люси

СТ.613 ГК УКРАИНЫ "ПРОСТРОЧЕННЯ КРЕДИТОРА" 1. КРЕДИТОР ВВАЖАЄТЬСЯ ТАКИМ, ЩО ПРОСТРОЧИВ, ЯКЩО ВІН ВІДМОВИВСЯ ПРИЙНЯТИ НАЛЕЖНЕ ВИКОНАННЯ, ЗАПРОПОНОВАНЕ БОРЖНИКОМ, АБО НЕ ВЧИНИВ ДІЙ, ЩО ВСТАНОВЛЕНІ ДОГОВОРОМ, АКТАМИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЧИ ВИПЛИВАЮТЬ ІЗ СУТІ ЗОБОВ,ЯЗАННЯ АБО ЗВИЧАЇВ ДІЛОВОГО ОБОРОТУ, ДО ВЧИНЕННЯ ЯКИХ БОРЖНИК НЕ МІХ ВИКОНАТИ СВОГО ОБОВ,ЯЗКУ. КРЕДИТОР ТАКОЖ ВВАЖАЄТЬСЯ ТАКИМ, ЩО ПРОСТРОЧИВ, У ВИПАДКАХ, ВСТАНОВЛЕНИХ ЧАСТИНОЮ ЧЕТВЕРТОЮ СТАТТІ 545 ЦЬОГО КОДЕКСУ. 2. яКЩО КРЕДИТОР НЕ ВЧИНИВ ДІЙ, ДО ВЧИНЕННЯ ЯКИХ БОРЖНИК НЕ МІГ ВИКОНАТИ СВІЙ ОБОВ,ЯЗОК, ВИКОНАННЯ ЗОБОВ,ЯЗАННЯ МОЖЕ БУТИ ВІДСТРОЧЕНЕ НА ЧАС ПРОСТРОЧЕННЯ КРЕДИТОРА. 3. БОРЖНИК НЕ МАЄ ПРАВА НА ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ, ЗАВДАННХ ПРОСТРОЧЕННЯМ КРЕДИТОРА, ЯКЩО КРЕДИТОР ДОВЕДЕ, ЩО ПРОСТРОЧЕННЯ НЕ Є НАСЛІДКОМ ЙОГО ВИНИ АБО ОСІБ, НА ЯКИХ ЗА ЗАКОНОМ ЧИ ДОРУЧЕННЯМ КРЕДИТОРА БУЛО ПОКЛАДЕНО ПРИЙНЯТТЯ ВИКОНАННЯ. 4. БОРЖНИК ЗА ГРОШОВИМ ЗОБОВ,ЯЗАННЯМ НЕ СПЛАЧУЄ ПРОЦЕНТИ ЗА ЧАС ПРОСТРОЧЕННЯ КРЕДИТОРА. А есть еще одна очень интересная статья в гражданском кодексе, называется ПРЕЗУМПЦИЯ ВИНЫ Я как заемщик имею право воспользоваться возможностями гражданского права, в котором присутствует понятие так называемой презумпции вины. В отличие от уголовного права, в котором обвиняемая сторона невиновна (действует презумпция невиновности), в гражданском праве обвиняемая сторона изначально должна доказать, что ее действия были правомерными. Ч.1 СТ. 614 ГК УКРАИНЫ "ЛИЦО НАРУШИВШЕЕ ОБЯЗАТЕЛЬСТВО НЕСЕТ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ПРИ НАЛИЧИИ ЕГО ВИНЫ (УМЫСЛА ИЛИ НЕОСТОРОЖНОСТИ) ЕСЛИ ИНОЕ НЕ УСТАНОВЛЕНО ДОГОВОРОМ ИЛИ ЗАКОНОМ. Ч.2 СТ.614 ГЛАСИТ, ЧТО ОТСУТСТВИЕ СВОЕЙ ВИНЫ ДОКАЗЫВАЕТ ЛИЦО, НАРУШИВШЕЕ ОБЯЗАТЕЛЬСТВО. Поэтому, не мы, а банк должен дать четкий ответ на правомерность самого факта повышения процентной ставки, а также предоставить четкое обоснование - почему ставка повышена именно на такую сумму.

Мне кажется, не надо надеяться на то, что удастся как-то разрешить ситуацию с банком.Я тоже в свое время наивно надеялась и пыталась договориться. Подавайте немедленно в суд на расторжение кредитного договора с прихватом. Оснований - море. Копии исков есть на этом форуме. В идеале конечно - найти хорошего юриста. Здесь на этом форуме и в "Захисте" их предостаточно. Акцентируйте внимание на неопровержимых и недопустимых нарушениях банка. Думаю, у вас тоже есть в договоре все то, что я уже сегодня писала на другой ветке, но повторю и вам. ------------------------------- Может и Вам удастся чем-то помочь. Если у Вас типовой кредитный договор, то в нем очень много разных нарушений. Об этом много пишется на форуме, найти не проблема. Я хочу остановиться и если удастся, подсказать Вам основные, на которые надо опираться. Валюту упущу, о ней много сказано и я ничего нового добавить не могу. 1. К Вашему типовому кредитному договору должен быть добавлен, согласно пункту п.8.9 , ДОДАТОК №1 И ДОДАТОК №2, которые являются неотъемлемыми додатками до данного договора. ТАК вот, в ДОДАТКЕ №1, который называется "ЗАГАЛЬНА ВАРТІСТЬ КРЕДИТУ" обязательно должен быть прописан ТИП процентной ставки. Лично у меня он прописан так: (річна процентна ставкв - фіксована). Если это есть и у ВАс, но Вам подняли эту процентную ставку, тогда это незаконно. Так. как "фиксированная процентная ставка является постоянной процентной ставкой, устанавливаемая на определенный срок и не зависящая от рыночной коньюктуры. Фиксированная процентная ставка не подлежит пересмотру на протяжении всего срока действия договора." В Постанове НБУ № 361 от 02.08.2004 года дается четкое определение понятий "фиксированная процентная ставка" и "переменная". Если юристы банка объясняют, что в пункте 2.3 кредитного договора сказано, что банк имеет право повышать ставку и основной договор для них важнее ДОДАТКА, тогда имеет место "вчинення правочину під впливом обману". Ст.230 1.Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього кодексу), такий правочин визнається судом не дійсним." РАЗМЕР, ВЕЛИЧИНА ПРОЦЕНТНОЙ СТАВКИ - ОДНО ИЗ ОСНОВНЫХ УСЛОВИЙ ДОГОВОРА КРЕДИТА, ВМЕСТЕ С СУМОЙ И СРОКОМ. Ну и дальше подключать закон "О защите прав потребителей", о НЕЧЕСТНОСТИ, недобросовестности предпринимательской деятельности и прочее. "НЕЧЕТКИЕ ИЛИ ДВУЗНАЧНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ ДОГОВОРОВ С ПОТРЕБИТЕЛЯМИ ТОЛКУЮТСЯ В ПОЛЬЗУ ПОТРЕБИТЕЛЯ." (Ч.8 СТ.18 ЗУ "О ЗАЩИТЕ ПРАВ ПОТРЕБИТЕЛЯ" На вопрос почему перестал платить, надо говорить, что за незаконно поднятые проценты, которые я отказывался оплачивать, банк начал начислять пеню. А во всех кассах Приватбанка установлена такая программа, что пока не погасишь задолженность по пени, не могут быть зачислены деньги на погашение самого кредита. (Во-всяком случае так было весной 2009 года), поэтому, я хотел погашать кредит согласно договора, но так, как с меня вначале требовали оплатить пеню за незаконно насчитанную задолженность и не принимали деньги на погашения кредита, пока я не заплачу пеню, я не мог этого сделать. СТ.613 ГК УКРАИНЫ "ПРОСТРОЧЕННЯ КРЕДИТОРА" 1. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання запропоноване боржником і т.д. (Если нужен полный текст, сообщите, я изложу) Еще обязательно обратите внимание на раздел 4 договора "РЕЗЕРВУВАННЯ РЕСУРСІВ" Объясняю, как могу. Кредит был выдан в виде кредитной линии. (хотя в договоре пишется, что "у вигляді не поновлювальної шляхом видачі кредитних коштів готівкою через касу банку). Часть на треб.нужды, через кассу банка в руки, а часть остается у них и будет при необходимости выдаваться для уплаты страховых взносов. Так вот, в разделе 4 договора говорится, что резервируются деньги, которые предусмотренные к выплате, но не выплаченные, то есть средства на страховку. И именно на эту сумму должна начисляться комиссия за резервирование, а прихват начисляет на всю сумму кредита. А это в корне меняет и общую сумму кредита и в частности сумму ежемесячных платежей. Из-за таких обманных схем Приватбанк нас дурит на очень не маленькую сумму. Поэтому обязательно надо делать аудит кредитного договора и добиваться справедливости. Приватбанк-мошенник! Желательно чтобы аудит назначил суд, но можно и самим. По этому поводу были обсуждения на этом форуме.

Я НЕ ЮРИСТ, ЭТО МОЙ ЭКСПРОМТ, ЧИСТОЙ ВОДЫ. Готовила для себя, как «заперечення банку» в суде. Разные сведения собирала по крупицам. Писала несколько месяцев назад, может где-то допустила неточность, не осудите. Вдруг кому то поможет с защитной речью! ----------------------------------------------------------------------------------------------------------- НЕЧЕТКИЕ ИЛИ ДВУЗНАЧНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ ДОГОВОРОВ С ПОТРЕБИТЕЛЯМИ ТОЛКУЮТСЯ В ПОЛЬЗУ ПОТРЕБИТЕЛЯ. (Ч.8 СТ. 18 ЗАКОНА « О ЗАЩИТЕ ПРАВ ПОТРЕБИТЕЛЕЙ» СТ.10 ЗУ « О ЗАЩИТЕ ПРАВ ПОТРЕБИТЕЛЕЙ» - ПОТРЕБИТЕЛЬ ИМЕЕТ ПРАВО ОТКАЗАТЬСЯ ОТ ДОГОВОРА ОБ ОКАЗАНИИ УСЛУГ БЕЗ ШТРАФНЫХ САНКЦИЙ СО СТОРОНЫ ИСПОЛНИТЕЛЯ В СЛУЧАЕ, ЕСЛИ ПОСЛЕ ЗАКЛЮЧЕНИЯ ДОГОВОРА СТАНЕТ ОЧЕВИДНЫМ, ЧТО УСЛУГИ, УЧИТЫВАЯ ИХ ЦЕНУ (СТОИМОСТЬ) И ХАРАКТЕРИСТИКИ ИЛИ ДРУГИЕ ОБСТОЯТЕЛЬСТВА, ЯВНО НЕ УДОВЛЕТВОРЯЮТ ИНТЕРЕСЫ ИЛИ ТРЕБОВАНИЯ ПОТРЕБИТЕЛЯ, ЕСЛИ СТОИМОСТЬ УСЛУГ МОЖЕТ СУЩЕСТВЕННО ВОЗРАСТИ, ЧЕМ МОЖНО БЫЛО ОЖИДАТЬ ПРИ ЗАКЛЮЧЕНИИ ДОГОВОРА. ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------- В результате незаконного повышения банком процентной ставки до 15,12%, мой кредитный долг банку возрос на 24655.18$ США. Поэтому, стоимость услуг возрасла ОЧЕНЬ существенно! В ФЕВРАЛЕ между мной и Приватбанком был заключен договор потребительского кредита с оговоренной ФИКСИРОВАННОЙ ПРОЦЕНТНОЙ СТАВКОЙ, без поручителей, на приобретение жилья, на сумму 100000$, с первоначальным взносом 30000$. Итого, реальная сумма предоставленного мне кредита составила 70000.00 дол..США , Залогом кредита выступило приобретаемое жилье. Никакого недоразумения с банком, на тот момент, у нас не возникло. Но, как оказалось позже: Підписання зазначеного договору про надання споживчого кредиту стало наслідком чисельних порушень з боку банку норм чинного законодавства та моїх прав , як споживача кредитної послуги, а саме: Одним з перших порушень закону «Про захист прав споживачів» я вважаю було порушення, коли при підписанні договір виявився надрукованим занадто дрібним шрифтом і тому його практично неможливо було прочитати без допомоги збільшуваного скла (лупи). До моменту підписання договір мені не надавався, я його не бачила, все пояснювалось в усній формі. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є: - істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача; - установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; - надання кредитодавцю права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Згідно ст. 18 Закону України „Про захист прав споживачів” якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, договір може бути визнаним недійсним у цілому. Відповідно до статті 19 Закону України „Про захист прав споживачів” нечесна підприємницька практика забороняється, а правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами згідно вимог ст.18 Закону тлумачаться на користь споживача. Згідно ч. 2 п. 2. ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надасться або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Приклад: В додатку №1 «Загальна вартість кредиту» , який є невід”ємним додатком до даного договору вказано, що кредит мені наданий з фіксованою процентною ставкою, на що неодноразово вказував і запевняв мене в цьому кредитний менеджер при підписані договору. А потім з’ясувалося , що банк має в договорі ще один пп.2.3.1 де дозволяє сам собі при певних обставинах підвищувати процентну ставку на свій власний розсуд. І цей підпункт банк вбачає пріорітетнішим для себе, ніж той, про який ми з ним офіційно домовлялись та відобразили в додатку №1 до договору. Про існуючий інший пункт банк взагалі вмовчав при підписанні договору. Згідно п. 1. ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 22е) цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. В підтвердження моїх слів, Приватбанком з листопада місяця 2008 року в односторонньому порядку мені була збільшена процентна ставка до 15.12% , не приймаючи до уваги те, що банк надав мені кредит з фіксованою процентною ставкою, а значить такою, яка ні при яких обставинах не підлягає підвищенню, що підкреслюю, було для мене дуже важливо при підписанні договору. В іншому разі ставка повинна була вказуватись, як плаваюча. Якби я знала, що банк може змінювати мені процентну ставку в сторону збільшення, я ніколи б не заключила цей договір з банком. В наслідок незаконно підвищеної мені процентної ставки, мій борг банку зріс на 24655.18 дол. США., що є дуже значною сумою. Як з”ясувалося, банком не було виконано цілий ряд переддоговірної роботи зі мною, як з позичальником. Найважливіша інформація майже в повному обсязі не була мені надана , а та, яка все ж таки була надана, містила двозначний підтекст та двоякі поняття . Один пункт договору прописував фіксовану ставку, а вже в іншому пункті ставка мала право змінюватись. Це противоріче законодавству і тому я вважаю, що кредитний договір цілеспрямовано був укладений шляхом хитрощів та обману з боку банку. В порушення вказаних норм, Приватбанком мені не надана достовірна інформація про умови кредитування та орієнтовану сукупну вартість кредиту. Ч. 2 п. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»: У договорі про надання споживчою кредиту зазначаються: - детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача Перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови, зокрема: в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. І т.д. Форми кредитування не розкриті, тип відсоткової ставки незрозумілий , сукупна вартість не відповідає вимогам банку, недоліки приховані, умови фактично змінені без моєї згоди. Валютні ризики також покладені на мене. СТ.42 ГОСПОДАРСЬКОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ВИМАГАЄ, ЩО ВСІ РИЗИКИ, В ТОМУ ЧИСЛІ І ВАЛЮТНІ ПОВИННІ НЕСТИ БАНКИ. Якби я раніше знала, що курс іноземної валюти зміниться так, як це відбулося , і банк всі ризики по зміні курсу покладе на мене, то я би ніколи не підписала цей кредитний договір Відповідно актів НБУ, валютні ризики розуміються як ризик зміни сум у гривні при конвертації валюти зобов’язання у валюту платежу – гривню, як єдиний законний засіб платежу, платіжний засіб, якщо еквівалент зобов’язання виражений у іноземній валюті. У даному випадку, зобов’язання протизаконно виражено тільки у іноземній валюті, чим на споживача покладено комерційні ризики банку, та фактично покладено валютні ризики, а Банк не повідомляв про конвертації сум, оскільки згідно договору кредит сплачується коштами, що надаються, тобто доларами США. Але при придбанні доларів США, споживач відчуває шкоду від прихованих валютних ризиків. У листі Національного Банку України від 16.06.2007 N 40-117/2093-6134 керівників банків зобов’язано забезпечити належне виконання вимог постанови НБУ від 10.05.2007р, N 168 а також вказано, що „Крім того, вважаємо за необхідне звернути увагу, що норми щодо захисту прав споживачів при отриманні споживчого кредиту містяться не тільки у статті 11 Закону ( 1023-12 ), частиною 5 якої зокрема визначено, що до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення Закону про справедливі умови, перелік яких не є виключним. Так, відповідно до частини другої статті 18 Закону умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, зокрема встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця. Підлягають безумовному виконанню при наданні банками споживчих кредитів також приписи статей 19 (Заборона нечесної підприємницької практики) та 21 (Порушення прав споживачів) Закону.” Наданий мені банком детальний розпис загальної вартості кредиту не відповідає дійсності. Так, як банк вважає, що має право будь коли та будь як його змінювати, що, до речі, він і зробив, сума кредиту не співпадає з сумою вказаною в графіку при підписанні договору, а виявилася на багато більшою, ніж ми домовлялися з банком при підписанні договору. Таким чином ВІДСУТНЯ ІСТОТНА УМОВА ДОГОВОРУ - ЦІНА (ст. 632 ЦК України). У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.96 „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів” зазначено наступне: Згідно ст.22 Закону України „Про захист прав споживачів” - захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. Право позивачів на звернення до суду за захистом своїх прав, невизнаних або оспорюваних прав передбачено ст.3 ЦПК України. Споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання договору. До відносин, які регулюються законом, належать зокрема ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг, у тому числі про надання кредитів. У справах за позовами про захист прав споживачів, порушених внаслідок недостовірної або неповної інформації про послугу чи недобросовісної реклами, суд має виходити з припущення, що споживач не має спеціальних знань про властивості та характеристики товарів, робіт, послуг. ------------------------------------------------------------------------- (т.е. Не наша забота знать о том, что такое НБУ вообще и причём тут курс. Мы спросили банк СКОЛЬКО платить - он нам сказал СТОЛЬКО-ТО ГРИВЕН, но забыл сказать что это "столько" может меняться от «фанаря». Частина 4 статті 11 Закону України „Про захист прав споживачів” забороняє вимагати від Споживача сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. ) Насчёт того, что есть договор и есть условия, и вы подписали, значит всё хорошо, типа "свобода договора": Ст. 628 Цивільного кодексу України визначає, що зміст договору становлять умови, які погоджені сторонами, та умови, які є обов’язковими. Так, у відповідності до ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна договору встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору не допускається, окрім випадків, встановлених законодавством. Мета кредиту – отримання коштів для споживчих потреб, а саме на **********. Придбання **********, оплата послуг за ремонт, інші необхідні покупки здійснюються в Україні за грошову одиницю – гривню. Однак в Кредитному договорі відсутня ціна договору, прямо виражена в національній валюті України. за ст. 215 Цивільного кодексу України, де зазначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 цього Кодексу. Згідно ст. 13 ЦК цивільні права за договором здійснюються особою у межах, наданих актами цивільного законодавства. Дії Банку щодо вчинення правочину, вказаного ст. 1054 ЦК, повинні відповідати вимогам закону, що встановлено ст. ст. 6, 13, 203 ЦК, а встановлений порядок щодо сплати та нарахування відсотків закріплюється у договорі не тільки на власний розсуд Відповідача, а з обов’язковим дотриманням вимог законодавства, як встановлено законом. Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" - відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно - правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком. Згідно ч.3 ст. 5 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання - Банківська установа, повинна здійснювати діяльність в межах встановленого правового порядку, з обов’язковим додержанням вимог законодавства. Також Відповідач повинен дотримуватись вимог п.2,3 ст. 14 Господарського Кодексу України, зокрема принципів закладених у ст..6 цього Кодексу, одним з яких є принцип не заподіяння майнової шкоди споживачу. Вказані норми прямо вказують на те, що вчиняти правочин без дотримання вимог законодавства, лише на підставі умов договору, що виражені у договорі на власний розсуд – не дозволяється. Відповідно до ст. 35 Закону України „Про Національний банк України” гривня, як національна валюта, є єдиним законним платіжним засобом на території України. Відповідно до ст. 32 Закону України "Про Національний банк України" встановлює, що обіг і використання, як засобу платежу, на території України інших грошових одиниць, окрім національної, забороняються. Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” № 15-93 від 1993р., валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань. Ст. 533 Цивільного кодексу України встановлює, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Ст. 198 Господарського кодексу України встановлює, що зобов’язання виражається та виконується у гривнях. Це положення дублюється за змістом положенням статті 192 Цивільного кодексу України, що передбачає беззаперечну заборону використання іноземної валюти окрім випадків, що прямо передбачені та умови яких визначені законом. Відповідно до ст. 3 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України. Жодним законом мені не надано права виконувати зобов’язання у іноземній валюті, тобто заборонено. Що стосується підзаконних актів, то у статті 6 „Правил використання готівкової іноземної валюти на території України”, затверджених Постановою Правління Національного банку України 30.05.2007 N 200, яка встановлює порядок використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу є деякі виключання з правила заборони. Але розрахунків у валюті за кредитними договорами, як і за будь-якими фінансовими зобов’язаннями між резидентами України постановою не передбачено, оскільки такі розрахунки заборонені без отримання спеціальних ліцензій на спеціальних умовах, якщо такі передбачені діючим законодавством. Це повністю відповідає діючому законодавству, що наведене вище. Таким чином, згідно діючого законодавства що відноситься до даного договору, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України - є гривня, яка є єдиним законним засобом виконання зобов’язання, та єдиним законним способом вираження зобов’язання - є вираження його у гривні. "*" Договір встановлює умови, що є незаконними внаслідок порушення ст. 92, 99 Конституції України, ст. 3, 13, 192, 193, 524, 533, 627 Цивільного кодексу, ст. 5, 6, 14, 189, 198, 345 Господарського кодексу, ст. 19, 55 Закону „Про банки та банківську діяльність”, ст.. 32, 35 Закону „Про Національний Банк України”, ст. 1, 10, 11, 18, 19 Закону України „Про захист прав споживачів”, ст. 3, 7, 34 Закону „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, ст. ст. 2, 3 Закону „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, ст.1, 3, 6, 7 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, ст. 2, 3, 5, 16 Декрету КМУ № 15-93, п 2.1, 2.2 Положення „Про валютний контроль”, постанови Національного банку № 492, 483, 337, 281, 275, 270, 200, оскільки Відповідач не може надавати іноземну валюту споживачу для придбання товарів та послуг за долари США на території України, а останній не має права її використовувати з метою, встановленою у основному договорі. Мета кредитування є невід’ємною, важливою частиною цього договору. Я не міг використати долар США для мети договору. Зміст правочину суперечить чисельним нормам законодавства України, текст договору який складений Відповідачем носить положення, які значно погіршили мій стан . Договір про надання споживчого кредиту суперечить ряду норм чинного законодавства, а саме: - Відповідач надавши кредит у доларах США порушив норми статті 99 Конституції України, статті 524 Цивільного Кодексу України. ст. З Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. 6. 7 Постанови Національного банку України №200 від 30.05.2007 «Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України», тому вважаю, що використання відповідачем долара США. як предмету кредитування за споживчим кредитом є внесення в кредитний договір умови яка є дискримінаційною (такою, що в супереч принципу добросовісності має наслідком істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків на шкоду позичальника), що значно погіршує становище позивача, як споживача порівняно з відповідачем (надавачем фінансових послуг) в разі настання певних подій. Що дає право для позивача відповідно до пункту 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», вимагати в цілому кредитний договір недійсним. . 3. Застосування іноземної валюти при споживчому кредитуванні населення. Правовідносини, які виникають із кредитного договору, за суттю є зобов”язаннями, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язань. Чинний Цивільний кодекс України розрізняє валюту зобов’язання та валюту виконання зобов’язання. Відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Ст. 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має бути виражене грошовій одиниці України — гривні. Сторони можуть визначній грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національний банк України» гривня (банкноти і монети), як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування па рахунки, вклади, акредитиви та для переказів. Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня. Надання банком позичальникові грошових коштів (кредиту) та проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов’язків в іноземній валюті (в тому числі, оплата процентів за користування кредитом, різного роду комісій) за своєю правовою природою є валютною операцією. Одночасно, статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що валютні операції проводяться на підставі відповідної ліцензії Національного банку України. Відповідно до статі 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензування, в тому числі, банківської діяльності, професійної діяльності на ринку пінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах. Згідно із статтею 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого Банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність є банківською ліцензією. Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що на здійснення валютних операцій Національний Банк України видає генеральні та індивідуальні ліцензії. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Згідно із п.п. в), г) ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо: - використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави. Таким чином, враховуючи вищевикладене. надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу можливо при дотриманні суб’єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії. Відповідно до частини 5 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», пункту 1.10 Положення «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції, означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка мас відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії. Приймаючи до уваги, що в договорі був визначений обов’язок позивача по оплаті процентів за користування кредитом в іноземній валюті, вважаю, що іноземна валюта долар США -- використовувалась у спірних правовідносинах між сторонами як засіб платежу, що потребує наявності індивідуальної ліцензії НБУ. Проте, індивідуальна ліцензія, на надання Приватбанком та на отримання мною кредиту в іноземній валюті та ведення по ньому платежу в іноземній валюті жодною стороною не отримувалась, внаслідок чого, з урахуванням вимог ст.524 ЦК України, неправомірним є вираження грошових зобов'язань у спірному кредитному договорі в іноземній валюті, а не в гривні України. Більш того, Приватбанком, від імені якого діє філія, не надано доказів і про наявність в них генеральної ліцензії. У зв’язку з тим, що вказана ліцензія у позивача і відповідача відсутня, внаслідок чого використання долару США як засобу платежу за кредитним договором суперечить приписам п. г) ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та Положенню «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу». Наявність банківської ліцензії на здійснення валютних операцій (дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями) не звільняє сторони від обов'язку отримати індивідуальну ліцензію відповідно до приписів п. г) ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та не робить укладений кредитний договір законним. Стаття 227 ЦК України встановлює, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. Грошові зобов’язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства, положення, щодо обов'язкового вираження зобов'язань в грошовій одиниці України (гривні) також передбачені статтею 524 Цивільного кодексу України. Крім того, на день укладання кредитного Договору іноземний курс валюти становив 1 USD = 5,05 гри., та на сьогоднішній день становить 1 USD = 7.89 гри. Отже, існує істотна зміна становища, щодо виконання боргових зобов’язань за кредитним договором. Тобто з підвищенням курсу іноземної валюти, сума боргу значно зросла, яку позичальнику необхідно сплачувати, в зв'язку із чим значно погіршився його фінансовий стан. Отже, подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час є порушенням одною із принципів цивільно-правових відносин, які закріплені у статті З Цивільного кодексу України - принципу справедливості. Такі умови кредитного договору є несправедливими, так. як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договорених прав та обов’язків на шкоду позичальника, споживача кредитних послуг. Несправедливістю є. зокрема, умови кредитного договору в частині надання кредиту в доларах США. що передбачає згідно умов кредитного договору у випадку погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону банк покладає, як суб'єкт підприємницької (господарської) діяльності, виключно на позичальника за кредитним договором та споживача кредитних послуг, що є грубим порушенням частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України. Таким чином, використання банком долара США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесенням в кредитний договір пункт), що значно погіршує становище позичальника, як споживача порівняно з Банком в разі настання певних подій. Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суб'єкт підприємницької діяльності, що надає послуги, не повинен включати у Договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими. якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс Договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Таким чином, кредитний договір має бути в цілому на вимогу споживача визнаним недійсним. Згідно із статі 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 статі 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частина 1 ст. 216 ЦК України встановлює, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин. визнаний судом недійсним, є недійсним з момент) його вчинення. Відповідно до приписів частиною 2 статті 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину. щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов"язана повернути другій стороні у натурі все. що вона одержала на виконання цього правочину. У разі застосування наслідків недійсності правочину позивач повинен повернути відповідачеві суму наданого кредиту, а саме 70000 доларів США. що в еквіваленті на момент надання коштів за офіційним курсом НБУ по ставці 5,05 грн. у відношенні до 1 долару США (курс НБУ на 26.02.2008р.) . що складає 353500.00 грн. Відповідач повинен повернути позивачеві сплачені платежі за кредитом, а також … Р.S. СТ.19 Ч.2. ВНЕСЕННЯ ЗМІН І ДОПОВНЕНЬ ДО ІПОТЕЧНОГО ДОГОВОРУ. ЗМІНИ І ДОПОВНЕННЯ ДО ІПОТЕЧНОГО ДОГОВОРУ ПІДЛЯГАЮТЬ НОТАРІАЛЬНОМУ ПОСВІДЧЕННЮ. … БУДЬ ЯКЕ ЗБІЛЬШЕННЯ ОСНОВНОГО ЗОБОВЬЯЗАННЯ АБО ПРОЦЕНТІВ ЗА ОСНОВНИМ ЗОБОВЬЯЗАННЯМ, КРІМ ВИПАДКІВ, КОЛИ ТАКЕ ЗБІЛЬШЕННЯ ПРЯМО ПЕРЕДБАЧЕНЕ ІПОТЕЧНИМ ДОГОВОРОМ, МОЖЕ БУТИ ЗДІЙСНЕНЕ ПІСЛЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ВІДПОВІДНИХ ВІДОМОСТЕЙ ПРО ЗМІНУ УМОВ ОБТЯЖЕННЯ НЕРУХОМОГО МАЙНА ІПОТЕКОЮ….

СТ.613 ГК УКРАИНЫ "ПРОСТРОЧЕННЯ КРЕДИТОРА" 1. КРЕДИТОР ВВАЖАЄТЬСЯ ТАКИМ, ЩО ПРОСТРОЧИВ, ЯКЩО ВІН ВІДМОВИВСЯ ПРИЙНЯТИ НАЛЕЖНЕ ВИКОНАННЯ, ЗАПРОПОНОВАНЕ БОРЖНИКОМ, АБО НЕ ВЧИНИВ ДІЙ, ЩО ВСТАНОВЛЕНІ ДОГОВОРОМ, АКТАМИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЧИ ВИПЛИВАЮТЬ ІЗ СУТІ ЗОБОВ,ЯЗАННЯ АБО ЗВИЧАЇВ ДІЛОВОГО ОБОРОТУ, ДО ВЧИНЕННЯ ЯКИХ БОРЖНИК НЕ МІХ ВИКОНАТИ СВОГО ОБОВ,ЯЗКУ. КРЕДИТОР ТАКОЖ ВВАЖАЄТЬСЯ ТАКИМ, ЩО ПРОСТРОЧИВ, У ВИПАДКАХ, ВСТАНОВЛЕНИХ ЧАСТИНОЮ ЧЕТВЕРТОЮ СТАТТІ 545 ЦЬОГО КОДЕКСУ. 2. яКЩО КРЕДИТОР НЕ ВЧИНИВ ДІЙ, ДО ВЧИНЕННЯ ЯКИХ БОРЖНИК НЕ МІГ ВИКОНАТИ СВІЙ ОБОВ,ЯЗОК, ВИКОНАННЯ ЗОБОВ,ЯЗАННЯ МОЖЕ БУТИ ВІДСТРОЧЕНЕ НА ЧАС ПРОСТРОЧЕННЯ КРЕДИТОРА. 3. БОРЖНИК НЕ МАЄ ПРАВА НА ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ, ЗАВДАННХ ПРОСТРОЧЕННЯМ КРЕДИТОРА, ЯКЩО КРЕДИТОР ДОВЕДЕ, ЩО ПРОСТРОЧЕННЯ НЕ Є НАСЛІДКОМ ЙОГО ВИНИ АБО ОСІБ, НА ЯКИХ ЗА ЗАКОНОМ ЧИ ДОРУЧЕННЯМ КРЕДИТОРА БУЛО ПОКЛАДЕНО ПРИЙНЯТТЯ ВИКОНАННЯ. 4. БОРЖНИК ЗА ГРОШОВИМ ЗОБОВ,ЯЗАННЯМ НЕ СПЛАЧУЄ ПРОЦЕНТИ ЗА ЧАС ПРОСТРОЧЕННЯ КРЕДИТОРА. А есть еще одна очень интересная статья в гражданском кодексе: ПРЕЗУМПЦИЯ ВИНЫ Я как заемщик имею право воспользоваться возможностями гражданского права, в котором присутствует понятие так называемой презумпции вины. В отличие от уголовного права, в котором обвиняемая сторона невиновна (действует презумпция невиновности), в гражданском праве обвиняемая сторона изначально должна доказать, что ее действия были правомерными. Ч.1 СТ. 614 ГК УКРАИНЫ "ЛИЦО НАРУШИВШЕЕ ОБЯЗАТЕЛЬСТВО НЕСЕТ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ПРИ НАЛИЧИИ ЕГО ВИНЫ (УМЫСЛА ИЛИ НЕОСТОРОЖНОСТИ) ЕСЛИ ИНОЕ НЕ УСТАНОВЛЕНО ДОГОВОРОМ ИЛИ ЗАКОНОМ. Ч.2 СТ.614 ГЛАСИТ, ЧТО ОТСУТСТВИЕ СВОЕЙ ВИНЫ ДОКАЗЫВАЕТ ЛИЦО, НАРУШИВШЕЕ ОБЯЗАТЕЛЬСТВО. Поэтому, не мы, а банк должен дать четкий ответ на правомерность самого факта повышения процентной ставки, а также предоставить четкое обоснование - почему ставка повышена именно на такую сумму.

Кстати, ЕСЛИ У ВАС ВООБЩЕ НЕ УКАЗАН ТИП ПРОЦЕНТНОЙ СТАВКИ, ТО МНЕ КАЖЕТСЯ, ЧТО МОЖНО ПРИМЕНЯТЬ ВСЕ ТЕ ЖЕ МЕТОДЫ, КОТОРЫЕ Я ОПИСАЛА ПРИ НЕЗАКОННО ПОВЫШЕННОЙ ФИКСИРОВАННОЙ СТАВКЕ, ТО ЕСТЬ, ВВЕДЕНИЕ В ЗАБЛУЖДЕНИЕ , ОБМАН И ПРОЧЕЕ.

Я не юрист, но у меня тоже тяжба с Приватом . Может и Вам удастся чем-то помочь. Если у Вас типовой кредитный договор, то в нем очень много разных нарушений. Об этом много пишется на форуме, найти не проблема. Я хочу остановиться и если удастся, подсказать Вам основные, на которые надо опираться. Валюту упущу, о ней много сказано и я ничего нового добавить не могу. 1. К Вашему типовому кредитному договору должен быть добавлен, согласно пункту п.8.9 , ДОДАТОК №1 И ДОДАТОК №2, которые являются неотъемлемыми додатками до данного договора. ТАК вот, в ДОДАТКЕ №1, который называется "ЗАГАЛЬНА ВАРТІСТЬ КРЕДИТУ" обязательно должен быть прописан ТИП процентной ставки. Лично у меня он прописан так: (річна процентна ставкв - фіксована). Если это есть и у ВАс, но Вам подняли эту процентную ставку, тогда это незаконно. Так. как "фиксированная процентная ставка является постоянной процентной ставкой, устанавливаемая на определенный срок и не зависящая от рыночной коньюктуры. Фиксированная процентная ставка не подлежит пересмотру на протяжении всего срока действия договора." В Постанове НБУ № 361 от 02.08.2004 года дается четкое определение понятий "фиксированная процентная ставка" и "переменная". Если юристы банка объясняют, что в пункте 2.3 кредитного договора сказано, что банк имеет право повышать ставку и основной договор для них важнее ДОДАТКА, тогда имеет место "вчинення правочину під впливом обману". Ст.230 1.Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього кодексу), такий правочин визнається судом не дійсним." РАЗМЕР, ВЕЛИЧИНА ПРОЦЕНТНОЙ СТАВКИ - ОДНО ИЗ ОСНОВНЫХ УСЛОВИЙ ДОГОВОРА КРЕДИТА, ВМЕСТЕ С СУМОЙ И СРОКОМ. Ну и дальше подключать закон "О защите прав потребителей", о НЕЧЕСТНОСТИ, недобросовестности предпринимательской деятельности и прочее. "НЕЧЕТКИЕ ИЛИ ДВУЗНАЧНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ ДОГОВОРОВ С ПОТРЕБИТЕЛЯМИ ТОЛКУЮТСЯ В ПОЛЬЗУ ПОТРЕБИТЕЛЯ." (Ч.8 СТ.18 ЗУ "О ЗАЩИТЕ ПРАВ ПОТРЕБИТЕЛЯ" На вопрос почему перестал платить, надо говорить, что за незаконно поднятые проценты, которые я отказывался оплачивать, банк начал начислять пеню. А во всех кассах Приватбанка установлена такая программа, что пока не погасишь задолженность по пени, не могут быть зачислены деньги на погашение самого кредита. (Во-всяком случае так было весной 2009 года), поэтому, я хотел погашать кредит согласно договора, но так, как с меня вначале требовали оплатить пеню за незаконно насчитанную задолженность и не принимали деньги на погашения кредита, пока я не заплачу пеню, я не мог этого сделать. СТ.613 ГК УКРАИНЫ "ПРОСТРОЧЕННЯ КРЕДИТОРА" 1. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання запропоноване боржником і т.д. (Если нужен полный текст, сообщите, я изложу) Еще обязательно обратите внимание на раздел 4 договора "РЕЗЕРВУВАННЯ РЕСУРСІВ" Объясняю, как могу. Кредит был выдан в виде кредитной линии. (хотя в договоре пишется, что "у вигляді не поновлювальної шляхом видачі кредитних коштів готівкою через касу банку). Часть на треб.нужды, через кассу банка в руки, а часть остается у них и будет при необходимости выдаваться для уплаты страховых взносов. Так вот, в разделе 4 договора говорится, что резервируются деньги, которые предусмотренные к выплате, но не выплаченные, то есть средства на страховку. И именно на эту сумму должна начисляться комиссия за резервирование, а прихват начисляет на всю сумму кредита. А это в корне меняет и общую сумму кредита и в частности сумму ежемесячных платежей. Из-за таких обманных схем Приватбанк нас дурит на очень не маленькую сумму. Поэтому обязательно надо делать аудит кредитного договора и добиваться справедливости. Приватбанк-мошенник! Желательно чтобы аудит назначил суд, но можно и самим. По этому поводу были обсуждения на этом форуме.

Желаю удачи!

У меня такой вопрос к юристам: Приватбанк 17.06.2009 г. изменил свое название с Закрытого акционерного общества (ЗАО) на Публичное акционерное общество (ПАО). Внесены изменения в ЕГРПОУ, другие реквизиты банка остались без изменений. Кредит мне выдавался в 2008 году, поэтому в договоре старое наименование - ЗАО. Не должен ли был банк перезаключить со мной кредитный договор в связи с изменившимся наименованием?

Присоединяюсь к благодарности в Ваш адрес.Вы очень доброжелательный и отзывчивый человек. спасибо Вам.

Еще одна карикатура. Откройте файл ________________.doc

Сладко стелить,а на самом деле будет полный беспредел,лучше бы додумались как людям помочь с их проблемами,а то любимая отговорка ,а очем вы думали когда кредит брали,я им всегда в ответ ,а куда ваши аналитики смотрели,просто жадность и алчность банкиров поражает Да, и я о том же. Под громким названием статьи " В бой идут антиколлекторы" кроется начинающиеся активные действия коллекторов. И надо читать заглавие так:"В бой идут КОЛЛЕКТОРЫ"! Так, что оказывается, пока мы ТОЛЬКО вырабатываем стратегию борьбы, они УЖЕ идут в бой. Как говорится, "лучшее средство защиты, это нападение".

