Как считать исковую давность по ипотеке

[andrew2]

Всем спасибо , в материалах дела есть расчет задолженности ,поданный банком .Там четко прописана дата погашения согласно графика погашения кредита - декабрь 2009г. , значит на 15 день после просрочки пошел срок исковой давности .

И в моем случае применима ч.5 ст.261 ЦКУ .

Буду делать привязку к этой дате и подавать заявление по применению ИД . По истечению срока ИД по основному обязательству , обязательства по ипотеке д.б. прекращены по ст.266 ЦКУ , или данная статья к ипотеке не относится , а применяется только ст. 17 ЗУ про ипотеку, хотя по-моему данные статьи говорят о том , что зі спливом позовної давности до основного зобовязання , позовна давність спливла і до додаткової вимоги , абзац 1 ст.17 ЗУ про ипотеку говорит о припиненні іпотеки , это тождественно , или доп.требования , указанные в ст.266 ЦКУ не говорят о ипотеке , как дополнительном требовании ?

[Obelix]

Ипотека - это важно.

Но нельзя и преувеличивать ее значение.

Что это по сути? Вид имущественного залога, когда залог - недвижимость, остается в пользовании ипотекодателя. При этом ипотекодержатель имеет приоритет перед остальными кредиторами в случае взыскания на это имущество.

В общем и ВСЕ.

Когда по вашему заявлению применит ИД к требованию о взыскании на предмет ипотеки, то

1- ипотечное отягощение банк добровольно не снимет. Как оно будет сниматься - большой вопрос. Если вы обратитесь в суд с требованием обязать банк снять ипотечное отягощение, думаю суд вам (скорее всего) откажет по мотивам невыполненного основного обязательства.

2- т.к. задолженность есть, то будет и решение о взыскании, также будет запрет на отчуждение от суда, и (возможно) арест на все имущество от ГИС

Так или иначе банк сможет обратить взыскание на ваше имущество...пусть не в порядке ипотеки, а просто в общем порядке.

Исключение составляют те редкие случаи, когда так сойдутся звезды, когда ипотечного отягощения уже не будет, а другого ареста еще (уже) не будет тоже....что даст вам время на законное отчуждение недвижимости.

В других случаях нужно четко и правильно, тщательно "раскладывать пасьянс", чтоб не перехитрить самого себя и не сделать себе хуже.

Старайтесь просчитать все ходы "ДО" , а не "ПОСЛЕ".

...это так, в качестве реплики...

[Petrovcik]

Ипотека - это важно.

Но нельзя и преувеличивать ее значение.

Что это по сути? Вид имущественного залога, когда залог - недвижимость, остается в пользовании ипотекодателя. При этом ипотекодержатель имеет приоритет перед остальными кредиторами в случае взыскания на это имущество.

В общем и ВСЕ.

Когда по вашему заявлению применит ИД к требованию о взыскании на предмет ипотеки, то

1- ипотечное отягощение банк добровольно не снимет. Как оно будет сниматься - большой вопрос.

У кого как и вот Вам пример по ДИ:

п.9.2 читайте внимательно...............

[AntiBank]

во всех договорах ипотеки в конце, как правило, написано нотариусом, что обтяження действует до прекращения договора или его разрыва.

Т.е. следует рассматривать не только прекращение, но и возможность прекращения в результате разрыва.

Надо искать основания для разрыва.

Например, если несвоевременно предъявили вымогу ипотекодателю.

[AntiBank]

Вот еще одно решение в нашу пользу по и.д.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5690

З урахуванням наведеного, на думку судової колегії , право вимоги у Банку відносно виконання кредитних зобов'язань боржником ОСОБА_1 виникло з часу прострочення відповідачем чергового платежу у рахунок погашення боргу, а саме, з 16 листопада 2008 року, оскільки з настанням строку виконання зобов'язання за кредитним договором позивач дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права на повернення кредитних коштів .

Однак Банк звернувся до суду з цим позовом поза межами встановленого законом трирічного строку - 17 грудня 2012 року.

...

Однак суд першої не звернув на це достатньої уваги і дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для застосування строку позовної давності, посилаючись на пункт 17.1. укладеного сторонами договору і невиконання відповідачем своїх зобов'язань за цим договором у повному обсязі .

Даешь аналогичные решения вышкой :rolleyes:

Ну не может же вышка взять и свои же решения перечеркнуть в части порядка отсчета исковой давности.

[Obelix]

У кого как и вот Вам пример по ДИ:

п.9.2 читайте внимательно...............

Прочитал. Ничего нового. Если вы хотите что-то конкретное сказать - скажите, мы с удовольствие выслушаем.

К чему я это начал...

Кроме погашения кредита и добровольного снятия ипотечного отягощения банком (что, я так понимаю, в данном форуме не актуально), вижу только 2 способа "очистки" ипотечного имущества:

1- решение суда о прекращении ипотеки, обязательство гос регистратора (нотариуса, ГИС) снять все запреты и аресты.

2- протащить недвигу через торги.

Пока только так...

[Obelix]

Даешь аналогичные решения вышкой :rolleyes:

Это решение по карточке Надры. Там срока договора нет, только до "полного исполнения".

Вот потому вот как вот

[sofi]

+5 (своих пять коп.)

по "сроку" - от обеда до конца забора

по сроку по поруке

(постанова від 21 травня 2012 року за № 6-68цс11).

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2012 року м. Київ

Верховний Суд України у складі:

головуючого Романюка Я.М.,

суддів Балюка М.І., Барбари В.П., Берднік І.С., Вус С.М., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Григор’євої Л.І., Гриціва М.І., Гуля В.С., Гуменюка В.І., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Заголдного В.В., Канигіна Г.В., Кліменко М.Р., Ковтюк Є.І., Колесника П.І., Короткевича М.Є., Косарєва В.І., Кузьменко О.Т., Лященко Н.П., Онопенко В.В., Охрімчук Л.І., Патрюка М.В., Пивовара В.Ф., Пилипчука П.П., Потильчака О.І., Редьки А.І., Сеніна Ю.Л., Таран Т.С., Шицького І.Б., Школярова В.Ф., Яреми А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 серпня 2011 року,

в с т а н о в и в :

У квітні 2009 року публічне акціонерне товариство «Дочірній Банк Сбербанку Росії» (далі – ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення солідарно боргу за кредитним договором. Позивач зазначав, що 25 квітня 2008 року ним було укладено з відповідачем ОСОБА_1 кредитний договір, за яким останньому надано в кредит 2 800 000 доларів США на строк до 25 квітня 2015 року під 14 % річних з обов‘язком повернення його щомісячно частинами відповідно до погодженого графіку. Серед іншого договором було передбачено право банку вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів в разі прострочення позичальником повернення чергової частини кредиту. Також 25 квітня 2008 року з метою забезпечення виконання позичальником ОСОБА_1 своїх зобов’язань за кредитним договором банком було укладено з відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договори поруки. Посилаючись на те, що позичальник ОСОБА_1 з листопада 2008 року чергових платежів щодо повернення кредиту не вносить та ні він, ні поручителі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 його вимоги про дострокове повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів не виконали, позивач просив стягнути солідарно з усіх відповідачів – позичальника ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 3 086 364,74 доларів США заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21 червня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22 лютого 2011 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 серпня 2011 року, позов задоволено.

У заяві про перегляд рішення суду касаційної інстанції ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять скасувати зазначену вище ухвалу касаційного суду та ухвалити нове рішення про відмову в позові до поручителів і звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Зокрема, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказують, що на відміну від ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 7 жовтня 2009 року як суду касаційної інстанції в цій справі суд касаційної інстанції зробив висновок, що умова договору поруки про дію поруки до повного виконання позичальником своїх зобов’язань перед банком за кредитним договором свідчить про встановлення сторонами договору поруки строку дії поруки, а оскільки кредитна заборгованість позичальником не погашена, то порука не припинилася.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 на підтримання заяви та представників ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на її заперечення, перевіривши наведені заявниками доводи, Верховний Суд України дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 360-4 ЦПК України в редакції, чинній на час звернення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із заявою про перегляд судового рішення Верховним Судом України, суд скасовує судове рішення у справі, яка переглядається, якщо установить, що воно є незаконним.

Ухвалюючи рішення про стягнення всієї суми кредиту, процентів за користування ним та пені солідарно з позичальника ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_2 і ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновком якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що банк відповідно до закону та умов договору у зв‘язку з простроченням позичальником ОСОБА_1 повернення чергової частини кредиту правомірно пред‘явив вимогу до позичальника ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про дострокове повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, відтак, позичальник повинен сплатити зазначені вище суми, а оскільки порука ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не припинилася, то є підстави і для їх солідарної з позичальником відповідальності.

Такий висновок є правильним.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов‘язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов‘язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов‘язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов‘язання боржником.

Судом встановлено, що 25 квітня 2008 року ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» з відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за яким останньому надано в кредит 2 800 000 доларів США на строк до 25 квітня 2015 року під 14 % річних з обов‘язком повернення його частинами помісячно згідно з погодженим сторонами графіком.

Тоді ж 25 квітня 2008 року з метою забезпечення виконання позичальником ОСОБА_1 своїх зобов’язань за кредитним договором банком було укладено договори поруки з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за якими останні зобов‘язалися відповідати перед банком за виконання ОСОБА_1 всіх своїх зобов‘язань за кредитним договором. Серед іншого згідно з п. 2.1 договорів поруки порукою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було забезпечено також і зобов‘язання позичальника ОСОБА_1 щодо повернення суми кредиту достроково у випадках, передбачених законодавством та договором.

На підставі ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов‘язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Судом також встановлено, що з листопада 2008 року позичальник ОСОБА_1 припинив внесення чергових щомісячних платежів щодо повернення кредиту.

У зв‘язку з цим в лютому 2009 року банк пред‘явив вимогу до позичальника ОСОБА_1, а в березні 2009 року - до поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про дострокове повернення всієї суми позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Встановивши, що пред‘явлена банком в лютому 2009 року вимога до позичальника ОСОБА_1 про дострокове повернення частини позики останнім не виконана, та що банк пред‘явив таку ж вимогу в березні 2009 року до поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а в квітні 2009 року, тобто в межах встановленого законом шестимісячного строку, звернувся із зазначеним позовом до суду, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що порука поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3не припинилася.

Разом з тим, посилання заявників на незаконність умови договорів поруки про її припинення після повного виконання позичальником ОСОБА_1 своїх зобов’язань за укладеним з банком кредитним договором є встановленим сторонами договору поруки строком дії поруки, є правильним.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов‘язана дія чи подія, яка має юридичне значення, і визначається він роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а не посиланням на подію, яка має настати. Вказівкою на подію, яка має неминуче настати, визначається термін - певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 2 ст. 251, ч. 2 ст. 252 ЦК України).

В той же час, оскільки інше тлумачення судом зазначеної умови договорів поруки не призвело до неправильного вирішення справи по суті, то в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись п. 1 ст. 355, ч. 1 ст. 360-4, п. 1 ч. 1 ст. 360-3 ЦПК України в редакції, чинній до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України" від 20 жовтня 2011 року № 3932-VI, Верховний Суд України

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

Головуючий Я.М. Романюк

Судді М.І. Балюк........А.Г. Ярема

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ

Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов‘язана дія чи подія, яка має юридичне значення, і визначається він роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а не посиланням на подію, яка має настати. Вказівкою на подію, яка має неминуче настати, визначається термін - певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 2 ст. 251, ч. 2 ст. 252 ЦК України).

Таким чином, умова договору поруки про припинення поруки після повного виконання позичальником своїх зобов‘язань за кредитним договором не може вважатися встановленим сторонами договору поруки строком припинення поруки.

За таких обставин, порука на підставі ч. 4 статі 559 ЦК України припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов‘язання не пред‘явить вимоги до поручителя.

по Достроковому поверненню

все бы было ничего, кабы банки, выдвинув требу все досрочно возвратить, прекратили начислять проценты по кредиту, а судьи, в том числе Луспеник, не морочили мозги другим своими узагальненнями, так как , пользуясь авторитетом в судейской среде , приводят к неверному определению правовых последствий.

из узагальнень луспеника ( то что их удалили с сайта ВСУ, еще не значит, что судьи ими не руководствуются, просто ссылок не делают, типа серебро нашлось, а осадок остался)

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 10 грудня 2009 року залишено без змін заочне рішення Золотоніського міськрайонного суду від 16 вересня 2009 року, яким частково задоволено позов ВАТ КБ “Надра” до Матвеєвої Н. С., Кочержинського Г. О. про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором. Судом стягнуто з боржника за кредитним договором та поручителя солідарно на користь банка 16242 грн. 26 коп. заборгованості за кредитним договором, виходячи з розміру боргу на час звернення банка до суду.

Відмовляючи банку в стягненні суми кредиту в повному обсязі, суди послалися на те, що вимоги статті 1050 ЦК України про право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків у разі прострочення позичальником повернення чергової частини позики, не можуть бути застосовані, оскільки стягнення всієї суми боргу достроково може мати місце лише в разі, коли сторона, що ставить питання про дострокове повернення всієї суми боргу, заявить вимоги про розірвання договору, що передбачено частиною 2 статті 651 ЦК України, а банк таких вимог не заявляв.

Аналогічні судові рішення ухвалювались в інших справах у багатьох областях.

Необхідно зазначити, що дострокове присудження до виконання основного зобов’язання в натурі не тягне його припинення з дня набрання законної сили рішення суду і не виключає стягнення відсотків, пені і збитків та інших штрафних санкцій, передбачених угодою, до дня фактичного задоволення (повного розрахунку).

Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв’язку з порушенням умов договору згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов’язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника. У подальшому при невиконанні рішення суду у кредитора виникає право стягувати суми, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України, оскільки зобов’язальні правовідносини не припинилися. У статті 599 ЦК України зазначено, що зобов’язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином (а не в силу ухвалення рішення суду).

Треба зазначити, що наявність виконавчого напису за відсутності реального виконання боржником свого зобов’язання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін. Тобто саме по собі вчинення виконавчого напису, виконання якого не здійснено вчасно, не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання відсотків за користування кредитом і пеню за несвоєчасну сплату кредиту.

Зокрема, на цій підставі Верховний Суд України ухвалою від 4 листопада 2009 року у справі N 6-9224св09 задовольнив касаційну скаргу ЗАТ КБ “Приватбанк” до Мельниченко І. М., рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2009 року скасував та залишив в силі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2008 року, зазначивши, що вчинення виконавчого напису нотаріусом не є підставою для відмови у захисті права позивача на отримання відсотків за користування кредитом та пені за несвоєчасну сплату кредиту, так як виконавчий напис не виконано.

Поряд із вимогами про стягнення заборгованості банки у деяких випадках заявляли вимоги і про розірвання кредитних договорів. У переважній більшості суди задовольняли такі вимоги.

Однак Ленінський районний суд м. Кіровограда у справі N 2-533/9, визнавши обґрунтованими вимоги ТОВ “Укрпромбанк” про дострокове стягнення з Логвиненка В. І. заборгованості за кредитним договором, відмовив у вимозі про його дострокове розірвання, зазначивши, що позивач не довів передбачених статтею 651 ЦК України підстав: істотного порушення позичальником договору, наявності шкоди.

Уявляється правильною практика судів щодо розірвання кредитних договорів у тому випадку, коли банком одночасно ставиться питання про розірвання кредитного договору та про стягнення сум заборгованості за вказаним кредитним договором.

Коли ж банком ставиться питання лише про стягнення сум заборгованості за кредитним договором, то правильним є задоволення позову в межах заявлених позовних вимог, відповідно до вимог статті 11 ЦПК України, лише щодо стягнення сум заборгованості.

Да , по закону-

Стаття 615. Одностороння відмова від зобов'язання

1. У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

2. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

3. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

вважаю данну статтю нормою, яку повинен враховувати суд у разі дострокового стягнення на підставі вимоги.

суд не звернув увагу на той факт, що на підставі вимоги від хх.хх.09р про дострокове стягнення всієї суми кредиту та нарахованих відсотків, як наслідок порушення відповідачем умов КД та ДЗ відповідно до п. 3.5.7, 3.5.8 та 5.1 ДК відбулась зміна умов кредитування за цим договором, а саме строк надання кредитних послуг, а отже, відповідно, змінились зобовязання відповідача , а саме строк поверннення суми кредиту та строк нарахування відсотків.

Оскільки виникле нове зобовязання споживача послуги(позичальника) - повернути кредит та нараховані відсоткі в строк до хх.хх.09р + 30 днів, то

[AntiBank]

а судьи, в том числе Луспеник, не морочили мозги другим своими узагальненнями, так как , пользуясь авторитетом в судейской среде , приводят к неверному определению правовых последствий.

Вот именно. Усугубляет еще факт неопределенности , неясности тех или иных определений.

Мое мнение, если то или иное определение суда не воспринимается четко и однозначно.

Если это определение не простое в восприятии,

То это не только прямое нарушение закона и других НПА, но и признак определенной глупости автора.

Судья обязан (!) писать просто и четко и не противоречиво как со своими определениями, так и с определениями высших или таких же судов.

Увы, но такие горе судьи как луспеник нарушают закон и свои же нпа.

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

18.12.2009 N 14

Про судове рішення у цивільній справі

8. Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним,

чітким, викладеним у послідовності, встановленій статтею 215 ЦПК

( 1618-15 ), і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну

та резолютивну частини.

Разом з тим рішення не повинно містити зайвої деталізації,

яка не має правового значення в даній справі, а також незрозумілих

словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення

фактичних обставин важко сприймається.

[Obelix]

Ок.

Вернемся к нашим баранам.

Скорее всего, суды будут считать ИД по ипотеке как левая нога захочет, пока Пленум русским по белому не напишет кто из ху.

Но сам по себе факт невозможности взыскания на предмет ипотеки через суд вследствие окончания срока ИД, не отменяет ипотеку, не лишает банк права на внесудебное взыскание...

Так что ИД ипотеки хорошая карта, но красиво сыграет только при определенном раскладе.

В противном случае, она только запутает ситуацию.

[AntiBank]

Ок.

Вернемся к нашим баранам.

Скорее всего, суды будут считать ИД по ипотеке как левая нога захочет, пока Пленум русским по белому не напишет кто из ху.

Но сам по себе факт невозможности взыскания на предмет ипотеки через суд вследствие окончания срока ИД, не отменяет ипотеку, не лишает банк права на внесудебное взыскание...

Так что ИД ипотеки хорошая карта, но красиво сыграет только при определенном раскладе.

В противном случае, она только запутает ситуацию.

А внесудебное взыскание может быть либо по надписи нотариуса, но там четко прописана невозможность такого взыскания после 3 лет от права требования. Либо по договоренности сторон, т.е. добровольная передача ипотеки либо продажа ее, а здесь, как понимаем, нужна воля двух сторон.

Очень повезет тем ипотекодателям, если они отличные от должника, которым вообще не присылали никакого требования после просрочки либо прислали очень поздно (не в разумный срок). У них шанс прекратить ипотеку возрастает.

А по большому счету - пусть висит эта ипотека еще лет сто. Глядишь, банк обанкротится.

Да, нельзя продать или подарить, но и забрать никто не сможет.

[andrew2]

...которым вообще не присылали никакого требования после просрочки либо прислали очень поздно (не в разумный срок).

Если можно подробнее , почему повезет , если требование присылали очень поздно , и что значит очень поздно ?

[Obelix]

1 - А внесудебное взыскание может быть либо по надписи нотариуса, но там четко прописана невозможность такого взыскания после 3 лет от права требования. Либо по договоренности сторон, т.е. добровольная передача ипотеки либо продажа ее, а здесь, как понимаем, нужна воля двух сторон.

2 -Очень повезет тем ипотекодателям, если они отличные от должника, которым вообще не присылали никакого требования после просрочки либо прислали очень поздно (не в разумный срок). У них шанс прекратить ипотеку возрастает.

3 - А по большому счету - пусть висит эта ипотека еще лет сто. Глядишь, банк обанкротится.

Да, нельзя продать или подарить, но и забрать никто не сможет.

1- Да ничего не нужно. Все прописано в ипотечном договоре. Там же и зафиксировано согласие сторон. Читаем ст. 36,37 и 38 ЗУ об Ипотеке.

2- Повезет, если на это дело распространится практика прекращения по ч. 4 ст.559. Пока пленум от 30.03.2012 сказал, что поручитель это одно, а ипотека - совсем другое, и эти нормы не работают.

3 - Угу. Или султан сдохнет, или ишак, или я (с)

[AntiBank]

...которым вообще не присылали никакого требования после просрочки либо прислали очень поздно (не в разумный срок).

Если можно подробнее , почему повезет , если требование присылали очень поздно , и что значит очень поздно ?

Если ипотекодатель является поручителем, т.е. не основной должник, то в случае если такое требование (предупреждение) не присылалось или присылалось очень поздно, то можно пробовать разрывать договор на основании невыполнения условий договора, т.к. в связи с этим, просрочка должника увеличилась до больших размеров (за счет процентов, штрафов и пр.) и имущественный поручитель из-за этого несет убытки, а также появляется угроза потери имущества.

Если бы банк своевременно известил поручителя о просрочке, то поручитель мог бы устранить имеющийся недостаток.

Думаю, любой суд согласится с явным нарушением ипотечного договора и как следствие его разрывом, если извещения не было в разумный срок или не было вообще. Под извещением имеется в виду бумажка по ст. 35 зу об ипотеке, которая также должна быть предусмотрена в любом ипотечном договоре.

[AntiBank]

1- Да ничего не нужно. Все прописано в ипотечном договоре. Там же и зафиксировано согласие сторон. Читаем ст. 36,37 и 38 ЗУ об Ипотеке.

2- Повезет, если на это дело распространится практика прекращения по ч. 4 ст.559. Пока пленум от 30.03.2012 сказал, что поручитель это одно, а ипотека - совсем другое, и эти нормы не работают.

3 - Угу. Или султан сдохнет, или ишак, или я (с)

2. Это вообще будет супер везение. 3 года ждать или 6 месяцев?

[Mila_Я]

Банк имеет право на взыскание как судебное так и внесудебное (непосредственное предъявление требования о полном выполнении, отозванный кредит или взыскание имущества) на протяжении трех лет от момента возникновения этого права.

Если банк не обратится в суд на протяжении 3 лет - поезд ушел.

Просьба прояснить следующую ситуацию:

Банк А требовал взыскания ипотеки по исполнительной надписи в которой русским по белому написано, что "строк платежу настав достроково - 21 лютого 2008, згідно зазначеного договору іпотеки"

ИП -открыто 18.11.2008 в рамках кторого нэ видбулысь 2-е торгов , в период ИП банк А продает кредит банку Б (где договор переуступки сам по себе вопрос спорный, но допустим они докажут) и банк Б подает иск 18.11.2011 о взыскании суммы долга.

Вопрос: не истек ли срок исковой давности для банка Б на момент подачи иска?(очень важный момент, т.к. сейчас я по этому иску воюю с банком Б)

[Obelix]

Думаю, любой суд согласится с явным нарушением ипотечного договора и как следствие его разрывом, если извещения не было в разумный срок или не было вообще.

<_< выделенное вызывает некие сомнения

[andrew2]

Просьба дать ссылку на форум , где обсуждался вопрос о внесудебном взыскании на предмет ипотеки , а также обсуждался вопрос , что на ДИ , подписанные до 2009г. внесудебное требование возможно только при наличии отдельного нотариально заверенного договора , как было в редакции ЗУ про ипотеку до 2009г.

Нашел только тему с ВТБ , где есть ссылка , на изменения ЗУ про ипотеку с 28.12.2008г. , до 28.12.2008г. действовала редакция от 23.02.2006г. , которая не приравнивала "договор про задоволення вимог іпотекодержателя до відповідного застереження у ДІ"

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...%E2%E0%ED%ED%FF

Вот нашел ссылку на минюст - http://www.minjust.gov.ua/news/18660

там все расписано , что изменилось с тех пор относительно ДИ , подписанных до 2009г. ?

[AntiBank]

Просьба прояснить следующую ситуацию:

Банк А требовал взыскания ипотеки по исполнительной надписи в которой русским по белому написано, что "строк платежу настав достроково - 21 лютого 2008, згідно зазначеного договору іпотеки"

ИП -открыто 18.11.2008 в рамках кторого нэ видбулысь 2-е торгов , в период ИП банк А продает кредит банку Б (где договор переуступки сам по себе вопрос спорный, но допустим они докажут) и банк Б подает иск 18.11.2011 о взыскании суммы долга.

Вопрос: не истек ли срок исковой давности для банка Б на момент подачи иска?(очень важный момент, т.к. сейчас я по этому иску воюю с банком Б)

Стаття 262. Позовна давність у разі замін сторін у

зобов'язанні

1. Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення

та перебігу позовної давності.

Исковую давность надо считать не от срока наступления досрочного погашения согласно бумаге (требованию) , а от условий договора.

Когда именно у банка А возникло право на взыскание ипотеки? Когда возникла просрочка, дающая право на требование? Смена банка А на банк Б не мешает исковой давности.

Стягнення по нотариальной надписи не прерывает срок исковой давности, поэтому приведенные обстоятельства по исполнительному производству никак не влияют на исковую давность.

Здесь также может влиять , ипотекодатель и заемщик это одно лицо или нет?

Если одно лицо, то тут тяжелее в разы, т.к. много обстоятельств могут влиять, например, частичное погашение долга заемщиком (пролаты). Для него ипотечный договор это не отдельные правоотношения с кредитором, а сугубо исходящие из кредитных.

[AntiBank]

<_< выделенное вызывает некие сомнения

2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду

на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору

другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або

законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок

завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того,

на що вона розраховувала при укладенні договору.

[sofi]

Стягнення по нотариальной надписи не прерывает срок исковой давности, поэтому приведенные обстоятельства по исполнительному производству никак не влияют на исковую давность.

а звернення до суду з оскарженням виконавчого напису (визнанням таким що не підлягає виконанню) перериває строки ПД для звернення по КД (на недійсність) сторони яка зверталась до суду?

[LoraD]

Уважаемые форумчане! Помогите посчитать срок исковой давности по обращению с иском к заемщику и поручителю.

Кредитний договір №_______ від 20 серпня 2008 року.

Згідно п.1.2 – кредит надається терміном з 20.08.2008 по 20.08.2015.

Зг п.11.5. договір діє від дня його підписання і до повного виконання зобов’язань за цим договором.

Зг п.9.2 – шляхом підписання даного договору сторони дійшли згоди про те, що у випадку виникнення у Позичальника прострочення з погашення заборгованості за кредитом та/або сплатою відсотків за користування кредитом строк користування кредитом, зазначений у п.1.2. даного договору, припиняється достроково на 10-й день місяця, наступного за місяцем, у якому виник факт прострочення. Про припинення строку користування кредитом Банк письмово повідомляє Позичальника.

Договір поруки від 20.08.2008.

Зг п.2 – поручитель зобов’язується, у випадку невиконання або належного виконання Позичальником зобов’язань за кредитним договором, виконати за нього зобов’язання перед Кредитором на умовах, у порядку і у строки, встановлені кредитним договором.

Зг п.4.1 – даний договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 20.08.2018 року.

Останній платіж по кредиту – 15.06.2009. Після цього платежів від позичальника не надходило.

Згідно листа Банку від 09.09.2009 року «в зв’язку з неналежним виконанням пропонуємо протягом 10 діб з моменту отримання даного листа в повному обсязі погасити заборгованість за кредитом в розмірі _____. У випадку несплати зазначених сум, Банк звернеться до нотаріальних органів для вчинення виконавчого напису на договорі застави, крім того документи будуть передані до суду, а також до органів внутрішніх справ».

Такі листи отримав позичальник та поручитель 18.09.2009 року.

Згідно виконавчого напису від 16.11.2009 року пропонується звернути стягнення на автомобіль (по договору застави). Строк платежу настав 01.03.2009 року (зазначено в виконавчому напісі). Після проведення виконавчих дій майно реалізовано на аукціоні, кошти від реалізації перераховані 20.10.2011 року. Коштів для погашення заборгованості недостатньо.

15.02.2013 банк надсилає вимогу-повідомлення про наявність заборгованості за кредитним договором та необхідність її повного дострокового погашення протягом 30 днів з моменту одержання цієї вимоги.

11.04.2013 банк подає позовну заяву до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, де просить стягнути всю суму кредиту, відсотки та пеню солідарно з позичальника та поручителя.

[AntiBank]

Уважаемые форумчане! Помогите посчитать срок исковой давности по обращению с иском к заемщику и поручителю.

Кредитний договір №_______ від 20 серпня 2008 року.

Згідно п.1.2 – кредит надається терміном з 20.08.2008 по 20.08.2015.

Зг п.11.5. договір діє від дня його підписання і до повного виконання зобов’язань за цим договором.

Зг п.9.2 – шляхом підписання даного договору сторони дійшли згоди про те, що у випадку виникнення у Позичальника прострочення з погашення заборгованості за кредитом та/або сплатою відсотків за користування кредитом строк користування кредитом, зазначений у п.1.2. даного договору, припиняється достроково на 10-й день місяця, наступного за місяцем, у якому виник факт прострочення. Про припинення строку користування кредитом Банк письмово повідомляє Позичальника.

Договір поруки від 20.08.2008.

Зг п.2 – поручитель зобов’язується, у випадку невиконання або належного виконання Позичальником зобов’язань за кредитним договором, виконати за нього зобов’язання перед Кредитором на умовах, у порядку і у строки, встановлені кредитним договором.

Зг п.4.1 – даний договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 20.08.2018 року.

Останній платіж по кредиту – 15.06.2009. Після цього платежів від позичальника не надходило.

Згідно листа Банку від 09.09.2009 року «в зв’язку з неналежним виконанням пропонуємо протягом 10 діб з моменту отримання даного листа в повному обсязі погасити заборгованість за кредитом в розмірі _____. У випадку несплати зазначених сум, Банк звернеться до нотаріальних органів для вчинення виконавчого напису на договорі застави, крім того документи будуть передані до суду, а також до органів внутрішніх справ».

Такі листи отримав позичальник та поручитель 18.09.2009 року.

Згідно виконавчого напису від 16.11.2009 року пропонується звернути стягнення на автомобіль (по договору застави). Строк платежу настав 01.03.2009 року (зазначено в виконавчому напісі). Після проведення виконавчих дій майно реалізовано на аукціоні, кошти від реалізації перераховані 20.10.2011 року. Коштів для погашення заборгованості недостатньо.

15.02.2013 банк надсилає вимогу-повідомлення про наявність заборгованості за кредитним договором та необхідність її повного дострокового погашення протягом 30 днів з моменту одержання цієї вимоги.

11.04.2013 банк подає позовну заяву до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, де просить стягнути всю суму кредиту, відсотки та пеню солідарно з позичальника та поручителя.

Напишите когда именно фактически произошла просрочка. От нее нужно плясать.

по поручителю 6 месяцев от момента выполнения обязательства, т.е. от момента первой просрочки плюс 10 дней от следующего месяца после просрочки (Вы не написали, когда настала первая просрочка, дающая право на требование).

По заемщику тоже самое. Момент просрочки плюс 10 дней от следующего месяца после просрочки и плюс 3 года.

Итого, думаю, все сроки прошли.

Исполнительная надпись никак не влияет. им надо было бы подавать в суд раньше, тогда в случае нехватки денег, они могли бы продолжить исковую давность, т.к. она прекращается на период судебных тяжб по одному из требований.

[AntiBank]

Напишите когда именно фактически произошла просрочка. От нее нужно плясать.

по поручителю 6 месяцев от момента выполнения обязательства, т.е. от момента первой просрочки плюс 10 дней от следующего месяца после просрочки (Вы не написали, когда настала первая просрочка, дающая право на требование).

По заемщику тоже самое. Момент просрочки плюс 10 дней от следующего месяца после просрочки и плюс 3 года.

Итого, думаю, все сроки прошли.

Исполнительная надпись никак не влияет. им надо было бы подавать в суд раньше, тогда в случае нехватки денег, они могли бы продолжить исковую давность, т.к. она прекращается на период судебных тяжб по одному из требований.

По заемщику может еще повлиять факт его частичных платежей до 15.06.2009 , т.о. возможно и от нее плясать нужно будет, если суд сочтет это достаточным основанием для отсчета исковой давности (в части признания долга)

1. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою

дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого

обов'язку.

[AntiBank]

Исправил пост http://antiraid.com.ua/forum/index.php?s=&...ost&p=73339

о прерывании исковой давности.

Ошибался.

3. Після переривання перебіг позовної давності починається

заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до

нового строку не зараховується.