кредитная линия


Recommended Posts

Помогите , найти нормативку о понятии кредитная линия и как она на основании нормативных документов выдается физ. лицу на потребительские цели .Какие дополнительные договора, солашения, расчеты и др. документы должны подписываться между физ. лицом и банком.

Link to comment
Share on other sites

Помогите , найти нормативку о понятии кредитная линия и как она на основании нормативных документов выдается физ. лицу на потребительские цели .Какие дополнительные договора, солашения, расчеты и др. документы должны подписываться между физ. лицом и банком.

Какое то время назад меня то же интересовал этот вопрос. Даже в суде он поднимался. Банкир заявил.что это не спживчий кредит,а возобновляемае кредитная линия и там дескать нормотивка другая(пытался гаденыш отбиться от ЗУ ЗПП). Но банкирам вменено в обязаность выяснять цель кредитования.- На споживчи цили. И вопрос отпал сам собой.

Что касается договора то он анологичен(у мня был во всяком случае) обычному кредитному только там выделялся кредитный лемит,а проценты начислялись на фактически взятую сумму. Не было только графика платежей,была оговорка до 15 числа каждого месяца оплатить проценты за фактически использованый кред деньги и оговорка на какой срок в обшем эта линия открыта.

Link to comment
Share on other sites

Какое то время назад меня то же интересовал этот вопрос. Даже в суде он поднимался. Банкир заявил.что это не спживчий кредит,а возобновляемае кредитная линия и там дескать нормотивка другая(пытался гаденыш отбиться от ЗУ ЗПП). Но банкирам вменено в обязаность выяснять цель кредитования.- На споживчи цили. И вопрос отпал сам собой.

Что касается договора то он анологичен(у мня был во всяком случае) обычному кредитному только там выделялся кредитный лемит,а проценты начислялись на фактически взятую сумму. Не было только графика платежей,была оговорка до 15 числа каждого месяца оплатить проценты за фактически использованый кред деньги и оговорка на какой срок в обшем эта линия открыта.

Спасибо, я все понимаю, что Вы говорите, но мне нужна официальная информация со ссылками на нормативные документы , как должна оформляться кредитная линия на потребительские цели. Это не может быть в вольной форме. Молодежь , которая сейчас работает в банках не владеетэтой информацией. Поэтому и хочу узнать как эту операцию оформлять согласно ЗУ .

Link to comment
Share on other sites

Спасибо, я все понимаю, что Вы говорите, но мне нужна официальная информация со ссылками на нормативные документы , как должна оформляться кредитная линия на потребительские цели. Это не может быть в вольной форме. Молодежь , которая сейчас работает в банках не владеетэтой информацией. Поэтому и хочу узнать как эту операцию оформлять согласно ЗУ .

Вряд ли на сегодняшние дни есть общенациональные нормативные документы, которые определяют тот или иной порядок кредитования. Раньше да, национальный банк регулировал. Последнии несколько лет порядок кредитования регулируется внутреннмими Положениями отдельно взятого бнка, которое утверждается в банке. В этих положениях, стандартах они и описывают все процедуры. Вся сеть конкретного банка работает в рамках этих положений

Link to comment
Share on other sites

Вряд ли на сегодняшние дни есть общенациональные нормативные документы, которые определяют тот или иной порядок кредитования. Раньше да, национальный банк регулировал. Последнии несколько лет порядок кредитования регулируется внутреннмими Положениями отдельно взятого бнка, которое утверждается в банке. В этих положениях, стандартах они и описывают все процедуры. Вся сеть конкретного банка работает в рамках этих положений

Все правильно, только понятия, схема,расчеты должны соответствовать нормативным документам ,ЗУ и т.д.

Link to comment
Share on other sites

  • 2 weeks later...

Все правильно, только понятия, схема,расчеты должны соответствовать нормативным документам ,ЗУ и т.д.

Ранее (до 2004 г.) действовало Положення про кредытування, затверджене НБУ в 1995 г.

Потом некие гр-не Ющенко В.А. и Тигипко будучи Правителями)))) НБУ убили всю систему регулирования кредитования и уничтожали аж до 2004 г. (кто конкретно убил Положення про кредытування - не помню, но не суть).

Так вот в этом положении четко прописывались термины и в частности понятие кредитной линии присутствовало.

Я использовал это положение на практике, естественно не ссылаясь на норматив. Правда признаюсь: результат нулевой, хотя в суде було установлено и закреплено в решении, что такая форма кредитования как "кредитная линия" была предложена клиенту согласно политике и локальным нормативным актам самого банка, предоставившего кредит

Link to comment
Share on other sites

Ранее (до 2004 г.) действовало Положення про кредытування, затверджене НБУ в 1995 г.

Потом некие гр-не Ющенко В.А. и Тигипко будучи Правителями)))) НБУ убили всю систему регулирования кредитования и уничтожали аж до 2004 г. (кто конкретно убил Положення про кредытування - не помню, но не суть).

Так вот в этом положении четко прописывались термины и в частности понятие кредитной линии присутствовало.

Я использовал это положение на практике, естественно не ссылаясь на норматив. Правда признаюсь: результат нулевой, хотя в суде було установлено и закреплено в решении, что такая форма кредитования как "кредитная линия" была предложена клиенту согласно политике и локальным нормативным актам самого банка, предоставившего кредит

Сасибо за ответ! Про постанову эту знаю. Но как ее привязать к п. 168 НБУ?
Link to comment
Share on other sites

Сасибо за ответ! Про постанову эту знаю. Но как ее привязать к п. 168 НБУ?

к сожалению, нет нормативно закрепленного понятия, например, кредитной линии.

Поэтому нужно толковать и делать заключение (юридический анализ) п. 168 НБУ через призму ЗУ О защите прав потребителей, ГК Украины, ЗУ О Банках и БД, и приводить к тому, что

форма договора как кредитная линия фактически не соответствует ст. 1046-1053 ГК У, п.п. 2.1, 3.1, 3.2 п. №168 НБУ (отсутствие цены в договоре и размера ежемесячного платежа), и соотв. - ст. 203, 215 ГКУ - недействительность.

Вот кусочек моего анализа (может, не совсем удачный, и как результат - не прошедший апелляцию((( )

1. Порушення приписів п.п. 2.1, 3.1, 3.2 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління НБУ №168 від 10.05.2007 р., зареєстровано в Мін’юсті 25.05.2007 р. за №541/13808

Під час укладення кредитного договору Відповідачем не було надано мені вичерпної інформації про сукупну вартість кредитних ресурсів, що суперечить нормам, встановленим Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженими Постановою Правління НБУ №168 від 10.05.2007 р., зареєстровано в Мін’юсті 25.05.2007 р. за №541/13808 (надалі - Правила).

Зокрема, п.п. в) п. 2.1 Правил передбачає, що банки зобов'язані перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, зазначивши орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням: процентної ставки за кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту (у тому числі на користь третіх осіб - страховиків, оцінювачів, реєстраторів, нотаріусів тощо); варіантів погашення кредиту, уключаючи кількість платежів, їх періодичність та обсяги; можливості та умов дострокового повернення кредиту;

Відповідно до п. 3.1 Правил банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача.

Отже, як вбачається з наведеного нормативно-правового акту, на банки, зокрема, на Відповідача покладено обов’язок надавати детальний розпис сукупної вартості кредитних ресурсів безпосередньо в кредитному договорі, або в додатку до нього.

Проте Відповідач проігнорував дані вимоги законодавства, чим порушив мої права як споживача.

Згідно п. 3.2 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту кредитний договір має містити графік платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до цих Правил. У графіку платежів має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.

У зв’язку з тим, що я не маю графіку заборгованості, я не можу встановити вартість кредитних ресурсів, розмір щомісячного платежу та детальний розпис фіксованої суми щомісячного платежу із зазначенням суми, що відходить на погашення основного зобов’язання, розміром процентів у грошовому виразі, комісій.

Станом на момент звернення до суду із даним позовом я сплатила чималі грошові кошти на користь Відповідача, проте як виявилось після спливу близько 2,5 років основний борг (тіло кредиту) мною так і не погашалось!

Мої намагання отримати інформацію про сукупну вартість кредитних ресурсів, про розмір та складові щомісячного платежу за кредитним договором були марними, оскільки замість надання такої інформації Відповідач лише погрожував мені своїми санкціями за порушення умов оплати (копії звернень та відповідей додаються).

2. Порушення приписів ст.ст. 11, 21 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст. 55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність».

Статтею 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон про банки) встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Правила надання банками інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту є нормативно-правовим актом Національного банку України. Цими правилами (п. 3.2) встановлюється обов’язок Відповідача визначати графік платежів за кредитною угодою. Графік платежів має бути складений у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом.

Враховуючи вимоги п. 3.2 Правил Відповідач повинен був надати графік щомісячних платежів.

Ненадання графіку платежів є порушенням норм, встановлених НБУ, а отже, є порушенням ст. 55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

В даному випадку мається на увазі те, що Банком було порушено принцип рівності сторін, з огляду на таке.

Правовідносини, що склались між Позивачем та Відповідачем, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 2 ЦК України учасниками цивільних правовідносин є фізичні та юридичні особи.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони мають право вільно укладати угоди з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості.

Отже, Відповідач порушив загальні засади свободи договору, оскільки відсутність у мене інформації про сукупну вартість кредитних ресурсів позбавляють мене законного права на обізнаність про загальну суму коштів, яку мені потрібно взагалі повернути Відповідачеві, а також відсутність графіку щомісячних платежів унеможливлює мої намагання виконувати зобов’язання за кредитним договором належним чином, оскілки власне договором не встановлено розміру обов’язкового щомісячного платежу, а додатку «Графік платежів» взагалі не складено Відповідачем, не надано на погодження мені, як позичальнику, та не підписано сторонами.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» Договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

За ч. 2 ст. 11 вказаного Закону перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про:

1) особу та місцезнаходження кредитодавця;

2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

У разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) інші умови, визначені законодавством.

Отже, діючим законодавством передбачено, що кредитний договір повинен містити як інформацію про сукупну вартість кредитних ресурсів, отриманих позичальником, так і графік щомісячних платежів. Окрім цього Банк повинен керуватись нормативно-правовими актами НБУ.

Проте Відповідачем було порушено вищенаведені приписи, що стало причиною порушення мого цивільного права та інтересу.

Виходячи з наведеного, а також з правової природи кредитного договору, суттєвими його умовами є ціна (сума кредиту), процентна ставка (плата за користування грошовими коштами), строк повернення кредиту (кінцевий термін та періодичні сплати за графіком).

Отже, відсутність суттєвої умови в кредитному договорі є підставою для визнання його недійсним в порядку ст. 215 ЦК України.

Згідно статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 статі 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до приписів частиною 2 статті 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Link to comment
Share on other sites

а что если зафигачить позов про тлумачення правочину, типа какие платежи нужно оплачивать по кредитной линии?

Ведь тело кредита нужно возвращать согласно условий договора, а в таких как кр-линия вообще не установлено. Только - когда проценты...

И если просрочки по процентам нет, но по телу требования банка не обоснованы, получается?

Какие мысли будут?

Link to comment
Share on other sites

а что если зафигачить позов про тлумачення правочину, типа какие платежи нужно оплачивать по кредитной линии?

Ведь тело кредита нужно возвращать согласно условий договора, а в таких как кр-линия вообще не установлено. Только - когда проценты...

И если просрочки по процентам нет, но по телу требования банка не обоснованы, получается?

Какие мысли будут?

Тело надо возвращать на основании ст. 1054 ГКУ (кредит) и положений про позыку...

Суду достаточно по 214-й ГПК квалифицировать сделку, какие именно правоотношения возникли между сторонами...

Link to comment
Share on other sites

к сожалению, нет нормативно закрепленного понятия, например, кредитной линии.

Поэтому нужно толковать и делать заключение (юридический анализ) п. 168 НБУ через призму ЗУ О защите прав потребителей, ГК Украины, ЗУ О Банках и БД, и приводить к тому, что

форма договора как кредитная линия фактически не соответствует ст. 1046-1053 ГК У, п.п. 2.1, 3.1, 3.2 п. №168 НБУ (отсутствие цены в договоре и размера ежемесячного платежа), и соотв. - ст. 203, 215 ГКУ - недействительность.

Вот кусочек моего анализа (может, не совсем удачный, и как результат - не прошедший апелляцию((( )

1. Порушення приписів п.п. 2.1, 3.1, 3.2 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління НБУ №168 від 10.05.2007 р., зареєстровано в Мін'юсті 25.05.2007 р. за №541/13808

Під час укладення кредитного договору Відповідачем не було надано мені вичерпної інформації про сукупну вартість кредитних ресурсів, що суперечить нормам, встановленим Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженими Постановою Правління НБУ №168 від 10.05.2007 р., зареєстровано в Мін'юсті 25.05.2007 р. за №541/13808 (надалі - Правила).

Зокрема, п.п. в) п. 2.1 Правил передбачає, що банки зобов'язані перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, зазначивши орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням: процентної ставки за кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту (у тому числі на користь третіх осіб - страховиків, оцінювачів, реєстраторів, нотаріусів тощо); варіантів погашення кредиту, уключаючи кількість платежів, їх періодичність та обсяги; можливості та умов дострокового повернення кредиту;

Відповідно до п. 3.1 Правил банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача.

Отже, як вбачається з наведеного нормативно-правового акту, на банки, зокрема, на Відповідача покладено обов'язок надавати детальний розпис сукупної вартості кредитних ресурсів безпосередньо в кредитному договорі, або в додатку до нього.

Проте Відповідач проігнорував дані вимоги законодавства, чим порушив мої права як споживача.

Згідно п. 3.2 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту кредитний договір має містити графік платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до цих Правил. У графіку платежів має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.

У зв'язку з тим, що я не маю графіку заборгованості, я не можу встановити вартість кредитних ресурсів, розмір щомісячного платежу та детальний розпис фіксованої суми щомісячного платежу із зазначенням суми, що відходить на погашення основного зобов'язання, розміром процентів у грошовому виразі, комісій.

Станом на момент звернення до суду із даним позовом я сплатила чималі грошові кошти на користь Відповідача, проте як виявилось після спливу близько 2,5 років основний борг (тіло кредиту) мною так і не погашалось!

Мої намагання отримати інформацію про сукупну вартість кредитних ресурсів, про розмір та складові щомісячного платежу за кредитним договором були марними, оскільки замість надання такої інформації Відповідач лише погрожував мені своїми санкціями за порушення умов оплати (копії звернень та відповідей додаються).

2. Порушення приписів ст.ст. 11, 21 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст. 55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність».

Статтею 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон про банки) встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Правила надання банками інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту є нормативно-правовим актом Національного банку України. Цими правилами (п. 3.2) встановлюється обов'язок Відповідача визначати графік платежів за кредитною угодою. Графік платежів має бути складений у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом.

Враховуючи вимоги п. 3.2 Правил Відповідач повинен був надати графік щомісячних платежів.

Ненадання графіку платежів є порушенням норм, встановлених НБУ, а отже, є порушенням ст. 55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

В даному випадку мається на увазі те, що Банком було порушено принцип рівності сторін, з огляду на таке.

Правовідносини, що склались між Позивачем та Відповідачем, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 2 ЦК України учасниками цивільних правовідносин є фізичні та юридичні особи.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони мають право вільно укладати угоди з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості.

Отже, Відповідач порушив загальні засади свободи договору, оскільки відсутність у мене інформації про сукупну вартість кредитних ресурсів позбавляють мене законного права на обізнаність про загальну суму коштів, яку мені потрібно взагалі повернути Відповідачеві, а також відсутність графіку щомісячних платежів унеможливлює мої намагання виконувати зобов'язання за кредитним договором належним чином, оскілки власне договором не встановлено розміру обов'язкового щомісячного платежу, а додатку «Графік платежів» взагалі не складено Відповідачем, не надано на погодження мені, як позичальнику, та не підписано сторонами.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» Договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

За ч. 2 ст. 11 вказаного Закону перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про:

1) особу та місцезнаходження кредитодавця;

2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

У разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) інші умови, визначені законодавством.

Отже, діючим законодавством передбачено, що кредитний договір повинен містити як інформацію про сукупну вартість кредитних ресурсів, отриманих позичальником, так і графік щомісячних платежів. Окрім цього Банк повинен керуватись нормативно-правовими актами НБУ.

Проте Відповідачем було порушено вищенаведені приписи, що стало причиною порушення мого цивільного права та інтересу.

Виходячи з наведеного, а також з правової природи кредитного договору, суттєвими його умовами є ціна (сума кредиту), процентна ставка (плата за користування грошовими коштами), строк повернення кредиту (кінцевий термін та періодичні сплати за графіком).

Отже, відсутність суттєвої умови в кредитному договорі є підставою для визнання його недійсним в порядку ст. 215 ЦК України.

Згідно статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 статі 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до приписів частиною 2 статті 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Спасибо за совет! Думаю , необходимо делать акцент и на (Відповідно до ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) інші умови, визначені законодавством.))

Банк должен быть в предварительной, в письменной форме указать ,приблизительно, даты выдачи траншей или отметить в кредитном договоре , что при выдаче очередного транша с клиентом будет заключено доп. соглашение с новым расчетом.

О том , как должны банки проводить преддоговорную работу в рамках Пост НБУ168 также говориться в письме нбу

16.06.2007 N 40-117/2093-6134

Link to comment
Share on other sites

  • 2 weeks later...

можно ли более доступно пояснить .с.214? Проценты на остаток выданной суммы. А сумма выдана незаконно и т.д. ?  Собрался

" букет" вопросов ?

Link to comment
Share on other sites

Тело надо возвращать на основании ст. 1054 ГКУ (кредит) и положений про позыку...

Суду достаточно по 214-й ГПК квалифицировать сделку, какие именно правоотношения возникли между сторонами...

В общем, согласен.

Но если пойти через анализ пункта договора, в котором указа конечный момент возврата средств (основного долга) как дата окончания срока действия договора, и указано обязательство заемщика ежемесячно вносить проценты за пользование кредитом, да провести через призму ст. 1046-4054 (порядок возврата займа), то в принципе, может получиться, что тело нужно вернуть по окончании срока действия договора. Нет?

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...