AntiBank

А кто ипотекодатель - должник или поручитель? Если должник, то дело хуже. Стаття 264. Переривання перебігу позовної давності 2. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

С момента первого нарушения, которое дает право требования плюс 30 дней на устранение недостатков. Если должник просрочил 1 января 2009 года, то исковая давность по ипотеке начинается 1 февраля 2009 года. Если ипотека от третьего лица, то другого быть не может. Если ипотека от заемщика, то исковая давность может прекращаться (отодвигаться), если после первой просрочки какие-то платежи делались.

Вот еще http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4959 Определение ВССУ, согласно которому суд установил, что даже при обозначенном сроке в договоре поруки, но также при наличии возможности досрочного взыскания (момента предъявления требования) должна применяться ч. 4 ст. 559, т.е. год от даты укладання. Согласен, что это немного не то. Это не исковая давность (а специальная давность), но определенная логика порядка ее отсчета прослеживается. Здесь тоже был указан срок. Но суд установил, что не от срока действия договора поруки надо плясать. Именно моментом предъявления требования руководствовался суд, установив, что срок по поруке надо считать как год от дня подписания его. У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 6 червня 2012 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючогоГвоздика П.О. суддів: Євграфової Є.П.,Журавель В.І., Завгородньої І.М.,Іваненко Ю.Г., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техаудит", ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про розірвання договору поруки, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Донецької області від 26 вересня 2011 року, в с т а н о в и л а: У січні 2009 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техаудит" (далі - ТОВ "Техаудит"), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позивач зазначав, що 27 жовтня 2006 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Техаудит" укладено кредитний договір за умовами якого банк надав товариству кошти в розмірі 111982 швейцарських франків на умовах сплати 8,7% річних та кінцевим строком повернення коштів не пізніше 26 жовтня 2011 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 27 жовтня 2006 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договори поруки. Посилаючись на те, що ТОВ "Техаудит" своїх зобов'язань за кредитним договором не виконує, неодноразово уточнивши позовні вимоги, ПАТ "УкрСиббанк" просив суд стягнути солідарно з ТОВ "Техаудит", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 120508,06 швейцарських франків. У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ "УкрСиббанк" про розірвання договору поруки, посилаючись на те, що підписуючи договір поруки, був впевнений, що ТОВ "Техаудит" є прибутковим підприємством та буде виконувати умови спірного кредитного договору належним чином. Однак в зв'язку із зміною керівництва ТОВ "Техаудит" господарська діяльність підприємства зупинилася та воно несе збитки. Його як засновника позбавлено доступу та контролю за діяльністю ТОВ "Техаудит". Вважає, що він не може відповідати за зобов'язаннями ТОВ "Техаудит", оскільки на підприємстві істотно змінилися обставини, які він не міг передбачити на момент укладення договору поруки, в зв'язку з чим просить суд розірвати договір поруки, укладений 27 жовтня 2006 року між ним та ПАТ "УкрСиббанк". Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 25 червня 2010 року первісний позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ "Техаудит" на користь ПАТ "УкрСиббанк" 120508,06 швейцарських франків, а в решті вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 26 вересня 2011 року рішення місцевого суду скасовано: стягнуто солідарно з ТОВ "Техаудит", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 120508,06 швейцарських франків, а в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до чч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Частково задовольняючи первісний позов, місцевий суд виходив із того, що внаслідок невиконання ТОВ "Техаудит" взятих на себе зобов'язань за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредитних коштів та процентів за користування ними утворилася заборгованість перед ПАТ "УкрСиббанк", що є порушенням умов укладеного між сторонами кредитного договору та підставою для стягнення з ТОВ "Техаудит" заборгованості; несвоєчасне (!!!)повідомлення поручителів про наявність заборгованості та необхідність її сплатити відповідно до ст. 559 ЦК України припинило договори поруки та правовідносини сторін щодо поруки. Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про задоволення первісного позову, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що підстави для припинення поруки відсутні, оскільки встановлений кредитним договором строк його виконання не сплинув. Проте погодитися з таким висновком апеляційного суду не можна. Судом першої інстанції встановлено, що 27 жовтня 2006 року між ПАТ УкрСиббанк" та ТОВ "Техаудит" укладено кредитний договір згідно із умовами якого банк надав ТОВ "Техаудит" 111982 швейцарських франків на умовах сплати 8,7 % річних та кінцевим строком повернення коштів не пізніше 26 жовтня 2011 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 27 жовтня 2006 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 і ОСОБА_2, з кожним зокрема, укладено договір поруки. У порушення умов кредитного договору ТОВ "Техаудит" зобов'язання за договором належним чином не виконував, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед банком у розмірі 120508,06 швейцарських франків. Пунктом 11.1. кредитного договору визначено, що у випадку застосування будь-якого з п.п.4.8., 4.9., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 5.12., 7.4., ч.2 п.9.2. та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, згідно з п.1.2.2. цього договору. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений заново термін в повному обсязі. Згідно із п. 1.2. договорів поруки термін повернення кредиту - 26 жовтня 2011 року, якщо тільки не буде застосовано інший термін повернення кредиту, відповідно до кредитного договору. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 8 липня 2008 року ПАТ "УкрСиббанк" направлено ТОВ "Техаудит" вимогу про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором протягом 14 календарних днів з дати її отримання, а у випадку непогашення простроченої заборгованості, термін повернення всієї суми кредиту та відсотків за його використання буде визнаний таким, що настав на 32 календарний день з дати відправлення даної вимоги. Приймаючи вказаний лист як належний доказ пред'явлення вимоги банком до позичальника, місцевий суд виходив із наявного опису вкладень на ім'я ТОВ "Техаудит" із зазначенням адреси отримувача, яка тотожна адресі позичальника у кредитному договорі, поштового штемпеля та відсутності доказів, які б спростовували факт отримання вказаної вимоги. Разом з тим, в матеріалах справи містяться також вимоги ПАТ "УкрСиббанк" до поручителів від 8 липня 2008 року про погашення заборгованості за кредитним договором. При цьому, суд першої інстанції, з'ясовуючи питання про отримання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повідомлень про невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, обґрунтовано виходив з того, що вказаний факт не доведений матеріалами справи і дані вимоги не одержувалися поручителями через невірне написання поштової адреси одержувачів та згідно із наданої відділенням зв'язку інформації. Згідно зі ст. 558 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про припинення поруки у зв'язку з тим, що банк, встановивши інший ніж визначений кредитним договором та договорами поруки момент пред'явлення вимоги, пред'явив позов до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у січні 2009 року, тобто після спливу зазначених у ч. 4 ст. 559 ЦК України строків для звернення з відповідною вимогою до поручителів за укладеними 27 жовтня 2006 року договорами поруки. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що кредитний договір укладено по 26 жовтня 2011 року то на час звернення ПАТ "УкрСиббанк" до суду з позовом строк пред'явлення позову до поручителів не минув, оскільки не врахував, що банк, використовуючи своє право, визначене п.п. 5.5., 11.1. кредитного договору встановив момент пред'явлення вимоги із застосуванням іншого терміну повернення кредиту то строк дії поруки в даному випадку становить один рік від дня укладення договору поруки, яка на час пред'явлення позову була припинена, як того вимагає закон. За таких обставин місцевий суд, встановивши повно і всебічно обставини справи й визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, правильно застосував правові норми та ухвалив законне й справедливе рішення. Згідно з вимогами ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а : Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Апеляційного суду Донецької області від 26 вересня 2011 року скасувати, а рішення Київського районного суду м. Донецька від 25 червня 2010 року залишити в силі. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий П.О. Гвоздик Судді: Є.П. Євграфова В.І. Журавель І.М. Завгородня Ю.Г. Іваненко http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4959 Ну вот, даже ВССУ говорит, что даже если есть срок действия договора, но при этом предусмотрено право на взыскание по требованию, то срок действия договора поруки не применяется, а применяется специальный срок. Если такое есть по поруке, то почему такое не должно быть по ипотеке от третьего лица или даже по самому КД?

Кстати, срок действия карты вообще не причем, еще даже потому что погашать на нее можно и после окончания срока. Воспользоваться ей нельзя (снять , перевести с нее), это да, но положить на нее деньги можно. По крайней мере, по приватовским картам такое встречал. Карта уже просрочена, но деньги принимает.

Да по ипотеке преимущественно, но и по КД почему бы и нет.

Еще раз проанализируем решение, что написал суд: Срок действия карты - июль 2009 (т.е. позже чем начало невыполнения договора) Начало не выполнения условий договора - 26 лютого 2009 року Последний платеж 31.08.2009 р., Точка исковой давности з 16 березня 2009 року т.е. 26 лютого 2009 от начала не выполнения договора плюс 20 (н) дней на устранения недостатка. Вот он момент возникновения права требования. Т.е. именно от момента права требования идет исковая , никак не от срока действия карты. А оговорка суда то так, между прочим...

Я увидел эту оговорку. НО мотивация отказа идет именно по праву возникновения требования. а не по сроку окончания. Срок окончания там указан как бы между прочим. НО никакой мотивации по нем нет. И все.Напротив, идет мотивация по ч. 5 (т.е. по моменту возникновения права на обращение в суд ).

Думаю даже для луспеника будет не под силу что-то возразить. Нельзя манипулировать исковой давностью, она не может зависеть от воли кредитора. Ведь определение исковой давности не только в том, что особа узнала о нарушении права, но и в том, что могла узнать о нарушении права. Если кредитор не хотел узнавать о нарушении своего права, то это его проблемы. Это к тому, если он не захотел направить вымогу своевременно, чтобы узнать о дальнейшем нарушении своего права в связи с неисполнением этой вымоги.

ТОже красиво. Надо бы такое получить по высшим судам.Судом встановлено, що останній платіж здійснений відповідачем 08.12.2008 року, тоді як з позовом банк звернувся у травні 2013 року, тобто поза межами строку позовної давності. Можно сделать вывод, что исковая давность тут началась где-то в районе декабря 2008 - января 2009 г. (плюс срок на устранения недостатка от последнего платежа). Если банк обратился только в 2013 году, то особо и считать не стоит. Даже по грубым расчетам уже поезд ушел.

А я о том же писал одновременно

Вот и апелляционный суд со мной согласен и тоже считает исковую давность от момента возникновения права: Відповідно до ч.1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст. 252 ЦК України). Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч.2 ст.251 та ч.2 ст.252 ЦК України). Доводи представника Банку про дію договору до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії договору, оскільки це суперечить ч.1 ст. 251 та ч.1 ст. 252 ЦК України. За наведених обставин колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про неможливість застосування у спірних правовідносинах положень закону про позовну давність. ... А остання операція по рахунку банку була здійснена 31.08.2009 р., коли з наявних на картці коштів Банк за власною ініціативою перерахував 199 грн.17 коп. на погашення відсотків (ас.12). Таким чином, оскільки свої зобов'язання по сплаті встановлених платежів відповідачка не стала виконувати з 26 лютого 2009 року, то відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України, п. 2.5 договору та п. 5.13 Правил право (!) звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості у позивача виникло з 16 березня 2009 року. Названа дата є початком перебігу позовної давності, тобто строку, у межах якого Банк має звернутись з позовом до суду за захистом свого порушеного цивільного права у судовому порядку. Таким чином вбачається, що трьохрічний строк, передбачений ст. 257 ЦК України для захисту Банком свого порушеного права шляхом звернення з позовом до суду, закінчився 16 березня 2012 року. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...amp;#entry73302 Как видим присланная или не присланная вымога тут не при чем. Важно именно момент возникновения права (!) на обращение в суд. А этот момент был более чем 3 года назад.

Еще раз повторяю, эта вымога от нотариуса, а не от ипотекодержателя.НОтариус должен принять вымогу от ипотекодержателя (!), которая была направлена/принята ипотекодателем сразу же после нарушения условий договора. Глава 16. Вчинення виконавчих написів 2.3. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов’язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем (!) повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. 3. Умови вчинення виконавчого напису 3.1. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права (!) вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Отсюда вывод: Нотариус для того, чтобы осуществить исполнительную надпись должен видеть требование (бумажку) от ипотекодержателя (банка) направленную ипотекодателю (заемщику или поручителю), при этом с момента возникновения права на это требование (на присылание этой бумажки) должно пройти не более трех лет, т.е. эта бумажка должна быть получена/направлена банком поручителю или заемщику максимум за три года до возможного осуществления нотариальной надписи. Если не было такой вымоги от банка сразу же после просрочки или с момента права (!) на ее выдачу прошло больше трех лет, то все - поезд ушел. Исполнительная надпись незаконна будет. А нотариус станет преступником в понимании УК. Вымога от нотариуса не имеет юридического (процессуального) значения для осуществления нотариальной надписи. Это просто бумажка как информация к сведению. Должна быть именно вымога от банка.

В суде просто посмеются. Это что исполнительный документ? С каких это пор обычное письмо от нотариуса уже нужно оспаривать в суде. Конечно, Вы имеете право обратиться в суд даже если на заборе объявление напишут с требованием вернуть какую-то сумму денег. Но если Вам кто-то дает такой совет, то это явно не юрист и диплом за сало купил. Я еще понял бы об оспаривании исполнительной надписи. Что за нотари у нас если такое советуют?

Крутовато А можно со ссылками и цитатами из определений высших судов?

УХВАЛА іменем україни 14 листопада 2012 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних ... Суди не перевірили та не дали належної правової оцінки посиланням ОСОБА_3 про пропуск банком строку на пред'явлення позову до нього, як до майнового поручителя ТОВ «ТД «Династія». Так, ТОВ «ТД «Династія» - позичальник за основним зобов'язанням - не сплатило черговий платіж у липні 2009 року, тобто строк пред'явлення позову до його поручителя сплив у січні 2010 року. Позивач звернувся до суду з позовом до суду у лютому 2010 року, тобто з пропуском шестимісячного строку на пред'явлення позову до майнового поручителя ТОВ «ТД «Династія». http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...%EF%EE%F0%F3%EA Это по срокам по поруке... Но все же. аналогия то та же.

Право это не обязанность, - согласен. но исковая давность не должна от этого страдать. Вот давайте рассмотрим на примере аналогии расчета срока по поручителям (6 месяцев) исходя их Постановы 5 Здесь согласен и все понятно . При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов’язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором строк пред’явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов’язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов’язання у повному обсязі або у зв’язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Здесь тоже никаких противоречий. Определен момент наступления срока полного выполнения как ключевой. Обозначено, что неоплата очередного платежа не может быть такой точкой отсчета. Так и по нашим расчетам сам факт не оплаты еще не повод начинать исчислять исковую давность. Единственное что, так вот эта фраза весьма некорректна "або у зв’язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково." Ее можно понять по разному: можно понять , что банк имеет право потребовать когда угодно (но это абсурдно даже для луспеника, т.к. теряется смысл всей статьи о 6 месяцах), а можно понять и так, что отсчет срока начинается от момента когда у кредитора возникает это право (т.е. право на досрочное возвращение). Конечно, чтобы не было вопросов, луспенику следовало бы написать так "або у зв’язку із виникненням права на повернення кредиту достроково."" Если бы действительно, лупеник имел ввиду, что банк когда хочет может подавать требование то он бы написал не так: "або у зв’язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково." а так ."...з моменту застосування права на повернення кредиту достроково". Если отсчитывать срок от момента применения права по поручителям, то это будет выглядить так, что банк подает требование через 20 лет. плюс 6 месяцев.

Еще раз по полочкам... Вот в какой-то момент заемщик перестал платить полностью или частично. Банк в этот момент еще не приобретает право на требование полного исполнения обязательства (отозвать кредит). Однако он уже знает о нарушении своих прав (это важный момент). При этом он приобретает право на требование, но только частичного исполнения обязательства. Т.е. он имеет право направить вымогу на устранение недостатка и уже если этот недостаток не устранится в установленный срок (льготный или 30 дней или 7 дней), вот тогда и наступает момент возникновения права на иное требование, на требование полного исполнения обязательства. Вот именно этот момент и является ключевым для отсчета ИД. При этом нам не важно направил банк вымогу или нет. Нам важно условие КД или Ипотечного договора, где все эти права предусмотрены.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання (абзац другий частини п'ятої статті 261 ЦК України), тобто після закінчення: або передбаченого частиною другою статті 530 ЦК України семиденного строку від дня пред'явлення вимоги; або передбаченого іншим актом цивільного законодавства чи договором іншого пільгового строку, в який боржник має виконати зобов'язання. Считаю, что если в КД срок исполнения хоть и предусмотрен, но помимо этого есть еще момент требования о полном исполнении договора (досрочном), то можно пробовать применить эту статью ведь написано "или срок полного исполнения определен моментом требования". В данном случае все современные КД как раз и имеют этот самый момент требования. Т.о. если по КД ничего не платилось на протяжении трех лет, то поезд для банка ушел. Т.к. и здесь иссчисление КД начинается от права требования. Но это надо очень сильно разжевывать судьям, т.к. в основном они туповаты и упреждены. А что касается ипотек от поручителей, то здесь шансов очень много. Т.к. однозначно они попадают под это определение: "строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги" месяц не скажу, но 2009 г. по крайней мере для имущественного поручителя и если ничего не платилось, то, наверняка, и по заемщику (но здесь тяжелее вбить это в судейские головы)почему не скажу, потому что нужно отследить момент возникновения права, когда банк начал требовать проценты и тело полностью досрочно. Вот когда у него появилось это право вот оттуда и плясать. Это право по всей видимости у банка появилось раньше декабря 2009 г. Сам факт подачи иска в сентябре это подтверждает. Значит это право у банка возникло раньше, чем сентябрь 2009. Т.е. ИД надо в данном случае считать от момента, когда заемщик перестал платить проценты плюс срок на устранения этого недостатка.

Прост не было прецедентов. Ни негативной, ни позитивной . Но здравый смысл то должен быть. Вот хотя бы такая аналогия: Стаття 88. Умови вчинення виконавчих написів Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. С чего бы это? Было бы просто абсурдным исчислять это право от факта предъявленной вымоги. Так рушится весь здравый смысл и основа разумности. Ведь взыскатель может не направить вымогу еще очень много лет. А процентики то капают... Это будет называться злоупотреблением права, что недопустимо. Именно поэтому законодатель немного ограничил такие поползновения, указав именно на момент возникновения права. По КД будет еще тяжело протащить, если были какие-то проплаты, т.к. суд может счесть это признанием своего долга и соответственно исковая давность отодвигается. Что касается сроков (периодов) действия КД... Я не встречал таких договоров. То что есть обязанность заплатить по графику до такого-то года (числа) это да. А то, что договор действует столько -то, этого не встречал. Я видел только с формулировкой "действует до полного погашения", т.е. срока нет. Надо внимательно вчитываться , возможно, договор договору рознь.

Согласен. Но, как правило, по условиям КД разница между правом частичного требования (сроковое невыполнение) и полного требования (отозвать кредит с процентами) 30 дней. Для заемщика 2009 годов это вообще не принципиально. В том то и прикол, что нас интересует не сам факт предъявления вымоги (дата ее), а момент возникновения этого права (права направить эту вымогу будь-то судебную , будь-то просто бумажку). А право это возникает не от бумажки и не после нее, а по условиям КД, ИД, в которых это прописано - это право. Вы же пытаетесь перевести на обязательство заемщика. Но в положении не написано , что исковая давность отсчитывается от момента возникновения обязательства заемщика. Если бы от момента обязательства, тогда, действительно, банк может манипулировать исковой давностью как хочет. т.к. у заемщика обязанность заплатить всю сумму возникает только после присланной бумажки (после требования). Правильно - право банка требовать оно тождественно обязанности клиента вернуть. Вот с момента когда у банка возникло такое право требовать и пошел отсчет исковой давности. Не тогда когда он фактически начал требовать, а тогда, когда он имеет на это право. А право он это начинает иметь: *частичное требование. т.е. требование на устранение именно просрочки (100, 200, 300 долларов и т.д.) - сразу же после того, как он узнал о просрочке (о нарушении своих прав) *полное требование , т.е. требование вернуть всю сумму плюс проценты плюс штрафы , пеня и пр. (отозванный кредит в том числе и за счет залога)- сразу же после неустранения недостатка по льготному периоду , т.е. на 31 день если взять по ипотеке. И полное требование (требование полного возврата) определяется условиями договора (именно он дает это право), а не фактом присланной бумажки, которую банк может и не прислать вообще. Действительно, это касается только тех нарушений, последствия которых ведут к праву требования всей суммы и/или за счет залога. По крайней мере, нам интересны именно такие нарушения. Но как правило любые, даже самые незначительные нарушения ведут именно к этому.

Момент неполучения по уважительной причине искового заявления я понял. Это существенный фактор. но помимо этого нужно еще указать нарушения материального права. В чем именно Вы не согласны с заочным решением. Какую статью суд не применил, а следовало бы применить. И какую стать применил, а не следовало бы применять. Вы указали некое несогласие по процессуальным моментам. Но это не существенно. Вы указали несогласие с расчетом банка. при этом в чем именно и свой расчет не предоставили. 2. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; - 2) ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку; - 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів. А у Вас в основном только о причинах неполучения иска. Не цепляйтесь за процессуальные нарушения, кроме как в части неналежного извещения. (например, причем здесь журнал судебного заседания и техническая запись) Ищите нарушения материального права. пишите и заперечуйте. Просто написать свое несогласие этого мало.

А причем здесь вытяг и обязанность кредитора доказать свою смену (переуступку)?заемщик как раз и не обязан куда-то ходить и тем более платить за это деньги. Вот пусть они пойдут и предоставят доказательства переуступки. При этом сам по себе вытяг об ипотеке не подтверждает законность данной переуступки. Стаття 517. Докази прав нового кредитора у зобов'язанні 1. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. 2. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Так что пусть они поднимаю свою попу, чешут свою репу и подтверждают и доказывают факт переуступки. При этом подтверждают и доказывают законность данной переуступки. Т.е. лицу, которое имеет соответствующую юридическую правоздатнисть.

Уважаемая sofi! Ну не могу согласиться. Вы уж простите. 1) Ну не от даты просрочки, а от даты просрочки плюс срок на устранения недостатка (просрочки), именно в этот момент возникает у банка право на требование всей суммы (полного выполнение обязательства); ТОже нет, т.к. само по себе требование может быть предъявлено после 20 лет после просрочки , а может быть вообще не предъявлено. Исковая давность от этого не зависит уж точно. Т.к. однозначно определено о начале отсчета исковой давности от момента возникновения права на вымогу.. Давайте также не путать вымогу об устранении недостатков (предупредительная вымога) и вымога на взыскание всей суммы (отозванный кредит) или за счет предмета залога (ипотеки), даже если одна вымога содержит в себе два требования (т.е. требование об устранении просрочки и оговорку о полном взыскании) Нельзя отсчитывать исковую давность от момента предъявления требования на погашение всей суммы или на взыскание залога (судебное или внесудебное), т.к. в законе четко указано , что исковая давность отсчитывается именно от момента возникновения этого права (права на взыскание). Исковая давность не прекращается и не останавливается если кредитор не воспользовался этим правом в течение трех лет от момента просрочки плюс срок на устранения недостатков (30 дней, 7 дней и т.п.) Еще раз подробнее... Допустим, 1 января 2010 года настал конечный срок платежа по кредиту согласно графику платежей. т.о. 2 января наступает просрочка Согласно договору кредитор обязан направить требование об устранении недостатка поручителю и др. Там, в этой бумажке, дается срок на устранение этой просрочки (нарушения), допустим 30 дней. Если после истечения этих 30 дней ничего не устраняется, то у кредитора возникает права на полное выполнение обязательства (отозвать кредит, взыскать в то числе и за счет залога). В данном случае исковая давность начинается 1 февраля 2010 года. Теперь рассмотрим ситуацию, когда кредитор просто не направляет требование об устранении недостатка (просрочки), скажем так, забыл или направил очень поздно. В том то и дело, что от этого момент отсчета исковой давности не меняется, т.к. отсчитывается не от фактического предъявления требования, а от возникновения права на предъявления. Именно поэтому в интересах кредитора направить как можно быстрее эту вымогу. Если он ее не направит, то это его проблемы, что он не воспользовался свои правом. Ну как еще объяснить?! Да, прозрим мы все!!!

Не удивлюсь, что шишкина , судя по ее рвению угодить векторятам. та - даммммм.... Вот она героиня наших романов! Или я ошибаюсь?!

Вы забрали документы на квартиру сейчас потому что не знаете своих прав. Начнем с того, что они не должны были у них храниться вообще никогда. А если отдали по оплошности, то на следующий день надо было забрать. Вплоть до жалоб в милицию и другие органы. Никуда бы они не делись и отдали бы. Нам отдали по первому же требованию еще н- количество лет назад. Попробовали бы не отдать. Таким образом, или Вас обманули, причем дважды, или Вы, действительно, действуете в интересах векторят. Если первый вариант, то разве есть у Вас право советовать что-то? Разве Вы хотите, чтобы еще кого-то так обманули как Вас? Ну а если второй...