Постановление ВХСУ о прекращении кредитных договоров и договоров ипотеки с Банком регионального развития

[ANTIRAID]

Державний герб України

 

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

"22" лютого 2012 р. Справа № 33/206 

 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

 

Головуючого: Мирошниченка С.В.,

Суддів: Князькова В.В., Хрипуна О.О.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Заступника прокурора міста Києва;

 

Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку";

 

Національний банк України в особі Головного управління НБУ по місту Києву та Київській області

 

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2011 р.

 

у справі № 33/206 господарського суду міста Києва

 

за позовом Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод"

 

до Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку"

 

треті особи Закрите акціонерне товариство "С.В.Т.А.";

 

Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_1;

 

Національний банк України в особі Головного управління НБУ по місту Києву та Київській області

 

про визнання зобовязання припиненим

 

за позовом третьої особи з самостійними вимогами

 

Закрите акціонерне товариство "С.В.Т.А." 

 

до Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку"

 

за участю Прокуратури міста Києва

 

про визнання зобовязання припиненим 

 

За участю представників сторін:

 

позивача:Демидюк О.Б.

відповідача:Дмитрішин Д.М.

третьої особи-1:Демидюк О.Б.

третьої особи-2:Не зявилися

третьої особи-3:Боднарчук І.В.

Прокуратури:Савицька О.В. 

 

ВСТАНОВИВ:

 

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.10.2011 р. (суддя Мудрий С.М.) позов ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» задоволено частково. Визнано припиненим кредитний договір № 14/10-144 від 11.10.2007 р., укладений між АБ «Банк регіонального розвитку»та ВАТ «Івано-Франківський арматурний завод» (правонаступником якого є ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод») зі змінами, внесеними на підставі додаткових угод до нього № 1 від 16.10.2007 р., № 2 від 23.10.2007 р., № 3 від 30.10.2007 р., № 4 від 06.11.2007 р., № 5 від 13.11.2007 р., № 6 від 14.11.2007 р., № 7 від 07.02.2008 р., № 8 від 11.02.2008 р., № 9 від 05.03.2008 р., № 10 від 06.03.2008 р., № 11 від 19.03.2008 р., № 12 від 17.04.2008 р., № 13 від 05.05.2008 р., № 14 від 06.10.2008 р., № 15 від 08.12.2008 р., № 16 від 15.12.2008 р., № 17 від 05.01.2009 р., № 18 від 26.02.2009 р., № 19 від 01.04.2009 р., № 20 від 30.06.2009 р., № 21 від 04.12.2009 р., з 03.09.2011 р.

 

Визнано відсутнім у АБ «Банк регіонального розвитку» право на стягнення з ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод»заборгованості за кредитним договором № 14/10-144 від 11.10.2007 р. зі змінами, внесеними на підставі додаткових угод до нього № 1 від 16.10.2007 р., № 2 від 23.10.2007 р., № 3 від 30.10.2007 р., № 4 від 06.11.2007 р., № 5 від 13.11.2007 р., № 6 від 14.11.2007 р., № 7 від 07.02.2008 р., № 8 від 11.02.2008 р., № 9 від 05.03.2008 р., № 10 від 06.03.2008 р., № 11 від 19.03.2008 р., № 12 від 17.04.2008 р., № 13 від 05.05.2008 р., № 14 від 06.10.2008 р., № 15 від 08.12.2008 р., № 16 від 15.12.2008 р., № 17 від 05.01.2009 р., № 18 від 26.02.2009 р., № 19 від 01.04.2009 р., № 20 від 30.06.2009 р., № 21 від 04.12.2009 р., з 03.09.2011 р.

 

В іншій частині у позові ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод»відмовлено.

 

Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ЗАТ «С.В.Т.А.» задоволено повністю. Визнано припиненим договір іпотеки від 11.10.2007 р., укладений між АБ «Банк регіонального розвитку» та ЗАТ «С.В.Т.А», посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 зареєстрований в реєстрі за № Д587, додатковий договір № 1 до нього від 27.11.2008 р., посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 зареєстрований в реєстрі за № 6246, додатковий договір № 2 до нього від 13.01.2009 р., посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 зареєстрований в реєстрі за № 85, додатковий договір № 3 до нього від 18.12.2009 р., посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 зареєстрований в реєстрі за № 3655, з 03.09.2011 р.

 

Визнано відсутнім у АБ «Банк регіонального розвитку»з 03.09.2011 р. право на предмет іпотеки за договором іпотеки від 11.10.2007 р., укладеним між АБ «Банк регіонального розвитку»та ЗАТ «С.В.Т.А», посвідченим приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 зареєстрованим в реєстрі за № Д587, додатковим договором № 1 до нього від 27.11.2008 р., посвідченим приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 зареєстрованим в реєстрі за №6246, додатковим договором № 2 до нього від 13.01.2009 р., посвідченим приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 зареєстрованим в реєстрі за № 85, додатковим договором № 3 до нього від 18.12.2009 р., посвідченим приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 зареєстрованим в реєстрі за № 3655, а саме: нежитлову будівлю: виробничий корпус № 3 (три), що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця Євгена (вул. Дадугіна), буд. 229г (двісті двадцять девять літера «г»), загальною площею 14930, 9 (чотирнадцять тисяч девятсот тридцять цілих девять десятих) кв.м., позначений літерою «А»на плані земельної ділянки.

 

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2011 р. (судді: Авдеєв П.В., Куксов В.В., Коршун Н.М.) вказане рішення місцевого господарського суду змінено в частині задоволення позовних вимог ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод», ЗАТ «С.В.Т.А» шляхом виключення з його мотивувальної частини посилання на припинення кредитного договору № 14/10-144 від 11.10.2007 р. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а зобовязання припинено внаслідок поєднання боржника і кредитора в одній особі. В іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

 

Не погоджуючись з рішенням та постановою господарських судів попередніх інстанцій, заступник прокурора міста Києва, АБ «Банк регіонального розвитку», Національний банк України в особі Головного управління НБУ по місту Києву та Київській області звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять постанову суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовів ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод»та ЗАТ «С.В.Т.А.»відмовити повністю. У касаційних скаргах заявники зазначають про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

 

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія Вищого господарського суду прийшла до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

 

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 11.10.2007 р. між АБ «Банк регіонального розвитку» та ВАТ «Івано-Франківський арматурний завод» укладено кредитний договір № 14/10-144, відповідно до умов якого банк відкрив відновлювальну кредитну лінію позивачу без безумовних зобовязань щодо надання грошових коштів, з можливістю надання позичальнику в її межах кредитів в гривнях, доларах США, євро та російських рублях, а позивач зобовязався використати кредити на цілі, визначені у кредитному договорі, своєчасно та у повному обсязі виплачувати відповідачеві проценти за користування кредитами, виконати інші умови кредитного договору і своєчасно повернути кредити. Ліміт кредитної лінії складає 12 120 000, 00 грн. або еквівалент цієї суми в доларах США за курсом, що встановлений НБУ на день видачі кожного з кредитів.

 

В подальшому між сторонами по кредитному договору № 14/10-144 від 11.10.2007 р. неодноразово укладалися додаткові угоди до нього.

 

В порядку забезпечення виконання кредитного договору, між АБ «Банк регіонального розвитку»(іпотекодержатель за договором) та ЗАТ «С.В.Т.А»(іпотекодавець за договором) укладено договір іпотеки від 11.10.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 зареєстрований в реєстрі за № Д587, а також додаткові угоди до нього.

 

Відповідно до положень п. 1.1 договору іпотеки, іпотекодавець зобовязався відповідати за виконання зобовязань ВАТ «Івано-Франківський арматурний завод»за кредитним договором № 14/10-144 від 11.10.2007 р., укладеним між АБ «Банк регіонального розвитку»та ВАТ «Івано-Франківський арматурний завод»та додатковими договорами до нього, що укладатимуться в майбутньому, за яким іпотекодержатель надав боржнику кредит в розмірі 2399061,48 доларів США на умовах та в порядку, встановлених кредитним договором, а боржник зобовязався в строк не пізніше 04.01.2010р. повернути заборгованість за кредитом та сплатити проценти в порядку та розмірі, встановленому к кредитному договорі та додаткових угодах до нього.

 

Згідно п. 1.2 договору іпотеки, в іпотеку передавалося наступне нерухоме майно: нежитлова будівля: виробничий корпус № 3 (три), що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця Євгена (вул. Дадугіна), буд. 229г, загальною площею 14930,9 кв.м., позначений літерою «А»на плані земельної ділянки.

 

Положеннями п. 3.2 договору іпотеки встановлено, що право іпотеки припиняється виконанням забезпечених іпотекою зобовязань, а також в інших випадках, передбачених ст. 17 Закону України «Про іпотеку».

