Обращение к россиянам

rabotnik · November 20, 2014

Правильно Вы все говорите. Получается Майдан не народная воля, а хорошо спланированная операция заинтересованных олигархов, а потом подключился народ под зов толпы. И народ считает своим достоянием, что он стоял на Майдане сравнимо "Я на Колчаковских фронтах воевал..." (с) Собачье сердце

AntiBank · November 20, 2014

Вот Вам еще некоторые факты:

Это Ростовская область, но суть тут в надписях на технике.

А это обстрелы террористами.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6872&page=77#entry116338

Бьют без наводки.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6790&page=82entry113473

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6872&p=115696

А вот обстрел градами Донецка с территории , контролируемой террами.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6872&p=115295

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6872&p=115344

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6872&p=115351

А вот факт обстрела территории Украины Рос. градами.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6790&page=72#entry113332

На самом деле фактов очень много.

И даже последний факт - обстрел школы в Донецке вопреки заявлению обсе не в пользу Ваших "защитников"

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6952&page=78#entry123621

AntiBank · November 20, 2014

Господа, я бы предложил вам не называть жителей Донбасса "ватниками" (и др. прозвищами), так же оппонентов (коих тут стараниями администрации сайта, не много) - жителей Украины "укропами" и проч..

Мы начинаем говорить штампами, затем мы начинаем мыслить пропагандистскими штампами... Хотя цель общения - максимально обьективное обсуждение происходящего.

Хотя бы для того, чтоб выстроить истинную цепочку причинно-следственных отношений, и в свете этого понимания строить свою личную концепцию работы и проживания.

Я ж писал, что не по месту проживания определяются эти понятия

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6952&p=124654

Мари-Анна · November 20, 2014

Как-то уже всё более абсурдна ситуация итого что имеем: Война-не война, Донбасс- в составе Украины или нет ? Жители Донбасса - граждане или не граждане Украины ? Донбасс - дотационный или нет (уголька всей Украине не хватает), Путин враг или не враг, агрессор - не агрессор. Крым наш - не наш ? Жители Крыма - граждане Украины или кто ? Почему на Крым не идем АТОшным образом ? Идеалы майдана были одни, а стали полностью противоположностью. Скинули Яныка - пришли к корыту другие "Яныки" более наглые. Рассказать кому про эту ситуацию на Украине 1 год назад засмеяли бы. Получается заражаемся абсурдом потихоньку. Болезнь выходит из Белого Дома через инфицированную Псаки

Все верно, только адресок попутали, болезнь эта импортирована из Кремля, а инфекцию давно запустили. Ищи кому выгодно. Да и уши торчат Путинские - не скроешь. Это как раз тот хаос, который выгоден Кремлю, на это и был расчет. Если Крым еще для Пу имеет какую - то идеологическую ценность, то Донбасс ему точно не нужен, использовал народ как туалетную бумагу. До них, к сожалению это до сих пор не доходит. Убив промышленность на Донбассе, РФ убрал лишних конкурентов, неужели не понятно, что донбасский уголь России не нужен, метал не нужен, про химическую промышленность говорить не буду - не в курсе.

А это что бы память освежить.

20.11.14 09:57 "Майданутая бандеровка в Горловке" - отважная украинка в апреле пытается вразумить толпу сепаратистов. Пророческое ВИДЕО Митинг за отделение от Украины в городе Горловка в апреле. Тогда - полгода назад, за инакомыслие на Донбассе только начинали убивать и многие еще не боялись выражать несогласие с сепаратистами.

Как сообщает Цензор.НЕТ, отважная женщина пришла под стены одного из админзданий и пытается переубедить пророссийски настроенных земляков в ошибочности их намерений. Задает простые и сегодня актуальные для жителей Донбасса вопросы о том, кто будет платить соцвыплаты и пенсии. В ответ от сепаратистов звучат обвинения в "майданутости и бандеровщине".

Источник: http://censor.net.ua/v3127

Мари-Анна · November 20, 2014

Поверьте мне,нельзя недооценивать сепаратистские настроения отдельных граждан нашей страны.

При чем,такие люди есть даже в Киеве.

Совершенно верно, я уже об этом писала, дело в % соотношении.

у.zaporozhskiy · November 20, 2014

Европейский суд по правам человека, когда то ответил на этот вопрос, что это не нарушает Конвенцию, а значит у государства есть право устанавливать размер пенсии, а так же в некоторых ситуациях решать - давать или нет. Правительство Украины уже уведомило ЕС, что в сложившейся ситуации вынуждено пойти на некоторое сужение прав граждан, на отдельных территориях Донецкой и Луганской областей. Кстати, если введут военное положение, то права сузят всем.

Помойму это не разъяснение ЕСПЧ,а разъяснение КСУ.

Если знаете решение ЕСПЧ,то сбросьте на почту или ссылку.

Мари-Анна · November 20, 2014

Все таки войну в Вашем перечне я бы поставил на первое место. И конечно же система,которая осталась от старой власти,но еще одна проблема,не желание новой власти что-тотменять.

Майдан не возможно создать без серьезной организационной,финансовой и пропагандистской поддержки.

Я могу об этом говорить по проблеме своего дома.

Всем абсолютно пофик на существующие проблемы и их решение.

Активных людей только 3(в т.ч. и я) Из 30 квартир.

Нужно вложить колосальные усилия,свои деньги+провести серьезную разъяснительную работу.

Это пример на доме-маленькой ячейке.

С майданом тоже самое,только масштабы больше.

Кто будет заниматься этим?

Так все верно, есть люди - лидеры, а есть - ведомые. Если припечет, лидеры - организаторы выходят первыми, а потом люди, которые менее активны. В экстремальной ситуации в Вашей "ячейке" может сильно измениться ситуация. Пример - Мариуполь.

у.zaporozhskiy · November 20, 2014

Ополчение это не освободители, а защитники.

Ополчение не являются террористами.

В районе где я живу нет террористов и нет армии РФ.

Вы не ответили на мой вопрос.

Я такого в общении с опонентами не допускаю.

Я прямо спросил есть ли в районе Вашего проживания ополчение?

Нападение на украинский блокпост 32 и как следствиетго ликвидация это защита населения или нападение на территорию суверенного государства?

Вы знаете в чем была основная причина нападения на этот блокпост?

Вы работаете на ДНР?

Олег1964 · November 20, 2014

Ціна цінностей, або Наші дисонанси

Версія для друку Коментарі 4

19.11.2014
Юрій Андрухович, письменник

Фото Ганни Грабарської

Промова на відкритті Віденської міжнародної книжкової виставки Buch Wien 12 листопада 2014 року. Вона була опублікована у Frankfurter Allgemeine Zeitung у середу, "Українська правда. Життя" подає повну оригінальну версію промови.

Зовсім невдовзі, ось уже за якихось дев’ять днів, виповниться рівно рік, як ми потрапили до іншої реальності. Слово "ми" я вживаю тут у найширшому розумінні – ми, тобто мешканці України, її громадяни. Мені не йдеться тепер про політичну орієнтацію чи культурно-мовні преференції, тому я поки що узагальнюю – всі громадяни всієї України.

Нас тепер об’єднує щось таке, що на Заході, зокрема тут, у зоні комфорту й безпеки посеред т. зв. Старої Європи, розуміють чимраз гірше – страждання. Я відразу прошу вибачення за це патетичне слово. Але без нього тепер не обійтися.

Ще рік тому ми були деінде. Сьогодні ж ми говоримо про широкомасштабний конфлікт, що йому кінця-краю не видно, про гібридну війну з тисячами загиблих, поранених, зниклих безвісти. Перелік можна тягнути далі в бік усе жорстокішої деталізації, згадуючи при цьому ще й страчених, закатованих, розчленованих.

Так звані "народні республіки" Донбасу вже кілька місяців як запровадили через свої "парламенти" смертну кару, вони розстрілюють і вішають. Це архаїчна дикість, яка ще рік тому здавалася б чиєюсь украй хворобливою фантазією – смертні вироки на теренах моєї країни?!

Але це тільки один штрих, один сегмент упертої реальності.

На жаль, протягом останнього року ми неодноразово переконалися в тому, що хоч як ми їй опираємося, хоч як не приймаємо – вона, ця реальність, тут, з нами. Іноді це здавалося безкінечно затягнутим фільмом – звісно, жахів. Іноді непробудним сном – звісно, кошмарним.

Дивно, але якщо ви мене тепер спитаєте, чи хотів би я (за всієї фізичної неможливості такого штибу повернень), щоб усе повернулося і, мов на кіноплівці, пущеній навспак, відігралося назад, себто щоб знову настало 12 листопада 2013 року, то я відповім – ні.

Ні – тому що завтра було би знову 13 листопада, і президент України Віктор Янукович мав би багатогодинну напівтаємну зустріч у Сочі з президентом Росії Владіміром Путіним, на якій передбачувано піддався б добре поставленому професійному тискові останнього й ґарантовано відмовився б навіть від імітації руху в бік Європи. І це знову потягло б за собою все подальше – ставши зокрема й початком кінця самого Януковича та його режиму. Добре, що в нас нині вже немає ні Януковича, ні його режиму. Добре й те, що нічого повернути вже нікому не вдасться.

З цього випливає, що здобуту свободу я все ще ставлю вище за понесені втрати і вірю у незворотність змін, започаткованих того вечора, 21 листопада 2013 року, коли перші кількасот протестувальників зійшлися на головній площі Києва, щоб виразити свою незгоду з провалом євроінтеграції. Так, їх того вечора було лише кількасот. Минуло всього тільки 10 днів – і їх вийшло близько мільйона. Починаючи з 1 грудня я теж був там, серед них.

Фото Дмитра Ларіна

Про що нам ішлося, чого ми все-таки хотіли?

Це дуже важливе запитання вже й тому, що в нього, мов у кокон, сповиті дальші.

Європейський вибір українців – що це? Для чого він нам? Як ми собі уявляємо Європу, ЄС і себе в усьому цьому проекті? Від чого ми хотіли піти геть, з чим порвати?

Так, ось воно. Варто почати саме з цього – ми йдемо геть, ми пориваємо з минулим. Юридично ми порвали з ним 23 роки тому, коли перестали бути складником Радянського Союзу. Фактично ж ми досі борюкаємося за право на цей розрив, тобто за свій вихід. Це така наша українська довгогральна версія Let My People Go.

За ці 23 роки на пострадянському просторі не вирішено жодного конфлікту. Та що там не вирішено – найбільша і найвпливовіша країна цього простору, яка начебто повинна дбати про замирення і примирення, сама робить усе для розпалювання воєн і сама їх організовує. На цьому просторі час від часу виникають якісь химерні міждержавні утворення, які начебто покликані сприяти економічному зростанню і – як завжди – наздоганяти та обганяти Захід.

У цих утворень щоразу інші назви: Співдружність Незалежних Держав (СНД), Єдиний Економічний Простір (ЄЕП), Євразійське Економічне Співтовариство (ЄврАзЕС), Митний Союз (МС) – це лише деякі з них, усі не згадати. Попри часту зміну назв цих проектофантомів, економічного зростання вони не приносять, а кожен з них є насправді черговою ледь приховуваною спробою реанімувати Радянську неоімперію.

Не зважаючи на всі розмови про пріоритет економіки і "покращення життя звичайної людини", це завжди суто політичні проекти головно задля утримання влади.

Як пише відомий політичний оглядач Віталій Портников, "не проведено жодної серйозної економічної реформи: навіть інтеграційні угоди підписують у такий спосіб, аби законсервувати владу ошалілих від уседозволеності та грошей можновладців і наближених до них олігархів. Фактично знищено правосуддя – корупцією та неприхованою вибірковістю.

Ліквідовано політичний процес – будь-який виступ проти влади придушують із жорстокістю та ненавистю до власних громадян, і в цьому сенсі "європейські" Москва або Мінськ не надто різняться від центральноазійських Ташкента чи Астани. Політичний та управлінський апарат деградував – позаяк самі можновладці навчилися тільки розподіляти гроші, обдаровуючи себе та своє оточення і жбурляючи в натовп жалюгідні мідяки.

Вони фактично знищили конкуренцію і створили всі умови для тріумфу некомпетентності, дурості та підлабузництва. СНД (а з ним, додам, і всі подальші варіанти москвоцентричних міждержавних утворень – Ю. А.) стала навіть не новим Радянським Союзом – це справжнісінька жалюгідна карикатура на Радянський Союз".

Ось від цієї карикатури – так, досить жалюгідної, але й, додам, іноді страшної, жорстокої й завжди – злочинної, з цього шляху внікуди, Україна й намагається піти геть. Протягом згаданих 23 років серед українців сформувалося цілком стійке переконання, що альтернативи, кращої за європейську, в нас немає.

Що це розуміння приходило до більшості українців поступово – цілком зрозуміла річ. Ми дозрівали, ми й досі дозріваємо. Так, ми шукали себе, багато й часто помилялися. Однак уже 2004 року, на першому, тоді помаранчевому, Майдані, ми здійснили свою дуже переконливу спробу. Її успіх було згодом переважно змарновано, в сухому залишку ми отримали всього тільки два (зате які!) чинники:

- Майдан означився як "магічне місце" для переможного протестного волевиявлення суспільства

- 10 – 12-річні діти, що за руку з батьками виходили на перший Майдан, ставши 20-річними, виявилися рушійною силою другого, що його відразу ж було названо ЄвроМайданом.

Потрібні ще якісь пояснення, заради чого ми вийшли? Заради якої саме Європи? Ну звісно ж, заради майбутнього, хоч як патетично це звучатиме. Але за патетику я вже тут вибачався.

Не так давно я побачив телевізійні кадри з Іспанії, де тамтешні аграрії, розлючені торговельними санкціями ЄС щодо Росії, через які в них з’явилися проблеми з продажем чогось там – наприклад, апельсинів, на знак протесту палили євросоюзівські прапори. Точнісінько в такі ж прапори наші люди на Майдані загортали вбитих перед тим, як покласти їхні тіла у труну.

Якщо на цьому світі й далі панує брак порозуміння, то ось він. Комусь не хочеться поступитися жодним центом добробуту, і він розгнівано спалює символ Системи, яка цей його добробут вирішила обмежити. Інший гине під цим символом аж ніяк не символічною смертю, бо ціна цього прапора для нього не вимірюється ні в центах, ні в євро. Цей прапор узагалі не має ціни, бо тут і тепер, на цьому Майдані, означає – ніяк не менше – людську гідність. Або й більше – сенс існування.

Фото Дмитра Ларіна, УП

В українській мові Preis і Wert – однокореневі слова: ціна і цінність. Певний український публіцист, пишучи про те, що в нас із сучасними європейцями сутнісний дисонанс, передає його через гру двох фонетично близьких, але таких різних за значенням слів. Нерозуміння, пише публіцист, виникає через те, що "європейці думають про ціни, а ми про цінності". Нам складно порозумітися.

Коли іспанські аграрії спалюють прапор ЄС, то їм ідеться про торговельні санкції та знецінення апельсинів. Коли український студент 19-ти років гине від куль снайпера в урядовому кварталі Києва, стискаючи в руках той самий прапор ЄС, то йому йдеться про свободу і справедливість.

Коли президент Франції каже, що він не може не продати Росії хоча б один гвинтокрилоносець "Містраль", позаяк ціна контракту сягає 2 мільярдів євро, то йому йдеться саме про це – про високу ціну контракту. Коли ж далеко не найбагатші українці протягом кількох днів устигають зібрати 20, а часом і 40 тисяч євро на термінову операцію тяжко пораненому солдатові, то їм ідеться про порятунок людського життя.

Коли високий очільник австрійської торговельної палати бідкається, що заборона в’їзду для росіян з оточення Путіна спричинить різке падіння прибутків у ювелірних бутіках віденського Першого бецірку, то йому йдеться саме про це – про падіння прибутків. Коли ж два українські офіцери, оточені зусібіч терористами й тяжко поранені, підривають себе однією гранатою, щоб уникнути тортур і піти з життя, поклавши навколо себе якомога більше ворогів, то їм ідеться про людську гідність.

Це незіставні ситуації, скажете ви. Навіщо вилаштовувати їх у такий спосіб, якщо вони одна одної ніяк не стосуються? Це дві різні реальності – та й по всьому.

А я скажу, що ви маєте рацію.

Ми справді вже одне одного не стосуємося. Ми вже майже нічим не дотичні, Європа й Україна. Європа у своєму цілком успішному розвитку досягла кінцевої мети, ставши передусім зоною добробуту, комфорту й безпеки, oversecured, overprotected, overregulated, територією задмухуваних і сяк-так залагоджуваних проблем та конфліктів, політично коректною і стерильною.

В Україні ж ллється кров, і це ще м’яко сказано, бо якщо я почну наводити тут задля прикладу описи того, в який спосіб її, кров, змушують литися, то ви жахнетеся. А я тут не для того, щоб жахати. І рік тому ці жахіття не вкладалися б також і в моїй голові.

Я тільки додам, що Україна потрапила в зону смерті й жорстокості, страшних і гірких випробувань. Це трапилося не з її волі, вона не прагнула туди потрапляти, вона взагалі прагнула до вас, до Європи – у цілком протилежну, теплу й комфортну зону, але схоже на те, що не потрапити саме туди, куди потрапила тепер, вона просто не могла.

Її було загнано туди силоміць – і не якоюсь містичною силою, а звичайною собі військовою. Надто злостивий у неї виявився опонент – "найвпливовіший політик світу" як-не-як.

Європа від цих потрясінь закривається, її можна зрозуміти. Тому коли я кажу "У нас війна", мої німецькі друзі терпляче, мов дорослі дитину, виправляють: "У вас криза". Хоч насправді це криза не в нас, це криза Росії, криза її напівбожевільних імперських амбіцій, які вже, на щастя, неможливо до кінця і по-справжньому втілити в сучасному світі. От від цього в неї криза.

Але коли я кажу, що президент Росії нам ворог, то вони ще терплячіше стверджують: "Він партнер".

Дисонанс на дисонансі, як бачите.

Фото Артема Жавроцького

З моїх незліченних розмов зі знайомими на Заході й перш усього в Європі випливає, що нас не тільки не розуміють, але, що гірше, – розуміти не надто прагнуть. Зате мені надто часто траплялися ті, що розуміють Путіна. Його, виявляється, європейцям зрозуміти легше, ніж нас.

Чому мирній політично коректній Європі агресор здається зрозумілішим і отже ближчим, ніж жертва його ж агресії – для мене досить болісне питання.

Щиро кажучи, в мене стійка підозра: України в ЄС побоюються. ЄСу й без України несолодко, а тут ще цей failed state зі своєю жахливою кармою. Колись про нього знали винятково як про батьківщину Чорнобильської катастрофи та повій. Тепер додається смерть, війна, втікачі-переселенці, страждання, тортури, збитий малайзійський боїнґ (дарма, що збили його якраз не українці) та інші, м’яко кажучи, неприємні сигнали з націоналізмом, фашизмом та іншими праворадикалами включно.

Таку країну краще тримати на безпечній відстані, розмірковують європейці. Так, далеко не всі – я знову узагальнюю, коли приписую згадані рефлекси всім без винятку європейцям. Не всі, але, на жаль, значною мірою ті, що безпосередньо причетні до ухвалення рішень в європейській політиці.

У мене є своя власна "теорія змови", що її, мабуть, не варто трактувати цілком усерйоз, але не поділитися нею з вами я не можу.

Вперше я замислився над цим ще після Помаранчевої революції 2004 року. З часом я отримував їй деякі підтвердження, тож лише зміцнювався у своїх спекуляціях. Інтенсивність українсько-європейських контактів виявилася дуже відмінною в часи президентури Віктора Ющенка й Віктора Януковича, але зовсім не в той бік, як можна було б собі уявляти.

Ющенко (можливо, почасти і слушно) викликав у ЄС підкреслено зимні почуття, хоч начебто навсібіч говорилося, що от мовляв Україні врешті трапився такий світлий політик-європеєць. Коли ж до влади прийшов брутальний і малоосвічений фальшувальник виборів (усі про це знали) Янукович, ЄС разюче потеплішав і став усіляко запрошувати його на свою орбіту.

З офіційних заяв європейських комісарів та інших босів випливало, що Україна чудово радить собі зі своїм "домашнім завданням" і потужними кроками прямує до європейських стандартів. Мені почало здаватися, що саме так і виглядає визначена щодо нас назавжди політика гойдалки: якщо до влади в Україні приходить прозахідний політик, то Україну слід притримувати на віддалі, а якщо проросійський – то зваблювати його наближенням.

Важливо, щоб ані в першому, ані в другому випадку не дати нам шансів на повноправне членство. Зберегти для України статус-кво "країни поміж Росією та Заходом". Хоч офіційно про "буферні зони" вже начебто й не йдеться, бо часи цинічної геополітики вже начебто минули.

На жаль, ні, не минули. Розкажімо про те, що вони минули, нашому спільному партнерові, російському президенту – він довго сміятиметься.

Насправді геополітичні схеми та комбінації в Україні не діють – їх ламають самі українці. Це ще один момент нерозуміння нас на Заході – погляд на Україну як на своєрідний полігон для перетягування то у східний, то в західний бік. Американці, в усьому винні американці, повторюють раз у раз мої європейські знайомі. Це вони затуманюють вам голови й оплачують ваші майдани. І тільки для того, щоби послабити Росію.

По-перше, заперечую я, Росію справді життєво важливо послабити – в неї ейфорія, і вона небезпечна. Її президент чи то жартома, чи всерйоз натякає на бліц-кріґ у Східній Європі. Коли він, зловісно посміхаючись, вимовляє "Рига, Вільнюс, Варшава, Бухарест", то я маю враження, що єдина причина, чому його армія справді ще не там – існування на цьому світі Сполучених Штатів Америки. Більше ніщо не в змозі його стримати.

По-друге, заперечую далі, на майдани ми виходимо не тому, що нам за це платять американці, а тому, що така наша, українців, воля.

"Воля" українською мовою – синонім до "свободи". Яка, до речі, є базовою цінністю як для Європи, так і для Америки. Те, що за Етьєном Балібаром називається гарним французьким словом égaliberté – свобода в рівності. От за неї українці й піднялися. За цю цінність ми готові платити незмірно більше, ніж могла б нам профінансувати будь-яка Америка.

У січні – лютому цього року виявилося, що ми готові платити за неї навіть своїми життями.

Українці виходять на майдани і змінюють порядок денний, вони формують його по-своєму, інакше, ламаючи всю хитромудру геополітику. Америка не встигає реаґувати, Євросоюз розгублено висловлює втисячне свою "глибоку стурбованість", а Росія брутально на нас нападає. От і вся геополітика.

А нам залишається боронитися – відчайдушно і, правду кажучи, самотньо. І дай Боже, щоб ця самотність не потривала, як у славетному романі, років сто. Так довго ми не витримаємо.

Хоч загалом у самотності (читай – самодостатності) нічого злого немає. Чудово бути нейтральним і ні до кого, особливо ж до НАТО, не приєднуватися! Чудово, якщо сусіди в тебе Швейцарія, Словенія або Словаччина. Якби сусідом України була, наприклад, Норвегія, то Боїнґ 777 Малайзійських авіаліній щасливо долетів би до Куала-Лумпур. Хтось має в цьому найменший сумнів? Але наш найбільший сусід, на жаль, від Норвегії суттєво різниться.

З дитячих років пригадую собі журнальну рубрику для допитливих "Чи знаєте ви, що?..". Іноді хочеться й мені звертатися до вас із таким запитанням. Чи знаєте ви, що кількість українців, прихильних ідеї вступу країни до НАТО протягом останніх півроку виросла, згідно з даними одних опитувань, більш як утричі, згідно з даними інших – учетверо? Тобто якщо рік тому відсоток підтримки НАТО по всій Україні, тоді ще включно з Кримом, становив від 10 до 14, то нині він сягає 52?

І це не тому, що українці зненацька збожеволіли і запрагли війни та агресії. Навпаки – це тому, що вони хочуть миру, негайного невідкладного миру, хочуть, аби агресія великого сусіда в їхній країні якомога швидше припинилася. А специфіка цього сусіда така, що soft power на нього чомусь не діє. Він зважає тільки на hard power. Так, він у цьому архаїчний і тому врешті-решт програє, але це станеться колись пізніше, а нині з його наказу та згідно з його планом щодня вбивають громадян моєї країни, її захисників. Щодня і щоночі, уявляєте? Це таке безкінечне балансування поміж життям і смертю.

Фото Артема Жавроцького

Я пригадую, як на одному з подіумів певна німецька письменниця сказала, що європейським літературам на сьогодні залишаються дві останні великі теми – Альцгаймер і рак. Усе інше фактично подолано, комфорт і безпека не мають меж, трагедій і страждання більше немає й не буде.

З цією думкою можна і варто сперечатися, проте мені видається промовистим сам факт, що її сформульовано в Європі, це перспектива зсередини. Тобто в ній зафіксовано якусь принаймні тінь істини, щодо якої ми в Україні ще цілком непевні.

Пишучи ці рядки, я ніяк не згадаю, як називаються опоненти євроскептиків. Хто пам’ятає, як називалися ті, що були "за Європу"? Таке враження, що в самій Європі, чи то пак в ЄС, уже тільки євроскептики й залишилися. А єдині справжні єврооптимісти (згадалося нарешті це слово – єврооптимісти!) приблизно рік тому, покинувши свою звичну щоденну реальність, вийшли на майдани українських міст і почали свій – гляньмо на нього ще раз тверезим поглядом – безнадійний протест.

У цього протесту, за великим рахунком, не було шансів. Чому і як він усе-таки переміг – запитання до авторів майбутніх романів. Одна суттєва заувага: ці романи мусять бути геніальними. Але все ж не про романи мені йдеться і не про їхніх авторів. Радше про героїв, переважно нікому на світі ще не знаних.

Багатьох, надто багатьох із них нині вже немає в живих. Я хотів би, щоб ця моя фраза була перебільшенням, але, на жаль, ні – не є. Нам не повернути цих людей. Інші залишилися назавжди без очей, рук, ніг або якось іще втратили назавжди здоров’я, силу, молодість. Їх можна і необхідно підтримувати – не тільки протезами, але й увагою, співчуттям, любов’ю.Але вони вже ніколи не будуть такими вправними й молодими, якими виходили на ті барикади під – чомусь – європейським прапором.

Пам’ятайте про них і пам’ятайте про всіх нас. Ми самотньо відстоювали не тільки нашуégaliberté, але й вашу. Вибачте – ми не хотіли стати вашими докорами сумління.

Сильная статья.

у.zaporozhskiy · November 20, 2014

Правильно Вы все говорите. Получается Майдан не народная воля, а хорошо спланированная операция заинтересованных олигархов, а потом подключился народ под зов толпы. И народ считает своим достоянием, что он стоял на Майдане сравнимо "Я на Колчаковских фронтах воевал..." (с) Собачье сердце

К сожалению так,но по всей видимости это следствие алочности одного человека и необходимый этап существования государства после которого руководство поймет недопустимость майданов (только не путем диктатуры,а правильным распределением национального богатства и наведением порядка) или рухнет,но в таком случае почти на 100% возможен крах всего государства.

П.с. пока все идет ко второму варианту и это все очень грустно.

Такое впечатление,что чиновники от среднего звена и выше все не хотят жить в Украине и у них только одно желание набить свой карман и уехать.

у.zaporozhskiy · November 20, 2014

Особенно "радует" "квалификация" очередной игрушки для Кличко - болгарина Пулева.

Вы забыли упомянуть ещё и победу сборной Украины в тот же день над "очень серьёзной" сборной Люксембурга. И никто ничего не посвящал, покуда прогулки посвящать не совсем красиво.

Вы занимались боксом?

Вы считаете,что Вл. Кличко не лучший боксер современности?

у.zaporozhskiy · November 20, 2014

Вот видите, как мы понимаем друг друга - не один Сталин таким тираном был. Не оскудела ещё земля на диктаторов. Вот теперь 2 диктатора рядом находятся. Интересно, уживутся ли, кушая конфеты?

Олег,а как Вы предлогаете доставлять товары и деньги людям окупироаанных территорий?

Если их туда доставить,то как знать,что они дойдут людям?

advokat_kf · November 20, 2014

Вы не ответили на мой вопрос.

Я такого в общении с опонентами не допускаю.

Я прямо спросил есть ли в районе Вашего проживания ополчение?

Нападение на украинский блокпост 32 и как следствиетго ликвидация это защита населения или нападение на территорию суверенного государства?

Вы знаете в чем была основная причина нападения на этот блокпост?

Вы работаете на ДНР?

В районе где я живу есть ополчение. Прямо рядом с моим домом располагаются.

Комментировать нападение на блокпост 32 или защита от нападения ВСУ с данного поста это было или нет я не могу, поскольку в том районе не была никогда, своим глазами ничего не видела, ни с кем оттуда не общалась. Это находится в Луганской области, а я в Донецке. Тут тоже нельзя на 100% быть уверенным по всем видео событий. Украина в большинстве случаев врет напрополую преподнося информацию в выгодном для себя свете. Россия так приукрашивает события и так переворачивает, что на голову не натянешь. Так что предпочитаю верить только тому, что вижу собственными глазами.

Я не работаю на ДНР.

Мари-Анна · November 20, 2014

Всё это вода водяная. Должны сообщить..., должны информировать.... Да мало ли чего они должны

Где конкретно говорится о том, что Украина отказывается выплачивать пенсию своим гражданам в регионах тем самым нарушая Конституцию, причем свою же?

Вы вообще документ читали или как обычно из инета умозаключения вытягиваете? Так если не читали, то найдите и ознакомьтесь.

Я, лично, первый раз слышу, что Украина отказывается выплачивать пенсии. Это жители Донбасса так решили, пенсии начисляются и будут начисляться, просто есть особые условия, что бы их получить в руки, вот и все.

advokat_kf · November 20, 2014

Если можете поясните пожалуйста, о каком другом механизме выплаты пенсии идет речь? Пока что по факту никто никому ничего не платит просто напросто. И все.

Да, действительно есть положение при котором переселенцы пройдя определенную регистрацию могут получать пенсии по новому фактическому месту жительства. И очень многие выезжают в другие регионы, переоформляются, правда возвращаются потом домой. И ждут. А пенсий как не было так и нет. Эта вся регистрация думаю направлена только на то, чтобы потом показать миру мол смотрите сколько выехало оттуда людей, там никого не осталось, все тут у нас. А платить никто не собирается. Я знаю людей, которые в Запорожье еще в сентябре прошли процедуру переоформления пнсии и до сих пор ничего не получили. Это правда самый ранний случай. остальные проходили все в октябре и ноябре. Но никто ничего не получил. Так что это все пустые популистские обещания власти.

Действительно. человек мигрируя в другу страну лишается всех выплат государства от гражданствоа которого он отказывается. Но. В этом случае идет речь, что человек лишается гражданства одного признанного государства и становится гражданином другого признанного государства. Украина не признает отделения Донбасса и создания на его территории другого государства. Для того, чтобы новое государство взяло на себя все обязательства перед его гражданами оно должно быть признано, официально стать правоприемником. И тогда действительно к новому государству можно предъявлять все претензии. В этой ситуации Украина не отпускает Донбасс, новое государство не может из-за международного давления сформироваться, не может официально на всех уровнях стать правоприемником. Поэтому, пока официально Донбасс является частью Украины, то и все обязательство Украина обязана соблюдать согласно действующего законодательства, а не создавать какие-то непонятные новые законы дающие возможность делать что они хотят всуперечь Конституції України.

advokat_kf · November 20, 2014

- Порошенко "пенсий не будет"

https://www.youtube.com/watch?v=4O881uIU7WQ

- Яценюк "пенсий не будет" При этом он четко сказал, что финансировать самозванцев и проходимцев не будут. Т.е. пенсионеры это самозванцы и проходимцы.

Знаете ли обещать не значит жениться! Начилять и выплачивать - это две большие разницы. Так что обещания это пустословие. А вот придумки почему не платим - это уже повод кинуть народ.

AntiBank · November 20, 2014

Если можете поясните пожалуйста, о каком другом механизме выплаты пенсии идет речь? Пока что по факту никто никому ничего не платит просто напросто. И все.

Да, действительно есть положение при котором переселенцы пройдя определенную регистрацию могут получать пенсии по новому фактическому месту жительства. И очень многие выезжают в другие регионы, переоформляются, правда возвращаются потом домой. И ждут. А пенсий как не было так и нет. Эта вся регистрация думаю направлена только на то, чтобы потом показать миру мол смотрите сколько выехало оттуда людей, там никого не осталось, все тут у нас. А платить никто не собирается. Я знаю людей, которые в Запорожье еще в сентябре прошли процедуру переоформления пнсии и до сих пор ничего не получили. Это правда самый ранний случай. остальные проходили все в октябре и ноябре. Но никто ничего не получил. Так что это все пустые популистские обещания власти.

Действительно. человек мигрируя в другу страну лишается всех выплат государства от гражданствоа которого он отказывается. Но. В этом случае идет речь, что человек лишается гражданства одного признанного государства и становится гражданином другого признанного государства. Украина не признает отделения Донбасса и создания на его территории другого государства. Для того, чтобы новое государство взяло на себя все обязательства перед его гражданами оно должно быть признано, официально стать правоприемником. И тогда действительно к новому государству можно предъявлять все претензии. В этой ситуации Украина не отпускает Донбасс, новое государство не может из-за международного давления сформироваться, не может официально на всех уровнях стать правоприемником. Поэтому, пока официально Донбасс является частью Украины, то и все обязательство Украина обязана соблюдать согласно действующего законодательства, а не создавать какие-то непонятные новые законы дающие возможность делать что они хотят всуперечь Конституції України.

Де факто - Донбасс оккупирован войсками РФ и террористами.

Де- юре - да, это территория Украины.

Но еще раз подчеркиваю, что Гитлер не требовал от Сталина содержания завоеванного Крыма, Мариуполя, Донецка.

Сталин ничего не платил, никаких дотаций и продуктов он не вез на оккупированные территории.

Так что Сталин в этой части был неправ?

Поэтому если некоторые жители Донбасса решили стать новоросами, то пусть не удивляются, что рано или поздно они столкнутся с некоторыми трудностями.

Ну а на счет получения пенсий на мирных территориях. У меня другая информация. У нас очень много переселенцев. Многие люди живут и получают и пенсии и пособия.

А вообще Вы очень искусно уходите от темы , переключаясь на удобную Вам.

Так что там с обстрелами?

Когда будут факты от Вас?

А то действительно складывается впечатление, что Вы работаете на ДНР.

Ходили на референдум?

Поддерживаете Новороссию (ДНР)?

Хотите отделиться от "хунты"?

Не хотите жить в Украине?

Жду конкретного ответа.

AntiBank · November 20, 2014

- Порошенко "пенсий не будет"

https://www.youtube.com/watch?v=4O881uIU7WQ

- Яценюк "пенсий не будет" При этом он четко сказал, что финансировать самозванцев и проходимцев не будут. Т.е. пенсионеры это самозванцы и проходимцы.

Знаете ли обещать не значит жениться! Начилять и выплачивать - это две большие разницы. Так что обещания это пустословие. А вот придумки почему не платим - это уже повод кинуть народ.

И что тут такого страшного сказано? Вырвано из контекста.

Вы слышите то, что хотите, а не то, что есть на самом деле.

петя говорил о том, что в Украине будет благополучие, а у террористов и сепаратов разруха и страх.

И только так мы выиграем войну. Терры рано или поздно увидят, что в Украине что-то налаживается, а у них все никак.

И наконец они поймут, что они неправильной дорогой пошли.

По поводу яценюка...

ТОже самое.

Проходимцы это не пенсионеры, а губаревы, плотиницкие и т.п. которые просто грабят народ и чужими руками жар загребают.

Мне Вас жаль. В Донецке ведь нет укр. телевидения, там только раша тв? Вы жертва его.

Мари-Анна · November 20, 2014

Если можете поясните пожалуйста, о каком другом механизме выплаты пенсии идет речь? Пока что по факту никто никому ничего не платит просто напросто. И все.

Да, действительно есть положение при котором переселенцы пройдя определенную регистрацию могут получать пенсии по новому фактическому месту жительства. И очень многие выезжают в другие регионы, переоформляются, правда возвращаются потом домой. И ждут. А пенсий как не было так и нет. Эта вся регистрация думаю направлена только на то, чтобы потом показать миру мол смотрите сколько выехало оттуда людей, там никого не осталось, все тут у нас. А платить никто не собирается. Я знаю людей, которые в Запорожье еще в сентябре прошли процедуру переоформления пнсии и до сих пор ничего не получили. Это правда самый ранний случай. остальные проходили все в октябре и ноябре. Но никто ничего не получил. Так что это все пустые популистские обещания власти.

Действительно. человек мигрируя в другу страну лишается всех выплат государства от гражданствоа которого он отказывается. Но. В этом случае идет речь, что человек лишается гражданства одного признанного государства и становится гражданином другого признанного государства. Украина не признает отделения Донбасса и создания на его территории другого государства. Для того, чтобы новое государство взяло на себя все обязательства перед его гражданами оно должно быть признано, официально стать правоприемником. И тогда действительно к новому государству можно предъявлять все претензии. В этой ситуации Украина не отпускает Донбасс, новое государство не может из-за международного давления сформироваться, не может официально на всех уровнях стать правоприемником. Поэтому, пока официально Донбасс является частью Украины, то и все обязательство Украина обязана соблюдать согласно действующего законодательства, а не создавать какие-то непонятные новые законы дающие возможность делать что они хотят всуперечь Конституції України.

А когда поддерживали ДНР и голосовали на референдуме, вспоминали про законодательство Украины, международное право, Конституцию Украины? Сами нарушили все возможные законы, а теперь требуете, что бы другие их исполняли вовремя и следуя каждой букве. Что посеешь - то пожнешь.

у.zaporozhskiy · November 20, 2014

Я действительно не вижу российских военных тут. И не потому что не хочу видеть. а потому что ни разу мне на глаза они не попались. Как и нет доказательств их присутствия тут. Есть статьи типа той, которую Вы приводите в пример, но я таких статей миллион могу написать, это не доказательство. Для меня доказательство это фото и видеосъемка колонны боевой техники, солдат в обмундировании и т.д. в УЗНАВАЕМОМ МЕСТЕ Донбасса. Или если я увижу это собственными глазами. Кроме того, если есть у нашего правительства доказательства присутствия иностранных войск на нашей территории, то почему не объявляют военное положение???? Почему есть какое-то непонятное АТО без признания военных действий и без последующих льгот для участников? Почему не объявляют официально о вторжении иностранного агрессора? Для меня ответ только один - потому что это не правда. Я не защищаю Россию. Я против введения в заблудение граждан без соответствующих доказательств и без соответствующей реакции правительства страны. которая должна не протсо трындеть с экранов телевидения о вторжении, а должна объявлять военное положение.

По поводу Крыма могу сказать так. я там не была конечно, но насколко мне известно военные части РФ там были все 23 года нашей независимости. так что они туда точно не вторгались.

По поводу митингов под российскими флагами. Никто тут не митинговал за вступление в Россию в тот момент. Тут идет немного передергивание фактов. флаги были в поддержку россиян и РФ в целом, которую уже в тот момент объявили врагом.

По поводу почему не заставят бандитов... Так никто тут не видит бандитов. Все сильно перевернулось после разрушенных ВСУ домов и погибших людей. Тут ополченцы воспринимаются как защитники, а не как бандиты. Вот в чем вопрос и основная проблема. Поэтому ополчение и защищает свою землю, свои дома и свои семьи от фашистов уничтожающих свой народ. Вот такая тут позиция у людей. И вместо того, чтобы показать, что люди сильно ошибаются, что на самом деле Украина это дом родной нас бомбят и душат разными блокадами... И деньги на карте - это деньги! На них можно купить в аптеке лекарства, рассчитаться за коммунальные услуги, купить еды в супермаркете и т.д.

Ну и по поводу инкассаторских машин. Почему-то у машин Ощадбанка, который до сих пор работает на этой территории никто ничего не отбирает. Так что тут грабеж инкассаторов из разряда "бабка на лавке семечки лускала" абы да кабы. А грабят инкассаторов не только тут, а по всей Укариане известны случаи. Так что теперь всей Украине не платить деньги?

Еще нет ни одного подтверждения тому. что переселенцам выплатили деньги на аренду жилья. На бумаге действительно все это существует. Но в реалии не работает пока. Поэтому как людям жить не понятно. И я не понимаю что такого плохого жители Донбасса сделали остальным украинцам? Убивают лучших сынов отечества Вы пишете. Так извините, никто их сюда не звал. Их сюда заведомо зная, что люди будут гибнуть прислала украинская власть!!! И направив их сюда заставила стрелять по людям находящимся здесь, на своей земле. А те соответственно защищаются. Так почему тогда претензтя звучит в адрес жителей Донбасса, а не в адрес украинской власти? По поводу нарушения режима прекращения огня, так мы находясь тут видим, что ВСУ первыми нарушают договоренности. Вам конечно же в СМИ дается другая информация совершенно. Оно и не мудрено. Нам то тут четко понятно откуда ведется обстрел. С какой стороны что летит. По снаряду понятно из какого типа оружия он выпущен, зная тип оружия можно понимать минимальное и максимальное растояние с которого может быть сделан выстрел и т.д. Утверждение, что террористы сами себя обстреливают не имеет ничего общего с реалиями в принципе.

А с чего вы решили, что свет и тепло подается на территорию Донбасса бесплатно? Откуда подается? Кем? У нас свои гидроэлектростанции и свет тут вырабатывается свой. И газ мы получаем по отдельной ветке напрямую из РФ. Украина нам не дает эти энергоносители. Вода у нас тоже своя из реки Северский Донец. Так что тут Вы заблуждаетесь.

Главный ДНРовец Захарченко неоднократно говорил о том, что готовы предоставить охрану и т.д. для вывоза угля. Но не понятно почему Украина заявляет, что уголь не дают вывезти. И зарплату шахтеры не получают у нас с июля месяца. Так что тут Вы тоже заблуждаетесь.

В целом конечно же у каждого своя правда, поэтому спорить конечно же нет смысла. Как говорится сытый голодного не разумие. Понять что тут происходит можно только находясь здесь. Под бомбежками. Нужно конечно договариваться. Только переговоры могут вернуть мир. Но вот непонятно как это сделать если честно. Слышать друг друга ведь никто не хочет...

Еще раз оговорюсь - я никого ни в чем не переубеждаю. Я говорю о том, какая сейчас сложилась тут ситуация, о чем думаю я и настроение окружающих меня людей. Верить этому или нет - личное дело каждого. Но поверьте мне - война это страшно.

Какие у Вас работают теплоэлектростанции?

Где находится газовая труба, о которой Вы говорите?

ALTIS · November 20, 2014

Какие у Вас работают теплоэлектростанции?

Где находится газовая труба, о которой Вы говорите?

почему Украина заявляет,....

Я не отношусь к 24% процентам этого вислоухого кроля...

Я не отношусь к сторонникам этого шоколадного зайца, попрошайки помойной..от имени "народа"

Я всегда выступал против "рулевой косы"-ПОЛИТИЧЕСКОЙ ПРОСТИТУТКИ! Новое " погоняло" - "КОЛЯСКА"...

я против "ВИЛОнос ЦЯ" - бо це "дворова собака "

Шо я бачу у "новій ЗРАДІ" ?????

90-97% тіх самих "службовів псов" !!!

Так що і мені їхати в ДНР ???

Чи склонити гололову перед ціми "новими" песюками ????

Мабуть треба їхати , та підтримувати ціх хлопців, які погнали погань від СВЄЇ ЗЕМЛІ !!!

Вони не полізли у Львів...

А чому лвівяне полізли до їхньої хати ...за 1400км...???

у.zaporozhskiy · November 20, 2014

почему Украина заявляет,....

Я не отношусь к 24% процентам этого вислоухого кроля...

Я не отношусь к сторонникам этого шоколадного зайца, попрошайки помойной..от имени "народа"

Я всегда выступал против "рулевой косы"-ПОЛИТИЧЕСКОЙ ПРОСТИТУТКИ! Новое " погоняло" - "КОЛЯСКА"...

я против "ВИЛОнос ЦЯ" - бо це "дворова собака "

Шо я бачу у "новій ЗРАДІ" ?????

90-97% тіх самих "службовів псов" !!!

Так що і мені їхати в ДНР ???

Чи склонити гололову перед ціми "новими" песюками ????

Мабуть треба їхати , та підтримувати ціх хлопців, які погнали погань від СВЄЇ ЗЕМЛІ !!!

Вони не полізли у Львів...

А чому лвівяне полізли до їхньої хати ...за 1400км...???

Вашу мысль всегда очень сложно понять,что Вы имели в виду?

AntiBank · November 20, 2014

почему Украина заявляет,....

Я не отношусь к 24% процентам этого вислоухого кроля...

Я не отношусь к сторонникам этого шоколадного зайца, попрошайки помойной..от имени "народа"

Я всегда выступал против "рулевой косы"-ПОЛИТИЧЕСКОЙ ПРОСТИТУТКИ! Новое " погоняло" - "КОЛЯСКА"...

я против "ВИЛОнос ЦЯ" - бо це "дворова собака "

Шо я бачу у "новій ЗРАДІ" ?????

90-97% тіх самих "службовів псов" !!!

Так що і мені їхати в ДНР ???

Чи склонити гололову перед ціми "новими" песюками ????

Мабуть треба їхати , та підтримувати ціх хлопців, які погнали погань від СВЄЇ ЗЕМЛІ !!!

Вони не полізли у Львів...

А чому лвівяне полізли до їхньої хати ...за 1400км...???

Вот Вы и разделяете народ на львовян и тих хлопців...

К Вашему сведению, земля Донбасса - это земля и львовян, и кировоградцев, и киевлян, это земля любого украинца, это и моя земля.

Почему если Вы не любите действующую власть, то от этого должен страдать мой ребенок, т.к. Вам захотелось повоевать на стороне террористов, т.к. Вы не любите власть.

Если Вы придете на мою землю, так же как и на землю любого украинца, с оружием в руках , чтобы установить их ордынский русский мир только потому что Ваши интересы сошлись, то будьте готовы умереть. Ибо всякий кто взял меч, от меча и погибнет.

Да не нужно любить правительство, любите Украину.

Послушайте монолог одного бойца. Без всякой политики, человек рассуждает просто и понятно.

https://www.youtube.com/watch?v=qoTVXhxQixU