werter

Вы не забывайте, что банк, как субъект гражданско-правовых отношений, обладает особой правоспособностью, так называемой - "целевой правоспособностью", применительно к нашему случаю - банк должен действовать только на основании закона, а договора, заключаемые им как участником гражданского оборота, должны соответствовать в полной мере закону, как финансовому законодательству регулирующему его деятельность в рамках реализации им его хозяйственной компетенции, так и правовым нормам опосредующим гражданский оборот, в частности регулирующих отношения, стороной которых являются субъекты, в состав правоспособности которых входят юридические возможности возникновения таких особых субъективных прав, как - права потребителя; права участников совместной собственности; права участников семейных отношений; права детей; - а так же, обязанностей перед третьими лицами (относительно правоотношений между лицом и банком), в уже существующих правоотношениях (абсолютных, семейно-правовых, обязательственных, финансово-правовых и т.д.). Т.е., проще - банк является участником гражданского оборота, в отношении которого нормами специального законодательства ограничено действие принципа диспозитивности (разрешено всё, что прямо не запрещено законом), и он обязан действовать только на основании закона.

Определенных родовыми признаками - меняет в корне суть обязательства, переводит его из категории "денежного" в разряд обыкновенных обязательственных правоотношений, предметом которых являются действия с вещами - предметами материального мира.

Стаття 555. Права та обов'язки поручителя у разі пред'явлення до нього вимоги 2. Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

КС прекратил производство потому, что КМ признал своё Постановление недействующем. А дальше по бродскому - закон о кму, регламент кму.

Самое правильное решение в вопрос общения с колекторами - никаких разговоров по телефону. Позвонят, подымят, погундосят - гоните на хрен, и сразу же перезвоните в свой банк (а лучше посетите) - мол "как был в ... (кризисе) так и остаюсь, от своих обязательств не отказуюсь, прошу уточнить их материальное содержание - суммы и виды задолженности в связке с пунктами договора". Лучше если всё общение будет записано на диктофон, в крайнем случае - идите со свиделем. Уверен, что в 90 % случаях в банке даже не будут упоминать про сделку по продаже Вашего долга, а цифири Вам озвучат, но распечатку откажуться выдавать (тем более оформленную в виде документа). Если же у Вас реально большой кредит и Вами занимаются "доктора", и есть необходимость поддержания с ними контакта - потраттесь на оборудование и пишите, пишите всё, что происходит вокруг Вас.

и обязательно передайте привет от Бродского - после всего, тупость пенсионщика должна быть квалифицирована как самоуправство и превышение должностных полномочий.

Я на днях зашел со своим вариантом иска, в принципе - классическая схема, но с попыткой усилить дефектность гражданско-правовой составляющей договора поручительства, стороной которого является один из супругов, неуведомивший второго про вступление в отношения поручительства. Isk_proekt_obsh.doc

На этом этапе, просто "Акт" обжаловать нельзя, предметом админиска будет - обжалование неправомерных действий, результат которых был оформлен актом, а материально-процессуальным предметом этого админска будет требование к суду - признать эти действия незаконными. Вообще, основным предметом обжалования должно быть "Решение о применении финсанкции", вынесенное на основании Акта, в связи с (по мнению фискала) совершением правонарушения (в нашем случае - финансово-правового и одновременно - административно-хозяйственного, хотя конечно это классическая область регулирования нормами финансового права), и способом защиты - требование признать это решение незаконным и отменить.

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА на Ухвалу ********** районного суду м. ****** Донецької області від 13.11.2009 року у провадженні по позовній заяві, залишеній без руху № 2а-****/2009 Апеляційна скарга подається без подання заяви на апеляційне оскарження. Ухвала, яка оскаржується, отримана 27.11.2009 року, скарга подається в межах строку відведенного для подачи заяви про апеляційне оскарження, а саме – на протязі 5 днів з момента отримання копії ухвали (п.п.4, 5 Ст. 186 КАСУ). 19 жовтня 2009 року, мною, за дорученням мого довірителя *********, було подано до *********районного суду м. ******* Донецької області адміністративний позов, в якому оскаржувалися дії та бездіяльність службової особи - Інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ по ОАТ м. ******* і АТІ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області старшого сержанта міліції ***********, та висувалася вимога про визнання незаконною та скасування винесеної ним постанови № *********від 20.02.2009 року, про накладення на **********адмiнiстративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України. 13 листопада 2009 року, суддя *********районного суду м. ********и Донецької області *********, керуючись положеннями Ст.Ст. 49, 71, 105-106, 108 КАС України, ухвалила судове рішення про залишення позовної заяви мого довірителя без руху, мотивуючи своє рішення - не дотриманням заявником вимог положень Ст.Ст. 105, 106 КАС України, а саме: – не сплатою судового збору; - не визначенністю відповідача; - не відповідністю данних відповідача, заявленних у позові наявним у постанові № АН ********; - відсутністю доказів поважності пропуску сроку оскарження постанови № **********від 20.02.2009 року. Вважаю дії судді ******** такими, що суперечать вимогам процесуального законодавста, а судове рішення у провадженні по позовній заяві залишеній без руху № 2а-*******/2009 – Ухвалу від 13.11.2009 року – незаконним, та таким, що підлягає скасуванню. Поряд з цим, мотиви прийняття цього рішення, вступають у протиріччя з правовими позиціямі Верховного Суду України, доведеними до судів у вигляді Постанов Пленуму Верховного Суду України №2 та № 5 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», з огляду на те, що - адміністративне процесуальне законодавсто регулює порядок провадження у адміністративних справах до судового розгляду аналогічно з цивільно-прцесуальним. Так, положеннями п.1 Ст. 108 КАС України визначено, що суддя постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху тільки, якщо буде встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, а у самій ухвалі зазначає спосіб усунення недоліків, які заважають відкриттю провадження по адміністративній справі. Ухвала судді ********* не відповідає вимогам, встановленим процесуальним законодавством до змісту ухвали про залишення позовної заяви без руху – в ній відсутніті вказівки на спосіб усунення недоліків. Згідно з положеннями п. 3 Ст. 106 КАС України: «До позовної заяви додаються … документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати». Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом (п.2 Ст. 87 КАС України), а до набрання чинності цим законом - судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита (пп. 1 п. 3 Прикінцевих положень КАС України). Пункт 3 ч. 1 ст. 288 Кодексу України про адміністративні порушення (Далі – КУпАП) передбачає, що постанову у справі про адміністративне правопорушення можна оскаржити в районному, районному в місті, міському чи міськрайонному суді за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача у порядку, визначеному КАСУ, з особливостями, встановленими КУпАП, що визначає процесуальні норми КАСУ, як – загальні, а КУпАП, як – спеціальні, та зумовлює приоритет процесуальних норм КУпАП у регулюванні процедурних питань в провадженнях по оскарженню постанов у справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до ч.5 ст. 288 КУпАП - особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Кодекс адміністративного судочинства України визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства (Ст. 1 КАСУ), до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень (п.2 Ст. 2 КАСУ), ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом (п.2 Ст. 6 КАСУ), компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності (пп.1 п. 1 Ст.17 КАСУ), місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (пп. 2 п. 1 Ст. 18 КАСУ) відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом (п.3 Ст. 50 КАСУ). Положеннями пп.7 п.1 Ст.3 КАСУ, визначено поняття «суб'єкт владних повноважень»: «У цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: 7) суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;». Положеннями Ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Прийнятий Законом № 8073-X від 07.12.1984 р., Далі – КУпАП) встановлено: «Органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: за порушення правил дорожнього руху, частини перша і друга статті 122; Від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 3) за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і другою статті 122, цього Кодексу, - працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання». А отже, визначення моїм довірителем в якості Відповідача по адміністративній справі, з приводу оскарження Постанови № АН ******** від 20.02.2009 року, органу внутрішніх справ – Рота ДПС ВДАІ по ОАТ м. ******* і АТІ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, у особі - Інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ по ОАТ м. ***** і АТІ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області старшого сержанта міліції ******, службової особи зі спеціальним званням, який - від імені цього органу внутрішніх справ застосував захід адміністративного впливу (штраф), - не суперечить вимогам законодавства, та не є підставою для ухвалення рішення про залишення позовної заяви без руху. Не відкривши провадження по справі, та застосувавши для мотивації свого рішення винесеного на стадії досудового провадження норми процесуального законодавства, якими визначені процесуальні права та обов'язки учасників судового розгляду, які вже наділені правовим статусом сторін справи (положення статтєй Ст.Ст. 49, 71 КАСУ, як підстави визначення позовної заяви такою, що - не відповідає вимогам Ст. 105 КАСУ), Суддя ******грубо порушило норми процесуального законодавства, та прийняла незаконне рішення, яке підлягає скасуванню, тим більш що встановлена нею незаконна заборона на оскарження цієї ухвали, це – узурпація влади, та перевищення повноважень, якими вона була наділена державою Україна. Враховуючи вищевикладене та керуючись вимогами Ст.Ст. 159, 199, 202, 205 Кодекса Адміністративного Судочинства України, - ПРОШУ: 1. Скасувати Ухвалу судді *******районного суду м. ******* Донецької області ******** від 13 листопада 2009 року, про залишення адміністративного позову ******** до роти ДПС ВДАІ по ОАТ м. ******** і АТІ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області в особі інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ по ОАТ м. ******и і АТІ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області старшого сержанта міліції *********. про скасування постанови про адміністративне правопорушення, без руху; 2. Постановити нову Ухвалу про відкриття провадження у справі за позовною заявою ********** від 19.10.2009 року про визнання незаконною та скасування постанови Інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ по ОАТ м. ******* і АТІ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області старшого сержанта міліції ********* від 20.02.2009 року № АН ******, про накладення на *********адмiнiстративного стягнення, та направити справу до ************ районного суду м. ********* Донецької області для продовження розгляду справи; 3. Розглянути апеляційну скаргу за моєї відсутності. Додатки: 1. Копія апеляційної скарги для Відповідача; 2. Копія Довіреності Представника Позивача - **********. "30" листопада 2009 року Леонтьєв Е. О. ____________________ Представник ********* за Довіреністю

Извините, что кассушная - нет времени переделать. Прокурору міста ******** Донецької області Старш. раднику юстиції *********** 846*****, Донецька обл., м. ********, пр. Перемоги, 96 Копія: Рада Суддів Донецької області 83015, м. Донецьк, Майдан Правосуддя, 1 ************, громадянина України, ****** року народження, діючого як представник за довіренністю (р.н. №******) громадянина України ***** року народження ******** Місце проживання: 846**, Донецька обл., м.******, вул.**********, буд.***, кв.**. тел. 0504703803 Заява Прошу перевірити наявність ознаків злочину, передбаченного положеннями ст. 375 Кримінального Кодексу України - Постановлення суддею завідомо неправосудної ухвали, в діях судді ******** районного суду міста ******* Донецької області ********., в межах провадження на стадії досудового розгляду за адміністративними позовними заявами громадянина України ******** У період з 16 по 22 жовтня 200* року, мною – *******, представником ********* за довренністю, на виконання його доручення, було подано до ***********районного суду міста ******** Донецької області, ряд адміністративних позовних заявих, в яких він оскаржував рішення органів ДАІ. Згідно з інформацією канцелярії суду, два позови було передано на розгляд судді ********** 30.10.2009 року, мені стало відомо, що суддєю було винесено рішення про залишення позовних заяв ******* без руху, але у видачі копій цих рішень мені було відмовлено. З'ясувавши, що - помічником судді ****** - *****, було передано для відправки поштою Ухвалу тільки по одній заяві залишеній без руху, я звернувся до судді з письмовою заявою про видачу мені копій її рішень за усіма позовними заявами, мого довірителя. Мені було відмовлено, у зв'язку з тим, що - по наявній в канцелярії суду інформації, справи були витребовані суддєю 22.10.2009 року, і до теперішнього часу ще не повернуті. З огляду на те, що суддя *******, в порушення вимог Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України 27.06.2006 N 68, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 липня 2006 р. за N 860/12734 (Далі – Інструкція), не повертала до канцелярії ці справи, ні я, ні мій довіритель, не мали можливості отримати копії судових рішень щодо його прав та обов'язків, та ознайомитися з ними. Тільки 03.11.2009 року, поштою, ******** було отримано копію Ухвали судді ******** по справі 2а-*******/2009, на яку, 09.11.2009 року, було подано апеляційну скаргу. Заяви про видачу копій рішень подавалися неодноразово: 30.10.2009 року, 02.11.2009 року, 04.11.2009 року. Жодних дій, спрямованих на реалізацію наших прав, суддею ******* здійснено не було, станом на 19.11.2009 року, у нас відсутня будь яка офіційна інформація, щодо руху справи за іншою адміністративною позовною заявою *******, переданною до розгляду судді ******** 18.11.2009 року, зі слів *******, мені стало відомо, що суддя ******* винесла Ухвалу про визнання позовних заяв ********* - не поданними, та повернення їх заявнику. З огляду на те, що – єдиною законною підставою винесення такого процедурного судового рішення є – фактичний склад, охоплючий ряд юридичних фактів: висновок судді про допущення заявником помилок при поданні адміністративного позову; постановлення суддею рішення (Ухвали) про залишення позову без руху; встановлення суддею заявнику обов'язку щодо виправлення помилок, та строку, достатнього для їх виправлення; негайне надсилання заявнику копії Ухвали; отримання та долучення до справи підтвердження про отримання заявником цієї Ухвали; відсутність апеляційної скарги заявника на цю ухвалу судді; невиконання у встановленний строк доручення судді щодо виправлення помилок; - а, за наявних обставин, насамперед – недоведення до заявника ухвали про залишення його заяви без руху, цей фактичний склад не утворюється, та не може створювати підставу виникнення процесуального правовідношення, спрямованого на припининення провадження за адміністративною позовною заявою. З огляду на те, що положеннями Інструкції (пункт 8) чітко визначено порядок дій у провадженнях за заявами залишеними без руху, в тому числі - вимоги щодо наявності у справі конкретних документів та копій, з огляду на наявність яких, суддя має можливість визначитись щодо обставин дозволяючих чи забороняючих йому здійснювати окремі процесуальні дії, вважаю, що – суддя ********, під час постановлення рішення – Ухвали про повернення позовних заяв ********, усвідомлювала відсутність у неї законних підстав для прийняття такого рішення. Прошу Вас надати правову оцінку вищезазначеним діям. Про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, передбачену ст. 383 Кримінального кодексу України попереджен. Додатки: 1. Копія Довіреності ******, наданної своєму представнику ********; 2. Копії заяв про видачу судових рішень – 3 примірника. "21" листопада 2009 року ********* ____________________

У меня в городе 3 управления пф, серийная подача этих заявлений в одно, сразу же прекратило давление на единщиков во всех 3х. Зато я остался без заработка. До Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Горлівки Донецької області 84624, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Бессонова, 28 начальнику управління Камишанській Т.К. Заявник: ***********, реєстраційний номер *********** Місце проживання: 84642, Донецька обл., м. Горлівка, вул.*********, б.**, кв.*** тел._____________________ ЗАЯВА В лютому 2010 року, в цілях виконання свого обов’язку учасника адміністративно-господарських правовідносин по наданню суб’єктом підприємницької діяльності звітності контролюючому органу – Пенсійному фонду України, я звернувся до підпорядкованого Вам Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Горлівки Донецької області. Під час мого звернення, від інспектора, яка у цей день вела прийом підприємців, я отримав усну відмову у прийнятті від мене оформлених належних чином форм звітності. До мене (усно) було доведено вимогу заповнити форму «Звіт про нарахування та сплату суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2009 рік» (Додаток № 26 до пункту 11.12 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України) таким чином, що правовим наслідком оформлення цього документу з наведенням у його тексті нав’язаних мені даних о розмірі встановленого мені розміру страхових внесків, було б визнання мною правомірними та обов’язковими для себе незаконних рішень Кабінету Міністрів України (зокрема Постанови КМУ від 14.04.2009 року № 366), незаконність яких встановлена рішенням Суду (Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2009 року по справі №2а-4456/09/2670) та Указом Президента України від 02 листопада 2009 року № 890. У зв’язку з цим, я вимушен розпочати офіційну процедуру реалізації свого конституційного права на звернення, та направити Вам письмову заяву з вимогою привести до правового порядку дії підлеглих Вам посадових осіб, та відновити моє конституційне право на непорушність та невідчужуваність моїх прав (Ст. 21 Конституції України: Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; ч.1 Ст. 19 Конституції України: Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством), зокрема – забезпечити мені можливість виконати мій обов’язок по наданню звітності про нарахування та сплату мною у 2009 році страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, в межах сум, розмір яких встановлено безспірними положеннями законодавства, та прийняти мій звіт без наведення у ньому показників, розрахованих на підставі положень протиправного нормативного акту КМУ. Під час підготовки відповіді, прошу врахувати наступне - Я не звертався з заявою про добровільну сплату внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування. ___.02.2010 року _____________/ ***********./

Стаття 105. Порядок оскарження дій страхувальників, виконавчих органів Пенсійного фонду 1. ... 2. Оскарження дій страхувальників чи виконавчих органів Пенсійного фонду здійснюється в разі, якщо страхувальником або посадовими особами виконавчих органів Пенсійного фонду порушено права і законні інтереси застрахованих осіб, створено перешкоди для здійснення прав і законних інтересів таких осіб внаслідок дій чи бездіяльності страхувальника, посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду чи прийнятого виконавчими органами Пенсійного фонду рішення або покладено на застраховану особу чи пенсіонера обов'язки, які не передбачені цим Законом. Стаття 106. Відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб 2. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, ...вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. 3. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду. Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі. У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються. Т.е., подав админиск и добившись от суда удовлетворения ходатайства о приостановлении производства в админделе по Вашему иску, Вы не допустите возникновения у предъявленного Вам требования такого статуса, как - "согласованное требование". А в связи с начатой Вами процедурой обжалования требования, только завершение производства по Вашему админделу, может создать предпосылку для открытия исполнительного производства по принуждению Вас к исполнению данных вымог и решений пенсионщиков.

Ну а если всё таки какое нибудь чудо стебанётся - применит санкцию - элементарно обжаловать, процедура в законе выписана четко. А новую волну массовых админисков (после военных детей и детских пособий) наша судебная система уже не переживёт - хотя, мне кажется они уже кое что поняли, и сдержат пенсионщиков от затевания новой гражданской судебной войны.

Не всё так просто..... Да, приговоров по 358 ч.3 за справку очень мало, но эта статья самая коммерчески полезная для мусорков всех видов. Посмотрите в едином реестре суд.реш. раздел определений о прекращении дел по 358 ч.3 "справочников" в связи с амнистией - полно. Система не хочет отпускать людей из паучьей сети, не обобрав до последней нитки - дела возбуждаются, прокуроры подписывают обвинительные заключения, суды принимают в производство, и закрывают дела после того, как отберут у человека деятельное раскаяние и признание вины, исходя из юридической сущности - принудят к самооговору. В случае с автором вопроса, ситуация критическая - Стаття 222. Шахрайство з фінансовими ресурсами 1. Надання громадянином-підприємцем або громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності - карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або завдали великої матеріальної шкоди, - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Так, что дознаватель знает чего он хочет от неё. Как бороться с 358ч3 - я до конца ещё не понимаю. Бороться действенно, через конфликт с прокурором утвердившем обвинительное заключение. В схоластические игры вокруг содержания термина "документ", судьи без бабла вступать не хотят. По поводу 190 - есть приятные новости, которые лишают сомнения у любого, даже мусорского, судьи, в неправомерности и незаконности предъявления обвинения по этой статье кредитчику, последних оснований: ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А 06.11.2009 N 10 Про судову практику у справах про злочини проти власності 17. Відповідно до статті 190 КК шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього. Обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього. Слід мати на увазі, що коли потерпіла особа через вік, фізичні чи психічні вади або інші обставини не могла правильно оцінювати і розуміти зміст, характер і значення своїх дій або керувати ними, передачу нею майна чи права на нього не можна вважати добровільною. Якщо особа заволодіває чужим майном, свідомо скориставшись чужою помилкою, виникненню якої вона не сприяла, та за відсутності змови з особою, яка ввела потерпілого в оману, вчинене не може розглядатись як шахрайство. За певних обставин (наприклад, коли майно має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність) такі дії можуть бути кваліфіковані за статтею 193 КК. Якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а саме вилучення майна відбувалося таємно чи відкрито, то склад шахрайства відсутній. Такі дії слід кваліфікувати відповідно як крадіжку, грабіж або розбій. 18. Отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов'язання. Зокрема, якщо винна особа отримує від іншої особи гроші чи цінності нібито для передачі службовій особі як хабар, маючи намір не передавати їх, а привласнити, вчинене належить кваліфікувати як шахрайство. Якщо при цьому винна особа схилила певну особу до замаху на давання хабара, її дії слід кваліфікувати також за відповідною частиною статті 15 та відповідною частиною статті 369 КК з посиланням на частину четверту статті 27 КК. 19. Якщо обман чи зловживання довірою при шахрайстві полягають у вчиненні іншого злочину, дії винної особи належить кваліфікувати за відповідною частиною статті 190 КК і статтею, що передбачає відповідальність за цей злочин. Зокрема, самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи, викрадення, привласнення, пошкодження та підроблення документів, штампів і печаток з метою подальшого їх використання при шахрайстві, використання при шахрайстві завідомо підробленого документа, а також зловживання владою чи службовим становищем потребують додаткової кваліфікації відповідно за статтями 353, 357, 358 та 364 КК. Окремої кваліфікації за статтею 290 КК при шахрайстві потребують також дії винної особи, яка знищила, підробила або замінила номери вузлів та агрегатів транспортного засобу. Разом із тим, шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, має кваліфікуватися за частиною третьою статті 190 КК і додаткової кваліфікації не потребує.

Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Стаття 55. .... Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Стаття 60. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність. Стаття 58. ...Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Стаття 67. Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Стаття 92. Виключно законами України визначаються: 6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; Виключно законами України встановлюються: 1) Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; Практически это - набор правовых норм, положенный в основу иска, решения суда и указа президента. По моему мнению, отказ от доплаты, это, прежде всего - отказ от исполнения нормативного правового акта, который явно противоречит Конституции, а требования должностного лица пенсионного фонда произвести доплату (отразить в 26 форме несуществующие обязательства) это - преступный приказ (преступность этих действий хорошо связана с механизмом квалификации, результатом которого и есть подборка норм УК, изложенная в проекте заявления в прокуратуру), который Конституция всем нам позволяет не исполнять, что и есть одним из "любых" законных способов защиты наших прав.

У нас есть четкое понимание того, что сейчас происходит - основные акулы уже вышли с этого украинского финансового базара, сняли горячие проценты и помахали ручкой (факом). На сегодняшний день основные активные игроки на рынке проблемных банковских активов - мародеры и спекулянты. Причем, страдают от их активности и собственники банковских сетей.

"А какую статью закона применить в этом же случае, когда оспаривается исполнительная надпись нотариуса?" Как нотариус мог обратить взыскание на имущество являющееся предметом ипотеки (обеспечения обязательства) по заявлению лица, данные которого не указаны (не соответствуют) в закладной (не соответствуют данным, отраженным в реестре обременений)? Здесь явное нарушение Закона о нотариате и Инструкции. А заявление от имени несуществующего юр.лица это вообще уголовно наказуемое деяние - подлог.

09.11.2009 было зарегистрировано юридическое лицо Публичное акц... аваль. ОАО ..... аваль перстало существовать, технически во всех производствах по искам поданым до 09.11.2009 года должны были быть изменены данные участника-стороны, а представители банка должны были обновить доверенности, так как наши легендарные суды прогавили эту фигню (хоть нацбанк вместе с минюстом и давал разъяснения, что процедура "трансформации" в публичные акционерные общества не влечет изменения юридического статуса, а значит не влечет за собой перехода прав и обязанностей, и как следствие - не имеет следствий в виде возникновения правоотношения правоприемства, - - всё равно, перетолковать закон они не смогли, как минимум основание, в виде изменения правового статуса (а именно так ЦКУ рассматривает перегистрацию в ПублАкцОбщ), возникновения правоотношения процессуального правоприемства возникло, после регистрации этого нового названия), и приняли кучу документов от лиц, полномочия которых не были подтверждены; вынесли кучу решений в пользу несуществующего юридического лица. Как минимум - имеющего иной, чем указаный в решении, индивидуализирующий признак - название. В 2009 году все банки должны были пройти регистрацию правового статуса публичного акционерного общества.

2) Позивач не мав зовсім можливості висловити відсутність у нього заперечень щодо вирішення його позову у заочному порядку, оскільки Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Авль» перестало існувати ще з 05.11.2009 року, з моменту реєстрації Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (скорочена назва — АТ «Райффайзен Банк Аваль»), а в проваджені по цій справі не було здійснено та зафіксовано процедури процесуального правонаступництва, необхідність якої виникла у зв’язку зі зміною правового статусу Позивача (п.1 ст. 37 ЦПКУ);

Проблема сходок - это индульгенция власти судам за перегрузку и благодарность за хорошее исполнение заказов. Даже если где-нибудь, потом, на стадии апелляции или кассации, решение будет изменено или отменено, если судья первой инстанции руководствовался, так называемыми, "правовыми позициями", его председатель не будет терзать - лишать надбавок, или премий. Хотя, конечно, послужной список станет разрисованным. По сути позиции, изложенной в начале страницы - "договор действует до его исполнения", очень спорная позиция (по крайней мере, даже если оформить надлежащей юридической формой - "договор, прекращается только надлежащим исполнением сторонами обязательств, являющихся объектом правоотношения между его сторонами", это фикция, противоречащая, как нормам материального права, так и принципам гражданского оборота), но широко растиражированная в решениях судов. Хотя, все мы понимаем почему - рабами людей легче делать предварительно их ослепив. Договор - триедин: соглашение о взаимных правах и обязанностях (акт (основание возникновения) создающий (определяющий результат согласования) права и обязанности лиц, желающих вступить в общественное отношение - Само правоотношение (общественное отношение, урегулированное нормами права и содержанием соглашения (взаимосогласованные условия), в границах которого стороные реализуют свои права и обязанности (в нашем случае - обязательственного правоотношения, т.е. подверженного регулированию нормами общими и специальными обязательственного права) - Материальная форма, в которую заключено содержание соглашения (взаимосогласованные права и обязанности сторон), и являющаяся одним (но не главным) источником прав и обязанностей для сторон этого отношения. Обязательство, как правоотношение, может быть прекращено, новым обязательством, в частности - обязательственным правоотношением, возникшем на основании решения суда, в котором будет реализовываться право требования кредитора о досрочном возврате переданой должнику денежной суммы (в случае, если порядок возврата её предусматривал возврат частями, и должник нарушил срок возврата очередной части), путем принуждения к исполнению обязанности в натуре - обязанности по возврату всей суммы досрочно, способом удовлетворения судом иска кредитора о взыскании задолженности по кредитному договору, включающей в свой состав не только просроченую сумму, но и остаток тела кредита. Повторюсь, формула используется в Российских судах, в украинских - "деньги брал, договор подписывал - ПЛАТИ"! А суть как раз в том - а что платить? Отсутствие в решении украинского суда выводов о прекращении или продолжении правоотношения "Договор кредита", позволяет банку насчитывать проценты, обусловленные в обязательственном правоотношении, правомочия должника в котором (распоряжаться на своё усмотрение) обусловлены законным владением, в силу собственности на эти денежные средства, возникшей в связи с передачей их ему кредитором, которое, после решения суда трансформируется в незаконное владение, и соответственно - лишает его права самостоятельно ими распоряжаться или пользоваться. Условие об уплате процентов, как платы за пользование чужими денежными средствами, является элементом кредитного договора, и является установленным договором видом встречного возмещения должника кредитору, за предосталенное право свободно (условно) распоряжаться денежной суммой, но после обретения законный силы решением суда о взыскании остатка кредита, это правомочие ликвидируется, а само владение становится незаконным. И соответственно - природа обязанности предоставить встречное возмещение собственнику (банку) стоимости денег так же меняеться - она становиться компенсационной, и имеет совсем другие размеры.