнав недійсною ч. 3 п. 1 додаткової угоди від 1 квітня 1999 р. N 5 до договору від 22 вересня 1998 р. Рішення мотивовано тим, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. N 1998 ( 1998-98-п ) "Про удосконалення порядку формування цін" (далі - постанова КМУ) станом на 1 грудня 1998 р. ціни, визначені у доларах США, повинні бути перераховані за курсом 3,427 грн. за 1 долар США. Окрім того, ціна повинна бути визначена в абсолютній величині, а застосування формули перерахунку ціни з використанням обмінних курсів іноземних валют суперечить чинному законодавству. Вищий господарський суд України постановою від 15 жовтня 2002 р. зазначене рішення залишив без зміни. 12 грудня 2002 р. Верховний Суд України порушив провадження за касаційною скаргою ЗАТ, яке просило скасувати постанову Вищого господарського суду України від 15 жовтня 2002 р. та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. На обгрунтування скарги зроблено посилання на різне застосування Вищим господарським судом України положень постанови. Ознайомившись із матеріалами справи, Верховний Суд України визнав, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Висновок судів про те, що ціни, визначені у спірному договорі в доларах США, повинні бути перераховані за курсом 3,427 грн. за 1 долар США станом на 1 грудня 1998 р. згідно з постановою КМУ ( 1998-98-п ), не відповідає її змісту та суперечить вимогам чинного законодавства. Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. N 15-93 ( 15-93 ) "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" встановлена заборона на проведення розрахунків між резидентами України в іноземній валюті. Відповідно до законів України від 3 грудня 1990 р. N 507-XII ( 507-12 ) "Про ціни та ціноутворення", від 27 березня 1991 р. N 887-XII ( 887-12 ) "Про підприємства в Україні", від 7 лютого 1991 р. N 698-XII ( 698-12 ) "Про підприємництво" та від 7 лютого 1991 р. N 697-XII ( 697-12 ) "Про власність" суб'єкти підприємництва вільні у встановленні цін, за винятком випадків, коли ці ціни регулюються державою. Закон України "Про ціни та ціноутворення" ( 507-12 ) не дає підстав для висновку про державне регулювання цін на природний газ у період його поставки за спірним договором. Тому не можна погодитися з висновком суду першої інстанції про недійсність ч. 3 п. 1 додаткової угоди від 1 квітня 1999 р. N 5 до договору від 22 вересня 1998 р., який мотивований посиланням на те, що ціна повинна бути визначена в абсолютній гривневій величині, оскільки сторони не передбачили можливості використання іноземної валюти як засобу платежу. Крім того, цей висновок не грунтується на фактичних обставинах справи, оскільки в додатковій угоді від 1 квітня 1999 р. N 5 п. 1 не містить ч. 3. Зобов'язання провести розрахунки у гривнях за курсом долара на день перерахування коштів передбачено, зокрема, у пунктах 7.1 і 7.2 договору від 22 вересня 1998 р. та в інших додаткових угодах до нього, законність яких у суду сумніву не викликала. Пославшись на порушення, що містились у положеннях додаткової угоди до договору, суд не навів жодного закону, вимогам котрого суперечили б умови договору. Тобто рішення суду не є обгрунтованими і законними. Всупереч вимогам ст. 111-5 ГПК ( 1798-12 ) касаційний суд не звернув увагу на те, що на порушення ст. 84 ГПК суд першої інстанції не навів закону, якому суперечить спірна угода, та законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення. Враховуючи наведене та керуючись статтями 111-17 - 111-20 ГПК ( 1798-12 ), Верховний Суд України постанову Вищого господарського суду України від 15 жовтня 2002 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2001 р. скасував, справу направив на новий розгляд господарського суду першої інстанції. ( Текст отримано з офіційного джерела - zakon1.rada.gov.ua ) Публiкацiї документа: Рішення Верховного суду України вiд 00.01.2004 - 2004 р., № 1 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
sofi Опубликовано May 24, 2011 Жалоба Share Опубликовано May 24, 2011 а вот и сам билль о ценах, пока никем не отменненный КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А від 18 грудня 1998 р. N 1998 Київ Про удосконалення порядку формування цін Відзначити, що останнім часом у галузях народного господарства набула значного поширення практика встановлення цін і тарифів у доларовому еквіваленті. Стрімке падіння курсу гривні до долара США, яке відбулося у серпні - вересні 1998 року, супроводжувалось значним зростанням оптових цін, насамперед, у галузях з великою питомою вагою імпортних сировини і матеріалів у собівартості продукції. Індекс оптових цін у промисловості в цілому за 11 місяців 1998 р. становив 131,5 відсотка, у тому числі в електроенергетиці - 166,1, газовій промисловості - 209,5, нафтопереробній промисловості - 156,5, чорній та кольоровій металургії - відповідно 144,1 та 156 відсотків. У ряді галузей зростання оптових цін у жовтні перевищило вересневі показники. Почав спрацьовувати ланцюговий ефект, у результаті чого індекс оптових цін у жовтні в машинобудуванні становив вже 106,8 відсотка проти 103,9 у вересні, у легкій промисловості - 110,1 проти 102,3 відсотка у вересні. У листопаді темпи зростання оптових цін дещо знизились. Проте негативний вплив застосування доларового еквівалента на цінову ситуацію залишається значним. Ситуацію погіршує те, що в умовах переважно вільного ціноутворення під час формування цін доларовий еквівалент застосовується і на продукцію, в структурі собівартості якої частка імпорту незначна. Це призводить до необгрунтованого дискримінаційного підвищення цін, збільшує запаси неліквідної продукції і, відповідно, зменшує оборотні кошти підприємств, провокує розкручування цін у суміжних галузях і, як наслідок, до інфляції. Перевірками, проведеними Державною інспекцією з контролю за цінами Міністерства економіки, виявлено непоодинокі факти, коли на підприємствах гірничорудної, металургійної та коксохімічної промисловості зростання оптових цін значно випереджало темпи падіння курсу гривні, хоча частка імпортної складової у собівартості їхньої продукції здебільшого не перевищувала 50 відсотків. Не зважаючи на те, що оптові ціни на вугілля у поточному році зросли лише на 5 відсотків, а падіння курсу гривні у вересні - жовтні становило близько 51 відсотка, вартість коксу для споживачів за цей період збільшилась на 75 відсотків. Однією з причин такої ситуації є несформованість прозорих ринкових відносин, недостатній розвиток конкуренції на ринках продукції базових галузей промисловості, безвідповідальні дії окремих комерційних структур, які здійснюють збут продукції та посередницькі операції з нею, недостатня упереджувальна робота щодо боротьби з проявами монополізму. Незначна частка регульованих державних цін в умовах монополізованого ринку не може достатньо ефективно протидіяти зростанню вільних оптових та споживчих цін. З метою стабілізації цін на внутрішньому ринку, посилення боротьби з монопольними проявами та захисту інтересів вітчизняного виробника і населення Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є: 1. Встановити, що формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці. Вважати під час формування цін обгрунтованим врахування витрат у доларовому еквіваленті лише в частині імпортної складової структури ціни. 2. Міністерству економіки, Міністерству транспорту, Державному комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості, Національній комісії з питань регулювання електроенергетики привести свої нормативно-правові акти у відповідність з вимогами пункту 1 цієї постанови, встановивши до 20 грудня 1998 р. регульовані ціни і тарифи на продукцію та послуги в гривнях. Перерахунок раніше встановлених у доларах США цін і тарифів здійснити з урахуванням питомої ваги імпортної складової у порядку згідно з додатком. 3. Надати Міністерству економіки право запроваджувати до 1 травня 1999 р. декларування зміни оптових цін на основні види продукції та послуг підприємств - монополістів гірничорудної, металургійної, хімічної і нафтохімічної промисловості та сільськогосподарського машинобудування у разі, коли зростання вільних оптових цін за 10 місяців 1998 року перевищило 30 відсотків, у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1995 р. N 135 ( 135-95-п ). 4. Рекомендувати Національному банку посилити контроль за проходженням платіжних документів з урахуванням того, що всі розрахунки між суб'єктами підприємництва на внутрішньому ринку України мають здійснюватись лише у гривнях. 5. Антимонопольному комітету здійснити конкретні заходи щодо послаблення тиску проявів монополізму з боку суб'єктів підприємництва на споживачів під час формування оптових цін і тарифів, встановлення контролю за діяльністю комерційних структур, які здійснюють збут продукції та посередницькі операції з продукцією підприємств - монополістів у металургійній, хімічній, нафтохімічній, вугільній, гірничорудній галузях промисловості, електроенергетиці, та у місячний термін поінформувати Кабінет Міністрів України. 6. Міністерству економіки, Антимонопольному комітету, Державному комітету у справах захисту прав споживачів, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям провести перевірки економічного обгрунтування встановлених цін (тарифів). У разі виявлення фактів порушення вимог цієї постанови оперативно застосовувати заходи впливу, передбачені нормативно-правовими актами щодо порушення державної дисципліни цін та антимонопольного законодавства. Про результати перевірок інформувати Кабінет Міністрів України до 1 лютого 1999 року. 7. Міністерству економіки, Антимонопольному комітету, Державному комітету у справах захисту прав споживачів, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям через засоби масової інформації посилити роз'яснювальну роботу щодо дотримання суб'єктами підприємництва порядку формування, встановлення і застосування оптових цін, визначеного цією постановою. 8. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Віце-прем'єр-міністра України Тігіпка С.Л. Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО Інд. 67 Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. N 1998 Порядок перерахунку регульованих цін (тарифів) на товари і послуги, встановлені не у національній грошовій одиниці 1. Цей порядок поширюється на продукцію і послуги, ціни (тарифи) на які застосовуються на внутрішньому ринку України. 2. У встановлених регульованих цінах (тарифах) визначається питома вага складової, за яку розрахунки провадяться у іноземній валюті. Питома вага визначається тим уповноваженим органом, яким і встановлюється ціна (тариф). 3. Визначена імпортна складова ціни (тарифу) перераховується у національну грошову одиницю за курсом Національного банку станом на 1 грудня 1998 р. (3,4270 гривні за 1 долар США). 4. Решта складової частини ціни (тарифу) перераховується у національну грошову одиницю за курсом Національного банку, який діяв на 1 вересня 1998 р. (2,25 гривні за 1 долар США), за винятком перерахунку залізничних вантажних тарифів, де решта матеріальної складової, що не залежить від імпортної, розраховується відповідно до індексів оптових цін з 1 вересня 1998 р. на матеріальні та енергетичні ресурси, які використовуються залізничним транспортом. Міністр Кабінету Міністрів України А.ТОЛСТОУХОВ ДЖEРEЛО - http://zakon1.rada.gov.ua Публiкацiї документа: Урядовий кур'єр вiд 06.01.1999 Офіційний вісник України вiд 08.01.1999 - 1998 р., № 51, стор. 13, код акту 6526/1998 Сторiнка "Законодавство України" сайту Верховної Ради що маємо: ціна договору= тіло кредиту + відсотки за користування чужими грошовими коштами. постає цікаве питання: як банк буде доводити, що тіло кредиту імпортоване, якщо він надав нам в кредит валюту по ч.3 ст47 - залучені кошти, яким чином відрізнити де дана сума залучена, за кордоном чи в Пупкіна з вул. Леніна.? Чи в такому разі банку прийдеться визнати, що імпортна складова наданих у кредит жупкіну доларів не потребує доказування, бо це визначено законом (Декрет) і по визначенню - це гроші іншої країни, а отже банк, під патронатом нбу запустив в обіг для розрахунків на террмиторії україни відмінну від гривні грошову одиницю, про що ми всі намагаємось третій рік доказати, всі це знають, та ніхто не хоче визнавати (і мабуть не може вже, бо тоді куда дітись стельмаху, ющу, тигіпку?, як електорату в очі сказати, що ми дурили вас всі ці роки, що завдання влади, яку ви обираєте - здерти з людей все і де тільки вдасться на користь тої купки яка перед кожними виборами клянеться в безмежній любові до народу), а по Декрету- всі платежі в валюті між резидентами - йдуть в дохід держави, то що хіба банкіри таке віддадуть?, хіба що під таким же наглим впливом як вони це роблять, проти лому - тільки лом. та яка імпортна складова в відсотках, які позичальник повинен сплачувати за рахунок власних коштів? Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Йивгеней Опубликовано May 24, 2011 Жалоба Share Опубликовано May 24, 2011 1. Встановити, що формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці. Вважати під час формування цін обгрунтованим врахування витрат у доларовому еквіваленті лише в частині імпортної складової структури ціни. А они кредиты на бизнес внутригосударственный давали в баксах. Ошизели вообще. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Recommended Posts
Join the conversation
You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.