Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

1 голос

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Опубликовано
Державний герб України

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

ун. № 759/13115/13-ц

пр. № 2/759/317/14

 

07 лютого 2014 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

 

головуючої судді : Т.О. Величко

при секретарі: А.В.Самайда 

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ТОВ "Кредитні Ініціативи" до ОСОБА_1, ОСОБА_1, який дії від імені малолітньої ОСОБА_2, Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості, суд

 

ВСТАНОВИВ:

 

ТОВ «Кредитні Ініціативи» звернулися до суду із позовом ОСОБА_1, ОСОБА_1, який дії від імені малолітньої ОСОБА_2, Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 28.07.2008 року між ВАТ «СВЕДБАНК» та фізичною особою ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір №2615070888-026, згідно якого ВАТ «СВЕДБАНК» надав позичальнику кредит у сумі 100000 доларів США,00 центів. Позивач зазначав, що Згідно іпотечного договору №2615070888-026-Z-06 від 28.07.2008 року забезпеченням виконання зобов»язання по кредитному договору№2615070888-026 є 12 частина квартири АДРЕСА_1. Позивач зазначав, що відповідач ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

 

Позивач зазначав, що 28.11.2012 року між ПАТ "СВЕДБАНК", який в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку "ТАС - Комерцбанк" та Факторинговою компанією "Вектор Плюс" укладено договір факторингу, відповідно до якого Банк відступає Фактору свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Банку на підставі Документації.

 

Позивач зазначав, що 28.11.2012 року між ТОВ ФК "Вектор Плюс" та ТОВ «Кредитні Ініціативи» укладено договір факторингу , відповідно до якого Клієнт (ТОВ ФК "Вектор Плюс") відступає Фактору (ТОВ «Кредитні ініціативи») свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі Документації. З моменту відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги заборгованості боржників, всі гарантії. Надані боржникам щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів. Внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за Кредитним договором №2615070888-026, від 28.07.2008 року згідно якого ВАТ «СБЕДБАНК» надав фізичній особі позичальнику ОСОБА_5 кредит у сумі 100000 доларів США,00 центів.

 

Позивач зазначає, що спадкоємцями майна ОСОБА_3 є її чоловік ОСОБА_1, якому належить 12 частки спадкового майна та їх донька ОСОБА_2, якій належить 12 частина спадкового майна, а тому у порядку ст.608 ЦК України вважає останніх відповідачами у справі.

 

Позивач зазначає, що відповідачам 06.02.2013 року було надіслано на адресу ОСОБА_1, який дії в своїх та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 вимогу досудового врегулювання спору. Позивач зазначав, що із врахуванням вимог ст. 1282ЦК України враховуючи вартість спадкового майна, зобов»язанні залишилися бути невиконаними. Позивач зазначав, що станом на 29.07.2013 року заборгованість відповідачів перед позивачем становить 96 651,22 доларів США.,що в гривневому еквіваленті становить 772 533,20 грн., а тому просять суд позов задовольнити та стягнути з кожного з відповідачів суму боргу з урахуванням ціни спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_3, але не більше ніж 67154,00 грн, та з кожного з відповідачів по 33577,00 грн.

 

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову та просив суд позов задовольнити на підставі письмових доказів поданих до позовної заяви.

 

Відповідач, представник відповідача подали заперечення проти позову (а.с.100-104) просили суд у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що відповідно до ч.2 ст.1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався про відкриття спадщини, пред»явити свої вимоги до спадкоємців,які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Відповідно до ч.3 ст. ст.1281 ЦК України кредитор спадкодавця, який не пред»явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені ч.2 та 3 цієї статті, позбавляється права вимоги. Відповідач зазначає, що як вбачається із відповіді Одинадцятої державної нотаріальної контори (а.с.47) від 17.02.2012 року ПАТ «СВЕДБАНК» було повідомлено, про те, що 09.11.2011 року спадкоємці ОСОБА_3 прийняли спадщину. Відповідач зазначав, що претензія була надіслана позивачем до відповідачів 07.02.2012 року на адресу нотаріальної контори, в той час, як шестимісячний строк сплив 24.01.2012 року,крім того позивачем не надано жодних доказів щодо надіслання вимоги та вважає, що вимоги про дострокове погашення заборгованості чи квитанції, яка підтверджує її відправку не може бути доказом отримання боржником цієї вимоги, та не надано суду доказів про отримання відповідачами такої вимоги., а тому відповідач вважає, що до відповідачів не було пред»явлено вимогу щодо погашення заборгованості в строки передбачені законодавством, оскільки жодних вимог особисто відповідачі не отримували., а тому відповідно до ч.ч.2,3ст. 1281 ЦК України позивач втратив право вимоги до спадкоємців, відповідачів у справі.

 

Відповідач також заперечуючи проти позову зазначав, що заперечує що має заборгованість перед позивачем, оскільки кредитний договір був укладений із ВАТ «СВЕДБАНК» зазначає, що у матеріалах справи є два договори факторингу, що укладені між ПАТ «СВЕДБАНК» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», а також між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні Ініціативи» однак відсутні жодні документи, що підтверджують факт переходу права вимоги від ВАТ «СВЕДБАНК» до ТОВ «Кредитні Ініціативи».Так, згідно з п. 2.3 Договору факторингу №15 від 28 листопада 2012 року, укладеного між ПАТ «СВЕДБАНК» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» перехід від банку до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після сплати фактором ціни продажу у повному обсязі, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості та набуває відповідні права вимоги.

 

Відповідач вважає, що надані позивачем документи до справи не дають можливості встановити факт оплати зазначеної вище ціни продажу, і, відповідно, факт здійснення переуступки прав новому кредитору. Оскільки позивач не надав суду будь-які докази що підтверджують правонаступництво і наявність права вимоги за Кредитним договором у ТОВ «Кредитні Ініціативи». А тому вважає, що суд не має правових підстав для винесення рішення про стягнення заборгованості, не маючи у своєму розпорядженні документів, які б підтверджували право вимоги позивача і взагалі факт порушення його прав.

 

Відповідач також повідомляв, що жодних документів, які б підтверджували відступлення права вимоги ВАТ «СВЕДБАНК» на користь інших осіб не отримував.

 

Відповідач зазначав, що згідно ст. 516 ЦК України зазначає, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

 

Відповідач зазначав, що згідно ст. 517 ЦК України передбачає первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Таким чином, до надання доказів здійснення заміни кредитора у Кредитному договорі, відповідач має право не виконувати свої зобов'язання, не ризикуючи при цьому простроченням їх виконання, та вважає, що відповідна ситуація повинна розглядатись, як прострочення кредитора, яке тягне наслідки, передбачені ст. 613 ЦК України, що мають бути підтверджені позивачем.

 

Відповідач зазначав, що згідно п.2.6.договору Факторингу №15 від 28.11.2012 року наступне відступлення Фактором Прав вимоги заборгованості до боржників будь-яким третім особам допускається виключно з за умови отримання Фактором від Банку попереднього дозволу Спостережної ради Банку. З дня отримання Банком запиту Фактора щодо зазначеного дозволу, Банк надає попередній дозвіл або письмову відмову в наданні дозволу протягом трьох місяців, при цьому Банком приймається до уваги наступне: наявність у особи, що має намір придбати Право Вимоги необхідних обов»язкових дозволів згідно вимог чинного законодавства України ( п.2.6.2.), ТОВ «Кредитні Ініціативи» всупереч Договору факторингу не отримали передбачений п.2.6. цього ж договору письмовий дозвіл, т.б. позивач не мав та не має необхідних дозволів згідно вимог законодавства. Та вважає що ТОВ «Вектор Плюс» не мало права на укладення договору факторингу з позивачем.

 

Відповідач також зазначав, що в матеріалах справи є два договори факторингу, але відсутні докази про, що підтверджують факт переходу права вимоги від ВАТ «СВЕДБАНК» до ТОВ «Кредитні-ініціативи», а саме відсутні докази по Договору №15 від 28.11.2012 року переходу від банку до фактора прав вимоги заборгованості до боржників після сплати фактором ціни продажу в повному обсязі, після чого фактор стає новим кредитором та набуває права вимоги, а тому вважає позивач неналежним позивачем, у зв»язку із відсутністю доказів, що підтверджують правонаступництво і наявність права вимоги за кредитним договором. Відповідач також зазначив, що позивач не надав суду доказів, що що підтверджують його право здійснювати операції з іноземною валютою.

 

Відповідач також пояснював, що переуступка права вимоги за двома договорами факторингу, що є у матеріалах справи відбулась незаконно, оскільки відповідно до пункту 1 розпорядження Держфінпослуг від 03.04.2009 №231 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2009 року за №373/16389 до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів)1) фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги 2)набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників - суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення 3)отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, утому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподіл у відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення. Таким чином, розпорядженням передбачено, що фінансова послуга з факторингу, зокрема, полягає у набутті відступленого права грошової вимоги до боржників, які є суб'єктами господарювання.

 

А кошти за Кредитним договором № 2615070888-026 було надано позичальнику ОСОБА_3, яка є фізичною особою, з метою задоволення власних споживчих потреб, не пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності. Та вважає, що укладання не банківською фінансовою установою (фактором) договору факторингу, яким передбачено набуття фактором права вимоги до боржника - фізичної особи є порушенням вимог підпункту 2 пункту 12 зазначеного вище розпорядження, що не є предметом оскарження у цьому судовому засіданні.

 

Третя особа: у судове засідання не з"явилась,була належним чином повідомлена.

 

Відповіднодо ст 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстав своїх вимог або заперечень, крім випадів встановених цим кодексом.

 

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів. 

 

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»активному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає і рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийняття.

 

Відповідно до п. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

 

Відпоідно до п. 6 ч. ст. 119 ЦПК України передбачає, що позовна заява має містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

 

Заслухавши пояснення сторін у справі з посиланням на письмові докази подані до матеріалів спрви в обгрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти позову із посиланням на діюче законодавство України, що регулює спірні правовідносини,судом встановлено, наступне.

 

Судом встановлено, що 28.07.2008 року між ВАТ «СВЕДБАНК» та фізичною особою ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір №2615070888-026, згідно якого ВАТ «СВЕДБАНК» надав позичальнику кредит у сумі 100000 доларів США,00 центів.( а.с.22-28).

 

Судом встановлено, що згідно іпотечного договору №2615070888-026-Z-06 від 28.07.2008 року забезпеченням виконання зобов»язання по кредитному договору№2615070888-026 є 12 частина квартири АДРЕСА_1( а.с.29-34).

 

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджено Свідоцтвом про її смерть ( а.с.46).

 

Судом встановлено, що спадкоємцями майна померлої ОСОБА_3 є її чоловік ОСОБА_1 на 12 частину майна та їх донька ОСОБА_2 на 12 частину спадкового майна , а саме квартиру АДРЕСА_1, встановленою вартістю 67154,00 грн., на яке видано Свідоцтво про прийняття спадщини ( а.с.48).

 

Судом встановлено, що 28.11.2012 року між ПАТ "СВЕДБАНК", який в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку "ТАС - Комерцбанк" та Факторинговою компанією "Вектор Плюс" укладено Договір факторингу №15(а.с.60-67) , відповідно до якого Банк відступає Фактору свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Банку на підставі Документації.

 

Судом встановлено, що 28.11.2012 року між ТОВ ФК "Вектор Плюс" та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу ( а.с.68-74) , відповідно до якого Клієнт (ТОВ ФК "Вектор Плюс") відступає Фактору (ТОВ «Кредитні Ініціативи») свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі Документації. З моменту відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги заборгованості боржників, всі гарантії. Надані боржникам щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

 

Судом встановлено, що позивач у справі не надав суду доказів про передачу прав за іпотечним договром №2619070871-061-Z-1 від ПАТ "СВЕДБАНК", який в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку "ТАС - Комерцбанк" та Факторинговою компанією "Вектор Плюс" укладено договір факторингу.

 

Судом встановлено, що позивач у справі 06.02.2013 року надіслав на адресу ОСОБА_1 вимогу досудового врегулювання спору ( а.с.54-56), яка не була підписана уповноваженою особою, згідно якої позивач пропонує сплатити всю заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором №2615070888-026 від28.07.2008 року. Та відсутні належні та допустимі докази про отримання такого листа відповідачами.

 

Судом встановлено, що у порядку вимог ст.1282 ЦК України позивач до відповідачів в межах одержаної спадщини після смерті ОСОБА_3 у строки передбачені ч.2 ст. 1281 ЦК України не звертався, зважаючи на те, що ПАТ «СВЕДБАНК» стало відомо про одержання спадкового майна спадкоємцями, як вбачається із відповіді на запит Банку від 07.02.2012 року до Одинадцятої державної нотаріальної контори (а.с.47) встановлено, що листом від 17.02.2012 р нотаріальною конторою повідомлено про прийняття спадщини спадкоємцями, із чого вбачається що ПАТ «СВЕДБАНК» звернувся із претензією до нотаріальної контори до відповідачів 07.02.2012 року на адресу нотаріальної контори, в той час, як шестимісячний строк сплив 24.01.2012 року, т.б. не звернувся у встановлений шестимісячний строк не звернувся до відповідачів із досудовою вимогою у порядку ст. 1281 ЦК України.

 

Судом встановлено, що позивач звернувся до спадкоємців із досудовою вимогою про сплату всього боргу за вищевказаним кредитним договором, у лютому 2013 року при цьому не надав суду належних та обґрунтованих доказів про одержання такої вимоги відповідачами, а тому суд дійшов висновку, що позивач пропустив встановлений ст. 1281 ЦК України шестимісячний строк та позбавляється права вимоги до спадкоємців, відповідачів у справі за вищевказаним кредитним договором.

 

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати відшкодуванню з відповідачів не підлягають.

 

Керуючись ст.ст. 3, 10,11,15,57-60,131,208-218,294 ЦПК України, ст.ст.517,613,1281, 1282ЦК України, суд

 

ВИРІШИВ :

 

У задоволенні позову відмовити.

 

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з часу його проголошення, у разі відсутності осіб, з часу отримання копії рішення суду.

 

Суддя Т.О. Величко

 


Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...