Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

1 голос

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Опубликовано

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2011 року

м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Гвоздика П.О., Кузнєцова В.О., Писаної Т.О., Ткачука О.С.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_6 до приватного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсним кредитного договору, договору поруки та іпотеки за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 18 серпня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 11 жовтня 2010 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2009 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило з урахуванням змін і доповнень, стягнути з відповідачів солідарно на його користь 275115 гривень 95 копійок заборгованості за кредитним договором.

У листопаді 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним зустрічним позовом і просив визнати недійсним кредитний договір, а також договір поруки та іпотечний договір.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 18 серпня 2010 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 11 жовтня 2010 року, первісний позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 205896 гривень 06 копійок заборгованість, вирішено питання про судові витрати. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні вимоги про стягнення пені, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В іншій частині рішення судів не оскаржувалися.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Стягуючи з відповідача неустойку у сумі 102948,03 гривень, суди відмовили у застосуванні строку позовної давності та виходили з того, що перебіг річного строку давності для застосування до вимоги про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобовязань боржника за кредитним договором починається з 15 червня 2011 року наступного дня за днем закінчення дії кредитного договору, укладеного між сторонами.

Проте, з такими висновками судів погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Так як у кредитному договорі передбачено, що його виконання здійснюється відповідно до графіків погашення кредиту, то початком перебігу строку позовної давності є день, коли боржник повинен був сплатити черговий платіж, проте не сплатив його. Судами невірно визначено початок перебігу строку позовної давності і тому не застосовано до вимог про стягнення неустойки позовну давність за заявою відповідача. Крім того судам необхідно врахувати, що в разі пропущення річного строку неустойка може бути обрахована за останній рік невиконання основного зобовязання, в межах строку позовної давності за основним зобовязанням.

На зазначені недоліки не звернув уваги й апеляційний суд, не перевірив доводів апеляційної скарги та залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За такого порушення норм матеріального та процесуального права, допущеного як судом першої так і апеляційної інстанції, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню в частині стягнення пені з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 18 серпня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 11 жовтня 2010 року скасувати в частині стягнення пені, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Дьоміна Судді: П.О. Гвоздик В.О. Кузнєцов Т.О. Писана О.С. Ткачук

http://reyestr.court.gov.ua/Review/14216730

Опубликовано
http://reyestr.court.gov.ua/Review/27796268

Непонятно за какой именно срок просила вызскать особа 4.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24237139

Згідно із ч.2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Як вбачається із матеріалів справи, представник відповідача просив суд застосувати позовну давність до вимоги про стягнення штрафу, зазначаючи, що у позивача виникло право на звернення до суду про стягнення штрафних санкцій відповідно до п.3.1.8 договорів з 15 вересня 2007 року, але вона звернулася до суду лише у березні 2009 року (а.с. 93-96).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, стягнення неустойки обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням до суду, а починається окремо за кожен день, за який вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Вообще не понял, что они хотели сказать.

15.09.2007 пошел срок в 1 год для обращения в суд для взыскания штрафа.

В чем не права 2 инстанция?

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24237203

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином стягнення неустойки обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням до суду, а починається окремо за кожен день, за який вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 зазначав про незастосування судом першої інстанції позовної давності щодо стягнення заборгованості з пені, а також про неможливість одночасного стягнення штрафу та пені з огляду на їх різну правову природу.

У порушення ст. ст. 214, 315, 335 ЦПК України апеляційний суд на зазначені положення закону уваги не звернув, належним чином доводів апеляційної скарги не перевірив та не спростував їх.

Здесь вопросов нет, все корректно.

На каких основаниях взыскали пеню с 2007 по 2008 год?

Опубликовано

пеня не взыскивается за тот или иной срок. как делают многие судишки - проФФессионалы. Т.е. рассчитывает пеню за пару лет и подают в течение года после окончания этих пару лет.

Т.к. при взыскании пени важно начало срока периода от какого она начинает рассчитываться.

а многие судьи ошибочно взыскивают пеню опираясь от конца периода, т.е. когда эта пеня закончилась рассчитываться, а какой срок до этого был типа не имеет значение. А это в корне не верно.

Учитывая, что пеня рассчитывается на каждый день, то исковая давность тоже рассчитывается на каждый день.

На самом деле это очевидно, и была уже давнишняя судебная практика на этот счет.

Но с тех пор проф пригодность судей упала значительно и потому пошел бардак.

Згідно п.11 Роз’яснення Вищого арбітражного суду N 01-6/438 від 16.04.93 р.

Якщо відповідно до чинного законодавства або за договором неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочки виконання зобов'язання, строк позовної давності необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо.

( Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненням Вищого

Арбітражного Суду N 02-5/445 ( v_445800-97 ) від 18.11.97 )

в Постанові Пленуму ВСУ N 5 від 12.04.96 суд зазначає:

Судам слід мати на увазі, що неустойка (штраф, пеня)

стягується лише тоді, коли це передбачено укладеним сторонами

договором чи відповідним нормативним актом. Пеня за порушення

договору нараховується і стягується у відсотковому відношенні до

суми заборгованості за кожний день прострочки, в тому числі за

святкові, неробочі й вихідні дні.

21. При вирішенні вимог про майнові стягнення, повернення

майна, покладення майнової відповідальності судам слід перевіряти

додержання строків позовної давності, передбачених статтями 71, 72

ЦК. Наприклад, для пред'явлення позовів про стягнення неустойки

(штрафу, пені) встановлено шестимісячний строк давності.

У тому разі коли на момент звернення з позовом виконання

зобов'язань було прострочено понад шість місяців, стягнення

неустойки (штрафу, пені) за минулий час обмежується останніми

шістьма місяцями перед зверненням до суду, якщо не будуть визнані

поважними причини пропуску.

тут змінився лише строк позовної давності з 6 місяців до 1 року.

Опубликовано

пеня не взыскивается за тот или иной срок. как делают многие судишки - проФФессионалы. Т.е. рассчитывает пеню за пару лет и подают в течение года после окончания этих пару лет.

Т.к. при взыскании пени важно начало срока периода от какого она начинает рассчитываться.

а многие судьи ошибочно взыскивают пеню опираясь от конца периода, т.е. когда эта пеня закончилась рассчитываться, а какой срок до этого был типа не имеет значение. А это в корне не верно.

Учитывая, что пеня рассчитывается на каждый день, то исковая давность тоже рассчитывается на каждый день.

На самом деле это очевидно, и была уже давнишняя судебная практика на этот счет.

Но с тех пор проф пригодность судей упала значительно и потому пошел бардак.

Згідно п.11 Роз’яснення Вищого арбітражного суду N 01-6/438 від 16.04.93 р.

Якщо відповідно до чинного законодавства або за договором неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочки виконання зобов'язання, строк позовної давності необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо.

( Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненням Вищого

Арбітражного Суду N 02-5/445 ( v_445800-97 ) від 18.11.97 )

в Постанові Пленуму ВСУ N 5 від 12.04.96 суд зазначає:

Судам слід мати на увазі, що неустойка (штраф, пеня)

стягується лише тоді, коли це передбачено укладеним сторонами

договором чи відповідним нормативним актом. Пеня за порушення

договору нараховується і стягується у відсотковому відношенні до

суми заборгованості за кожний день прострочки, в тому числі за

святкові, неробочі й вихідні дні.

21. При вирішенні вимог про майнові стягнення, повернення

майна, покладення майнової відповідальності судам слід перевіряти

додержання строків позовної давності, передбачених статтями 71, 72

ЦК. Наприклад, для пред'явлення позовів про стягнення неустойки

(штрафу, пені) встановлено шестимісячний строк давності.

У тому разі коли на момент звернення з позовом виконання

зобов'язань було прострочено понад шість місяців, стягнення

неустойки (штрафу, пені) за минулий час обмежується останніми

шістьма місяцями перед зверненням до суду, якщо не будуть визнані

поважними причини пропуску.

тут змінився лише строк позовної давності з 6 місяців до 1 року.

При этом хочу напомнить что между субъектами хозяйствования имеются несколько другие правоотношения и которые регулируються Хозяйственным кодексом и сроки исчисления пени другие.

Стаття 231. Розмір штрафних санкцій

1. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути

визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням

сторін не допускається.

2. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому

хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до

державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням

державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за

рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного

кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено

законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності)

товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти

відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт,

послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у

розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких

допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за

прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у

розмірі семи відсотків вказаної вартості.

3. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також

за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань,

зазначених у частині другій цієї статті.

4. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено,

санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При

цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у

відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання

або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому

відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його

виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт,

послуг).

5. У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення

та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може

бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої

сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

6. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань

встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою

ставкою Національного банку України, за увесь час користування

чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом

або договором.

7. Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у

внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов'язань,

визначається відповідним суб'єктом господарювання - господарською

організацією.

Стаття 232. Порядок застосування штрафних санкцій

1. Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання

встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині,

не покритій цими санкціями.

2. Законом або договором можуть бути передбачені випадки,

коли:

допускається стягнення тільки штрафних санкцій;

збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні

санкції;

за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або

штрафні санкції.

3. Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське

правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права

чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених

законом, - уповноважений орган, наділений господарською

компетенцією.

4. Відсотки за неправомірне користування чужими коштами

справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо

законом або договором не встановлено для нарахування відсотків

інший строк.

5. За грошовим зобов'язанням боржник не повинен платити

відсотки за час прострочення кредитора.

6. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання

зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором,

припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало

бути виконано.

7. У випадках, передбачених законом, штрафні санкції за

порушення господарських зобов'язань стягуються судом у доход

держави.

  • 3 weeks later...
Опубликовано

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11612866

Судом першої інстанції встановлено, що 15 червня 2006 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 укладений договір №МКЛ-170-06 і дві додаткові угоди до нього, згідно умов яких Банк надав Позичальнику 20000 доларів США кредитних коштів строком до 14 червня 2011 року, а Позичальник зобовязався здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами згідно узгодженого графіку платежів.

Сразу и не заметил насколько это прецедентное решение.

Ведь срок договора до 2011 года, а банк обратился с пропуском сроков исковой давности в связи с тем, что с момента первого ненадлежащего выполнения кредитного договора заемщиком прошло более 3 лет.

E-mail

Опубликовано

пеня не взыскивается за тот или иной срок. как делают многие судишки - проФФессионалы. Т.е. рассчитывает пеню за пару лет и подают в течение года после окончания этих пару лет.

Т.к. при взыскании пени важно начало срока периода от какого она начинает рассчитываться.

а многие судьи ошибочно взыскивают пеню опираясь от конца периода, т.е. когда эта пеня закончилась рассчитываться, а какой срок до этого был типа не имеет значение. А это в корне не верно.

Учитывая, что пеня рассчитывается на каждый день, то исковая давность тоже рассчитывается на каждый день.

На самом деле это очевидно, и была уже давнишняя судебная практика на этот счет.

Но с тех пор проф пригодность судей упала значительно и потому пошел бардак.

Згідно п.11 Роз’яснення Вищого арбітражного суду N 01-6/438 від 16.04.93 р.

Якщо відповідно до чинного законодавства або за договором неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочки виконання зобов'язання, строк позовної давності необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо.

( Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненням Вищого

Арбітражного Суду N 02-5/445 ( v_445800-97 ) від 18.11.97 )

в Постанові Пленуму ВСУ N 5 від 12.04.96 суд зазначає:

21. При вирішенні вимог про майнові стягнення, повернення

майна, покладення майнової відповідальності судам!!! слід перевіряти

додержання строків позовної давності, передбачених статтями 71, 72

ЦК. Наприклад, для пред'явлення позовів про стягнення неустойки

(штрафу, пені) встановлено шестимісячний строк давності.

У тому разі коли на момент звернення з позовом виконання

зобов'язань було прострочено понад шість місяців, стягнення

неустойки (штрафу, пені) за минулий час обмежується останніми

шістьма місяцями перед зверненням до суду, якщо не будуть визнані

поважними причини пропуску.

тут змінився лише строк позовної давності з 6 місяців до 1 року.

+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

С 2010г. безуспешно в судах всех инстанций пытался доказать, что для применения срока исковой важности важно начало его отсчёта.

Последний отказ из ВССУГУД получен на днях. Теперь, т.к. я не профи в судебном делопроизводстве, просто не знаю как поступить с отказами без права обжалования? Пройдёт ли - по вновь выявленным обстоятельствам на пересмотр в ВСУ? Или подавать отдельные иски сугубо о применении срока исковой давности к пене/штрафам/и т.д. ко всем срочным платежам???

Вот последний момент особенно интересен: вся задолжность по кредиту состоит по сути из срочных платежей (выплат с определённым сроком выполнения, на пример, по графику). Насколько обснованно будет требовать проверки истечения срока общей исковой давности (3 года) для требований о взыскании задолжности по телу кредита, задолжности по процентам не от даты возврата кредита по договору, а от даты последнего платежа по кредиту (плюс три года)?

Пример: договор потребкредита заключён в 26 июля 2007г. сроком на два года под 25%. Последний платёж - в апреле 2008г. Банк подал в суд иск о взыскании в декабре 2011г., максимально оттянув срок, чтобы накрутить проценты, а также пеню по телу кредита, пеню по процентам, штрафы за нарушения сроков проплат, комиссии, насчитав их до срока окончательного погашения задолжности, т.е. до дня принятия судом решения по его иску. В Кр.Договоре есть пункт«3.6.2.Обязательное досрочное погашение Кредита, процентов по Договору будет неотложительно происходить в случае, если заёмщик не выплачивает очередные платежи по этому договору на протяжении 3-х или больше месяцев." Также в договоре есть пункт, определяющий, что начисление процентов,неустойкии комиссиибудет происходить до даты полного погашения кредита. Есть ст. 261ГКУ: 1).Начало отсчёта срока исковой давности - от дня , когда особа узнала или могла узнать о нарушении своего права / интереса; 5) а для срочных обязательств с даты срока его выполнения (т.е. ежемесячно - для тела, процентов и неустойки).

Вопрос 1: К моменту подачи банком в суд в декабре 2011г. истекли ли сроки исковой давности для требования о возврате задолжности по проплатам по телу кредита и процентам с апреля 2008г. по ноябрь 2008г.?, а по неустойке - с апреля 2008г. по ноябрь 2010г.?;

Вопрос 2: Не истёк ли в июле 2011г. срок общей исковой давности у Банка, если он начался в момент, когда Банк узнал о случае невыплаты очередных платежей в течении 3-х месяцев, в июле 2008г., с официальными претензиями к заёмщику обратился в июне 2009г., предложения о реструктуризации задолжности отвергал, в суд иск подал в декабре 2011г., т.е. более чем чере3 года?

Опубликовано

+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

С 2010г. безуспешно в судах всех инстанций пытался доказать, что для применения срока исковой важности важно начало его отсчёта.

Последний отказ из ВССУГУД получен на днях. Теперь, т.к. я не профи в судебном делопроизводстве, просто не знаю как поступить с отказами без права обжалования? Пройдёт ли - по вновь выявленным обстоятельствам на пересмотр в ВСУ? Или подавать отдельные иски сугубо о применении срока исковой давности к пене/штрафам/и т.д. ко всем срочным платежам???

Вот последний момент особенно интересен: вся задолжность по кредиту состоит по сути из срочных платежей (выплат с определённым сроком выполнения, на пример, по графику). Насколько обснованно будет требовать проверки истечения срока общей исковой давности (3 года) для требований о взыскании задолжности по телу кредита, задолжности по процентам не от даты возврата кредита по договору, а от даты последнего платежа по кредиту (плюс три года)?

Пример: договор потребкредита заключён в 26 июля 2007г. сроком на два года под 25%. Последний платёж - в апреле 2008г. Банк подал в суд иск о взыскании в декабре 2011г., максимально оттянув срок, чтобы накрутить проценты, а также пеню по телу кредита, пеню по процентам, штрафы за нарушения сроков проплат, комиссии, насчитав их до срока окончательного погашения задолжности, т.е. до дня принятия судом решения по его иску. В Кр.Договоре есть пункт«3.6.2.Обязательное досрочное погашение Кредита, процентов по Договору будет неотложительно происходить в случае, если заёмщик не выплачивает очередные платежи по этому договору на протяжении 3-х или больше месяцев." Также в договоре есть пункт, определяющий, что начисление процентов,неустойкии комиссиибудет происходить до даты полного погашения кредита. Есть ст. 261ГКУ: 1).Начало отсчёта срока исковой давности - от дня , когда особа узнала или могла узнать о нарушении своего права / интереса; 5) а для срочных обязательств с даты срока его выполнения (т.е. ежемесячно - для тела, процентов и неустойки).

Вопрос 1: К моменту подачи банком в суд в декабре 2011г. истекли ли сроки исковой давности для требования о возврате задолжности по проплатам по телу кредита и процентам с апреля 2008г. по ноябрь 2008г.?, а по неустойке - с апреля 2008г. по ноябрь 2010г.?;

Вопрос 2: Не истёк ли в июле 2011г. срок общей исковой давности у Банка, если он начался в момент, когда Банк узнал о случае невыплаты очередных платежей в течении 3-х месяцев, в июле 2008г., с официальными претензиями к заёмщику обратился в июне 2009г., предложения о реструктуризации задолжности отвергал, в суд иск подал в декабре 2011г., т.е. более чем чере3 года?

Нет имеете право обратится в ВСУ по неоднаковому применению норм материального права.

К сожалению данное решение, которое имеет прецедентный характер, не будет основанием для пересмотра Вашего решения в ВСУ, так как согласно Пленума ВССУГУД, решение должно быть окочнательным.

А данное решение отправило дело на новое рассмотрение в 1 инстанцию.

По Вашим вопросам нужно внимательно посмотреть условия кредитного договора.

С какого момента Заемщика обязан вернуть весь кредит?

1) с момента получения досудебного требования?

2) или с момента ненадлежащей проплаты по графику?

Исходя из этого и можно строить защиту.

Опубликовано

Нет имеете право обратится в ВСУ по неоднаковому применению норм материального права.

К сожалению данное решение, которое имеет прецедентный характер, не будет основанием для пересмотра Вашего решения в ВСУ, так как согласно Пленума ВССУГУД, решение должно быть окочнательным.

А данное решение отправило дело на новое рассмотрение в 1 инстанцию.

По Вашим вопросам нужно внимательно посмотреть условия кредитного договора.

С какого момента Заемщика обязан вернуть весь кредит?

1) с момента получения досудебного требования?

2) или с момента ненадлежащей проплаты по графику?

Исходя из этого и можно строить защиту.

И все таки снова возвращаюсь к этому определению.

Так как от него зависит судьба многих.

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Так як у кредитному договорі передбачено, що його виконання здійснюється відповідно до графіків погашення кредиту, то початком перебігу строку позовної давності є день, коли боржник повинен був сплатити черговий платіж, проте не сплатив його.

Является ли выделенное жирным применением к ч. 5 ст. 261?

или же к нормам о неустойке???

Тоесть является ли возникшее право банка на досрочный возврат кредита, моментом с которого начинается срок исковой давности?

или же срок исковой давности начинается все таки с момента окончания срока кредитного договора?

в данном деле срок кредитного договора до 2011 года.

Опубликовано

И все таки снова возвращаюсь к этому определению.

Так как от него зависит судьба многих.

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Так як у кредитному договорі передбачено, що його виконання здійснюється відповідно до графіків погашення кредиту, то початком перебігу строку позовної давності є день, коли боржник повинен був сплатити черговий платіж, проте не сплатив його.

Является ли выделенное жирным применением к ч. 5 ст. 261?

или же к нормам о неустойке???

Тоесть является ли возникшее право банка на досрочный возврат кредита, моментом с которого начинается срок исковой давности?

или же срок исковой давности начинается все таки с момента окончания срока кредитного договора?

в данном деле срок кредитного договора до 2011 года.

Срок начинается с момента окончания действия кредитного договора.
Опубликовано

Срок начинается с момента окончания действия кредитного договора.

якщо банк за умовами споживчого кредитного договору набув право на дострокове погашення у зв'язку з невиконанням позичальником протягом 30 днів з дня отримання вимоги банку про таке погашення, то строк позовної давності починає текти з 31 дня невиконання позичальником такої вимоги банку.

У разі якщо кредитним договором, який не є споживчим не визначено інші умови виконання основного зобов’язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором строк позовної давності щодо подання кредитором позову до позичальника про дострокове повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов’язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов’язання у повному обсязі або у зв’язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Опубликовано

якщо банк за умовами споживчого кредитного договору набув право на дострокове погашення у зв'язку з невиконанням позичальником протягом 30 днів з дня отримання вимоги банку про таке погашення, то строк позовної давності починає текти з 31 дня невиконання позичальником такої вимоги банку.

У разі якщо кредитним договором, який не є споживчим не визначено інші умови виконання основного зобов’язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором строк позовної давності щодо подання кредитором позову до позичальника про дострокове повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов’язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов’язання у повному обсязі або у зв’язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Где практика?
Опубликовано

якщо банк за умовами споживчого кредитного договору набув право на дострокове погашення у зв'язку з невиконанням позичальником протягом 30 днів з дня отримання вимоги банку про таке погашення, то строк позовної давності починає текти з 31 дня невиконання позичальником такої вимоги банку.

У разі якщо кредитним договором, який не є споживчим не визначено інші умови виконання основного зобов’язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором строк позовної давності щодо подання кредитором позову до позичальника про дострокове повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов’язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов’язання у повному обсязі або у зв’язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

В кредитном договоре срок его действия указан.
Опубликовано

В кредитном договоре срок его действия указан.

наведені мной положення стосуються випадків використання кредитором права на дострокове повернення суми кредиту до спливу строку дії кредитного договору

Опубликовано

В кредитном договоре срок его действия указан.

якщо банк за умовами споживчого кредитного договору набув право надострокове погашення у зв'язку з невиконанням позичальником протягом 30 днів з дня отримання вимоги банку про таке погашення, то строк позовної давності починає текти з 31 дня невиконання позичальником такої вимоги банку.

не меняется ли при этом срок кредитного договора?

требование банка досрочно погасить кредит = прекращение банком кредитования = разрывание КД = срок -31-й деньнеисполнения требования??????????

Опубликовано

не меняется ли при этом срок кредитного договора?

требование банка досрочно погасить кредит = прекращение банком кредитования = разрывание КД = срок -31-й деньнеисполнения требования??????????

вимога банку про дострокове погашення не має обов'язковим наслідком розірвання кредитного договору, якщо банк не вимагає цього у суді з підстав визначених ст.651 ЦК....а строк для дострокового виконання саме з 31/61 (якщо споживча іпотека) дня за умови : а.наявності доказів відправлення вимоги та отримання вимоги позичальником; б. невиконання позичальником вимоги протягом 30/60 днів з дня її отримання.

відтак самостійною підставою для відмови у позові банку є та обставина, що банк не набув право на дострокове погашення через невиконання вимог закону (якщо споживче кредитування) чи договору....

Опубликовано

В кредитном договоре срок его действия указан.

Ростислав, тут, я думаю, нужно различать срок выполнения основного обязательства по договору и срок действия договора.

Практика ВССУ действительно противоречивая. У нас с Ярославом ведётся дискуссия на эту тему в другой ветке.

Нигде не сказано, что является сроком выполнения обязательства - конечный срок выполния обязательства ( последняя дата платежа по кредиту), по которой и принимает решения ВССУ, или дата, когда было нарушено выполнение очередного платежа, т.е. очередного обязательства, согласно графика ( прецедентное решение этой ветки; я думаю, что и ещё есть подобные решения).

В данном случае должно быть толкование КСУ, чтобы расставить всё по своим местам.

Хотя 2 вариант бузусловно для нас лучше.

Опубликовано

Как вам это произведение ( к счастью не мое, мое в реестр постыдились внести).

Номер провадження № 22-ц/1590/3559/2012

Головуючий у першій інстанції Дудник В.І.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2012 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Погорєлової С.О., Сидоренко І.П.,

при секретарі - Криворучці Ю.П.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Аккорд»на рішення Ренійського районного суду Одеської області від 02 серпня 2011 року по справі за позовом Кредитної спілки «Аккорд»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

Позивач КС «Аккорд»звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та просить стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 14 010 грн. 74 коп., посилаючись на те, що 22.05.2007 р. між КС «Аккорд»та членом КС «Аккорд»ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № Одес.143/1, згідно із яким позичальнику був наданий кредит в сумі 4 592 грн. на побутові потреби, із строком розрахунку не пізніше ніж до 25.05.2008 р. на покупку пральної машини. Отримання грошових коштів підтверджується видатковим ордером. Оскільки зобов'язання не виконане, гроші не повернуті, тому вони вимушені звернутися до суду.

Рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 02.08.2011 року відмовлено в задоволенні позову КС «Аккорд».

У апеляційній скарзі КС «Аккорд», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги КС «Аккорд».

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, будучі членом КС «Аккорд», звернувся із заявою до КС «Аккорд»про надання йому грошового кредиту в сумі 4 592 грн. на придбання пральної машини.

22.05.2007 року між ОСОБА_2 та КС «Акорд»був укладений кредитний договір, який підписаний обома сторонами.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що кошти за договором відповідачем отримані не були, і для пред'явлення вимог кредитора сплив передбачений законом строк позовної давності.

Проте погодитися із таким висновком суду неможна, виходячи з наступного.

Вбачається з матеріалів справи, що 22.05.2007 року ОСОБА_2 звертався із заявою до КС «Аккорд»про вступ до спілки, а також про надання йому кредиту в розмірі 4592 грн. на побутові потреби на строк до 22.05.2008 року.

Зазначені обставини відповідачем не спростовані.

З договору №Одес.143/1 від 22.05.2007 року видно, що ОСОБА_2 був наданий кредит в сумі 4592 гривні на покупку пральної машини строком до 22.05.2008 року зі сплатою відсотків за користування ним.

Хоча представником відповідача суду наданий примірник договору, який не підписаний ОСОБА_2 така обставина не спростовує факту його укладання, оскільки позивачем надано примірник, який підписаний ОСОБА_2, а відтак доводи про його неукладення є неспроможними.

До кредитного договору доданий графік платежів, на якому відсутні підписи сторін, проте з самої форми графіку видно, що наявність підписів на ньому не обумовлена.

Водночас з кредитного договору видно, що наявність графіку платежів обумовлена самим договором п.2.2, а тому підписавши договір із такими умовами, позичальник надав згоду на такий спосіб його укладання.

Суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Всупереч таким вимогам закону, суд першої інстанції не роз'яснив сторонам про їх права та обов'язки надати докази, відмовив в задоволенні позову за ненаданням доказів про отримання коштів, не вичерпавши процесуальні можливості для забезпечення повного та об'єктивного розгляду справи.

Так, з оригіналу видаткового касового ордеру вбачається, що ОСОБА_2 отримав 4592 грн. 22.05.2007 року.

З огляду на таке, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення, що свідчить про порушення п.п.1,3ч.1ст.309 ЦПК України.

Відмовляючи в задоволенні позову за безпідставністю, суд одночасно послався на пропуск строку позовної давності, що є порушенням норм процесуального права, оскільки пропуск строку є самостійною підставою для відмови в позові і одночасне їх застосування не допускається.

Крім того, строк позовної давності судом першої інстанції обчислений неправильно, оскільки перебіг строку позовної давності не може збігатися із датою укладання строкового договору, що є порушенням норм матеріального права.

За таких обставин, рішення суду не відповідає вимогам закону, тому підлягає скасуванню із ухваленням нового по суті справи.

Факт укладання кредитного договору підтверджений поданими ОСОБА_2 заявами про вступ до членів спілки, видачу коштів, самим договором та видатковим касовим ордером про отримання коштів, і справжність наданих документів відповідачем не спростована. Не надано доказів на підтвердження повернення отриманих коштів, тому вимоги про їх стягнення є обґрунтованими.

Як видно з розрахунку боргу (а.с.6) сума боргу за тілом кредиту складає 4592 гривні, за нарахованими процентами в одному випадку 5188,83 грн., а в іншому 7122,74 грн., заборгованість за штрафними санкціями (пенею) 37523 грн.

Виходячи з того, що позивачем наданий суперечливий розрахунок суми боргу за процентами, а відповідні пояснення з цього приводу не надані, представник позивача обрав спосіб захисту прав без його участі в судовому засіданні, про що надав заяву, то стягненню з відповідача підлягають 5188 грн., як такі, походження яких узгоджується із іншими письмовими доказами у справі.

Необґрунтованими є вимоги про стягнення пені, оскільки до суду позивач звернувся 21.02.2011 року, тобто із пропуском спеціального строку для її стягнення, при тому, що строк договору сплив 22.05.2008 року.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.304,п.2ч.1ст.307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Аккорд»задовольнити частково.

Рішення Ренійського районного суду Одеської області від 02 серпня 2011 року скасувати, ухвалити нове.

Позов Кредитної спілки «Аккорд»задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Аккорд»заборгованість за кредитним договором в розмірі 4592 гривні, заборгованість за процентами 5188 гривень, разом 9780 гривень, в решті позову відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Опубликовано

Как вам это произведение ( к счастью не мое, мое в реестр постыдились внести).

Номер провадження № 22-ц/1590/3559/2012

Головуючий у першій інстанції Дудник В.І.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2012 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Погорєлової С.О., Сидоренко І.П.,

при секретарі - Криворучці Ю.П.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Аккорд»на рішення Ренійського районного суду Одеської області від 02 серпня 2011 року по справі за позовом Кредитної спілки «Аккорд»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

Позивач КС «Аккорд»звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та просить стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 14 010 грн. 74 коп., посилаючись на те, що 22.05.2007 р. між КС «Аккорд»та членом КС «Аккорд»ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № Одес.143/1, згідно із яким позичальнику був наданий кредит в сумі 4 592 грн. на побутові потреби, із строком розрахунку не пізніше ніж до 25.05.2008 р. на покупку пральної машини. Отримання грошових коштів підтверджується видатковим ордером. Оскільки зобов'язання не виконане, гроші не повернуті, тому вони вимушені звернутися до суду.

Рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 02.08.2011 року відмовлено в задоволенні позову КС «Аккорд».

У апеляційній скарзі КС «Аккорд», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги КС «Аккорд».

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, будучі членом КС «Аккорд», звернувся із заявою до КС «Аккорд»про надання йому грошового кредиту в сумі 4 592 грн. на придбання пральної машини.

22.05.2007 року між ОСОБА_2 та КС «Акорд»був укладений кредитний договір, який підписаний обома сторонами.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що кошти за договором відповідачем отримані не були, і для пред'явлення вимог кредитора сплив передбачений законом строк позовної давності.

Проте погодитися із таким висновком суду неможна, виходячи з наступного.

Вбачається з матеріалів справи, що 22.05.2007 року ОСОБА_2 звертався із заявою до КС «Аккорд»про вступ до спілки, а також про надання йому кредиту в розмірі 4592 грн. на побутові потреби на строк до 22.05.2008 року.

Зазначені обставини відповідачем не спростовані.

З договору №Одес.143/1 від 22.05.2007 року видно, що ОСОБА_2 був наданий кредит в сумі 4592 гривні на покупку пральної машини строком до 22.05.2008 року зі сплатою відсотків за користування ним.

Хоча представником відповідача суду наданий примірник договору, який не підписаний ОСОБА_2 така обставина не спростовує факту його укладання, оскільки позивачем надано примірник, який підписаний ОСОБА_2, а відтак доводи про його неукладення є неспроможними.

До кредитного договору доданий графік платежів, на якому відсутні підписи сторін, проте з самої форми графіку видно, що наявність підписів на ньому не обумовлена.

Водночас з кредитного договору видно, що наявність графіку платежів обумовлена самим договором п.2.2, а тому підписавши договір із такими умовами, позичальник надав згоду на такий спосіб його укладання.

Суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Всупереч таким вимогам закону, суд першої інстанції не роз'яснив сторонам про їх права та обов'язки надати докази, відмовив в задоволенні позову за ненаданням доказів про отримання коштів, не вичерпавши процесуальні можливості для забезпечення повного та об'єктивного розгляду справи.

Так, з оригіналу видаткового касового ордеру вбачається, що ОСОБА_2 отримав 4592 грн. 22.05.2007 року.

З огляду на таке, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення, що свідчить про порушення п.п.1,3ч.1ст.309 ЦПК України.

Відмовляючи в задоволенні позову за безпідставністю, суд одночасно послався на пропуск строку позовної давності, що є порушенням норм процесуального права, оскільки пропуск строку є самостійною підставою для відмови в позові і одночасне їх застосування не допускається.

Крім того, строк позовної давності судом першої інстанції обчислений неправильно, оскільки перебіг строку позовної давності не може збігатися із датою укладання строкового договору, що є порушенням норм матеріального права.

За таких обставин, рішення суду не відповідає вимогам закону, тому підлягає скасуванню із ухваленням нового по суті справи.

Факт укладання кредитного договору підтверджений поданими ОСОБА_2 заявами про вступ до членів спілки, видачу коштів, самим договором та видатковим касовим ордером про отримання коштів, і справжність наданих документів відповідачем не спростована. Не надано доказів на підтвердження повернення отриманих коштів, тому вимоги про їх стягнення є обґрунтованими.

Як видно з розрахунку боргу (а.с.6) сума боргу за тілом кредиту складає 4592 гривні, за нарахованими процентами в одному випадку 5188,83 грн., а в іншому 7122,74 грн., заборгованість за штрафними санкціями (пенею) 37523 грн.

Виходячи з того, що позивачем наданий суперечливий розрахунок суми боргу за процентами, а відповідні пояснення з цього приводу не надані, представник позивача обрав спосіб захисту прав без його участі в судовому засіданні, про що надав заяву, то стягненню з відповідача підлягають 5188 грн., як такі, походження яких узгоджується із іншими письмовими доказами у справі.

Необґрунтованими є вимоги про стягнення пені, оскільки до суду позивач звернувся 21.02.2011 року, тобто із пропуском спеціального строку для її стягнення, при тому, що строк договору сплив 22.05.2008 року.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.304,п.2ч.1ст.307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,воду

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Аккорд»задовольнити частково.

Рішення Ренійського районного суду Одеської області від 02 серпня 2011 року скасувати, ухвалити нове.

Позов Кредитної спілки «Аккорд»задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Аккорд»заборгованість за кредитним договором в розмірі 4592 гривні, заборгованість за процентами 5188 гривень, разом 9780 гривень, в решті позову відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

О, Вы тоже столкнулись с "Аккордом". Чтобы не засорять эту ветку, напишите в личку. С ними можно и нужно бороться до конца.

А по поводу решения, то ничего особенного я не увидел. Суд правильно разобрался с отсчётом исковой давности и срезал пеню за весь период, оставив только год.

Тут вопрос другой - а были ли вообще кредитные отношения, исходя из специфики деятельности кредитных союзов?

Опубликовано

О, Вы тоже столкнулись с "Аккордом". Чтобы не засорять эту ветку, напишите в личку. С ними можно и нужно бороться до конца.

А по поводу решения, то ничего особенного я не увидел. Суд правильно разобрался с отсчётом исковой давности и срезал пеню за весь период, оставив только год.

Тут вопрос другой - а были ли вообще кредитные отношения, исходя из специфики деятельности кредитных союзов?

С "Аккордом" я разобралась (в свою пользу) еще года 2 назад, а сейчас я очень "залюбила" Одесскую аппеляцию.

Опубликовано

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24341201

апеляція сьогодні знесла та ухвалила рішення про повне задоволення позовних вимог банку...попереду касація

В и р і ш и в :В задоволенні позову ПАТ КБ «Надра» в особі філії ПАТ КБ «Надра» Кримське регіональне управління до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

не ясно ...или реч о другом решении

Опубликовано

В и р і ш и в :В задоволенні позову ПАТ КБ «Надра» в особі філії ПАТ КБ «Надра» Кримське регіональне управління до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

не ясно ...или реч о другом решении

Олег, 1 инстанция отказала банку, а апелляция удовлетворила иск банка. Впереди кассация. Всё последовательно.

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...