Определение ВССУГУД, оставившее в силе решение апелляционного суда Львовской области об отказе во взыскании с поручителя

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32997546

Державний герб України

У х в а л а

іменем   україни

14 серпня 2013  рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого      Гвоздика П.О.,    

суддів:                 Горелкіної Н.А.,            Наумчука М.І.,                            

Мартинюка В.І.,                                                     Ситнік О.М.,-                    

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення апеляційного суду Львівської області від 1 квітня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2009 року публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до суду з позовом, який згодом уточнило, до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором від 18 квітня 2006 року належним чином не виконує, унаслідок чого виникла кредитна заборгованість.

Посилаючись на те, що у забезпечення виконання вказаного кредитного договору з ОСОБА_4 було укладено договір поруки, за умовами якого остання зобов'язалася відповідати перед банком у тому ж обсязі, на тих же умовах та в ті ж строки, що і позичальник, ПАТ «УкрСиббанк», збільшивши позовні вимоги, просило стягнути в солідарному порядку з відповідачів кредитну заборгованість у розмірі 100 937, 69 швейцарських франків, що еквівалентно 890 833 грн 50 коп.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 7 грудня

2011 року позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі

88 421, 82 швейцарських франків, що в еквіваленті становить 780 373 грн

68 коп., з яких: 61 127 швейцарських франків (539 481 грн 11 коп.) - заборгованість за кредитом, 21 142, 44 швейцарських франків (186 594 грн

25 коп.) - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 6 152, 38 швейцарських франків (54 298 грн 32 коп.) - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 1 820 грн - судові витрати та 250 грн02 коп. - витрати на публікацію у пресі оголошення про виклик до суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 1 квітня 2013 року рішення Личаківського районного суду м. Львова від 7 грудня 2011 року в частині часткового задоволення позовних вимог скасовано й у цій частині ухвалено нове рішення, яким кредитну заборгованість у сумі  780 373 грн

68 коп. стягнуто з боржника ОСОБА_3, а в задоволенні таких вимог до поручителя ОСОБА_4 відмовлено, у решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ «УкрСиббанк» просить рішення апеляційного суду Львівської області від 1 квітня 2013 року скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення Личаківського районного суду м. Львова від 7 грудня 2011 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.  

Ухвалюючи рішення та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із того, що відповідальність за невиконання боржником умов кредитного договору лежить також і на поручителі, а відтак, сума кредитної заборгованості підлягає стягненню в солідарному порядку з божника та поручителя.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у стягненні заборгованості за кредитним договором з поручителя, суд апеляційної інстанції виходив із того, що вимога до поручителя заявлена банком після збігу шести місяців від дня настання строку (дострокового) виконання основного зобов'язання, тобто порука є припиненою й на поручителя не може бути покладено зобов'язання щодо погашення кредиту.

Судом установлено, що 18 квітня 2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та

ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за умовами якого

останній отримав кредит для інвестування житла в розмірі 69 073 швейцарських франків строком до 16 квітня 2027 року, зі сплатою відповідного відсотка за користування кредитними коштами.

На забезпечення виконання позичальником взятих на себе за вказаним договором зобов'язань, між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, згідно з яким відповідач поручилася перед позивачем за виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором із повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, винагороди, комісії, а також сплати пені у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань виникла кредитна заборгованість, розмір якої станом на

11 листопада 2011 року становить 100 937, 69 швейцарських франків, що еквівалентно 890 833 грн 50 коп., який складається із заборгованості за кредитом, заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та штрафу за неналежне виконання договору.

Пунктом 5.5. кредитного договору від 18 квітня 2006 року передбачено, що у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основного) та/або термінів сплати коштів за користування кредитом строком більше ніж на 5 календарних днів, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за користування кредитом за цим договором у порядку, визначеному в розділі 11 цього договору.

Згідно з п. 11 кредитного договору від 18 квітня 2006 року у випадку застосування будь-якого з пп. 2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 7.4, 9.2 цього договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, а кредит обов'язковим до повернення з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. У цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений заново термін у повному обсязі. У будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно з вимогою банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати надіслання банком вимоги позичальнику.

Як убачається з матеріалів справи, позивач надіслав боржнику та поручителю листа від 12 лютого 2009 року з вимогою дострокового повернення суми кредиту та процентів за його користування, при цьому визначив новий строк повернення вказаних коштів тривалістю 32 дні з дати отримання вимоги банку.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується

надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Загальні умови виконання зобов'язання зазначені у ст. 526 цього Кодексу.

За правилами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом  зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, божник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як роз'яснено у п. 24 постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов

договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Зі змісту договору поруки вбачається, що строк її припинення не встановлено, тому згідно з вимогами вказаних вище норм матеріального права, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, настання строку виконання зобов'язання в повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково не пред'явить вимоги до поручителя.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог до поручителя, апеляційний суд виходив із того, що вимога до поручителя заявлена банком після збігу шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, який настав 28 лютого 2009 року, тобто банку слід було звернутися до суду з позовом до 28 серпня 2009 року, тоді як з таким позовом банк звернувся тільки 18 вересня 2009 року.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується із встановленими у справі обставинами та матеріалами спарви.

За таких обставин, рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» відхилити.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 1 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                                            П.О. Гвоздик

Судді:                                                                                                                        Н.А. Горелкіна                                                            

В.І. Мартинюк                    

М.І. Наумчук      

О.М. Ситнік