Решение апелляционного суда Донецко области о частичном уменьшении суммы взыскания пени и штрафа в полользу Приватбанка

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/33282659
Державний герб України

Головуючий у 1інстанції Степанова С.В.

Категорія 27 Доповідач Ігнатоля Т.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Ігнатоля Т.Г.,

суддів Мальцевої Є.Є., Сорока Г.П.,

при секретарі Костомановій А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ «КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 10 червня 2013 року ,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2013 року позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 17 серпня 2006 року між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, на підставі якого банк надав відповідачу кредит в сумі 2 343 грн. 76 коп. зі сплатою відсотків за користуванням кредитом в розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 17 серпня 2007 року. Однак, свої зобов'язання за умовами договору відповідач не виконав, внаслідок чого, станом на 15.02.2013 року, утворилася заборгованість в розмірі 45 396 грн. 46 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача, а також відшкодувати понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 453 грн. 96 коп.

Рішенням Жовтневого районного суду Донецької області від 10 червня 2013 року в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати і винести нове, яким задовольнити позовні вимоги банку, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосуванням норм матеріального права.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання апеляційного суду не з»явився, будучи належним чином повідоменим про час та місце розгляду справи. Тому, відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України справа розглянута у відсутність відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, які просили скаргу відхилити, а рішення суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 17 серпня 2006 року між Закритим акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір № MR26RX 10040056, на підставі якого банк надав відповідачу кредит в сумі 2343 грн. 77 коп. зі сплатою відсотків за користуванням кредитом в розмірі 24 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 17 серпня 2007 року.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав та станом на 15 лютого 2013 року сума заборгованості становить 45 396 грн. 46 коп.,що складається з : заборгованості по тілу кредиту - 2 343,77 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом - 12 137,96 грв., заборгованості по комісії за користування кредитом - 379,68 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 27 897,12 грн., штрафу в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та штрафу в розмірі 2 137,93 грн. (процентна складова).

Відмовляючи в позові про стягнення суми заборгованості з ОСОБА_2 суд виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Між тим, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

У відповідності з ч.ч. 2. 3 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, шо минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до п.5.5 умов надання споживчого кредиту термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним Договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 квітня 2007 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 3 358,20 грн., яка утворилася станом на 26 березня 2007 року.

На підставі судового наказу було відкрите виконавче провадження, яке знаходилося на виконанні Іллічівського відділу ДВС Маріупольського міського управління юстиції. Постановою державного виконавця від 16 квітня 2009 року виконавчий лист було повернуто ПАТ КБ «ПриватБанк», як стягувачу, у зв»язку з тим, що місцезнаходження боржника не було встановлено - за місцем реєстрації по АДРЕСА_2 ОСОБА_2 не проживав (а.с. 46-47).

З пояснень ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційного суду та в результаті огляду його паспорту вбачається, що він дійсно був зареєстрований по АДРЕСА_2, однак, не проживав в ній, а фактичне місце його проживання - АДРЕСА_1. Крім того, з пояснень відповідача також вбачається, що він після отримання кредиту для придбання мобільного телефону платежів не здійснював, оскільки в нього були фінансові труднощі, про зміну місця проживання банк не повідомляв.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов»язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Враховуючи наведені обставини та вимоги закону, колегія суддів вважає, що видача судового наказу Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області від 25.04.2007р. не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання, не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених умовами Договору та не тягне за собою припинення договору, оскільки договір діє до повного виконання сторонами зобов'язань.

Оскільки, погашення заборгованості за судовим наказом не відбулося, то відповідно договірні правовідносини між сторонами не припинилися і банк має право нараховувати пеню та проценти.

Таким чином, починаючи з наступного дня після повернення судового наказу, а саме, з 17 квітня 2009 року у ПАТ КБ «ПриватБанк» виникло право стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором за період часу з 26 березня 2007 року (заборгованість згідно судового наказу) по 15 лютого 2013 року (заборгованість станом на час пред'явлення позову).

Оскільки, сторони уклали договір про збільшення строку позовної давності строк позовної давності спливає 17 квітня 2014 року. Позивач звернувся до суду в лютому 2013 року, тобто, у межах строку позовної давності.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, що є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову банку з таких підстав.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У відповідності з вимогами ст.ст. 525,526, ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу і в установлений строк їх виконання.

Згідно з вимогами ст.546, 549 цього Кодексу, виконання зобов"язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання.

Відповідно до ч.2 ст.551 цього Кодексу, розмір неустойки може бути встановлений договором.

Згідно зі ст. 611 даного Кодексу, у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов"язання внаслідок односторонньої відмови від зобов"язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов"язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Колегія суддів вважає, що оскільки зобов"язання за кредитним договором ОСОБА_2 не виконані, тому, заборгованість, яка утворилася станом на 15 лютого 2013 року підлягає стягненню з боржника. Зокурема, безспірно підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту в розмірі 2 343,77 грв., за процентами - 12 137,96 грв, за комісією 379,68 грв.

Виходячи з умов договору та розрахунку, наданого позивачем, пеня нарахована в межах строку позовної давності, передбаченої договором, в розмірі 27 897,12 грв.

Між тим, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки загальний розмір збитків становить 14861,41 грв (тіло кредиту - 2343,77 грв, проценти -12137,96 грв., комісія - 379,68 грв.), колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір пені до 7000 грв., з урахуванням того, що відповідач має невелику зарплатню - 2 200 грв, проживає з матір»ю пенсіонеркою, яка маж мінімальну пенсію та знаходиться на його утриманні.

У зв"язку зі зміною розміру пені не може залишатися без зміни і процентна складова штрафу.

Згідно з п.5.3 договору про споживчий кредит, при порушенні позичальником строків по будь - якому з грошових зобов»язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов»язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грв. + 5% від суми заборгованості.

Оскільки в сума заборгованості входить заборгованість за тілом кредиту, проценти, комісія та пеня, що становить 21 861,41 грв., 5% від цієї суми буде становити 1093,07 грв. ( 21 861,41:100х5). Тому, сума процентної складової штрафу буде становити 1093,07 грв.

Таким чином, сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь ПАТ «КБ « Приват Банк» становить 23 454,48 грв. та складається з: непогашеної суми кредиту - 2343,77 грв. ; суми несплачених відсотків - 12137,96 грв; заборгованості по комісії - 379,68 грв.; пені - 7000грв; штрафу - 500грв.( фіксована частина) ; штрафу -1093,07 гв ( процентна складова).

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь ПВАТ «КБ «Приват Банк» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 234,54 грв. за подачу позову та 117,27 грв. за подачу апеляційної скарги, а всього 351,81 грв.

Керуючись ст.ст. 307.309.313-314,316 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 10 червня 2013 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк» задовольнити частково.

Стянути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором від 17 серпня 2006 року, яка утворилася станом на 15 лютого 2013 року, в розмірі 23 454,48 грв. та складається з : непогашеної суми кредиту - 2343,77 грв.; суми несплачених відсотків - 12137,96 грв; заборгованості по комісії - 379,68 грв,; пені - 7000 грв; штрафу - 500грв.(фіксована частина); штрафу -1093,07 грв. ( процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк» витрати на оплату судового збору в розмірі 351,81 грв.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді
 

[у.zaporozhskiy]

Нашел еще такое бредовое решение: http://reyestr.court.gov.ua/Review/38776055

Стосовно доводів ОСОБА_1 щодо підвищених процентів, про які він не знав в момент підписання кредитного договору, то вони спростовуються матеріалами справи, а саме особистим підписом в кредитному договорі №CL65585 від 10 липня 2008 року. ОСОБА_1 погодився з усіма умовами договору. Також вірно зазначив суд першої інстанції, що згідно додатку 1 до кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, процентна ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 38,6% річних, а підвищена процентна ставка в разі прострочення платежу у розмірі 115,8% річних (а.с. 11), що відповідає вимогами чинного законодавства. Вказаний договір та додатки до нього підписані відповідачем, а окремого повідомлення про застосування підвищених процентних ставок законодавство не передбачає.

 

Нет слов, одни эмоции.