Решение Киевского райсуда о признании недействительными договоров кредита, ипотеки и поручительства с Укрпромбанком

[ANTIRAID]

Решение Киевского районного суда г. Донецка №2-3139/10 от 11.08.2010

Пока в реестре решения нет, но оно набрало законную силу. Теперь в спорах с Укрпромбанком можно ссылаться на него в соответствии со ст.61 ЦПК и уже не доказывать незаконность валютных кредитов выданных Укрпромбанком, а рассматривать только вопрос реституции.

Справа №2-3139/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (заочне)

11 серпня 2010 року Київський районний суд міста Донецька в складі: головуючого судді Попревича В. М., при секретарі Джус Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Донецької філії, Національного банку України в особі Донецького управління про визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом про визнання недійсним кредитного договору № 783- 0071005/ФКВ від 27.06.2008 р., укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Укрпромбанк", визнання недійсним договору іпотеки № 7831005/2фквіп-08 від 27.06.2008 р., укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Укрпромбанк" та договору поруки поруки № 783 - 0071005/2фпор-08 від 27.06.2008 р., укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Укрпромбанк". Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що кредитний договір споживчого кредиту № 783-0071005/ФКВ від 27.06.2008 р. є недійсним, в зв'язку з відсутністю у боржника на момент його укладення індивідуальної ліцензії Національного банку України, яка передбачена пп. «г» п. 4 ст. 5 п. 4 ст. Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», і яка б дозволяла використовувати ОСОБА_1 іноземну валюту як засіб платежу при виконанні своїх зобов'язань за кредитним договором. Недійсність основного кредитного зобов'язання тягне недійсність договору іпотеки (майнова порука) № 7831005/2фквіп-08 від 27.06.2008 р. та договору поруки № 783 - 0071005/2фпор-08 від 27.06.2008 р., чим порушуються права позивачів як сторін недійсного забезпечувального зобов'язання. Крім того, укладення кредитного договору порушує права споживачів, передбачені Законом України "Про захист прав споживачів".

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

В судове засіданння представник Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Донецької філії не з'явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, але надіслав відзив на позовну заяву, якою проти позову заперечував, посилаючись на законність укладення спірного кредитного договору на підставі банківської ліцензії, письмового дозволу та додатку до письмового дозволу.

В судове засідання представник Національного банку України в особі Донецького управління не з'явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі, а також надав суду відзив на позов, яким заперечив проти позову на аналогічних підставах.

За таких обставин, за згодою представника позивача, суд ухвалив про заочний розгляд справи

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню .

Як встановлено в судовому засіданні, між ОСОБА_1 та ТОВ "Укрпромбанк" укладено кредитний договір № 783-0071005/ФКВ від 27.06.2008 р., укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Укрпромбанк". Згідно розділу 1 договору кредиту банк надає позичальнику кредит в розмірі та валюті, визначеній розділі 1 цього договору, а позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати і повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату користування кредитом в виконати всі інші зобов'язання, як вони

визначені у цьому договорі. Відповідно розділу 1 договору кредиту банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір кредиту - 103 700; валюта кредиту - долари США; цільове призначення кредиту - споживчі цілі - придбання земельної ділянки за адресою: Донецька область, с. Білосарайська коса, вул. Азовська 596.

У забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань перед ТОВ "Укрпромбанк" за кредитним договором, між ОСОБА_1 та ТОВ "Укрпромбанк" 27.06.2008 було укладено договір іпотеки № 7831005/2фквіп-08, за яким ОСОБА_1 передав в іпотеку банкові земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, на яку банк може звернути стягнення у разі порушення ОСОБА_1 своїх зобов'язаннь за кредитним договором.

27.06.2008 р. ОСОБА_2 уклала з ТОВ "Укрпромбанк" договір поруки № 783 - 0071005/2фпор-08 від 27.06.2008 р., відповідно до умов якого вона виступила майновим поручителем ОСОБА_1 за зобов'язаннями останнього перед ТОВ "Укрпромбанк" всім своїм майном.

Позивачі стверджують, що у них при укладенні спірного договору кредиту була відсутня індивідуальна ліцензія Національного банку України, яка б дозволяла використовувати іноземну валюту як засіб платежу при виконанні кредитного договору.

В письмових поясненнях факт відсутності вказаної індивідуальної ліцензії відповідачі не спростували.

У п. 1.1., п. 1.6.-1.9., п. 2.6.-2.10 спірного договору кредиту зазначено, що усі платежі для повернення суми кредиту, сплати процентів та комісій за користування кредитом повинні здійснюватися позичальником у валюті платежу кредиту в строки та на умовах, встановлених договором тобто у доларах США

Згідно ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно до ст. 32 Закону України "Уро національний банк України" № 679-ХІУ від 20.05.1999 грошовою одиницею України є гривня. Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються.

Відповідно до ч. З ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У пункті 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня... Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК ; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Уро систему валютного регулювання і валютного контролю").

Стаття 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлює загальні вимоги до здійснення комерційними банками банківських операцій та передбачає для вчинення яких банківських операцій комерційним банкам слід отримати банківську ліцензію та письмові дозволи.

Разом з тим, режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства визначається Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 вищенаведеного Декрету, до валютних операцій відносяться операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Декрету, до валютних цінностей відноситься іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Декрету Національний банк України видає індивідуальні га генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Згідно п. «г» ч. 4 ст. 5 Декрету індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції, зокрема індивідуальна ліцензія потребується у разі використання іноземної валюти на території України як засобу платежу.

Отже, індивідуальні ліцензії мають цільовий характер і надаються на вчинення разової валютної операції. Також за змістом аналізованої ст. 5 Декрету, ліцензії на право вчинення операцій з валютними цінностями, видаються лише юридичним особам.

Згідно ч. 5 ст. 5 Декрету одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.

Разом з цим, у відповідача, а відтак і у позивача, як встановлено судом в ході розгляду справи, на момент укладення спірного договору кредиту індивідуальна ліцензія, видана НБУ на використання іноземної валюті при здійсненні платежів за вказаним договором кредиту була відсутня.

ТОВ "Укрпромбанк" надав суду банківську ліцензію, дозвіл та додаток до даного дозволу. Однак, посилання відповідачів на достатність вказаної банківської ліцензії, письмового дозволу та додатку письмового дозволу на використання іноземної валюти як засобу платежу при виконанні спірного договору кредиту, спростовується наступним.

Відповідно до п. 1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 р. N 483, згідно якого використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється:

- якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями);

- у випадках, передбачених законами України.

Згідно розділу 1 оспорюваного договору кредиту банк здійснює видачу кредиту позичальнику однією сумою шляхом видачі готівкових коштів. Крім того, представник позивачів пояснив суду, що укладанню оспорюваного договору кредиту передувала ціла низка заяв та анкет від імені позичальника, які (заяви) в подальшому були предметом розгляду кредитного комітета банку. У своєму відзиві ТОВ "Укрпромбанк" не заперечив про подання заяви позичальником та її розгляд на кредитному комітеті.

З аналізу наведеного розділу договору кредиту, а також з фактичних обставин вбачається, що єдиним ініціатором вчинення валютної операції з надання валютного кредиту є саме позичальник, який звернувся з заявою до банку з проханням видати кредит. Докази, що ініціатором видачі кредиту ОСОБА_1 був ТОВ "Укрпромбанк" у судовому засіданні не були надані.

Отримувачем за такою операцією також є позичальник, так як банк видає йому гот івкові кошти. Випадків, передбачених законодавством, в яких позичальник ОСОБА_1 має право використовувати іноземну валюту як засіб платежу за відсутності індивідуальної ліцензії також не передбачено.

Крім того, п. 1.2. вказаного Положення, регламентує порядок та умови видачі Національним банком України резидентам і нерезидентам індивідуальних ліцензій на використання безготівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу.

ОСОБА_1, в свою чергу, використовував готівкову іноземну валюту як засіб платежу при виконанні своїх зобов'язань за спірним договором кредиту, вносячи готівкою долари США в касу ТОВ "Укрпромбанк".

Так, згідно спірного договору кредиту передбачено, що повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця в розмірі та строки, визначені у графіку платежів.

шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок, якщо інше не передбачено цим договором.

Отже, сторонами у вказаному пункті договору погоджено, що сплатою кредиту (виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором) вважається внесення готівки позичальником в касу банку, і саме з цього моменту позичальник вважається таким, що належним чином виконав свої зобов'язання перед банком, використовуючи при цьому готівкову іноземну валюту як засіб платежу.

Вказане підтверджується і наданими ОСОБА_1 квитанціями, де в призначенні платежу вказано: "Уогашення кредиту за договором № 783-0071005/ФКВ від 27.06.2008 р".

Отже, вказаними документами підтверджується факт використання при сплаті кредиту ОСОБА_1 саме готівкової іноземної валюти. Перерахування в подальшому ТОВ "Укрпромбанк" цих коштів на будь-які транзитні рахунки не стосується позичальника, так як його обов'язок зі сплати кредиту є виконаним з моменту внесення готівки в касу банку, як це передбачено договором кредиту, та підтверджується призначенням платежу у вказаних квитанціях: «Внесення готівки на поточний рахунок».

Згідно п. 1.1. Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 30 травня 2007 № 200, ці Правила встановлюють порядок та умови використання готівкової іноземної валюти резидентами і нерезидентами в Україні.

Відповідно до п. 6.2. Правил, фізичні особи - резиденти можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу у випадках, передбачених підпунктами "а", "в" та "е" пункту 6.1 цієї глави, зокрема у разі: сплати мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), митних зборів та фінансових санкцій відповідно до митного законодавства України; сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами; оплати товарів і послуг у зоні, що звільнена від сплати мита та податків.

Згідно п. 6.3. Правил фізичні особи, а також юридичні особи - резиденти та іноземні представництва можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу в разі оплати дипломатичним представництвам, консульським установам іноземних держав дозволів на в'їзд (віз) до цих країн фізичним особам, які виїжджають у приватних справах та в службові відрядження.

Таким чином, ОСОБА_1 чинним законодавством не було надано права здійснювати використання готівкової іноземної валюті при здійсненні платежів за спірним договором кредиту та внесення плати за користування кредитом на користь ТОВ "Укрпромбанк" шляхом внесення доларів США в касу ТОВ "Укрпромбанк".

Посилання ТОВ "Укрпромбанк" на те, що Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» не передбачається отримання індивідуальної ліцензії на «перерахування іноземної валюти» суперечить наведеному вище пп. «г» п. 4 ст. Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», яким передбачено, що індивідуальної ліцензії потребують операції з використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача 1 - ТОВ "Укрпромбанк" на лист Національного банку України від 07.12.2009 «Про правомірність укладення валютних договорів в іноземній валюті», так як згідно ст. 56 Закону України «Про Національний банк України» нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку.

Крім того, у своєму ж листі від 02.06.2000 «Про здійснення резидентами України операцій згідно з Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», НБУ дотримувався прямо протилежної позиції, зокрема вказуючи на таке: "Наявність у банку генеральної ліцензії (письмового дозволу) не надає йому права на здійснення валютних операцій, які згідно ст. 5 Декрету мають проводитись виключно на підставі індивідуальної ліцензії НБУ".

Слід також залишити без уваги як доказ висновок науково-правової експертизи Інституту держави і права ім. В. М. Корецького, наданий відповідачем 1, так як, по-перше, даний висновок не є висновком судової експертизи, який може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами. По-друге, проведення експертизи з юридичних питань в цивільному судочинстві не допускається, та як юридичну оцінку обставинам справи та юридичний аналіз справи здійснює виключно суд, який володіє необхідними юридичними знаннями.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що чинним на момент укладення спірного кредитного договору законодавством України не було передбачено, що безпосередньо банківська ліцензія, дозвіл та додаток до дозволу Національного банку України надають право громадянам України здійснювати валютні операції, зокрема виконувати грошові зобов'язання за кредитним договором в іноземній валюті, в силу імперативних положень ст. ст. 192, 533 ЦК України, п. «г» ч. 4 ст. 5 Декрету.

За приписами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 227 ЦК України встановлює, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), згідно зі статтею 227 ЦК є оспорюваним.

Вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси, а також органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють контроль за видом діяльності, яка потребує ліцензування

Отже, оспорюваний кредитний договір відповідно до ст. ст. 203, 215, 227 ЦК України є недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Цивільним кодексом України у параграфі 6 глави 49 не передбачено інших негативних наслідків визнання недійсним основного зобов'язання, забезпеченого договором застави (іпотеки), як визнання недійсним і додаткового зобов'язання.

За таких обставин, приймаючи до уваги доведеність вимог позивача щодо недійсності кредитного договору № 783-0071005/ФКВ від 27.06.2008 р., в забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків за яким було укладено між ОСОБА_1 та ТОВ "Укрпромбанк" договору іпотеки № 7831005/2фквіп-08 від 27.06.2008 р. та договору поруки № 783 - 0071005/2фпор-08 від 27.06.2008 р., укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Укрпромбанк", останні підлягають визнанню судом недійсними на підставі ч. 2 ст. 548 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з розділу «Застосування правових наслідків недійсності правочину» Листа Верховного Суду України «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 24.11.2008, «Згідно зі статтями 215 і 216 ЦК суди вправі з дотриманням правил підсудності розглядати позови: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності; про встановлення нікчемності правочину і застосування наслідків його недійсності.

Стосовно положення ч. 2 ст. 215 ЦК про те, що суд не вимагає визнання правочину недійсним, якщо його недійсність встановлена законом, необхідно зазначити, що така потреба може виникнути у разі, коли: сторони виконали певні умови нікчемного правочину, який нотаріально посвідчений; він порушує права третіх осіб; він зареєстрований у державних органах тощо. У таких випадках рішенням суду, який лише констатує недійсність правочину, можуть бути визначені відповідні правові наслідки недійсності правочину, зобов'язано державні органи скасувати його реєстрацію тощо. Ў

Визнані недійсними правочини не створюють для сторін тих прав і обов'язків, які вони мають встановлювати, а породжують наслідки, передбачені законом. І хоча реституція не передбачена у ст. 16 ЦК як один із способів захисту, проте норма ч. 1 ст. 216 ЦК є імперативною і суд має забезпечити зазначені в ній правові наслідки. Реституцію цілком можна вважати окремим способом захисту цивільних прав, які порушуються у зв'язку з недійсністю правочину, оскільки у ст. 16 ЦК немає вичерпного переліку способів захисту цивільних прав».

Отже, з метою надання повного правового захисту правам та інтересам позивача, виходячи з зацікавленості позивача щодо застосування наслідків недійсності договору іпотеки, за яким позивач заставив належне йому нерухоме майно, вбачається за можливе в порядку застосування реституції за недійсним договором іпотеки виключити з Державного реєстру іпотек запис за № 3188 від 17.06.2008 про державну реєстрацію Договору іпотеки № МЬ 700/1198/2008 від 17.06.2008, та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис за № 3188 від 17.06.2008 про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за Договором іпотеки № МЬ 700/1198/2008 від 17.06.2008.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 192,203,215,216,227,533,548 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,61,212,213,215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Національного банку України про визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки - задовольнити .

Визнати недійсним Договір кредиту № 783-0071005/ФКВ від 27.06.2008 р., укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Укрпромбанк".

Визнати недійсним Договір іпотеки № 7831005/2фквіп-08 від 27.06.2008 р., укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Укрпромбанк".

Визнати недійсним договір поруки № 783 - 0071005/2фпор-08 від 27.06.2008 р., укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Укрпромбанк"

В порядку застосування недійсності Договору іпотеки № 7831005/2фквіп-08 від 27.06.2008 р., укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Укрпромбанк":

- виключити з Державного реєстру іпотек запис за № 2916 від 27.06.2008 про державну реєстрацію Договору іпотеки № МЬ № 7831005/2фквіп-08 від 27.06.2008 р.;

- виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис за № 2917,55 від 27.06.2008 про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за Договором іпотеки № 7831005/2фквіп-08 від 27.06.2008 р..

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справ, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11629020

[nic]

Этот кредитный договор не успел перейти в Дельта банк?

[samuraj]

Решение Киевского районного суда г. Донецка №2-3139/10 от 11.08.2010

Пока в реестре решения нет, но оно набрало законную силу. Теперь в спорах с Укрпромбанком можно ссылаться на него в соответствии со ст.61 ЦПК и уже не доказывать незаконность валютных кредитов выданных Укрпромбанком, а рассматривать только вопрос реституции.

Антірейд!

З повагою, але не вводь людей в необгрунтовані надії. В суді з них сміятися будуть.

Йдеться або про одних і тих же сторін (обидвох, як мінімум) або про факти і обставини, а не не юридичну кваліфікацію правовідносин.

А якщо якийсть "хренбанк" покаже в процесі рішення іншого суду, де він виграв, то що иені воду зливати? Нічого подібного.

Тобі вже вказували на це в на форумі Ліги Россі і ін. і я з ними тут згідний.

ЦПК

Стаття 61. Підстави звільнення від доказування

1. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

3. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

4. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

ГПК

Стаття 35. Підстави звільнення від доказування

Обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов’язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

(Стаття 35 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1076-VI від 05.03.2009)

[у.zaporozhskiy]

Решение Киевского районного суда г. Донецка №2-3139/10 от 11.08.2010

Пока в реестре решения нет, но оно набрало законную силу. Теперь в спорах с Укрпромбанком можно ссылаться на него в соответствии со ст.61 ЦПК и уже не доказывать незаконность валютных кредитов выданных Укрпромбанком, а рассматривать только вопрос реституции.

Антирейд, а скажите, а кому высылали заочное решение?(ведь Укрпрома уже нет)

и есть ли в материалах дела, уведомление, что Укрпром получил его?

сейчас ответчиком ставить все равно Укрпром несмотря на то, что договора передали Дельте?

хорошая формулировка: " Законодавство не надає право виконувати грошові зобовязання за кредитним договором в іноземній валюті "

еще вопрос, если остается запис про держ. реєстрац. дог. іпотеки.?

то какие проблемы могут возникнуть, если его не исключить???

[MarveL]

Согласен с Самураем. В Других темах об этом же писал.

Более того у меня (не по кредитам), в Хоз процессе было дело, дошло до ВХСУ, там вопрос уже решили мирным путем, но в первых двух инстанциях был занос со стороны Ответчика + решение с другого суда. Так вот судья использовала его (с другими сторонами и в решение не установлено ни одного юрид. факта вообще!!!) как основание для отказа, и больше никаких аргументов. Так что это решение никакой силы для других к сожалению не имеет вообще, тем более я уверен кроме всего перечисленного у судьи есть коронные фразы. "Там восстановят сроки и его отменят" "Я рассматриваю дело по своему внутреннему убеждению в соответствие с законом" "Прецедентного права у нас еще нет" и т.д.

[Румата]

Значит, товарищи, с вашего позволения попытаюсь внести некоторую ясность в поднятые вопросы, т.к. решение мое.

1. Дела (вообще) уже переданы были в Дельту, но это дело по каким-то причинам рассматривалось в суде с представителями именно Укрпромбанка, которые на все заседания (кроме последнего) являлись.

2. Насколько мне известно, представители банка до сегодняшнего дня решение ее не получили. А когда получат, ну что ж, будем бороться с ними дальше.

3. Ипотека и обтяження из соответствующих реестров УЖЕ ИСКЛЮЧЕНЫ!

На Лиге, где я выложил это решение, я выложу два вытяга, подтверждающие это исключение. Если Антирейд будет так любезен и посчитает нужным, он выложит их также здесь.

Буду рад ответтить на все ваши вопросы.

Спасибо

[ANTIRAID]

Антірейд!

З повагою, але не вводь людей в необгрунтовані надії. В суді з них сміятися будуть.

Йдеться або про одних і тих же сторін (обидвох, як мінімум) або про факти і обставини, а не не юридичну кваліфікацію правовідносин.

А якщо якийсть "хренбанк" покаже в процесі рішення іншого суду, де він виграв, то що иені воду зливати? Нічого подібного.

