Постановление ВСУ по пересмотру об удовлетворении требовании КС "кредит союз" о взыскании задолженности с поручителей

[у.zaporozhskiy]

www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/.../6-3цс13.doc‎

 

 

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року                                                                             м. Київ

 

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

 

головуючого

Яреми А.Г.,

 

суддів:

Григор’євої Л.І.,

Гуменюка В.І.,

Онопенка В.В.,

Охрімчук Л.І.,

Романюка Я.М.,

Сеніна Ю.Л.,-

 

Лященко Н.П.,

Патрюка М.В.,

 

 

 

 

 

розглянувши в судовому засіданні заяву кредитної спілки «Кредит-Союз» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 вересня 2012 року у справі за позовом кредитної спілки «Кредит-Союз» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного підприємства «Екопромтранс» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

У січні 2010 року кредитна спілка «Кредит-Союз» (далі - КС «Кредит-Союз») звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного підприємства «Екопромтранс» (далі - ПП «Екопромтранс») про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначала, що 24 червня 2008 року між КС «Кредит-Союз» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір НОМЕР_1, згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит на суму 30 тис. грн зі строком повернення до 24 червня 2009 року. За вищевказаним договором кредиту відповідач отримав протягом 2008 року 51 699 грн 99 коп. та зобов'язався повернути отриману суму кредиту зі сплатою процентів за користування кредитом у строки відповідно до передбаченого договором графіка.

Для забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_1 цього самого дня між КС «Кредит-Союз» і ОСОБА_3, ОСОБА_2, а 25 червня 2008 року - ПП «Екопромтранс» були укладені окремі договори поруки, за умовами яких останні взяли на себе зобов’язання відповідати перед кредитною спілкою за виконання позичальником своїх зобов’язань за договором кредиту.

Взяті на себе зобов’язання щодо повернення коштів та сплати процентів за кредитом ОСОБА_1 не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість.

У зв’язку з вищевикладеним позивач просив стягнути солідарно з відповідачів  заборгованість на суму 49 855 грн 97 коп. за кредитним договором і 499 грн судового збору та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкас від 13 лютого 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 9 серпня 2012 року, позов КС «Кредит-Союз» задоволено частково: стягнуто зі ОСОБА_1 на користь КС «Кредит-Союз» заборгованість за кредитним договором НОМЕР_1 від 24 червня 2008 року в розмірі 49 855 грн   97 коп., а саме: 27 241 грн 77 коп. непогашеної суми кредиту з урахуванням індексу інфляції, 11 837 грн 12 коп. процентів за користування кредитом, 10 777 грн 08 коп. додаткових процентів за користування кредитом; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 вересня 2012 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у вищезазначеній справі за касаційною скаргою КС «Кредит-Союз» на рішення Придніпровського районного суду м. Черкас від 13 лютого 2012 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 9 серпня 2012 року.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд рішення колегії суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 вересня 2012 року         КС «Кредит-Союз» порушує питання про скасування рішення суду касаційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), – неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: ст. 251, ч. 1 ст. 252, ст. 253, ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення КС «Кредит-Союз» посилається на ухвалу Верховного Суду України від 18 травня 2011 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2011 року.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваних судових рішень підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Судами встановлено, що 24 червня 2008 року між КС «Кредит-Союз» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір НОМЕР_1, за умовами якого останньому надано кредит в розмірі 30 тис. грн строком до 24 червня 2009 року (п 8.2). Відповідач  зобов'язався повернути отриману суму кредиту зі сплатою процентів за користування грошима в строки відповідно до передбаченого договором графіка. За вказаним договором ОСОБА_1 отримав протягом 2008 року 51 699 грн 99 коп.

24 червня 2008 року з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов’язань взятих за кредитним договором КС «Кредит-Союз» було укладено договори поруки: зі ОСОБА_3 (а.с. 7) та  ОСОБА_2 (а.с. 8), а   25 червня 2008 року - з ПП «Екопромтранс».

 

Згідно з умовами вищевказаних договорів поручителі взяли на себе зобов’язання відповідати перед КС «Кредит-Союз» за виконання ОСОБА_1 своїх зобов’язань за кредитним договором, як солідарні боржники. Термін дії договорів поруки зазначено в п. 4.1 – до закінчення трирічного строку від останнього дня, передбаченого для виконання зобов’язань за договором кредиту.

У зв’язку з невиконанням боржником взятих на себе зобов’язань, позивач пред’явив вимоги до нього та поручителів про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором.

