Определение ВССУ об отказе банку Надра во взыскании задолженности

[у.zaporozhskiy]

Державний герб України

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

18 грудня 2013 року

 

м. Київ

 

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

 

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Кадєтової О.В.,Мостової Г.І., Наумчука М.І.,Остапчука Д.О.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Сумського регіонального управління до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Сумської області від 26 червня 2013 року,

 

в с т а н о в и л а:

 

У листопаді 2012 року ПАТ КБ «Надра» звернулося до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 10 березня 2004 року між банком та відповідачем укладено кредитний договір на суму 16 640 доларів США зі сплатою 15,5 % річних із кінцевим строком повернення кредиту до 09 березня 2009 року.

 

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_7 10 березня 2004 року було укладено договір поруки.

 

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором, утворилась заборгованість у розмірі 17 964,11 грн, яку позивач просив суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку на свою користь.

 

Заочним рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19 грудня 2012 року позовні вимоги було задоволено. Стягнуто на користь ПАТ КБ «Надра» з ОСОБА_6, ОСОБА_7 заборгованість за зазначеним кредитним договором в розмірі 2 247, 48 доларів США, що в перерахунку по курсу НБУ станом на 10 вересня 2012 року складало 17 964, 11 грн. Стягнуто з відповідачів на користь позивача судові витрати.

 

26 березня 2013 року ОСОБА_6 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просила скасувати заочне рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19 грудня 2012 року. Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 03 квітня 2013 року заяву ОСОБА_6 про скасування заочного рішення задоволено. Заочне рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19 грудня 2012 року скасовано і призначено справу до розгляду в загальному порядку.

 

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 20 травня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

 

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 26 червня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено у повному обсязі.

 

Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 11/2004/212822008 від 01 березня 2004 року у розмірі 15 550,54 грн заборгованості зі сплати процентів та 2 413,57 грн пені. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

 

У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушує питання про скасування рішення апеляційного суду Сумської області від 26 червня 2013 року та залишення в силі рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 20 травня 2013 року, мотивуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

 

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

 

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення із зазначеним позовом, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 256, 257, 267 ЦК України перебіг строку позовної давності в даному випадку розпочався 09 березня 2009 року, а позов подано у листопаді 2012 року.

 

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що термін позовної давності за зазначеним позовом встановлено кредитним договором та складає п'ять років.

 

Проте, з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна з огляду на наступне.

 

Судами встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 10 березня 2004 року між банком та ОСОБА_6 укладено кредитний договір на суму 16 640 доларів США в умовах сплати кредитору 15,5% річних, строком дії до 09 березня 2009 року.

 

10 березня 2004 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_7 було укладено договір поруки.

 

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15 лютого 2007 року позов ВАТ КБ «Надра» задоволено, стягнуто на користь останнього з ОСОБА_6 77 875, 21 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

 

Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 15 листопада 2007 року, відповідно до квитанції № 1 боржником сплачено борг в повному обсязі, у зв'язку з чим виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-117 від 15 лютого 2007 року закрито.

 

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

 

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

 

Згідно з ч. 1 ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 ЦК України.

 

Частиною першою ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

 

Як вбачається із змісту позовної заяви позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за користування грошовими коштами (кредитом) протягом періоду з 22 листопада 2006 року по 20 листопада 2007 року у розмірі 2 247 доларів США.

 

Позовна заява подана до суду 14 листопада 2012 року, тобто із пропуском строку позовної давності встановленої законом.

 

Оскільки кредитний договір від 10 березня 2004 року не містить умов щодо збільшення строку позовної давності, то колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції прийшов до помилкового висновку, що за домовленістю сторін позовна давність, встановлена законом, була збільшена.

 

Висновки суду першої інстанції є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, які судом вірно застосовані.

 

Згідно зі статтею 339 ЦПК України суд касаційної інстанції, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно з законом, скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

 

Помилково скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд допустив порушення норм матеріального й процесуального права, тому рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

 

Керуючись ст.ст. 336, 339, 345 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

 

у х в а л и л а:

 

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

 

Рішення апеляційного суду Сумської області від 26 червня 2013 року скасувати, залишити в силі рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 20 травня 2013 року.

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий Судді:В.О. Кузнєцов О.В. Кадєтова Г.І. Мостова М.І. Наумчук Д.О. Остапчук

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/36264752

[у.zaporozhskiy]

Решение первой инстанции:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/31313468

 

Державний герб України

Справа № 589/1527/13-ц р.

Провадження №  2/589/496/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2013 р.                    Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого    судді   - Сінгур В.О.при секретарі  -  Івченко М.Р.., представника відповідача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  Публічного акціонерного Товариства комерційний банк "Надра"  Сумське регіональне управління  до  ОСОБА_2, ОСОБА_3 про  стягнення 17964,11грн. по кредитному договору  № 11\2004\212822008 від 10.03.2004 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому зазначає, що   10.03.2004 року  між банком  відповідачем укладено кредитний договор  на суму 16640 дол. США в умовах сплати кредитору 15,5% річних та повернення отриманої суми кредиту до 09.03.2009 року.  Відповідач не виконує умов кредитного договору в частині  сплати процентів за користування кредитними коштами тому  просить стягнути вказану суму 17964,11грн.    з ОСОБА_2    

           У судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав та  просив суд задовольнити їх у повному обсязі, оскільки відповідачі свої зобов'язання перед позивачем не виконали, що порушує законні права та інтереси позивача.

              Представник відповідача та відповідач не заперечують проти розгляду справи за відсутності представника Банка.

          Судом встановлено наступне: 10.03.2004 року  між банком  відповідачем укладено кредитний договор  на суму 16640 дол. США в умовах сплати кредитору 15,5% річних та повернення отриманої суми кредиту до 09.03.2009 року.  Відповідач  ОСОБА_2  та  її представник -  ОСОБА_1 позовні вимоги не визнали, надали до суду письмові заперечення, в яких просили застосувати строк позовної давності по заявлених позовних вимогах та з цих підстав в задоволенні позовних вимог відмовити.Як пояснив представник відповідача у справі ОСОБА_1 дійсно між ОСОБА_2 та Банк «Надра» було укладено кредитний договір. На підставі не виконання договірних обов»язків Банк звернувся до суду з позовом  в якому просить стягнути кошти 17964,11 грн. З даною вимогою відповідач не згодний з наступних підстав. Станом на 15.11.2007 року будь-якої заборгованості у відповідача ОСОБА_2 не було, що підтверджується  квітанцією  про повне погашення заборгованості перед банком за рішенням Шосткинського міськрайонного  суду від 15.02.2007 року. Крім того відповідно до ст. 258 ЦК України до позовних вимог про стягнення штрафних санкцій застосовується  строк позовної давності 1 рік. Таким чином позов не підлягає задоволенню в звьязку з пропущенням строку позовної давності в цілому оскільки рішення суду від   15.02.2007 року з цих підстав  і відносно цього предмету спору повністю виконано. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог. З"ясувавши позиції відповідача та його представника, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

         Відповідно до вимог ст. 257, 261 Цивільного кодексу України, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено /позовна давність/ встановлена в три роки, щодо вимог про стягнення пені - один рік. Перебіг строку позовної давності за зобов'язаннями з визначеним строком виконання починається зі спливом строку виконання.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного договору   № 11\2004\212822008 від 10.03.2004 року укладеного між сторонами основне зобов»язання виконане, але залишилось не виконаним  в частині  о сплати процентів за користування коштами. За приписами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.     Ст. 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до п.п. 3.3.4 п.3  порядок  надання споживчого кредиту фізичним особам, узгоджених між сторонами (а.с. 5-6), термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за Договором встановлюється сторонами тривалістю п"ять років. Тобто кінцевий термін повернення коштів  09.03.2009 року і з цього ж часу почався перебіг строку позовної давності для пред'явлення позову до суду з метою захисту своїх цивільних прав та інтересів.  Позивачу було відомо, що  згідно до Постанови  державного виконавця від 15.11.2007 року про закінчення виконавчого провадження  та закриття провадження   у зв»язку з виконанням  рішення суду. Відповідно до ст. 258 ЦК України до позовних вимог про стягнення штрафних санкцій застосовується  строк позовної давності 1 рік.Частиною 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.Відповідно до положень ст..ст. 256,257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається із спливом строку виконання.

Відповідно до роз'яснень, які надані у п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» враховуючи положення пункту 7 частини 11 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини 11 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи). Офіційне тлумачення статті 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» надано також Рішенням Конституційного Суду України від 10.11.2011 року.Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України  сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.Приймаючи до уваги положення п.7 ч.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» та вищенаведені роз'яснення, надані у п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5, суд вважає, що у задоволені позову  ПАТ КБ «Надра»  необхідно відмовити у повному обсязі у зв'язку з пропуском позовної давності.

         На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 15, 60, 74, 88,  212-215, 226, ЦПКУкраїни та.ст. 256, 257, 267, ст.ст.530,   1049,  ЦК України, ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів», п.31 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року, -

ВИРІШИВ:

   Позовні вимоги Публічного акціонерного Товариства комерційний банк "Надра"  Сумське регіональне управління  до  ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Сумського Апеляційного суду   через  Шосткинський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.   Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 

          Суддя Шосткинського міськрайонного суду

          Сумської області                                                                      В.О.Сінгур
 

[у.zaporozhskiy]

Такое же решение только на другой ссылке.