Определение ВССУ об отказе Укрсоцбанку в обращении взыскания на предмет ипотеки

[AntiBank]

Ухвала
іменем україни

26 жовтня 2011 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.
суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О., Хопти С.Ф., Черненко В.А.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмети іпотеки за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 лютого 2011року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 24 травня 2011року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2010 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 18 серпня 2006 року між АКБ СК «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 06/П/236-К, згідно з яким останньому надано кредит у сумі 12 тис. доларів США зі сплатою 13,00 % річних та кінцевим терміном повернення до 18 серпня 2013 року. З метою забезпечення виконання зобовязань, що виникають із кредитного договору № 06/П/236-К, між АКБ СК «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки від 18 серпня 2006 року, предметом якого є належна останній однокімнатна квартира АДРЕСА_1. У звязку з невиконанням порядку та строків погашення кредиту та нарахування відсотків за користування кредитом загальна сума заборгованості ОСОБА_4 станом на 14 грудня 2009 року склала 96775 грн. 19 коп., у тому числі: заборгованість за кредитом 8204 доларів США 60 центів, що за офіційним курсом НБУ складає 65495 грн. 68 коп., заборгованість за відсотками 10914 грн., пеня за прострочення повернення кредиту 16154грн. 85 коп., пеня за прострочення сплати відсотків 1336 грн. 85коп., штраф за невиконання зобовязань 2873 грн. 81 коп. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за ціною, визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні не нижчому ніж звичайні ціни на цей вид майна, отримані від продажу квартири кошти перерахувати на рахунок ПАТ «Укрсоцбанк».

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08лютого 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 24 травня 2011 року, позовні вимоги задоволено.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №06/П/236-К від 18 серпня 2006 року в розмірі 96775 грн. 19 коп. звернуто стягнення на предмет застави однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка складається з коридору № 1 площею 5,2 кв.м., кімнати №3площею 14,1кв.м.; санвузла № 2 площею 3,2 кв.м.; кухні № 4 площею 7,3 кв.м.; лоджії площею 2,8 кв.м., та належить ОСОБА_3, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07 лютого 2006 року, (реєстраційний номер квартири у реєстрі прав власності на нерухоме майно 13773143), шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за ціною визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні, не нижчому звичайної ціни на цей вид майна.

Отримані від продажу квартири кошти зобовязано перерахувати на рахунок ПАТ «Укрсоцбанк».

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, просить скасувати ухвалені судові рішення з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права та передати справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що третя особа -ОСОБА_4 - у встановлені кредитним договором строки не погашав кредит, нараховані відсотки, пеню, а, оскільки відповідачем був укладений договір іпотеки нерухомого майна - однокімнатної квартири, ПАТ«Укрсоцбанк» має право на погашення заборгованості за цим кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Проте з такими висновками судів цілком погодитися не можна.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Ухвалені в справі судові рішення цим вимогам закону не відповідають.

Судами встановлено, що 18 серпня 2006 року між АКБ СК«Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та третьою особою - ОСОБА_4 - укладено кредитний договір, згідно з яким останньому надано кредит у сумі 12 тис. доларів США зі сплатою 13,00% річних та кінцевим терміном повернення до 18 серпня 2013 року (а.с. 7-10).

18 серпня 2006 року між банком та ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір, згідно цього договору ОСОБА_3 є майновим поручителем за зобовязаннями ОСОБА_4 за договором кредиту. Предметом іпотеки є однокімнатна квартира АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 (а.с.15-17).

У звязку з неналежним виконанням ОСОБА_4 умов договору щодо порядку та строків погашення кредиту у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 96775 грн. 19 коп., у тому числі заборгованість за кредитом 8204 доларів США 60 центів, що за офіційним курсом НБУ складає 65495 грн. 68 коп., заборгованість за відсотками 10914 грн., пеня за прострочення повернення кредиту 16154грн. 85 коп., пеня за прострочення сплати відсотків 1336 грн. 85 коп., штраф за невиконання зобовязань 2873 грн. 81 коп., про що банк в порядку ст.35Закону України «Про іпотеку» надіслав ОСОБА_4 та ОСОБА_3 письмову вимогу про усунення порушення основного зобовязання.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Правові наслідки порушення зобовязання, забезпеченого порукою, передбачені ст. 554 ЦК України.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Суди на вимоги цієї норми закону уваги не звернули.

Порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобовязання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобовязання.

Відповідно до ст. 39 Закону України « Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

У порушення вказаної норми закону судове рішення суду апеляційної інстанції у порушенні ст. 315 ЦПК України не містять даних про початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, його вартості.

Крім того, при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом із вартістю іпотечного майна, оскільки згідно зі ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки може бути відмовлено, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобовязання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Однак судові рішення у порушенні вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України в даній справі не містять мотивів, з яких суд дійшов висновків щодо співмірності вартості предмету іпотеки, на який звернуто стягнення, із розміром заборгованості по кредиту, оскільки вартість квартири на час предявлення банком вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки судом не встановлена.

За таких обставин відповідно до ст. 338 ЦПК України судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 338, 343, 345 ЦПК України, судова колегія

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08лютого 2011 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 24травня 2011 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Д.Д.Луспеник

судді: Б.І. Гулько
А.О. Лесько
С.Ф. Хопта
В.А. Черненко

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/18986391

[AntiBank]

Так распространяется ли действия ст. 553-559 ГК Украины (о поруке) на ипотечные договора?

А, г-н Луспеник?

Для тех кто не в курсе:

Это из постановы ВССУ под авторством луспеника

23. При вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до статті 11 Закону України «Про заставу», статей 1, 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553–559 ЦК) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов’язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.

У зв’язку із цим солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК не передбачена.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4187

[AntiBank]

Таким образом, я думаю, что луспеник имел ввиду нераспространение положений о поруки на ипотеку лишь в части солидарной ответственности.

Хотя все равно противоречит сам себе.

[у.zaporozhskiy]

Так распространяется ли действия ст. 553-559 ГК Украины (о поруке) на ипотечные договора?

А, г-н Луспеник?

Для тех кто не в курсе:

Это из постановы ВССУ под авторством луспеника

23. При вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до статті 11 Закону України «Про заставу», статей 1, 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553–559 ЦК) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов’язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.

У зв’язку із цим солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК не передбачена.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4187

Это еще раз показывает избирательность нашего правосудия.

Если перефразировать изложенное в постановлении пленума и определении: "Положения о поручительстве не распространяются на ипотеку, но если очень хочется, то можно..."