AntiBank

Ну при чем здесь момент принятия иска судом.Ведь в статье четко говорится о праве : За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання (абзац другий частини п'ятої статті 261 ЦК України), тобто після закінчення: або передбаченого частиною другою статті 530 ЦК України семиденного строку від дня пред'явлення вимоги; або передбаченого іншим актом цивільного законодавства чи договором іншого пільгового строку, в який боржник має виконати зобов'язання. А Вы пишите о моменте предъявления требования. Факт предъявления требования = письменное требование от банка (бумажка) = подача иска в суд Так вот исковая давность считается не от них. Право предъявления требования зависит от договора, но не должно противоречить закону. Таким образом, момент возникновения права предъявление требования (начало отсчета исковой давности) = момент просрочки (любого иного нарушения) + срок на устранения недостатков (7 дней, 30 дней или иной срок предусмотренный договором) Вот со следующего дня после указанного срока на устранения недостатков и возникает право на предъявления требования о взыскании и/или на обращение в суд. Банк имеет право на взыскание как судебное так и внесудебное (непосредственное предъявление требования о полном выполнении, отозванный кредит или взыскание имущества) на протяжении трех лет от момента возникновения этого права. Если банк не обратится в суд на протяжении 3 лет - поезд ушел.

Нет, факт обращения в суд ничего не доказывает как для исковой давности, банк просто реализовал свое право по отношению к конкретным ответчикам. Нужно отталкиваться от момента, когда кредитор получил это право на обращение в суд или внесудебное взыскание. Еще раз обращаю внимание на факт предъявления требования и право на предъявление требования. Факта предъявления требования может и не быть вообще, а вот право на его предъявление возникает независимо от воли кредитора. Оно прописано в КД и в ИД Если по ипотеке обращения в суд не было, значит все в сад. Уже поздно. Если по фин. поручителям не было обращения в суд, тогда тем более (6 месяцев давно прошло).

Если по КД уже было право требования всей суммы задолженности и никаких платежей не было, то все шансы есть. А по ипотеке, если это третье лицо (ипотекодатель), то однозначно срок исковой давности прошел. Практики нет, потому что еще не было прецедентов. Дело молодое. Было похожее решение по взысканию задолженности по коммунальным. Там считали как раз от момента последнего платежа. Давайте еще раз проанализируем. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Здесь все понятно. Стаття 260. Обчислення позовної давності 1. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. 2. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін. Это к тому, что нельзя просто так по согласованию вертеть порядком исчисления исковой давности. Т.е. пункты договора будут никчемными. Стаття 261. Початок перебігу позовної давності 1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Таким образом, банки (ипотекодержатели) о нарушении условий договора узнали сразу же после просрочки. С этого момента и пошел срок. 5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. Следует обратить внимание на наличие именно права предъявления требования, а не моментом предъявления требования. Это две разные вещи - право предъявления требования и сам факт предъявления. Факт предъявления требования не имеет никакого значения для вычисления исковой давности, предъявления требования (до судебного) вообще может не быть. Важно доказать момент возникновения права предъявления требования. Этот момент, как правило во всех КД, соответствует первой же просрочки плюс время на устранения недостатка. Вот отсюда и надо плясать в отчете исковой давности. Вот здесь и возникает право на предъявления требования по взысканию (по выполнению обязательства). Как правило, все договора ипотеки не имеют сроков действия. Там написано в общем- действует до выполнения или что-то в этом роде.... Плюс обязательно в них прописан момент предъявления требования, т.е. что может взыскиваться досрочно. Т.е. это положение об отсчете исковой давности именно с момента возникновения право требования как раз для ипотекодателей. При этом не имеет значение для исковой давности была вымога (бумажка) или не было. Поэтому если кому -то присылали в 2009 году какую-то бумажку и не реализовали ее до этого времени в суде, то смело можно посылать в сад в части исковой давности.

Ну мало ли что им проще. Вот и надо открыть им глаза.Если по заемщику может быть будет сложно применить, т.к. могут сказать, что типа он же платил что-то после этого, значит признавал свой долг , значит начало исчисления исковой давности переносится. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. ст. 264 цк Но вот с поручителями это уж точно три года от права требования. Если по ипотеке, то с момента, когда возникнет право на предъявление требования предусмотренного ст. 35 ЗУ об ипотеке плюс 30 дней. Стаття 35. Повідомлення про порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Позволю себе поднять тему. Т.к. нашел еще одно подтверждение моему утверждению, что исковая давность по КД и/или ИД рассчитывается именно с момента возникновения права на взыскание. Это будет полезно даже тем, чей кредит уже перепродали, т.е. пострадавшим в этих ветках http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5170 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...amp;#entry73130 и др. ПЛЕНУМ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 29 травня 2013 року N 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5660 ... 4. Перебіг позовної давності За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання (абзац другий частини п'ятої статті 261 ЦК України), тобто після закінчення: або передбаченого частиною другою статті 530 ЦК України семиденного строку від дня пред'явлення вимоги; або передбаченого іншим актом цивільного законодавства чи договором іншого пільгового строку, в який боржник має виконати зобов'язання. Виняток з цього правила становлять випадки, коли із закону або з договору випливає обов'язок негайного виконання зобов'язання: у такому разі перебіг позовної давності починається від дня пред'явлення вимоги кредитором. ... Дело в том, что во всех договорах, как правило, установлено право требования, т.е. предусмотрено право досрочного взыскания долга, имущества по требованию. Так вот, исковая давность в этом случае к должнику и тем более к поручителю должна рассчитываться от момента, когда кредитор имеет право взыскать, т.е. с момента просрочки + срок на устранение недостатка (просрочки) Это может помочь и тем, кого продали, т.к. в связи со сменой сторон в обязательстве порядок исчисления исковой давности не изменяется. (ст.. 262 ЦК) Итак, если у кого -то с момента просрочки (с момента возникновения права требования у кредитора) прошел 3 годовой срок можно попытаться применить. Это касается и при осуществлении нотариальной надписи. Нотариус тоже не имеет права на осуществление нот. надписи если с момента возникновения права требовать /взыскивать ипотеку прошло больше 3 лет (Стаття 88. про нотариат) Беда в том, что это пленум вгсу, но аналогию закона и/или права никто не отменял. Не может же быть , чтобы по хозяйственным спорам исковая давность исчислялась так, а в гражданском по другому. Кто, что скажет?

Даю подсказку, что делать дальше. Стаття 28. Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України, народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій. Стаття 29. Прокурорський нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян Нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами. Відповідно до наданих їм чинним законодавством повноважень вони вживають заходів до поновлення порушених прав, захисту законних інтересів громадян, притягнення порушників до відповідальності. Т.е. через прокуратуру их можно не только привлечь к ответственности за то, что они не ответили, но и обязать их ответить по существу, т.е. поновити это право. Они обязаны ответить, об этой обязанности написано здесь. Стаття 15. Розгляд заяв (клопотань) Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). ... Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Стаття 18. Права громадянина при розгляді заяви чи скарги Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень. Стаття 19. Обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; ( Частину першу статті 19 доповнено абзацом згідно із Законом N 2384-IV ( 2384-15 ) від 20.01.2005 ) на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті. К сведению: З А К О Н У К Р А Ї Н И Про звернення громадян распространяется на всех, т.е. не только на органы власти. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення. Стаття 1. Звернення громадян Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Удачи. Пы Сы. Примерно пару тройку лет назад написал в один банк запрос - проигнорировали. Написал в прокуратуру - через пару дней после этого получил от них ответ. Так что стучите и вам отворят.

И?... Что это меняет?

Вы рассматриваете через призму хозяйственного кодекса (преимущественно) и гражданского, где могут быть существенные отличия в определениях и соответственно, в применении той или иной нормы права.А я через призму взаимоотношений потребителя и поставщика услуг (товаров), т.е. через призму ЗУ о ЗПП. Где понятие и сущность слова "потребитель" не меняется от того заключен с ним договор поставки материально технических ресурсов - ст.264 ХК Украины) или договор на предоставление услуг – ст.901 ГК Украины.

Если Вы не согласны с решением в мотивировочной части (с доводами суда), то тогда подавайте апелляцию однозначно.Если не согласны только по причине описок и технических неточностей. То не рекомендовал бы - шансов здесь практически нет. Оспаривайте с правильной результативной частью.

Почему же не стоит?! Да, я не расписывал некоторые подробности и написал , скажем так, грубо. Но зато понятно. При этом суть не меняется. Реализовывает кто-то буханку хлеба по договору (индивидуальному) или без него (публичный договор) или предоставляет услугу в ее реализации, суть не меняется, как для потребителя. Буханку хлеба я приравниваю к так называемому кредиту (товар, услуга) Даже мнение закона подразумевает то же самое. 19) продукція (буханка хлеба) - будь-які виріб (товар - буханка хлеба), робота чи послуга (по предоставлении буханки хлеба) , що виготовляються (на хлебопекарне), виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб; 17) послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага (буханки хлеба), що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; Как видим понятия товар и услуга идентичны. Думаю, не стоит цепляться к формулировкам...

Вас по-ходу уже "забросали шапками"... И это справедливо! Вы явно путаете ситуацию, когда сосед (физ.лицо) дал соседу в займы (физ.лицу), просто так, по велению сердца, облагодетельствовав своего соседа. Где, действительно соседу, который принял в долг, следует пасть на колени пред своим благодетелем и попросить, чтобы потерпел еще немного на нем. И не был сильно строг с ним, так как кризис и т.п. Однако в данном случае, это не благодетельствование , а реальное получение прибыли причем не законным путем. Банки получают прибыль причем немереную от своих заемщиков. Заемщик облагодетельствует банк, когда платит им их вознаграждение. Поэтому заемщик вправе требовать, чтобы ему предоставили подробный отчет о том, сколько ему нужно платить и куда вообще он платит. Заемщик имеет право не платить сверх того, что желает кредитор. Если Вы в магазине покупаете буханку хлеба за 1000 грн. , Вы возмутитесь? Или покорно заплАтите по требованию продавца? Это та же аналогия. Если заплатите, то платите и дальше... Здесь я Вам помочь не могу.

Правильно, пусть предупреждают. Но я могу отличить предупреждение и реальное безапеляционное требование (угрозу) по оплате какой-то взятой с потолка суммы неизвестно каким мошенникам.

Требование об устранении нарушения должно приходить от ипотекодержателя. (ст.35 ЗУ об ипотеке) Нотариус не является стороной кредитных (ипотечных) отношений. и поэтому она не может выдвигать какие-либо требования по устранению нарушений договора. Кто такая шишкина ? Это что нотариус на полставки работает в векторятах? Напишите ей злостное письмо о том, кто она такая и почему берет на себя такие полномочия. За превышение ай яй яй.... 365-2. УК Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги

Не волнуйтесь. Если с поручителем не получается так, то помочь здесь трудно. Смс сами по себе ничего не стоят. Вымога от нотариуса тоже, т.к. такая вымога должна была прийти исключительно от ипотекодержателя. Поручителю приходила такая вымога от ипотекодержателя?

то есть Вы пока только от смс так волнуетесь? мы уже вымогу от нотариуса получили ))

А Вам Шишкина присылала вимогу? и от своего ли имени?

Ничего не будет. Если везде выиграют откроют исполнительное производство, но потом и закроют. Могут из зарплаты официальной высчитывать лет сто. Имущество мужа, то имущество мужа. Он не отвечает по Вашему поручительству. У нас пока вроде родственники не отвечают по долгам.

В решениях о недействительности ничего не увидел касательно индивидуальной и/или генеральной лицензии. Все только об общей деятельности. Или суды специально закрыли глаза или и правда иск туповат и однобокий.

Это не доверенность. Это филькина бумажка, выписанная от пупкина васечкину. Есть четкие требования к доверенности: Стаття 42. Документи, що посвідчують повноваження представників 1. Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами: 1) довіреністю фізичної особи; 2) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника; 3) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. 2. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання. Довіреність фізичної особи, яка є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якої прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. 3. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи. 4. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору. 5. Оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, посвідчені суддею, приєднуються до справи. Следовательно, в данном случае, представитель должен иметь либо нотариальную доверенность, либо как работающего с предприятия (обучающегося и т.п.). В данном случае сведений о том, что представитель работает на предприятии Кредитные инициативы нет. Сведений о директоре (должностном лице), который имеет полномочия давать такую доверенность нет. Доверенности самого директора нет. Если это доверенность от предприятия, то должны быть сведения о должности того, кому доверяют (представителю). Должна быть доверенность самого директора или это должно быть отражено в Уставных документах/положениях (т.е. там должно быть отражено фамилия, должность и полномочия должностного лица). Имеет ли он права давать такие полномочия кому хочет? Какие именно полномочия он может передавать? В данном случае всего этого нет. Можно поставить под сомнение данную доверенность. Кроме того судья должен видеть оригинал (а следовательно и Вы) и подшить в дело . Хотя подшить в дело он может и копию, но со своим заверением, что она сделана с оригинала. В данном случае есть заверение какого-то левого юрисконсульта.

Я предполагаю, что уступка была просто неофициальная.Т.е. между менеджерами какого-то звена. Насколько легальна такая сделка Очень большой вопрос. Т.к. их полномочия под вопросом. Вполне возможно, что сами хозяева Сведа об этом и не знают.

В том то и дело, что не со дня принятия, а со дня получения Ухвалы стягувачем.Его ведь не было на заседании. Думаю, он специально тянет время... Но штампик все равно нужно попросить поставить о вступлении в силу Ухвалы, потом просто стягувач поновит срок на подачу апеляционной жалобы. Стаття 294. Строки апеляційного оскарження 2. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

С момента как банк исчез из Вашего города, наступает просрочка кредитора. Т.к. фактически такой способ оплаты не предусмотрен договором (ездить в другой город для оплаты). Фактически произошло односторонне изменение условий договора не по Вашей вине, кроме того произошло увеличение обязательства не предусмотренное кредитным договором. Стаття 613. Прострочення кредитора 1. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. 2. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. 3. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. 4. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора. Думаю, Вы с легкостью докажите в суде, что произошло увеличение Вашей финансовой ответственности и увеличение Ваших обязанностей (фактическое). Теперь ведь Вам для исполнения договора необходимо тратить дополнительные ресурсы (это и время, и деньги, и моральный вред, и возможные косвенные убытки от этого). Т.е. на этом моменте следует заострить внимание суда в своих запереченнях. Здесь помогут и билеты, и сами квитанции с печатями кассы другого города (банка). Даже если на одну копейку вырастает обязательство этого уже достаточно. Что касается смены кредитора, то здесь, в принципе, это возможно и без Вашего согласия и , наверняка, без согласия поручителя-отца (надо смотреть сам договор поручительства). А вот сам момент увеличения обязательств (т.е. момент фактического изменения условий КД в сторону увеличения расходов) Вашему отцу может помочь, т.к. с этого момента поручительство прекращается. НО пока о поручительстве лучше молчать. Тяните время пол годика... Стаття 559. Припинення поруки 1. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. 2. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. 3. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. И на этот пункт обратите внимание: 4. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Она (резолюция), конечно, не может быть отрицательной, но тем не менее. .. Стандартная шапка, кому от кого. ЗАЯВА На основании ст. 27 ГПК прошу предоставить материалы такого-то дела для ознакомления с правом копирования (фотокопирования) материалов дела. дата, подпись заява в двух экземплярах в отметкой о получении на своем.

Такое не везде прокатывает.У нас в судах надо строго по предварительному письменному заявлению об ознакомлении с правом копирования (фотокопирования) материалов дела. Затем после резолюции судьи к помощнику или секретарю судьи, а потому уже ознакамливаются.

Думаю, надо запрос в нбу писать на счет этого. Без нбу такие дела не делаются.