 Задовольняючи частково позов КС «Кредит-Союз» та стягуючи суму заборгованості лише з боржника, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися й суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що договором поруки не встановлено строку припинення поруки, а тому має застосовуватися ч. 4 ст. 559 ЦК України, відповідно до якої порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Строк виконання ОСОБА_1 основного зобов’язання визначено кредитним договором до 24 червня 2009 року. Пред’явивши позов у січні 2010 року, позивач пропустив визначений ч. 4 ст. 559 ЦК України строк пред’явлення вимог до поручителів.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення зі ОСОБА_3, ОСОБА_2, ПП «Екопромтранс» заборгованості за кредитним договором у зв’язку з припиненням договору поруки.

Разом із тим у судових рішеннях, доданих до заяви КС «Кредит-Союз» як приклад неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, міститься висновок згідно з яким умова договору про дію поруки протягом трьох років з дня настання строку виконання основного зобов’язання є установленням строку дії поруки, оскільки відповідає вимогам ч. 1 ст. 251, 252 ЦК України .

Таким чином, існує неоднакове застосування касаційним судом норм матеріального права, а саме: ст. 251, ч. 1 ст. 252, ст. 253, ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом зазначеної норми матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Згідно із ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Відповідно до чч. 1, 3 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

На підставі ч. 1 ст. 252, ч. 1 ст. 253 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок

Згідно з п. 4.1 договорів поруки від 24 червня 2008 року та від 25 червня 2008 року, укладених КС «Кредит-Союз» з поручителями: ОСОБА_3,  ОСОБА_2 і ПП «Екопромтранс» - договір вступає в силу з моменту його підписання й діє до закінчення трирічного терміну від останнього дня, передбаченого для виконання зобов'язань за договором кредиту. У разі якщо кредитором не пред'явлено вимоги до поручителя протягом трьох років, починаючи від останнього дня, передбаченого для виконання зобов'язань за договором кредиту, порука припиняється (а.с. 7-9). 

Отже, договорами поруки встановлено строк її припинення – після закінчення трьох років, починаючи від останнього дня, передбаченого для виконання зобов'язань за договором кредиту.

Підпунктами 8.2, 8.8 кредитного договору НОМЕР_1 від 24 червня               2008 року, укладеного між КС «Кредит-Союз» і ОСОБА_1, установлено дію цього договору до 24 червня 2009 року. Отже, днем настання строку виконання основного зобов’язання, з якого починається відлік трирічного строку для пред’явлення кредитором вимоги до поручителів, буде – 25 червня                 2009 року, а припинення поруки відповідно до вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України – 25 червня 2012 року.

Такого самого по суті висновку дійшов і суд касаційної інстанції в ухвалі Верховного Суду України від 18 травня 2011 року та ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від          14 грудня 2011 року і він відповідає установленим обставинам справи та нормам матеріального права, а висновки суду у справі, яка є предметом перегляду, не ґрунтуються на вимогах матеріального права.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 360-4 ЦПК України суд задовольняє заяву в разі наявності однієї з підстав, передбачених ст. 355 цього Кодексу. Якщо суд установить, що судове  рішення у справі, яка переглядається, є незаконним, він скасовує його повністю  або частково і направляє справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

За таких обставин заява КС «Кредит-Союз» підлягає задоволенню, а ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 вересня 2012 року - скасуванню з передачею справи на новий касаційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 355, 360-2, 360-3, 360-5 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

Заяву кредитної спілки «Кредит-Союз» задовольнити.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 вересня 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

 

Головуючий                            А.Г. Ярема

 

 

Судді:                                      Л.І. Григор’єва

 

Л.І. Охрімчук

В.І. Гуменюк

М.В. Патрюк

 

Н.П. Лященко

Я.М. Романюк

 

В.В. Онопенко

Ю.Л. Сенін

 

 

 

 

 

 

Правова позиція, висловлена Верховним Судом України в постанові від 13 лютого 2013 року в справі №6-3цс13.

 

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Договорами поруки встановлено строк її припинення – після закінчення трьох років, починаючи від останнього дня, передбаченого для виконання зобов'язань за договором кредиту, а тому оскільки кредитним договором установлено дію цього договору до 24 червня 2009 року, то днем настання строку виконання основного зобов’язання, з якого починається відлік трирічного строку для пред’явлення кредитором вимоги до поручителів, буде – 25 червня 2009 року, а припинення поруки відповідно до вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України – 25 червня 2012 року.

 

 

 

Суддя Верховного Суду України                                               Н.П. Лященко

[logoped]

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. 

 

И это надо было разъяснять   

[у.zaporozhskiy]

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. 

 

И это надо было разъяснять   

 

 

 

Данное постановление хорошо тем, что показывает, как правильно должен быть составлен пункт о сроке поручительства

Постановление было использовано в решении апелляционного суда Кировоградской области (http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6062) для отказа во взыскании задолженности с поручителя (в связи с тем, что срок поручительства договоре с ощадбанком не был установлен).

Ощад юридически не грамотно сформулировав пункт договора поручительства, а именно: уровняв понятия исковой давности и специального срока для обращения с иском к поручителю, сам выкопал себе яму.