Постановление ВСУ по пересмотру о недействительности публичных торгов

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

24 грудня 2014 року

 

м. Київ

 

Судові палати у цивільних та господарських справах

 

Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів:

Барбари В.П.,

Берднік І.С.,

Григор’євої Л.І.,

Гуля В.С.,

Гуменюка В.І.,

Ємця А.А.,

Жайворонок Т.Є.,

Колесника П.І.,

Лященко Н.П., 

Охрімчук Л.І.,

Романюка Я.М.,

Сеніна Ю.Л.,

Сімоненко В.М.,

Шицького І.Б., -

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства “Спеціалізоване підприємство “Юстиція”, товариства з обмеженою відповідальністю “Активзембуд”, Державної виконавчої служби України, третя особа – публічне акціонерне товариство “Банк Петрокоммерц-Україна”, про визнання прилюдних торгів недійсними за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 квітня 2014 року,

 

в с т а н о в и л и:

 

У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 3 грудня 2010 року стягнуто солідарно з нього та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства “Банк Петрокоммерц-Україна” (далі – ПАТ “Банк Петрокоммерц-Україна”) заборгованість за кредитним договором у сумі 5 725 965 доларів США 89 центів, що еквівалентна 45 864 986 грн 86 коп., штраф 1 100 грн і судові витрати.

 

У межах виконавчого провадження про стягнення з нього на користь ПАТ “Банк Петрокоммерц-Україна” зазначеної заборгованості відчужено з третіх прилюдних торгів, які відбулись 15 лютого 2013 року, належну йому земельну ділянку площею S_1, що розташована на території Мирчанської сільської ради Бородянського району Київської області.

 

Вважає, що вказані торги відбулись із порушенням законодавства, зокрема: частини п’ятої статті 58 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV “Про виконавче провадження” (далі – Закон України “Про виконавче провадження”), пунктів 3.2, 3.11, 6.3 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 745/4038 (далі – Тимчасове положення), положень Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158 (далі – Інструкція). Оскільки його не було повідомлено про дату, час та місце проведення прилюдних торгів і стартову ціну реалізації майна, копія акта про проведення прилюдних торгів йому не надсилалась, звіт про оцінку земельної ділянки на момент проведення прилюдних торгів утратив чинність, ОСОБА_1 просив визнати прилюдні торги від 15 лютого 2013 року, протокол проведення прилюдних торгів від 15 лютого 2013 року та акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів від 22 березня 2013 року недійсними, застосувати реституцію як наслідок недійсності прилюдних торгів.

 

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 29 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 5 березня 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

 

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 квітня 2014 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на вказану ухвалу апеляційного суду.

 

У заяві про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 квітня 2014 року ОСОБА_1 порушує питання про скасування цієї ухвали й направлення справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), – неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема: частини п'ятої статті 58, частини п'ятої статті 62 Закону України “Про виконавче провадження”, пунктів 3.2 Тимчасового положення, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

 

Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення ОСОБА_1 посилається на ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ: 

 

від 25 травня 2011 року у справі за позовом про визнання недійсними прилюдних торгів та свідоцтва про право власності на квартиру (№ 6-1092св11); 

 

від 25 грудня 2013 року у справі за позовом про визнання прилюдних торгів із реалізації арештованого нерухомого майна недійсними (№ 6-36102св13);

 

а також на постанову Вищого господарського суду України від 30 липня 2013 року у справі за скаргою на дії (бездіяльність) відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області (№ 26/139).

 

У справі № 6-36102св13 суд касаційної інстанції залишив рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову без змін, виходячи з того, що на час проведення прилюдних торгів звіт про оцінку майна відповідно до вимог частини п’ятої статті 58 Закону України “Про виконавче провадження” утратив свою чинність, оскільки від моменту підписання вказаного звіту суб’єктом оціночної діяльності до дня проведення прилюдних торгів пройшло понад шість місяців. У зв’язку із цим суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що проведення прилюдних торгів за ціною, указаною в звіті про оцінку майна, який на день проведення прилюдних торгів утратив чинність через сплив шестимісячного строку його дії, є порушенням вимог частини п’ятої статті 58 Закону України “Про виконавче провадження” та норм Тимчасового положення, що є підставою для визнання таких торгів недійсними. 

 

У справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції, погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, які, відмовивши в задоволенні позову, дійшли висновку, що зняття майна з прилюдних торгів унаслідок закінчення встановленого частиною п’ятою статті 58 Закону України “Про виконавче провадження” шестимісячного строку звіту про оцінку майна не передбачено Тимчасовим положенням. 

 

Наведені правові висновки суду касаційної інстанції про застосування норм матеріального права, покладені в основу судового рішення, яке переглядається, не є однаковими з висновками, зробленими в указаному для прикладу судовому рішенні. 

 

Заслухавши суддю–доповідача, дослідивши доводи заявника, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України вважають, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

 

Судами встановлено, що 27 травня 2011 року відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження про стягнення солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ПАТ “Банк Петрокоммерц-Україна” заборгованості за кредитним договором від 25 вересня 2007 року в сумі 5 725 965 доларів США 89 центів, що еквівалентна 45 864 986 грн 86 коп., штрафу 1 100 грн та судових витрат.

 

У межах указаного виконавчого провадження державним виконавцем було описано й арештовано належну позивачу земельну ділянку площею S_1, що розташована на території Мирчанської сільської ради Бородянського району Київської області.

 

Відповідно до висновку про експертну грошову оцінку, що виконаний товариством з обмеженою відповідальністю “Українська експертна група” 10 квітня 2012 року, ринкова вартість указаної земельної ділянки станом на 10 квітня 2012 року складала 88 747 грн. 

 

У подальшому Державна виконавча служба України передала документи щодо реалізації земельної ділянки до приватного підприємства “Спеціалізоване підприємство “Юстиція” (далі – ПП “СП “Юстиція”). 

 

ПП “СП “Юстиція” призначило прилюдні торги з реалізації земельної ділянки на 30 жовтня 2012 року, проте вони не відбулись у зв’язку з відсутністю покупців, унаслідок чого земельну ділянку було уцінено державним виконавцем до 66 560 грн 25 коп. (без податку на додану вартість).

 

Другі прилюдні торги з реалізації земельної ділянки ПП “СП “Юстиція” призначило на 15 січня 2013 року, однак вони також не відбулись через відсутність покупців, у зв’язку із чим земельна ділянка була уцінена державним виконавцем до 44 373 грн 50 коп. (без податку на додану вартість).

 

Треті прилюдні торги були призначені на 15 лютого 2013 року. 

 

Згідно з протоколом проведення прилюдних торгів від 15 лютого 2013 року переможцем торгів стало товариство з обмеженою відповідальністю “Активзембуд”, яке придбало майно боржника за ціною 44 400 грн (без податку на додану вартість).

 

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судами касаційної інстанції норм матеріального права, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України виходять із такого.

 

Примусова реалізація майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих Законом України “Про виконавче провадження”, Цивільним кодексом України (далі – ЦК України) та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

 

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (закріплених законом матеріально-правових заходів примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника) визначений у статті 16 ЦК України, згідно з пунктом 2 частини другої якої одним із таких способів є визнання правочину недійсним.

 

Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою – третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

 

Частиною третьою статті 62 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону. 

 

Частинами другою – четвертою статті 58 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна та порядок їх оскарження до передачі майна на реалізацію.

 

У разі коли сторона виконавчого провадження не реалізувала своє право оскарження звіту суб’єкта оціночної діяльності в передбачений законом строк, цей звіт про оцінку майна набуває чинності і є підставою для реалізації майна з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною у звіті (частина п’ята статті 58, частина третя статті 62 Закону України “Про виконавче провадження”).

 

Частинами першою та п’ятою статті 58 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки нерухомого майна та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб’єктом оціночної діяльності – суб’єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

 

Отже, оцінка нерухомого майна, на яке звернуто стягнення, здійснюється з метою визначення стартової ціни для здійснення подальшої реалізації арештованого нерухомого майна на прилюдних торгах. Ураховуючи предмет стягнення, яким є нерухоме майно, проведення оцінки здійснює незалежний суб’єкт оціночної діяльності на замовлення державного виконавця, який після складення акта опису та арешту майна, його вилучення, проведення оцінки й отримання звіту про оцінку майна передає його на реалізацію на прилюдних торгах у порядку і на умовах, визначених законодавством. Оцінка майна є дійсною впродовж шести місяців з моменту її проведення незалежно від строків передання та реалізації майна, на яке звернуто стягнення, на прилюдних торгах. 

 

Прилюдні торги повинні бути проведені в двомісячний строк від дня одержання спеціалізованою організацією заявки державного виконавця на їх проведення (пункт 3.3 Тимчасового положення). 

 

Частиною п’ятою статті 62 Закону України “Про виконавче провадження”, пунктом 7.1 Тимчасового положення, абзацом третім пункту 5.12.2 Інструкції, передбачено підстави й порядок призначення повторних прилюдних торгів, а також порядок уцінки нереалізованого майна. Так, у разі відсутності покупців та з інших, визначених Тимчасовим положенням, причин прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися. У такому разі призначаються повторні прилюдні торги, на яких стартова ціна лота може бути зменшена, але не більше ніж на 30 відсотків. Уцінка майна проводиться державним виконавцем у десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, після чого реалізація майна за вказаною ціною повинна бути проведена впродовж місяця з дня проведення уцінки.

 

За правилами проведення прилюдних торгів спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою та інші відомості. Уповноважені особи спеціалізованої організації складають інформаційні картки на кожний лот із зазначенням стартової ціни. При цьому визначення стартової ціни лота здійснюється на підставі початкової вартості майна за результатами проведеної оцінки майна незалежним суб’єктом оціночної діяльності (пункти 2.6, 3.2, 3.4 Тимчасового положення). Тобто на момент проведення прилюдних торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості об'єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним.

 

Таким чином, ураховуючи зазначене, необхідно дійти висновку про те, що повторні прилюдні торги повинні відбутись у межах шестимісячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна. Після збігу цього шестимісячного строку обов’язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна. Проведення прилюдних торгів із реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме: частини п’ятої статті 58 Закону України “Про виконавче провадження”; пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення.

 

Саме до цього зводяться правові висновки, що викладені в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 грудня 2013 року у справі за позовом про визнання прилюдних торгів із реалізації арештованого нерухомого майна недійсними (№ 6-36102св13), яка надана заявником як приклад неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень. 

 

У справі, яка переглядається, суди неправильно застосували норми частини п’ятої статті 58 Закону України “Про виконавче провадження”, пункт 3.2 Тимчасового положення та не застосували до спірних правовідносин норми статті 16, статті 203, частини першої статті 215 ЦК України, пункту 3.4 Тимчасового положення, які підлягали застосуванню, що призвело до неправильного вирішення справи, а також не врахували, що звіт про оцінку майна втратив чинність, оскільки цей звіт проведений 10 квітня 2012 року, а відчуження спірного нерухомого майна з прилюдних торгів відбулось 15 лютого 2013 року, тобто більше ніж через десять місяців після проведення оцінки майна, що є порушенням вимог частини п’ятої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" і пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення.

 

Таким чином, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України встановили, що ухвала суду касаційної інстанції у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, – неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, є незаконною.

 

За таких обставин відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 і частин першої та другої статті 360-4 ЦПК України ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 квітня 2014 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

 

Тоді як зміст ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2011 року (№ 6-1092св11) та постанови Вищого господарського суду України від 30 липня 2013 року (№ 26/139), на які посилається заявник, їх порівняння із судовим рішенням, яке переглядається, не дають підстав для висновку про те, що суди касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстави позову, змісту позовних вимог та встановлених фактичних обставин і однакового регулювання нормами матеріального права спірних правовідносин ухвалили різні за змістом судові рішення в подібних правовідносинах, що не свідчить про неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

 

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 355, пунктом 1 частини першої статті 360-3, частинами першою та другою статті 360-4 ЦПК України, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України 

 

п о с т а н о в и л и:

 

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

 

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 квітня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

 

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

 

Головуючий 

А.Г. Ярема

Судді Верховного Суду України:

В.П. Барбара 

І.С. Берднік

Л.І. Григор’єва

В.С. Гуль

В.І. Гуменюк

А.А. Ємець

Т.Є. Жайворонок 

П.І. Колесник

Н.П. Лященко

Л.І. Охрімчук 

Я.М. Романюк 

Ю.Л. Сенін

В.М. Сімоненко 

І.Б. Шицький

 

Правова позиція у справі №6-205цс14

 

Виходячи з правового аналізу частини п’ятої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження", пункту 3.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 745/4038, необхідно дійти висновку про те, що звіт про оцінку майна є чинним, якщо від дня його підписання до дня проведення прилюдних торгів пройшло не більше шести місяців. Після збігу цього шестимісячного строку обов'язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна. 

 

Проведення прилюдних торгів із реалізації майна за ціною, визначеною відповідно до звіту про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме: частини п'ятої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження"; пунктів 3.2, 3.4 зазначеного Тимчасового положення.

 

 

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/66782B1685F6ACB6C2257DBD004C78E3

[у.zaporozhskiy]

Похоже по поводу шестимесячного срока с момента осуществления оценки имущества,выставленного на торги, сформировалась однозначная практика ВСУ.

[katod]

А если судом в решении о взыскании ипотеки указана сумма на основании оценки, а торги состоялись более чем через 6 месяцев, тогда как?

[ANTIRAID]

А если судом в решении о взыскании ипотеки указана сумма на основании оценки, а торги состоялись более чем через 6 месяцев, тогда как?

Суд все равно указывает оценку, если же срок ее превысит на момент торгов 6 месяцев, то нужно будет проводить новую.

[katod]

Суд все равно указывает оценку, если же срок ее превысит на момент торгов 6 месяцев, то нужно будет проводить новую.

 

Согласен, но исполнительная, торгующая даже слышать не желают о новой оценке опираясь на решение. Минюст на жалобы не реагирует, а жалобы на действия бездействия в первом же заседании рассматриваются с указанием на решение суда. Вот такие вот коллизии права.

[ANTIRAID]

Согласен, но исполнительная, торгующая даже слышать не желают о новой оценке опираясь на решение. Минюст на жалобы не реагирует, а жалобы на действия бездействия в первом же заседании рассматриваются с указанием на решение суда. Вот такие вот коллизии права.

Ну вот и повод для уголовного дела

[у.zaporozhskiy]

Согласен, но исполнительная, торгующая даже слышать не желают о новой оценке опираясь на решение. Минюст на жалобы не реагирует, а жалобы на действия бездействия в первом же заседании рассматриваются с указанием на решение суда. Вот такие вот коллизии права.

Это с целью недопущения торгов.а что по самим торгам?

Признают их в таком случае недействительными?

[ANTIRAID]

Не думаю. Даже административку применить нельзя. Исполнитель строго выполняет решение и он ничего не нарушает. Конечно, он может обратиться в суд за разъяснениями, но это его право, но не обязанность. Есть решение, стартовая цена обозначена. Что вменять будем?

Превышение служебных полномочий и злоупотребление служебным положением

[ANTIRAID]

В чем превышение, злоупотребление? Гисовцы исполняют решение суда. 

А вот пусть следователь и разбирается. Думаю ГИСовцы быстро поймут свою неправоту. Есть решение ВСУ обязательное для всех и вот пусть следователь его и трактует как хочет

[katod]

Обвинительного не будет, ибо привлекать нет оснований. У госисполнителя в данном случае «железное табу» – исполнение решения суда, всё исключительно в рамках, это его обязанность исполнять решения суда.