В бой идут антиколлекторы [16:27 19 октября 2010 года ] [ День, № 189, 19 октября 2010 ] В конце октября текущего года запланировано провести первый в Украине съезд потребителей финансовых услуг. Как некоторые помнят, с развитием экономического кризиса под банками появились толпы людей, желающих забрать свои деньги, положенные на депозиты, а с другой стороны, существенно увеличились объемы невозвращенных кредитов. И здесь же мы услышали о так называемых коллекторских фирмах, занимающихся “выбиванием” долгов из заемщиков. Однако всякое действие порождает противодействие — заявили о себе структуры, взявшиеся за правовую защиту последних, в первую очередь людей, то есть в юридическом смысле — физических лиц. В конце прошлой недели на заседании Житомирского пресс-клуба реформ о создании собственного регионального представительства (семнадцатого по счету) сообщила юридически-охранная антиколлекторная компания “Ваша надежда”, ставшая первой в Украине организацией подобного рода. Ее основатель и директор Федор Олексюк отметил, в частности, что в Украине сегодня насчитывается около пятидесяти коллекторских компаний, десять из которых можно считать серьезными. И уже есть жертвы — зарегистрирован 21 случай самоубийства граждан, которые одолжили деньги, но не смогли своевременно рассчитаться с долгами, которые настойчиво требовали кредиторы. По его словам, деятельность коллекторов не урегулирована никакими законодательными актами, то есть они действуют вне правового поля, часто методами, далекими от гуманных и похожими, скорее, на рэкетирские. В то же время он привел примеры, что в Соединенных Штатах Америки ипотечные кредиты реструктурировали на 150 лет; Великобритания, Греция и некоторые другие страны ввели кредитные каникулы, подобные мероприятия осуществили в России для лиц, которые обосновали свою кредитную несостоятельность. А в Украине стремительно растет количество невозвращенных кредитов, которое, по оценкам экспертов, достигает 50%, а кое-кто называют цифру в 70%. И причиной этому часто является увеличение процентных ставок на ссуды без правовой основы и без предупреждения людей, взявших их, а еще штрафы, пеня и тому подобное. В результате люди оказываются в безвыходной ситуации. Представители Ассоциации антиколлекторов и правозащитников Украины, созданной по инициативе компании “Ваша надежда” и ряда общественных организаций, приглашены к участию в разработке соответствующих законодательных положений, которые должны урегулировать ситуацию. Их основные предложения следующие: по кредитам, обеспеченным залогом, выход не в усилении давления на заемщиков, не в изъятии в бесспорном порядке залогового имущества, а в предоставлении им кредитных каникул; по кредитам, не обеспеченным залогом, следует реструктурировать долги с одновременным списанием пени, санкций, комиссий, снижением процентной ставки к существующей ставке НБУ. Плюс либерализация и смягчение механизма погашения задолженности. В конце октября текущего года запланировано провести первый в Украине съезд потребителей финансовых услуг, на котором предусматривается создание неприбыльной общественной факторинговой организации, которая по заявлению заемщика будет иметь право (если определенные положения попадут в закон) выкупать его долги наравне с коллекторами и на тех же условиях, что и они. В конечном итоге дело за тем, смогут ли наши граждане объединиться, чтобы коллективно отстаивать свои интересы: существуют подсчеты, что проблемы с банками имеют около четырех миллионов активных граждан. То есть слово за гражданским обществом. Иначе в качестве образца могут послужить давние времена, когда методы ростовщиков — предшественников банкиров, которые “драли три шкуры” с заемщиков, приводили к жестоким и кровавым восстаниям. Комментарии Олег МАЛЬСКИЙ, партнер Международной юридической группы AstapovLawyers: — Сегодня законодательство не регулирует отношения между кредитором и заемщиком по многим точкам сбора. Как показали кризисные явления, банкам чрезвычайно трудно в некоторых случаях взимать объекты залога и вести диалог с заемщиками ввиду достаточно длительных судебных процессов и наличия многих механизмов затягивания и блокирования выполнения решений. Налоговая система также долгое время не способствовала использованию таких механизмов взимания предметов ипотеки и залога. Это привело к тому, что на сегодня банки чрезвычайно серьезно заинтересованы, во-первых, в определенной регламентированной системе ускорения судебных решений, а также в реформе системы обеспечений кредита... Советы же пострадавшим от действий коллекторов с моей стороны простые. Наиболее конструктивным подходом в данной ситуации было бы обращение к самому банку. Насколько показывает практика, банки с особым вниманием относятся к обращениям юридических и физических лиц о просьбе диалога и с пониманием — к реструктуризации кредита, продлению срока, рекапитализации процентов. Примером такой политики являются рекомендации НБУ, которые, в свою очередь, внедряют определенные стандарты в определенные группы. Нужно понимать, что банк всегда ставит своей целью поддержание хороших отношений с клиентом и при его добросовестности всегда пойдет ему навстречу. Анатолий ЖУКОВ, председатель совета юристов Ассоциации украинских банков: — Что касается рынка коллекторских услуг и законности его существования, то важно знать: продажа проблемных долгов подобным компаниям возможна на основании существующих в Гражданском кодексе норм об уступке права требования. Принятие законопроекта, предусматривающего ужесточение условий для заемщиков, не возвращающих кредиты, в том числе по поводу реализации залогового имущества, по нашему мнению, сможет решить многие из проблем финансового рынка Украины, способствуя возобновлению кредитования населения и хозяйствующих субъектов. Ведь кредитор и заемщик в результате вышеупомянутых нормативных изменений получат более ясную регламентацию их отношений. Могу заверить: разработанный нами законопроект не добавляет новых возможностей банкам по взысканию долга. Устраняются только противоречия в законодательстве. Мы считаем, что депутаты Верховной Рады Украины также имеют желание принимать законы, способствующие возобновлению кредитования, поэтому надеемся на принятие законопроекта в предложенной нами редакции. Алла ДУБРОВЫК, Валерий КОСТЮКЕВИЧ Добавить в Facebook Добавить в Twitter Добавить в Livejournal Добавить в Google Buzz Добавить в Linkedin Добавить в Vkontakte

Что общего между «кабалой» и «ипотекой»? Если досконально исследовать понятия «кабала» и «ипотека», то, оказывается, что между этими понятиями очень много общего. Так и получается, что говорим «кабала», подразумеваем «ипотеку». Говорим «ипотека», подразумеваем – «кабалу». Но пойдём дальше. Вооружившись различными толковыми и экономическими словарями, попробуем сначала разобраться, что такое «кабала», а потом рассмотрим, что такое «ипотека». Во-первых, слово «кабала» это не русское слово, а, как ни странно, арабское. В переводе с арабского слово «кабала» дословно означает или расписка, или обязательство. Следовательно, уже находим что-то похожее на «ипотеку», т.к. при оформлении ипотечного кредита у сторон договора возникают определённые обязательства. А расписка, не что иное, как сам ипотечный договор, который является двухсторонним и подписывается в обязательном порядке двумя сторонами. «Кабала» – это ещё и некий акт, которым оформляются возникающие долговые обязательства. Во-вторых, «кабала» это весьма тяжёлая финансовая зависимость одного перед другим. Видите, то же самое и с ипотекой, когда заёмщик попадает в зависимость перед банком. Банк выдаёт заёмщику ипотеку под большие проценты, выплатить которые бывает очень трудно и сложно. Надо ещё и долг погашать своевременно, да и проценты выплачивать. В-третьих, в «кабалу» попадают лица, которые взяли по тем или иным причинам непосильный для себя долг или заём. Переоценил свои возможности и попал в «кабалу». Следовательно, как говорят в народе, «семь раз отмерь, один раз отрежь». При получении ипотеки, некоторые заёмщики, чтобы получить желанный кредит, представляют в банк фиктивные справки о своих доходах, не думая, что это прямая дорога в «кабалу». И, наконец, в-четвёртых, если при «кабале» должник не мог погасить свою задолженность, то ему предстояла или отработка, или передача на сумму долга имущества, или выплата неустойки. Как видите, и при ипотеке такая же ситуация. Попробуй не погасить ипотеку, сразу же лишишься своего жилья. Теперь и рассматривать понятие «ипотека» нет никакой необходимости. И так всё ясно и понятно. ________________.doc

поновлено! Документ 903-17, редакцiя вiд 26.01.2009, чинний Герб України П О С Т А Н О В А ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Про відповідальність Президента України Ющенка В.А. за ситуацію, що склалася у фінансово-кредитній сфері України ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2009, N 28, ст.375 ) У зв'язку з тим, що Президент України двічі проігнорував вимоги Верховної Ради України щодо звільнення Стельмаха В.С. з посади Голови Національного банку України, Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: 1. Визнати, що Президент України Ющенко Віктор Андрійович своєю бездіяльністю в ситуації, яка склалася у фінансово-кредитній сфері України, взяв на себе особисту відповідальність за різке знецінення грошової одиниці України, численні спекуляції на валютному та іпотечному ринках, невиконання комерційними банками своїх зобов'язань перед вкладниками, істотні зловживання в процесі рефінансування комерційних банків, повну відсутність контролю Національного банку України за діяльністю комерційних банків, що призвело до значного погіршення добробуту громадян України. 2. Ця Постанова набирає чинності з моменту її прийняття. Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН м. Київ, 26 січня 2009 року N 903-VI ( Teкст підготовлено Відділом баз данних НПД УКС ВР )