 

Судами попередніх інстанцій також було встановлено, що протягом червня-вересня 2011 року ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» набуто право вимоги належне кредиторам АБ «Банк регіонального розвитку» відповідно до договорів про відступлення права вимоги, а саме: за договорами про відступлення права вимоги (цесії), укладеними між ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» та непідприємницьким товариством «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ІФД КапіталЪ», ОСОБА_2, ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-ЛАЙФ», ТОВ «Науково-виробнича фірма «Інпроект», ТОВ «Гамма-Консалтинг», ПрАТ «Мостобудівне управління 3», ПП «Еркер», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ПАТ «Комбінат «Тепличний», ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія»ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод»набуло право вимоги до АБ «Банк регіонального розвитку»на загальну суму 30041252, 18 грн., що повністю покриває розмір заборгованості ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод»перед АБ «Банк регіонального розвитку»за кредитним договором № 14/10-144 від 11.10.2007 р.

 

Приймаючи рішення від 11.10.2011 р., місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки після укладення кожного з вищевказаних договорів, ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» на адресу АБ «Банк регіонального розвитку» направлялися заяви про зарахування зустрічних вимог (вх. № у АБ «Банк регіонального розвитку»: № 978 від 11.07.2011 р.; № 985 від 13.07.2011 р.; № 1012 від 19.07.2011 р.; № 1028 від 21.07.2011р.; № 1180 від 11.08.2011 р.; № 1261 від 26.08.2011 р.; № 1291 від 02.09.2011 р.), то кредитний договір № 14/10-144 від 11.10.2007 р., а також похідне від нього зобовязання іпотеки є припиненими зарахуванням зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України.

 

Судом апеляційної інстанції було правильно встановлено, що такий висновок місцевого господарського суду суперечить висновкам Верховного Суду України, викладеним у постановах Верховного Суду України від 03.10.2011 р. та 10.10.2011 р., за якими встановлено неможливість зарахування зустрічних вимог у процедурі ліквідації банку, оскільки це призвело б до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого Законом України «Про банки і банківську діяльність».

 

При цьому судом апеляційної інстанції було правильно застосовано ч. 2 ст. 82 ГПК України, за якою обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобовязаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу.

 

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що на підставі укладених договорів про відступлення права вимоги (цесії) ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод»стало кредитором АБ «Банк регіонального розвитку» на загальну суму 30041252, 18 грн. Одночасно ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» є і боржником банку за кредитним договором № 14/10-144 від 11.10.2007 р.

 

Тобто, в правовідносинах, що виникли між ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод»та АБ «Банк регіонального розвитку», відбулося поєднання (в особі ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод») боржника і кредитора банку в грошовому зобовязанні.

 

На підставі ст. 606 ЦК України, зобовязання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

 

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з судом апеляційної інстанції, що законодавство України не ототожнює поняття правочин та зобовязання, зокрема, один правочин може містити в собі декілька зобовязань; в розумінні ст. 606 ЦК України припиняється саме зобовязання, а не правочин, внаслідок поєднання боржника і кредитора в одній особі.

 

Тому посилання скаржників в касаційних скаргах на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме ст. 606 ЦК України, не знайшло свого підтвердження при розгляді справи у Вищому господарському суді України.

 

Між АБ «Банк регіонального розвитку»та ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод»укладені правочини, в яких є одні і ті ж зобовязання один щодо одного, а саме грошові зобовязання, які підлягають припиненню у звязку з поєднанням в цьому зобовязанні боржника і кредитора в одній особі.

 

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оскільки ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» є по відношенню до АБ «Банк регіонального розвитку»як боржником (за кредитним договором № 14/10-144 від 11.10.2007 р.), так і кредитором (за договорами відступлення права вимоги (цесії)), то кредитний договір № 14/10-144 від 11.10.2007 р. є припиненим у звязку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

 

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

 

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки місцевого господарського суду з урахуванням змін, внесених судом апеляційної інстанції, такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права.

 

Суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що місцевий та апеляційний господарські суди в порядку ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України всебічно, повно і обєктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин місцевий та апеляційний господарські суди зясували дійсні права і обовязки сторін, правильно застосували матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

 

Посилання скаржників на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

 

Твердження скаржників про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови у даній справі не знайшли свого підтвердження, в звязку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

 

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, суд

 

ПОСТАНОВИВ:

 

Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення.

 

Касаційну скаргу Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" залишити без задоволення.

 

Касаційну скаргу Національного банку України в особі Головного управління НБУ по місту Києву та Київській області залишити без задоволення.

 

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2011 р. у справі № 33/206 залишити без змін.

 

Головуючий С.В. Мирошниченко

СуддіВ.В. Князьков

О.О. Хрипун

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/21675558

[sova]

Прикольно, новое толкование статьи 606 ГК, но выкрутили не плохо.