Постановление Пленума ВСУ о практике рассмотрения дел по признанию правочинов недействительными


Recommended Posts

П О С Т А Н О В А № 9

Пленуму Верховного Суду України

від 6 листопада 2009 року

Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними

З метою забезпечення правильного та однакового застосування судами законодавства при розгляді цивільних справ про визнання правочинів недійсними Пленум Верховного Суду України постановляє дати судам такі роз’яснення:

1. Цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України (далі — ЦК), Земельним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-ХII “Про захист прав споживачів” (в редакції Закону від 1 грудня 2005 року № 3161-IV), Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV “Про оренду землі” (в редакції Закону від 2 жовтня 2003 року № 1211-IV) та іншими актами законодавства.

При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

2. Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

3. При розгляді спору суд може ухвалити рішення про тлумачення змісту правочину лише на вимогу однієї або обох сторін правочину чи їх правонаступників (стаття 213 ЦК, стаття 37 Цивільного процесуального кодексу України, далі — ЦПК) в порядку позовного провадження.

4. Судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини — якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані — якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

5. Відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред’являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.

Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

6. Вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину розглядаються у позовному провадженні в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 15 ЦПК.

За цими ж правилами розглядаються зазначені вимоги і в разі, якщо стороною правочину є суб’єкт владних повноважень, крім вимог про визнання недійсним адміністративного договору.

7. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

За змістом статті 216 ЦК та виходячи із загальних засад цивільного законодавства суд може застосувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину. Інші наслідки недійсності оспорюваного правочину (відшкодування збитків, моральної шкоди тощо) суд застосовує відповідно до статті 11 ЦПК.

Судам необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами зобов’язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (частина перша статті 216 ЦК).

8. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

У зв’язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205–210, 640 ЦК тощо).

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Рішенням суду не може бути зобов’язано сторони здійснити державну реєстрацію правочину, оскільки це суперечить загальним засадам цивільного законодавства — свободі договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК). Норма частини третьої статті 182 ЦК щодо можливості оскарження до суду відмови у державній реєстрації, ухилення від державної реєстрації, відмови від надання інформації про реєстрацію застосовується лише щодо дій (бездіяльності) органів, які здійснюють таку реєстрацію.

Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п’ятої ЦК.

9. Згідно зі статтею 217 ЦК правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини. У цьому разі відповідно до статті 217 ЦК суд може визнати недійсною частину правочину, з’ясувавши думку сторін правочину. Якщо у недійсній частині правочин був виконаний однією зі сторін, суд визначає наслідки його недійсності залежно від підстав, з яких він визнаний недійсним.

10. Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв’язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред’явлена тільки стороні недійсного правочину.

Норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача — з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.

Відповідно до частини п’ятої статті 12 ЦК добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”).

11. Судам слід враховувати, що в разі застосування реституції за недійсним договором, у якому не встановлена вартість майна і вона не може бути визначена виходячи з його умов, вартість майна визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на момент укладення договору (частина четверта статті 632 ЦК).

12. Порушення вимог закону щодо укладення правочину в письмовій формі є підставою для визнання його недійсним лише в разі, коли це прямо передбачено законом, зокрема статтями 547, 719, 981, 1055, 1059, 1107, 1118 ЦК тощо.

Необхідно звернути увагу судів, що зі змісту абзацу другого частини першої статті 218 ЦК не може доводитися свідченням свідків не лише заперечення факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин, а й факт його вчинення, а також виконання зобов’язань, що виникли з правочину. Випадки, коли свідчення свідків допускаються як засіб доказування факту вчинення правочину, у ЦК визначені прямо (частина друга статті 937, частина третя статті 949 ЦК).

13. З підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню.

Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов’язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов’язків для сторін.

При розгляді таких справ суди повинні з’ясувати, чи підлягає правочин обов’язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

У зв’язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК. Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.

14. Судам необхідно враховувати, що не допускається визнання дійсним заповіту, який є нікчемним у зв’язку з порушенням вимог щодо його форми та порядку посвідчення. У цьому разі судам слід застосовувати статтю 1257 ЦК, оскільки норми глави 85 ЦК не передбачають можливості визнання заповіту дійсним.

