AntiBank

У Вас есть эти протоколы на руках (копии журнала судебного заседания), где четко обозначено о долученни документов и ознакомление с ними?У Вас есть аудио запись с четкой Вашей фразой про долучення этих документов и ознакомления с ними? Если у Вас этого всего нет, то, думаю, Вас просто обманули. Они как наперсточники, с ними нельзя играть в азартные игры. Ухала может быть и устной, т.е. ее в деле может и не быть. запись могла и не вестись или по техническим причинам отсутствовать. а что в журнале судебного заседания написано на этот счет? думаю, ничего конкретного. в конце концов, может просто еще не успели вшить новые документы. или забыли. Т.к. в апелляции не принято что-то долучать. Можно , конечно и в апелляции, но очень редко. в основном все долучают в первой инстанции.

Raids and all, Если задуматься, то в данном случае возникла просрочка кредитора, а именно сведбанка (если нет подтверждения переуступки). А если есть, то и вектора и кредитинов. Т.к. способ первый - оплата через отделения банка согласно КД, единственный более менее законный способ, который не противоречит первичным условиям договора. Однако воспользоваться таким способом уже смогут только киевляне, т.к. остальные отделения закрылись. второй способ - через приват банк, схема мутная и возникает дополнительное обязательство заемщика, фактически заемщика принуждают заключать какой-то дополнительный договор. Это не предусмотрено законом и договором, а значит незаконно. третий способ - свифт, это вообще отмывание денег, да еще и очень дорогое. Платежи по свифт переводу не должны быть связаны с предпринимательской деятельностью. Вывод, если написать первому кредитору - сведбанку или вектору или кредитинам, чтобы он/ они обеспечил выполнение КД на условиях согласованных сторонами во время подписания, то с этого момента настает просрочка кредитора. Стаття 514. Обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні 1. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Так вот, если по первичным условиям заемщик должен был платить в отделениях банка в своем городе, то после переуступки уже нельзя с него требовать чтобы он заключил новые договора для оплаты по кредиту по какой-то новой схеме. Если кредитор не может обеспечить выполение первичных условий договора, то наступает просрочка кредитора. Воспользуйтесь этой лазейкой, кто еще не успел. Пишите письмо в сведбанк, если не было подтверждения переуступки о том, чтобы он обеспечил выполнение КД в части погашения кредита (порядка погашения). Сведбанк, конечно, не сможет это обеспечить, следующий кредитор также... Поэтому: Стаття 613. Прострочення кредитора 1. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. 2. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. 3. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. 4. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора. Если договором предусмотрено погашение кредита по такой-то схеме, то эту схему уже никто не может изменить без согласия заемщика. Если заемщик не может воспользоваться первичной схемой погашения кредита, то наступает просрочка кредитора, кто бы он там не был, сведбан или вектор...

Можно даже письмо направить в суд официально. Так мол и так, прошу изучить данное послание под роспись и ответить по результатам изучения. Суд обязан ответить что-то. Интересно, что он напишет в ответ?

все документы надо регистрировать в канцелярии , на своем экземпляре. Если не было регистрации или хотя бы фиксации на судебном заседании, уже ничего не докажешь

Нашел в интернете обращение одного старца к судьям, выкладываю как есть: ___________________________________________________ От себя добавлю: Бедные, бедные наши современные судьи... Прим: *Во́лость (устар.) — единица административно-территориального деления в России, Латвии, Эстонии и некоторых других странах.

морально устаю читать такое. уже не хватает слов что-то объяснять таким людям. что ответить человеку, который вместо внимательного прочтения форума и присоединения к обсуждаемым вопросам, первый же пост пишет "Помогите, выселяют!"

Только исправлюсь... не всу, а вссу - он не допустил...Но это сути не меняет..Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. ...не вбачається неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а наведені заявником доводи не містять ознаки, які згідно з вимогами ст. 355 ЦПК України є підставою для перегляду судових рішень, а тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/27796653 заява не моя, но читал, действительно, там те же самые основания (отсутствие совокупной стоимости, левый график, левая формула, но только с банком). из самой ухвалы не понятно по каким именно основаниям отказали, (единственный вывод это наведені заявником доводи не містять ознаки, які згідно з вимогами ст. 355 ЦПК України є підставою для перегляду судових рішень ) Вы же сами знаете, как любит вссу футболить. Отфутболит так, что даже не понятно по каким основаниям. У них всегда основания для отказа - это отсутствие основания для рассмотрения (вот такая тавтология)

все это делалось. все суды отказали в экспертизе, даже в вытребовании первичек, даже с уплатой судебного сбора. ВССУ отказал в открытии.

нет, бороться и защищаться дальше.Или если Вы увидите стотысячное войско, нападающее на Вашего ребенка, Вы сядете и будете плакать?

Это сказал ВСУ. Т.к. подавалось на пересмотр ему именно базируясь на неоднозначное применение по еврокапиталу. разные правоотношения - разное применение закона. всу послал в сад, т.к. типа применение норм закона, а именно ЗУ О ПП и ЗУ про фин послуги не неоднозначные. хотя тоже было и отсутствие графика и совокупной стоимости и типа по формуле все рассчитывалось, но в отношении с банком. как бы все тоже самое что и по еврокапиталу

90 процентов кредитов выдавались без таких сведений, до принятия постановы НБУ о защите прав потребителей.здесь шансов практически нет. Все суды на стороне ростовщиков. потому что гладиолус Они просто закрывают глаза на этот факт. Иногда ссылаясь на то, что постановы этой еще не было. Тут важна дата подписания КД (10.05.2007 - это дата выходы этой постановы http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0541-07). Впрочем, думаю, даже после выхода постановы 168, будет очень тяжело доказать что-то по этим основаниям. а ссылка на еврокапитал не применима, т.к. там речь идет о финансовой компании. Тут суды четко разграничивают правоотношения между фин. компаниями и банками. Банки имеют приоритет.

И где в этой статье хотя бы слово о нотариате?!Посылайте такого адвоката подальше. НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР до статті 216 Цивільного кодексу України 1. У коментованій статті сформульовані загальні правила щодо правових наслідків недійсності як нікчемних, так і оспорюваних правочинів. Визначальним тут є принцип, згідно з яким недійсний правочин не створює для сторін чи інших осіб правових наслідків. Зокрема сторони не зобов'язані виконувати передбачені таким правочином умови, одна сторона недійсного правочину має право відхилити вимоги другої сторони щодо вчинення певних дій. Зрозуміло, що це можливо лише тоді, коли сторонам відомо про недійсність правочину. Водночас ЦК встановлює виняток із вищезгаданого правила, який полягає в тому, що недійсний правочин породжує лише ті юридичні наслідки, які пов'язані з його недійсністю. Як свідчить практика, сторони досить часто частково чи повністю виконують умови недійсного правочину, наприклад, передають майно, виконують певну роботу, надають послуги, здійснюють їх оплату. Вчинення таких дій за нікчемним правочином або правочином, визнаним судом недійсним, не має під собою правової підстави, а відтак набуває ознак неправомірності. Тому в коментованій статті міститься положення про те, що за недійсним правочином кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а якщо це неможливо, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість одержаного за цінами на момент відшкодування. Застосування зазначених правових наслідків засвідчує факт повернення сторін у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсного правочину. В цивілістичний науці та судовій практиці застосування таких наслідків іменується двосторонньою реституцією. Однак недійсний правочин може виконати лише одна з сторін. У такому випадку логічно, що друга сторона має повернути все одержане стороні, що виконала правочин. Такі правові наслідки одержали назву односторонньої реституції. У новому ЦК, на відміну від ЦК УРСР, одностороння реституція безпосередньо не закріплена. Однак можливість її застосування випливає з тексту ч. 1 ст. 216 ЦК. Двостороння реституція застосовується незалежно від наявності чи відсутності вини у діях учасників правочину щодо його недійсності. Випадки застосування двосторонньої реституції передбачені, зокрема, статтями 218, 219, 220, 221, 222, 226, 227, 229, 233 ЦК. Ст. 49 ЦК УРСР передбачала можливість визнання недійсною угоди, укладеної з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства із застосуванням санкції у вигляді стягнення у доход держави всього одержаного стороною, яка діяла з умислом. У новому ЦК не передбачено конкретних підстав для застосування конфіскаційних санкцій за недійсними правочинами. Однак у ГК - ст. 208 передбачає можливість застосування конфіскаційних санкцій до учасників господарського зобов'язання, визнаного недійсним як вчиненого з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Аналіз положень ст. 208 ГК та їх співвідношення з ЦК наведено у коментарі до ст. 228 ЦК. Спеціальні правові наслідки недійсності правочину передбачені ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно зі ст. 39 якого визнання мирової угоди недійсною є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство. 2. Вчинення недійсного правочину може призвести до заподіяння збитків та моральної шкоди другій стороні або третій особі. Можливість відшкодування винною стороною збитків та моральної шкоди, завданої недійсним правочином передбачена також статтями ЦК про недійсність окремих видів правочинів (ст. 231, 232, 233), що є новелою, порівняно з ЦК УРСР, за яким взагалі не передбачалося відшкодування моральної шкоди за недійсними угодами, а відшкодування майнових збитків встановлювалося як виняток. Нетиповими для цивільного права є положення ЦК про допустимість стягнення з винної у недійсності правочину сторони подвійної суми збитків (статті 230, 231). Частина 2 передбачає, що такі збитки й моральна шкода відшкодовуються винною стороною. Порядок такого відшкодування може здійснюватися також за правилами статей 22, 23 ЦК та правилами, встановленими для зобов'язань, що виникають із факту заподіяння шкоди, тобто за правилами позадоговірної (деліктної) відповідальності, оскільки положення норм про недійсність правочинів такого порядку не встановлюють. Введення до ЦК положення як загального правила про застосування у разі недійсності правочину правових наслідків у формі відшкодування збитків (як реальних, так і упущеної вигоди та моральної шкоди) винною стороною не можна оцінити однозначно як позитивне явище, адже відшкодування збитків за недійсними угодами (правочинами) в цивільному законодавстві колишнього Союзу РСР, а також в правових системах європейських країн застосовувалося і застосовується як виключна санкція для певних видів недійсних правовиків, зокрема, вчинених малолітніми особами за межами їх дієздатності. При цьому на відміну від ЦК України, який передбачає відшкодування усіх видів збитків, законодавство окремих країн передбачає стягнення лише реальних збитків (ст. 171, ст. 172 ЦК РФ). До речі, ЦК РФ, як і цивільне законодавство багатьох європейських країн, взагалі не передбачає відшкодування моральної шкоди. В цій частині очевидно українським законодавцем проявлена надмірність розміру санкцій. 3. В обох перерахованих випадках застосовуються зазначені наслідки, якщо закон не встановлює інших особливих умов їх застосування або особливих правових наслідків окремих видів недійсних правочинів. Це, зокрема, стосується недійсних правочинів, вчинених малолітніми, неповнолітніми та недієздатними особами, юридичними особами, під впливом помилки, обману, насильства. Так, статтями 230 та 231 ЦК передбачено стягнення з сторони, винної у недійсності правочину, подвійної суми збитків на користь другої сторони. ГК передбачає стягнення в доход держави всього одержаного сторонами (стороною) у разі визнання господарського зобов'язання, вчиненого з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства недійсним (ст. 208). 4. Положення ЦК про правові наслідки нікчемного правочину є імперативними і, відповідно до ч. 4, не можуть піддаватися змінам за домовленістю сторін. Однак це правило не слід розуміти буквально, оскільки сторона нікчемного договору може вимагати визнання правочину нікчемним, але не зобов'язана вимагати відшкодування завданих збитків чи моральної шкоди. Тобто в ч. 4 йдеться про заборону сторонам змінювати законодавчі положення щодо правових наслідків нікчемного правочину, але її норми не зобов'язують їх застосовувати в усіх випадках, якщо це не порушуватиме інтереси третіх осіб. Оскільки ч. 4 встановлює заборону на зміну, визначених законом правових наслідків лише щодо нікчемних правочинів, то цілком логічно, що така заборона не стосується інших видів недійсних правочинів. 5. Норма ч. 5 не обмежує коло осіб, які мають право вимагати застосування правових наслідків нікчемного правочину лише сторонами. Ними можуть бути будь-які заінтересовані особи, права або охоронювані інтереси яких порушені. Логічно вважати, що будь-які заінтересовані особи можуть також звернутися до суду з вимогами про визнання нікчемного правочину недійсним. Розглядаючи ту чи іншу справу, суд у разі виявлення ознак нікчемності правочину може застосувати відповідні правові наслідки за власною ініціативою, тобто навіть тоді, коли такі вимоги не містяться в позові.

Проанализируйте данную статью Стаття 216. Правові наслідки недійсності правочину 1. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. 2. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. 3. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. 4. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. 5. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. Иными словами, банк не имеет права на любые требования относительно залога, т.к. правочин, который определяет вещь как залог является недействительным.

Еще одно мнение, что добыча сланцевого газа и нефти может быть причиной землетрясений http://ubr.ua/ukraine-and-world/events/dob...iaseniia-218898

Было бы классно, нашего "агента" "заслать" во вражеский лагерь. Киевляне, отзовитесь!!!

Не думаю, что такая ошибка может стать основанием для недействительности. Это станет основанием для исправления ее и не более. Во-первых нет прямой нормы, которая указывала бы , что основанием недействительности может служить техническая ошибка или вообще какая-то ошибка в тексте документа ( Стаття 215 ЦК. Недійсність правочину ). Т.е. это будет оспариваемый момент (правочин) с очень небольшими шансами. Во-вторых, ошибки, совершенные при осуществлении нотариального действия, включая и технические ошибки в тексте документации подлежат исправлению в порядке установленном законом, т.е. они вполне могут иметь место. В-третьих, суды и так не на стороне заемщиков, т.к. упреждены в пользу банкиров. Суд просто скажет, в лучшем случае, - исправить ошибку. Основание по ошибкам: Приказ минюста N 3253/5 от 22.12.2010 Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства

я тоже думаю, что нет.Правда, если в самом договоре поручительства (ипотеке) это не прописано. Но наши суды могут и не встать на сторону поручителей.

Уже волна дошла и до Газеты ю. а http://gazeta.ua/articles/life/_na-donechc...sya-zaka/489121 Говорят, что власть обещает подорожание за коммунальные, если не будет добычи сланцевого газа. Типа, шантажирует людей.

Надо, по- возможности, выходить на уровень УП.Депутаты ее читают.

не поздновато отчет сдавать?сроки то сократили сделали как в налоговой 40 дней после отчетного периода. Подается: в пенсионный фонд не позже 10 февраля года, следующего за отчетным. Хотя может Вы: Предприниматели, занимающиеся независимой профессиональной деятельностью (научной, литературной, артистичной, художественной, образовательной или преподавательской, а также медицинской, юридической практикой, в том числе адвокатской, нотариальной деятельностью) подают отчет не позже 1 мая ?

Тема продублирована на Цензор.нетhttp://censor.net.ua/photo_news/236826/sla...se_fotoreportaj Глава луганской "Свободы" арестован из-за борьбы против сланцевого газа http://censor.net.ua/news/236596/glava_lug...lantsevogo_gaza

Есть основания полагать, что звонки совершают одни и те же лица, но от разных фин установ. Был случай, позвонили и представились от кредитинов, а на вопрос почему кредитины, ответили: ой от вектора! Та же история и с альфой. Все это одна преступная контора. Которая просто отмывает денежки и прикрывается разными названиями, а по сути это одно и тоже. 100 % хозяева альфы, кредитинов и вектора это одни и те же люди.

Я не сторонник привата и вообще не люблю банки (по нику можно понять).Но, думаю, что банко фобии тоже лишние. Девиз: ПРИМАТ -МЫ ВАС СДЕЛАЕМ НАШИМИ ПОЖИЗНЕННЫМИ ДОЛЖНИКАМИ! можно написать и так ПУМБ -МЫ ВАС СДЕЛАЕМ НАШИМИ ПОЖИЗНЕННЫМИ ДОЛЖНИКАМИ!, Альфа банк -МЫ ВАС СДЕЛАЕМ НАШИМИ ПОЖИЗНЕННЫМИ ДОЛЖНИКАМИ! Дельта -МЫ ВАС СДЕЛАЕМ НАШИМИ ПОЖИЗНЕННЫМИ ДОЛЖНИКАМИ! и т.д. и т.п. Сама по себе карта любого банка, если ее контролировать не так страшна. С наличкой тоже могут кинуть. Бояться банков не следует, но быть осмотрительными с ними нужно. последний опыт это только доказывает

Прежде всего, нужно писать что нужно делать, чтобы этого не допустить... А именно сразу же, незамедлительно обращаться в суд именно с иском о признании ИНН не подлежащей исполнению, всеми силами останавливать или законно препятствовать исполнительным действиям. Так что первая вина лежит именно на заемщике, в части того, что медленно реагировал или двигался в неправильном направлении для защиты своих прав, тем самым попустил псевдозаконные действия ГИС (на тот момент) в части продажи имущества. Ну да ладно, что случилось, то случилось. Я уже писал, что первое виновное лицо, если не считать самого заемщика в части его медлительности, это нотариус. Именно он осуществил незаконное действие, которое повлекло к убыткам. С него и нужно взыскивать моральный и физический ущерб.

Так может и переуступки никакой не было?Сведбанк через пару тройку лет скажет, что ничего не знает, подпись левая, а печать у секретаря в столике лежала, пользоваться мог каждый. Заведет уголовное дело против неизвестных, но скажет давайте платите нам. Явная афера! Иначе почему они так скрывают должности и фамилии подписавшихся под переуступкой. Печать ведь не главное, главное подпись должностного лица. А может это уборщицы этих контор переуступили кредиты? Неужели суду будет пофигу, что там стоят простые закарючки? На мой взгляд, эти договора не подтверждают факт переуступки. Во - первых нет ФИО и должностей, нет сведений об их полномочиях, имеют ли они права на такие правочины? Во-вторых нет доверенности на этих лиц. Если кто-либо от имени юр.лиц осуществляет правочин, то обязательно должна быть доверенность. В данном случае договор никчемный или даже незаключенный , т.к. отсутствуют обязательные его составляющие.