Recommended Posts

Опубликовано

Суд приймаючи рішення зазначає, що ЗУ "Про іпотеку" в нашому випадку не застосовується, але вказує, що застосовуються Тимчосове положення, в якому є пряме посилання на використання норм ЗУ "Про іпотеку", а саме:

Параграф 1 "Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна" п.1.4. Організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку». В ЧОМУ ЛОГІКА??? ЩО КОЛИ МАЙНО РЕАЛІЗУЄТЬСЯ НА ПІДСТАВІ РІШЕННЯ СУДУ ПРО СТЯГНЕННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ, А НЕ НА ПІДСТАВІ РІШЕННЯ ПРО ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ ВОНО ПЕРЕСТАЄ БУТИ ІПОТЕКОЮ??? В ТАКОМУ ВИПАДКУ ЧОМУ ПРИ РОЗПОДІЛІ СТЯГНУТИХ З БОРЖНИКА ГРОШОВИХ СУМ ВНАСЛІДОК РЕАЛІЗАЦІЇ НЕРУХОМОГО МАЙНА  П.1 Ч 1 СТ. 44 ЗУ "ПРО ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ"  (Черговість задоволення вимог стягувачів)  "у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна". І ЗНОВУ, ЩО КОЛИ МАЙНО РЕАЛІЗУЄТЬСЯ НА ПІДСТАВІ РІШЕННЯ СУДУ ПРО СТЯГНЕННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ, А НЕ НА ПІДСТАВІ РІШЕННЯ ПРО ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ ВОНО ПЕРЕСТАЄ БУТИ ІПОТЕКОЮ???

  • Ответы 67
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

Опубликовано

Суд приймаючи рішення зазначає, що ЗУ "Про іпотеку" в нашому випадку не застосовується, але вказує, що застосовуються Тимчосове положення, в якому є пряме посилання на використання норм ЗУ "Про іпотеку", а саме:

Параграф 1 "Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна" п.1.4. Організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку». В ЧОМУ ЛОГІКА??? ЩО КОЛИ МАЙНО РЕАЛІЗУЄТЬСЯ НА ПІДСТАВІ РІШЕННЯ СУДУ ПРО СТЯГНЕННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ, А НЕ НА ПІДСТАВІ РІШЕННЯ ПРО ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ ВОНО ПЕРЕСТАЄ БУТИ ІПОТЕКОЮ??? В ТАКОМУ ВИПАДКУ ЧОМУ ПРИ РОЗПОДІЛІ СТЯГНУТИХ З БОРЖНИКА ГРОШОВИХ СУМ ВНАСЛІДОК РЕАЛІЗАЦІЇ НЕРУХОМОГО МАЙНА  П.1 Ч 1 СТ. 44 ЗУ "ПРО ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ"  (Черговість задоволення вимог стягувачів)  "у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна". І ЗНОВУ, ЩО КОЛИ МАЙНО РЕАЛІЗУЄТЬСЯ НА ПІДСТАВІ РІШЕННЯ СУДУ ПРО СТЯГНЕННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ, А НЕ НА ПІДСТАВІ РІШЕННЯ ПРО ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ ВОНО ПЕРЕСТАЄ БУТИ ІПОТЕКОЮ???

Логика такова, что ЗУ об исполнительном производстве отсылает к ЗУ об ипотеки, который требует отдельное решения суда об обращении взыскания на предмет ипотеки.

Опубликовано

ЗУ "Про виконавче провадження" не вимагає рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки чи стягнення грошових коштів для примусової реалізації нерухомого майна, яке перебуває в заставі. ТОБТО НЕ РОЗРІЗНЯЄ ЇХ.   А п.-ом 1 ст. 54 ЗУ "Про виконавче провадження"  встановлено, що

«Звернення   стягнення   на   заставлене  майно  в  порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами  для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.»

 Тобто для реалізації предмета іпотеки в межах виконавчого провадження достатньо наявності виконавчого документа стягувача-заставодержателя (НЕ ВКАЗУЮТЬ, ЯКОГО).

ЗУ «Про іпотеку», до якого, як Ви кажете «відсилає» ЗУ «Про виконавче провадження» також не вимагає цього, а саме:

 п. 1ст.. 33 Закону «Про іпотеку»: «У разі  невиконання  або  неналежного   виконання   боржником основного  зобов'язання  іпотекодержатель вправі задовольнити свої
вимоги за основним зобов'язанням  шляхом  звернення  стягнення  напредмет іпотеки.

п. 3 ст.. 33 Закону «Про іпотеку»: «Звернення стягнення   на   предмет  іпотеки  здійснюється  на підставі рішення суду ітд. ЗВЕРТАЮ ВАШУ УВАГУ : «НА ПІДСТАВІ РВШЕННЯ СУД», А НЕ «НА ПІДСТАВІ РІШЕННЯ СУДУ ПРО ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ» .

               Ст.. 41 ЗУ «Про іпотеку»: «Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду проводиться шляхом  продажу   на прилюдних торгах   у   межах  процедури  виконавчого  провадження…»
               Тобто, « Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду», А НЕ «Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення НА ПІДСТАВІ РІШЕННЯ СУДУ ПРО ЗВЕРНЕННЯ НА ПРЕДМЕТ ІПОТЕКИ». 
               А порядок проведення самих торгів визначається:

П.  4.5.3. Інструкції з організації примусового виконання рішення суду:
 " Реалізація арештованого державними виконавцями майна здійснюється відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Параграф 1 «Загальні положення» п. 1.1. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна. «Це Положення визначає умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно.». Параграф 1 «Загальні положення» п.1.4. Організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку».

Опубликовано

ЗУ "Про виконавче провадження" не вимагає рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки чи стягнення грошових коштів для примусової реалізації нерухомого майна, яке перебуває в заставі. ТОБТО НЕ РОЗРІЗНЯЄ ЇХ.   А п.-ом 1 ст. 54 ЗУ "Про виконавче провадження"  встановлено, що

«Звернення   стягнення   на   заставлене  майно  в  порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами  для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.»

 Тобто для реалізації предмета іпотеки в межах виконавчого провадження достатньо наявності виконавчого документа стягувача-заставодержателя (НЕ ВКАЗУЮТЬ, ЯКОГО).

ЗУ «Про іпотеку», до якого, як Ви кажете «відсилає» ЗУ «Про виконавче провадження» також не вимагає цього, а саме:

 п. 1ст.. 33 Закону «Про іпотеку»: «У разі  невиконання  або  неналежного   виконання   боржником основного  зобов'язання  іпотекодержатель вправі задовольнити свої

вимоги за основним зобов'язанням  шляхом  звернення  стягнення  напредмет іпотеки.

п. 3 ст.. 33 Закону «Про іпотеку»: «Звернення стягнення   на   предмет  іпотеки  здійснюється  на підставі рішення суду ітд. ЗВЕРТАЮ ВАШУ УВАГУ : «НА ПІДСТАВІ РВШЕННЯ СУД», А НЕ «НА ПІДСТАВІ РІШЕННЯ СУДУ ПРО ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ» .

               Ст.. 41 ЗУ «Про іпотеку»: «Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду проводиться шляхом  продажу   на прилюдних торгах   у   межах  процедури  виконавчого  провадження…»
               Тобто, « Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду», А НЕ «Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення НА ПІДСТАВІ РІШЕННЯ СУДУ ПРО ЗВЕРНЕННЯ НА ПРЕДМЕТ ІПОТЕКИ». 
               А порядок проведення самих торгів визначається:

П.  4.5.3. Інструкції з організації примусового виконання рішення суду:

 " Реалізація арештованого державними виконавцями майна здійснюється відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Параграф 1 «Загальні положення» п. 1.1. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна. «Це Положення визначає умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно.». Параграф 1 «Загальні положення» п.1.4. Організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку».

Есть предыдущая позиция ВСУ и она мне нравится.

Для обращения взыскания на предмет ипотеки необходимо решение об обращении взыскания на предмет ипотеки.

Пока полностью обратного не сказано.

Вы представляете банки?

Опубликовано

Працював 3 роки державним виконавцем. Представляю інтере власника квартири, яка перебуває в іпотеці банку. Ситуація наступна: були проведенні прилюдні торги з реалізації нерухомого майна (іпотеки). Особа 1 запропонувала найвищу ціну, але відмовилась від підписання протоколу. Особу № 2 як наслідок оголосили переможцем прилюдних торгів, але і вона відмовилась від підписання протоколу. Організатором аукціону надіслано повідомлення в ДВС про те, що торги не відбулися. Державний виконавець здійснив переоцінку майна та направив пакет документів для проведення повторної реалізації. Ми домовились з банком про реструктуризацію боргу, відповідно до якої боржнику необхідно внести 200 тис. грн., а залишок 380 тис. грн. банк пропонує списати, а виконавий документ повернути без виконання. Слід вказати що реальна вартість квартири становить 500 тис. грн., Особа № 3 (учасник прилюдних торгів) звернулась в суд з позовом до ДВС, Торгівельної організіції про визнання її переможцем прилюдних торгів, вважає, що є переможцем за ціною 100 тис.грн.  Оскільки згідно п. 5.3. Тимчасового Положення "Якщо переможець прилюдних торгів відмовиться від підписання протоколу або не внесе всієї належної до сплати суми протягом строку, зазначеного у пункті 5.1 цього розділу, кожен наступний учасник, який запропонував найвищу ціну, оголошується переможцем прилюдних торгів.Але якщо брати до уваги норми  п.1.4. Тимчасового положення "Організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку», а  ч. 3 ст. 46 ЗУ "Проіпотеку" встановлено, що "Якщо покупець не внесе всієї належної до сплати суми в десятиденний строк (Особа № 1 не внесла, відмовилась від підписання протоколу), гарантійний внесок йому не повертається, а наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, не нижчу за початкову ціну продажу, оголошується переможцем прилюдних торгів. За його відсутності або відмови (особа № 2 відмовилась від підписання протоколу) прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися.

Тобто я вважаю, що торги правомірно оголошено такими, що не відбулися. Так, дійсно прикінцеві положення Тимчасового положення кажуть, що КОЖЕН НАСТУПНИЙ УЧАСНИК ОГОЛОШУЄТЬСЯ ПЕРЕМОЖЦЕМ, але відповідно до ч. 3 ст. 46 ЗУ "Проіпотеку" не "кожен наступний", не "наступні" а "наступний" оголошується переможцем, а у разі його (наступного) відмови або відсутності ТОРГИ ОГОЛОШУЮТЬСЯ ТАКИМИ, що не відбулись.

От, я і питаю:

1). Суд в своєму рішенні зазначає, що необхідно керуватись нормами ЗУ "Про виконавче провадження" та Тимчасового положення, але вказує на те, що у нашому випадку не потрібно брати до уваги норми ЗУ "Про іпотеку". ІПОТЕКА ПЕРЕСТАЄ БУТИ ІПОТЕКОЮ у випадку відсутності рішення про звернення стягнення???

2) Чому суд відсилає, зокрема до Тимчасового положення і тут же ігнорує його норми п.1.4. Тимчасового положення "Організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку»????

Змінивши думку ВСУ власник кварти погасить заборгованість в повному обсязі та залишиться уже не з іпотечною, а своєю квартирою без боргів.

Опубликовано

Звертаю Вашу увагу, що "обратное" доказано , а саме:  постанова Верховного суд України з розгляду Господарських справ № 908/2105/13 від 11.11.2014 року. Але ж знову таки, обставини вираженні у зазначеному Вами рішенні розглядалися  ВСУ по цивільній справі, а наведене мною рішення розглядалося ВСУ по господарській справі. Тому закономірним є питання: ВСУ розглядаючи господарську справу перестає бути ВСУ, якщо справа не цивільна??? Тобто різниця в тому, що позивач у наведеному вами рішення є фізичною особою, а мною - юридичною. ВСУ приймаючи різні за змістом рішення з одних і тих же правовідносин ставить себе в незручне становище. А тому вихід, на мою думку- конституційне подання.

 

Вибачаюсь, захоповся своєю справою. В наведеному рішенні є Виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення. Просто позивач не посилається на необхідність рішення про звернення стягнення, а на ту обставину, що потрібно застосовувати Прикінцеві положення Тимчасового положення,  а не ч. 3 ст. 46 ЗУ "Проіпотеку".

Опубликовано

Якщо брати до уваги те, що ЗУ "Про ВП" відсилає до ЗУ "Про іпотеку", який вказує на необхідність наявності рішення суду про зверненння стягнення на предмет іпотеки, то чому державний виконавець за відсутності такого рішення взагалі звертав стягнення на нього. Відсутнє рішення-відсутні обставини для звернення стягнення?

Опубликовано

Я вважаю, що змінити думку ВСУ можливо у випадку звернення до Конституційного суду України з відповідним поданням.

 

Вообще то со вчерашнего дня любой судья даже первой инстанции может менять думку ВСУ по своему усмотрению... 

Опубликовано

Працював 3 роки державним виконавцем. Представляю інтере власника квартири, яка перебуває в іпотеці банку. Ситуація наступна: були проведенні прилюдні торги з реалізації нерухомого майна (іпотеки). Особа 1 запропонувала найвищу ціну, але відмовилась від підписання протоколу. Особу № 2 як наслідок оголосили переможцем прилюдних торгів, але і вона відмовилась від підписання протоколу. Організатором аукціону надіслано повідомлення в ДВС про те, що торги не відбулися. Державний виконавець здійснив переоцінку майна та направив пакет документів для проведення повторної реалізації. Ми домовились з банком про реструктуризацію боргу, відповідно до якої боржнику необхідно внести 200 тис. грн., а залишок 380 тис. грн. банк пропонує списати, а виконавий документ повернути без виконання. Слід вказати що реальна вартість квартири становить 500 тис. грн., Особа № 3 (учасник прилюдних торгів) звернулась в суд з позовом до ДВС, Торгівельної організіції про визнання її переможцем прилюдних торгів, вважає, що є переможцем за ціною 100 тис.грн.  Оскільки згідно п. 5.3. Тимчасового Положення "Якщо переможець прилюдних торгів відмовиться від підписання протоколу або не внесе всієї належної до сплати суми протягом строку, зазначеного у пункті 5.1 цього розділу, кожен наступний учасник, який запропонував найвищу ціну, оголошується переможцем прилюдних торгів.Але якщо брати до уваги норми  п.1.4. Тимчасового положення "Організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку», а  ч. 3 ст. 46 ЗУ "Проіпотеку" встановлено, що "Якщо покупець не внесе всієї належної до сплати суми в десятиденний строк (Особа № 1 не внесла, відмовилась від підписання протоколу), гарантійний внесок йому не повертається, а наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, не нижчу за початкову ціну продажу, оголошується переможцем прилюдних торгів. За його відсутності або відмови (особа № 2 відмовилась від підписання протоколу) прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися.

Тобто я вважаю, що торги правомірно оголошено такими, що не відбулися. Так, дійсно прикінцеві положення Тимчасового положення кажуть, що КОЖЕН НАСТУПНИЙ УЧАСНИК ОГОЛОШУЄТЬСЯ ПЕРЕМОЖЦЕМ, але відповідно до ч. 3 ст. 46 ЗУ "Проіпотеку" не "кожен наступний", не "наступні" а "наступний" оголошується переможцем, а у разі його (наступного) відмови або відсутності ТОРГИ ОГОЛОШУЮТЬСЯ ТАКИМИ, що не відбулись.

От, я і питаю:

1). Суд в своєму рішенні зазначає, що необхідно керуватись нормами ЗУ "Про виконавче провадження" та Тимчасового положення, але вказує на те, що у нашому випадку не потрібно брати до уваги норми ЗУ "Про іпотеку". ІПОТЕКА ПЕРЕСТАЄ БУТИ ІПОТЕКОЮ у випадку відсутності рішення про звернення стягнення???

2) Чому суд відсилає, зокрема до Тимчасового положення і тут же ігнорує його норми п.1.4. Тимчасового положення "Організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку»????

Змінивши думку ВСУ власник кварти погасить заборгованість в повному обсязі та залишиться уже не з іпотечною, а своєю квартирою без боргів.

 

1) У Вас ипотеку реализовывали на основании решения о взыскании суммы?

Я бы все равно строил свою цепочку на старом постановлении ВСУ.

Суд первой инстанции в пользу особи3?

 

2) я думаю причина здесь весьма банальная.

Опубликовано

Я вважаю, що змінити думку ВСУ можливо у випадку звернення до Конституційного суду України з відповідним поданням.

 

Какие у Вас основания для обращения в КСУ?

Опубликовано

Звертаю Вашу увагу, що "обратное" доказано , а саме:  постанова Верховного суд України з розгляду Господарських справ № 908/2105/13 від 11.11.2014 року. Але ж знову таки, обставини вираженні у зазначеному Вами рішенні розглядалися  ВСУ по цивільній справі, а наведене мною рішення розглядалося ВСУ по господарській справі. Тому закономірним є питання: ВСУ розглядаючи господарську справу перестає бути ВСУ, якщо справа не цивільна??? Тобто різниця в тому, що позивач у наведеному вами рішення є фізичною особою, а мною - юридичною. ВСУ приймаючи різні за змістом рішення з одних і тих же правовідносин ставить себе в незручне становище. А тому вихід, на мою думку- конституційне подання.

 

Вибачаюсь, захоповся своєю справою. В наведеному рішенні є Виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення. Просто позивач не посилається на необхідність рішення про звернення стягнення, а на ту обставину, що потрібно застосовувати Прикінцеві положення Тимчасового положення,  а не ч. 3 ст. 46 ЗУ "Проіпотеку".

 

Я думаю, что Вы хорошо разбираетесь в этом деле и у Вас есть шанс дойти до ВСУ.

 

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=7468

 

3. У разі якщо під час розгляду справи Верховний Суд України встановить необхідність відійти від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду України, яка була прийнята іншим складом суду (іншою палатою чи палатами, які брали участь у спільному засіданні), справа передається на розгляд спільного засідання палат Верховного Суду України, яке проводиться за участю палати (палат), що розглядала справу до моменту її передання, та палати (палат), яка приймала відповідну постанову Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу кожної з відповідних судових палат Верховного Суду України.

 

Для того, что бы ВСУ устранил свое разночтение.

Опубликовано

Якщо брати до уваги те, що ЗУ "Про ВП" відсилає до ЗУ "Про іпотеку", який вказує на необхідність наявності рішення суду про зверненння стягнення на предмет іпотеки, то чому державний виконавець за відсутності такого рішення взагалі звертав стягнення на нього. Відсутнє рішення-відсутні обставини для звернення стягнення?

Моя думка так, але ящко виконавче провадження відкрито на підставі рішення про стягнення заборгованості, а не на підставі рішення суду про звернення стягнення або виконавчого напису нотаріуса.

Опубликовано

Вообще то со вчерашнего дня любой судья даже первой инстанции может менять думку ВСУ по своему усмотрению... 

 

Почему так считаете?

Опубликовано

Почему так считаете?

 

Да это не я считаю так а Верховная рада так решила и Президент Украины... Я здесь вообще не при чём... Это не я...)))

А просто с 28 марта сего года вступил в силу Закон Украины Про забезпечення права на справедливий суд

Верховна Рада України; Закон від 12.02.2015 № 192-VIII  в связи с которым были внесены изменения в ЦПК... И поэтому больше статья 360-7 не работает как раньше...

 

Цивільний процесуальний кодекс України

Верховна Рада України; Кодекс України, Кодекс, Закон від 18.03.2004 № 1618-IV

 

Документ 1618-15чинний, поточна редакція — Редакція від 28.03.2015, підстава 192-19

 

 

Стаття 360-7. Обов’язковість судових рішень Верховного Суду України

 

1. Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

 

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

 

2. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

 

3. Постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення, підлягають опублікуванню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня їх прийняття.

 

{Стаття 360-7 в редакції Закону № 192-VIII від 12.02.2015}

Опубликовано

 Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

И что туту не так? Расширили полномочия низжих судов до наведення відповідних мотивів. Это нормально. Зачастую пытаються постанову ВСУ притулить куда попало , а эти потом разгребают неодинаковое применение норм, вот и расширили.

Опубликовано

Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

И что туту не так? Расширили полномочия низжих судов до наведення відповідних мотивів. Это нормально. Зачастую пытаються постанову ВСУ притулить куда попало , а эти потом разгребают неодинаковое применение норм, вот и расширили.

Но бывает ее и не применяют там,где нужно.
Опубликовано

Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

И что туту не так? Расширили полномочия низжих судов до наведення відповідних мотивів. Это нормально. Зачастую пытаються постанову ВСУ притулить куда попало , а эти потом разгребают неодинаковое применение норм, вот и расширили.

Но бывает ее и не применяют там,где нужно.
Опубликовано

Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

И что туту не так? Расширили полномочия низжих судов до наведення відповідних мотивів. Это нормально. Зачастую пытаються постанову ВСУ притулить куда попало , а эти потом разгребают неодинаковое применение норм, вот и расширили.

глюк.
Опубликовано

 Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

И что туту не так? Расширили полномочия низжих судов до наведення відповідних мотивів. Это нормально. Зачастую пытаються постанову ВСУ притулить куда попало , а эти потом разгребают неодинаковое применение норм, вот и расширили.

 

Да нет... Это не нормально... Теперь любой судья уже будет считать, что он умнее ВСУ... так постановы ВСУ не будут ничего значить...

Опубликовано

Но бывает ее и не применяют там,где нужно.

 

А теперь это будут делать на законных основаниях... (((

Опубликовано

Не сгущайте краски, ст.360-7 ещё никто не отменял.

 

Не отменили, но изменили... Теперь обязательность исполнения постанов ВСУ для всех, кроме судов...

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения