Банк уступил долг физическому лицу

[swedianbastardo]

Добрый день, уважаемые форумчане!

 

У знакомой кредитпром уступил кредитный договор какому-то человеку, используя финансовую компанию как "прокладку". Причем ни адреса этого физика, ни его номера телефона теперь давать не хотят.

По слухам, этот человек собирается забирать у знакомой квартиру без суда. Такое вообще возможно?

 

Еще у меня вопрос - разве можно уступить долг по кредиту на физ. лицо? Как же лицензии или что там получают банки для кредитования? 

Что говорит по этому поводу закон?

[Эдитор]

закон (Гражданский кодекс) говорит так:

Стаття 516. Порядок заміни кредитора у зобов'язанні

 

1. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. 

 

2. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. 

 

Стаття 517. Докази прав нового кредитора у зобов'язанні

 

1. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. 

 

2. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. 

[у.zaporozhskiy]

Добрый день, уважаемые форумчане!

 

У знакомой кредитпром уступил кредитный договор какому-то человеку, используя финансовую компанию как "прокладку". Причем ни адреса этого физика, ни его номера телефона теперь давать не хотят.

По слухам, этот человек собирается забирать у знакомой квартиру без суда. Такое вообще возможно?

 

Еще у меня вопрос - разве можно уступить долг по кредиту на физ. лицо? Как же лицензии или что там получают банки для кредитования? 

Что говорит по этому поводу закон?

Без суда возможно забрать квартиру, если договор ипотеки имеет застереження и был заключен после 16.10.2011 года.

В данном случае я бы советовал наложить арест на данную квартиру, например, подав иск о разделе имущества.

Это даст возможность выиграть время.

Тем временем узнать у нотариуса, кто является ипотекодержателем квартиры.

[spd]

первый раз слышу, что банк может переуступить долг физ. лицу. Это ведь невозможно. Надо узнать у знакомых банкиров

[swedianbastardo]

Без суда возможно забрать квартиру, если договор ипотеки имеет застереження и был заключен после 16.10.2011 года.

В данном случае я бы советовал наложить арест на данную квартиру, например, подав иск о разделе имущества.

Это даст возможность выиграть время.

Тем временем узнать у нотариуса, кто является ипотекодержателем квартиры.

А что за застереження и почему только после 16.10.2011?

[swedianbastardo]

первый раз слышу, что банк может переуступить долг физ. лицу. Это ведь невозможно. Надо узнать у знакомых банкиров

Если вдруг не могут - скажите обязательно!

[ВАВАНчик]

А не продали ли Вашу квартиру уже новому физ лицу, как это было тут: http://podrobnosti.ua/video/summary/2012/11/06/868990.html http://podrobnosti.ua/video/summary/2012/11/10/869866.html

[sofi]

Добрый день, уважаемые форумчане!

 

У знакомой кредитпром уступил кредитный договор какому-то человеку, используя финансовую компанию как "прокладку". Причем ни адреса этого физика, ни его номера телефона теперь давать не хотят.

По слухам, этот человек собирается забирать у знакомой квартиру без суда. Такое вообще возможно?

 

Еще у меня вопрос - разве можно уступить долг по кредиту на физ. лицо? Как же лицензии или что там получают банки для кредитования? 

Что говорит по этому поводу закон?

Ниже комментарий к нормам ГК, регулирующим уступку долга. Извините, что так много букв, это для "студентов", типо меня., и чтобы не "бегать" по инету.

Пока что не ясно, имеет ли право такая контора как банк ваще че -нибудь, связанное с клиентом передавать третьим лицам.

Если "банковская тайна" не фикция, то как можно передать права, не раскрыв при этом тайну?

В реестре полно решений по обращению налоговиков в суд "за раскрытием банковской тайны" А тут бурную деятельность развели по сливу кредитов. Оправдываются - пунктом договора, который нужно было признавать недействительным.

Второй момент : а может ли кто- угодно быть правоприемником, кто может быть правоприемником банка по договору отступления требования? 

учитывая, что кредитный договор = это сложный договор, с множеством условий надо смотреть, а что конторе собственно передали.

банковский кредит (ст.2 Зу о бибд) - право вымоги боргу  - факторинг 

Требуется ли лицензия на право вымоги боргу конторе  "финустанва "рога и копыта"по цесии?

 

ст.512ЦК Підстави для заміни кредитора у зобовязанні.

1. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

2. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

3. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

 

Коментар:

 

Коментована стаття визначає перелік основних підстав для заміни кредитора у зобов'язанні. Цей перелік є розширеним у порівнянні із правилами ЦК 1963 р. та включає, крім відступлення права вимоги, також і інші підстави.

Першою підставою заміни кредитора у зобов'язанні є відступлення права вимоги. Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити. Договір відступлення права вимоги також в практиці ділового обороту називається "договором цесії", а його суб'єкти відповідно "цедентом" (старий кредитор) та "цесіонарієм" (новий кредитор). Договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов'язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги. В такому випадку на відносини цесії розповсюджують положення про договір купівлі-продажу (див. коментар до ст. 656 ЦК). Якщо договір відступлення права вимоги є безоплатним, тобто права по зобов'язанню переходять до нового кредитора без якогось зустрічного надання), такі відносини регулюються також нормами про дарування. Також спеціальним договором, по суті спрямованим на передачу права вимоги, є договір факторингу.

Про форму договору цесії та особливості його укладення див. коментар до ст. 513 та ст. 516 ЦК.

Самостійною підставою заміни кредитора у зобов'язанні є правонаступництво. В даному випадку мова йдеться про так зване загальне правонаступництво, на підставі якого до правонаступника переходить весь обсяг прав та обов'язків попереднього суб'єкта, в тому числі права кредитора в окремому зобов'язанні. Для фізичних осіб правонаступництво виникає в разі спадкування, коли до спадкоємців переходять права та обов'язки спадкодавця в межах спадкового майна. Наприклад, в разі смерті особи, яка уклала договір банківського вкладу, до її спадкоємців переходять права вкладника за таким договором. Універсальне правонаступництво для юридичних осіб може наступати в разі їх припинення з правонаступництвом (див. коментар до ст. 104 ЦК). Припинення юридичної особи з правонаступництвом, або говорячи термінологією Господарського кодексу України, реорганізація юридичної особи може проводитися у формі злиття, приєднання, поділу тощо. В такому випадку права кредитора у зобов'язанні перейдуть до правонаступника за передавальним або розподільчим балансом.

Самостійною підставою для заміни кредитора у зобов'язанні є також виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). Зазначені підстави завжди тягнули за собою перехід до поручителя або майнового поручителя прав кредитора у зобов'язанні, але вперше коментованою статтею вони були закріплені в якості загального правила. Див. також коментар до ст. 556 ЦК.

Підставою для заміни кредитора у зобов'язанні є також виконання обов'язку боржника третьою особою. Можливість покладення виконання зобов'язання на третю особу передбачена ст. 528 ЦК. В цьому випадку кредитор зобов'язаний прийняти належне виконання, запропоноване йому третьою особою. Виконавши зобов'язання замість боржника, третя особа сама становиться кредитором та має право вимагати від боржника виконання зобов'язання на свою користь. Така юридична конструкція в теорії цивільного права отримала назву "суброгація" (від лат. subrogatio, subrogare - "обрання замість"). Суброгація має багато спільного з регресними зобов'язаннями. Основною відмінністю суброгації від регресу є те, що при суброгації до нового кредитора переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями та/або запереченнями, а регресне зобов'язання породжує нове право.

Перелік підстав заміни кредитора, закріплений коментованою статтею, не є вичерпним. Частина 2 статті встановлює, що заміна кредитора може відбуватися і з інших підстав, встановлених у законі. Так, наприклад, відповідно до положень ч. 4 ст. 362 ЦК права кредитора можуть бути переведені на співвласника на підставі судового рішення, в разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права співвласника на купівлю такої частки. Подібне право має наймач житла в разі порушення його переважного права на укладення договору житлового найму на новий строк (ст. 822 ЦК).

Частина 3 коментованої статті забороняє заміну кредитора у зобов'язанні якщо це встановлено договором або законом. Тобто сторони договору є вільними у включенні в зміст договору умови про заборону заміни кредитора. В такому випадку кредитор за договором не вправі буде передавати свої права іншій особі. А в разі смерті кредитора-фізичної особи зобов'язання припиниться. Зобов'язання, по яким не дозволяється заміна кредитора, визначені також ЦК (наприклад, ст. 515 ЦК, ст. 1008 ЦК (припинення договору доручення смертю довірителя або повіреного тощо).