15. Вимоги про визнання правочину недійсним на підставі статей 221–223 ЦК можуть заявлятися як батьками (усиновлювачами), опікуном чи піклувальником, а також бабою і дідом (частина друга статті 258 Сімейного кодексу України), так і будь-якою заінтересованою особою, а також самою неповнолітньою особою або особою, цивільна дієздатність якої обмежена, відповідно до частини другої статті 29 ЦПК.

16. Правила статті 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).

Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до статті 145 ЦПК зобов’язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 212 ЦПК.

При розгляді справ за позовами про визнання недійсними заповітів на підставі статті 225, частини другої статті 1257 ЦК суд відповідно до статті 145 ЦПК за клопотанням хоча б однієї зі сторін зобов’язаний призначити посмертну судово-психіатричну експертизу. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.

17. Правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), згідно зі статтею 227 ЦК є оспорюваним.

Вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси, а також органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють контроль за видом діяльності, яка потребує ліцензування.

18. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об’єктами права власності українського народу — землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об’єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об’єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

19. Відповідно до статей 229–233 ЦК правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов’язань, які виникли з правочину, і не пов’язане з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину.

Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

20. Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Норми статті 230 ЦК не застосовуються щодо односторонніх правочинів.

21. При вирішенні спорів про визнання недійсним правочину, вчиненого особою під впливом насильства (стаття 231 ЦК), судам необхідно враховувати, що насильство має виражатися в незаконних, однак не обов’язково злочинних діях. Насильницькі дії можуть вчинятись як стороною правочину, так і іншою особою — як щодо іншої сторони правочину, так і щодо членів її сім’ї, родичів тощо або їх майна.

Факт насильства не обов’язково має бути встановлений вироком суду, постановленим у кримінальній справі.

22. Для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

23. Правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім’ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.

Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки.

Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

24. Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину.

Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

25. За удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені статтею 216 ЦК, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

26. Особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.

Нотаріуси, що посвідчували правочини, залучаються до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, якщо позивач обґрунтовує недійсність правочину посиланням на неправомірні дії нотаріуса.

У разі якщо предметом правочину є майно, яке належить особам на праві спільної часткової власності, суд на підставі статей 358, 361 та 362 ЦК відповідно до частини другої статті 35 ЦПК залучає до участі у справі про визнання такого правочину недійсним усіх співвласників.

Якщо предметом правочину є майно, яке належить особам на праві спільної сумісної власності, інші співвласники відповідно до частини другої статті 369 ЦК до участі у справі не залучаються, оскільки правочин щодо розпорядження спільним майном вважається вчиненим за згодою всіх співвласників. За відсутності такої згоди інші співвласники відповідно до частини четвертої статті 369 ЦК можуть пред’явити позов про визнання такого правочину недійсним.

Недотримання вимог статті 362 ЦК у разі продажу учасником спільної часткової власності своєї частки іншій особі не є підставою для визнання правочину недійсним. Інші співвласники у цьому випадку вправі вимагати переведення на них прав і обов’язків покупця.

Згідно із статтями 1281 та 1282 ЦК вимоги, пов’язані з визнанням правочинів недійсними, можуть пред’являтися також кредиторами спадкодавця до спадкоємців сторони правочину. У цьому разі спадкоємці зобов’язані задовольнити такі вимоги у межах вартості успадкованого майна за умови дотримання норм про пред’явлення вимог (стаття 1281 ЦК).

27. Позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності пред’являються відповідно до частини першої статті 114 ЦПК за місцезнаходженням майна або основної його частини. Кваліфікація об’єктів як нерухомого майна здійснюється відповідно до статей 181, 190 та 191 ЦК. При цьому за місцезнаходженням нерухомого майна повинні пред’являтися також позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна, яке буде створено в майбутньому (щодо інвестиційних договорів про будівництво нерухомого майна, договорів про участь у фонді фінансування будівництва тощо).

28. До окремих видів вимог, пов’язаних з визнанням правочинів недійсними, встановлено спеціальну позовну давність (частини третя, четверта статті 258 ЦК).

Перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої статті 261 ЦК — від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. ЦК встановлено винятки з цього правила щодо окремих вимог, пов’язаних з визнанням правочинів недійсними (частини друга, третя статті 261 ЦК).

Відповідно до пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень ЦК до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред’явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.

29. Судам необхідно враховувати, що в силу частини другої статті 215 ЦК норми закону щодо підстав нікчемності правочинів є імперативними. У зв’язку з цим суди повинні відмовляти у визнанні мирових угод у справах щодо визнання нікчемності правочинів та застосування наслідків як таких, що суперечать закону (частина п’ята статті 175 ЦПК).

У справах про визнання недійсними оспорюваних правочинів та застосування наслідків їх недійсності мирові угоди визнаються судом з урахуванням вимог статті 175 ЦПК.

30. Заяву про поворот виконання рішення суду відповідно до статті 380 ЦПК в разі скасування рішення суду про визнання правочину недійсним можуть подати лише особи, які беруть участь у справі, а також особи, які набули майно за рішенням суду.

31. У справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги. У справах про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності судовий збір сплачується відповідно до пункту 10 частини першої статті 80 ЦПК за загальною сумою всіх вимог.

32. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Пленуму Верховного Суду України вiд 28 квітня 1978 року № 3 “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 року № 13 та від 25 травня 1998 року № 15).

Голова

Верховного Суду України -

В.В. Онопенко

Секретар Пленуму

Верховного Суду України -

Ю.Л. Сенін

http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/...;Count=500&

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Выкладываем:

ПОСТАНОВА Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ

про визнання правочинів недійсними"

не открывается

упс... открылось

кстати в Сумах еще ни одного решения аппеляционного суда небыло в пользу истца

ПС если возможно то выложите решения судов по укрсиббанку...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

не открывается

упс... открылось

кстати в Сумах еще ни одного решения аппеляционного суда небыло в пользу истца

ПС если возможно то выложите решения судов по укрсиббанку...

Ну ничего страшного и до Сум дойдет :)

Как только получим на руки сразу выложу.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

не открывается

упс... открылось

кстати в Сумах еще ни одного решения аппеляционного суда небыло в пользу истца

ПС если возможно то выложите решения судов по укрсиббанку...

Кто нибудь имеет информацию о индивидуальных лицензиях в Укрсиббанке. Они получались банком при выдаче валютных кридитов физлицам в 2007-2008г?
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Кто нибудь имеет информацию о индивидуальных лицензиях в Укрсиббанке. Они получались банком при выдаче валютных кридитов физлицам в 2007-2008г?

здравствуйте , у меня кредит в Укрсибе тоже с 2006, хочу начать движение против банка , я думаю что тогда не у кого небыло таких лицетзий ,тем более на каждого клиента ,как положенно.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

здравствуйте , у меня кредит в Укрсибе тоже с 2006, хочу начать движение против банка , я думаю что тогда не у кого небыло таких лицетзий ,тем более на каждого клиента ,как положенно.

Я иск уже подал. Думаю что ВСУ принял такое постановление после соответствующего "благословления" сверху и фактически поддержал людей в их "борьбе".
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

здравствуйте , у меня кредит в Укрсибе тоже с 2006, хочу начать движение против банка , я думаю что тогда не у кого небыло таких лицетзий ,тем более на каждого клиента ,как положенно.

я сейчас прорабатываю со штатным юристом свой договр. насколько я понимаю то в регионах юристы в банке прорабатывали и согласовывали схему договоров по ипотеке, значица и ключик должен быть один... кредит я то же с 2006 плачу.. в принципе без проблем но раз незаконное основание есть то рано или поздно оно выскочит боком для всех сторон. по поводу лицензий, то индивидуальных лицензий как таковых не предоставлял нбу для выдачи конкретно моего кредита... опять же юрист должен тщательно изучить и "ПОСТАНОВА Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"" что бы не играть в холостую.. я уже не раз в судах по работе и лично... чем тщательнее отработать схему тем надежнее в аппеляции.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я иск уже подал. Думаю что ВСУ принял такое постановление после соответствующего "благословления" сверху и фактически поддержал людей в их "борьбе".

если не сложно то поделитесь впечатлениями...
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

я сейчас прорабатываю со штатным юристом свой договр. насколько я понимаю то в регионах юристы в банке прорабатывали и согласовывали схему договоров по ипотеке, значица и ключик должен быть один... кредит я то же с 2006 плачу.. в принципе без проблем но раз незаконное основание есть то рано или поздно оно выскочит боком для всех сторон. по поводу лицензий, то индивидуальных лицензий как таковых не предоставлял нбу для выдачи конкретно моего кредита... опять же юрист должен тщательно изучить и "ПОСТАНОВА Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"" что бы не играть в холостую.. я уже не раз в судах по работе и лично... чем тщательнее отработать схему тем надежнее в аппеляции.

Да, это правильно. Особенно там, где указано что заключал договор понимая все риски. Об этом хотелось бы пообщаться, что думаете?
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Заседаний еще не было.

у меня в городе, очередь до середины февраля - на рассмотрение.

думаю что подавать буду во вторник-среду...

странно что судья Таран требует оплату пошины как майновой спор т.е. 120 грн но судя по постанове всу это не майновой спор... и пошлина меньше то ли 30 то ли 80 грн.

самое странное что эту постанову еще не опубликовали на оф. сайте всу... много вопросов.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

у меня в городе, очередь до середины февраля - на рассмотрение.

думаю что подавать буду во вторник-среду...

странно что судья Таран требует оплату пошины как майновой спор т.е. 120 грн но судя по постанове всу это не майновой спор... и пошлина меньше то ли 30 то ли 80 грн.

самое странное что эту постанову еще не опубликовали на оф. сайте всу... много вопросов.

Все зависит от иска. Если он связан с ЗУ "О защите прав потребителей" ссылайтесь в иске на закон, а именно указывайте что как потребитель освобождены от уплаты гос пошлины.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Все зависит от иска. Если он связан с ЗУ "О защите прав потребителей" ссылайтесь в иске на закон, а именно указывайте что как потребитель освобождены от уплаты гос пошлины.

Насколько я понимаю то рассмотрение дела по кредитному договору вообще классифицируется как не майновое. Речь не идет про имущественный спор. Да это легко проверить даже по классификации ВХСУ. Такое чувство что судьи для перестраховки вообще стараются не принимать к рассмотрсению подобные дела пока не будет четких указаний сверху. Скорее всего идет борьба на верхах. После выборов станет ясно.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

скорей всего банки не име законных аргументов принялись лоббировать подобные манипуляции со стороны судов.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

не открывается

упс... открылось

кстати в Сумах еще ни одного решения аппеляционного суда небыло в пользу истца

ПС если возможно то выложите решения судов по укрсиббанку...

здравствуйте, у меня с 2006г ипотечный кредит в укрсибе, что нам ждать после постановления пленума ВСУ, поблажек людям никаких нет, что делать банк предложил реструктуризацию,это полный абсурд,300доларов погашается тело , а 1600проценты, как можно выплатить , я вечный заложник банка, что делать задолжность растет,на расторжение договора надеяться нечего из-за того что вышло постановление о узаконении всех валютных кредитов. Твари доводят людей до крайности, сейчас и за границу выпускать не будут ,как работать, подводят людей к революции. дайте совет пожалуйста, реструктуризацию не подписала. плачу сколько могу, банку интересен мой предмет залога. как отбиваться. спасибо
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

здравствуйте, у меня с 2006г ипотечный кредит в укрсибе, что нам ждать после постановления пленума ВСУ, поблажек людям никаких нет, что делать банк предложил реструктуризацию,это полный абсурд,300доларов погашается тело , а 1600проценты, как можно выплатить , я вечный заложник банка, что делать задолжность растет,на расторжение договора надеяться нечего из-за того что вышло постановление о узаконении всех валютных кредитов. Твари доводят людей до крайности, сейчас и за границу выпускать не будут ,как работать, подводят людей к революции. дайте совет пожалуйста, реструктуризацию не подписала. плачу сколько могу, банку интересен мой предмет залога. как отбиваться. спасибо

решения апиляционных судов еще нигде нет, никто из судей не берется решать. все сидят в засаде ждут героя, кто первый примет решение против банка и что ему за это будет.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

здравствуйте, у меня с 2006г ипотечный кредит в укрсибе, что нам ждать после постановления пленума ВСУ, поблажек людям никаких нет, что делать банк предложил реструктуризацию,это полный абсурд,300доларов погашается тело , а 1600проценты, как можно выплатить , я вечный заложник банка, что делать задолжность растет,на расторжение договора надеяться нечего из-за того что вышло постановление о узаконении всех валютных кредитов. Твари доводят людей до крайности, сейчас и за границу выпускать не будут ,как работать, подводят людей к революции. дайте совет пожалуйста, реструктуризацию не подписала. плачу сколько могу, банку интересен мой предмет залога. как отбиваться. спасибо

1. Вы зря считаете, что не стоит надеяться на расторжение договора, такие прецеденты уже есть и поверьте кредиты там не по 20 млн. долларов.

2. Валютные кредиты не узаконили ВХСУ отменил решения по процессуальным, а не материальным нормам. НБУ всунул свое честное "лицо". Думаю до конца недели мы разместим это решение, чтобы банки не злоупотребляли этой новостью. Борьба не проиграна, наша победа впереди.

3. То что банки не дают шанс рассчитаться действительно очень плохо, они правда этого не понимают, а когда поймут, будет уже поздно.

4. По поводу сохранения залога, необходимо видеть Ваши документы, всегда можно, что-то придумать ;)

Нужна будет помощь, звоните.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Борьба не проиграна, наша победа впереди.

Все зависит от действий людей. Чем больше общественный протест, тем больше власть становиться управляемой и обращает внимание на проблемы простых граждан. В ситуации с банковскими вкладами и валютными кретитами виновна в первую очередь ВЛАСТЬ. Обратите внимание на простой факт. Банк имеет возможность освободиться от своих обязательств в период маратория и быть практически недоступным по обязательствам. И власть этому способствует. Поэтому, единственным способом защиты от банковского беспредела есть обращение в суд, в т.ч. и признание валютных кредитов противозаконными. Не опускайте руки!!!!!!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Борьба не проиграна, наша победа впереди.

Все зависит от действий людей. Чем больше общественный протест, тем больше власть становиться управляемой и обращает внимание на проблемы простых граждан. В ситуации с банковскими вкладами и валютными кретитами виновна в первую очередь ВЛАСТЬ. Обратите внимание на простой факт. Банк имеет возможность освободиться от своих обязательств в период маратория и быть практически недоступным по обязательствам. И власть этому способствует. Поэтому, единственным способом защиты от банковского беспредела есть обращение в суд, в т.ч. и признание валютных кредитов противозаконными. Не опускайте руки!!!!!!

сегодня формируем исковое. думаем пока дойдет очередь до предварительного слушанья - конец февраля, будет оглашена позиция всу. подаем на признание недействительным без последствий... если выиграем пойдем по второму кругу...

на счет действий людей, то спасание утопающих дело рук самих тонущих... хватило ума влезть в валютный кредит так и должно смелости хватить выйти из ситуации достойно.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

подаем на признание недействительным без последствий... если выиграем пойдем по второму кругу...

Думаю без последствий не получиться. Признание первого, автоматически тянет последуешее.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Думаю без последствий не получиться. Признание первого, автоматически тянет последуешее.

Это понятно просто в ходе процесса будет ясно на что расчитывать. Если ситуация будет благоприятной то будем пытаться выдвигать требования по реституции. Пока не вижу смысла делить шкуру не убитого медведя :-) .

Многое зависит кто будет судья. Возможно что сделаю доверенность на юриста - я без его защиты не смогу обойтись и пусть он общается. В принципе иск составлен верно но сами понимаете . .

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Доброго времени суток. Готовим подачу Иска о признании кредитного договора недействительным (Укрсиббанк). Взяли справку в банке, в ней указано: первоначальная задолженность 35 тыс. долларов (указанный эквивалент - 170 тыс. грн. по курсу 4,85), год платили стало 33 тыс. долларов (соответственно эквивалент 266 тыс. грн. по курсу 8). Интересная математика получается: было 170 тыс. стало 266 тыс. И еще один нюанс: в Договоре указано, что первоначальная задолженность составляет 35 тыс. долларов, а эквивалент 170 тыс. грн. Но ведь во всех нормативных актах указано, что задолженность ДОЛЖНА быть указана в гривнах, а эквивалент лишь МОЖЕТ быть указан в валюте. Так почему бы в предстоящем суде не делать упор на сумму в гривне, как единственно правильно указанную с точки зрения законодательства. Как думаете?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения