Постановление ВСУ (торги - интересная правов. позиция)


AlexKharkov

Recommended Posts

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

24 грудня 2014 року                                                                                                     м. Київ

 

 

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого

Яреми А.Г.,

 

 

суддів:

Григор’євої Л.І.,

Охрімчук Л.І.,

 

 

Гуменюка В.І.,

Сеніна Ю.Л.,

 

 

Лященко Н.П.,

Сімоненко В.М., -

 

 

 

 

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства “Спеціалізоване підприємство Юстиція”, ОСОБА_2, Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, треті особи: публічне акціонерне товариство “Банк Форум”, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, акта про проведення прилюдних торгів і свідоцтва про право власності, скасування реєстрації права власності та повернення квартири за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від
15 січня 2014 року,

 

в с т а н о в и л а:

 

У липні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що в межах виконавчого провадження про стягнення з нього на користь акціонерного комерційного банку “Форум” (далі –
АКБ “Форум”), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство “Банк Форум”, заборгованості за кредитним договором у сумі 59 тис.
619 доларів США 87 центів із прилюдних торгів, що відбулись 15 липня
2013 року, відчужено належну йому квартиру АДРЕСА_1. Переможцем торгів став ОСОБА_2, який придбав квартиру за 189 667 грн 50 коп.

Вважає, що вказані торги відбулись із порушенням законодавства, а саме: статей 1, 2, 33, 43, 48 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV “Про іпотеку” (далі – Закон України № 898-IV), положень Закону України від
21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі – Закон України № 606-XIV), пунктів 1.4, 3.11, 4.6 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня
1999 року № 68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 745/4038 (далі – Тимчасове положення).  Так, на його думку, початкова ціна продажу квартири на прилюдних торгах була на 90 % нижчою від її вартості; його не було повідомлено про проведення торгів та уцінку майна; реалізовано квартиру, що була предметом іпотеки, за відсутності рішення суду або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки.                                                                   ОСОБА_1 просив: визнати недійсними прилюдні торги від 15 липня  2013 року, протокол проведення прилюдних торгів від 15 липня 2013 року, акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів від 16 липня  2013 року, свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, яке видане ОСОБА_2; скасувати реєстрацію права власності на квартиру та повернути йому квартиру.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 7 листопада
2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 18 грудня 2013 року, у задоволенні позову ОСОБА_1  відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 січня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вказані судові рішення.

У заяві про перегляд зазначеної ухвали суду касаційної інстанції ОСОБА_1 порушує питання про скасування цієї ухвали й направлення справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), – неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми матеріального права, а саме частини третьої статті 33 Закону України № 898-IV, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення ОСОБА_1 посилається на ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 серпня 2014 року у справі за позовом про визнання недійсними прилюдних торгів (№ 6-8723св14).

Так, постановляючи ухвалу від 6 серпня 2014 року у справі № 6-8723св14, суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного суду, який,  установивши, що в ході прилюдних торгів спірне  майно було реалізоване єдиному учаснику  торгів, задовольнив позов. При цьому суд виходив із того, що реалізація предмета іпотеки можлива лише у разі наявності відповідного рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконавчого напису нотаріуса чи договору про задоволення вимог іпотекодержателя, а не рішення суду про стягнення заборгованості.

У справі, яка переглядається, суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій не знайшли правових підстав для визнання прилюдних торгів із реалізації спірної квартири недійсними, оскільки фактів порушення вимог Тимчасового положення та інших норм при проведенні прилюдних торгів, а також прав і законних інтересів позивача не встановлено, і, відмовляючи в задоволенні позову, виходили з того, що підставами для визнання прилюдних торгів недійсними може бути лише порушення визначених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням.

Заслухавши суддю–доповідача, дослідивши доводи заявника, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як установлено судами у справі, яка переглядається, у порядку виконання виконавчого листа, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова
20 грудня 2012 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКБ "Форум" коштів у сумі 59 тис. 619 доларів США 87 центів 25 лютого 2013 року описано й арештовано майно боржника –  квартиру АДРЕСА_1. Згідно з іпотечним договором, укладеним 18 червня 2008 року між АКБ "Форум" і ОСОБА_1 з метою забезпечення зобов'язань останнього за кредитним договором від 18 червня 2008 року, зазначена квартира була предметом іпотеки.

31 травня 2013 року між Деснянським відділом державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції та приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство Юстиція" укладено договір про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Прилюдні торги з реалізації спірної квартири, призначені на 24 червня 2013 року, не відбулись через відсутність покупців, у зв'язку з чим 27 червня 2013 року державним виконавцем складено акт уцінки майна, відповідно до якого вартість арештованого майна зменшено з 252 890 грн до 189 667 грн
50 коп.

15 липня 2013 року проведено прилюдні торги з реалізації вказаної квартири за участі двох покупців, один з яких, ОСОБА_2, переміг у торгах і придбав зазначене майно за 189 800 грн.

Рішення суду або виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки в матеріалах справи відсутні.

Примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих Законом України
№ 606-XIV, Цивільним кодексом України (далі – ЦК України) та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Загальний порядок реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів визначено нормами Закону України № 606-XIV та Тимчасового положення.

Згідно з пунктом 1.4 Тимчасового положення організація та проведення прилюдних торгів із реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України № 898-IV. Отже, Законом України № 898-IV визначено спеціальний порядок для реалізації з прилюдних торгів предмета іпотеки.