Позиція АУБ щодо нових перешкод у поверенні боргів (Щодо законопроектів № № 6670, 6670-1) Асоціація українських банків 21.10.2010 У Верховній Раді України на 22 жовтня 2010 року заплановано розгляд проектів Законів України "Про внесення змін до ст. 6 Закону України “Про третейські суди” якими передбачається виключення із підвідомчості третейських судів справ у спорах щодо захисту прав споживачів. У пояснювальних записках до законопроектів сказано про те , що необхідність прийняття цих законопроектів обумовлюється необхідністю захисту прав споживачів від нав’язування їм розгляду спорів у третейському суді, яке тягне за собою витрати споживачів на сплату третейського збору та інших платежів, позбавляє споживачів права на захист їх порушених прав у державному суді за місцем свого проживання. На думку депутатів прийняття цих законопроектів не вимагає бюджетних витрат. Вважаємо, що негативні наслідки прийняття цих законопроектів величезні, а позитивна мета вже реалізована у діючому законодавстві, що вбачається з наступного. 1. На даний час більшість позовів у сфері кредитних відносин складають позови банків до боржників. За деякими оцінками у 2009 році таких позовів було розглянуто судами більше ніж 100 000, з яких біля 30000 спорів розглядались третейськими судами . Приблизно 95 % таких позовів задовольняються як державними так и третейськими судами на користь банків. Але і при розгляді спорів у державному суді Закон «Про захист прав споживачів» не звільняє споживачів від сплати держмита у випадку коли державний суд задовольнив позов банку. Тому запропоновані зміни ні яким чином не звільнятимуть більшість споживачів у спорах із банком від сплати держмита по закінченню розгляду спору. Що стосується споживачів, які самі подають позови до банків, то в цьому випадку незважаючи на наявність третейського застереження згідно із роз’ясненнями Верховного суду споживачі мають право пред’явити позов у держаний суд про визнання недійсним нав’язуваного їм третейського застереження. Нав’язування третейського застереження – є грубим порушенням вимог ст.627 ЦКУ і за наявністю доказів нав’язування державний суд повинен прийняти такій позов до розгляду і задовольнити його! Вже зараз спори про визнання недійсним третейського застереження розглядаються держаними судами згідно із вже діючим законодавством. Що стосується відсутності у споживачів можливості розглянути спір з банком за місцем свого проживання , то ця можливість існувала у Законі «Про третейські суди» але була скасована з прийняттям закону №1076 від 5.03.2009, якім, до речі, вже було виключене із підвідомчості третейських судів багато спорів. 2. Вважаємо, що прийняття запропонованих змін, у першу чергу , нашкодять інтересам поверненню боргів . На прикладі банків це означає, що більш ніж 30 000 позовів банків до позичальників замість розгляду за скороченої процедурою в третейському суді будуть розглядатися у судах загальної юрисдикції, що затягує повернення боргу на довгий час розгляду спору у державному місцевому суді та перегляду рішення в апеляційної інстанції. 3. Звертаємо Вашу увагу на те що прийняття цих законопроектів фактично створює перешкоди у реалізації запропонованого Президентом України курсу на відновлення кредитування виробництва та громадян. Замість очікуваного покращення умов повернення боргів банки отримають суттєво погіршення цих умов. 4. Звертаємо вашу увагу також на те , що починаючи з 2009 року зростає небезпечна тенденція обмеження прав третейського суду на розгляд спорів, яка чомусь притаманна тільки нашому законодавству про третейське судочинство. Так діючий закон Росії «Про третейські суди» містить усі повноваження на розгляд справ у третейському суді які раніше були і в українському законі «Про третейські суди», але більшість з яких в українському законі зараз скасована. Третейське судочинство в Україні зараз знаходиться на стадії розвитку. Після внесених ВРУ у 2009 році змін які виключали із підвідомчості третейських судів значну категорію спорів суттєво скоротилась чисельність діючих третейських судів. Серед діючих третейських судів фактично залишилися суди які розглядають позови за участю споживачів, тому виключення цих спорів із підвідомчості третейських судів на практиці означає припинення діяльності більшості третейських судів.

НУ ВОТ, ДЕПУТАТЫ ДОБИЛИСЬ СКИДОК, А МЫ ДОБИТЬСЯ НИЧЕГО НЕ МОЖЕМ.ДА, ЕСТЬ НЕГРЫ, А ЕСТЬ БЕЛЫЕ ЛЮДИ. P/S ДУМАЮ, ЧТО ДУШИ У ЭТИХ "БЕЛЫХ ЛЮДЕЙ" ВСЕ ЖЕ ЧЕРНЫЕ.

Паситесь, мирные народы! Вас не разбудит чести клич. К чему стадам дары свободы? Их должно резать или стричь. Наследство их из рода в роды Ярмо с гремушками да бич. Это Пушкин написал знаете когда? 200 лет назад. И за эти годы ничего не изменилось. Идеальное бьlдло, генетически выведенное еще с татарского ига а потом крепостного права. Пинок в ж*** сразу вызывает рефлекторное выделение слюны чтобы лизать сапог. Нация терпил. Чем сильнее их барин сапогом пинает, тем преданнее они этот сапог будут лизать. А вот соседу напакостить - ооо, это да! это святое! Друг друга - будут душить, глотки грызть, но барина на вилы не поднимут никогда

Что же это творится?Вот очередная жертва банковского рэкета. А судьи кто? Как можно без зазрения совести, несправедливо, человека жилья решать? Как жить после таких решений, как спать, как своим детям добра желать? Ведь есть масса законов, по которым можно и нужно защищать человека, а не бандитов. Нас всех скоро, как клопов, так по одному и передавят.

Страна узаконенного беспредела. ---------------------------------------------- «Крокодилам становится тесно» Люди, придумавшие тысячи способов ухода от налогов и от наказания, очень скоро могут сами попасть в собственные капканы беззакония. Это тот случай, когда богатые не просто плачут, а рыдают, обливаясь крокодильими слезами. Именно крокодильими. Ведь всех наших олигархов можно схематично представить в виде группы крокодилов, рассевшихся в террариуме каждый на своей территории. Сидят крокодильчики, друг на дружку зыркают. Кто-то лапку на чужой песок положил – сразу по лапке получил. Они сильные, уверенные в себе, зубки отточены, кожа непробиваема, только дернись – сожрут и не подавятся. Вокруг террариума ходит народ, живет своею нищей жизнью, копейки считает, мивину кушает. Олигархам до народа дела нет. Народ для них – сборище полоумных кретинов, готовых от выборов к выборам голосовать за тех, из кого крокодилы лепят «лидеров нации». Нацепили на тушканчика доспехи – тушканчик сильным в глазах народа стал. На кролика каску напялили – кролик сделался бойцом. Народ ведется. И кормит крокодилов сытно, от души. Несет последнее, штаны снимает, лишь бы крокодилам было комфортно в их террариуме.

Статистика форума На форуме сообщений: 15,557 Зарегистрировано пользователей: 1,560 Приветствуем последнего зарегистрированного по имени Serji_sun Рекорд посещаемости форума — 1,733, зафиксирован — 31.8.2010, 3:55 P/S Смотрю, на форуме только зарегестрированных 1560 человек. А ЭТО УЖЕ ВОЙСКО! А может и нет. Я слабо разбираюсь в военном деле, но если власти не примут никаких мер, то наверное придется изучать не только конституцию , законы, но и военное дело.

Поменяйте "в" на "г". Здесь много об этом говорили и обсуждали.

Я думаю, что мы не дураки. Нас хотят пошить в дураки. И им, ( нашему Управительству) это уже практически удалось. А иначе, зачем бы надо было доказывать в судах, что ты не " верблюд", если у нас у всех на руках кредитные договора, в которых все написано черным по белому и ничего не нуждается в доказательствах, все и так ясно.Наша страна, один большой лохотрон, никто даже не пытается этого скрывать. В наглую подняли процентные ставки, на глазах у всего мира, которые и без того были очень большими, в наглую грабят народ, в наглую пополняют свои карманы кредитами МВФ, а оплачивать вынуждают всех нас. А кого же еще?Раз есть лохотроны, значит есть и лохи, то есть мы с вами.

ДА, ЗА ДЕРЖАВУ ОБИДНО."ЧОГО БІДНИЙ, БО ДУРНИЙ. А ЧОГО ДУРНИЙ, БО БІДНИЙ." НО КАК ГОВОРИТСЯ:"ДУРНІ, ДУРНІ, ТА ХИТРІ". ОНИ ЦАРСТВУЮТ, А МЫ ОПЛАЧИВАЕМ. ВОТ И ПОДУМАТЬ НАДО, КТО ТУТ ЕСТЬ ИСТИННЫЙ ДУРАК?

ДОБРОТА СПАСЕТ МИР.СПАСИБО ЗА ТУ КАПЕЛЬКУ ТЕПЛА КОТОРУЮ ВЫ ПОДАРИЛИ. ПРОЧИТАЛА С БОЛЬШИМ С УДОВОЛЬСТВИЕМ.

СЕВАСТОПОЛЬСКBQ ФОРУМ. www/sevportal.info/forum Всем, кто в "плену" у Привата- посылаю информацию для размышления. Статья большая, но стоит прочитать и быть в курсе всем. Если есть мысли- делитесь, готов общаться и помогать! По неофициальным источникам "Руси" ПриватБанку грозит банкротство, официально Приват заявил о "временных финансовых трудностях", на самом деле всё гораздо хуже, его просто закроют под маркой репративизации. Группа "Приват" первая в списке среди крупных игроков попавшая под реприватизационный пресс новой власти, несмотря на все реверансы Игоря Коломойского в адрес Виктора Януковича и компании. Игорю Коломойскому вряд ли грозит повторение судьбы россиянина Михаила Ходорковского. Конечно, противоречивых эпизодов в его деятельности хватило бы на возбуждение не одного уголовного дела. Но в случае реальной угрозы ареста Коломойский попросту не станет покидать свой дом в Женеве и как минимум временно откажется от посещений Украины. Впрочем, власти, возможно, это и требуется - Коломойский идеально подходит для создания образа украинского Бориса Березовского, на которого можно свалить любые проблемы и неудачи. Первый неприкрытый удар силовики нанесли по любимому детищу "Привата" - карпатскому курорту "Буковель". На прошлой неделе сотрудники Генпрокуратуры и ГУБОП при поддержке бойцов спецподразделений "Беркут" и "Сокол" провели обыск и изъятие документов, а также оргтехники в Главном управлении Госкомзема в Ивано-Франковской области, арестовав его начальника Юрия Добровольского, который до этого работал замдиректора туристического комплекса "Буковель". Одновременно обыски прошли и в админздании ООО "Скорзонера", официального собственника ТК "Буковель". Следователей интересовали вопросы отвода земельных участков ООО "Скорзонера", денежной оценки земель Поляницкого сельского совета, на которых стоит "Буковель", проекты и строительство новых дорог к туристическому комплексу. Как результат был наложен арест на земельные участки села Поляница, где расположен горнолыжный курорт. Еще один промежуточный итог - инвесторы "Буковеля" (читай группа "Приват") приостановили реализацию проекта строительства аналогичного горнолыжного курорта на границе Ивано-Франковской и Закарпатской областей. Планировалось построить новые гостиничные комплексы эконом-класса на 1 тыс. номеров, горнолыжные трассы протяженностью 120 км и другие объекты, вложив в это дело в ближайший год порядка 1,2 млрд. грн. Кстати, как сообщило ООО "Скорзонера", инвестиции в строительство комплекса "Буковель" за последние десять лет составили 2 млрд. грн. Впрочем, известно, что не туризмом единым жив "Приват". После продажи три года назад "приватовских" металлургических активов российскому "Евразу" группа держится на трех китах - нефтяном, ферросплавном и банковском бизнесе. И как минимум деятельность двух из них (ПриватБанк, по крайней мере, официально особых трудностей пока не имеет) в последнее время стала входить в черную полосу, в чем им в немаловажной степени помогает новая украинская власть. Так, еще в августе Государственная комиссия по ценным бумагам и фондовому рынку приостановила обращение акций ОАО "Нефтеперерабатывающий комплекс "Галичина" сроком на полгода "с целью защиты интересов государства". Напомним, что в государственной собственности находится 25% акций ОАО (чьим производственным активом является Дрогобычский нефтеперерабатывающий завод), а контрольный пакет принадлежит офшорам, связанным с акционерами ПриватБанка Игорем Коломойским и Геннадием Боголюбовым. Проще говоря, минимум до февраля 2011 года дрогобычские акции "приватовцев" будут лежать мертвым грузом - они не смогут их ни продать, ни заложить, ни как-либо по-другому использовать. И если Дрогобычский НПЗ никогда не являлся алмазом в коллекции "Привата" (устарелые производственные мощности плюс работа в убыток, фиксируемый уже два с лишним года), то этого не скажешь относительно аналогичного завода в Кременчуге - крупнейшего НПЗ в Украине. Корпоративная война за ЗАО "Укртатнафта" между "Приватом" и татарскими учредителями компании с переменным успехом тянется уже много лет, но до сих пор Коломойскому со товарищи удавалось склонять чашу весов (прежде всего Фемиды) в свою пользу. В конце концов, "Приват" обрел полный контроль над НПЗ, который должен был стать фундаментом их нефтяного бизнеса. Если раньше российские нефтяные компании, солидаризировавшись с Татарстаном, просто бойкотировали поставки сырья в Кременчуг, срывая загрузку "приватовского" НПЗ, то после смены украинской власти Москва стала официально диктовать условия на газовых переговорах с Киевом, требуя вернуть контроль над НПЗ татарским акционерам. Судя по всему, украинское правительство уже начало выполнять это требование - в конце августа Кабмин направил иск в Хозяйственный суд Киева с просьбой отменить решение двухгодичной давности, которое признавало незаконным приобретение связанного с татарами офшором пакета акций в 8% "Укртатнафты". И это можно считать только первым шагом в усмирении Коломойского и его интересов в Кременчуге. Не все ладится и в главном активе - дочке НАК "Нафтогаз Украины" компании "Укрнафта", подконтрольной "Привату". Правда, еще в январе "приватовцы" смогли несколько обезопасить свои позиции в "Укрнафте" (для переизбрания руководства компании на собрании акционеров теперь необходимо не 60%, а 75% голосов), но после президентских выборов и последующего за ними вхождения в набсовет компании новых руководителей "Нафтогаза" (его глава Евгений Бакулин в августе возглавил набсовет "Укрнафты") покой Коломойскому только снится. Например, "Нафтогаз" больше не устраивает то, каким образом "Укрнафта" распределяет прибыль - не так давно НАК обратился в суд с требованием обязать свою дочернюю компанию перечислить на свои счета 56 млн. грн. Еще более важное значение для "Нафтогаза" имеет другой судебный спор, который, по информации наших источников, завершится 20 сентября. В этот день Высший хозсуд Украины будет рассматривать требование НАК отменить решение хозсуда Киева от 8 июня 2010 года, обязывающее "Нафтогаз" отдать "Укрнафте" в течение пяти месяцев 1 млрд. м3 газа. Кстати, на 20-24 сентября назначены собрания акционеров на принадлежащих "Привату" всех трех украинских ферросплавных заводах и двух марганцевых ГОКах. По официальному сообщению, в ходе собраний акционеров всех предприятий планируется утвердить годовой отчет и баланс за 2008-2009 годы, определить порядок распределения прибыли (покрытия убытков) за этот период и принять решение о полномочиях членов органов управления заводов. Но фактически столь синхронные действия могут означать две вещи: или собственники срочно захотели дивидендов (хотя прошлый год и Никопольский, и Запорожский, и Стахановский заводы, а также Орджоникидзевский и Марганецкий ГОКи все как один завершили с убытками), либо предприятия уже кому-то проданы, так что необходимо срочно ввести людей новых собственников в руководящие органы. Между прочим, наблюдатели утверждают, что подобные синхронные собрания акционеров на предприятиях "Привата" видели только единожды - когда "Евраз" купил у группы три коксохима, метзавод, ГОК "Сухая Балка" и 50-процентную долю в ЮГОКе. Единственное, что пока не лихорадит, так это медиаактивы Коломойского во главе с телеканалом "1+1". Впрочем, их он пока тоже вовсе не использует как инструмент информационной войны с властью. И случай с "Буковелем" это показал. Между тем сам Коломойский совершенно не хочет войны с властью. Еще перед президентскими выборами он сделал ставку на победу Виктора Януковича, а после них демонстрировал полнейшую лояльность к новой власти. Парламентский штык Игоря Валериевича, нардеп от НУ - НС Игорь Палица, с самого начала вступил "тушкой" в коалицию, Коломойский абсолютно не сопротивлялся тотальному господству "донецких" в его главной вотчине, