Решение Лисичанского горсуда об исключении из ареста автомобиля проданного по доверенности и признании на него права собственности

[ANTIRAID]

Державний герб України

 

У.н. 415/2303/14-ц

Н.п. 2/415/1131/14

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

12.09.2014 р.

 

м. Лисичанськ

 

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

 

головуючого судді Фастовця В.М.,

при секретарі судового засідання Гавриленко В.В.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції, приватного акціонерного товариства «Ві ЕйБі Банк», управління Пенсійного Фонду України у м. Лисичанську, 3-тя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності на майно, - 

 

В С Т А Н О В И В:

 

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог (а.с.17-18) просив визнати за ним право власності на автомобіль марки DАЕWОО LАNОS ТF69Y, 2003 р.в., кузов НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_1; визнати незаконною постанову ВДВС Лисичанського МУЮ від 23.11.2012 р. в частині накладення арешту на зазначений автомобіль; зобов'язати ВДВС Лисичанського МУЮ скасувати арешт на автомобіль та виключити автомобіль з акту опису та арешту майна від 12.12.2013 р.

 

Позивач у судове засідання не з'явився, позов підтримав, справу просив розглядати за його відсутності, про що надав письмову заяву.

 

Представник позивача ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, позов підтримав, справу просив розглядати за його відсутності, про що надав письмову заяву.

 

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, у письмовій заяві позов визнала, справу просила слухати за її відсутності.

 

Представник відповідача ВДВС Лисичанського МУЮ Кохан А.І., у судове засідання не з'явився, просила справу розглядати за її відсутності, не заперечувала проти задоволення позову.

 

Представники відповідачів ПАТ «Ві ЕйБі Банк» та УПФУ у м. Лисичанську у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не надали.

 

3- особа у судове засідання не з'явилась, справу просила слухати за її відсутністю, не заперечувала проти задоволення позовних вимог, про що надала відповідну письмову заяву.

 

У судовому засіданні досліджені письмові докази: копія постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; копія акту опису й арешту майна; копія договору купівлі-продажу транспортного засобу; копія акту прийому-передачі автомобілю; копія розписки; копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; копії постанов про відкриття виконавчого провадження; копія виконавчого листа від 11.01.2011 р.; копія пояснень; копія довідки з ПАТ «Ві ЕйБі Банк»; письмові заперечення проти позову; копії постанов про закриття виконавчих проваджень..

 

В судовому засіданні встановлено, що рішенням постійно діючого третейського суду при всеукраїнській громадській організації "Право та обов'язок" від 25 березня 2011 р. з відповідачки ОСОБА_2 на користь відповідача КС "Центр фінансових послуг" було стягнуто 48567, 51 грн.. 

 

29 червня 2011 р. між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений письмовий договір купівлі-продажу автомобілю марки DАЕWОО LАNОS ТF69Y, 2003 р.в., кузов НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_1, зареєстрований РЕВ МРВ ДАІ в м. Лисичанську 07.11.2006 р.

 

Згідно цього договору, розписок про сплату/отримання грошових коштів за проданий автомобіль та акту приймання-передачі транспортного засобу, документів та ключів від автомобілю позивач сплатив відповідачці 47 000 грн. та отримав від неї автомобіль і реєстраційні документи. Також, позивачу та 3-й особі відповідачкою була видана довіреність з правом управління та розпорядження вказаним автомобілем.

 

Постановою ВДВС від 13 січня 2012 р. було відкрите виконавче провадження за виконавчим листом №2-177 від 20 липня 2011 р. про стягнення зі ОСОБА_2 грошових коштів на користь ПАТ "ВіЕйБі Банк" в розмірі 21569, 71 грн.

 

Під час виконавчих дій з виконання вказаного рішення постановою відповідача ВДВС від 23 листопада 2012 р. було накладено арешт на все належне ОСОБА_2 майно.

 

12 грудня 2013 р. ВДВС був складений акт опису й арешту майна ОСОБА_2 - зазначеного транспортного засобу, на виконання виконавчого листа №2-177 від 20 липня 2011 р.

 

Постановою ВДВС від 08 травня 2014 р. було відкрите виконавче провадження за вимогою УПФУ ум. Лисичанську від 01 квітня 2014 р. про стягнення зі ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 2703,6 грн. на користь УПФУ у м. Лисичанську.

 

Постановою ВДВС від 17 квітня 2014 р. виконавче провадження за рішенням третейського суду на користь КС "Центр фінансових послуг" було зарите у зв'язку зі сплатою боргу.

 

Заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ "ВіЕйБі Банк" станом на 23 січня 2014 р. склала 114040, 74 грн.

 

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю… Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

 

Відповідно до ст. 181 ЦК України, визначені поняття нерухомих та рухомих речей. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

 

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

 

Згідно зі ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

 

Надані докази підтверджують укладення між позивачем та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу, спрямованого на встановлення цивільних прав та обов'язків сторін правочину. Підтверджує це і усна домовленість, на підставі якої позивач отримав довіреність від ОСОБА_2, та письмові пояснення ОСОБА_2, надані у ДВС.

 

На підставі ст.ст. 209,210 ЦК України нотаріальному та державному посвідченню належать правочини лише у випадках передбачених законом. Чинний ЦК України та будь-які інші закони не передбачають обов'язкову нотаріальну форму договору купівлі-продажу транспортного засобу та/або його державну реєстрацію/посвідчення.

 

Відповідно до ст. 334 ч.1 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

 

Згідно ст.640 ч.2 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

 

При цьому під цивільним законодавством розуміється система нормативних актів, які містять цивільно-правові норми. У свою чергу ці норми регулюють цивільно-правові відносини, тобто майнові та особисті немайнові відносини, врегульовані нормами сучасного цивільного права між майнова відокремленими, юридично рівними учасниками, що є носіями суб'єктивних цивільних прав та обов'язків… («Цивільне право» Т.1 стор 31, 78 під редакцією О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової, К. «Юрінком Інтер», 2002 р.). 

 

У той же час адміністративно-правова норма, як елемент адміністративного законодавства - це обов'язкове правило поведінки, яке встановлене і охороняється державою, метою якого є регулювання суспільних відносин, що виникають, змінюються і припиняються у сфері державного управління тобто адміністративно-правових відносин).

 

Адміністративно-правові ж відносини завжди мають державно-владний характер, тобто один із суб'єктів завжди наділений державою владними повноваженнями щодо інших учасників адміністративно-правових відносин. Ці відносини характеризуються такими особливостями:

 

виникають тільки в результаті державно-управлінської (владної) діяльності;

 

в них обов'язково бере участь виконавчо-розпорядчий орган держави;

 

завжди є наслідком свідомої, цілеспрямованої, вольової діяльності від імені держави («Адміністративне право України», підручник під редакцією Колпакова В.К., К. «Юрінком Інтер», 1999 р.).

 

Як зазначалося вище, цивільним законодавством, а саме ст.ст.334, 655 ЦК України, для укладення договору купівлі-продажу необхідно тільки передання майна покупцю, а згідно зі ст.204 ЦК України укладений між сторонами правочин є правомірним, бо не визнаний судом недійсним.

 

Такими чином, позивач станом на 23 листопада 2012 р. був правомірним власником транспортного засобу.

 

Суд вважає помилковими та такими, що не ґрунтуються на діючому законодавстві міркування, викладені у п.2 ВССУ узагальнення від 21.12.2012 р., про нібито необхідність враховувати положення п.4 постанови КМУ №1388 від 07.09.1998 р., якою затверджений Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі Порядок) щодо необхідності поперднього зняття трансопртноог засобу з обліку.

 

По-перше, п.4 безпосередньо у постановві ніколи не існував.

 

По друге, навіть п.4 Порядку не передбачає нічого подібного.

 

Положення про зняття з реєстрації містилися у п.7 і 8 Порядку до їх скасування.

 

Разом з цим, затверджений постановою №1388 Порядок є актом адміністративного, а не цивільного законодавства.

 

Це підтверджується і п.3 Порядку - "державна реєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів передбачає реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання і передачу інформації про такі засоби та відомостей про їх власників, які вносяться до Єдиного державного реєстру Державтоінспекції".

 

Тобто положення Порядку не є нормами цивільного законодавства, звідси зняття автомобілю з реєстрації перед купівлею-продажем не є "вчиненням іншої дії" у розумінні ст.640 ЦК України, бо такі дії повинні бути передбачені саме цивільним, а не будь-яким іншим діючим законодавством.

 

Також, Порядок не передбачав жодних наслідків недотримання свох вимог для визначення моменту переходу права власності і жодниим чином не впливав на дійсність договорів купівлі-продажу автомобілів.

 

Окрім того, питання права власності на транспортні засоби, зокрема реєстрація такого права, не було і не є ні метою, ні предметом регулювання Порядку.

 

Тому норми Порядку не регулювали спірні відносини, оскільки від них жодних чином не залежало виникнення припинення чи зміна цивільних прав та обов'язків сторін.

 

На підставі ст.57 ч.1, ч.2 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

 

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

 

Згідно п.41 затвердженого постановою забороняється зняття з обліку транспортних засобів, стосовно яких є… постанова державного виконавця про накладення арешту…

 

Відповідно до ст.60 ч.1 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

 

Оскільки постанова про накладення арешту від 23.11.2012 р. перешкоджає позивачу реалізувати своє право власника, він не був і не є боржником за виконавчим провадженням, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

 

З відповідачів на користь позивача у рівних частках на підставі ст.88 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 243,6 грн.

 

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, -

 

В И Р І Ш И В:

 

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції, приватного акціонерного товариства «Ві ЕйБі Банк», управління Пенсійного Фонду України у м. Лисичанську задовольнити.

 

Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки DАЕWОО LАNОS ТF69Y, рік випуску 2003 р., кузов НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_1.

 

Визнати незаконною постанову ВДВС Лисичанського МУЮ від 23.11.2012 р. в частині накладення арешту на автомобіль марки DАЕWОО LАNОS ТF69Y, рік випуску 2003 р., кузов НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_1.

 

Зобов'язати ВДВС Лисичанського МУЮ скасувати арешт на автомобіль марки DАЕWОО LАNОS ТF69Y, рік випуску 2003 р., кузов НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_1.

 

Виключити автомобіль марки DАЕWОО LАNОS ТF69Y, рік випуску 2003 р., кузов НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_1 з акту опису та арешту майна від 12.12.2013 р.

 

Стягнути з ОСОБА_2, відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції, приватного акціонерного товариства «Ві ЕйБі Банк», управління Пенсійного Фонду України у м. Лисичанську на користь ОСОБА_1 у рівних частках судові витратив розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

 

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подання до Лисичанського міського суду апеляційної скарги у 10-тиденний строк з моменту отримання копії рішення.

 

Суддя:

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40635062