Бонар

по цьому поводу десь є норматика про своєчасність перерахування та підстави перерахування коштів... мене в свій час банки жучили щовимагали в приначені платежі повністю писати за що і куди згідно чого і т.д. а ваша заява має бути обовязково. не давайте себе збивати з толку.: ви ж не просили банк віддати "феді гроші для ксюши"?

Я колись не туди заплатив податок то писав відповідні клопотання в податковій... Без моєї заяви перекидку коштів неможливо зробити.... Таке саме і з банками : на днях виявилось перерахував кошти , а через пору днів звонять то код не той то ше щось . В резульаті кошти повернулись назад. : тому що є нормативи по перерахування коштів затверджені НБУ. Прийшлось написати відповідні заяви і повторно з уточненими реквізитами посилати кошти..

але ж Ви не писали заяву про перекидку коштів (перерахування коштів) на кредитний рахунок ??? у Вас немає договору про розрахунково касове обслуговування і т.д.?

о, а тут далі вже перепії з нотарусом: Державний герб України ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ Цивільна справа № 2 6047/2011 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И 03 листопада 2011 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого - судді Вийванко О. М. при секретарі с/з Жара М. Т. за участю осіб, які беруть участь у справі: представника позивача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_5 про зобовязання зняти заборону щодо відчуження нерухомого майна, - ВСТАНОВИВ: ПозивачОСОБА_3. звернулася до суду із позовом до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_5 про зобовязання зняти заборону щодо відчуження нерухомого майна. Посилаючись на те, що 11.07.2011 р. приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за її заявою від 11.07.2011 р. про зняття заборони щодо відчуження квартири АДРЕСА_1, яка була накладена на підставі договору іпотеки від 02.06.2006 р., укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»та ОСОБА_3.Вказаною відмовою порушуються її права власника щодо розпорядження належним її майном. Оскільки 02.06.2006 р. підписаний Договір кредиту № 770/38-171, сторонами якого вказані Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк та ОСОБА_5 На забезпечення зобов'язань ОСОБА_5 за вказаним Договором кредиту між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки від 02.06.2006 р., предметом якого є належна їй на праві власності квартира АДРЕСА_1.При посвідченні вказаного договору іпотеки була накладена заборона відчуження даної квартири.Разом з тим, рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 28.10.2010 р., встановлено, що вищевказаний договір кредиту є неукладений. Отже такий договір не породжує будь-яких правових наслідків для осіб, що вказані як йогосторони.Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 05.04.2011 р. у справі № 2-1087/11 встановлено, що у звязку з неукладеністю договору кредиту № 770/38-171 від 02.06.2006 р., вищевказаний договір іпотеки є припиненим.Вказані рішення судів від 08.11.2010 р. та 05.04.2011 р. набрали законної сили, відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України.11.07.2011 р. позивач звернувся із заявою до відповідача про зняття заборони щодо відчуження квартири АДРЕСА_1.Однак, нотаріус винесла постанову з посиланням на п. 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. Наказом Мінюсту № 20/5 від 03.03.2004 р., який передбачає виключний перелік підстав, згідно з якими нотаріус має право зняти заборону. Серед вказаних підстав такої як заява іпотекодавця у разі визнання рішенням суду договору іпотеки припиненим не міститься.Разом з тим, право позивача на розпорядження власним майном підлягає захисту в судовому порядку, оскільки іншого способу такого захисту закон не передбачає.Оскільки договір кредиту, який є основним зобов'язанням, визнаний судом неукладеним, а іпотека припиненою, отже відсутнє як основне зобов'язання, так і похідне (іпотека).Виходячи з наведеного, заборона не може існувати самостійно, тобто за відсутності договору іпотеки, який є припиненим.З моменту припинення іпотеки особа, яка є власником предмету іпотеки повинна отримати у встановленому законом порядку право на розпорядження власним майном.Однак, вбачається, що за наявності встановленого факту припинення іпотеки, відсутнє правове регулювання даних правовідносин щодо зняття заборони.У тому випадку, якщо є прогалина в правовому регулюванні відповідних відносин, відповідно до ст. 8 Цивільного кодексу України, застосовується аналогія закону чи аналогія права. При аналогії закону застосовується норма, що регулює подібні правовідносини.Виходячи з наведеного, позивач вважає, що на підставі принципу аналогії закону повинні бути врегульовані дані відносини. За таких обставин позивач просить суд зобов'язати приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зняти заборону відчуження квартири АДРЕСА_1, яка була накладена на підставі договору іпотеки від 02.06.2006 р., укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(а сьогодні - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»), від імені якого діяла Тернопільська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк»( Іпотекодержателем) та ОСОБА_3 (Іпотекодавцем), посвідченого 02.06.2006 р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим № 1734 ( реєстраційний номер заборони в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 3291892, контрольна сума В8Д2421АВ9), зареєструвавши зняття вказаної заборони в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ( реєстраційний номер заборони в 3291892, контрольна сума В8Д2421АВ9) з вчиненням на примірниках документів, що містять запис про накладання заборони щодо відчуження, напису про зняття заборони. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю посилаючись на мотиви викладені в позовній заяві та просить позов задовольнити. Відповідач у судовому засідання заперечив проти задоволення позову, оскільки в нього відсутні підстави для зняття заборони на відчуження спірної квартири. Представник третьої особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що кредитний договір та договір іпотеки є дійсними і тому не може бути знято заборону на відчуження спірної квартири. Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 у судове засідання не зявився, з невідомої суду причини, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки у судове засідання відповідач суду не повідомив та не подав клопотання про розгляд справи у його відсутності. Заслухавши пояснення сторін, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що02.06.2006 р. підписаний Договір кредиту № 770/38-171 між Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк, який змінив організаційну форму на публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», від імені якого діяла Тернопільська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк»та ОСОБА_5, надалі договір кредиту. На забезпечення зобов'язань ОСОБА_5 за вказаним Договором кредиту між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», який змінив організаційну форму на публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», від імені якого діяла Тернопільська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк»(Іпотекодержателем) та ОСОБА_3 (Іпотекодавцем) укладено договір іпотеки від 02.06.2006 р., предметом якого є належна ОСОБА_3 на праві власності квартира АДРЕСА_1, надалі договір іпотеки.При посвідченні вказаного договору іпотеки була накладена заборона відчуження даної квартири, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.10.2010 р., у справі №2-4054/2010, встановлено, що договір кредиту є неукладеним. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.04.2011 р., у справі №2-1087/11, встановлено, що договір іпотеки є припиненим за відсутність основного зобовязання. Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням, зокрема, у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. 11.07.2011 р. позивач звернувся із заявою до відповідача про зняття заборони щодо відчуження квартири АДРЕСА_1 11.07.2011 р. приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за заявою позивача від 11.07.2011 р. про зняття заборони щодо відчуження квартири АДРЕСА_1, яка була накладена на підставі договору іпотеки від 02.06.2006 р., з посиланням на п. 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. Наказом Мінюсту № 20/5 від 03.03.2004 р., який передбачає виключний перелік підстав, згідно з якими нотаріус має право зняти заборону. Серед вказаних підстав такої як заява іпотекодавця у разі визнання рішенням суду договору іпотеки припиненим не міститься. Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд. Так, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України „Про іпотеку", іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля, (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Відповідно до ч. 4, ч.5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання. Згідно ст. 593 ЦК України, право застави припиняється у разі припинення зобовязання, забезпеченого заставою. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні зміни. У звязку з тим, що договір кредиту, який є основним зобов'язанням, визнаний судом неукладеним, а договір іпотеки припиненим з підстав відсутність основного зобов'язання, забезпеченого заставою, тому суд приходить до переконання, що відсутня підстава за якої виникла іпотека на підставі якої було внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Відповідно ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. (ч.1 ст.317 ЦК України). Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. П. 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Мінюсту від 03.03.2004 р., № 20/5, передбачає, що зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна підлягає обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, згідно з Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 9 червня 1999 року № 31/5. Відповідно до пп. 2.1.2. п.2 Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 9 червня 1999 року № 31/5, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей є, зокрема, заява про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна (додаток 3), що подається судами (крім третейських судів). Згідно з п. 3 Інструкції про порядок заповнення заяв та ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженою Наказом Мінюсту України від 18.08.2004 р., № 85/5, вилучення запису з Реєстру здійснюється Реєстратором на підставі "Заяви про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна" (додаток 3 до Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ). Про внесення запису до Реєстру Реєстратор видає заявнику примірник "Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна". Заява про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна подається державними нотаріальними конторами, приватними нотаріусами, судами (крім третейських судів), слідчими органами, органами державної виконавчої служби та іншими особами, які передбачені Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Згідно з п. 3.1, 3.2. вказаної Інструкції, у "Заяві про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна" зазначаються: "Вихідний номер та дата", "Реєстраційний номер запису в Єдиному реєстрі заборон"; "Контрольна сума запису"; "Відомості про документ-підставу";Перед вилученням запису Реєстратор повинен знайти необхідний запис у Реєстрі. Ідентифікація запису в Реєстрі здійснюється за його реєстраційним номером. Для запобігання помилкам та переконання, що зміни будуть унесені саме до належного запису, застосовується контрольна сума запису. Реєстраційний номер та контрольна сума запису присвоюються при внесенні запису до Реєстру та відображаються у "Витязі про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна". Згідно з витягом, виданим при реєстрації іпотеки від 02.06.2006 р. в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зазначено реєстраційний номер заборони 3291892, контрольна сума В8Д2421АВ9. Статтею 41 Конституції України, статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За даних обставин, суд приходить до висновку, що в даному випадку мають місце порушення права власності позивача, який не має можливості здійснювати права власності, а тому суд вважає, що слід зобов'язати приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зняти заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 яка була накладена на підставі договору іпотеки від 02.06.2006 р., укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», який змінив організаційну форму на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», від імені якого діяла Тернопільська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк»( Іпотекодержателем) та ОСОБА_3 (Іпотекодавцем), посвідченого 02.06.2006 р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим № 1734 ( реєстраційний номер заборони в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 3291892, контрольна сума В8Д2421АВ9), зареєструвавши зняття вказаної заборони в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ( реєстраційний номер заборони в 3291892, контрольна сума В8Д2421АВ9) з вчиненням на примірниках документів, що містять запис про накладання заборони щодо відчуження, напису про зняття заборони. Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 174, 212 - 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, ст. ст. 16, 316, 317, 321, 391, 593ЦК України, ст. ст. 3, 17 Закону України «Про іпотеку», суд, - В И Р І Ш И В: Позов ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_5 про зобовязання зняти заборону щодо відчуження нерухомого майназадовольнити. Зобов'язати приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4зняти заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 яка була накладена на підставі договору іпотеки від 02.06.2006 р., укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», який змінив організаційну форму на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», від імені якого діяла Тернопільська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк»( Іпотекодержателем) та ОСОБА_3 (Іпотекодавцем), посвідченого 02.06.2006 р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим № 1734 ( реєстраційний номер заборони в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 3291892, контрольна сума В8Д2421АВ9), зареєструвавши зняття вказаної заборони в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ( реєстраційний номер заборони в 3291892, контрольна сума В8Д2421АВ9) з вчиненням на примірниках документів, що містять запис про накладання заборони щодо відчуження, напису про зняття заборони. Копію рішення суду після набрання ним законної сили направити приватному нотаріусу Тернопільського міського нотаріального округу ВасилевичОльзі Олексіївні, для виконання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області. Головуючий суддяВийванко О. М. http://reyestr.court.gov.ua/Review/19462749

ось попереднє: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5419

згідний. "про позичкові рахунки в валюті" Цитата: Брут: то які в мене результати сьогодні? біг на коротку дистанцію..? - о, вже краще! біг на довгу дистанцію..? - о, це вже добре! стрибки в довжину? ..? - о, це вже краще!! А стрибки в ширину? ... ПАУЗА в підлабузника...... Брут : А!!! Такого не існує!)) такі і ці рахунки...)

РІШЕННЯ "02" грудня 2008 р. Справа № 11/45-818(1/213-4265) Господарський суд Тернопільської області .... В силу норм ст.16 Закону України «Про банки та банківську діяльність», нормативні акти НБУ є обов’язковими для усіх суб’єктів ... ... В порушення п.п. 49, 50, 51, 52 Положення про кредитування розмір відповідальності позичальника за несвоєчасне повернення кредиту, вказаний у договорі, не відповідає розміру, встановленому в п.49 Положення про кредитування (в договорі –0,3% від суми виданого кредиту за кожен день простроченого платежу, а в Положенні –0,5% і більше за кожен день прострочки); відсутня відповідальність банку за несвоєчасне перерахування валюти кредиту в розмірі 0,5 відсотка за кожен день прострочення (в порушення п.50 Положення про кредитування); розмір відповідальності позичальника за використання не за цільовим призначенням кредиту встановлено в розмірі 5% від суми встановленої процентної ставки всупереч розміру, встановленому у п.п.51, 52 Положення про кредитування (в розмірі, не менше 25% від розміру використаного не за призначенням кредиту).... .. Договір застави При розгляді даної справи, господарським судом встановлено, що умови договору не відповідають вимогам законодавства, що діяло в період його укладання, зокрема, п. 1.1 Договору не містить суті забезпеченої заставою вимоги та строку виконання зобов'язання, передбаченими ст. 12 Закону України ”Про заставу”, а саме не зазначено, які зобов’язання та їх строки даний договір забезпечує, оскільки посилання тільки на дати кредитних договорів не дає змоги їх встановлення. Також в договорі не визначено, на які види товарів може бути замінено предмет застави відповідно до ст. 41 Закону, що є суттєвими і обов'язковими умовами для договорів даного виду. ... Враховуючи зауваження касаційної інстанції, щодо застосування судом норм ст.153 ЦК УРСР, суд вважає за необхідне зазначити наступне, відповідно до згаданої норми договір вважається укладеним, коли між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Однак, предметом спору у даній справ є визнання договорів недійсними, а неукладеними. І шо ви на це скажите? Мене в суді(раніше) вже не разпитали : "Ви ж просите визнати договір недійсним , а неукладеним?" http://reyestr.court.gov.ua/Review/3462817

"Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Пунктом п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно–розпорядчої документації", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55, передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Викладені вимоги Господарсько-процесуального кодексу України та Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 позивачем при зверненні до господарського суду міста Києва виконанні не були, а самим господарським судом міста Києва та Київським апеляційним господарським судом зазначене не було враховано при прийнятті оскаржуваних судових актів, справу розглянуто на підставі оцінки незавірених ксерокопій матеріалів, які в розумінні ст. 34 ГПК України не є належними і допустимими доказами при прийняті судового рішення, чим порушено норми процесуального права." http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...%EE%E1%FB%EB%FB усі рахунки мають десь облікуватись? постанова 254 , по памяті.... - книга обліку відкритих рахунків... стосовно виписок НБ Укр цитував ряд постанов в пошук задайте..

а виписка в договорі передбачена? ??? сама виписка незавірена банком в момент створення події ?? надрукована на домашньому принтері... чи всі ревізити є? ?? якщо такого рахунку не відкривалось - може зробити офіційний запит?... десь на форумі була справа по кс алькор там зробили запит і зясувалось що операції по видачі коштів по відповідном документу не зареєстровані в касовій книзі... отже., ніякої операції не відбулось... р2909 передбачений платіжною системою України? не передбачений. ЗУ Про бухоблік - описує принципи обліку ЗУ Про платіжні системи - описує дозволену платіжну систему аналогія (може не дуже вдала) - мобільний рахунок, але ж поточний рахунок в банку це не те ж саме що мобільний телефонний рахунок. це гра слів. десь на форму є рішенняя всу чи вссу: те що прописано в договорі те і має силу...смисл такий Що таке виписка - на оригіналі є ваш хоча б підпис? ... виписки є неналежно оформлені- на форумі є справа всу і там вказано, що мають бути додатково прізвище ініціали посада....дата завірення копії

Народ, таке запитання: Оцей закон http://vgsu.arbitr.gov.ua/news/1122/ Про Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов'язань" (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 27.12.2012 № 01-06/1941/2012) "Дія Закону поширюється на кредитні договори та договори застави, укладені після набрання ним чинності." То він діє на кредитні договори укладені в 2007-2008 рр?

сюди уважно подивіться http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770

головне: експертиза проведена невірно - повністю з порушенням нормативів, інструкцій... прийшлось "сідати" за книги по проведенні екпертизи, брати до рук лінійку, транспортир, лупу. ... на даний момент це краще , а ніж інші "докази" правоти...

Я думая, що більшість клієнтів, які отримали кредити до 2011року , не підписували Заяви на накопичення і обробку перс. даних. Оскільки більшість або половина кредитів "ліві" то відповідно прав немає у банкірів накопичувати і передавати інфо будь кому.

Тут є така думка : "17.07.2010 року був опублікований (вступив у силу) Закон України від 08.07.2010 р. №2461-VІ "Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»" Цим Законом вносяться зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно до яких фізичні особи – підприємці, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), повинні сплачувати пенсійні внески у розмірі не меншому за мінімальний (із урахуванням частини єдиного податку, що перераховується в пенсійний фонд місцевими органами). Для прикладу наведемо порядок розрахунку суми, яку повинен сплатити до пенсійного фонду підприємець – платник єдиного та фіксованого (торгівцям на ринках) податку за ставкою 100 грн за серпень: 1) Мінімальний розмір пенсійного внеску за серпень, розраховується наступним чином : 33,2%*888грн=294,82 грн. де 888грн – мінімальна зарплата для періоду з 1.07 до 30.09 2) Сума, яка відраховується до ПФУ - із сплачуваної щомісячно суми єдиного податку (42% з суми єдиного податку відраховується до пенсійного фонду): 100 грн* 42% = 42 грн. - із сплачуваної щомісячно суми фіксованого податку (10% з суми фіксованого податку відраховується до пенсійного фонду): 100 грн* 10% = 10 грн. 3) сума яка підлягає доплаті в пенсійний фонд за серпень: - єдиний податок: 294,82-42=252,82 грн. - фіксований податок: 294,82-10=284,82 грн. Тобто разом зі сплаченими податками в серпні місяці підприємець повинен сплати: - єдиний податок: 252,82+100 = 352,82 грн. - фіксований податок: 294,82+100=394,84 грн. З наведених розрахунків відразу вбачається що фінансовий тиск на підприємців, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування виріс практично в 4 рази. Також вважаємо за необхідність роз’яснити, що для фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності в п. 6 ст. 20 Закону України від 09.07.2003 г. № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначений порядок сплати пенсійних внесків. за базовим звітним періодом визначений квартал, та внески сплачуються за відповідний базовий податковий період протягом 20 календарних днів, від дня закінчення цього періоду. Таким чином, якщо додатково не з'являться які-небудь порядки або роз'яснення, то згідно із Законом підприємці-спрощенці перший раз провадити доплату повинні будуть із 1-го по 20-е жовтня 2010 року. Тобто, зобов’язання виникнуть у підприємців лише з 1.10.2010 р., яке необхідно буде сплатити до 20.10.2010 р., та до цього часу ніяких претензій пенсійний фонд до спрощенців не може мати, а вимогу сплачувати уже зараз це вимогу які не ґрунтуються на законі. Зміни, внесені в Закон № 1058, стосуються тільки розміру сплати внесків, тому ніяких додаткових звітів представляти не потрібно. Підприємці в загальному порядку повинні будуть представити звіт у Пенсійний фонд за підсумками 2010 року в строк до 1 квітня 2011 року. Прийняття вказаного Закону призвело до чисельних обурень та запитань. Підприємці питають: - Чи необхідно сплачувати ці додаткові платежі чи ні? - Відповідає це збільшення фінансового навантаження вже існуючим Законам та Конституції? Відповідь на перше запитання, начебто само собою зрозуміла. Якщо прийнято Закон то його всі повинні виконувати. Тобто сплачувати необхідно. Але під час відповіді на друге запитання, напрошується інша відповідь. Але все по порядку. Спрощена система оподаткування була ведена на підставі Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (№ 746/99 від 28.06.99), який згідно діючого на той час законодавства мав силу Закону, та він діє по теперішній час поки не буде прийнято Закон який буде врегульовувати аналогічні правовідносини, або яким його скасують. В п. 6. цього Указу вказано - Суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов’язкових платежів): ... - збору на обов’язкове соціальне страхування; - збору на обов’язкове державне пенсійне страхування; - внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів; - внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення. Тобто вбачається розбіжність між цим Указом та прийнятим Законом щодо сплати збору на обов’язкове пенсійне страхування підприємцями які перебувають на спрощеній системі оподаткування, тому що Указ передбачає повне звільнення таких осіб від сплати цього збору. Аналізуємо діюче законодавство далі. Відповідно до Закону України „Про систему оподаткування” до системи оподаткування входить і збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (ст.14). Та відповідно до ст.3 цього Закону держава забезпечує незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року. Також ст.1 Закону України „Про систему оподаткування” передбачено, що зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Це правило не застосовується у випадках зменшення розміру ставок податків, зборів (обов'язкових платежів)... . Тобто держава гарантує що податки та збори, в тому числі і збір на обов’язкове державне пенсійне страхування не повинен змінюватися протягом поточного року та можуть водитися лише через 6 місяців після їх прийняття. А у випадку прийняття Закону, яким зобов’язуються спрощенці сплачувати збір до пенсійного фонду з 01.07.2010 р., ми бачимо явне порушення вимог Закону України „Про систему оподаткування”, при тому що сама держава гарантувала неприпустимість з її боку таких змін на протязі року, тобто зміни мали право вводитися але з лише з наступного року тобто з 01.01.2011 р., а не минулими числами ( Закон прийнято 08.07.2010, про те що необхідно було платити збір з 01.07.2010 р.). З наведеного вбачається що прийнятий Закон України суперечить іншим спеціальним законом про оподаткування. В свою чергу, відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року, законодавцем було визначено, що у випадку якщо норма закону або іншого нормативно-правового акту, виданого відповідно до закону, допускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органа державного нагляду (контролю) і його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання. Крім того, у п.4.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно преамбулі якого цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зазначено що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Із викладеного аналізу Законів України які регламентують відносин держави та платників податків та зборів, вбачається що Закон України від 08.07.2010 р. №2461-VІ "Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»" прийнятий з порушеннями вимог до таких законів та суперечить іншим спеціальним законом в частині сплати приватнимі підприємцями додатково збору до пенсійного фонду. Але цей Закон прийнятий та дії, та може бути скасований лише Верховною радою або Конституційним судом. Однак якщо, стане питання про примусове стягнення з підприємця який знаходиться на спрощеній системі оподаткування цих зборів у примусовому порядку, або оскарження до суду дій Пенсійного фонду по донарахуванням зборів, суди з урахуванням суперечності норм повинні прийняти рішення на користь господарського суб’єкта та платника податків, як то вимагають вищевказані закони." http://kanev.info/pda/index.php/t-1359.html

Дякую. А в мене таке: провели першу екпертизу підписів : експерт у своєму висновку "визначив" що підписи на заявці "мої". при цьому він їх порівнював лише з підписами на доках банку, які в цьому судовому засіданні не досліджувались і не подавались банком по цьому позову. експерт "гарно" описав "збіги" , але забув написати про розбіжності. мало того , написав свій висновок і завірив печаткою недійсною - без ідентифікаційного коду., хоча інструкція мінюсту вимагає завяряти кожну сторінку печаткою установи... і шо це таке? скрізь якась фальшивка на фальшивці...

Це вже звучить як Клопотання до суду, яке треба подати одночасно із Заявою про фальшивий доказ?...

З А К О Н У К Р А Ї Н И Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні Стаття 5. Валюта бухгалтерського обліку та фінансової звітності Підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України. ви купляли долари? заяву про купівлю валюти підписували (давали в банк)? Заява на видачу готівки може вказувати лише на національну валюту, згідно 337 постанови... а може так?

Народ, таке запитання: ми тут багато про що говорили, але я щось не бачив такого: 2203,н-д - не той рахунок що має бути- це ясно, а от в якій це платіжній системі? Але яка це платіжна система? В якій платіжній системі такі операції передбачені або ні? Хто небудь питав в своїх банках? з такої точки зору ми ще не дивились на це питання а може це нідочого...

Я думаю, що умови постанови НБУ №168 повинні повністю відображатись в договорі. Якщо цих усіх умов немає , цілком можна стверджувати , що не всі умови , які є необхідні для даного типу договорів , відображені в ньому. Отже, не всі умови, які є необхідні, узгоджені в письмовій формі. Значить, договір можна визнати такий , що не відбувся(неукладався). Детальніше перегляньте пости НБ, а також Постанову ВССУ № 5 від 30.03.2011р., в якій вказано, що суди повинні визнавати договори неукладеними в яких не узгоджена хоча б одна обовязкова умова або з умов договору неможливо їх зясувати...

а Вам що вигідніше? Банк це лише установа , яка правдами і неправдами хоче собі "назбирати" на "хліб з маслом"... Але у Вас також певно є діти, то чому вони мають отримати менше чи діти середнього менеджера банку? А взагалі як бачите по форуму справа ця не вирішеться за один місяць, а може і рік. Ви самі повинні усвідомити , що Ви підете проти банківської системи. Воно Вам треба? Зважте, що весь судовий процесс може бути дуже нервовим, а також, що Ви можите програти перший раз...

Ця підлота тільки живе з таких як Ви, перепрошую. Зробіть те , що Вам пропонують на форумі. Одного разу був присутній в приміщенні Приматбанку6 ЖІНОЧКА ОФОРМИЛА СКРОМНИЙ КРЕДИТ буквально пару тисяч грн, але не лочиталась що гасити треба 20 числа. Ці падлюки за кожний випадок - штраф в 500 грн. і пеня , а в жіночки зарпалта 22-25 числа і платила справно , але вже із запізненням в пар днів і не один місяць і штрафи набігли ойойой які. І ніх то не сказав їй про дату сплати. Вони просто так не відчепляться. Усю підлоту треба ставити "намісце" відразу. Як каже вже не один психолог: "Нужно охранять свою територию" Права і майно це ваша територія.

я маю на увазі : як цю позицію вгсу використовувати для цивільних справ , в цивільному суді з банком. є думка, що постанови, ухвали т.д. вгсу до фізосіб не мають відношення: "от як би ми судились в господарському суді то це грає роль, а не в загальному.." - от це і маю на увазі.

цікаво. про це десь місяців 9 мова вже була на форумі про докази, стандарт. а чи цивільний суд це прийме?

а до карточки є договір? мені колись в приматі давали договір... а номер треба дивитись по постанові 279 , здається...

а додаток відповідає вимогам постанови 168?