Аналіз норм з точки зору колізії загальної та спеціальної норм дає підстави для висновку про те, що у разі, коли прилюдні торги з продажу майна проводились на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, при вирішенні судом питання про наявність чи відсутність порушення встановлених законодавством правил проведення торгів норми Закону України № 898-IV до спірних правовідносин не застосовуються, а застосовуються загальні норми, що регулюють правовідносини з реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, – норми Закону України № 606-XIV та Тимчасового положення.

Такого по суті висновку дійшов і суд касаційної інстанції у справі, яка переглядається, установивши, що факти порушення вимог Тимчасового положення при проведенні прилюдних торгів та прав і законних інтересів позивача відсутні.

За таких обставин судом касаційної інстанції ухвалено законне рішення, тобто підстави, на які посилається заявник, не підтвердились, тому вважати заяву обґрунтованою не можна.

Відповідно до статті 360–5 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись статтями 355, 360-3, 360-5 Цивільного процесуального кодексу України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України  

 

п о с т а н о в и л а:

 

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від
15 січня 2014 року відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

 

 

Головуючий

 

Судді Верховного Суду України:

А.Г. Ярема

 

Л.І.  Григор’єва

 

 

 

 

 

 

 

В.І. Гуменюк 

 

Н.П. Лященко

 

Л.І. Охрімчук

 

Ю.Л. Сенін

 

В.М. Сімоненко

 

         

 

 

 

 

Правова позиція

(постанова Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України від 24 грудня 2014 року № 6-200цс14)

 

Аналіз норм Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі – Закон України № 606-XIV) і Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 745/4038 (далі – Тимчасове положення), якими визначено загальний порядок реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, та норм Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV “Про іпотеку” (далі – Закон України № 898-IV), зокрема статей 33, 41-49, якими визначено спеціальний порядок реалізації з прилюдних торгів предмета іпотеки, з точки зору колізії загальної та спеціальної норм дає підстави для висновку про наступне.

У разі, коли прилюдні торги з продажу майна проводились на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, то при вирішенні судом питання про наявність чи відсутність порушення встановлених законодавством правил проведення торгів норми Закону України № 898-IV до спірних правовідносин не застосовуються, а застосовуються загальні норми, що регулюють правовідносини з реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, – норми Закону України 606-XIV та Тимчасового положення.

Спава № 6-200цс-14

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/D9E2D3D93D33EF15C2257DBD004C7736

Link to comment
Share on other sites

  • Replies 67
  • Created
  • Last Reply

Top Posters In This Topic

Это уже не первое решение ВСУ с подобной правовой позицией. Не пойму я что в ней хорошего и как с ней бороться. Получается не важно какое у тебя решение суда, ипотечное имущество взыщут в любом случае. Бред, ИМХО.

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

Уважаемые форумчане, обращаюсь ко всем кто следит за темой "добровольной" реализации ипотечного имущества должника . Прошу обсудить вышеуказанное решение в разрезе правовой позиции ВСУ закреплённой в постанове № 6-94цс11 от 15.02.2012г , а также   применение ч.8 ст.54 ЗУ Про виконавче провадження, п.1.4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реализації арештованого нерухомого майна и порядок снятие заборони відчуження з предмета ипотеки наложеной нотариусом .

Link to comment
Share on other sites

Уважаемые форумчане, обращаюсь ко всем кто следит за темой "добровольной" реализации ипотечного имущества должника . Прошу обсудить вышеуказанное решение в разрезе правовой позиции ВСУ закреплённой в постанове № 6-94цс11 от 15.02.2012г , а также применение ч.8 ст.54 ЗУ Про виконавче провадження, п.1.4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реализації арештованого нерухомого майна и порядок снятие заборони відчуження з предмета ипотеки наложеной нотариусом .

А что обсуждать?

Наше государство подкупают своей новизной.

Рассмотрим ситуацию, Вы подаете жалобу на включение предмета ипотеки в акт описи и ареста в рамках исполнительного производства,открытого на основании решения о взыскании задолженности,ее принимают,долго не могут рассмотреть,у судьи нет оснований для обеспечения жалобы путем запрета взыскания на основании исполнительного листа.

За это время происходят торги,имущество реализовуют на торгах,действия исполнителя таки признают недействительными.

По мнению ВСУ,признание неправомерными действий исполнителя не влечет недйствительность торгов.

Как Вам перспективы?

Link to comment
Share on other sites

Конечно ситуация которую Вы описали возможна , и наверняка используется "зацикавленими" гос. исполнителями в отдельных случаях, но вопрос в том что после вышеуказанного решения ВСУ внесение в акт описи ареста и описи предмет ипотеки, при исполнении решения суда о взыскании денежных средств не будет рассматриватся как нарушение ч.8 ст.54 ЗУ Про виконавче провадження , ст.33 ЗУ Про ипотеку , в следствии чего такие действия исполнителя судом не будут признаны неправомерными .

Позиция же ВСУ  в решении от 15.02.2012г по справе № 6-94цс11 прямо противоположная и суды  всех инстанций до последнего времени признавали  арест и реализацию предмета ипотеки без соответствующего решения суда или нотариальной надписи незаконными и даже в ситуации которую Вы описали был шанс признать торги не действительными, так как признанный недействительным акт описи и ареста нарушает п.3.2 Тимчасового положеня .

 

А теперь непонятно  как суды будут рассматривать дела по торгам,  в какое решение ВСУ смотреть . Как с этим боротся ?

Link to comment
Share on other sites

Когда я сравниваю два вышеуказанные решения ВСУ то исхожу из того что в одном случаи суд, посылаясь на ч.8 ст.54 ЗУ Про виконавче провадження, ст.33 ЗУ Про ипотеку  считает невозможным обращение взыскание на предмет ипотеки при исполнении решения суда о взыскании денег , а в другом случаи  наоборот . Скажите что Вы имеете ввиду внимательно читайте ...., конкретнее пожалуйста .

