Recommended Posts

Опубликовано

До:

Печерського районного суду міста Києва

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 42-А

 

Позивач:

ПІБ

_______, м. ______, вул. _________________

засоби зв’язку – поштові

 

Відповідач-1:

Публічне акціонерне товариство

«Дельта Банк»

юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б

поштова адреса: 01015, м. Київ, вул. Фрунзе, 39

засоби зв’язку – поштові

 

Відповідач-2:

Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК»

61001, місто Харків, Червонозаводський район, Проспект Московський, будинок 60

засоби зв’язку – поштові

 

Третя особа 1:

Національний банк України

01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9

тел. 044-253-01-80

 

Третя особа 2:

Лагун Микола Іванович

01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б

засоби зв’язку – поштові

 

Ціна позову:

спір немайнового характеру

 

 

 

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання права тимчасово не виконувати кредитний договір

 

29 травня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ____________________________ було укладено Кредитний договір №____________________, відповідно до умов якого __________________ було надано кредит у розмірі ________________ доларів США на строк до ______________ року (надалі – Кредитний договір).

Після укладення договору відповідачем ПАТ «Дельта Банк» неодноразово надсилались листи, якими повідомлялось про перехід з 19.12.2011 року права вимоги за Кредитним договором від АКІБ «УкрСиббанк» до ПАТ «Дельта Банк».

Беззаперечних доказів здійснення переходу права вимоги на дату подачі даного позову ______________ від відповідачів не отримував, однак позивач, все ж, не заперечує ймовірність набуття відповідачем ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за Кредитним договором. У зв’язку з цим позов подається до двох відповідачів.

Вважаємо, що позивач має право тимчасово не виконувати умови Кредитного договору №______________ від _______________ року (зі змінами та доповненнями) з огляду на наступне.

 

Нещодавно позивачу зі статті «Кто не забрал — тот опоздал», яка розміщена на сайті видання «Комерсант-Україна» (http://www.kommersant.ua/doc/2206275) стало відомо, що Лагун Микола Іванович (який є учасником ПАТ «Дельта Банк» та одноосібним учасником ПАТ «Кредитпромбанк») прийняв рішення не повертати кошти, які отримав ПАТ «Кредитпромбанк» за укладеними з вкладниками-нерезидентами договорами банківського вкладу (депозитними договорами). За інформацією видання, Лагун М.І. запропонував таким вкладникам повернути лише 20% зазначених вкладів.

У статті також зазначається, що пан Лагун вважає шахраями тих громадян США, які розмістили в ПАТ «Кредитпромбанк» депозити на суму понад 200 млн. грн. " У меня есть подозрения в незаконности происхождения этих денег. Я передал информацию в правоохранительные органы и жду их решения. Если органы подтвердят подозрения, то эти люди вообще ничего не получат", - прокоментував пан Лагун дану ситуацію.

Отже, Лагун М.І. посилається на сумнівність шляхів отримання коштів контрагентами ПАТ «Кредитпромбанк» як на підставу зупинення дії укладених з цими контрагентами депозитних договорів та тимчасового невиконання обов’язків за такими договорами.

 

Однак, варто зауважити, що у _________________., як позичальника за Кредитним договором №______________ від _______________ року, кошти за яким на даний час вимагає ПАТ «Дельта Банк», є обґрунтовані підозри стосовно того, що АКІБ «УкрСиббанк» отримав кошти у розмірі виданого кредиту законним шляхом. Крім того, існують сумніви стосовно того, що ПАТ «Дельта Банк» і Лагун М.І. особисто законно отримали кошти, за які права вимоги по Кредитному договору було викуплено в первісного кредитора.

 

Підозри у незаконності походження цих коштів, виникають цілком обґрунтовано, оскільки Лагун М.І. вже брав участь у фінансових аферах.

Так у 2007 році девелоперською компанією «Європа» (власником якої є Лагун М.І.) був розпочатий проект котеджного містечка «Олімпік-парк» загальною кількістю 1900 домоволодінь.

Будівництвом індивідуальних котеджів повинна була займатися компанія «Траверз-Буд», яка є дочірнім підприємством ТОВ «Європа».

Обіцяючи потенційним інвесторам унікальний сучасний котеджний комплекс європейського рівня Лагун М.І., через підконтрольний йому банк надавав кредити для інвестування в нерухомість котеджного містечка «Олімпік парк». Разом з тим, через його ж дії котеджне містечко так і не було побудовано, а кошти інвесторам не повернуті.

Відповідно до статті «Афера «Олимпик-парк»: «Дельта Банк» процветает, аферисты жируют, обманутые инвесторы — без денег и домов», яка розміщена на сайті видання «Экономические известия» (http://news.eizvestia.com/news_incidents/full/afera-olimpik-park-delta-bank-procvetaet-aferisty-zhiruyut-obmanutye-investory-bez-deneg-i- domov), обманутих інвесторів ще минулого року було близько двохсот.

У статті також зазначається, що коментуючи заяву постраждалих інвесторів про порушення двох кримінальних справ - прокуратурою Макарівського району за фактом шахрайства організаторами проекту «Олімпік-Парк», а також Печерським районним управлінням внутрішніх справ – за фактом завдання збитків без ознак шахрайства, Генеральний директор проекту «Олімпік-Парк» Василь Розживін підтвердив факт їх наявності.

Міститься інформація також про те, що постановою суду на майно підприємств, які виступили засновниками і займалися реалізацією проектів – ТОВ «Траверз-Буд» і ТОВ «Девелоперська компанія «Європа», накладено арешт. Заарештовано також майно фізичних осіб, що стоять за цими компаніями – Миколи Лагуна та Олександра Дмитрієва (засновники «Олімпік-Парку»).

Крім того зазначається, що М. Лагун і А. Дмитрієв стали об'єктами кримінального переслідування. Прокуратура Макарівського району Київської області ще в середині червня 2012 року порушила кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України – за заявами потерпілих від злочинних дій М.Лагуна і А.Дмітріева. Про це заявив Віктор Ведмідь, представник шести ошуканих інвесторів у суді.

Прокурорська перевірка встановила, що сьогодні будівництво котеджних будинків, які згідно з договорами між інвесторами та реалізаторами проекту «Олімпік-Парк» повинні були бути здані в експлуатацію ще до кінця 2008-го року, досі не здійснено. А кошти (понад 7 мільйонів гривень лише за згаданими у статті шести позовами), які інвестори заплатили за так і не побудовані будинки, були розтрачені невідомо на що.

У статті також говориться про те, що Олександр Дмитрієв та Лагун М.І. визнані винними в організації масштабної афери, скоєної групою осіб за змовою, в особливо великому розмірі. Їм інкримінують злочинне шахрайство, зловживання службовим становищем, ведення незаконної господарської діяльності тощо.

 

Отже, з оприлюдненої наведеною вище статтею інформації є очевидним, що побоювання позивача стосовно незаконності отримання Лагуном М.І. і банком виданих йому коштів є цілком обґрунтованими.

 

Згідно з вимогам п. 2 ст. 14 Закону України «Про банки та банківську діяльність» власники істотної участі у банку повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан.

Вимоги щодо ділової репутації та задовільності фінансового стану засновників та осіб, які набувають істотної участі у банку, встановлюються Національним банком України (п. 3 ст. 14 Закону України «Про банки та банківську діяльність»).

Так Постановою Правління Національного банку України від 08.09.2011 №306 затверджено Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів, яке містить вимоги щодо бездоганної ділової репутації фізичної особи.

Відповідно до п. 1.13. зазначеної Постанови Правління НБУ ознакою наявності бездоганної ділової репутації фізичної особи є відсутність щодо цієї особи фактів, визначених у пункті 1.17 глави 1.

У свою чергу п. 1.17 глави 1 цієї Постанови Правління НБУ передбачає, що ознакою відсутності бездоганної ділової репутації фізичної особи є, зокрема:

§  за пред'явленим обвинуваченням у вчиненні злочину не встановлено складу корисливого злочину, але виявлено порушення вимог Закону або нормативно-правових актів Національного банку та до особи застосовано захід впливу;

§  неналежне виконання зобов'язань фінансового характеру щодо будь-якого банку або іншої юридичної чи фізичної особи (протягом останніх п'яти років).

Лагун М.І. є власником істотної участі і в ПАТ «Дельта Банк», і в ПАТ «Кредитпромбанк». Однак, враховуючи обставини, які викладені вище, є очевидним, що він не володіє бездоганною діловою репутацією.

Вважаємо, що при винесенні рішення по даній справі суд повинен врахувати вказану обставину, а третя особа по справі НБУ зобов’язана невідкладно вжити необхідних заходів відносно приведення у відповідність до ділової репутації Лагуна М.І. банківських структур що мають відношення до Лагуна М.І. чи інших необхідних дій.

 

Відповідно до п. 1 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

П. 2 ст. 613 ЦК України передбачає, що якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

У відповідності до п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Позивач вважає, що за описаних вище обставин, враховуючи прийняте Лагуном М.І. рішення призупинити дію договорів банківського вкладу, цілком справедливим буде тимчасове зупинення дії Кредитного договору.

 

Звертаємо увагу суду на те, що позивач не може на даний час виконувати свої обов’язки за Кредитним договором, оскільки вважає, що може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, зокрема, за причетність до незаконних дій, Лагуна М.І.

Разом з тим, вважаємо, що після надання документального підтвердження законності шляхів отримання АКІБ «УкрСиббанк» коштів які були видані _________________ та законності отримання коштів, за які права вимоги по Кредитному договору було викуплено відповідачем-1 у відповідача-2, дія Кредитного договору повинна бути поновленою.

 

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 88, 110, 118, 119, ЦПК України,

 

ПРОШУ:

 

1.    Визнати за ________________ право тимчасово не виконувати перед ПАТ «Дельта Банк» умови Кредитного договору №______________ від _______________ року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та _____________________________ до надання документального підтвердження законності шляхів отримання АКІБ «УкрСиббанк» наданих позивачу в кредит коштів у розмірі ________________ доларів США та законності отримання коштів, за які права вимоги по цьому Кредитному договору було викуплено відповідачем-1 ПАТ «Дельта Банк» у відповідача-2 ПАТ «УкрСиббанк».

 

 

Додатки:

1)    Копія Кредитного договору;

2)    копія повідомлення про переуступку права вимоги;

3)    роздруківка статті видання «Комерсант-Україна»;

4)    роздруківка статті видання «Экономические известия»;

5)    Оригінал квитанції про сплату судового збору;

6)    Копія довіреності на представництво інтересів в суді;

7)    Копії позову з додатками для учасників спору.

 

 

 

23 липня 2013 р.              _________________ ПІБ

Ъ.Украина-Газета - Кто не забрал — тот опоздал.htm

Афера «Олимпик-парк» «Дельта Банк» процветает, аферисты жируют, обманутые инвесторы — без денег и домов Экономические известия.htm

Позов Дельтабанк-Укрсиббанк_общий.doc

Опубликовано

это в печерский отправлять

Подавать можно в Печерский районный суд г.Киева, а также в суд по местунахождения Укрсиббанка в Харьков, либо на основании ЗУ "О защите прав потребителей" по месту проживания потребителя.

Опубликовано

Кроме того в качестве обеспечения доказательств можно просить суд вызвать Лагуна в суд в качестве свидетеля, чтобы он подтвердил свое высказывание, если юристы банка будут возражать против данных изложенных в статье. У журналистов есть записанное интервью Лагуна :) я так думаю.

Опубликовано

Кроме того в качестве обеспечения доказательств можно просить суд вызвать Лагуна в суд в качестве свидетеля, чтобы он подтвердил свое высказывание, если юристы банка будут возражать против данных изложенных в статье. У журналистов есть записанное интервью Лагуна :) я так думаю.

Да уж, Ростислав Юрьевич! Это ж вынос мозха суддям Печерского района!  :D

А еще говорили, что это я "злобная беспредельщица"...

 

А у Вас самого вот какие скрытые грани проявляются ;-)

 

Кстати, а если у соседа кредитка от Дельты, можна ему тоже иск подать, чтоб временно разрешили не отдавать деньги, которые Дельта украл у пайщиков, а возвращать прямо пострадавшим от "Олимпик-парк"?

Опубликовано

Да уж, Ростислав Юрьевич! Это ж вынос мозха суддям Печерского района!  :D

А еще говорили, что это я "злобная беспредельщица"...

 

А у Вас самого вот какие скрытые грани проявляются ;-)

 

Кстати, а если у соседа кредитка от Дельты, можна ему тоже иск подать, чтоб временно разрешили не отдавать деньги, которые Дельта украл у пайщиков, а возвращать прямо пострадавшим от "Олимпик-парк"?

С кем поведешься от того и наберешься :)

 

Конечно можно. Подобным иском решаются сразу три острые проблемы:

 

1. У заемщика появляется шанс рассчитаться по своему кредиту.

 

2. Судьи реально поймут кто мошенник: заемщики или банкиры. А чиновникам придется отозвать лицензию у Дельта-банка, Омега банка, Кредитпромбанка, Астра банка в связи с плохой деловой репутацией руководства и учредителя. Что в свою очередь прекратит беспредел и махинации на финансовом рынке и заставит банкиров соблюдать законодательство о защите прав потребителей не на словах, а на деле.

 

3. Поможем вернуть деньги обманутым инвесторам Олимпик-парка.

 

Так что цель вполне благородна. На мой взгляд от положительного решения данного вопроса выиграет вся страна.

Опубликовано

А не возникнет препятствий, как это было вначале с исками по признанию поруки прекращенной. Т.е, предусмотренно ли такое признание права ст. 16 ЦК Украины?

Да, и тут вспоминается правовая позиция Верховного Суда в обобщениях судебной практики за первое полугодие 2013 г. - Правовий аналіз положень ЦК України, Закону України від 15 грудня 1992 р. № 2862-XII «Про статус суддів» дозволяє дійти висновку, що обраний позивачами спосіб захисту своїх прав, а саме їхнього права на 50-відсоткову знижку плати за займане ними та членами їхніх сімей житло й комунальні послуги, не суперечить положенням ст. 16 ЦК України. Зокрема, ч. 2 указаної статті передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, то порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту й у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 12 червня 2013 р. у справі № 6-32цс13).

:) 

Опубликовано

А не возникнет препятствий, как это было вначале с исками по признанию поруки прекращенной. Т.е, предусмотренно ли такое признание права ст. 16 ЦК Украины?

Да, и тут вспоминается правовая позиция Верховного Суда в обобщениях судебной практики за первое полугодие 2013 г. - Правовий аналіз положень ЦК України, Закону України від 15 грудня 1992 р. № 2862-XII «Про статус суддів» дозволяє дійти висновку, що обраний позивачами спосіб захисту своїх прав, а саме їхнього права на 50-відсоткову знижку плати за займане ними та членами їхніх сімей житло й комунальні послуги, не суперечить положенням ст. 16 ЦК України. Зокрема, ч. 2 указаної статті передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, то порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту й у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 12 червня 2013 р. у справі № 6-32цс13).

:) 

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом
1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
Опубликовано

 На мой взгляд от положительного решения данного вопроса выиграет вся страна.

А от отрицательного - некоторые судьи ВССУ.

ЗЫ - Хотя потери  Дельты  будет сопоставимы :)

Опубликовано

Большая просьба к потерпевшим от аферы с Олимпик-парком - откликнитесь. Есть несколько идей относительно возврата вложенных средств с Дельта-банка.

Опубликовано

нежданчик, признаюсь удивлен. Креативненько, хитро, и по болевым точкам. Просто барбаросса. Может, как-то сразу подавать, шоб одним ударом да наверняка?! Как по админке по детям?

Опубликовано

нежданчик, признаюсь удивлен. Креативненько, хитро, и по болевым точкам. Просто барбаросса. Может, как-то сразу подавать, шоб одним ударом да наверняка?! Как по админке по детям?

В данном случае необходим максимальный охват судов, в т.ч. и Печерского. Чем черт не шутит, если пройдет, то можно будет по аналогии и по другим банкам так же поработать. Думаю вся банковская система скажел Лагуну большое спасибо за его креатив.

Опубликовано

 

 

 

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання права тимчасово не виконувати кредитний договір

 

29 травня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ____________________________ було укладено Кредитний договір №____________________, відповідно до умов якого АКІБ “УкрСиббанк” повинен був надати кредит у розмірі ________________ доларів США на строк до ______________ року (надалі – Кредитний договір).

Після укладення договору відповідачем ПАТ «Дельта Банк» неодноразово надсилались листи, якими повідомлялось про перехід з 19.12.2011 року права вимоги за Кредитним договором від АКІБ «УкрСиббанк» до ПАТ «Дельта Банк».

 

 

В большей части случаев псевдовалютного кредитования преждевременно подтверждать факт получения кредита в сумме _______ долларов США.

 

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5794

Опубликовано

В большей части случаев псевдовалютного кредитования преждевременно подтверждать факт получения кредита в сумме _______ долларов США.

 

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5794

и правда,

однако такая трактовка наверняка повлечет вопрос у внимательного судьи: "А что, вы хотите сказать о неисполнении банком условий по выдаче? Т.е., вам кредит не выдали?"

Вот тут нужно быть готовым растекаться мыслью по древу.

Может, я сгущаю краски.

В то же время, сам предмет и основания иска заморочат голову и так, без таких тонкостей)))))

Опубликовано

и правда,

однако такая трактовка наверняка повлечет вопрос у внимательного судьи: "А что, вы хотите сказать о неисполнении банком условий по выдаче? Т.е., вам кредит не выдали?"

Вот тут нужно быть готовым растекаться мыслью по древу.

Может, я сгущаю краски.

В то же время, сам предмет и основания иска заморочат голову и так, без таких тонкостей)))))

Есть рациональное зерно в твоем замечании.

Кстати "растекаться мыслью по древу" - это изначально немножко другое 

http://newslab.ru/blog/218816

А вот в текасте лучше заменить на нейтральную формулипровку из договора : " сторони уклали кредитний договір, за умовами якого банк зобов'язався надати кредитні кошти, а Позивач зобов'язався їх повернути належним чином згідно умов договору та графіку...."

було укладено Кредитний договір №____________________, відповідно до умов якого АКІБ “УкрСиббанк” повинен був надати кредит у розмірі 

 

Опубликовано

Есть рациональное зерно в твоем замечании.

Кстати "растекаться мыслью по древу" - это изначально немножко другое 

http://newslab.ru/blog/218816

А вот в текасте лучше заменить на нейтральную формулипровку из договора : " сторони уклали кредитний договір, за умовами якого банк зобов'язався надати кредитні кошти, а Позивач зобов'язався їх повернути належним чином згідно умов договору та графіку...."

Ух, коварный Obelix  :)    

ПС: там таки не определились однозначно...

ПС2: формулировка построения оптимальная

Опубликовано

Есть рациональное зерно в твоем замечании.

Кстати "растекаться мыслью по древу" - это изначально немножко другое 

http://newslab.ru/blog/218816

А вот в текасте лучше заменить на нейтральную формулипровку из договора : " сторони уклали кредитний договір, за умовами якого банк зобов'язався надати кредитні кошти, а Позивач зобов'язався їх повернути належним чином згідно умов договору та графіку...."

Какой кредитный договор банк реально исполнил (их было два - ничтожный и оспариваемый), а Вы какую реальную финансовую услугу (кредит) потребили: путем перечисления безналичной гривны на автосалон или путем выдачи наличной иностранной валюты.

Дожились, экономисты занимаются толкованием законов и указывают юристам как правильно им надо готовить документы и доказывать все в суде. Когда, наконец-то, появится элементарная гордость за свою профессию у юристов банков, да и у судей. Порой ошибку в кредитном договоре делает студент-экономист, а юристы всей страны долго ищут смысл в псевдовалютном кредите, который реально подтверждает наличие в банке двойной бухгалтерии и "черной кассы".

Банки обязательства по псевдовалютным кредитам не выполнили, и выполнить не могли до октября 2011 года.

Псевдовалютные кредиты - яркий пример недобросовестной конкуренции в банковской системе (около 15 банков против 180 банков)

В некоторых недобросовестных банках до сих пор студенты-экономисты играют в детскую игру «Монополия» и рисуют фантики, вместо кассовых и расчетных документов.

Это происходит потому, что они не знают банковского права и не соблюдают кассовой дисциплины.

А если все знают, то умышленно их подделывают с целью имитации выдачи кредита наличной иностранной валютой и сбора неучтенных вкладов в иностранной валюте от неграмотных клиентов банка.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5600&page=2#entry75360 сообщение #37 27.07.13 11:34

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5801#entry75447

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу положень ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

При новому розгляді суд має зясувати які правовідносини виникли між сторонами за договором про надання юридичних послуг від 4 лютого 2009 року, чи змінились права та обовязки сторін за цим договором у звязку з укладенням 10 серпня 2009 року додаткового договору, чи набув позивач повноважень довіреної особи за довіреністю від 10 серпня 2009 року та чи передбачалось умовами додаткового договору можливість відступлення права вимоги за штрафними санкціями з огляду на положення ст. 514 ЦК України та п. 6.4 додаткового договору.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/18987623

Право требования долга не возможно уступить, если нет долга, т.е обязанности заемщика по возврату кредита и уплате процентов по псевдовалютному кредиту.

Статья 514 Гражданского кодекса Украины в таком случае нарушена.

Стаття 216. Правові наслідки недійсності правочину

4. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

 

Опубликовано

Ух, коварный Obelix  :)    

 

Да, я такой! :)

 

Какой кредитный договор банк реально исполнил (их было два - ничтожный и оспариваемый), 

 

Кстати, еще не факт, что УкрСиб  (или Дельта) докажет вообще выдачу чего бы то ни было...

Так как с выдачей ( оформлением выдачи) у них были серьезные проблемы. 

Доков, однозначно подтверждающих выдачу долларов нет, ...и с выдачей гривны большие проблемы.

Так что...;)

Опубликовано

Иск немного подредактирован и добавлено еще одно третье лицо, а именно Лагун Н.И. Все таки как никак, а его права тоже затрагиваются. Поэтому на мой взгляд его присутствие в суде является обязательным.

Опубликовано

Да, я такой! :)

 

Кстати, еще не факт, что УкрСиб  (или Дельта) докажет вообще выдачу чего бы то ни было...

Так как с выдачей ( оформлением выдачи) у них были серьезные проблемы. 

Доков, однозначно подтверждающих выдачу долларов нет, ...и с выдачей гривны большие проблемы.

Так что... ;)

Справа № 2018/2-3775/11

н/п 2/640/86/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Чередник В.Є.

при секретарі Кварацхелія Г.Е., Кривенко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Колекшн Груп» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «ВТБ Банк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором від 23.03.2008 р., укладеним між ПАТ «ВТБ Бане» та ОСОБА_2 станом на 24.05.2011 р. в сумі 57028, 38 грн.

В ході розгляду справи, до суду надійшла заява від ТОВ «Кредит Колекшн Груп» про заміну первісного позивача належним позивачем, оскільки 06.06.2011 року до ТОВ «Кредит Колекшн Груп» перейшло право вимоги за кредитним зобов»язанням, яке виникло на підставі даного кредитного договору, про що суду надані відповідні докази..

Судом було замінено первісного позивача належним позивачем, від якого надійшла заява про підтримання позовних вимог до ОСОБА_2 та прохання розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_4 проосив розглянути справу за його відсутності, подав заяву про застосування строків позовної давності, просив у позові відмовити, з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Відповідач ОСОБА_3 в судові засідання не з'являлась, причин неявки не повідомляла, заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

В вересні 2011 року до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулось Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» в особі відділення Харківська регіональна дирекція ПАТ «ВТБ Банк».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг» № 231 від 03.04.2009 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2009 року за № 373/16389, віднесено до фінансової послуги факторингу сукупність таких

операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів), як зокрема, набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників - суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення.

Отже, виходячи з вище наведеного операції факторингу не розповсюджуються на фізичних осіб.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що 06.06.2011 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредит Колекшн Груп» було укладено Договір факторингу № 06/6/11нв, згідно якого ПАТ «ВТБ Банк» переуступив право вимоги виконання зобов'язань за кредитними договорами ТОВ «Кредит Колекшн Груп».

