Определение Ленинского райсуда г. Запорожья об отказе госисполнителю во временном ограничении в выезде за границу в связи с недоказанностью уклонения должника от выполнения своих обязательств

[у.zaporozhskiy]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63833006

Державний герб України
Дата документу 12.12.2016

                                                                  

                                                                                      Справа № 334/2265/16-ц

                                                                                    Провадження № 6/334/413/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дубини Л.А.,

при секретарі Нестеренко Ю.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали подання головного державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх обовязків,-

встановив:

головний державний виконавець Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_1В звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження громадянина-боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх обовязків, вказавши в поданні наступне.

На примусовому виконанні в Орджонікідзевському відділі ДВС ЗМУЮ знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 4210 від 12.08.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором в розмірі 131250,29 гривень.

04.09.2015 року головним державним виконавцем Орджонікідзевського відділу ДВС ЗМУЮ ОСОБА_1В була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 48621688.

Боржником рішення суду не виконується.

Посилаючись нанаявність у особи невиконаних зобовязань, покладених на нього судовими рішеннями,старший державний виконавець просить задовольнити клопотання та тимчасово обмежити боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним зобовязань, покладених судовими рішеннями.

Головний державний виконавець Орджонікідзевського ДВС ЗМУЮ в судове засідання не з`явився, з невідомих суду причин, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши поданняголовного державного виконавця, дослідивши всі представлені докази в сукупності, суд вважає, що подання протимчасовеобмеження у праві виїзду за межі України не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно з ч.1 ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до п.5 ч.1, ч.2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а якщо він має паспорт, то йому може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання таких зобов'язань.

Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ч.1 ст.377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

За змістом наведених вище норм чинного законодавства, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього відповідним судовим рішенням, і саме з цією метою має намір та реальну можливість вибути за межі України.

Судом встановлено, що на виконанні в Орджонікідзевському відділі ДВС ЗМУЮ знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 4210 від 12.08.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором в розмірі 131250,29 гривень.

04.09.2015 року головним державним виконавцем Орджонікідзевського відділу ДВС ЗМУЮ ОСОБА_1В була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 48621688.

Постанова направлена за адресою, вказаною у виконавчому документі, однак підтверджень отримання її боржником суду не надано.

Боржником рішення суду не виконується.

Державним виконавцем не надано доказів, які підтверджують факт ухиленняборжника від виконання зобов`язань, встановленихрішеннямсуду. Не надано підтверджень повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження та наявності виконавчого провадження у виконавчій службі.

Звернення головного державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника коли державним виконавцем виконані вже всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження конституційного права громадянина.

Оскільки, відповідно до ст.377-1 ч.2 ЦПК України, подання розглядається без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування.

Слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково. Матеріали подання таких відомостей не містять.

Безперевірки обставин ухилення боржника від виконання судового рішення, доведення яких є обов`язковою умовою встановлення обмежень, подання не підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги неповноту вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобовязань, суд дійшов до висновку, що законних підстав для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України не вбачається.

Керуючись ст. 33 Конституцією України, ст.10, 377-1 ЦПК України, ст. 5, 6, 11 Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

У задоволені подання головного державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх обовязків відмовити.

Ухвалу довести до відома Вознесенівського ВДВС Запорізького МУЮ.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Запорізької області протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

    Суддя:                                                                      Дубина Л. А.

[у.zaporozhskiy]

Это определение апелляционного суда, которое предшествовало решению, выложенному в топике: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63169624

Державний герб України
Дата документу            Справа №

  

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 334/2265/16

Провадження №22ц/778/4658/16            Головуючий у 1 інстанції: Лисенко Л.І.

          Суддя-доповідач: Воробйова І.А.                                                                        

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                01 грудня 2016 року     м. Запоріжжя

             Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:     Воробйової І.А.

суддів:      Бєлки В.Ю.,

                                              Онищенка Е.А.

при секретарі:     Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2016 року у справі за поданням головного державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Святченко Є.В. про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України , -

                                                           ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2016 рокуголовний державний виконавець Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Святченко Є.В.  звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України.

В поданні зазначено, що на виконанні в Орджонікідзевському  відділі ДВС ЗМУЮ знаходиться виконавчий  напис  4210 від 12.08.2015 року  про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у сумі 131250,29 грн. Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 04.09.2015 р. Боржником  виконавчий напис не виконується, заборгованість не сплачується.

Посилаючись на ці обставини, просила тимчасово обмежити ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх обов'язків.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2016 року подання задоволено.

Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до виконання ним своїх зобов'язань перед ПАТ КБ «Приватбанк».

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні позовних вимог.

  Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Постановляючи ухвалу про задоволення подання про обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання ним обов'язків покладених на нього виконавчим написом приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. № 4210 від 12.08.2015 року, суд першої інстанції виходив з того, що боржник ухиляється від виконання виконавчого напису, оскільки на виклики державного виконавця не з'являється, пояснень з приводу несплати ним заборгованості не надає.

З висновком суду в повній мірі погодитися не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну" від 21 січня 1994року (зі змінами), громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору у передбачених законом випадках.

За змістом п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

У зв'язку з тим, що особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне, то відповідно до положень ч. 2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання державного виконавця, як на підставу вимог подання про тимчасове обмеження особи у праві виїзду, підлягають доведенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України тягар доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається саме на державного виконавця, як особу, що приймає участь у судовому засіданні, зважаючи, що участь сторін та інших заінтересованих осіб у засіданні не передбачена.

Вирішення питання про тимчасове обмеження конституційного права за поданням державного виконавця за відсутності останнього не є виправданим, оскільки саме він зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

Проте матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_3 було отримано вимогу державного виконавця № 2339/6 від 11.03.2016 року, оскільки реєстри відправки рекомендованої кореспонденції, які додані до подання не є доказом вручення зазначеного документу ОСОБА_3

При розгляді подання судом не були витребувані для огляду і матеріали виконавчого провадження, хоча у разі відсутності в матеріалах подання достатньої інформації щодо обставин виконання виконавчого напису, витребування матеріалів виконавчого провадження є доцільним.

Таким чином, без належної перевірки обставин щодо ухилення ОСОБА_3 від виконання судового рішення, доведення яких є обов'язковою умовою для встановлення щодо боржника тимчасового обмеження права виїзду за межі України, висновок суду про наявність підстав для задоволення подання є передчасним.

За вказаних обставин ухвала суду від 13 квітня 2016 року підлягає скасуванню, як така, що постановлена з порушенням визначеного ст. 377-1 ЦПК України порядку його вирішення, з передачею зазначеного питання на новий розгляд до суду першої інстанції, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312,313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2016 року по цій справі  скасувати та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.                          

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

  

[у.zaporozhskiy]

Помогаю человеку по этому делу.

[belera]

Добрый вечер. Мы очень благодарны у.zaporozhskiy за оказанную помощь в незаконном решении суда, где мужу ограничили право о выезде со страны. у.zaporozhskiy помогал нам с самого начала и мы продолжаем нашу борьбу. Мы очень рады что смогли доказать и отменить данное решение. Теперь мы можем спокойно выезжать. Это не конец - у нас еще предстоят суды по поводу отмены исполнительной надписи приватного нотариуса. Но мы верим и надеемся что сможем выиграть с таким же успехом.

у.zaporozhskiy огромное спасибо за терпение и помощь!

[у.zaporozhskiy]

Здесь воюем с открытием производства по иску о признании инн не подлежащей исполнению: