Определение ВССУГУД, оставившее в силе решение Жовтневого райсуда Днепропетровской области об отказе Укрсиббанку во взыскани с поручителей

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25338455

Державний герб України

У Х В А Л А

  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 липня 2012 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Кузнєцова В.О.,  Суддів:Ізмайлової Т.Л.  Мартинюка В.І.,Кадєтової О.В., Мостової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа: Закрите акціонерне товариство «Калушліспромгосп», про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від  15 березня 2012 року,-                      

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2010 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа: ЗАТ «Калушліспромгосп», про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 577 330, 58 грн.

Вимоги за позовом обґрунтовувало тим, що між ним та                                 ТОВ «Калушліспромгосп» 31 жовтня 2006 року було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого ТОВ «Калушліспромгосп» надано кредит у розмірі                 1 000 000 грн. на строк до  30 жовтня 2009 року. За користування кредитом була встановлена процентна ставка у розмірі 17,5 %  річних.

В забезпечення виконання позичальником зобов'язання за даним договором 31 жовтня 2006 року, між банком та ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з кожним окремо, були укладені договори поруки, згідно яких ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 поручилися перед банком  за виконання позичальником в повному обсязі усіх обов'язків, що виникли з кредитного договору.

Оскільки боржник ТОВ «Калушліспромгосп» належним чином не виконує свої зобов'язання по кредитному договору, позивач просив стягнути в солідарному порядку з поручителів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та  ОСОБА_8 заборгованість за кредитним договором у розмірі 577 330,58 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 березня      2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про часткове задоволення позовних вимог. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь                          ПАТ «Укрсиббанк» м. Харкова заборгованість за кредитним договором від             31 жовтня 2006 року та договором поруки № 11066571000/01 в розмірі        577 330,58 грн. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ «Укрсиббанк»  м. Харкова заборгованість за кредитним договором від 31 жовтня 2006 року та договором поруки № 11066571000/02 в розмірі 577 330,58 грн. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ПАТ «Укрсиббанк» м. Харкова заборгованість за кредитним договором від 31 жовтня 2006 року та договором поруки № 11066571000/03 в розмірі      577 330,58 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте зазначеним вимогам ухвалене у справі судове рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 березня 2012 року не відповідає.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості, апеляційний суд виходив з того, що оскільки зобов'язання за основним договором не виконано, заборгованість за кредитним договором та процентам за користування кредитом не погашена, то відповідно дана заборгованість має бути стягнута з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 як поручителів за даним кредитним договором перед кредитором за невиконання ТОВ «Калушліспромгосп» усіх зобов'язань.

Однак, такий висновок зроблено судом без належного з`ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін, належної оцінки наданих ними доказів.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі  порушення  боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник  і поручитель відповідають перед кредитором  як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед  кредитором у тому ж  обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. Уразі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців  від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.  

Пред`явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.  При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. Сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам                          ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (Постанова Пленуму ВССУ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»).    

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31 жовтня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «Калушліспромгосп» був укладений кредитний договір, відповідно до якого останньому надано кредит у сумі  1 000 000 грн. строком до 30 жовтня 2009 року з виплатою процентів за користування кредитом у розмірі 17,5 %.

31 жовтня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6,          ОСОБА_7, ОСОБА_8 були укладені договори поруки, відповідно до яких останні зобов'язалися відповідати за зобов'язаннями ТОВ «Калушліспромгосп» по кредитному договору від 31 жовтня 2006 року.

Умовами договорів поруки № 11066571000/01, № 11066571000/02,                № 11066571000/03 від 31 жовтня 2006 року, а саме пунктами 3.2 передбачено, що порука припиняється з припиненням всіх зобов'язань позичальника за кредитним договором.    

Відповідно до п. 1.2.2 кредитного договору від 31 жовтня 2006 року, позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі у терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток № 1 до кредитного договору), якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору.

Згідно Додатку № 1 до кредитного договору від 31 жовтня 2006 року, що є графіком погашення кредиту та невід`ємною частиною кредитного договору, кінцевим терміном повернення позичальником кредитних грошових коштів є        30 жовтня 2009 року.

Отже, строк виконання основного зобов'язання настав 30 жовтня 2009 року.

Таким чином, встановивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову ПАТ «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості з поручителів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та       ОСОБА_8

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов           ПАТ «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості, апеляційний суд в порушення ст.ст. 213, 214 ЦПК України не врахував, що строк виконання основного зобов'язання сплинув 30 жовтня 2009 року, а позивач в порушення вимог                ч. 4  ст. 559 ЦК України звернувся з вимогою до відповідачів, шляхом звернення до суду з позовом, лише 25 жовтня 2010 року, тому відсутні правові підставі для стягнення заборгованості з поручителів.

Апеляційний суд не навів обґрунтованих мотивів на спростування висновків суду першої інстанції, покладених в основу рішення та доказів, наданих позивачем за зустрічним позовом та помилково скасував  рішення суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст.ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-          

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня       2012 року скасувати.

Рішення Жовтневого районного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2011 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий  Кузнєцов В.О.  Судді:  Ізмайлова Т.Л.    Кадєтова О.В.    Мартинюк В.І.    Мостова Г.І.  
 

[у.zaporozhskiy]

Решения первой инстанции в реестре нет.

Определение ВССУГУД также подходит для подготовки заявления в ВСУ по неоднозначному применению норм материального права.