Link to comment
Share on other sites

Какое отношение к взысканию имеет данное постановление?

Читаем:

 

 

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

24 грудня 2014 року                                                                                                     м. Київ

 

 

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого

Яреми А.Г.,

 

 

суддів:

Григор’євої Л.І.,

Охрімчук Л.І.,

 

 

Гуменюка В.І.,

Сеніна Ю.Л.,

 

 

Лященко Н.П.,

Сімоненко В.М., -

 

 

 

 

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства “Спеціалізоване підприємство Юстиція”, ОСОБА_2, Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, треті особи: публічне акціонерне товариство “Банк Форум”, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, акта про проведення прилюдних торгів і свідоцтва про право власності, скасування реєстрації права власності та повернення квартири за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від
15 січня 2014 року,

 

в с т а н о в и л а:

 

У липні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що в межах виконавчого провадження про стягнення з нього на користь акціонерного комерційного банку “Форум” (далі –
АКБ “Форум”), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство “Банк Форум”, заборгованості за кредитним договором у сумі 59 тис.
619 доларів США 87 центів із прилюдних торгів, що відбулись 15 липня
2013 року, відчужено належну йому квартиру АДРЕСА_1. Переможцем торгів став ОСОБА_2, який придбав квартиру за 189 667 грн 50 коп.

Вважає, що вказані торги відбулись із порушенням законодавства, а саме: статей 1, 2, 33, 43, 48 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV “Про іпотеку” (далі – Закон України № 898-IV), положень Закону України від
21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі – Закон України № 606-XIV), пунктів 1.4, 3.11, 4.6 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня
1999 року № 68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 745/4038 (далі – Тимчасове положення).  Так, на його думку, початкова ціна продажу квартири на прилюдних торгах була на 90 % нижчою від її вартості; його не було повідомлено про проведення торгів та уцінку майна; реалізовано квартиру, що була предметом іпотеки, за відсутності рішення суду або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки.                                                                   ОСОБА_1 просив: визнати недійсними прилюдні торги від 15 липня  2013 року, протокол проведення прилюдних торгів від 15 липня 2013 року, акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів від 16 липня  2013 року, свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, яке видане ОСОБА_2; скасувати реєстрацію права власності на квартиру та повернути йому квартиру.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 7 листопада
2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 18 грудня 2013 року, у задоволенні позову ОСОБА_1  відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 січня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вказані судові рішення.

У заяві про перегляд зазначеної ухвали суду касаційної інстанції ОСОБА_1 порушує питання про скасування цієї ухвали й направлення справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), – неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми матеріального права, а саме частини третьої статті 33 Закону України № 898-IV, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення ОСОБА_1 посилається на ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 серпня 2014 року у справі за позовом про визнання недійсними прилюдних торгів (№ 6-8723св14).

Так, постановляючи ухвалу від 6 серпня 2014 року у справі № 6-8723св14, суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного суду, який,  установивши, що в ході прилюдних торгів спірне  майно було реалізоване єдиному учаснику  торгів, задовольнив позов. При цьому суд виходив із того, що реалізація предмета іпотеки можлива лише у разі наявності відповідного рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконавчого напису нотаріуса чи договору про задоволення вимог іпотекодержателя, а не рішення суду про стягнення заборгованості.

У справі, яка переглядається, суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій не знайшли правових підстав для визнання прилюдних торгів із реалізації спірної квартири недійсними, оскільки фактів порушення вимог Тимчасового положення та інших норм при проведенні прилюдних торгів, а також прав і законних інтересів позивача не встановлено, і, відмовляючи в задоволенні позову, виходили з того, що підставами для визнання прилюдних торгів недійсними може бути лише порушення визначених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням.

Заслухавши суддю–доповідача, дослідивши доводи заявника, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як установлено судами у справі, яка переглядається, у порядку виконання виконавчого листа, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова
20 грудня 2012 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКБ "Форум" коштів у сумі 59 тис. 619 доларів США 87 центів 25 лютого 2013 року описано й арештовано майно боржника –  квартиру АДРЕСА_1. Згідно з іпотечним договором, укладеним 18 червня 2008 року між АКБ "Форум" і ОСОБА_1 з метою забезпечення зобов'язань останнього за кредитним договором від 18 червня 2008 року, зазначена квартира була предметом іпотеки.

31 травня 2013 року між Деснянським відділом державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції та приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство Юстиція" укладено договір про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Прилюдні торги з реалізації спірної квартири, призначені на 24 червня 2013 року, не відбулись через відсутність покупців, у зв'язку з чим 27 червня 2013 року державним виконавцем складено акт уцінки майна, відповідно до якого вартість арештованого майна зменшено з 252 890 грн до 189 667 грн
50 коп.

15 липня 2013 року проведено прилюдні торги з реалізації вказаної квартири за участі двох покупців, один з яких, ОСОБА_2, переміг у торгах і придбав зазначене майно за 189 800 грн.

Рішення суду або виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки в матеріалах справи відсутні.

Примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих Законом України
№ 606-XIV, Цивільним кодексом України (далі – ЦК України) та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Загальний порядок реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів визначено нормами Закону України № 606-XIV та Тимчасового положення.

Згідно з пунктом 1.4 Тимчасового положення організація та проведення прилюдних торгів із реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України № 898-IV. Отже, Законом України № 898-IV визначено спеціальний порядок для реалізації з прилюдних торгів предмета іпотеки.

Аналіз норм з точки зору колізії загальної та спеціальної норм дає підстави для висновку про те, що у разі, коли прилюдні торги з продажу майна проводились на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, при вирішенні судом питання про наявність чи відсутність порушення встановлених законодавством правил проведення торгів норми Закону України № 898-IV до спірних правовідносин не застосовуються, а застосовуються загальні норми, що регулюють правовідносини з реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, – норми Закону України № 606-XIV та Тимчасового положення.

Такого по суті висновку дійшов і суд касаційної інстанції у справі, яка переглядається, установивши, що факти порушення вимог Тимчасового положення при проведенні прилюдних торгів та прав і законних інтересів позивача відсутні.

За таких обставин судом касаційної інстанції ухвалено законне рішення, тобто підстави, на які посилається заявник, не підтвердились, тому вважати заяву обґрунтованою не можна.

Відповідно до статті 360–5 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись статтями 355, 360-3, 360-5 Цивільного процесуального кодексу України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України  

 

п о с т а н о в и л а:

 

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від
15 січня 2014 року відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

 

 

Головуючий

 

Судді Верховного Суду України:

А.Г. Ярема

 

Л.І.  Григор’єва

 

 

 

 

 

 

 

В.І. Гуменюк 

 

Н.П. Лященко

 

Л.І. Охрімчук

 

Ю.Л. Сенін

 

В.М. Сімоненко

 

         

 

 

 

 

Правова позиція

(постанова Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України від 24 грудня 2014 року № 6-200цс14)

 

Аналіз норм Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі – Закон України № 606-XIV) і Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 745/4038 (далі – Тимчасове положення), якими визначено загальний порядок реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, та норм Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV “Про іпотеку” (далі – Закон України № 898-IV), зокрема статей 33, 41-49, якими визначено спеціальний порядок реалізації з прилюдних торгів предмета іпотеки, з точки зору колізії загальної та спеціальної норм дає підстави для висновку про наступне.

У разі, коли прилюдні торги з продажу майна проводились на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, то при вирішенні судом питання про наявність чи відсутність порушення встановлених законодавством правил проведення торгів норми Закону України № 898-IV до спірних правовідносин не застосовуються, а застосовуються загальні норми, що регулюють правовідносини з реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, – норми Закону України 606-XIV та Тимчасового положення.

Спава № 6-200цс-14

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/D9E2D3D93D33EF15C2257DBD004C7736

 

 

Постановление о проведении прилюдных торгов, но не о взыскании, т.е. о заключительной части взыскания в рамках ИП. Правовая позиция разъясняет, что при проведении прилюдных торгов на основании решения о кредитной задолженности при отсутствии решения о взыскании ипотеки не являются основанием для признания торгов недействительными. 

Хотя конечно полный бред.

В самой постанове говорится об отсутствии покупателей и это есть основание на которое опиралсь сторона, но доказательств никаких не приложено. О решениях ничего вообще не говорится. Надо понимать, что просто автоматом вставили пару абзацев которые никакаой смысловой нагрузки не имеют. Это постановление можно не брать во внимание. 

По интересующему вопросу вполне приличное постановление http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=7306

Link to comment
Share on other sites

Конечно ситуация которую Вы описали возможна , и наверняка используется "зацикавленими" гос. исполнителями в отдельных случаях, но вопрос в том что после вышеуказанного решения ВСУ внесение в акт описи ареста и описи предмет ипотеки, при исполнении решения суда о взыскании денежных средств не будет рассматриватся как нарушение ч.8 ст.54 ЗУ Про виконавче провадження , ст.33 ЗУ Про ипотеку , в следствии чего такие действия исполнителя судом не будут признаны неправомерными .

Позиция же ВСУ  в решении от 15.02.2012г по справе № 6-94цс11 прямо противоположная и суды  всех инстанций до последнего времени признавали  арест и реализацию предмета ипотеки без соответствующего решения суда или нотариальной надписи незаконными и даже в ситуации которую Вы описали был шанс признать торги не действительными, так как признанный недействительным акт описи и ареста нарушает п.3.2 Тимчасового положеня .

 

А теперь непонятно  как суды будут рассматривать дела по торгам,  в какое решение ВСУ смотреть . Как с этим боротся ?

 

Ничего подобного, постановление 2012 года более специальное и касается именно этого вида правоотношений.

Лучше смотреть на положительные решения для Вас. :)

Link to comment
Share on other sites

Какое отношение к взысканию имеет данное постановление?

Читаем:

 

 

Постановление о проведении прилюдных торгов, но не о взыскании, т.е. о заключительной части взыскания в рамках ИП. Правовая позиция разъясняет, что при проведении прилюдных торгов на основании решения о кредитной задолженности при отсутствии решения о взыскании ипотеки не являются основанием для признания торгов недействительными. 

Хотя конечно полный бред.

В самой постанове говорится об отсутствии покупателей и это есть основание на которое опиралсь сторона, но доказательств никаких не приложено. О решениях ничего вообще не говорится. Надо понимать, что просто автоматом вставили пару абзацев которые никакаой смысловой нагрузки не имеют. Это постановление можно не брать во внимание. 

По интересующему вопросу вполне приличное постановление http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=7306

Извените но вынужден с Вами не согласится . Меня смущает вышеуказаная позиция ВСУ которая противоречит ч.8ст.54 ЗУ Про виконавче провадження , и ст.ст. 33, 39 та прикінцевим положеням ЗУ Про ипотеку , п.1.4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реализації арештованого нерухомого майна. И если раньше реализацию предмета ипотеки можно было остановить скаргою на стадии ареста или подготовки пакета документов к публичным торгам то после вышеуказаного решения ВСУ   гос. исполнителю даётся зелёный свет, не обращать внимание на ч.8ст.54 ЗУ Про виконавче провадження , ЗУ Про ипотеку. Кроме того  на каком основании снять заборону с предмета ипотеки  при реализации его без соответствующего решения суда или надписи нотариуса?

Link to comment
Share on other sites

Извените но вынужден с Вами не согласится . Меня смущает вышеуказаная позиция ВСУ которая противоречит ч.8ст.54 ЗУ Про виконавче провадження , и ст.ст. 33, 39 та прикінцевим положеням ЗУ Про ипотеку , п.1.4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реализації арештованого нерухомого майна. И если раньше реализацию предмета ипотеки можно было остановить скаргою на стадии ареста или подготовки пакета документов к публичным торгам то после вышеуказаного решения ВСУ   гос. исполнителю даётся зелёный свет, не обращать внимание на ч.8ст.54 ЗУ Про виконавче провадження , ЗУ Про ипотеку. Кроме того  на каком основании снять заборону с предмета ипотеки  при реализации его без соответствующего решения суда или надписи нотариуса?

Я  предлагаю, внимательно изучить решения предыдущих инстанций, а потом начать дискуссировать.

Link to comment
Share on other sites

Я  предлагаю, внимательно изучить решения предыдущих инстанций, а потом начать дискуссировать.

 Я эти решения изучаю четыре года днём и ночью, поскольку у меня забрали дом (предмет ипотеки) в 2010году по заочному решению о взыскании денежных средств и всё это время я сужусь . Так что позиция судов которая меняется от позиции ВСУ и позиция ГИС мне знакома не понаслышке . Если Вы хотите мне что то возразить  то выражайтесь конкретно .  

Link to comment
Share on other sites

 Я эти решения изучаю четыре года днём и ночью, поскольку у меня забрали дом (предмет ипотеки) в 2010году по заочному решению о взыскании денежных средств и всё это время я сужусь . Так что позиция судов которая меняется от позиции ВСУ и позиция ГИС мне знакома не понаслышке . Если Вы хотите мне что то возразить  то выражайтесь конкретно .  

Вы открывали решения суда первой инстанции, в нем указаны основания для подачи иска.

Если таких оснований как При цьому суд виходив із того, що реалізація предмета іпотеки можлива лише у разі наявності відповідного рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконавчого напису нотаріуса чи договору про задоволення вимог іпотекодержателя, а не рішення суду про стягнення заборгованості.

В иске, а значит и в решении не было, то и оснований пересматривать по этому вопросу  у ВСУ не было.

Link to comment
Share on other sites

Вы открывали решения суда первой инстанции, в нем указаны основания для подачи иска.

Если таких оснований как При цьому суд виходив із того, що реалізація предмета іпотеки можлива лише у разі наявності відповідного рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконавчого напису нотаріуса чи договору про задоволення вимог іпотекодержателя, а не рішення суду про стягнення заборгованості.

В иске, а значит и в решении не было, то и оснований пересматривать по этому вопросу  у ВСУ не было.

 

Вы открывали решения суда первой инстанции, в нем указаны основания для подачи иска.

Если таких оснований как При цьому суд виходив із того, що реалізація предмета іпотеки можлива лише у разі наявності відповідного рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконавчого напису нотаріуса чи договору про задоволення вимог іпотекодержателя, а не рішення суду про стягнення заборгованості.

В иске, а значит и в решении не было, то и оснований пересматривать по этому вопросу  у ВСУ не было.

Обратите внимание в решении ВСУ от 24.12.2014г  Позивач одним из оснований  своего иска заявляет  нарушение требований ЗУ Про ипотеку (ст.33 ,39) ЗУ Про виконавче провадження (ч.8 ст.54) , Тимчасового положення ( п.1.4), и в подтверждение своей позиции посылается на решение ВССУ  в котором суд высказал позицию что реализация предмета ипотеки возможна только в соответствии ч.3 ст.33 Про ипотеку .

Иными словами Позивач заявляв : що реалізація предмета іпотеки поза межами виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки свідчить про порушення вимог закону в момент організації та проведення прилюдних торгів і є підставою для визнання торгів недійсними .

Суды трёх инстанций заняли противоположную позицию и ВСУ их поддержал не "найдя оснований неодинакового применения одни и тех же норм права".

 

 

Link to comment
Share on other sites

http://reyestr.court.gov.ua/Review/35053388

 

Державний герб України

Справа № 750/7204/13-ц

Провадження № 2/750/2389/13

      

                                                         Р І Ш Е Н Н Я

                                             І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

   07.11.2013 року                                                                                              м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

головуючого - судді Супруна О.П.,

при секретарі - Носенко М.Ю.,

з участю позивача, представника позивача - адвоката ОСОБА_1, представника відповідача Деснянського відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції - Титарчука М.О., представника відповідача ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» - Скабенка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Чернігівської філії Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція», Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція», ОСОБА_6, Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, акта про проведення прилюдних торгів, свідоцтва про право власності недійсними, скасування реєстрації права власності та повернення квартири,

треті особи: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК ФОРУМ», приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_7,

                                                        

в с т а н о в и в :

29 липня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Чернігівської філії ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція», ОСОБА_6, Деснянського відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції, в якому просить:

-          визнати прилюдні торги від 15 липня 2013 року, проведені ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» з продажу трикімнатної квартири загальною площею 60,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, недійсними;

-          визнати протокол проведення прилюдних торгів № 12/116/13/І-2 від 15 липня 2013 року недійсним;

-          визнати акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів, затверджений начальником Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції від 16 липня 2013 року, недійсним;

-          визнати свідоцтво № 3287, видане приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 від 17 липня 2013 року про належність на праві власності ОСОБА_6 трикімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, недійсним;

-          скасувати реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна (107634174101) квартира АДРЕСА_1, внесену до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 17 липня 2013 року (підстава внесення Рішення індексний номер: 4059302 від 17.07.2013 р.);

-          повернути трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у власність позивача.

Позов обґрунтовано тим, що початкову ціну продажу спірної квартири на прилюдних торгах визначено нижчу за 90 % вартості майна, позивача не повідомлено про проведення прилюдних та порушено умову щодо публікації повідомлення про торги не пізніше ніж за 15 днів до їх початку принаймні у двох місцевих друкованих засобах масової інформації, позбавлено права на участь у проведенні переоцінки майна, а також порушено вимоги ст. 33 Закону України «Про іпотеку».

Ухвалами суду від 04 вересня 2013 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено Приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство Юстиція», а також в якості третьої особи - приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_7.

Позивача та його представник в судовому засіданні позов підтримали та просили суд його задовольнити.

Представники ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція», Деснянського відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на безпідставність вимог позивача.

Відповідач ОСОБА_6 просив справу розглядати без його участі та у задоволенні позову відмовити, про що подав письмову заяву.

Приватний нотаріус ОСОБА_7 у поданій суду письмовій заяві просив справу розглядати без його участі.

Представник ПАТ «Банк «Форум» до суду не з'явився, про час і місце розгляду справи оповіщений, про причини неявки суд не повідомив.

Позивач та його представник 06 листопада 2013 року до суду не з'явилися, про час і місце розгляду справи оповіщені у встановленому законом порядку, у поданих суду письмових заявах просили розгляд справи перенести у зв'язку з хворобою позивача та відрядженням його представника.

Враховуючи положення ст. 169 ЦПК України, суд вважає причину неявки представника позивача неповажною, оскільки йому заздалегідь було відомо про час проведення судового засідання, а тому, враховуючи надання позивачем та його представником пояснень по суті спору, суд вважає можливим розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що в порядку виконання виконавчого листа, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова 20 лютого 2012 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь АКБ «Форум» 59619,87 дол. США, проведені прилюдні торги з реалізації житлової квартири АДРЕСА_1.

Згідно протоколу № 12/116/13/і-2 проведення прилюдних торгів від 15 липня 2013 року, прилюдні торги з реалізації майна боржника відбулися, а спірна квартира реалізована за 189667,50 грн. покупцю ОСОБА_6 (а.с. 9).

17 липня 2013 року ОСОБА_6 видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, посвідчене приватним нотаріусом ОСОБА_7 (а.с. 10).

Позивач вважає, що прилюдні торги по реалізації спірної квартири належить визнати недійсними на підставі ст. 215 ЦК України, оскільки початкову ціну продажу спірної квартири на прилюдних торгах визначено нижчу за 90 % вартості майна, позивача не повідомлено про проведення прилюдних та порушено умову щодо публікації повідомлення про торги не пізніше ніж за 15 днів до їх початку принаймні у двох місцевих друкованих засобах масової інформації, позбавлено права на участь у проведенні переоцінки майна, а також порушено вимоги ст. 33 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, прилюдні торги є правочином.

Проведення прилюдних торгів регулюються Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року N 68/5.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 215 ЦК України, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, а відтак підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням .

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом України «Про виконавче провадження».

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Оскільки, як убачається зі змісту позовної заяви і матеріалів справи, підставами для пред'явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є як недодержання державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» , так і недодержання ПП «СП «Юстиція» вимог Тимчасового положення, то при вирішенні позову про визнання прилюдних торгів недійсними необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового положення та інших норм при проведенні прилюдних   торгів; чи вплинули ці порушення на результати торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати торгів.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, на виконання вимог Тимчасового положення між Деснянським ДВС та ПП «СП «Юстиція» 31 травня 2013 року укладено договір № 12/116/13/і про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (а.с. 52-53).

У газетах «Біла хата» та «Сіверщина» від 06 червня 2013 року, які є обласними щотижневими виданнями, та на веб-сайті «Система реалізації конфіскованого та арештованого майна» розміщено повідомлення про призначення на 24 червня 2013 року прилюдних торгів з реалізації квартири АДРЕСА_1.

Прилюдні торги, призначені на 24 червня 2013 року, не відбулися у зв'язку з відсутністю бажаючих придбати спірну квартиру.

27 червня 2013 року державним виконавцем складено акт уцінки майна, який позивачем не оскаржений.

Того ж дня у газетах «Біла хата» та «Сіверщина» та на веб-сайті «Система реалізації конфіскованого та арештованого майна» розміщено повідомлення про призначення на 15 липня 2013 року прилюдних торгів з реалізації квартири (а.с. 68, 69, 74).

Доводи позивача про неповідомлення його про призначення прилюдних торгів спростовуються його ж заявою від 15 липня 2013 року, листом від 27 червня 2013 року, журналом вихідної кореспонденції ПП «СП «Юстиція» та фіскальними чеками (а.с. 70-72, 75).

15 липня 2013 року ПП «СП «Юстиція» проведені прилюдні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1 за участю двох покупців, в яких переміг відповідач ОСОБА_9

За таких обставин, суд не знаходить правових підстав для визнання правочину - прилюдних торгів з реалізації спірної квартири недійсним, оскільки фактів порушення вимог Тимчасового положення та інших норм при проведенні прилюдних   торгів та прав і законних інтересів позивача не встановлено, і відмовляючи в задоволенні позову, виходить також з того, що підставами для визнання прилюдних торгів недійсними може бути лише порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (постанова Верховного Суду України від 13 лютого 2013 року у справі № 6-174цс12).

А враховуючи відсутність підстав, передбачених ст. 203 ЦК України, для визнання недійсними прилюдних торгів від 15 липня 2012 року, всі інші позовні вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від першої позовної вимоги.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215, 294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

в задоволенні позову ОСОБА_5 до Чернігівської філії Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція», Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція», ОСОБА_6, Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, акта про проведення прилюдних торгів, свідоцтва про право власності недійсними, скасування реєстрації права власності та повернення квартири - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.  

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя                                                                                    О.П. Супрун

                                                          
 

Link to comment
Share on other sites

Обратите внимание в решении ВСУ от 24.12.2014г  Позивач одним из оснований  своего иска заявляет  нарушение требований ЗУ Про ипотеку (ст.33 ,39) ЗУ Про виконавче провадження (ч.8 ст.54) , Тимчасового положення ( п.1.4), и в подтверждение своей позиции посылается на решение ВССУ  в котором суд высказал позицию что реализация предмета ипотеки возможна только в соответствии ч.3 ст.33 Про ипотеку .

Иными словами Позивач заявляв : що реалізація предмета іпотеки поза межами виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки свідчить про порушення вимог закону в момент організації та проведення прилюдних торгів і є підставою для визнання торгів недійсними .

Суды трёх инстанций заняли противоположную позицию и ВСУ их поддержал не "найдя оснований неодинакового применения одни и тех же норм права".

 

 

 

Читайте внимательно решение суда первой инстанции, я выложил, сейчас выложу апелляцию.

Если человек в ВСУ решил вспомнить о том, обращение взыскания на предмет ипотеки было на основании решения о взыскании задолженности, то поздно и ВСУ сделал все правильно и законно.

Единственное, зачем он указывал это в своем постановлении.

Это лишь приведет к еще более двоякому применению норм материального права.

Link to comment
Share on other sites

http://reyestr.court.gov.ua/Review/36551925

 

Державний герб України

Справа № 750/7204/13-ц Провадження № 22-ц/795/2777/2013     Головуючий у I інстанції -Супрун О. П.      Доповідач -  Висоцька Н. В.Категорія - цивільна         

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 грудня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів:  Бобрової І.О., Шитченко Н.В.

при секретарі - Мартиновій А.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника Деснянського ВДВС Чернігівського міського управління юстиції Титарчука М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство Юстиція", ОСОБА_4, Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, акта про проведення прилюдних торгів, свідоцтва про право власності недійсними, скасування реєстрації права власності та повернення квартири,

                                  В С Т А Н О В И В :

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.11.2013 року, яким в задоволенні його позову до Чернігівської філії ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція», ОСОБА_4, Деснянського відділу ДВС ЧМУЮ про визнання прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, акта про проведення прилюдних торгів, свідоцтва про право власності недійсними, скасування реєстрації права власності та повернення квартири, відмовлено, та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Доводи скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, та таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що ухвалюючи рішення суд першої інстанції не прийняв до уваги докази позивача, про неповідомлення його ні державним виконавцем Деснянського відділу ДВС ЧМУЮ про виконавчі дії належним чином, ані ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» про проведення прилюдних торгів. Апелянт зазначає, що судом не враховано те, що продаж об»єкту іпотеки має проводитись у відповідності з вимогами п. 1.4. «Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», затвердженого наказом Мінюсту України № 68/5 від 27.10.1999 року, друковані повідомлення про проведення прилюдних торгів не відповідають вимогам п.п. 3.6, 3.9 Положення, неповідомлення позивача, як боржника, про проведення прилюдних торгів 15.07.2013 року є грубим порушенням п. 3.11 Положення, судом не перевірено чи відповідають дії організації по реалізації нерухомого майна вимогам п.п. 4.9 Положення, а також реалізація предмету іпотеки склала нижче 90 відсотків вартості майна.

Крім того, апелянт зазначає, що він проходив військову службу в в/ч А2206, що підтверджує його відсутність за місцем реєстрації та позбавило його можливості отримувати кореспонденцію, а також про незаконну зміну державним виконавцем способу виконання рішення суду, незаконної оцінки об»єкту іпотеки і продажу його з прилюдних торгів.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, його представника, представника Деснянського ВДВС ЧМУЮ, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що правових підстав для визнання правочину - прилюдних торгів з реалізації спірної квартири недійсним, не знайдено, оскільки фактів порушення вимог Тимчасового положення та інших норм при проведенні прилюдних торгів та прав і законних інтересів позивача не встановлено, а враховуючи відсутність підстав, передбачених ст. 203 ЦК України, для визнання недійсними прилюдних торгів від 15.07.2012 року, всі інші позовні вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від першої позовної вимоги.

Оцінивши всі докази по справі в сукупності, як це регламентовано приписами статті 212 ЦПК України, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в порядку виконання виконавчого листа, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова 20.12.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКБ «Форум» 59619,87 доларів США, проведені прилюдні торги з реалізації житлової квартири АДРЕСА_1.

На виконання вимог Тимчасового положення між Деснянським ДВС та ПП «СП «Юстиція» 31.05.2013 року укладено договір № 12/116/13/і про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (а.с. 52-53).

У газетах «Біла хата» та «Сіверщина» від 06.06.2013 року, які є обласними щотижневими виданнями, та на веб-сайті «Система реалізації конфіскованого та арештованого майна» було розміщено повідомлення про призначення на 24.06.2013 року прилюдних торгів з реалізації квартири АДРЕСА_1 (а.с. 128,129).

Прилюдні торги, призначені на 24.06.2013 року, не відбулися у зв'язку з відсутністю бажаючих придбати спірну квартиру.

27.06.2013 року державним виконавцем складено акт уцінки майна (а.с.14).

Цього ж дня у газетах «Біла хата» та «Сіверщина» та на веб-сайті «Система реалізації конфіскованого та арештованого майна» розміщено повідомлення про призначення на 15.07.2013 року прилюдних торгів з реалізації квартири (а.с. 68, 69, 74).

15.07.2013 року згідно протоколу № 12/116/13/і-2  ПП «СП «Юстиція» проведені прилюдні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1 за участю двох покупців, в яких переміг відповідач ОСОБА_5

17.07.2013 року ОСОБА_4 видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, посвідчене приватним нотаріусом ОСОБА_6 (а.с. 10).

Висновки суду відповідають встановленим по справі обставинам та вимогам нормативних актів, які регулюють правовідносини між сторонами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 ЗУ „Про виконавче провадження" звернення  стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 ЗУ „Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом,  та майна, зазначеного в частині восьмій  статті  57  цього  Закону,  здійснюється  шляхом  його  продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що апелянт не повідомлявся про час та місце проведення прилюдних торгів не заслуговують на увагу суду, так як дані доводи спростовуються матеріалами справи, в яких наявна заява позивача від 15.07.2013 року, лист від 27.06.2013 року, журнал вихідної кореспонденції ПП «СП «Юстиція» та фіскальні чеки (а.с. 70-72, 75).

Не заслуговують на увагу суду і доводи апеляційної скарги, щодо неможливості продажу з прилюдних торгів квартири, яка знаходиться в іпотеці, оскільки з матеріалів справи вбачається, що  ПАТ "Банк "Форум", одночасно є іпотекодержателем і стягувачем, тобто у державного виконавця не було перешкод для складання  акта опису і арешту майна, що є предметом іпотеки та реалізації цього майна з прилюдних тогів  зі згоди іпотекодержателя.

Крім того, в апеляційній скарзі не зазначено, які були допущені порушення при проведеннні прилюдних торгів, які б вплинули на результат торгів, а доводи, які викладені в скарзі  спростовуються матеріалами справи і не можуть бути підставою для визнання торгів недійсними.

Інші доводи апеляційної скарги є довільним тлумаченням правових норм та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду І інстанції перевірено в межах доводів апеляційної скарги і підстав для його скасування не встановлено.

Враховуючи наведене, апеляційний суд, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, оскільки його постановлено з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

                                         У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді:
 

Link to comment
Share on other sites

Тоесть довод о том, что обращать взыскание на предмет ипотеки в рамках исполнительного производства можно лишь на основании решения об обращении взыскания на предмет ипотеки или на основании исполнительной надписи нотариуса появился лишь в апелляционной жалобе.

Так что, если в иске не было таких оснований, то суды правы.

Link to comment
Share on other sites

Ведь в таком случае торги признаются не ничтожными, а недействительными.

Следовательно у ипотекодателя есть все возможности для обращения с иском в суд на основании того, что на прилюдных торгах было реализовано предмет ипотеки на основании решения о взыскании суммы.

Link to comment
Share on other sites

Читайте внимательно решение суда первой инстанции, я выложил, сейчас выложу апелляцию.

Если человек в ВСУ решил вспомнить о том, обращение взыскания на предмет ипотеки было на основании решения о взыскании задолженности, то поздно и ВСУ сделал все правильно и законно.

Единственное, зачем он указывал это в своем постановлении.

Это лишь приведет к еще более двоякому применению норм материального права.

Почему вы пришли к выводу что Позивач вспомнил о нарушениях ЗУ Про ипотеку только подавая заявление в ВСУ ? Конечно в решении районного суда  не розписано ,но чётко указывается о нарушении ст.33 ЗУ Про ипотеку, на которые посылается Заявитель , а в решении аппеляции  целый абзац посвящён именно обращению взыскания на предмет ипотеки . Данная позиция занятая судами не отвечает требованиям ч.8 ст.54 ЗУ Про виконавче провадження, ч.3 ст.33 ЗУ Про ипотеку . Суды  подменяют закон Про ипотеку законом Про заставу и соответственно таким образом обходят требования  ч.8 ст.54 ЗУ Про виконавче провадження , ч.3 ст.33 ЗУ Про ипотеку .

Но главное не в этом, а в правовой позиции ВСУ  которую суд  огласил, а именно

У разі, коли прилюдні торги з продажу майна проводились на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, то при вирішенні судом питання про наявність чи відсутність порушення встановлених законодавством правил проведення торгів норми Закону України № 898-IV до спірних правовідносин не застосовуються, а застосовуються загальні норми, що регулюють правовідносини з реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, – норми Закону України 606-XIV та Тимчасового положення.

Имено эту позицию я имел ввиду когда писал что это решение ВСУ даёт зелёный свет судам и ГИС  а должники лишаются в даном случаи основания обжаловать действия ГИС на стадии ареста и подготовки к торгам , а если торги состоялись  признать их недействительными на основании нарушения ЗУ Про ипотеку .

Link to comment
Share on other sites

  • 2 months later...

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...