Решение Голосеевского райсуда об отказе Приватбанку в обращении взыскания на предмет залога


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

1 member has voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      0
    • Нет
      1
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

№ 2-1064/11

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2011 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого-судді Мазурик О.Ф.,
секретаря Василишиної О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави

та

за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним, припинення правовідношення,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2010 року позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»(далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначив, що 11.08.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_1 укладено кредитно-заставний договір № К2НСАЕ00000436 (далі –Договір), відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит у розмірі 19182,77 доларів США із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17,04 % та кінцевим терміном повернення 09.08.2013 року. З метою забезпечення виконання зобов’язань за вказаним договором, ОСОБА_1 передав в заставу належний на праві власності автомобіль марки VOLKSWAGEN T4, рік випуску: 2002, тип ТЗ: легковий автомобіль, реєстраційний номер: НОМЕР_1. Посилаючись на те, що у зв’язку з неналежним виконанням своїх обов’язків за кредитно-заставним договором відповідач має заборгованість в розмірі 31695,29 доларів США, просив суд в рахунок погашення заборгованості за даним кредитно-заставним договором звернути стягнення на предмет застави.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог звернувся до суду з зустрічним позовом від свого імені та від імені ОСОБА_2 про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним, припинення правовідношення, пограбування, вилучення, угон та зберігання з метою збуту (а.с. 138).

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначив, що 11.08.2008 року між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк», з метою отримання законного платіжного засобу, було укладено кредитно-заставний договір № К2НСАЕ00000436, з кінцевим терміном повернення 09.08.2013 року. Посилаючись на те, що договір укладено внаслідок омани, просив, з підстав передбачених ст. 230 ЦПК України, визнати його недійсним; визнати, що ним отримано законний платіжний засіб у розмірі 79808 грн.; визнати заборгованість відповідачем у розмірі 111426 грн. та накласти на відповідача штрафні санкції за порушення законодавства, щодо валютного регулювання і валютного контролю (а.с. 138-207).

Також з зустрічної позовної заяви вбачається, що позовна заява містить позовні вимоги ОСОБА_3, який не є стороною у справі. Заявлені ним зустрічні позовні вимоги з приводу правовідношення за договором поруки, що не є предметом первісного позову (а.с. 205). Крім того, відповідачем ОСОБА_1 доказів на підтвердження повноважень діяти від імені ОСОБА_2 суду надано не було.

Відповідно до ст. 31 ЦПК України право на пред’явленя зустрічного позову має лише відповідач у справі. Законом не передбачено права інших осіб звернутися до суду з зустрічними позовними вимогами.

На підставі викладеного, ухвалою суду від 17.05.2011 року до спільного розгляду з первісним позовом прийнято лише зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 Не прийняття судом до спільного розгляду зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 не позбавляє останнього звернутися до суду з вказаними позовними вимогами на загальних підставах.

ОСОБА_2 не звертався до суду з заявою про залучення до участі у справі у якості третьої особи та як третя особа не заявляв самостійних вимог.

Оскільки ОСОБА_1 не заявляв клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_2, враховуючи предмет та підстави суду, відсутні підстави для залучення до участі у справі ОСОБА_2 з власної ініціативи.

Ухвалою суду від 11.07.2011 року провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк»про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним, припинення правовідношення, пограбування, вилучення, угон та зберігання з метою збуту в частині позовних вимог про пограбування, вилучення, угон та зберігання з метою збуту - закрито.

В судовому засіданні представник позивача позов, з підстав викладених в позовній заяві, підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. В задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

Відповідач просив в задоволенні позову відмовити. Свої зустрічні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Заслухавши сторони, що беруть участь у справі, повно і всебічно з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх наявними письмовими доказами, суд дійшов висновку, що позов ПАТ КБ «ПриватБанк»та зустрічний позов ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 11.08.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитно-заставний договір № К2НСАЕ00000436, відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит у розмірі 19182,77 доларів США із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17,04 % та кінцевим терміном повернення 09.08.2013 року.

Згідно п. 4.4. Договору погашення заборгованості здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів відповідно до ст. 17.8. Договору, до складу яких входять платежі за винагородою (у випадку її наявності), процентами та кредитом.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог, суд виходив з положень, передбачених статтями 628, 629 ЦК України, відповідно до яких зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.12.1. кредитно-заставного договору будь-яка з наступних подій: затримання сплати позичальником частини наданого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, перевищення заборгованості більш як на 10 % суми наданого кредиту, несплата позичальником більше однієї виплати, яка перевищує 5 % суми наданого кредиту, відмова позичальника в оформленні (переоформленні) будь-якого з договорів страхування відповідно до вимог п. 3.1.3 договору, несплата чергових страхових платежів за договорами страхування за умов, визначених п. 3.4.3. договору, порушення позичальником умов щодо цільового використання будь-якої частини кредиту, з урахуванням умов ст. 11 договору, предмет застави став недоступним для банку внаслідок втрати, знищення (повного або часткового) суттєвого пошкодження, непридатності до експлуатації предмета застави або його недосяжність для банку з будь-якої іншої причини, недотримання позичальником будь-якої заяви чи запевнення, що визначені у п. 10.1. цього договору, подання позичальником повідомлення про неспроможність виконати свої зобов’язання за договором, за відсутності клопотання, поданого згідно із п. 6.4.4. договору, або відмови у його задоволенні, інше істотне порушення позичальником умов договор вважається подією дефолту.

Згідно із п. 12.2.1., у разі настання події дефолту банк надає позичальнику письмове повідомлення про настання події дефолту та реєструє у Державному Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави. У повідомленні про дефолт, окрім інформації, зазначення якої вимагається законодавством, банк ставить вимогу про повернення наданої суми кредиту в повному обсязі, виплати винагороди, процентів за фактичний строк користування наданим кредитом, виконання в повному обсязі усіх інших грошових зобов’язань за договором.

Пунктом 12.2.6. укладеного між сторонами Договору передбачено, що якщо протягом строку, вказаного у п. 12.2.5. (30 календарних днів з моменту отримання позичальником повідомлення про дефолт), позичальник не усунув подію дефолту, позичальник зобов’язаний негайно повернути суму кредиту в повному обсязі, виплатити винагороду, проценти за користування кредитом, виконати усі інші грошові зобов’язання за договором в повному обсязі.

Пунктом 13.1. вказаного договору передбачено, що після настання події дефолту та спливу строку встановленого у п. 12.2.5. договору для добровільного погашення забезпечених вимог, предмет застави може бути використаний для задоволення з його вартості всіх забезпечених вимог у їх максимальному розмірі, що визначається на дату фактичного задоволення таких вимог.

Статтями 11, 60 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Позивачем будь-яких доказів на підтвердження того, що він на час звернення до суду належним чином повідомляв відповідача про настання події дефолту та зареєстрував у Державному Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави не надано.

Судом встановлено факт неналежного виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, якими передбачено порядок внесення грошових коштів в рахунок часткового погашення заборгованості, що є порушенням умов договору.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, термін виконання зобов’язання, забезпеченого заставою спливає 09.08.2013 року. При цьому, передбачене договором право ПАТ КБ «ПриватБанк»звернути стягнення на предмет застави у разі настання події дефолту не може бути застосоване в даному випадку, оскільки без належного повідомлення відповідача про дострокове повернення наданої суми кредиту в повному обсязі, виплати винагороди, процентів за фактичний строк користування наданим кредитом, виконання в повному обсязі усіх інших грошових зобов’язань за договором, що відповідно до змісту укладеного між сторонами договору є істотною умовою щодо набуття права дострокового звернення стягнення ПАТ КБ «ПриватБанк»на предмет застави, у позивача не настали підстави для звернення до суду із вказаними вимогами, суд вважає що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивач фактично розпочав процедуру звернення стягнення на предмет застави всупереч умов договору, що не відповідає вимогам Закону.

Відмовляючи позивачу в задоволенні клопотання про прийняття уточнень до позову, відповідно до яких позивач намагався змінити і предмет і підставу позову, суд роз’яснив позивачу про право звернення до суду з новими позовними вимогами в загальному порядку.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_1, суд виходив з наступного.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»№ 9 від 06.11.2009 року передбачено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях ПАТ КБ «ПриватБанк», істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що 11.08.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_1 укладено кредитно-заставний договір № К2НСАЕ00000436.

На підставі ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що сторони, підписавши Договір, встановили факт досягнення згоди між собою щодо всіх істотних умов даного договору.

Відповідно до ст. 10 та ст. 60 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Оскільки відповідачем не доведено факт обману зі сторони позивача при укладанні Договору, відсутні правові підстави для задоволення його зустрічних позовних вимог та визнання Договору недійсним.

В зв’язку з тим, що зустрічні позовні вимоги про визнання договору недійснім, в задоволенні яких відповідачу відмовлено, є первинними, не підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги про припинення правовідношення.

Також є необґрунтованими позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 отримання законного платіжного засобу у розмірі 79 808 грн.

Обставини на які посилається відповідач як на докази, спростовуються матеріалами справи, а саме: повідомленням про умови кредитування (а.с. 112-113), заявою на видачу готівки № 7 від 11.08.2008 року, з яких вбачається, що ОСОБА_1 отримав 17 200 доларів США.

Щодо позовних вимог про накладення на відповідача штрафних санкцій за невиконання вимог визначених у обов’язках Агента валютного контролю, то суд виходив з наступного.

В обґрунтування своїх позовних вимог, відповідач зазначає, що відповідно до ст. 524 ЦК України, грошові зобов’язання мають бути виражені у грошовій одиниці України –гривні.

Суд не погоджується з таким твердженням відповідача з наступних підстав.

Так, дійсно положеннями статті 99 Конституції України визначено, що грошовою одиницею України є гривня.

Але вказана стаття Конституції України визначає правовий статус грошової одиниці України, але не встановлює сферу її обігу та будь-яких обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до положень Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю (стаття 1) надання кредитів в іноземній валюті слід відносити до валютних операцій.

Спеціальне банківське законодавство у сфері банківської діяльності не містить приписів, які б забороняли банкам надавати кредити в іноземній валюті або регламентували умови кредитування в іноземній валюті.

Крім того, ч. 2 ст. 192, ч. 2 ст. 524, ч. 3 ст. 533 ЦК України передбачено, що у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом допускається використання іноземної валюти при виконанні зобов’язань.

Отже, чинне законодавство передбачає можливість вираження та виконання зобов’язань у іноземній валюті, у випадках встановлених законом.

Щодо здійснення кредитних операцій в іноземній валюті, то у позивача є усі правові підстави для їх проведення, з огляду на таке.

У ст. 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність»( далі –Закон) зазначено, що кредитними операціями є операції, що зокрема в п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону, а саме операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 47 Закону передбачено, що операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик банки мають право здійснювати на підставі ліцензії не (генеральної чи індивідуальної).

Згідно абзацу 8 ч. 1 ст. 2 Закону, банківською ліцензією є документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону, операції, визначені пунктами 1-3 частини першої цієї статті (серед яких операції з розміщення залучених коштів в національній та іноземній валюті) належать виключно до банківських операцій, здійснювати, які у сукупності дозволяється тільки юридичним особам, які мають банківську ліцензію.

Згідно ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»(далі –Декрет) –індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Пунктом «в»ст. 5 Декрету встановлено вимогу щодо отримання індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення операцій щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

З матеріалів справи, а саме з банківської ліцензії № 22, виданої Національним Банком України 19 березня 1992 року та Додатку дозволу № 22-1 від 04.12.2001 року, вбачається, що позивач мав право на здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини 2 та частиною 4 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність»(а.с. 103-104).

На даний час, законодавством не встановлено терміни і суми кредитів в іноземній валюті як критерії їх віднесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензування.

Пунктом 1.5 Положення НБУ № 843 від 14.10.2004 року визначено, що використання іноземної валюти як засобу платежу на території України без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19 лютого 1993 рок № 15-93 визначено, що генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв’язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальних ліцензій, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Таким чином, спеціальне законодавство у сфері банківської діяльності не містить приписів, які б забороняли банкам надавати кредити в іноземній валюті або регламентували умови кредитування в іноземній валюті. Чинне законодавство України чітко визначає правомочність банків на підставі банківської ліцензії надавати кредити та бути суб’єктом кредитних зобов’язань.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з листа Національного Банку України від 05.11.2010 року, фінансовий контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами (крім банків та інших фінансово-кредитних установ) та застосування фінансових санкцій, передбачених п. 2 статті 16 Декрету, у разі виявлення порушень валютного законодавства здійснюється органами державної податкової служби (а.с. 240).

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 20 Закону України «Про заставу», ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212, 213, 214, 215, 224-233 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 584, 589, 590, 610, 612, 628, 629, 1050, 1054 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави –відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним, припинення правовідношення –відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

http://reyestr.court.gov.ua/Review/17524919

26d0a996a2f8.jpg
8a2ad52356bf.jpg

аудио запись не получается скинуть но более реалистично и пояснительно именно она
в скайпе чат антирейд

ребята что касаемо решений то поймите это не моя заслуга. а наша от меня требовалось
только баранье упорство и способность проходить сквозь стены
верить в себя и видеть цель и идти к ней не замечая препятствий
но нужна будет помощ спеца по криминалу для подачи в сбу как сама судья порекомендовала

спасибо ето ваша заслуга но самое глвное в переди ;)

Link to comment
Share on other sites

  • Replies 59
  • Created
  • Last Reply

Top Posters In This Topic

Поздравляю!

спасиб женя но пока рано радоватся дело не возбудил и в сизо и далее они не упрятаны

хоть успех есть ведь их позов отклонен тоесть долга нет но более точно после результативки узнаю

Link to comment
Share on other sites

Поздравляю!

рано поздравы принимать

перекинул в док и нашол не соответствия надо бежать завтра

а имено

Р1ШЕННЯ IMEHEM У К P A IH И ( вступна та резолютивна частина )

11.07.2011 року м. Ки1в

Голоа'Увський районний суд мгста Киева у складк головуючого-сугш секретаря

Мазурик О.Ф., ВасилишиноТ О.П.,

розглянувши у вщкритому судовому засщашн цившьну справу за позовом Пубшчного акщонерного товариства Комерщйний банк «ПриватБанк» до Телятшкова Олега Володимировича про звернення стягнення на предмет застави

та

за зустр1чним позовом Телятшкова Олега Володимировича до Пубшчного акщонерного товариства Комерщйний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання кредитного договору недшсним, припинення правовщношення,

ВСТАНОВИВ:

Зважаючи на складнють у викладеш повного ршення суду, пов'язаного з потребою у наведенш та обгрунтуванш довод!в сторш, на що може бути витрачений значний час, суд вважае за необхщне проголосити його вступну та резолютивну частини.

На пщсташ ст. 218 ЦПК УкраУни, суд

В И Р IШ И В :

В задоволенш позову Публ1чного акщонерного товариства Комерщйний банк «ПриватБанк» до Телятнжова Олега Володимировича про звернення стягнення на предмет застави - вщмовити.

В задоволенш зустр1чного позову Телятнисова Олега Володимировича до Пуб\шчного акщонерного товариства Комерщйний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання кредитного договору недшсним, припинення правовщношення - вщмовити.

Р1шення суду може бути оскаржено до Апелящйного суду м. Киева через Голоспвський районний суд м. Киева шляхом подання апелящйноУ скарги протягом десяти ДН1В з дня його проголошення.

Особи, яю брали участь у cnpaei, але не були присутн1 у судовому засщанш пщ час проголошення судового р1шення, можуть подати апелящйну скаргу протягом десяти дшв з дня отримання копн цього р1шення.

Р1шення суду набирае законно'1 сили п1сля закшчення строку для подання апелящйноУ скарги, якщо апелящйну скаргу не було подано. У раз1 подання апелящйноУ скарги pimemu, якщо його не скасовано, набирае законно'! сили шсля розгляду справи апелящйним судом.

Суддя

не ясно как это и там отказать и там отказать просто нет точки пересечения

Link to comment
Share on other sites

рано поздравы принимать

перекинул в док и нашол не соответствия надо бежать завтра

а имено

далее

11.07.2011 року м. Кшв

Голоснвсысий районний суд мкта Киева у складк

головуючого-суддд секретаря

Мазурик О.Ф., ВасилишиноТ О.П..

розглянувши у вщкритому судовому засщанн1 цившьну справу за позовом розглянувши у вщкритому судовому засщанш цившьну справу за позовом Публичного акщонерного товариства Комерщйний банк «ПриватБанк» до Телятнжова Олега Володимировича про звернення стягнення на предмет застави та

за зустр1чним позовом Телятнжова Олега Володимировича до Публичного акщонерного товариства Комершйний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання кредитного договору недШсним, припинення правовщношення, пограбування, вилучення, угон та зберцання з метою збуту,

ВСТАНОВИВ:

В жовтш 2010 року Публ1чне акщонерне товариство Комерщйний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом Телятнжова О.В. про звернення стягнення на предмет застави.

Заперечуючи проти позовних вимог Телятнжов О.В. звернувся до суду з зустр1чним позовом про захист прав споживача, визнання кредитного договору недШсним, припинення правовщношення.

Також вщповщач просив суд визнати агресивш дп вщповщача, а саме пограбування свщоцтва, вилучення т/з, угон т/з, збер1гання з метою збуту такими що шдлягають окремому судовому розгляду вщповщно до ККУ, як скоеш ф1зичними особами.

В судовому засщанш вщповщач просив позовш вимоги розгляди в порядку цившьного та кримшального судочинства.

Вислухавши пояснения представника позивача, вщповщача, перев1ривши матер1али справи, суд дШшов висновку, що позовн1 вимоги про визнання агресивними дн вщпов1дача, а саме пограбування свщоцтва, вилучення т/з, угон т/з, збер^гання з метою збуту, як скоет ({нзичними особами, не може вир1шуватися у порядку цившьного судочинства з наступних гадстав.

Зпдно ст. 15 ЦПК Украши суди розглядають у порядку цившьного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи штереЫв, що виникають i3 цившьних, житлових, земельних, с1мейних, трудових вщносин, а також з 1нших правовщносин, кр1м випадк1в, коли розгляд таких справ проводиться за правилами шшого судочинства.

3 MarepianiB справи вбачаеться, що позовш вимоги про визнання агресивними дй в1дпов1дача, а саме пограбування св1доцтва, вилучення т/з, угон т/з, збер1гання з метою збуту, як скоет ф1зичними особами повинн1 вир1шуватись у порядку встановленому КПК Украши.

Вщповщно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК УкраТни якщо справа не шдлягае розгляду в порядку цившьного судочинства, суд своею ухвалою закривае провадження у cnpaei.

Керуючись ст. 205 ЦПК УкраТни,

УХВАЛИВ

Провадження у cnpaei за зустр1чним позовом Телятн1кова Олега Володимировича до Публ1чного акщонерного товариства Комерщйний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання кредитного договору недШсним, припинення правовщношення,

а далее агресивность

пограбування, вилучення, угон та збер1гання з метою збуту в частиш позовних вимог про пограбування, вилучення, угон та збер1гання з метою збуту - закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апелящйному порядку до Апелящйного суду м. Киева через суд першоУ шстанци шляхом подач! апелящйно! скарги протягом п'яти дшв з дня u проголошення.

Су для

все в кучу смешано хоть ранее разделено

чую что надо бежать

Link to comment
Share on other sites

Потому как это хозяйственный спор, а не уголовный. Тебе нужно отдельное производство начинать.

Судья все правильно разделила - Привату во взыскании залога - отказать - хоз.спор.

В уголовке против Привата - отказать - не хоз.спор.

Она ж тебе говорила - подавайте на криминал.

Link to comment
Share on other sites

Потому как это хозяйственный спор, а не уголовный. Тебе нужно отдельное производство начинать.

Судья все правильно разделила - Привату во взыскании залога - отказать - хоз.спор.

В уголовке против Привата - отказать - не хоз.спор.

Она ж тебе говорила - подавайте на криминал.

женя чуть не понял я вел к тому чтобы суд вызначыв и разделил цивильное и кременальное в отдельные производства

и это на аудио есть ну и суд определил их так

\\Заперечуючи проти позовних вимог Телятнжов О.В. звернувся до суду з зустр1чним позовом про захист прав споживача, визнання кредитного договору недШсним, припинення правовщношення.

Також позывач просив суд визнати агресивш дп видповидача, а саме пограбування свщоцтва, вилучення т/з, угон т/з, збер1гання з метою збуту такими що шдлягають окремому судовому розгляду вщповщно до ККУ, як скоеш ф1зичними особами.\\

а после лпять в кучу смешала

у меня заява была о разделении их уточнення

тоесть просил вызначиты и разделить тоесть в деле это как факт нарушения и не более

про захист прав споживачів, омана , агресивність , , визнання правочину неукладенним ,припинення

правовідношення .

ну и вот ещо в добавок я ещо поправлял ее НЕУКЛАДЕННЫЙ и НЕДИЙСНЫЙ чуть разные вещи

ну и кром того приват просил не только авто но и бабло у меня ща их уточнення

а это не маловажно потому что стягнення может быть

как на авто

как на бабло

так и на авто с баблом

тоесть могут после ещо 2 позова закинуть

Link to comment
Share on other sites

женя чуть не понял я вел к тому чтобы суд вызначыв и разделил цивильное и кременальное в отдельные производства

и это на аудио есть ну и суд определил их так

\\Заперечуючи проти позовних вимог Телятнжов О.В. звернувся до суду з зустр1чним позовом про захист прав споживача, визнання кредитного договору недШсним, припинення правовщношення.

Також позывач просив суд визнати агресивш дп видповидача, а саме пограбування свщоцтва, вилучення т/з, угон т/з, збер1гання з метою збуту такими що шдлягають окремому судовому розгляду вщповщно до ККУ, як скоеш ф1зичними особами.\\

а после лпять в кучу смешала

у меня заява была о разделении их уточнення

тоесть просил вызначиты и разделить тоесть в деле это как факт нарушения и не более

про захист прав споживачів, омана , агресивність , , визнання правочину неукладенним ,припинення

правовідношення .

ну и вот ещо в добавок я ещо поправлял ее НЕУКЛАДЕННЫЙ и НЕДИЙСНЫЙ чуть разные вещи

ну и кром того приват просил не только авто но и бабло у меня ща их уточнення

а это не маловажно потому что стягнення может быть

как на авто

как на бабло

так и на авто с баблом

тоесть могут после ещо 2 позова закинуть

ща с закинну сканю

Ціна позову: 272 866,96 грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про звернення стягнення

Відповідно до укладеного договору № К2НСАЕ00000436 від 11.08.2008 року

Телятніков Олег Володимирович (далі - Відповідач) 11.08.2008 року отримав кредит у розмірі

19182,77 (Долларів США) зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим

терміном повернення 09.08.2013 року.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні

виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог

закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за

вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного

кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової

частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач

станом на 11.09.2010 року має заборгованість - 31695,29 (Доларів США), що в еквіваленті по

курсу НБУ становить 250652,69 грн., яка складається з наступного:

- 33336,67 (Доларів США) - заборгованість за кредитом;

- 5501,58 (Доларів США) - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 1144,35 (Доларів США) - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

- 5765,97 (Доларів США) - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

а також:

- 3896,37 грн. - сума нарахованої комісії за звернення до суду;

- 18317,90 грн. - сума нарахованої комісії за зберігання предмета застави.

Розрахунок суми заборгованості додається.

Згідно з кредитно - заставним договором № К2НСАЕ00000436 від 11.08.2008 року

Відповідач надав в заставу автомобіль Марка: УОЬКЗ\УАСЕК Т4, рік випуску: 2002, тип ТЗ:

легковий автомобіль, № кузова/шасі: ^УІ2227022Х092449, реєстраційний номер: АА 2305

СР, що належить на праві власності Телятнікову Олегу Володимировичу (м. Київ, ).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися

належним чином відповідно до умов договору. Договором застави передбачено, що у випадку

порушення Заставодавцем / Позичальником зобов'язань за кредитним договором, або за

договором застави, Заставодавець зобов'язаний передати предмет застави Заставодержателю

в заклад.

У зв'язку із неналежним виконанням Телятніковим О.В. своїх зобов'язань за кредитно -

заставним договором перед Позивачем, Автомобіль VО^К8\VАСЕN Т4 був переданий ним в

заклад ПриватЬанку. (акт передачі - прийому додається). -

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна

заставо держатель мас право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на

момент фактичного задоволення: Заставодержатель набуває право звернення стягнення на

предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання,

забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу». Звернення

стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на

підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором

застави (ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу»).

Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави

здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом

безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем

договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Заставодавця.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом

цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове

виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу

ПОВНОГО і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або

утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Також зазначаємо наступне.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та

реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет

застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави ... із застосуванням

однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета

застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави

здійснюється за рішенням суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 16, 526, 527, 530, 590, 1050, 1054

Цивільного кодексу України, статтями 19, 20 Закону України «Про заставу», ст. 25, 26 Закону

України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», статтями 3, 15, 107

Цивільного процесуального кодексу України, -

ПАЇ КБ «ПРИВАТБАНК» просить СУД:

1. В рахунок погашення заборгованості за кредитно - заставним договором №

К2НСАЕ00000436 від 11.08.2008 року в сумі 272 866,96 грн.:

-звернути стягнення на предмет застави: автомобіль Марка: VО^К8^УАСЕN Т4, рік випуску:

2002. тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: \УУІ2227022Х092449, реєстраційний

номер: АА 2305 СР. що належить на праві власності Телятнікову Олегу Володимировичу (м.

Київ, , шляхом продажу вказаного

автомобіля ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК

«ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ

14360570) з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом

з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а

також наданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх повноважень, необхідних для здійснення

продажу.

2. Стягнути з Відповідача судові витрати.

Додаток:

1. Розрахунок заборгованості за кредитним договором;

2. Копія кредитного договору, договору застави, додаткових угод (за наявності);

3. Копія довідки № 241170 про включення до ЄДРПОУ;

4. Копія свідоцтва про реєстрацію банку;

5. Копія свідоцтва про реєстрацію юридичної особи;

6. Копія акту передачі - прийому автомобіля;

7. Копія свідоцтва про про реєстрацію транспортного засобу;

8. Підтвердження повноважень особи, що підписала позовну заяву;

9. Підтвердження сплати судового збору;

10. Підтвердження сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду

цивільної справи;

11. Копії заяви з доданими до них копіями документів по кількості Відповідачів.

Представник ПАТ КБ

«ПРИВАТБАНК» за довіреністю

Д. В. Стадніков

Цша позову: 301737 грн.

УТОЧНЕНИЯ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

В провадженш Голоспвського районного суду м. Киева знаходиться цившьна справа за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до Телятшкова О.В. про звернення стягнення.

Ст. 31 ЦПК Укра'ши встановлено, що позивач мае право протягом усього часу розгляду справи збшьшити або зменшити розм1р позовних вимог.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитно-заставним договором Вщповщач станом на 18.04.2011 року мае заборговатсть - 37 859,11 (Долар1в США), що в екв1валент1 по курсу НБУ становить 301737,11 грн., яка складаеться з наступного:

- 19283,39 (Долар1в США) - заборгованють за кредитом;

- 6863,47 (Долар1в США) - заборгованють по процентам за користування кредитом;

- 1463,26 (Долар1в США) - заборгованють по KOMici'i за користуванням кредитом;

- 10248,99 (Долар1в США) - пеня за несвоечасшсть виконання зобов'язань за договором.

Розрахунок суми заборгованост1 додаеться.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 31 ЦПК Укра'ши, прошу:

1. Стягнути з Вщповадача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованють у po3Mipi 37 859,11 (Доларш США), що в екшвалентл по курсу НБУ становить 301 737,11 грн. за кредитно-заставним договором К2НСАЕ00000436 вщ 11.08.2008 року;

2. Стягнути з Вщповщача судов1 витрати.

0,00 0,00 1379,26

24.02.11 24 12652,18 6631,21 17,04 0,00 0,15 143,72 0.00 0,00 6555,74 517,66 0,00 9066,15 44,61 0,00 1423,87

01.03.11 5 12359,69 6923,70 17,04 0,00 0,15 29,95 0,00 0.00 6585,69 107,85 0,00 9174,00 0,00 0,00 1423,87

24.03.11 23 12359,69 6923,70 17,04 0,00 0,15 134,55 0,00 0,00 6720,24 514,16 0,00 9688,16 39,39 0,00 1463,26

29.03.11 5 12040,15 7243,24 17,04 0,00 0,15 29,25 0,00 0,00 6749,49 111,78 0,00 9799,94 0,00 0,00 1463,26

1В.04.11 20 12040,15 7243,24 17,04 0,00 0,15 113,98 0,00 0,00 6863,47 462,80 0,00 10262,74 0,00 0,00 1463,26

Валюта кредиту USD 'ЗаборговаШсть за кредитом

в г ч. простроч. тчло

з^Зоргованють за высотками

8 I Ч. ПрОСТрОЧ. В1ДС ЗабОрГОваНКТЬ 3 KOMici'l

в т.ч. простроч. ком. Погашено пеШ в т.ч. списано Заборгованють з пен! Всього заборг. за кредитом Штраф (фиксова на частина)

Штраф(вщсоток вщ суми заборгованосп

РАЗОМ

7,96 19283,39

7243^4 _6863,47

6720,24

1463,26

Л,75

Link to comment
Share on other sites

короче говоря в проэкте решения всплыла такая кака

\\Заперечуючи проти позовних вимог Телятнжов О.В. звернувся до суду з зустр1чним позовом про захист прав споживача, визнання кредитного договору

недШсним, НЕУКЛАДЕННІМ

припинення правовщношення.

Також позивач просив суд визнати агресивш діі відповидача, а саме пограбування свідоцтва, вилучення т/з, угон т/з, збер1гання з метою збуту такими що шдлягають окремому судовому розгляду вщповщно до ККУ, як скоеш ф1зичними особами.\\

если учитывать концовку то получается что было отказано мне

у меня заява была о виделить как имеющий место факт с подтверждением

и разделить на цивильное и отдельное уголовное групой лиц которіе както имели отношение к примату

тоесть просил вызначиты и тоесть в деле это как факт нарушения и не более

\\\\\ЗУСТРИЧНИЙ ПОЗОВ

про захист прав споживачів, омана , агресивність , , визнання правочину неукладенним ,припинення правовідношення . \\\\\\

н я ещо поправлял вылелял в аудио НЕУКЛАДЕННЫЙ и НЕДИЙСНЫЙ чуть разные вещи

на НЕДІЙСНИСТЬ в ВССУ АЛЕРГИЯ они ее с индивидуалкой смешивают а она с єто воще не втуливается

ну и кром того приват просил не только авто но и бабло у меня ща их уточнення аещо коменты добавлял

а это не маловажно потому что стягнення может быть

как на авто

как на бабло

так и на авто с баблом

тоесть могут после ещо 2 позова закинуть

ну а уточнення ведь было подано и касалось сугубо валюты

да и цена позова уже говорит о стягненни цінностей материальных и денежных

головуючого-суддд секретаря

Мазурик О.Ф., ВасилишиноТ О.П..

розглянувши у вщкритому судовому засщанн1 цившьну справу за позовом розглянувши у вщкритому судовому засщанш цившьну справу за позовом Публичного акщонерного товариства Комерщйний банк «ПриватБанк» до Телятнжова Олега Володимировича про звернення стягнення на предмет застави та

за зустр1чним позовом Телятнжова Олега Володимировича до Публичного акщонерного товариства Комершйний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання кредитного договору недШсним, припинення правовщношення, пограбування, вилучення, угон та зберцання з метою збуту,

ВСТАНОВИВ:

В жовтш 2010 року Публ1чне акщонерне товариство Комерщйний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом Телятнжова О.В. про звернення стягнення на предмет застави.

Заперечуючи проти позовних вимог Телятнжов О.В. звернувся до суду з зустр1чним позовом про захист прав споживача, визнання кредитного договору недШсним, припинення правовщношення.

Також вщповщач просив суд визнати агресивш дп вщповщача, а саме пограбування свщоцтва, вилучення т/з, угон т/з, збер1гання з метою збуту такими що шдлягають окремому судовому розгляду вщповщно до ККУ, як скоеш ф1зичними особами.

В судовому засщанш вщповщач просив позовш вимоги розгляди в порядку цившьного та кримшального судочинства.

Просил то противоположное просто выделить как факт имеющий место в отношениях работниками привата

Вислухавши пояснения представника позивача, вщповщача, перев1ривши матер1али справи, суд дШшов висновку, що позовн1 вимоги про визнання агресивними дн вщпов1дача, а саме пограбування свщоцтва, вилучення т/з, угон т/з, збер^гання з метою збуту, як скоет ({нзичними особами, не може вир1шуватися у порядку цившьного судочинства з наступних гадстав.

о б этом не раз и заявлял что не могут аудио зафиксировано

Зпдно ст. 15 ЦПК Украши суди розглядають у порядку цившьного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи штереЫв, що виникають i3 цившьних, житлових, земельних, с1мейних, трудових вщносин, а також з 1нших правовщносин, кр1м випадк1в, коли розгляд таких справ проводиться за правилами шшого судочинства.

3 MarepianiB справи вбачаеться, що позовш вимоги про визнання агресивними дй в1дпов1дача, а саме пограбування св1доцтва, вилучення т/з, угон т/з, збер1гання з метою збуту, як скоет ф1зичними особами повинн1 вир1шуватись у порядку встановленому КПК Украши.

уже определено что єто отдельное тесть пункт отпадает

Вщповщно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК УкраТни якщо справа не шдлягае розгляду в порядку цившьного судочинства, суд своею ухвалою закривае провадження у cnpaei.

не ясно цивильное или криминальное

Керуючись ст. 205 ЦПК УкраТни,

УХВАЛИВ

Провадження у cnpaei за зустр1чним позовом Телятн1кова Олега Володимировича до Публ1чного акщонерного товариства Комерщйний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання кредитного договору \\\\\\недШсним\\\\\\\\ НЕУКЛАДЕННИМ, припинення правовщношення,

остается открытым и не ясным вопрос что с цивильным какой итог последствия привата позов закрут и встречный закры

нет результата расмотрения дела кроме как закрыто все. хоть все основания что договор не укладенный и правовидносын просто на может быть .И ВСЕ

оману через уголовное буду доказывать и банку есть возможность выкрутится сьехав на исполнителей либо здесь определить имеющее место в связи с 168 пост НБУ и не предоставлением кредита ст. 1054 п 1 и Документ 2346-14, остання редакцiя вiд 08.03.2011 на пiдставi 2677-17, чинний

В iсторiї документа є додатковi редакцiї ( 6 )

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про платіжні системи та переказ коштів в Україні

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 29, ст.137 )

Стаття 3. Кошти в Україні

3.1. Кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків)

або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

3.2. Грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що

мають зазначену на них номінальну вартість.

3.3. Гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є

єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма

фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій

території України для проведення переказів.

Ст 1054 п1 грошові кошти \ кредит /

а агресивность определена в отдельное провадженя как уголовное лицами вроде имеющими отношение к филиалу по заявлению

а далее агресивность

пограбування, вилучення, угон та збер1гання з метою збуту в частиш позовних вимог про пограбування, вилучення, угон та збер1гання з метою збуту - закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апелящйному порядку до Апелящйного суду м. Киева через суд першоУ шстанци шляхом подач! апелящйно! скарги протягом п'яти дшв з дня u проголошення.

смешано хоть ранее разделено

Link to comment
Share on other sites

Олег, основание для отказа в иске банку, то что он не смог предоставить доказательство выдачи валюты?

честно даже не могу сказать что она напишет

дело в том что банк не дал -- не смог дать ответ на отсутствие дог залога а заместь

этого дал уточнення вымог тоисть на бабки

его суд не принял как я помню по моему запереченню против ну и пояснил что я не брал кредит

меня больше смущает что дог не признан такой как неукладенный тоесть есть возможность шось придумать

ято бы придумал :rolleyes:

но и это не все на 22 е число получил повестку от привата тоже дело прост другой юрист у него видители в днепре дело суд зарубил

Link to comment
Share on other sites

честно даже не могу сказать что она напишет

дело в том что банк не дал -- не смог дать ответ на отсутствие дог залога а заместь

этого дал уточнення вымог тоисть на бабки

его суд не принял как я помню по моему запереченню против ну и пояснил что я не брал кредит

суд не принял уточнения Банка, потому что как объяснила судья (слушал Ваши записи) по ЦПК истец имеет право изменить ЛИБО предмет иска ЛИБО основания (31ЦПК), а в Вашем случае банк в своем заявлении просил изменить сразу и то и другое, поэтому судья и отказала в принятии этого заявления.

PS И конечно хотелось бы посмотреть полный текст решения, как только будет выложите пожалуйста.

Link to comment
Share on other sites

суд не принял уточнения Банка, потому что как объяснила судья (слушал Ваши записи) по ЦПК истец имеет право изменить ЛИБО предмет иска ЛИБО основания (31ЦПК), а в Вашем случае банк в своем заявлении просил изменить сразу и то и другое, поэтому судья и отказала в принятии этого заявления.

PS И конечно хотелось бы посмотреть полный текст решения, как только будет выложите пожалуйста.

Я изменял и предмет, и основания судьи не обращали на это внимание.

Предмет або підставу.

Чем запрещено изменять и то и то сразу? нет конструкции либо то, либо то.

Link to comment
Share on other sites

Я изменял и предмет, и основания судьи не обращали на это внимание.

Предмет або підставу.

Чем запрещено изменять и то и то сразу? нет конструкции либо то, либо то.

получу скину

и вооружившись ихними подходами я просто на следующий суд по их иску подкину сам иск по которому отказ и непринятое уточнення

ну и всеж надеюсь что судья отметит в мотчасти что иск не укладен и в присудствоавл сопозывач что она упустила

и эти позовы подам как такие что уже расматривались отказано ранее тоисть вопрос исчерпан

Link to comment
Share on other sites

Предмет або підставу.

Вот здесь и есть эта конструкция. Предмет ИЛИ основания. Если бы было И, то можно было бы менять и то и другое, а так или предмет или основания.

Link to comment
Share on other sites

суд не принял уточнения Банка, потому что как объяснила судья (слушал Ваши записи) по ЦПК истец имеет право изменить ЛИБО предмет иска ЛИБО основания (31ЦПК), а в Вашем случае банк в своем заявлении просил изменить сразу и то и другое, поэтому судья и отказала в принятии этого заявления.

PS И конечно хотелось бы посмотреть полный текст решения, как только будет выложите пожалуйста.

я в чат архив скинул сюда не влазит
Link to comment
Share on other sites

Вот здесь и есть эта конструкция. Предмет ИЛИ основания. Если бы было И, то можно было бы менять и то и другое, а так или предмет или основания.

Для меня не понятно, как можно предмет без основания изменить?

скажем была недействительность, меняем предмет на расторжение, основания автоматически изменяется

Сколько раз такое делал, никто не восприпятствовал.

Другой вариант подавали на раздел имущество изменили на порядок пользования, основания кардинально отличаются.

Link to comment
Share on other sites

Для меня не понятно, как можно предмет без основания изменить?

скажем была недействительность, меняем предмет на расторжение, основания автоматически изменяется

Сколько раз такое делал, никто не восприпятствовал.

Другой вариант подавали на раздел имущество изменили на порядок пользования, основания кардинально отличаются.

По поводу полного текста решения, можно его разместить?

Далее, СУД отказал банку в связи с тем, что Банк не вручил сообщение о дефолте и обратил взыскание на залог без соответствующей регистрации.

Поэтому, если он вручит и зарегистрирует, он имеет право обратить взыскание на предмет залога.

Link to comment
Share on other sites

  • 4 weeks later...

По поводу полного текста решения, можно его разместить?

Далее, СУД отказал банку в связи с тем, что Банк не вручил сообщение о дефолте и обратил взыскание на залог без соответствующей регистрации.

Поэтому, если он вручит и зарегистрирует, он имеет право обратить взыскание на предмет залога.

А БАБА ЯГА ПРОТИВ

Изображение

Изображение

Изображение

Link to comment
Share on other sites

Изображение

буду пробовать повторно ну против я хай дописівают что договір не укладен :lol:

дело в том что ето уже успех но его надо закрепить даже отказами :lol:

Link to comment
Share on other sites

Изображение

буду пробовать повторно ну против я хай дописівают что договір не укладен :lol:

дело в том что ето уже успех но его надо закрепить даже отказами :lol:

ОЛЕГ, почему вы на один день задержали подачу апелляционной жалобы?

пишите апелляционную жалобу с ходатайством о восстановлении сроков.

Указывайте, что из-за нехватки юридических знаний не могли вовремя подать апелляционную жалобу из-за объема решения.

Так же прикладывайте данное определение об оставление апелляционной жалобы без рассмотрения

Для все по апелляционным жалобам.

Если заседание было 10 июля, а вы получили решение 20 июля, то все равно вы обязаны подать апел.жалобу именно 20 июля., не позже.

Если пропускаете срок, то обязательно пишите заявление на восстановление сроков.

Банк имеет право повторно обратиться за взысканием предмета залога и суммы по кредитному договору. <_<

Link to comment
Share on other sites

ОЛЕГ, почему вы на один день задержали подачу апелляционной жалобы?

пишите апелляционную жалобу с ходатайством о восстановлении сроков.

Указывайте, что из-за нехватки юридических знаний не могли вовремя подать апелляционную жалобу из-за объема решения.

Так же прикладывайте данное определение об оставление апелляционной жалобы без рассмотрения

Для все по апелляционным жалобам.

Если заседание было 10 июля, а вы получили решение 20 июля, то все равно вы обязаны подать апел.жалобу именно 20 июля., не позже.

Если пропускаете срок, то обязательно пишите заявление на восстановление сроков.

Банк имеет право повторно обратиться за взысканием предмета залога и суммы по кредитному договору. <_<

[/quot

щас ещо и прокуратуру начну долбать

Изображение

Стаття 186. Грабіж

1. Відкрите викрадення чужого майна (грабіж) -

карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від

ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на

строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або

позбавленням волі на строк до чотирьох років.

трое ранее неизвестных просто представившись работниками примата перед тем как сфотографировать авто

что и было ими инициировано попросили предьявить свидетельство регистрации мрео чтобы уьедится в том толи это авто ... после забрали талон талон реестрации был ранее получения кредита. оплочен мною лично

Стаття 289. Незаконне заволодіння транспортним засобом

1. Незаконне заволодіння транспортним засобом -

карається штрафом від однієї тисячі до однієї тисячі двохсот

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі

на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той

самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою

групою осіб, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для

життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого

насильства, або вчинені з проникненням у приміщення чи інше

сховище, або якщо вони завдали значної матеріальної шкоди, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми

років з конфіскацією майна або без такої.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті,

вчинені організованою групою або поєднані з насильством,

небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою

застосування такого насильства, або якщо вони завдали великої

матеріальної шкоди, -

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти

років з конфіскацією майна або без такої.

4. Звільняється від кримінальної відповідальності судом

особа, яка вперше вчинила дії, передбачені цією статтею (за

винятком випадків незаконного заволодіння транспортним засобом із

застосуванням насильства до потерпілого чи погрозою застосування

такого насильства), але добровільно заявила про це правоохоронним

органам, повернула транспортний засіб власнику і повністю

відшкодувала завдані збитки.

П р и м і т к а.

1. Під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій

статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне

вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи

користувача всупереч їх волі.

2. Відповідно до частини другої цієї статті під повторністю

слід розуміти вчинення таких дій особою, яка раніше вчинила

незаконне заволодіння транспортним засобом або злочин,

передбачений статтями 185, 186, 187, 189-191, 262, 410 цього

Кодексу.

3. Відповідно до частин другої і третьої цієї статті

матеріальна шкода визнається значною у разі заподіяння реальних

збитків на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян, а великою - у разі заподіяння реальних

збитків на суму понад двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян.

{ Стаття 289 в редакції Закону N 2903-IV ( 2903-15 ) від

22.09.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом N 270-VI

( 270-17 ) від 15.04.2008 }

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...