vilniy

Чи є у Вас якась реалізована практика (рішення, що набрали чинності) з визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису чи недійсними торгів або оцінки, оскільки у мене у Севастополі декілька відмов з цього приводу (Ленінський та Окружний)?

Чи можете залишити посилання на ВАШІ рішення з реєстру?

Напишіть будь-ласка, а що саме окрім паралельного процесу ви може створити, оскільки як випливає з ваших постів основний вихід - пред'явлення позову третіми особами з нібито існуючими правами на майно (якщо звичайно варіант з відсутністю згоди подружжя чи органу опіки не проходить)?Як такий паралельний процес може вплинути на можливість реалізації на стадії коли торги вже призначено? До речі я теж практикую подібні заходи у сусідньому Сімферополі.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/17083899

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main...reg=n_005700-09 Скасування рішення третейського суду при розгляді справи про недійсність третейської угоди Деякі місцеві суди при розгляді питання про визнання недійсною третейської угоди вирішують також і питання про скасування третейської угоди. При цьому у разі задоволення вимог щодо визнання недійсною третейської угоди суди вирішують питання і щодо скасування рішення третейського суду. Так, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 12 липня 2007 р., задовольняючи позов Р. до Д. про визнання недійсною третейської угоди, одночасно скасував рішення постійно діючого третейського суду "Перший третейський суд "Асоціації "Правопорядок". Вбачається, що така практика є правомірною, якщо було встановлено, що третейська угода є нікчемною, оскільки відповідно до ст. 51 Закону N 1701-IV ( 1701-15 ) недійсність третейської угоди є підставою для скасування рішення третейського суду, з чого випливає те, що скасування рішення третейського суду є наслідком недійсності третейської угоди. Відповідно до ч. 5 ст. 216 ЦК ( 435-15 ) суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/7095908

Не вводіть в оману користувачів форуму! Існує зовсім інша ухвала КСУ щодо можливості апеляційного оскарження ухвали суду про задоволення заяви про видачу виконавчого листа на підставі рішення третейського суду http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/mai...reg=v002u710-11 . Вказана ухвала постановлена за моїм зверненням. Однак Апеляційний суд Київа, поновивши строк (майже через 4 місяці після подання апеляції), відмовив у задоволенні скарги без посилань на підставу відмови.

Термінологічна схожість понять «поручитель» та «майновий по¬ручитель» викликала на практиці наступну проблему1. З'явилося і почало поширюватися досить неадекватне тлумачення, у відповідно¬сті з яким до правовідносин за участю майнового поручителя слід за¬стосовувати не тільки норми Закону «Про заставу», а й ті, що регулю¬ють договір поруки. Відсутність поряд з договором застави договору поруки між кредитором за основним зобов'язанням і майновим пору¬чителем використовувалась як аргумент на користь визнання такого договору застави недійсним. Крім того, зазначений вище підхід доз¬воляв заявити, що кредитор-заставодержатель, який не пред'явив ви¬мог до майнового поручителя протягом строку, встановленого нор¬мами про поруку, втрачає право на отримання задоволення з вартості заставленого майна. Підставою для таких помилкових тверджень був п. 2 Методичних рекомендацій щодо застосування банками Закону «Про заставу» (лист НБУ № 23015/11 від 8 жовтня 1993 р.), у якому пояснювалося наступне: майновий поручитель - це особа, яка у від¬повідності з договором поруки зобов'язується перед кредитором ін¬шої особи (банком) відповідати за виконання останнім (боржником) свого зобов'язання у повному обсязі або у його частині за рахунок за¬ставленого майна. Таке неадекватне роз'яснення негативним чином вплинуло на правозастосовчу діяльність і згодом викликало відповід¬ну реакцію тоді Вищого арбітражного суду. В оглядовому листі ВАСУ від ЗО травня 2001 р. № 01-8/637 «Про практику вирішення окремих спорів, пов'язаних із забезпеченням виконання зобов'язань» пояснювалося наступне: «Порука та застава є різними самостійними способами забезпечення виконання зобов'язань, тому встановлений ст. 194 ЦК (попереднього) України строк для заявления позову до по¬ручителя не може застосовуватися до правовідносин між заставодав¬цем (майновим поручителем) та заставодержателем за договором за¬стави». ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ПІДРУЧНИК У ДВОХ ТОМАХ Том 2 За загальною редакцією В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатссвої та В. Л. Яроцького сторінка 48

Наказ Міністерства юстиції України № 1699/7 від 09.12.2004 "Щодо деяких питань, пов'язаних з проведенням оцінки арештованого державними виконавцями майна" Відповідно до нього якщо вартість арештованого державним виконавцем майна перевищує 200 000 грн., а також у випадках, якщо об'єктивність оцінки майна боржника викликає сумнів, державний виконавець у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", призначає комплексну або комісійну експертизу, до проведення якої також залучає судового експерта. Чи є в когось текст наказу або посилання на нього?

Вважаю, що тепер можна оскаржувати й ухвалу про задоволення заяви про видачу виконавчого листа http://www.ccu.gov.ua/doccatalog/document?id=132016

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12301801

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10716943

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/7306022 Ухвала Центрального районного суду м. Сімферополя від 21 грудня 2009 року

Ні, але дякую. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10585435 не менш цікаве

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом тільки у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 2, 7, 9, 18-30 ч.1 ст.293 ЦПК, коли до апеляційного суду передаються лише копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги.

Такі роз'яснення містились у абз.2 п.9 ППВСУ від 22.12.2006 N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову". Ч.4 ст.293 ЦПК є правилом, яке реалізується у процесуальних випадках, зазначених у ч.3 ст.293 ЦПК. У іншому випадку положення ч.3 ст.293 ЦПК не мають сенсу (ураховуючи ч.2 ст.296 ЦПК).

62) у статті 293: частину другу доповнити реченням такого змісту: "У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню"; доповнити частинами третьою і четвертою такого змісту: "3. У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 2, 7, 9, 18-30 частини першої цієї статті, до апеляційного суду передаються лише копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності апеляційний суд може витребувати також копії інших матеріалів справи. 4. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом"; Стаття 2. Законодавство про цивільне судочинство 3. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Цим актом також запроваджено перелік ухвал, при оскарженні яких до апеляційного суду спрямовуються лише відповідні виділені матеріали справи. Водночас подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом. Новим законом також скасовано право суду апеляційної інстанції направляти справи на новий розгляд. До підстав зміни чи ухвалення нового рішення додано (частково) підстави, що були раніше у переліку підстав для передачі справи на новий розгляд. Цікаво як текстуально суд апеляційної інстанції повинен змінити/ухвалити нове рішення у разі, наприклад, вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу. Ухвала апеляційного суду про відхилення апеляційної скарги на судовий наказ і залишення судового наказу без змін та ухвала про скасування судового наказу є остаточними і оскарженню не підлягають.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3986793

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9840146

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9180610

Еще несколько актов правосудия.... http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9056270 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9056279 и к размышлению.... http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/mai...reg=v7871500-09

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8347896 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8340390 Ваши комментарии пожалуйста!