ст.513 Форма правочину, щодо заміни кредитора у зобовязанні

1. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

2. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

 

Коментар:

 

Коментована стаття встановлює основні правила визначення форми правочину щодо зміни кредитора у зобов'язанні (форму договору цесії). За загальним правилом форма правочину щодо заміни кредитора має бути такою самою, що і форма правочину, на підставі якого виникло основне зобов'язання. Тобто, якщо основний правочин був вчинений в усній формі, усно може бути оформлена і заміна кредитора. Якщо основний правочин було вчинено в письмовій формі, обов'язкова письмова форма встановлюється і щодо правочину про заміну кредитора.

На сьогодні в практиці ділового обороту існує дискусія стосовно того, чи є нотаріальне посвідчення правочину його формою. Ця дискусія породжує питання щодо застосування коментованої статті: чи необхідно нотаріально посвідчувати правочин щодо заміни кредитора, якщо основний правочин був нотаріально посвідчений. Якщо формою правочину вважати тільки усну та письмову, правочин щодо заміни кредитора в будь-якому випадку має бути вчинений в письмовій формі, а нотаріальне посвідчення залишається на розсуд сторін. Якщо нотаріальне посвідчення вважати кваліфікованою формою правочину, то і правочин щодо заміни кредитора треба обов'язково посвідчувати нотаріально. Судова практика поки що не надала відповіді на це питання, але, на нашу думку, якщо тлумачити коментовану статтю, беручи до уваги частину 2, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі нотаріально посвідченого правочину, також має бути посвідчений нотаріально.

Державна реєстрація правочину не вважається його формою, тому частина 2 коментованої статті передбачає спеціальне правило, відповідно до якого якщо основне зобов'язання виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, правочин щодо заміни кредитора у такому зобов'язанні також має бути зареєстрований. Порядок реєстрації цього правочину буде такий самий, що і порядок реєстрації правочину, із якого виникло основне зобов'язання, і здійснюватися тим саме суб'єктом реєстрації, що і реєстрація основного правочину.

Стаття 514. Обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні

1. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

 

Коментар:

 

В разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним. Отже, виходячи із загальних правил та положень коментованої статті, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора.

Обсяг цих прав (наприклад, сума заборгованості, права на стягнення відсотків, штрафних санкцій тощо) та умови (наприклад, боржник може виконати зобов'язання тільки за умови надання певної інформації) визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора. Тобто новий кредитор отримує право вимагати виплати, наприклад, процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі, що існував на момент підписання договору цесії або переходу до нього прав кредитора іншим чином.

Разом з тим зазначене положення є диспозитивним, отже інші правила можуть бути встановлені договором або законом. Суб'єкти зобов'язання можуть провести заміну кредитора лише в певній частині, тобто передати новому кредитору тільки частину прав старого кредитора. Це є можливим в разі подільності права вимоги кредитора, наприклад, в грошових зобов'язаннях. В такому випадку зобов'язання перетвориться на зобов'язання з множинністю осіб на стороні кредитора.

Обмеження обсягу прав, які переходять до нового кредитора, можуть визначатися також законом. Так, в разі спадкування до спадкоємців не можуть переходити права спадкодавця, нерозривно пов'язані з його особою (наприклад, право на стягнення аліментів), та права, передача яких заборонена законом (наприклад, право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я спадкодавця).

 

Стаття 515. Зобов'язання, в яких заміна кредитора не допускається

1. Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

 

Коментар:

 

Коментована стаття містить загальне правило визначення зобов'язань, в яких не допускається заміна кредитора. Так заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора. ЦК наводить лише один приклад такого зобов'язання - це зобов'язання про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи. Дане зобов'язання є яскравим прикладом нерозривної пов'язаності зобов'язання з особою кредитора. Якщо шкода завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, мета існування зобов'язання по відшкодуванню такої шкоди є відновлення здоров'я потерпілого або відшкодування йому витрат, пов'язаних з ушкодженням здоров'я або втраченого прибутку. Якщо мова йдеться про відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи, то виходячи із змісту ст. 1200 право на таке відшкодування мають утриманці померлого, отже фактично відшкодування шкоди полягає у наданні утриманцям засобу для існування. У зв'язку з цим логічним є те, що у вищевизначених зобов'язаннях права кредитора (потерпілого) не можуть бути передані якійсь іншій особі.

