Определение Апелляционного суда Полтавской области, оставившее в силе решение Октябрского райсуда г. Полтавы об отмене решения частного нотариуса Суперфина Б.М. о регистрации права собственности Кей-колект на предмет ипотеки

[у.zaporozhskiy]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/60132758

Державний герб України

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/14813/15-ц  Номер провадження 22-ц/786/2310/16Головуючий у 1-й інстанції Андрієнко Г. В.  Доповідач ап. інст. Буленко О. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                

30 серпня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Буленка О.О.,

Суддів:Дорош А.І.,Омельченко Л.М.,

При секретарі -Ачкасовій О.Н.

            розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника ТОВ " Кей - Колект" Ковалевського Є.В.

на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 24 травня 2016 року

у справі   за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича, ТОВ " Кей -Колект" про скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію, повернення сторін в первинний стан,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в якому прохала скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Б.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права власності на об'єкт житлової нерухомості квартиру загальною площею 80,5 кв.м., житловою площею 49,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . Також, прохала скасувати запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», код ЄДРПОУ 37825968, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, м. Київ, вулиця Іллінська, будинок, 8, щодо права власності на об'єкт житлової нерухомості квартиру загальною площею 80,5 кв.м., житловою площею 49,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 та повернути сторони в первинний стан застосувавши реституцію. В обґрунтування позовних вимог вказала, що приватним нотаріусом були порушені вимоги іпотечного договору на вищевказану квартиру та він не мав права проводити державну реєстрацію за іншою особою, оскільки відповідно до умов договору, для задоволення вимог кредитора в позасудовому порядку необхідно було укласти окремий договір.

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 24 травня 2016 року позов ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича ТОВ « Кей- Колект» про скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію, повернення сторін в первинний стан задоволено повністю.

Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу ) , індексний номер:23302570 від 31.07.2015 року щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», код ЄДРПОУ 37825968, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, м. Київ, вулиця Іллінська, будинок, 8, права власності на об'єкт житлової нерухомості квартиру загальною площею 80,5 кв.м., житловою площею 49,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності):10626555.

           Скасовано запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», код ЄДРПОУ 37825968, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, м. Київ, вулиця Іллінська, будинок, 8, права власності на об'єкт житлової нерухомості квартиру загальною площею 80,5 кв.м., житловою площею 49,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності):10626555.

Повернуто сторони в первинний стан , поновивши за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

    З вказаним рішенням не погодилося ТОВ « Кей - Колект» в зв'язку з чим його представник подав на нього апеляційну скаргу, вказуючи на порушення місцевим судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги вказав, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до Розділу 4 договору іпотеки, сторони договору погодили право іпотекодержателя про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Тобто сторони дійшли згоди, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель набуває права на звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя в один чи іншій спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки. Також, представник відповідача, вказав, вказаний позов підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

     Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд виходив із того, що для передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання згідно з умовами Договору необхідним є укладення окремого договору між позивачем та ТОВ «Кей-Колект». Оскільки такий договір не укладено, суд дійшов висновку про протиправність рішення приватного нотаріуса.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність позовних вимог ОСОБА_3, виходячи з наступного.

Так, як вбачається з матеріалів справи  Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне Акціонерне Товариство «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено Договір про надання споживчого кредиту, згідно якого позичальнику ОСОБА_3 було надано кредит в сумі 99000,00 доларів США для купівлі квартири АДРЕСА_2.. Термін погашення кредиту 08.07.2022 р.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_3було укладено Договір іпотеки ВКМ №62175 від 10.07.2008р., згідно якого Іпотекодержатель Банк забезпечив свою вимогу до Іпотекодавця нерухомим майном: квартирою АДРЕСА_1 загальною площею 80.5 кв.м.(пункт 1.1. договору іпотеки).

12.12.2011р. між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено Договір факторингу №1 за зобов'язаннями , які виникли у ОСОБА_3 на підставі вищенаведеного Кредитного договору.

25.09.2012р. рішенням Октябрського районного суду м.Полтави в задоволенні позову ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартири АДРЕСА_3 відмовлено. Вказане рішення суду набрало законної сили 14.12.2012р.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 статті 36 Закону України «Про іпотеку» визначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону (ч. 2 ст. 36 Закону України «Про іпотеку»).

При цьому, можливі способи звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку визначені частиною третьою  статті 36 Закону України «Про іпотеку».

Як вбачається з п. 5 Договору іпотеки квартири, зареєстрованого реєстрі за № 4061, посвідченого приватним нотаріусом  Полтавського міського нотаріального округу  Колотіловим О.М.., сторони у справі досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Пунктом 5.2., п.п. 5.2.1., п.п. 5.2.2. договору іпотеки № 4061 від 10 липня 2008 року передбачено, що позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки:

      5.2.1. передача Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов»язання на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя в порядку, встановленому законом «Про іпотеку».

      5.2.2. Отримання Іпотекодержателем право продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимогІпотекодержателя в порядку встановленому Законом України «Про іпотеку».

З урахуванням наведеного слідує висновок, що сторони за договором іпотеки дійшли згоди, що право власності на об'єкт заставленого майна виникає лише у певному випадку, а саме: на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя, у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази укладання договору між Іпотекодавцем і Іпотекодержателем про задоволення вимог Іпотекодержателя.

В свою чергу, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Суперфін Борис Михайлович, в  порушення п. 4.1.1., 4.2.1,4.2.2,4.2.3,4.2.4,4.3., 4.4, 4.5,5.1,5.2,5.2.1,5.2.2 договору іпотеки, зареєстрованого в реєстрі № 4061, та ст. 33, 35,36,37 Закону України «Про іпотеку» прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, , індексний номер:23302570 від 31.07.2015 року і провів перереєстрацію права власності квартири загальною площею 80,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та належала ОСОБА_3 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії приватного нотаріуса щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, яке виникає на підставі договору іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, є протиправними.

Також, колегія суддів вважає безпідставними посилання представника ТОВ « Кей - Колект» про необхідність розгляду позовних вимог про скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію, повернення сторін в первинний стан в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судом за правилами ЦПК.

Така сама правова позиція міститься в постанові судових палат у цивільних, господарських та адміністративних справах Верховного Суду України від 14 червня 2016 року.

Оскільки доводи апеляційної скарги, матеріали справи, зміст оскаржуваного рішення суду не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які передбачені положеннями ч. 1 ст. 309 ЦПК України як підстава для скасування рішення, то апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

    Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

          У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу представника ТОВ " Кей - Колект" Ковалевського Є.В.-відхилити..

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 травня 2016 року -залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ

Головуючий суддя :                                                                  О.О. Буленко

Судді:                                А.І.Дорош   Л.М.Омельченко

 

[Bolt]

Посмотрим, что теперь Мостовая решит в ВССУ... Пока без руху...

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61922316

[Bolt]

Первая инстанция:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58998516

[Уралец]

На форуме есть участник с соответствующим этому решению логином- ХЕРВАМАНЕИПОТЕКУ!!! 100% попадание в тему.

А то КК начинает предлагать (причем через Укрборг) всякие варианты "решения вопроса"... А в 2008 году действовала норма Закона Про ипотеку, по которой однозначно прописывались в договоре по ипотеке пункты позасудового урегулирования именно на основе дополнительного договора!!! Так что КК здесь в пролете!!!

А вот интересный вопрос еще есть: если уже было судебное решение о взыскании долга в пользу банка, а на ипотеку не было обращено взыскание, но тем не менее ИС выставляла квартиру на торги ( и не продала 2 раза). Считается ли такое судебное дело препятствием для внесудебного урегулирования по ипотечной квартире, ведь в законе говорится, что внесудебное урегулирование возможно на любой стадии, но только до принятия судебного решения.  Так вот- судебное решение по долгу было, квартира продавалась...Можно ли этот аргумент использовать против КК с их типа внесудебным урегулированием...