Тобі вже вказували на це в на форумі Ліги Россі і ін. і я з ними тут згідний.

ЦПК

Стаття 61. Підстави звільнення від доказування

1. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

3. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

4. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

ГПК

Стаття 35. Підстави звільнення від доказування

Обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов’язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

(Стаття 35 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1076-VI від 05.03.2009)

Я с Вами не согласен. Я не говорю про какой-то "хренбанк". Имеется ввиду спор именно с Укрпромбанком и ссылаюсь я на на ч.3 ст.61 ЦПК:

3. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

По моим спорам с Авалем и Укрпромбанком судьи пока в стопоре и не знают, что дальше делать. Ведь как раз и установлены обстоятельства в отношении одной из сторон.

[samuraj]

Я с Вами не согласен. Я не говорю про какой-то "хренбанк". Имеется ввиду спор именно с Укрпромбанком и ссылаюсь я на на ч.3 ст.61 ЦПК:

3. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

По моим спорам с Авалем и Укрпромбанком судьи пока в стопоре и не знают, что дальше делать. Ведь как раз и установлены обстоятельства в отношении одной из сторон.

Соррі вибігаю на рідні "Карпати", тому коротко і тупо: "А в Укрпромбанку" немає рішень суду, яке вступило в законну силу, що вони вправі були видавати валютні кредити? Думаю, не одне. Давай, завтра вияснимм, що таке обставини, які не підлягають доказуванню, а що таке застосування судом норм права при вирішенні спору? Питання цікавею

[у.zaporozhskiy]

Значит, товарищи, с вашего позволения попытаюсь внести некоторую ясность в поднятые вопросы, т.к. решение мое.

1. Дела (вообще) уже переданы были в Дельту, но это дело по каким-то причинам рассматривалось в суде с представителями именно Укрпромбанка, которые на все заседания (кроме последнего) являлись.

2. Насколько мне известно, представители банка до сегодняшнего дня решение ее не получили. А когда получат, ну что ж, будем бороться с ними дальше.

3. Ипотека и обтяження из соответствующих реестров УЖЕ ИСКЛЮЧЕНЫ!

На Лиге, где я выложил это решение, я выложу два вытяга, подтверждающие это исключение. Если Антирейд будет так любезен и посчитает нужным, он выложит их также здесь.

Буду рад ответтить на все ваши вопросы.

Спасибо

Ваше решение получается вступило в законную силу, раз вы исключили отягощения с реестра?

[MarveL]

Ваше решение получается вступило в законную силу, раз вы исключили отягощения с реестра?

Ну а как иначе? Просто ведать никто не подал апелляцию, а вообще такое на практике встречается, когда один банк передал другому и обе стороны в ступоре, а в итоге клиенту только лучше.

У меня в практике было дело, где кредит небольшой, банк списал этот кредит и передал какой-то своей дочерней конторе ведать по вышибанию долгов. Основной должник в бегах( то есть прячется имущества нет а кредиты 4 банках РАЗНЫХ все не погашены), а поручитель ходил и то что уже сроки прошли по предъявлению требования это раз.Но самое прикольное, что когда в деле Банк показал, что он ненадлежащая сторона и заявил ход-во о привлечение той компании, судья уволилась (или уволена), в итоге дело у другой судьи, это ход-во потеряно или черт знает где (банк подавал в самом заседание) в итоге уже пол года ни банк ни тех кому они передали дело не ходят и банк повестки игнорит. Судья в ступоре.

Рад, что заемщик спас своё имущество. Но по прежнему считаю что в РАВНОМ и полном процессе это решение, даже при ответчике в лице УкрПрома не будет иметь железного и весомого характера как док-во, которое не подлежит доказыванию.

[Antonina]

Рад, что заемщик спас своё имущество. Но по прежнему считаю что в РАВНОМ и полном процессе это решение, даже при ответчике в лице УкрПрома не будет иметь железного и весомого характера как док-во, которое не подлежит доказыванию.

Вопрос: после снятия обтяження, нужно имущество "продать" третьему надежному лицу?! и тогда к добросовестному покупателю не будет никаких претензий, в случае, если аппеляция или ВСУ зарубит решение?!

А если на имущество был наложен арест, когда было открыто исполнительное производство по исполнительной надписи нотариуса?! как снять этот арест?! нужно в этом же иске просить снять арест?!

[Румата]

Ваше решение получается вступило в законную силу, раз вы исключили отягощения с реестра?

ну да! я же об этом сказал

кроме того, это видно самого решения, что оно вступило в силу.

Более того, представляю вашему вниманию нотариальные вытяги об исключении записей из реестра обтяжень и реестра ипотек

http://i082.radikal.ru/1009/b3/1a78bdc645e0.jpg

http://s43.radikal.ru/i101/1009/b1/b3fadd42b7d4.jpg

если кого интересует помощь в осуществлении таких операций в городе Донецке, пишите: [email protected]

[Румата]

Вопрос: после снятия обтяження, нужно имущество "продать" третьему надежному лицу?! и тогда к добросовестному покупателю не будет никаких претензий, в случае, если аппеляция или ВСУ зарубит решение?!

А если на имущество был наложен арест, когда было открыто исполнительное производство по исполнительной надписи нотариуса?! как снять этот арест?! нужно в этом же иске просить снять арест?!

1. Претензий не будет, имхо, только в случае если ипотекодатель в момент действительнос ти решения и исключения из реестра продаст в устновленом порядке имущество. если не продаст - то все взад

2. А вот если наложен арест - то это фигово

Дело в том, что решение суда, выложенное в этой теме - результат, скажем так, встречного иска по иску Укрпромбанка о взыскании задолженности с заемщика. И вот по этому первому иску (о взыскании задолженности) в целях обеспечения иска был наложен арест на имущество должника. то есть арест и ипотека одновременно! разумеется, что при таком положении вещей не было совершенно никакого смысла приостанавливать производство и отменять ипотеку. В итоге, я сначала в апелляционном суде отменяю арест на имущества по иску о взыскании долга. Затем подаю этот т.н. встречный иск. Затем приостанавливаю первый иск о взыскании долга. Теперь получаю решение об отменеи ипотеке. После исключаю ипотеку из реестра. Теперь продажа (уже прошла) предмета ипотеки третьему лицу. И теперь мы снова входим в процесс по взысканию долга )

[Zettez]

Получается если я сужусь с банком "Х" и есть вступившее в силу судебное решение, в котором указано что банку "Х" необхидна индивидуальнання лицензия для здийснення розрахункив в ин.валюте, то я могу ссылаться на это решение????

Я правильно всё понял ?????

[у.zaporozhskiy]

1. Претензий не будет, имхо, только в случае если ипотекодатель в момент действительнос ти решения и исключения из реестра продаст в устновленом порядке имущество. если не продаст - то все взад

2. А вот если наложен арест - то это фигово

Дело в том, что решение суда, выложенное в этой теме - результат, скажем так, встречного иска по иску Укрпромбанка о взыскании задолженности с заемщика. И вот по этому первому иску (о взыскании задолженности) в целях обеспечения иска был наложен арест на имущество должника. то есть арест и ипотека одновременно! разумеется, что при таком положении вещей не было совершенно никакого смысла приостанавливать производство и отменять ипотеку. В итоге, я сначала в апелляционном суде отменяю арест на имущества по иску о взыскании долга. Затем подаю этот т.н. встречный иск. Затем приостанавливаю первый иск о взыскании долга. Теперь получаю решение об отменеи ипотеке. После исключаю ипотеку из реестра. Теперь продажа (уже прошла) предмета ипотеки третьему лицу. И теперь мы снова входим в процесс по взысканию долга )

на каком основании вы отменили арест?

на что ссылаетесь?

[Румата]

на каком основании вы отменили арест?

на что ссылаетесь?

видите ли, товарищ, во-первых, дело по апелляционному обжалованию ареста было с полгода назад. и я уже не совсем помню что именно там послужило основанием для отмены.

во-вторых, так или иначе вопрос не настолько прост, чтобы его можно было полностью осветить в рамках поста темы форума.

в обоснование ареста, помню, был большой размер задолженности - около миллиона гривен, уклонение от выполнения принятых на себя обязательств по оплате на протяжении длительного времени и проч.

я же мотивировал наличием ипотеки - то есть уже имеющимся обеспечением банка своих обязательств, отсутствием невыполняемого решения суда (это к отмене запрета на выезд заграницу) ну и что-то еще там было

[nameless]

В решении мне нравится трактовка: На момент заключения договора законодательством не было предсумотренно, что лицензия и дозвил дают право на......

Красиво.

Хозяин решения - его нет-ли в электронном виде? Должно быть, я уверен

[у.zaporozhskiy]

В решении мне нравится трактовка: На момент заключения договора законодательством не было предсумотренно, что лицензия и дозвил дают право на......

Красиво.

Хозяин решения - его нет-ли в электронном виде? Должно быть, я уверен

могу распознать через fine reader, но может нам и так его в вордовском формате предоставят?

[stairtov]

Согласен с Самураем. В Других темах об этом же писал.

Более того у меня (не по кредитам), в Хоз процессе было дело, дошло до ВХСУ, там вопрос уже решили мирным путем, но в первых двух инстанциях был занос со стороны Ответчика + решение с другого суда. Так вот судья использовала его (с другими сторонами и в решение не установлено ни одного юрид. факта вообще!!!) как основание для отказа, и больше никаких аргументов. Так что это решение никакой силы для других к сожалению не имеет вообще, тем более я уверен кроме всего перечисленного у судьи есть коронные фразы. "Там восстановят сроки и его отменят" "Я рассматриваю дело по своему внутреннему убеждению в соответствие с законом" "Прецедентного права у нас еще нет" и т.д.

какие убеждения уСУДЬИ

какое отношение убеждения судьи имеют к конституции и ЗУ А ОСОБЕННО ПОДРОБНЕЙ ОБ СВЯЗИ УБЕЖДЕНИЙ И АДМИНИСТРАТИВНЫМ КОДЕКСОМ

в присяге и обязанностях судьи ничего нет про убеждения хоть они лежат на одной полочке с предвзятостью заангажованностью

[Румата]

В решении мне нравится трактовка: На момент заключения договора законодательством не было предсумотренно, что лицензия и дозвил дают право на......

Красиво.

Хозяин решения - его нет-ли в электронном виде? Должно быть, я уверен

вы правы, в электронном виде есть. более того, есть даже в верде ) но устроит ли такая форма решения аудиторию? например, на Лиге мне уже высказали сомнения в том, что это решение действительное и оно мое. хотя в картинках решение с печатями и подписями. в верде же вообще только текст

а файн ридер можно же использовать и без моего участия. если я не ошибаюсь - закачал себе картинко и прогнал через ФР.

[у.zaporozhskiy]

вы правы, в электронном виде есть. более того, есть даже в верде ) но устроит ли такая форма решения аудиторию? например, на Лиге мне уже высказали сомнения в том, что это решение действительное и оно мое. хотя в картинках решение с печатями и подписями. в верде же вообще только текст

а файн ридер можно же использовать и без моего участия. если я не ошибаюсь - закачал себе картинко и прогнал через ФР.

если вы прикрепите вордовский файли или скопируете оттуда и разместите текст, то многии участники форума будут Вам благодарны, так что ждем.

[nameless]

Румата - а чего банк - провтыкал? Почему не апеллировал?

[максім]

Румата - а чего банк - провтыкал? Почему не апеллировал?

Я думаю по той причине, что кредит передали в Дельту, а Укрпрому было феолетово!

[Олексій]

вы правы, в электронном виде есть. более того, есть даже в верде ) но устроит ли такая форма решения аудиторию? например, на Лиге мне уже высказали сомнения в том, что это решение действительное и оно мое. хотя в картинках решение с печатями и подписями. в верде же вообще только текст

а файн ридер можно же использовать и без моего участия. если я не ошибаюсь - закачал себе картинко и прогнал через ФР.

Господа! Будьте так любезны, поделитесь ссылкой на вышеупомянутый сайт "Лига"

[у.zaporozhskiy]

Господа! Будьте так любезны, поделитесь ссылкой на вышеупомянутый сайт "Лига"

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T041618.html