В цілому перелік зобов'язань, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, є невичерпним, тобто в кожному разі треба аналізувати зв'язок прав кредитора у зобов'язанні з його особою. Так, наприклад, право на стягнення аліментів мають особи, чітко визначені Сімейним кодексом (ч. 2 ст. 75, ст. 181 тощо). Якщо особа не має статусу дитини, батька, мати тощо, вона не в праві претендувати на виплату їй аліментів. Отже право на стягнення аліментів не може бути передано іншому кредитору ані за договором відступлення права вимоги, ані в разі загального правонаступництва. Теж саме стосується сплати пенсій, соціальних виплат тощо.

Стаття 516. Порядок заміни кредитора у зобов'язанні

 

1. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

 

Коментар:

 

Коментована стаття містить класичне правило про те, що для заміни кредитора згода боржника не є обов'язковою. Це випливає із того, що боржникові байдуже, кому виконувати зобов'язання: старому кредитору чи кредитору новому.

Правило частини 1 коментованої статті означає, що, наприклад, договір відступлення права вимоги (цесії) може бути підписаний тільки старим та новим кредиторами без визначення волі боржника. В практиці ділового обороту часто зустрічаються договори відступлення права вимоги, що підписуються трьома особами: старим кредитором, новим кредитором та боржником. Це є можливим з точки зору реалізації принципу свободи договору та у зв'язку з тим, що боржника все одно треба повідомляти про заміну кредитора, але не є необхідним.

Разом з тим, зазначене правило є диспозитивним, отже договором або законом може бути встановлене обов'язкове узгодження боржником заміни кредитора у зобов'язанні.

Незважаючи на те, що воля боржника за загальним правилом не береться до уваги в разі заміни кредитора у зобов'язанні, частина 2 коментованої статті визначає необхідність письмового повідомлення про це боржника. Боржник має знати, на користь кого він повинен виконати зобов'язання. Стаття чітко не визначає, на кого покладається обов'язок повідомлення боржника про заміну кредитора. Тобто, в принципі це може зробити як старий кредитор, так і новий. Разом з тим, оскільки ризики неповідомлення боржника несе новий кредитор, логічним ж те, що саме він має турбуватися про належне повідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він може виконати зобов'язання старому кредитору, і таке виконання буде вважатися належним. І як будь-яке належне виконання, виконання зобов'язання на користь старого кредитора буде означати припинення зобов'язання для боржника (ст. 599 ЦК). Тобто новий кредитор буде не в праві вимагати від боржника виконання на свою користь. Єдине право, що залишиться у нового кредитора в такому випадку - це право вимагати від старого кредитора передачі всього отриманого від боржника як безпідставного збагачення (ст. ст. 1212 - 1214 ЦК).

 

Стаття 517. Докази прав нового кредитора у зобов'язанні

1. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

2. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

 

Коментар:

 

Оскільки до нового кредитора у зобов'язанні переходять всі права первісного кредитора. Останній за правилами коментованої статті повинен передати новому кредитору всі документи, що засвідчують його права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Конкретний перелік документів та інформації, які мають бути передані новому кредитору, бажано передбачити у договорі відступлення права вимоги або в додатку до нього. Якщо заміна кредитора здійснюється на якихось інших, крім договору, підставах, перелік необхідних документів та інформації визначається виходячи із суті зобов'язання, яке існує між боржником та первісним кредитором. Як правило, до необхідних документів відноситься договір, на підставі якого виникло право первісного кредитора, первісні бухгалтерські документи (накладні, що засвідчують факт передачі товару, платіжні доручення про сплату грошових коштів, акти приймання-передачі робіт або послуг тощо). Важливою для здійснення прав кредитора інформацією можна вважати інформацію про боржника як такого, зміст переговорів, що велися з боржником тощо.

Оскільки саме на боржника покладається ризик виконання зобов'язання неналежному кредитору, частина 2 коментованої статті надає йому право не виконувати свій обов'язок новому кредитору до надання йому доказів наявності у нового кредитора відповідних прав. Коментована стаття не містить переліку доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Перелік доказів залежить від того, на якій підставі здійснювалася заміна кредитора. Отже це може бути договір відступлення права вимоги та відповідний акт приймання-передачі прав, якщо заміна кредитора здійснюється на підставі договору. Якщо мала місце реорганізація юридичної особи, доказом прав нового кредитора може бути передавальний або розподільний баланс. Якщо права перейшли до нового кредитора в результаті спадкування, доказом цього є свідоцтво про право на спадщину тощо.

Порядок надання боржнику доказів переходу прав до нового кредитора узгоджується сторонами (боржником та новим кредитором). Якихось чітких вимог до такого порядку законодавством не встановлено, отже певні вимоги до оформлення доказування можуть бути висунуті боржником (наприклад, вимога надати нотаріально засвідчені копії підтверджувальних документів або показати оригінали таких документів та надати копії, засвідчені підписом та (в разі наявності) печаткою нового кредитора.

Стаття 518. Заперечення боржника проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні

1. Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

2. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

 

Коментар:

 

Заміна кредитора у зобов'язанні за загальним правилом не впливає на його зміст. Отже права боржника щодо нового кредитора залишаються такими саме, як і його права щодо первісного кредитора. А саме, боржнику надається право висувати проти вимоги нового кредитора ті ж саме заперечення, які він мав проти первісного кредитора. Це можуть бути зустрічні вимоги до первісного кредитора, заперечення, пов'язанні із простроченням первісного кредитора, наявністю обставин непереборної сили тощо. Обсяг та зміст заперечень боржника визначається на момент одержання ним письмового повідомлення про заміну кредитора. Отже, якщо до моменту одержання боржником такого повідомлення обставина, на якій ґрунтувалося заперечення боржника, зникла (наприклад, закінчилася дія непереборної сили), він не може висувати відповідні заперечення новому кредитору. Окремим випадком збереження прав боржника в разі заміни кредитора є, передбачене ст. 603 ЦК, право боржника пред'явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, обсяг його заперечень визначається на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором. Тобто на момент, коли боржник фактично дізнався про заміну кредитора у його зобов'язанні.

Якщо боржник, якого не повідомили про заміну кредитора, до пред'явлення йому вимоги новим кредитором виконав свій обов'язок на користь старого кредитора, таке виконання буде вважатися належним (ч. 2 ст. 516 ЦК). В такому разі, проти вимоги нового кредитора боржник вправі виснути заперечення, які він мав на момент виконання. Тобто фактично в такому випадку боржник вправі не виконувати обов'язок на користь нового кредитора.

Стаття 519. Відповідальність первісного кредитора у зобов'язанні

 

1. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

 

Коментар:

 

Коментована стаття визначає обсяг відповідальності старого кредитора перед новим кредитором. Тут втілюється загальне положення цивільно-правової відповідальності, відповідно до якого підставою відповідальності може бути власна неправомірна поведінка. Отже старий кредитор буде відповідати перед новим кредитором у зобов'язанні тільки за недійсність переданої йому вимоги. Тобто відповідальність старого кредитора може настати, якщо передана вимога є недійсною внаслідок припинення первісного зобов'язання (виконанням, неможливістю виконання тощо), а також, наприклад, в разі визнання недійсним правочину, який був підставою виникнення первісного зобов'язання. Тільки в такому випадку на старого кредитора може бути покладений обов'язок відшкодувати новому кредитору завдані збитки та/або сплатити передбачені штрафні санкції. Якщо боржник не виконує свого зобов'язання перед новим кредитором, відповідальність за це має нести сам боржник. Старий кредитор за дії боржника не відповідає, крім випадків, коли він поручився за нього перед новим кредитором. Порука старого кредитора за боржника надається за правилами § 3 Глави 49 ЦК, тобто між старим та новим кредиторами також має бути укладений договір поруки або умова про поруку має бути прописана в договорі відступлення права вимоги. Як правило, порука старого кредитора за боржника надається в разі заміни кредитора на підставі договору відступлення права вимоги.

[у.zaporozhskiy]

А что за застереження и почему только после 16.10.2011?

 

Я немного ошибся с дня вступления в силу от 14.01.2009 р. ЗАКОНУ УКРАЇНИ

Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва

  Стаття 38. Право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки

Якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

(частина перша статті 38 із змінами, внесеними

 згідно із Законом України від 25.12.2008 р. N 800-VI)

Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.

 

Стаття 36. Позасудове врегулювання

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

 

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Именно им были внесены изменения в ЗУ об ипотеке, которые позволили включать в договора такие застереження.

[swedianbastardo]

 

Ниже комментарий к нормам ГК, регулирующим уступку долга. Извините, что так много букв, это для "студентов", типо меня., и чтобы не "бегать" по инету.

Из того, что я понял информация передается на основании обязательства вытекающего из 517 ГК.

