Решение Печерского райсуда о признании прекращенными договоров поручительства и ипотеки с Экспресс-банком

[izmailka]

Справа № 2 – 173/2010;

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


16 серпня 2010 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Гримич М.К.

за участю секретарів: Хапанцевій І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк», Приватного підприємства «Лекс» про визнання частково недійсним договору іпотеки, визнання договорів поруки та іпотеки припиненими, зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» до ОСОБА_1, треті особи ПП «Лекс», ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес Банк» - правонаступника Акціонерного банку «Експрес Банк» про визнання частково недійсним договору іпотеки, визнання договорів поруки та іпотеки припиненими, посилаючись на те, що в иходячи з п. 6.1. договору поруки від 29.05.2007 року термін дії його закінчився 30 березня 2009 року, отже вимогу відповідачем - АБ «Експрес Банк» від 16 жовтня 2009 року про виконання зобов’язань по договору поруки пред’явлено після закінчення терміну дії договору поруки. Щодо підстав визнання припиненим договору іпотеки позивачем зазначається, що до договору про відкриття кредитної лінії № 10-07/кл від 13 липня 2007 року, який був забезпечений іпотекою позивача, було укладено 11 доповнень в термін з 16 серпня 2007 року по 24 червня 2009 року з майже 10-кратним збільшенням суми кредиту та пролонгацією майже на 3 роки строку дії кредитного договору і оскільки такі доповнення були укладені тільки між АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс», без повідомлення поручителя - іпотекодавця, тому позивач вважає, що дана обставина суперечить вимогам ст. 553-559 ЦК України і договір іпотеки має бути визнаний припиненим відповідно в термін, зазначений власне в договорі іпотеки – 11.08. 2008 року. Крім того, позивач просив визнати недійсним п 1.1., 1.3. та 6.5. договору іпотеки, оскільки вони суперечать один одному, а також Закону України «Про іпотеку» .

Представники позивача, з’явившись у судове засідання, підтримали позовні вимоги та просили задовольнити позов.

Представники АБ «Експрес Банк», з’явившись у судове засідання, проти позову заперечували, зазначили, що позивач не є майновим поручителем, а є іпотекодавцем і на правовідносини, що виникли між сторонами , не розповсюджуються норми ЦК України, які регулюють поруку, звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, розгляд яких було об’єднано в одне провадження. Крім того, зазначили, що посилання позивача на ту обставину, що п 1.1., 1.3. та 6.5. договору іпотеки суперечать один одному, а також Закону України «Про іпотеку» не відповідає дійсності, п 1.1. договору іпотеки в діючій редакції не суперечить Закону України «Про іпотеку». Ці твердження обґрунтовуються, зокрема, тим, що законодавець передбачив, що будь-яке збільшення основного зобов’язання або процентів за основним зобов’язанням, крім випадків коли таке збільшення прямо передбачено іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою. В даному випадку, а саме в п 1.1. договору іпотеки прямо передбачено таке збільшення, а тому не суперечить п 6.5. договору іпотеки, в якому відповідно зазначено, що всі зміни та доповнення оформляються письмово та набувають чинності з моменту їх нотаріального посвідчення. Також , представник відповідача вважає, що свідомо підписавши іпотечний договір в тому числі і п. 1.1. даного договору ОСОБА_1, надав право кредитору та боржнику без його відома та згоди збільшувати основне зобов’язання або проценти за основним зобов’язанням. Саме тому п. 1.1. не суперечить п 1.3. який передбачає, що на момент укладення договору іпотекодавець був ознайомлений з вимогами кредитного договору.

Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася про час та місце судового розгляду була повідомлена, направила до суду представника ОСОБА_3. заслухавши думку осіб у справі, суд визнав можливим розглядати справу у її відсутність за участю повноваженого представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Представник Відповідача ПП «Лекс» в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надав суду клопотання розглядати даний позов без його участі.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що 13.07.2007 року між АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 10-07/кл від 13.07.2007 року, із відновлювальним лімітом кредитування в сумі 1 800 000,00 грн. строком з 13.07.2007 року по 11.07.2008 року зі сплатою 19 % річних та надання в межах цієї лінії грошових коштів на поповнення обігових коштів. Згідно подальших договорів, між цими ж сторонами укладено угоди про внесення змін та доповнень до нього.

Так, 29 жовтня 2007 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 2 до договору про відкриття кредитної лінії № 10-07/кл від 13 липня 2007 року, згідно з яким, сторони в договорі домовилися про новий порядок обчислення та сплати відсотків за кредитом.

13 грудня 2007 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 3 до договору про відкриття кредитної лінії № 10-07/кл від 13 липня 2007 року, згідно з яким, сторони домовилися збільшити кредитну лінію до суми 11 800 000,00 гривень . Забезпеченням виконання зобов’язання згідно доповнення № 3 від 13.12.2007 р є: іпотека нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, № 1-11, та належить майновому поручителю ТОВ «Верес»; застава транспортних засобів (автомобілів), як товарів на складі; порука ТОВ «Компанія Трансенерго»; порука ТОВ «Верес»; а також всі види забезпечення виконання зобов’язання згідно з правочинами, які можуть бути укладені з метою забезпечення виконання зобов’язання Позичальника за Договором, незалежно від того, зазначені вони в договорі чи ні.

31 березня 2008 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 4 до договору про відкриття кредитної лінії № 10-07/кл від 13 липня 2007 року, згідно з яким, сторони в договорі домовилися збільшити кредит до суми 27 800 000,00 гривень та термін дії кредитного договору до 01.04.2011 року. Забезпечення виконання зобов’язання згідно доповнення № 4 від 31.03.2008 р є: порука ОСОБА_1, на суму погашення заборгованості в сумі 5 050 000,00 гривень; застава товарів (автомобілів) на складі, що належать ПП «Лекс» на праві власності, на суму не менше ніж 7 000 000,00 гривень, а також всі види забезпечення виконання зобов’язання згідно з правочинами, які можуть бути укладені з метою забезпечення виконання зобов’язання Позичальника за договором, незалежно від того, зазначені вони в договорі чи ні.

30 травня 2008 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 5 до договору про відкриття кредитної лінії № 10-07/кл від 13 липня 2007 року, згідно з яким, сторони встановили графік зменшення ліміту кредитної лінії по наданому кредиту.

27 червня 2008 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 6 до договору про відкриття кредитної лінії № 10-07/кл від 13 липня 2007 року, згідно з яким, сторони в договорі домовилися про зменшення ліміту кредитної лінії протягом терміну, що визначений п.1.1. Договору та становить 25 500 000,00 гривень, а також встановили графік зменшення ліміту кредитної лінії по наданому кредиту.

01 вересня 2008 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 7 до Договору про відкриття кредитної лінії № 10-07/кл від 13 липня 2007 року, згідно з яким, сторони в Договорі домовилися про збільшення відсоткової ставки по кредитному договору до 22,0 % річних. Також додатковим забезпеченням по кредитному договору виступає іпотека квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить майновому поручителю ОСОБА_1.

23 грудня 2008 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 8 до договору про відкриття кредитної лінії № 10-07/кл від 13 липня 2007 року, згідно з яким, сторони в договорі домовилися про збільшення відсоткової ставки по кредитному договору до 24,0 % річних.

29 лютого 2009 року між АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 9 до договору про відкриття кредитної лінії № 10-07/кл від 13 липня 2007 року, згідно з яким, сторони в договорі домовилися щодо порядку сплати та нарахування відсотків по наданому кредиту.

26 березня 2009 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 10 до договору про відкриття кредитної лінії № 10-07/кл від 13 липня 2007 року, згідно з яким, сторони в договорі домовилися щодо порядку сплати та нарахування відсотків по наданому кредиту.

24 червня 2009 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 11 до договору про відкриття кредитної лінії № 10-07/кл від 13 липня 2007 року, згідно з яким, сторони в договорі домовилися щодо порядку сплати та нарахування відсотків по наданому кредиту.

Як вбачається з даних договорів про внесення змін до основного кредитного договору, його підписали повноважені представники ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс», жодні представники Іпотекодавців чи Поручителів в тому числі ОСОБА_1 дані зміни не підписували та не погоджували. Позивачем було надано ПП «Лекс» кредит в кінцевому розмірі у 25 000 500, 00 грн., терміном з 13.07.2007 року по 01.04.2011 року зі сплатою 24 % річних на поповнення обігових коштів.

В термін, визначений в кредитному договорі боржник – ПП «Лекс» обов’язань щодо повернення кредиту не виконав, кредит та відсотки за його користування не повертаються. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ПП «Лекс», між АБ «Експрес Банк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавцем) укладено договір іпотеки від 16 серпня 2007 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ракитянським В.А., зареєстрований в реєстрі за № 2719. Згідно даного договору Іпотекодавець передав Іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно – предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_2. Згідно акту № 2 узгодження договірної (заставної) вартості предмета іпотеки від 16.08.2007 року, заставна вартість предмету іпотеки на момент укладання договору іпотеки сторонами була оцінена в сумі 14 420 000,00 грн. При цьому в кредитному договорі також зазначено, що додатково Позивач є поручителем ПП «Лекс» на суму 5 050 000,00 грн. в зв’язку з чим між АБ «Експрес Банк» та ОСОБА_6, який представляв інтереси ОСОБА_1 за довіреністю серія ВЕО № 132160, посвідченою 29 травня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ракитянським В.А., укладено договір поруки № 10-07/П-1, згідно якого Поручитель поручився перед АБ «Експрес Банк» за виконання зобов'язань ПП «Лекс», які виникли на підставі Договору про відкриття кредитної лінії № 10-07/кл від 13 липня 2007 року, укладеного між АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» та договору про внесення змін та доповнень № 4 до договору про відкриття кредитної лінії № 10-07/кл від 13 липня 2007 року від 31 березня 2008 року..

Як вбачається з укладеного між сторонами Договору поруки № 10-07/П-1, Поручитель відповідає перед АБ «Експрес-банк» за виконання зобов’язання ПП «Лекс» за договором про відкриття кредитної лінії як солідарний боржник в обсязі 5 050 000,00 грн., включаючи сплату суми кредиту, процентів, неустойки (штрафу чи пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3.3.6 договору іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки всі свої вимоги що витікають з кредитного договору та договору іпотеки в обсязі визначеному на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, неустойку відшкодування збитків, витрати на утримання предмету іпотеки, а також витрати пов’язані зі зверненням стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію.

Позивач по зустрічному позову зазначає, що на адресу відповідача було направлено листи-вимоги, в яких АБ «Експрес Банк» повідомив ОСОБА_1 про існуючу заборгованість за кредитним договором, необхідність її погашення в повному обсязі протягом 30 днів з моменту отримання Відповідачем даної вимоги та попередження про те, що у разі невиконання даної вимоги АБ «Експрес Банк» буде змушений звернути стягнення на предмет іпотеки. Однак, заборгованість за кредитним договором погашена не була. Крім того, згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення Іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

За рахунок предмету іпотеки позивач ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» просить задовольнити свої вимоги в сумі 30 310 562, 17 грн., що випливають з договору про відкриття кредитної лінії № 10-07/кл від 13.07.2007 року, укладеного року між АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс», просить стягнути державне мито в сумі 1 700,00 грн., та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 120 грн.

Під час судового розгляду представником ПАТ АБ «Експрес-Банк» було зазначено, що станом на 28.01.2010 року загальна сума заборгованості ПП «Лекс» за кредитним договором становить 30 310 562,17 грн., в тому числі: строкова заборгованість за основним зобов’язанням – 23 906 250,00 грн.; прострочена заборгованість за основним зобов’язанням – 1 593 750, 00 грн.,; строкова заборгованість по нарахованих відсотках – 491 486,30 грн.,; прострочена заборгованість по нарахованих відсотках з урахуванням індексу інфляції – 4 140 238, 70 грн.,; пеня за прострочення сплати заборгованості за основним зобов’язанням – 21 482, 88 грн.,; пеня за прострочення сплати заборгованості по нарахованих відсотках – 134 524, 01 грн.,; штраф за несвоєчасне повернення заборгованості за основним зобов’язанням в розмірі 3 % річних від простроченої суми. Згідно ст. 625 ЦК України – 3 143,84 грн., та штраф за несвоєчасне повернення заборгованості по нарахованих відсотках в розмірі 3 % річних від простроченої суми, згідно ст. 625 ЦК України – 19 686,44 грн. . В подальшому представник ПАТ «АБ «Експрес-Банк» збільшив свої позовні вимоги до 32 035 771 грн.

Крім цього, представник ПАТ АБ «Експрес Банк» зазначив, що ними було направлено письмову вимогу, як самому позичальнику ПП «Лекс» (том справи І, а.с.200) так і майновому поручителю ОСОБА_1 (том справи І, а.с.209), в яких містилось попередження про те, що у випадку непогашення існуючої заборгованості АБ «Експрес Банк» змушений буде звернути стягнення на предмет іпотеки.

Представником ПАТ «Експрес Банк» в судове засідання надано договір застави товарів в обороті № 10-07/3 з його змінами й доповненнями, що укладений 13.12.2007 року між ПАТ «Експрес Банк» та ПП «Лекс», з якого вбачається, що між ПП «Лекс» та ПАТ «Експрес Банк» укладено договір застави легкових автомобілів як товарів в обороті заставною вартістю 7 473 787,97 грн. Крім цього представниками ПАТ «Експрес Банк» заявлено, що дане заставне майно без відома та згоди банку ПП «Лекс» реалізовано, а кошти від реалізації даного майна не направленні на погашення заборгованості по кредитному договору № 10—7/кл від 13.07.2007 року.

В обґрунтування основного позову представником позивача зазначено, що згідно ЦК України зобов'язання поручителя виконати договір поруки має строковий характер. Зокрема це підтверджується ч. 4 ст. 559 ЦК України та п. 6.1 договору поруки № 10 -07/П-1 , з якого вбачається, що його укладено строком на 1 рік і він діє до 11 липня 2008 року, але не раніше ніж: до повного виконання Сторонами своїх зобов 'язань за договором. Виходячи з п. 6.1. договору поруки термін дії його закінчився 30 березня 2009 року, отже виставлена вимога Відповідачем АБ «Експрес Банк» від 16 жовтня 2009 року про виконання зобов’язань по договору поруки пред’явлено після закінчення терміну дії договору поруки. Представник позивача також зазначив, що АБ «Експрес Банк» немає жодних правових підстав для звернення із вимогою до Поручителя за виконаннями зобов'язань ПП «Лекс» за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 10-07/кл від 13 липня 2007 року. Позивач вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами , регулюються ст. 559 ЦК України та ст. 258 Цивільного кодексу України в частині стягнення неустойки.

Щодо договору іпотеки укладеного 16 серпня 2007 року між АКБ «Експрес Банк» та ОСОБА_1 представник позивача зазначив, що на момент укладення договору іпотеки діяв договір про відкриття кредитної лінії № 10-07/кл від 13 липня 2007 року та до нього було укладено доповнення № 1 від 16 серпня 2007 року згідно з яким ліміт кредитної лінії встановлено в сумі 9 800 000,00 грн., з терміном погашення до 11 липня 2008 року та відсотковою ставкою 19 % річних. Виходячи з таких умов та враховуючи те, що при укладенні іпотечного договору забезпеченням по кредитному договору виступало також і майнове поручительство ТОВ «Компанії Трансенерго» ОСОБА_1 саме з таких передумов надано в іпотеку нерухоме майно - квартира АДРЕСА_2 на підставі іпотечного договору від 16 серпня 2007 року який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ракитянським В.А., та зареєстрований в реєстрі за № 2719. Крім того, представник позивача стверджує, що в договір внесено було завідомо суперечливі один до одного пункти, які суперечать Цивільному кодексу України та Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати гроші (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно досліджених в судовому засіданні матеріалів, зокрема акту звірки взаєморозрахунків між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» (а.с. ), останній отримав зазначені в кредитному договорі та доповненнях до нього кредитні кошти, що підтверджує виконання банком ст.1054 ЦК України.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмету іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням, а згідно ст. 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед Іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов’язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно п. 1.2. іпотечного договору вартість предмету іпотеки складає 14 420 000, грн., п. 6.11 договору іпотеки вказує на те, що сторони керуються чинним законодавством при виконанні даного договору. Також п. 6.5. договору вказує, що всі додатки, зміни та доповнення до договору оформляються письмово та набувають чинності з моменту їх нотаріального посвідчення після чого вони стають невід'ємною частиною договору. П. 1.3 іпотечного договору вказує на те, що Іпотекодавець на момент укладення договору ознайомлений з кредитним договором та додатками до нього, умови кредитного договору йому відомі, й зрозумілі.

Згідно ст.212 ЦПК України суд, при постановленні рішення, керується доказами, які оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному і повному з’ясуванні обставин та доказів. З урахуванням вищевказаних норм законодавства України та обставин, встановлених в судовому засіданні, суд вважає, що внесення змін та доповнень до кредитного договору, що мало місце 31 березня 2008 року не було узгоджене з поручителем ОСОБА_1 як на цьому наполягали представники ПАТ «Експрес Банк» поєднуючи це з п 2.2. договору поруки в якому сказано «поручитель підтверджує, що ознайомлений з договором, з якого випливає зобов’язання, виконання якого забезпечено порукою за договором, всі умови цього договору йому відомі і зрозумілі». Немає жодних доказів в матеріалах справи, не змогли їх надати в судовому засіданні і представники ПАТ «Експрес Банк», які б вказували, що твердження п 2.2. договору поруки узгоджуються з додатком № 4 до кредитного договору. Тому, аналізуючи вищевказані пункти, суд вважає, що п. п. 1.1., 1.3. та 6.5., іпотечного договору суперечать один одному та чинному законодавству. Так п. 1.1. вказує, що даний договір іпотеки забезпечує всі вимоги Іпотекодержателя, які випливають з Кредитного договору, а також будь-якими додатковими угодами до нього, що будуть укладені між Боржником та Іпотекодержателем в майбутньому, включаючи збільшення суми кредиту та/або збільшення процентної ставки за кредитом. Однак, це суперечить ст. 11 Закону України «Про іпотеку», де сказано, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. П 1.3. чітко зазначає, що Іпотекодавець ознайомлений з кредитним договором та додатками до нього , тобто на момент укладання іпотечного договору було виконано ч. 4 ст. З Закону України "Про іпотеку" згідно з якою іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання. Таким зобов'язанням на момент укладання договору іпотеки було 9 800 000, 00 грн., з оплатою 19 відсотків річних за користування кредитними коштами.

Суд вважає, що майновий поручитель – особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно на забезпечення виконання зобов’язань іншої особи особи-боржника, а тому з цих підстав вбачається, що укладені додаткові договори до кредитного договору порушують ст. 559 ЦК України якою передбачено, що порука припиняється в разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, та ст. 19 Закону України «Про іпотеку» якою встановлено, що будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, може бути здійснено після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою. Відповідно до п.6.5 іпотечного договору передбачено, що цей договір може бути змінений або доповнений за згодою сторін після нотаріального посвідчення, що не було виконано в даному випадку. Доповнення, внесені до кредитного договору, істотно змінили умови договору іпотеки, зокрема збільшили суму майнових зобов’язань, відсоткову ставку та термін дії зобов’язання.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, недодержання в момент вчинення правочину сторонами, або однією із сторін, вимог ст. 203 ЦК України є підставою для визнання недійсності правочину, чи пункту що порушує вимоги даної статті.

Відповідно до п. 9 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року, зазначено, що згідно зі статтею 217 ЦК правочин не може бути визнаний недійсним в цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини і обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини. У цьому разі відповідно до статті 217 ЦК суд може визнати недійсною частину правочину за наявності згоди всіх сторін правочину. Якщо у недійсній частині правочин був виконаний однією зі сторін, суд визначає наслідки його недійсності залежно від підстав, з яких він визнаний недійсним.

Крім цього, за загальним правилом правочин, визнаний недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК). У разі якщо правочин може бути припиненим лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними, суд одночасно з визнанням правочину недійсним повинен зазначити у рішенні, що він припиняється лише на майбутнє (ч.2 ст. 236 ЦК). Визнання правочину недійсним на майбутнє також зумовлює майнові наслідки, передбачені статтею 216 ЦК. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість їх настання у майбутньому припиняється.

З вищезазначених підстав, суд вважає, що п. 1.1. договору іпотеки повинен бути визнаний недійсним в частині змін та доповнень до нього які будуть укладені між «…боржником та іпотекодержателем в майбутньому збільшення суми кредиту та/або збільшення процентної ставки за кредитом...» з моменту укладення договору іпотеки (частина перша статті 236 ЦК України). В зв’язку з цим вимоги щодо внесення до Державного реєстру іпотек відомості про виключення запису з реєстру, щодо об'єкта - квартири за № 5 що знаходиться у будинку АДРЕСА_2 та зняти заборону на відчуження квартири за № 5, що знаходиться у будинку АДРЕСА_2, накладену АБ «Експрес банк» згідно договору іпотеки від 16 серпня 2007 року який зареєстрований в реєстрі за № 2719, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ракитянським В.А., реєстровий № 2719 також підлягають задоволенню.

Розглядаючи заперечення відповідача щодо основного позову , судом з’ясовано позицію відповідача, згідно з якою останній вважає, що ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про іпотеку» як підстава для припинення договору іпотеки, не може бути застосована позивачем , оскільки кредит в сумі 25 500 000,00 грн., відсотки по ньому, пеня та штрафні санкції на момент розгляду справи не погашенні, більше того ОСОБА_1 не виконав вимогу № 01-26/935 від 16.10.2009 року, яку він отримав 20.10.2009 року щодо належного виконання своїх зобов’язань як майнового поручителя в зв’язку з простроченням Позичальником тіла кредиту, відсотків та пені. Крім цього, Банк вважає, що майнове поручительство ОСОБА_1 не підпадає під дію ст. 559 ЦК України, оскільки в ньому мова йде про просте поручительство, а в даному випадку є договір іпотеки та передача майна в забезпечення, а тому даний правочин підпадає тільки під дію Закону України «Про іпотеку». Не погоджується також представник відповідача по основному позову з позицією ОСОБА_1, щодо договору поруки № 10-07/П-1 від 31.03.2008 року згідно з яким ОСОБА_1 взяв на себе зобов’язання фінансового поручительства в сумі 5 050 000,00 грн., вважає, що даний договір діє на момент розгляду даної справи в суді оскільки в п. 6.1. вказано, що він укладений до 11 липня 2008 року але не раніше ніж до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором. Як вбачається з листа № 01-26/935 від 16.10.2009 року зобов’язань по кредитному договору майновим поручителем не виконані, а сам кредитний договір діє до 01.04.2011 року. Крім цього договір поруки має чітко визначений розмір поруки – 5 050 000,00 грн., а тому зміни та доповнення що були зроблені без відома та згоди Поручителя ОСОБА_1, не впливають на обсяг його відповідальності за договором поруки. Визнання поруки припиненою,- на думку представника Банку,- не відповідає способам захисту цивільних прав передбачених ЦК України.

Розглядаючи заперечення представника Банку в запереченні до заяви про зміну предмету позову про те, що договір та основне зобов’язання є чинними, суд оцінює такі твердження критично, виходячи з наступного.

Як вбачається з договору поруки, Поручитель відповідає перед кредитором (ПАТ «Експрес-Банк») за виконання ПП «Лекс» зобов’язань за вищевказаним кредитним договором як солідарний боржник в обсязі 5 050 000,00 грн., включаючи сплату суми кредиту, процентів, неустойки (штрафу чи пені) та відшкодування збитків.

Таким чином, Поручитель поручився перед банком за виконання зобов’язань частково, тобто в сумі, яка зазначена вище.

Натомість, зобов’язання Поручителя виконати договір поруки має строковий характер. Це підтверджується ч. 4 ст. 559 ЦК України, згідно з яким порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки ». Таким чином, зобов’язання Поручителя діє виключно в межах строку, передбаченого в договорі поручительства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору ( ч. 1 ст. 631 ЦК України).

Згідно п. 6.1. договору поруки його укладено строком на один рік, до 11 липня 2008 року, але не раніше ніж до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором.

Як вбачається із самого договору та п. 6.1., договір поруки укладався сторонами 31 березня 2008 року, в той час як за умовами договору строк дії договору поруки складає один рік, датою закінчення дії договору повинна бути 31 березня 2009 року, а не 11 липня 2008 року, як встановив в договорі Банк, судом оцінюється як порушення принципу рівності сторін в договірному зобов’язанні з боку Паб АБ «Експрес Банк».

Рік з моменту укладання договору закінчився 30 березня 2009 року. В будь-якому випадку, в договорах повинна бути умова, яка передбачає пролонгацію дії договору, в даному випадку, в договорі поруки передбачений конкретний строк «з» «по», і не прописана умова, яка передбачає таку пролонгацію, а тому відсутні жодні правові підстави для звернення до Поручителя з вимогою про виконання договору поруки.

Суд також бере до уваги, що на момент пред’явлення вимоги Банком (лист-вимога від 16 жовтня 2009 року) строк дії договору поруки вже закінчився, слід зазначити, що Боржник припинив належно виконувати свої зобов’язання по кредитному договору з 30.04.2009 року про що свідчить надана Банком інформація про стан заборгованості та розрахунків між АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» по договору про відкриття кредитної лінії № 10-07/кл від 13.07.2007 року станом на 15.03.2010 року, а лист-вимога направлена ОСОБА_1 тільки 16.10.2009 року.

Відповідно до п. 4 ст. 212 ЦК України, якщо настанню обставин недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно, обставина вважається такою, що не настала, а тому стягнення з ОСОБА_1, як поручителя по договору поруки, коштів є безпідставним.

Суд вважає, що при з’ясуванні обставин, з якими закон пов’язує стягнення сум заборгованості за кредитним договором солідарно з поручителя та боржника, слід виходити в даному випадку з вимог ст. 559 ЦК України .

При продовженні терміну дії основного зобов’язання за рахунок збільшення періоду, за який нараховується відсотки за користування чужими коштами, а також у випадку підвищення розміру відсотків істотно збільшується сума основного зобов’язання.

Поручитель в цьому випадку несе відповідальність тільки в тому випадку, якщо він згодний продовжити договір поруки на нових умовах. В іншому разі порука припиняється. Так, якщо кредитор не повідомив поручителя про продовження кредитного договору і не одержав його згоди на продовження договору поруки на нових умовах, пов’язаних із збільшенням відповідальності поручителя, зазначені обставини припиняють дію договору поруки.

Суд вважає, що вказані вище зміни у основному зобов’язанні слід визнати такими, що тягнуть несприятливі наслідки для поручителя, і це дає підстави для припинення договору поруки, як такі що суперечать в цілому ст. ст. 553-559 ЦК України.

Отже, у зв’язку з вищевикладеним, суд вважає, що відповідно до вимог ст.559 ЦК України, якщо кредитор не довів до відома поручителя про зміну умов кредитного договору та не одержав його згоди на продовження договору саме на нових умовах ( збільшення відсоткової ставки за договором, збільшення суми кредиту і терміну дії - це в даному випадку є новим умовами), пов’язаних зі збільшенням відповідальності поручителя, зазначені обставини припиняють дію договору поруки.

Обставини, що передбачені п. 1 та п. 4 ст. 559 ЦК України дають підстави визнати договір поруки таким, що припинив свою дію.

Суд вважає, що згідно ст. 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов’язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. Також, слід врахувати, що ст. 559 ЦК України передбачає, що порука припиняється в разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Статтею 19 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що будь-яке збільшення основного зобов’язання або процентів за основним зобов’язанням, може бути здійснено після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

Відповідно до п. 6.5 іпотечного договору передбачено, що цей договір може бути змінений або доповнений за згодою сторін після нотаріального посвідчення, що не було виконано по даному договору.

Крім того, до кредитного договору, як першочергового та основного договору, було внесено зміни у відповідності до яких, збільшувалась відсоткова ставка по кредитному договору, а також сума наданого кредиту та термін дії кредитного договору. Отже, 13 грудня 2007 року між АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено Договір про внесення змін та доповнень № 3 до кредитного договору, згідно яким, сторони домовилися збільшити кредитну лінію на суму 2 000 000,00 грн., що в сукупності підняло ліміт кредитування на суму 11 800 000,00 гривень. Саме тому починаючи з 13 грудня 2007 року, після того, як було укладено це доповнення без повідомлення про це майнового поручителя відбулась суттєва зміна іпотечного договору: істотно змінилися умови кредитного договору щодо суми наданого кредиту відсоткової ставки та терміну дії. Так відсоткова ставка була піднята з 19 % (Договір про внесення змін та доповнень № 7 до кредитного договору від 01 вересня 2008 р.) до 22 %., згідно - Договору про внесення змін та доповнень № 8 Кредитного договору від 23 грудня 2008 року з 22 % було піднято до 24%.

Суд вважає, що твердження представника відповідача про те, що визнання поруки припиненою не відповідає способам захисту цивільних прав, передбачених ЦК України, підлягає відхиленню, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. І у випадку, коли порушено або порушуються права чи свободи уповноваженої особи; створено або створюються перепони для реалізації нею своїх прав чи свобод або що вжиті заходи щодо реалізації його прав є недостатніми, на неї покладено обов’язки, не передбачені законодавством або передбачені законодавством, але без врахування конкретних обставин, за яких ці обов’язки повинні покладатися, або що вони покладені не уповноваженими на це особою чи органом, або до нього застосовано стягнення за відсутністю передбачених законом підстав, особа може застосовувати як передбачені законом, так і не передбачені законом, але йому не суперечать способи захисту свого порушеного чи ос пореного права.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно із ст. 16 ЦК України, може бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди тощо.

Суд вважає, що в даному випадку посилання Банку на норму ч. 1 ст. 598 ЦК України, є невірним, оскільки, із вищенаведених норм вбачається, що якщо особа вважає, що порушено її право, вона звертається до суду за захистом своїх прав та інтересів, що прямо передбачено ст.15 ЦК України.

Банк в наданому до суду запереченні наполягає на тому, що момент припинення поруки залежить від моменту настання обставин, з якими пов’язується настання припинення поруки, тобто ч. 4 ст. 559 ЦК України, а стосовно припинення поруки автоматично, тому суд вважає, що така норма взагалі не передбачена ані ЦК України, а ні самим договором, а тому є такою, що не відповідає нормам чинного законодавства України.

Суд вважає, що відповідно до ч.2 ст. 628 ЦК України сторони уклали договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Згідно зі ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Зважаючи на те, що Законом України «Про іпотеку» прямо не передбачено, що майнова порука є видом застави, є можливим її визнання змішаним договором з елементами застави та поруки.

Згідно ст. 7 даного Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням…, а згідно ст. 11 - майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов’язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. Згідно п. 1.2. іпотечного договору вартість предмету іпотеки складає 14 420 000, грн., отже це означає, що на підставі ст. 11 вищезгаданого закону зобов’язання іпотекодавця не можуть бути вищі ніж ця сума.

В підтвердження цього договір іпотеки п. 6.11 вказує на те, що сторони керуються чинним законодавством при виконанні даного договору, окрім цього п. 6.5. договору вказує, що всі додатки, зміни та доповнення до договору оформляються письмово та набувають чинності з моменту їх нотаріального посвідчення після чого вони стають невід’ємною частиною договору.

Також п. 1.3 іпотечного договору вказує на те, що іпотекодавець на момент укладення договору ознайомлений з кредитним договором та додатками до нього, умови кредитного договору йому відомі, й зрозумілі, тобто на момент укладання іпотечного договору було виконано ч. 4 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» згідно з якою іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов’язання. Таким зобов’язанням на момент укладання договору було 9 800 000,00 грн., з оплатою 19 % річних за користування кредитними коштами та терміном дії до 11 липня 2008 року (п 1. договору про внесення змін та доповнень № 1 до договору про відкриття кредитної лінії № 10-07/кл від 13.07.07 року від 16 серпня 2007 року.

Внесені договорами зміни істотно змінили умови іпотечного договору та термін його дії, що порушенням ст. 559 ЦК України та ст. 19 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до п. 6.5. іпотечного договору передбачено, що такий договір може бути змінений або доповнений за згодою сторін після нотаріального посвідчення, чого сторонами договору іпотеки не було вчинено.

Суд вважає, що в даному випадку наявними є обставини, які викладені в п. 9 Постанови ВСУ, а тому визнає, спірний п. 1.1. договору іпотеки недійсним в частині «… змін та доповнень до нього, які будуть укладені між боржником та іпотекодержателем в майбутньому збільшення суми кредиту та/або збільшення процентної ставки за кредитом…» з моменту укладання договору іпотеки керуючись ч. 1 ст. 236 ЦК України.

Твердження Представників ПАТ «Експрес Банк» в своєму запереченні про те, що Позивач помилково посилається на ст. 559 ЦК України та те що така правова норма не відноситься до договору іпотеки повинна бути спростована на підставі того, що порука виступає одним із видом забезпечення виконання зобов’язання, а тому цілком зрозуміло та логічне посилання на цю правову норму. Так, в цивільному законодавстві зазначається, що з припиненням основного зобов’язання припиняються і забезпечувальні договори, тобто це означає, що існує такий ланцюг, який передбачає, що основний - кредитний договір, нерозривно пов'язаний із іпотекою та порукою, які неможливо ділити та розглядати кожний договір окремо один від одного, а тому і правові норми та правовідношення, які розповсюджуються на кредитний договір нерозривно пов’язані з іншими пов’язаними із кредитним договорами.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека припиняється не лише з тих підстав, які вказані в цій статті, а й з інших підстав, передбачених цим Законом, і ствердження Представників ПАТ «Експрес Банк» про те, що ст. 17 даного Закону містить вичерпний перелік підстав припинення іпотеки не відповідає дійсності.

Оскільки майновий поручитель – ОСОБА_1 є стороною договірних відносин, то це означає, що він також повинен бути обізнаний про всі зміни, які вносяться до кредитного договору, які повинні бути з ним узгоджені, оскільки в такому випадку порушується принцип рівності, справедливості та добросовісності.

Беручи до уваги, що Банк не довів до відома майнового поручителя про зміну умов кредитного договору та не одержав його згоди у вигляді оформленого доповнення, що нотаріально посвідчується на продовження іпотечного договору на нових умовах, що пов'язаних зі збільшенням його відповідальності та терміну майнової поруки, зазначені обставини припиняють дію договору іпотеки на підставі п. 1. ст.17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється через припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору при цьому відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Суд вважає, що Позивач відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 60 ЦПК України довів всі ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, про що свідчить вищевикладене, а всі необхідні документи, які є доказами у справі, були надані у судовому процесі та містяться в матеріалах справи.

З урахуванням того, що договори поруки та іпотеки судом визнаються припиненими, позов ПАТ АБ «Експрес Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволенню не підлягає.

Позов ТОВ «Компанія «Трансенерго», направлений до суду, в зв’язку з неявкою представника позивача на виклик суду для вирішення питання про його прийняття, судом не розглядався.

Керуючись ст. 7,11,19, 35 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 53, 212, 215-217, 236, 525, 526, 530, 553-559, 589, 598, 625-628, 651-652, 631 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 61, 212-215 ЦПК України суд , -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» , Приватного підприємства «Лекс» про визнання частково недійсним договору іпотеки, визнання договорів поруки та іпотеки припиненими – задовольнити.

Визнати договір поруки № 10-07/П-1 від 13.07.2007 року, укладений між АБ «Експрес Банк» та ОСОБА_1 таким, що припинив свою дію.

Визнати недійсним п.1.1.Договору іпотеки від 16.08.2007 року, укладений між АБ «Експрес Банк» та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ракитянським В.А., реєстровий № 2719 в частині положення щодо:

«…змін та доповнень до нього, які будуть укладені між боржником та іпотекодержателем в майбутньому , включаючи збільшення суми кредиту та/або збільшення процентної ставки за кредитом» - з моменту укладення.

Визнати Договір іпотеки від 16.08.2007 року, укладений між АБ «Експрес Банк» та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ракитянським В.А., реєстровий № 2719 таким, що припинив свою дію в зв’язку з припиненням основного зобов’язання з 11 липня 2008 року. . Заборону на відчуження квартири АДРЕСА_2, накладену при посвідченні договору іпотеки від 16.07.2008 року, що укладений між АБ «Експрес Банк» та ОСОБА_1 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 – скасувати з внесенням відповідного запису до Державного реєстру іпотек.

Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» до ОСОБА_1 , треті особи ПП «Лекс», ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без задоволення.

На Рішення може бути принесено апеляційну скаргу протягом 10 днів після проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва, а особами, які не були присутні при розгляді справи – з дня отримання.

[ANTIRAID]

В дальнейшем это решение было отменено: http://reyestr.court.gov.ua/Review/13364086

Но выводы в данном решении интересные.

[у.zaporozhskiy]

В дальнейшем это решение было отменено: http://reyestr.court.gov.ua/Review/13364086

Но выводы в данном решении интересные.

Так п. 1.1. вказує, що даний договір іпотеки забезпечує всі вимоги Іпотекодержателя, які випливають з Кредитного договору, а також будь-якими додатковими угодами до нього, що будуть укладені між Боржником та Іпотекодержателем в майбутньому, включаючи збільшення суми кредиту та/або збільшення процентної ставки за кредитом. Однак, це суперечить ст. 11 Закону України «Про іпотеку», де сказано, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. П 1.3. чітко зазначає, що Іпотекодавець ознайомлений з кредитним договором та додатками до нього , тобто на момент укладання іпотечного договору було виконано ч. 4 ст. З Закону України "Про іпотеку" згідно з якою іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання. Таким зобов'язанням на момент укладання договору іпотеки було 9 800 000, 00 грн., з оплатою 19 відсотків річних за користування кредитними коштами

Особенно вот эти.

Рік з моменту укладання договору закінчився 30 березня 2009 року. В будь-якому випадку, в договорах повинна бути умова, яка передбачає пролонгацію дії договору, в даному випадку, в договорі поруки передбачений конкретний строк «з» «по», і не прописана умова, яка передбачає таку пролонгацію, а тому відсутні жодні правові підстави для звернення до Поручителя з вимогою про виконання договору поруки.

Первый раз такое встречаю

[у.zaporozhskiy]

Интересно из апелляции:

Враховуючи наведені докази позивач ОСОБА_7 був особисто обізнаний і про строк дії кредитного договору до 01.04.2011 року і про розмір суми кредиту, навіть більшу ніж була остаточно піднята за договором кредиту.

Подальші зміни і доповнення до Кредитного договору , не підпадають під дію ч. 1 ст. 559 ЦК України, оскільки вона не впливали на обсяг відповідальності поручителя ОСОБА_7

Тоесть увеличение процентной ставки до 24 % не влияет на объем ответственности поручителя?

Договором іпотеки встановлено, що що він діє до повного виконання боржником /ПП «Лекс» своїх зобов»язань за кредитним договором, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, що відповідає положенням ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку».

Оскільки на час розгляду справи в суді зобов»язання за кредитним договором ПП «Лекс» не виконано, отже і Договір іпотеки є чинним.

Так, ОСОБА_7 відповідно до вказаний пунктів договору Іпотеки несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного заобов»язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. Ч. 2 ст. 19 Закону України «Про іпотеку» передбачено можливість збільшення основного зобов»язання або процентів за основним зобов»язанням в подальшому в самому іпотечному договорі, що не передбачає державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

ч. 2 ст. 19 ЗУ про іпотеку Будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою. Таке збільшення підпорядковується пріоритету вимоги за будь-яким іншим зобов'язанням, забезпеченим предметом іпотеки, яка була зареєстрована до реєстрації відповідної зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

Где ч. 2 ст. 19 ЗУ про іпотеку предусмотрено право на увеличение процентной ставки без державної реєстрації таким змін?

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» 1700 гривень. Судового збору та 120 витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді першої інстанції та 850 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а всього 2790 \дві тисячі сімсот дев»яносто\ гривень.

Мне ни разу не удавалось добиться, что бы проиграв в первой инстанции, а затем выиграв во второй удалось взыскать все понесенные судебные издержки.

В основном суд апелляционной инстанции, даже, если просишь об этом в апелляционной жалобе, ничего не указывает о том, что бы взыскать с Проигравшей стороны в апелляции, державне мито и ИТЗ за подачу апелляционной жалобы.

Решение было явно протекционированно со стороны банка.