Решение апелляционного суда Ровенской области, оставленное в силе Ровенским апел.хозсудом о признании кредитного договора недействительным

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/19048809

Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" жовтня 2011 р. Справа № 5019/837/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод"

про стягнення 15 283 447 грн. 78 коп.

Та зустрічним позовом ВАТ Любомирський вапняно-силікатний завод

до ТОВ "Український промисловий банк"

Про визнання недійсним договору

Суддя Войтюк В.Р.

Представники:

Від позивача : ОСОБА_1 дов. у справі

Від відповідача : ОСОБА_2. дов. у справі

У судовому засідання 18 жовтня 2011 року оголошено перерву до 25 жовтня 2011 року.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" звернулось до господарського суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод" за кредитним договором № 63/КВ-07 від 19.10.07 р. заборгованість: по кредиту у розмірі 10 100 000 грн. 00 коп., по процентам у розмірі 3 445 403 грн. 02 коп., по комісії у розмірі 945 146 грн. 51 коп., пеню за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 601 891 грн. 43 коп., пеню за несвоєчасне погашення комісії у розмірі 191 006 грн. 82 коп., всього на суму 15 283 447 грн. 78 коп.

Представник у судовому засіданні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач надав відзив в якому проти задоволення позовних вимог повністю заперечував з підстав невідповідності укладеного кредитного договору чинному законодавству.

Водночас Відкрите акціонерне товариство "Любомирський вапняно-силікатний завод" звернулося до господарського суду Рівненської області із зустрічним позовом про визнання Кредитного договору № 63/КВ-07 від 19.10.07 р. недійсним.

Відповідач за зустрічним позовом проти задоволення вимог про визнання кредитного договору недійсним заперечував та надав суду пояснення такого змісту.

Відповідно до частини 2 статті 60 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Згідно з частиною 1 статті 56 ГПК України, позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Проте, разом з зустрічною позовною заявою згідно листа з описом до Банку не надіслані усі документи, що подані до суду.

Крім того, слід зауважити, що до суду не надано разом із матеріалами, що додаються до справи, документів, які б підтвердили повноваження ОСОБА_3 та перебування його на день видачі довіреності та подачі зустрічної позовної заяви на посаді Голови правління ВАТ “Любомирського вапняно-силікатного заводу”, оскільки довіреність представника не відповідає вимогам чинного законодавства.

Ураховуючи викладене, відповідно до вимог статті 63 ГПК України, суд повертає позовну заяву у разі коли:

1) позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

2) не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Що стосується застосування частини 1 статті 60 ГПК України, то слід зауважити наступне.

20 квітня 2011 року господарський суд Рівненської області постановив ухвалу про відкриття провадження по справі за позовом ТОВ “Укрпромбанк”до ВАТ “Любомирський вапняно-силікатний завод”про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 63/КВ-07 від 19.10.07.

15.06.11 судом постановлено ухвалу про зупинення провадження по справі.

По справі неодноразово відбувались судові засідання (04.05.11, 17.05.11, 02.06.11,15.06.11).

Під час судових засідань Боржником було надано відзив на позовну заяву із зазначенням позиції по справі (№ 415 від 30.05.11), здійснювались дослідження доказів наданих сторонами, тобто справа слухалась по суті.

Ухвал про попереднє засідання до Банку не надходило, а тому слід вважати, що вимоги статті 65 ГПК України суддею були дотримано до початку розгляду справи по суті (ухвала від 20.04.11) та призначення засідання на 04.05.11, зокрема, зобов'язавши сторони провести звірку взаєморозрахунків з підписанням відповідного Акту, надати витяги з ЄДРПОУ та оригінали документів для дослідження у судовому засіданні тощо.

Крім того, слід відмітити, що відповідно до статті 52 ГПК України перебіг усіх незакінчених процесуальних строків зупиняється із зупиненням провадження у справі. З дня поновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.

Тобто, починаючи з липня 2010 року (зміни внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-УІ) після того, як розпочався розгляд справи по суті та було відновлено провадження, строк розгляду справи не поновляється, а тому не можливо застосувати вимоги частини 1 статті 60 ГПК України як підстави для подання зустрічної позовної заяви.

Вважає, що підстави для прийняття до провадження зустрічної позовної заяви відсутні, а сам зустрічний позов підлягає поверненню з посиланням на статтю 60 ГПК України.

Що ж до змісту самого зустрічного позову, пояснює, що єдиною підставою, у зустрічній позовній заяві про визнання недійсним Кредитного договору № 63/КВ-07 від 19.10.07 (далі - Кредитний договір), є підписання зазначеного договору особою, яка не мала на те відповідних повноважень.

Проте, з таким твердженням не погоджується з наступних підстав.

Штатний розклад перелік посад постійних співробітників з вказівкою посадових окладів, особливостей оплати.

Виконуючий обов'язки - це працівник, який фактично виконує роботу за конкретною вакантною посадою, не займаючи її. Тут мова йде безпосередньо про працівника, який здійснює функції і виконує обов'язки за вакантною, незайнятою посадою.

Тобто, додавання до назви посади словосполучення „виконуючий обов'язки" свідчить лише про тимчасовість зайняття посади, яка є у штатному розкладі. Так, наприклад, під час хвороби головного бухгалтера чи перебування його у відпустці, виконання його обов'язків буде покладено на іншу особу, про що буде поінформовано у відповідному наказі: „... виконуючим обов'язки головного бухгалтера призначити .....". А тому не можливо зазначати, що призначення ОСОБА_4. виконуючим обов'язки суперечить Класифікатору професій ДК 003:2005 (затвердженого указом Держкомітету України з питань технічного регулювання й промислової політики від 26.12.2005 р. № 375) та іншим керівним документам у кадровій сфері.

У Статуті Боржника не встановлено:

- що до виконавчого органу Товариства відноситься Виконавчий директор Товариства,

- неодноразове затвердження своїх же рішень Загальними зборами (зокрема, щодо виконання кожного етапу реалізації рішень Загальних борів).

ВАТ „Любомирський вапняно-силікатний завод", як юридична особа, вправі укладати будь-які договори з фізичними та юридичними особами, самостійно розпоряджатись своїм майном, користуватись банківськими кредитами, в тому числі в іноземній валюті, здійснювати розрахунки за своїми зобов'язаннями, набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через свої органи.

Боржник набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи: Загальні збори акціонерів, Спостережну раду, Правління. Так, Загальні збори акціонерів, Спостережна рада, Правління здійснюють управління та представництво ВАТ „Любомирський вапняно-силікатний завод", як юридичної особи та своїми діями створюють, змінюють і припиняють цивільні права та обов'язки для Товариства. Тобто, з моменту вчинення правочинів, а саме укладення 19.10.2007 р. між Банком та Боржником (від імені якого угоди підписував ОСОБА_4.) кредитного договору, у сторін за угодою виникли зобов'язання, передбачені цим договором.

При цьому, слід відмітити, що ВАТ „Любомирський вапняно-силікатний завод", реалізовуючи своє бажання та згоду на виконання зобов'язань за Кредитним договором № 63/КВ-07 від 19.10.07, через свої відповідні органи (правління, бухгалтерія) протягом тривалого проміжку часу (більше року) вчиняло дії на виконання умов цих договорів, що вказує на повне схвалення їх стороною у зобов'язанні - ВАТ „Любомирський вапняно-силікатний завод".

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 15.06.2011 р. провадження у справі зупинено до розгляду господарським судом м. Києва справи № 38/187 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про визнання недійсним пункту 1 Додаткового договору № 2 до Договору № 63/КВ-07 від 19.10.07 р.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 28 вересня 2011 р. провадження у справі поновлено у зв'язку із там, що рішенням господарським суду м. Києва у справі № 38/187, яке набуло законної сили, в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про визнання недійсним пункту 1 Додаткового договору № 2 до Договору № 63/КВ-07 від 19.10.07 р.відмовлено .

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд Рівненської області

ВСТАНОВИВ:

Рішенням загальних зборів Відкритого акціонерного товариства “Любомирський вапняно-силікатний завод”, які відбулися 17 жовтня 2007 року та оформлені протоколом №1 затверджено отримання кредиту (кредитної лінії) в банку “Форум”або ТОВ “Укрпромбанк”для розвитку господарської діяльності товариства на суму не більше 25 000 0000,00 грн., або еквівалент в іншій валюті на вказану суму на умовах, запропонованих банком та терміном користування 60 місяців з дати фактичного отримання коштів. Доручено виконуючому обов'язки Виконавчого директора товариства ОСОБА_4. звернутися до керівництв банку “Форум”або ТОВ “Укрпромбанк”із клопотанням про отримання кредитних коштів та підготувати всі необхідні документи для оформлення кредиту та укладення договорів (договору) про забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору. Крім того виконуючому обов'язки Виконавчого директора Товариства ОСОБА_4. надано повноваження на проведення переговорів від імені товариства із посадовими особами банку “Форум”та ТОВ “Укрпромбанк”про умови кредитування та забезпечення, підписання кредитного договору, договору застави, іпотечного договору, договору страхування та інших документів для отримання кредиту на умовах, запропонованих Банком та всі необхідні для отримання та забезпечення кредиту документи, представляти інтереси товариства в державних органах та органах нотаріату.

19 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”(Банк) та Відкритим акціонерним товариством “Любомирський вапняно-силікатний завод”(позичальник) було укладено Кредитний договір №63/КВ-07 про відкриття відновлювальної мультивалютної лінії.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Банк зобов'язувався відкрити позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надати кредит на наступних умовах: ліміт кредитування: еквівалент 2 000 000,00 доларів США, строк кредитної лінії з 19 жовтня 2007 року по 18 жовтня 2012 року, процентна ставка 18,5% річних у гривні, комісія за підготовку та оформлення Договору - 150,00 грн.

26 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”та Відкритим акціонерним товариством “Любомирський вапняно-силікатний завод”укладено Додатковий договір №1 до Кредитного договору №63/КВ-07 про відкриття відновлювальної мультивалютної лінії згідно до якого сторони дійшли згоди внести зміни до Кредитного договору №63/КВ-07 та визначити розмір процентної ставки 13% у доларах США, 11,5% в Євро та 17% річних у гривні.

01 листопада 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” та Відкритим акціонерним товариством “Любомирський вапняно-силікатний завод” укладено Додатковий договір №2 до Кредитного договору №63/КВ-07 про відкриття відновлювальної мультивалютної лінії згідно до якого сторони встановили, що комісія за підготовку та оформлення договору -150 грн., в т.ч. ПДВ 25,00 грн., щомісячна комісія за управління кредитною лінією із розрахунку 4% річних від суми фактичної заборгованості в гривні, щомісячна комісія за управління кредитною лінією із розрахунку 2 річних від суми фактичної заборгованості в доларах США та щомісячна комісія за управління кредитною лінією із розрахунку 2,5% річних від суми фактичної заборгованості в євро. Сплата комісії проводиться у національній валюті України за офіційним курсом НБУ на день сплати. Також, уклавши договір № 2 про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 63/КВ-07, сторони дійшли згоди викласти у новій редакції пункт 4.2., 4.3., 4.4. Розділу 4 Умови повернення кредиту, сплати процентів та комісії.

Згідно до п.п.2.2. Кредитного договору Банк зобов'язався відкрити Позичальнику позичковий рахунок №2063101300808 в ТОВ “Укрпромбанк”(МФО 313935) та здійснювати видачу кредиту шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника №2600001300808, відкритий в Банку або шляхом оплати з позичкового рахунку розрахункових документів Позичальника.

Спірний Кредитний договір та Додаткові договори № 1 та №2 від імені Позичальника підписано виконуючим обов'язки Виконавчого директора ОСОБА_4.

Відповідно до меморіального ордеру №85324 від 22.07.2007 року Запорізькою філією ТОВ “Укрпомбанк”перераховано на позичковий рахунок ВАТ “Любомирський вапняно-силікатний завод”№2063101300808 в ТОВ “Укрпромбанк”10 100 000,00 грн.

Відповідачем за первісним позовом повернуто лише 2 509 364,67 грн., що підтверджується банківськими виписками від 31.10.2007 р, 20.11.2007р.30.11.2007 р.. 29.01.2008 р., 03.03.2008 р, 27.03.2008 р., 23.04.2007р., 29.04.2008 р., 29.05.2008 р., 26.06.2008 р., 28.07.2008 р., 29.08.2008 р., 29.09.2008 р., 31.10.2008 р., 01.12.2008 р., 11.12.2008 р., 16.12.2008 р., 17.12.2008р.,23.12.2208 р., 26.12.2008 р.,29.12.2008 р., 29.12.2008р., 05.01.2009 р., 22.01.2009р., 30.01.2009 р., 06.02.2009р., 10.03.2009 р., 18.03.2009 р., 24.03.2009р., 30.03.2009р.,31.03.2009 р., 10.04.2009 р., 16.04.2009 р., 17.04.2009р., 23.04.2009 р., 24.04.2009 р., 29.04.2009 р.,30.04.2009р. 08.05.2009 р.,15.05.2009 р., 26.05.2009 р., 27.05.2009 р., 22.06.2009 р., 30.06.2009 р., 17.07.2009 р., 21.08.2009., 21.09.2009 р..

Рішенням господарського суду Рівненської області від 15.06.2011 року, що набрало законної сили, визнано недійсними рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод", які відбулися 17 жовтня 2007 року і оформлені протоколом № 1 загальних зборів акціонерів ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" від 17 жовтня 2007 року. Рішення залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.09.2011 року.

З огляду на викладене, оскільки у встановленому законом порядку судом визнано рішення загальних зборів ВАТ “ЛВСЗ”, яким серед іншого було доручено ОСОБА_4. підписання кредитного договору з ТОВ “Укрпромбанком”, недійсним, вбачається що вказаний кредитний договір зі сторони товариства був підписаний особою, яка не мала на те відповідних повноважень.

Крім того, відповідно до ст. 97 ЦК України управління господарським товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 47 Закону України “Про господарські товариства”(в редакції чинній на момент укладення спірного договору) виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом.

Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства.

Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства в межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).

Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів ВАТ “ЛВСЗ”від 17.10.2007 року посаду Голови правління на момент укладення спірного договору обіймав ОСОБА_3, а членами правління було обрано ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Таким чином, єдиним органом, який відповідно до Статуту ВАТ “ЛВСЗ”та Закону України “Про господарські товариства”, наділеній повноваженнями вирішувати всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства є виключно Правління ВАТ “ЛВСЗ”, яке очолює Голова правління.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Окрім того, ОСОБА_4 відповідно до наказу №337 від 01.10.2007 було призначено на посаду виконуючого обов'язки виконавчого директора, а не виконавчого директора ВАТ “Любомирський вапняно-силікатний завод”, тобто посади, яка взагалі не була передбачена ні штатним розкладом товариства, ні Статутом останнього.

Таким чином призначення ОСОБА_4. на посаду, яка передбачає керівництво його поточною діяльністю товариства суперечить вимогам ст. 47 Закону України “Про господарські товариства”щодо повноважень виконавчого органу акціонерного товариства, а відтак не може свідчити про виникнення між ОСОБА_4 та ВАТ “ЛВСЗ”правовідносин представництва, що передбачені ст. 237 ЦК України.

До того ж, відповідно до пп.15 п.11.2.2. ст.11 чинного на той час Статуту товариства (а/с.15-22, т.2) прийняття рішення про отримання кредиту відноситься до компетенції загальних зборів.

Згідно заключних положень цієї ж статті 11 повноваження передбачені п.15 відносяться до виключної компетенції загальних зборів і не можуть бути передані іншим органам товариства.

Відповідно до ч.1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідно до меморіального ордеру № 85324 від 22.10.2007 року Запорізькою філією “ТОВ “Укрпромбанк”перераховано на позичковий рахунок ВАТ “ЛВСЗ”№ 2063101300808 в ТОВ “Укрпромбанк”10 100 000,00 грн.

На даний час ВАТ “ЛВСЗ”повернуто ТОВ “Укрпромбанк”2 479 561,39 грн., що підтверджується банківськими виписками , а також актом звірки станом на 13 травня 2011 року за підписом ліквідатора банку Раєвського К.Є., надісланим на адресу ВАТ “ЛВСЗ”.

Водночас, незважаючи на часткове повернення ВАТ “ЛВСЗ”грошових коштів, отриманих за спірним кредитним договором, відсутні будь-які рішення органів ВАТ “ЛВСЗ”, які наділені повноваженнями приймати рішення щодо отримання кредиту, які б свідчили про волевиявлення товариства в особі його повноважного органу про необхідність отримання грошових коштів на умовах, визначених у спірному кредитному договорі, а також і рішення таких органів, які б свідчили про схвалення спірного правочину.

Як зазначено вище, таким рішенням може бути лише рішення загальних зборів.

Відповідач за зустрічним позовом у своєму відзиві (а/с.82-83, т.2) зазначає, що товариство через свої відповідні органи (правління, бухгалтерія) протягом тривалого проміжку часу (більше року) вчиняло дії на виконання умов цих договорів, що вказує на повне схвалення їх стороною у зобов`язанні.

Проте, суду не надано конкретних документів у яких було це схвалення, а тому він позбавлений можливості дати їм оцінку.

До того ж, єдино можливим доказам у цих правовідношеннях може бути винятково рішення загальних зборів, а не правління та бухгалтерії, як посилається зустрічний відповідач.

Згідно приписів ч. 1-3 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Недотримання стороною (сторонами) зазначених вимог є підставою недійсності цього правочину (ст.215 УК України).

З огляду на викладене, підписання кредитного договору зі сторони ВАТ “ЛВСЗ”особою, яка не мала на те відповідних повноважень, а також відсутність подальшого схвалення зазначеного правочину уповноваженими органами ВАТ “ЛВСЗ”свідчить про невідповідність спірного договору про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії №63/КВ-07, укладеного між ВАТ “ЛВСЗ” та ТОВ “Укрпромбанком”19.10.2007р., вимогам ЦК України.

Судом встановлено, що Ленінським районним судом м.Запоріжжя розглядалась справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Запорізької філії ТОВ "Укрпромбанк" до ОСОБА_3 та до Відкритого акціонерного товариства «Любомирський вапняно-силікатний завод»про стягнення 12130744 грн. 05 коп. заборгованості за кредитним договором № 63/КВ-07 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 19.10.2007 р.

Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 15 березня 2011 року по справі № 2-175/11 встановлено, що станом на дату подачі позовної заяви 26.01.2010р. у відповідача - ВАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод»утворилася заборгованість в гривневому еквіваленті в сумі 12 130 744,05 грн., що складається з: заборгованості за тілом кредиту 10 100 000,76 грн.; нараховані проценти за користування кредитом 103 490,42 грн.; прострочені проценти за користування кредитом 1 286 216,68 грн.; нарахована щомісячна комісія за управління кредитною лінією 24 350,70 грн.; прострочена щомісячна комісія за управління кредитною лінією 437 102,66 грн.; пеня за порушення строків (термінів) повернення кредиту, сплати нарахованих процентів за користування кредитом та комісії 179 583,59 грн. Позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 та ВАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод»солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” 12 130 744,05 грн., а також держмито у розмірі 1700,00 грн. і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 10 серпня 2011 року рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 15 березня 2011 року залишено без змін.

19 квітня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод" за кредитним договором № 63/КВ-07 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 19.10.07 р. заборгованість: по кредиту у розмірі 10 100 000 грн. 00 коп., по процентам у розмірі 3 445 403 грн. 02 коп., по комісії у розмірі 945 146 грн. 51 коп., пеню за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 601 891 грн. 43 коп., пеню за несвоєчасне погашення комісії у розмірі 191 006 грн. 82 коп., всього на суму 15 283 447 грн. 78 коп.

20 квітня 2011 року господарський суд Рівненської області прийняв вказану позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі № 5019/837/11.

З вищевикладеного убачається, що є рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя, який вирішив спір між тими ж сторонами, що і у справі № 5019/837/11 і з тих же підстав, а тому провадження у справі № 5019/837/11 в частині стягнення 12 130 744,05 грн., що складається з: заборгованості за тілом кредиту 10 100 000,76 грн.; нараховані проценти за користування кредитом 103 490,42 грн.; прострочені проценти за користування кредитом 1 286 216,68 грн.; нарахована щомісячна комісія за управління кредитною лінією 24 350,70 грн.; прострочена щомісячна комісія за управління кредитною лінією 437 102,66 грн.; пеня за порушення строків (термінів) повернення кредиту, сплати нарахованих процентів за користування кредитом та комісії 179 583,59 грн. слід припинити на підставі п.2 ст.80 ГПК України.

У зв`язку з визнанням недійсним договору на підставі якого первинний позивач просить стягнути кошти, решта позовних вимог первісного позивача задоволенню не підлягають, оскільки він може стягнути лише фактично перераховані кошти без відсотків та штрафних санкцій на підставі усної домовленності, а не у відповідності із спірним договором.

У процесі вирішення первинного позову судом прийнято до розгляду у справі № 5019/837/11 зустрічну позовну заяву з урахуванням наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Так у випадку задоволення цього зустрічного позову ВАТ “ЛВСЗ”про визнання кредитного договору №63/КВ-07 про відкриття відновлювальної мультивалютної лінії від 19.10.2007 року недійсним відпадуть підстави для задоволення позовних вимог ТОВ “Український промисловий банк”за первісним позовом в частині стягнення процентів та неустойки, а відтак зустрічний та первісний позов є взаємопов'язаними.

Первинний відповідач уперше звернувся із зустрічним позовом до суду 10.10.11 р.

Проте, у зв`язку із ненаданням доказів оплати витрат на ІТЗ на установлений рахунок, ухвалою від 10.10.11 р. указану заяву повернуто.

У подальшому, 14.10.10 р. товариство знову звернулось із зустрічним позовом до господарського суду Рівненської області і ухвалою від 17.10.10 р. її прийнято до спільного розгляду із первинним позовом.

До звернення із зустрічним позовом по справі відбулось 4 судові засідання, проте розгляд спору по суті не проводився.

Так, на судове засідання 04.05.11 р. сторони не з`явились.

У засіданні 17.05.11 р. відповідач заявив клопотання про зупинення провадження, витребування доказів, відкладення розгляду справи. Відзиву по суті на надав, сторони взаємозвірки не провели, а тому розгляд справи відкладено.

У засіданні 02.06.11 р. відповідач знову заявив клопотання про зупинення провадження у справі просив надати час для викладення його у письмовій формі та надання доказів. Звірка сторонами не проведена, судом відкладено розгляд справи.

У засіданні 15.06.10 р. судом розглянуто письмове клопотання про зупинення провадження у справі та його задоволено.

Відтак, розгляд справи по суті не проводився, що підтверджується протоколами судових засідань (а/с.65, 109,116, 131 т.1).

Доводи зустрічного відповідача про відсутність документів, які підтверджують повноваження ОСОБА_3, спростовуються довідкою з ЄДР (а.с.106 т.1) де зазначено, що останній є керівником юридичної особи.

Щодо неотримання зустрічним відповідачем разом з копією позовної заяви усіх документів, суд зазначає, що згідно вимог ст.22 ГПК України сторона має право знайомитись з усіма матеріалами справи у суді. До того ж, вирішення спору проводилось за участі його представника з дослідженням усіх обставин на які звертала увагу сторона.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею ст.ЗЗ ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судові витрати між сторонами розподілити відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, п.2 ст. 80, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення 12130744 грн. 05 коп. за первісним позовом.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог первинного позову.

Задоволити зустрічний позов.

Визнати недійсним договір про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії № 63/КВ-07 від 19.10.07 р. укладений між ВАТ “Любомирський вапняно-силікатний завод” та ТОВ “Український промисловий банк”.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” (01133 м.Київ, вул.Л.Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325) на користь Вікдритого акціонерного товариства “Любомирський вапняно-силікатний завод” (35321 Рівненська обл. Рівненський район, с.Нова Любомирка, вул.Промислова 1, код ЄДРПОУ 193573325) 85 грн. витрат держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набранням судовим рішенням законної сили.


Суддя Войтюк В.Р.

Рішення підписане "31" жовтня 2011 року

 

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21683951

Державний герб України

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2012 р. Справа № 5019/837/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Коломис В.В. ,
судді Огороднік К.М.
при секретарі Саган І.О.

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Сівовна Ю.В.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача на рішення господарського суду Рівненської області від 25.10.11 р. у справі № 5019/837/11

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"

до Відкрите акціонерне товариство "Любомирський вапняно-силікатний завод"

про стягнення в сумі 15 283 447 грн. 78 коп.

за зустрічним позовом ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод"

до ТОВ "Український промисловий банк"

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 25.10.2011 року у справі № 5019/837/11 (суддя Войтюк В.Р.) припинено провадження у справі в частині стягнення 12130744 нгрн. 05 коп. за первісним позовом. В решті вимог первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Визнано недійсним договір про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії № 63/КВ-07 від 19.10.2007 р. укладений між ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" та ТОВ "Український промисловий банк". Присуджено до стягнення з ТОВ "Український промисловий банк" на користь ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач-ТОВ "Український промисловий банк" подав апеляційну скаргу в якій просить останнє скасувати в частині задоволення зустрічного позову та прийняти нове рішення, яким відмовити в зустрічному позові. В обгрунтування скарги зазначає, що судом надано невірну оцінку підставам визнання недійсним договору, а також не застосовано наслідки недійсного правочину. Поряд з цим, апелянтом подано уточнення до апеляційної скарги, в якому останній просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у відповідності до ст. 216 ЦК України застосувати наслідки недійсності правочину та провести реституцію сторін, зобов'язавши ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" повернути ТОВ "Український промисловий банк" кошти отримані на виконання договору кредиту в сумі 10 100 000,00 грн.

В судові засідання представник апелянта не з'явився та у надісланих до суду заявах просить розглянути апеляційну скаргу за відсутності його представника.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав. В судовому засіданні представник відповідача проти доводів апелянта усно заперечив та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Рівненської області від 25.10.2011 р. у справі № 5019/837/11 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням загальних зборів Відкритого акціонерного товариства “Любомирський вапняно-силікатний завод”, які відбулися 17 жовтня 2007 року та оформлені протоколом №1 затверджено отримання кредиту (кредитної лінії) в банку “Форум”або ТОВ “Укрпромбанк”для розвитку господарської діяльності товариства на суму не більше 25 000 0000,00 грн., або еквівалент в іншій валюті на вказану суму на умовах, запропонованих банком та терміном користування 60 місяців з дати фактичного отримання коштів. Доручено виконуючому обов'язки Виконавчого директора товариства Дземенюку В.А. звернутися до керівництв банків “Форум” або ТОВ “Укрпромбанк” із клопотанням про отримання кредитних коштів та підготувати всі необхідні документи для оформлення кредиту та укладення договорів (договору) про забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору. Крім того виконуючому обов'язки Виконавчого директора Товариства Дземенюку В.А. надано повноваження на проведення переговорів від імені товариства із посадовими особами банку “Форум” та ТОВ “Укрпромбанк” про умови кредитування та забезпечення, підписання кредитного договору, договору застави, іпотечного договору, договору страхування та інших документів для отримання кредиту на умовах, запропонованих Банком та всі необхідні для отримання та забезпечення кредиту документи, представляти інтереси товариства в державних органах та органах нотаріату.

19 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” (Банк) та Відкритим акціонерним товариством “Любомирський вапняно-силікатний завод”(позичальник) було укладено Кредитний договір №63/КВ-07 про відкриття відновлювальної мультивалютної лінії.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Банк зобов'язувався відкрити позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надати кредит на наступних умовах: ліміт кредитування: еквівалент 2 000 000,00 доларів США, строк кредитної лінії з 19 жовтня 2007 року по 18 жовтня 2012 року, процентна ставка 18,5% річних у гривні, комісія за підготовку та оформлення Договору - 150,00 грн.

26 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” та Відкритим акціонерним товариством “Любомирський вапняно-силікатний завод” укладено Додатковий договір №1 до Кредитного договору №63/КВ-07 про відкриття відновлювальної мультивалютної лінії згідно до якого сторони дійшли згоди внести зміни до Кредитного договору №63/КВ-07 та визначити розмір процентної ставки 13% у доларах США, 11,5% в Євро та 17% річних у гривні.

01 листопада 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” та Відкритим акціонерним товариством “Любомирський вапняно-силікатний завод” укладено Додатковий договір №2 до Кредитного договору №63/КВ-07 про відкриття відновлювальної мультивалютної лінії згідно до якого сторони встановили, що комісія за підготовку та оформлення договору -150 грн., в т.ч. ПДВ 25,00 грн., щомісячна комісія за управління кредитною лінією із розрахунку 4% річних від суми фактичної заборгованості в гривні, щомісячна комісія за управління кредитною лінією із розрахунку 2 річних від суми фактичної заборгованості в доларах США та щомісячна комісія за управління кредитною лінією із розрахунку 2,5% річних від суми фактичної заборгованості в євро. Сплата комісії проводиться у національній валюті України за офіційним курсом НБУ на день сплати. Також, уклавши договір № 2 про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 63/КВ-07, сторони дійшли згоди викласти у новій редакції пункт 4.2., 4.3., 4.4. Розділу 4 Умови повернення кредиту, сплати процентів та комісії.

Згідно до п.п.2.2. Кредитного договору Банк зобов'язався відкрити Позичальнику позичковий рахунок №2063101300808 в ТОВ “Укрпромбанк”(МФО 313935) та здійснювати видачу кредиту шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника №2600001300808, відкритий в Банку або шляхом оплати з позичкового рахунку розрахункових документів Позичальника.

Спірний Кредитний договір та Додаткові договори № 1 та №2 від імені Позичальника підписано виконуючим обов'язки Виконавчого директора Дземенюком В.А.

Відповідно до меморіального ордеру №85324 від 22.07.2007 року Запорізькою філією ТОВ “Укрпомбанк” перераховано на позичковий рахунок ВАТ “Любомирський вапняно-силікатний завод”№2063101300808 в ТОВ “Укрпромбанк” 10 100 000,00 грн.

Відповідачем за первісним позовом повернуто лише 2 509 364,67 грн., що підтверджується банківськими виписками від 31.10.2007 р, 20.11.2007р., 30.11.2007 р., 29.01.2008 р., 03.03.2008 р, 27.03.2008 р., 23.04.2007р., 29.04.2008 р., 29.05.2008 р., 26.06.2008 р., 28.07.2008 р., 29.08.2008 р., 29.09.2008 р., 31.10.2008 р., 01.12.2008 р., 11.12.2008 р., 16.12.2008 р., 17.12.2008р.,23.12.2208 р., 26.12.2008 р.,29.12.2008 р., 29.12.2008р., 05.01.2009 р., 22.01.2009р., 30.01.2009 р., 06.02.2009р., 10.03.2009 р., 18.03.2009 р., 24.03.2009р., 30.03.2009р.,31.03.2009 р., 10.04.2009 р., 16.04.2009 р., 17.04.2009р., 23.04.2009 р., 24.04.2009 р., 29.04.2009 р.,30.04.2009р. 08.05.2009 р.,15.05.2009 р., 26.05.2009 р., 27.05.2009 р., 22.06.2009 р., 30.06.2009 р., 17.07.2009 р., 21.08.2009., 21.09.2009 р..

Рішенням господарського суду Рівненської області від 15.06.2011 року, що набрало законної сили, визнано недійсними рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод", які відбулися 17 жовтня 2007 року і оформлені протоколом № 1 загальних зборів акціонерів ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" від 17 жовтня 2007 року. Рішення залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.09.2011 року.

З огляду на викладене, оскільки у встановленому законом порядку судом визнано рішення загальних зборів ВАТ “ЛВСЗ”, яким серед іншого було доручено Дземенюку В.А. підписання кредитного договору з ТОВ “Укрпромбанком”, недійсним, вбачається що вказаний кредитний договір зі сторони товариства був підписаний особою, яка не мала на те відповідних повноважень.

За умовами ст. 97 ЦК України управління господарським товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 47 Закону України “Про господарські товариства”(в редакції чинній на момент укладення спірного договору) виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом.

Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства.

Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства в межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).

Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів ВАТ “ЛВСЗ” від 17.10.2007 року посаду Голови правління на момент укладення спірного договору обіймав Попов Олег Анатолійович, а членами правління було обрано Редькіна К.І. та Мельникова О.А.

Таким чином, єдиним органом, який відповідно до Статуту ВАТ “ЛВСЗ” та Закону України “Про господарські товариства” наділений повноваженнями вирішувати всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства є виключно Правління ВАТ “ЛВСЗ”, яке очолює Голова правління.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, Дземенюка Володимира Анатолійовича відповідно до наказу №337 від 01.10.2007 було призначено на посаду виконуючого обов'язки виконавчого директора, а не виконавчого директора ВАТ “Любомирський вапняно-силікатний завод”, тобто на посаду, яка взагалі не була передбачена ні штатним розкладом товариства, ні Статутом останнього.

Таким чином призначення Дземенюка В.А. на посаду, яка передбачає керівництво його поточною діяльністю товариства суперечить вимогам ст. 47 Закону України “Про господарські товариства” щодо повноважень виконавчого органу акціонерного товариства, а відтак не може свідчити про виникнення між Дземенюком В.А. та ВАТ “ЛВСЗ” правовідносин представництва, що передбачені ст. 237 ЦК України.

До того ж, відповідно до пп.15 п.11.2.2. ст.11 чинного на той час Статуту товариства (а/с.15-22, т.2) прийняття рішення про отримання кредиту відноситься до компетенції загальних зборів.

Згідно заключних положень цієї ж статті 11 повноваження передбачені п.15 відносяться до виключної компетенції загальних зборів і не можуть бути передані іншим органам товариства.

Відповідно до ч.1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідно до меморіального ордеру № 85324 від 22.10.2007 року Запорізькою філією “ТОВ “Укрпромбанк” перераховано на позичковий рахунок ВАТ “ЛВСЗ”№ 2063101300808 в ТОВ “Укрпромбанк” 10 100 000,00 грн.

На даний час ВАТ “ЛВСЗ” повернуто ТОВ “Укрпромбанк” 2479561,39 грн., що підтверджується банківськими виписками , а також актом звірки станом на 13 травня 2011 року за підписом ліквідатора банку Раєвського К.Є., надісланим на адресу ВАТ “ЛВСЗ”.

Місцевим господарським судом вірно відзначено, що незважаючи на часткове повернення ВАТ “ЛВСЗ” грошових коштів, отриманих за спірним кредитним договором, відсутні будь-які рішення органів ВАТ “ЛВСЗ”, які наділені повноваженнями приймати рішення щодо отримання кредиту, які б свідчили про волевиявлення товариства в особі його повноважного органу про необхідність отримання грошових коштів на умовах, визначених у спірному кредитному договорі, а також і рішення таких органів, які б свідчили про схвалення спірного правочину.

Як зазначено вище, таким рішенням може бути лише рішення загальних зборів.

Апелянт у скарзі вказує, що ВАТ "ЛВСЗ" вчиняло дії на виконання умов цих договорів, що вказує на повне схвалення їх стороною у зобов`язанні.

Однак, як відзначає суд першої інстанції так і суд апеляційної інстанції, позивачем не надано конкретних документів у яких було це схвалення.

Згідно приписів ч. 1-3 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Недотримання стороною (сторонами) зазначених вимог є підставою недійсності цього правочину (ст.215 УК України).

Відтак, підписання кредитного договору зі сторони ВАТ “ЛВСЗ” особою, яка не мала на те відповідних повноважень, а також відсутність подальшого схвалення зазначеного правочину уповноваженими органами ВАТ “ЛВСЗ” свідчить про невідповідність спірного договору про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії №63/КВ-07, укладеного між ВАТ “ЛВСЗ” та ТОВ “Укрпромбанком” 19.10.2007р., вимогам ЦК України.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення зустрічного позову та визнання недійсним спірного договору.

Поряд з цим з матеріалів справи вбачається, що Ленінським районним судом м.Запоріжжя розглядалась справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Запорізької філії ТОВ "Укрпромбанк" до Попова Олега Анатолійовича та до Відкритого акціонерного товариства «Любомирський вапняно-силікатний завод» про стягнення 12 130 744 грн. 05 коп. заборгованості за кредитним договором № 63/КВ-07 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 19.10.2007 р.

Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 15 березня 2011 року по справі № 2-175/11 встановлено, що станом на дату подачі позовної заяви 26.01.2010р. у відповідача - ВАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод» утворилася заборгованість в гривневому еквіваленті в сумі 12 130 744,05 грн., що складається із: заборгованості за тілом кредиту 10 100 000,76 грн.; нараховані проценти за користування кредитом 103 490,42 грн.; прострочені проценти за користування кредитом 1 286 216,68 грн.; нарахована щомісячна комісія за управління кредитною лінією 24 350,70 грн.; прострочена щомісячна комісія за управління кредитною лінією 437 102,66 грн.; пеня за порушення строків (термінів) повернення кредиту, сплати нарахованих процентів за користування кредитом та комісії 179 583,59 грн. Позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 та ВАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод» солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” 12 130 744,05 грн., а також держмито у розмірі 1700,00 грн. і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 10 серпня 2011 року рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 15 березня 2011 року залишено без змін.

Однак, 19 квітня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод" за кредитним договором № 63/КВ-07 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 19.10.07 р. заборгованість: по кредиту у розмірі 10 100 000 грн. 00 коп., по процентам у розмірі 3 445 403 грн. 02 коп., по комісії у розмірі 945 146 грн. 51 коп., пеню за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 601 891 грн. 43 коп., пеню за несвоєчасне погашення комісії у розмірі 191 006 грн. 82 коп., всього на суму 15 283 447 грн. 78 коп.

20 квітня 2011 року господарський суд Рівненської області прийняв вказану позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі № 5019/837/11.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що є рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя, який вирішив спір між тими ж сторонами, що і у справі № 5019/837/11 і з тих же підстав, а тому провадження у справі № 5019/837/11 в частині стягнення 12 130 744,05 грн., що складається з: заборгованості за тілом кредиту 10 100 000,76 грн.; нараховані проценти за користування кредитом 103 490,42 грн.; прострочені проценти за користування кредитом 1 286 216,68 грн.; нарахована щомісячна комісія за управління кредитною лінією 24 350,70 грн.; прострочена щомісячна комісія за управління кредитною лінією 437 102,66 грн.; пеня за порушення строків (термінів) повернення кредиту, сплати нарахованих процентів за користування кредитом та комісії 179 583,59 грн. слід припинити на підставі п.2 ст.80 ГПК України.

Також правомірним є висновок суду першої інстанції, що у зв`язку з визнанням недійсним договору на підставі якого первинний позивач просить стягнути кошти, решта позовних вимог первісного позивача задоволенню не підлягають, оскільки він може стягнути лише фактично перераховані кошти без відсотків та штрафних санкцій на підставі усної домовленності, а не у відповідності із спірним договором.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на незастосування судом першої інстанції наслідків недійсності правочину з наступних підстав.

По-перше, застосування наслідків недійсності правочину є окремим способом захисту порушеного права, яке реалізується в порядку ст. 16 ЦК України, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення. Такий спосіб захисту застосовується шляхом заявлення відповідної позовної вимоги.

По-друге, вимога про застосування наслідків недійсності правочину сторонами у справі не заявлялась, а тому судом першої інстанції не могла вирішуватись.

Разом з цим колегія суддів відзначає, що постанова Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", вказує лише на право суду застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину при розгляді спору про визнання правочину недійсним, а не обов'язок такого застосування в кожному випадку. З огляду на обставини справи, зокрема, існування рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 15 березня 2011 року по справі № 2-175/11, а також наявність правової можливості сторін змінювати наслідки недійсності оспорюваного правочину, найбільш доцільним вбачається заявлення окремої вимоги з даного приводу.

За наведених обставин не підлягають задоволенню уточнені вимоги апеляційної скарги щодо застосування наслідків недійсності правочину, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 25.10.2011 року відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обгрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Український промисловий банк" від 18.11.2011 р. № 10432 відмовити.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 25.10.2011 року у справі № 5019/837/11 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

2823/12



 

[у.zaporozhskiy]

Определение ВГСУ о возрвате кассационной жалобы банку: http://reyestr.court.gov.ua/Review/19048809

[у.zaporozhskiy]

Місцевим господарським судом вірно відзначено, що незважаючи на часткове повернення ВАТ “ЛВСЗ” грошових коштів, отриманих за спірним кредитним договором, відсутні будь-які рішення органів ВАТ “ЛВСЗ”, які наділені повноваженнями приймати рішення щодо отримання кредиту, які б свідчили про волевиявлення товариства в особі його повноважного органу про необхідність отримання грошових коштів на умовах, визначених у спірному кредитному договорі, а також і рішення таких органів, які б свідчили про схвалення спірного правочину.

Як зазначено вище, таким рішенням може бути лише рішення загальних зборів.

Апелянт у скарзі вказує, що ВАТ "ЛВСЗ" вчиняло дії на виконання умов цих договорів, що вказує на повне схвалення їх стороною у зобов`язанні.

Однак, як відзначає суд першої інстанції так і суд апеляційної інстанції, позивачем не надано конкретних документів у яких було це схвалення.

 

Решение явно не просто так, ведь погашение юридическим лицом не признано согласованием с его стороны.

 

Апел. суд указала на возможность применения последствий недействительности к кредитному договору.

 

З огляду на обставини справи, зокрема, існування рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 15 березня 2011 року по справі № 2-175/11, а також наявність правової можливості сторін змінювати наслідки недійсності оспорюваного правочину, найбільш доцільним вбачається заявлення окремої вимоги з даного приводу.

 

Решения хозсудов, признавших недействительным договор ипотеки, который обеспечивал данный кредитный договор здесь: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6244

[у.zaporozhskiy]

Решение, признавшее недействительным решение общего собрания участников собрания ОАО о делегировании полномочий на подписание кредитного договора здесь: http://reyestr.court.gov.ua/Review/16468954

19 листопада 2009 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя по справі № 2/3493-09 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_1 про визнання недійсною довіреності винесено рішення, яким довіреність, видану 15 жовтня 2007 року позивачем відповідачу 1 визнано недійсною з дати її видачі. Рішення суду в порядку та в строки визначені нормами чинного законодавства не оскаржувалося та 30 листопада 2009 року набрало законної сили.

19 листопада 2009 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя по справі № 2/3493-09 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_1 про визнання недійсною довіреності винесено рішення, яким довіреність, видану 15 жовтня 2007 року позивачем відповідачу 1 визнано недійсною з дати її видачі. Рішення суду в порядку та в строки визначені нормами чинного законодавства не оскаржувалося та 30 листопада 2009 року набрало законної сили.

 

За таких підстав був відсутній кворум при проведенні загальних зборів акціонерів ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод", а відтак рішення прийнятті на цих зборах прийняті з порушенням норм чинного законодавства.

 

Насколько я понял, было еще решение Жовтневого суда г. Запорожья, которым была признана недействительной доверенность из-за этого при делегировании полномочий собранием отсутствовал кворум.

Само решение, признавшее недействительной доверенность отсутствует в реестре.