А что вы имеете в виду под этим: 

"Требуется ли лицензия на право вымоги боргу конторе  "финустанва "рога и копыта"по цесии?"?

[swedianbastardo]

Я немного ошибся с дня вступления в силу от 14.01.2009 р. ЗАКОНУ УКРАЇНИ

Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва

  Стаття 38. Право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки

Якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

(частина перша статті 38 із змінами, внесеними

 згідно із Законом України від 25.12.2008 р. N 800-VI)

Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.

 

Стаття 36. Позасудове врегулювання

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

 

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Именно им были внесены изменения в ЗУ об ипотеке, которые позволили включать в договора такие застереження.

 

Спасибо! То есть если нет подобного "застереження" - следовательно забрать ничего не могут?

[valmak]

Любое застереження до 2009 года в договорах ипотеки - Никчемно. Есть практика ВГСУ по "Тамірі"

[у.zaporozhskiy]

Спасибо! То есть если нет подобного "застереження" - следовательно забрать ничего не могут?

 

Просто так -- да.

И то как видите существует определенная процедура.

но есть исполнительная напись нотариуса, так что нужно этот вопрос держать на контроле в исполнительной службе по месту нахождению предмета ипотеки.

[у.zaporozhskiy]

Любое застереження до 2009 года в договорах ипотеки - Никчемно. Есть практика ВГСУ по "Тамірі"

Есть ли у Вас ссылка?

[swedianbastardo]

Есть ли у Вас ссылка?

Я прошу прощения, но по логике - откуда взяться "застереженню" в договоре ипотеки до 2009 года, если оно не было предусмотрено действующим на тот момент ЗУ?

[у.zaporozhskiy]

Я прошу прощения, но по логике - откуда взяться "застереженню" в договоре ипотеки до 2009 года, если оно не было предусмотрено действующим на тот момент ЗУ?

всякое может быть.

Мне такой договор попадался.

Здесь действует свобода договора.

Сложно себе представить, что кому-то могло прийти в голову предусмотреть такое застереження, но в одном из договоров 2008 года оно было.

[valmak]

Я прошу прощения, но по логике - откуда взяться "застереженню" в договоре ипотеки до 2009 года, если оно не было предусмотрено действующим на тот момент ЗУ?

Застереження были массово. Более того: по ним массово шли ИСПОЛНЕНИЯ! Более того, у меня есть решения админсуда ( беспредельные) что мол, всё правильно : бачили очи шо купували ( в стиле).

Но , как я говорил, есть решение по "ТАмире" в котором впервые высший Господарский Суд узрел: "А король то голый: Нельзя применять застереження- не предусмотрено законом!"

[ВАВАНчик]

есть решение по "ТАмире" ...

Ну и где оно?

В реестре на Таміре в ВГСУ выдает 161 дело. Все перебирать?

[ВАВАНчик]

Ну и где оно?

В реестре на Таміре в ВГСУ выдает 161 дело. Все перебирать?

Перебрал.

 

Застереження были массово. Более того: по ним массово шли ИСПОЛНЕНИЯ! Более того, у меня есть решения админсуда ( беспредельные) что мол, всё правильно : бачили очи шо купували ( в стиле).

Но , как я говорил, есть решение по "ТАмире" в котором впервые высший Господарский Суд узрел: "А король то голый: Нельзя применять застереження- не предусмотрено законом!"

Вот это наверное ОНО http://reyestr.court.gov.ua/Review/18762778 :

 

З урахуванням принципу незворотності дії у часі законів та інших нормативно-правових актів, закріпленого ч. 1 ст. 58 Конституції України, зміни, внесені до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" Законом України від 25.12.2008 "Про запобігання випливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", якими застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке міститься в іпотечному договорі, прирівняне за правовими наслідками до окремого договору між боржником і кредитором про задоволення вимог кредитора, не можуть бути застосовані до відносин, що складалися між учасниками судового спору у даній справі, які виникли до зазначених змін.

Таким чином, апеляційний суд дійшов підставного висновку про те, що відповідно до Закону України "Про іпотеку" у редакції від 23.02.2006 передача права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя в рахунок виконання основного зобовязання у позасудовому порядку можлива лише на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, але ніяк не на підставі застереження в іпотечному договорі. Таке застереження може тільки визначати умови договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

[valmak]

Очень правильно нашли решение по ТАмире. Оно. Там есть ещё "связанные" с ним. Но суть - можно их этого.