Постановление ВСУ по пересмотру о невозможности объединять в одно производство споры по разным видам юрисдикции


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

2 members have voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      2
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      1
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2016 року

м. Київ

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Лященко Н.П., 
суддів: Гуменюка В.І., Романюка Я.М., Яреми А.Г.,
Охрімчук Л.І., Сімоненко В.М., 
 
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дейлі» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Свод-Буд», ОСОБА_3, треті особи: товариство обмеженою відповідальністю «Глобус ЮА», приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватний нотаріус Ясинуватського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання права власності, визнання недійсними правочинів та витребування майна із чужого незаконного володіння за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Свод-Буд» про перегляд Верховним Судом України рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 січня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Дейлі» (далі – ТОВ «Дейлі») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Свод-Буд» (далі – ТОВ «Свод-Буд»), ОСОБА_3 про визнання права власності, визнання недійсними правочинів та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Позивач зазначав, що належне йому на праві власності нежиле приміщення за АДРЕСА_1 вибуло з його володіння поза його волею, а відповідач ОСОБА_1 незаконно заволодів вказаною нерухомістю, яку в подальшому відчужив на користь ОСОБА_2, а той у свою чергу продав будівлю адміністративно-експозиційного павільйону відповідачу ТОВ «Свод-Буд».

ТОВ «Свод-Буд» передало спірне нежиле приміщення в іпотеку ОСОБА_3. Разом з тим у ТОВ «Свод-Буд» не існувало жодних боргових зобов’язань перед товариством з обмеженою відповідальністю «Унікредит лізинг», тому спірне майно не могло вибути з його власності шляхом продажу на прилюдних торгах, а всі документи щодо проведення таких торгів, надані приватному нотаріусу для видачі свідоцтва про право власності, були підроблені.

Уточнивши під час розгляду справи позовні вимоги, ТОВ «Дейлі» остаточно просила визнати за ним право власності на нежилий будинок за АДРЕСА_1; визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна на прилюдних торгах НОМЕР_1, видане 18 червня 2013 року на ім’я ОСОБА_1; визнати недійсним договір купівлі-продажу спірного будинку, укладений 31 липня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2; визнати недійсними договори купівлі-продажу вказаної нерухомості, укладені 11 листопада 2013 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Свод-Буд»; визнати недійсним договір іпотеки, укладений 16 листопада 2013 року між ТОВ «Свод-Буд» та ОСОБА_3 та витребувати у ТОВ «Свод-Буд» спірне нежиле приміщення.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 8 червня 2015 року позов ТОВ «Дейлі» задоволено: визнано за ТОВ «Дейлі» право власності на нежилий будинок за АДРЕСА_1; визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна на прилюдних торгах НОМЕР_1, видане 18 червня 2013 року на ім’я ОСОБА_1; визнано недійсним договір купівлі-продажу спірного будинку, укладений 31 липня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2; визнано недійсними договір купівлі-продажу 1/3 частини спірного будинку та договір купівлі-продажу 2/3 частин вказаного приміщення, укладені 11 листопада 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Свод-Буд»; визнано недійсним іпотечний договір, предметом якого є спірне нежитлове приміщення, укладений 16 листопада 2013 року між ТОВ «Свод-Буд» та ОСОБА_3; витребувано з незаконного володіння ТОВ «Свод-Буд» на користь ТОВ «Дейлі» спірний об’єкт нерухомого майна; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову в позові.

Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 січня 2016 року касаційну скаргу ТОВ «Дейлі» задоволено частково: рішення Апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року скасовано повністю. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 8 червня 2015 року скасовано у частині вирішення вимог ТОВ «Дейлі» про визнання права власності на адміністративно-експозиційний павільйон за АДРЕСА_1, визнання недійсними договору купівлі-продажу спірного будинку, укладеного 31 липня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, договорів купівлі-продажу вказаної нерухомості, укладених 11 листопада 2013 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Свод-Буд», та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог. Залишено у силі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 8 червня 2015 року в частині задоволення вимог ТОВ «Дейлі» про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна на прилюдних торгах НОМЕР_1, виданого 18 червня 2013 року на ім’я ОСОБА_1, визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 16 листопада 2013 року між ТОВ «Свод-Буд» та ОСОБА_3, витребування з незаконного володіння ТОВ «Свод-Буд» на користь ТОВ «Дейлі» спірного об’єкта нерухомого майна.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд судового рішення ТОВ «Свод-Буд» просить скасувати постановлені у справі судові рішення в частині вирішення позовних вимог, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права – при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ, зокрема статей 15, 16 та 118 цього Кодексу.

На підтвердження зазначеної підстави подання заяви ТОВ «Свод-Буд» посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2015 року, 28 та 30 березня, 7 квітня 2016 року.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положенням пункту 2 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права – при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

За змістом статті 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд справи і скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо встановить, що судове рішення є незаконним.

Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції повністю та рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог ТОВ «Дейлі» про визнання права власності, визнання недійсними договору купівлі-продажу спірного будинку від 31 липня 2013 року, договорів купівлі-продажу вказаної нерухомості, укладених 11 листопада 2013 року, й ухвалюючи в цій частині нове рішення, одночасно залишаючи в силі рішення суду першої інстанції у решті позовних вимог, суд касаційної інстанції виходив з того, що заявлені позовні вимоги слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Разом з тим в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2015 року, 28 та 30 березня, 7 квітня 2016 року суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що у випадку об’єднання в одне провадження неоднорідних вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства (цивільного, господарського), провадження у справі в частині вимог, заявлених юридичною особою до іншої юридичної особи, тобто таких вимог, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, підлягає закриттю.

Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених норм права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом. 

Згідно з частиною другою статті 118 ЦПК України позивач має право об’єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов’язаних між собою.

Відповідно до роз’яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. 

Абзацом 3 пункту 15 цієї постанови роз’яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об’єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов’язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об’єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом. 

Оскільки не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства. 

Отже у справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій помилково прийняли до розгляду позовні вимоги ТОВ «Дейлі» до ТОВ «Свод-Буд».

Ураховуючи викладене, судові рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій у частині вирішення позовних вимог ТОВ «Дейлі» до ТОВ «Свод-Буд» про витребування з незаконного володіння ТОВ «Свод-Буд» на користь ТОВ «Дейлі» нежитлового будинку – адміністративно-експозиційного павільйону за АДРЕСА_1 необхідно скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити. Крім того, відповідно до вимог частини другої статті 206 ЦПК України необхідно повідомити ТОВ «Дейлі», що розгляд його позовних вимог до ТОВ «Свод-Буд» віднесено до юрисдикції господарських судів.

За таких обставин відповідно до пункту 2 частини першої статті 355 і частин першої та другої статті 3604 ЦПК України рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 січня 2016 року, рішення Апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року та рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 8 червня 2015 року підлягають скасуванню в частині позовних вимог ТОВ «Дейлі» до ТОВ «Свод-Буд» про витребування з незаконного володіння останнього на користь ТОВ «Дейлі» нежитлового будинку – адміністративно-експозиційного павільйону за АДРЕСА_1 із закриттям провадження у справі в цій частині.

Керуючись пунктом 2 частини першої статті 355, пунктом 1 частини першої статті 3603, частиною першою та підпунктом «а» пункту 1 частини другої статті 3604 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Свод-Буд» задовольнити.

Рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 січня 2016 року, рішення Апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року та рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 8 червня 2015 року в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Дейлі» до товариства з обмеженою відповідальністю «Свод-Буд» про витребування з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Свод-Буд» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дейлі» нежитлового будинку – адміністративно-експозиційного павільйону за АДРЕСА_1 скасувати, провадження у справі в цій частині закрити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий Н.П. Лященко
Судді: В.І. Гуменюк 
В.М. Сімоненко
Л.І. Охрімчук 
А.Г. Ярема
Я.М. Романюк

Правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 13 червня 2016 року у справі
№ 6-942цс16

Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом. 

Вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об’єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов’язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об’єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом. 

Оскільки не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/CDF221B14A08BD2AC2257FDB0047D6D1

Link to comment
Share on other sites

ВСУ в очередной раз указал на невозможность рассмотрение в одном производстве спора по разным видам юрисдикции.

 

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...