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовими вважаються такі послуги, як зокрема, факторинг.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами-підприємцями. Фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та цього Закону. Фінансова установа, що надає послуги з факторингу, може надавати послуги з пов'язаного з цим ведення обліку грошових вимог, надання поруки за виконання боржником свого обов'язку за грошовими вимогами постачальників товарів (послуг) та пред'явлення до сплати грошових вимог від імені постачальників товарів (послуг) або від свого імені, а також інші послуги, спрямовані на одержання коштів від боржника.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредит Колекшн Груп» належного та допустимого доказу щодо його включення до відповідного реєстру в установленому законом порядку суду надано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно умов п. 2.2.3 Договору факторингу № 06/6/11нв від 06.06.2011 року, право вимоги переходить до Фактора, тобто до ТОВ «Кредит Колекшн Груп», з моменту зарахування коштів на рахунок Клієнта, тобто ПАТ «ВТБ Банк», які Фактор зобов'язувався перерахувати у термін встановлений п. 2.5 цього договору, але жодного належного та допустимого доказу щодо переходу права вимоги від ПАТ «ВТБ Банк» до ТОВ «Кредит Колекшн Груп» позивачем надано суду не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Згідно умов п. 4.2 Договору факторингу № 06/6/11нв від 06.06.2011 року, передача документації щодо підтвердження заборгованості позичальника від Клієнта до Фактора оформлюється актом приймання-передачі.

Однак, ТОВ «Кредит Колекшн Груп» відповідного акту приймання-передачі документації щодо підтвердження заборгованості суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

До цього часу Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредит Колекшн Груп» не було надано ОСОБА_2 доказів переходу до нового кредитора прав у її зобов'язанні перед Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк».

Згідно ч. 1 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Договором факторингу № 06/6/11нв від 06.06.2011 року визначено, що станом на дату його укладання заборгованість ОСОБА_2 становить 19170,00 грн., в той же час заявлена первісним позивачем у позовній заяві сума заборгованості в декілька разів перевищує встановлену вказаним вище Договором заборгованість відповідача, а розрахунок ціни позову є виконаним починаючи з березня 2009 року, тобто за 2,5 роки до укладання договору факторингу, адже конкретна дата переходу право вимоги від Клієнта до Фактора не встановлена жодним письмовим доказом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, умовами п. 2.4 Договором факторингу № 06/6/11нв від 06.06.2011 року встановлено, що з моменту переходу прав клієнт не має права проводити будь-які операції відносно заборгованості боржника (нараховувати неустойку, підвищувати процентну ставку, реструктурувати заборгованість), але як вбачається зі змісту позовної заяви первісного позивача, вимоги якої підтримано також і Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредит Колекшн Груп», на протязі усього часу, починаючи з березня 2009 року і до теперішнього, Клієнтом, тобто ПАТ «ВТБ Банком» продовжувалось нарахування неустойки та здійснення розрахунків процентів за користування кредитними коштами за підвищеною процентною ставкою.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), але позивачем, в порушення вимог цивільного законодавства, надано до суду розрахунок здійснений за період починаючи з березня 2009 року, що значно перевищує термін позовної давності встановлений до даної категорії вимог.

Так як у кредитному договорі передбачено, що його виконання здійснюється відповідно до графіка погашення кредиту, то початком перебігу строку позовної давності є день, коли боржник повинен був сплатити черговий платіж, проте не сплатив його.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимогами цього Закону не передбачено обов'язковість обставини що обидві сторони повинні бути суб'єктами господарювання, але позивач є зареєстрованим у встановленому законодавством порядку суб'єктом господарювання.

Як зазначено у абз. 55 розділу ІІІ «Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин» від 07.10.2010 року, до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються неустойка (пеня, штраф).

Отже, наданий позивачем розрахунок ціни позову окрім порушення терміну позовної давності є ще виконаним на підставі відсотків пені, що значно перевищують встановлений законом розмір.

Крім того, ТОВ «Кредит Колекшн Груп» не визначено свої вимог до ОСОБА_3, як відповідача по позовній заяві, поданій ПАТ «ВТБ Банк».

Суд, оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані, тому не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10,11,60,88, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 258, 512, 517, 626, 629, 632, 1077 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Колекшн Груп» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя –

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32564812

 

Опубликовано

Договором факторингу № 06/6/11нв від 06.06.2011 року визначено, що станом на дату його укладання заборгованість ОСОБА_2 становить 19170,00 грн., в той же час заявлена первісним позивачем у позовній заяві сума заборгованості в декілька разів перевищує встановлену вказаним вище Договором заборгованість відповідача, а розрахунок ціни позову є виконаним починаючи з березня 2009 року, тобто за 2,5 роки до укладання договору факторингу, адже конкретна дата переходу право вимоги від Клієнта до Фактора не встановлена жодним письмовим доказом.

 

во как!

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения