Решение Апелляционного суда Киева о возврате средств по ничтожному договору с Авто Житло План

[у.zaporozhskiy]

Державний герб України

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

 

Справа № 22-ц/2690/14028/12 

 

Головуючий у 1 інстанції: Диба О.В.

 

Доповідач: Немировська О.В.

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

04 жовтня 2012 року

 

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

 

в складі: головуючого - Немировської О.В. 

суддів - Ящук Т.І., Чобіток А.О.

при секретарі - Бабіч К.А.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06 липня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Житло План» про визнання договору недійсним,

 

встановила:

 

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Авто Житло План», в якому просив визнати недійсним договір про надання послуг від 25 березня 2011 року, укладений між ним та відповідачем та стягнути з відповідача суму внеску за договором в розмірі 6 503 грн., судові витрати та витрати на правову допомогу.

 

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06 липня 2012 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

 

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

 

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за такими підставами.

 

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 25 березня 2011 року між ним та відповідачем було укладено договір № 040698 про надання послуг, спрямованих на придбання нерухомості, базуючись на принципі взаємодопомоги. Відповідно до умов договору позивач сплатив відповідачу одноразово реєстраційний платіж в розмірі 5 000 грн. та протягом трьох місяців чисті платежі в розмірі 416 грн. 67 коп. та адміністративні внески в розмірі 84 грн. Зазначає, що договір не відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», якою заборонена нечесна підприємницька практика, яка вводить споживача в оману, зокрема така, як утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем та ст. 905 ЦК України, оскільки в договорі відсутні вказівки про строк надання послуг замовнику на купівлю товару, у зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.

 

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06 липня 2012 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

 

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено та не надано належних доказів на підтвердження помилкового сприйнятих ним змісту правочину та наявності обману зі сторони відповідача при укладенні оспорюваних правочинів і не доведено, що відповідач діяв всупереч дійсному волевиявленню позивача, а отже, не доведено порушення прав позивача.

 

Такий висновок суду першої інстанції не можна визнати законним та обґрунтованим, оскільки він не відповідає встановленим по справі обставинам і судом було порушено норми матеріального права.

 

Як вбачається з матеріалів справи, 25 березня 2011 року між сторонами було укладено договір № 040698 про надання послуг. Предметом договору є надання учаснику Програми «Авто-Житло» послуг, спрямованих на придбання об'єкту нерухомості через програму «Авто-Житло», організовану Товариством, базуючись на принципі взаємодопомоги Учасників програми «Авто-житло». Відповідно до умов договору відповідач зобов'язувався перед позивачем зареєструвати його як учасника Програми «Авто-Житло», організовувати і проводити Розподільчі акти щодо надання Права на отримання обраного Товару, забезпечувати отримання товару згідно з умовами діяльності Програми та суворо дотримуватися даних умов. В свою чергу відповідач зобов'язувався сплатити реєстраційний платіж, що становить 10 % в т.ч. ПДВ від суми, визначеної в п. 1.3. цього Договору, яка сплачується авансом, щомісячно сплачувати чисті платежі та адміністративні витрати, розмір яких визначений у додатку № 1 до Договору, дотримуватися Умов діяльності Програми «Авто-Житло». Згідно Додатку № 1 від 25 березня 2011 року позивач став учасником Програми по придбанню об'єкта нерухомості орієнтованою вартістю 50 000 грн., його щомісячний чистий платіж складає 416 грн. 67 коп. 25 березня 2011 року на виконання умов договору позивачем було сплачено на користь відповідача 5 000 грн. реєстраційного платежу.

 

Діяльність ТОВ «Авто Житло План» регламентована умовами діяльності, що є Додатком № 2 до вищевказаного договору від 25 березня 2011 року. Разом з тим, в оспорюваному договорі, умови щодо надання позивачу товару є несправедливими, передбачено в якості обов'язку відповідача лише надання послуг, без визначення точного терміну надання товару та його вартості, фонди групи формуються виключно з внесків інших клієнтів групи без залучення коштів товариства, в разі розірвання договору учаснику повертаються лише чисті платежі, що врешті створює істотний дисбаланс між правами та обов'язками сторін по договору.

 

За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність) що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької діяльності, є недійсними.

 

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання його недійсним не вимагається.

 

За таких обставин, вказаний договір є нікчемним, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним. Разом з тим, слід застосувати до вказаного договору наслідки його недійсності шляхом стягнення на користь позивача всіх внесених ним платежів.

 

Таким чином, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити по справі нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

 

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

 

вирішила:

 

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

 

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06 липня 2012 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення такого змісту.

 

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково та стягнути на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Житло План» реєстраційний платіж в сумі 5 000 грн., платежі в сумі 1 251 грн., адміністративні витрати в сумі 252 грн. та судові витрати в сумі 185 грн.30 коп. В іншій частині позовних вимог відмовити.

 

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

 

Головуючий 

 

Судді

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/26524582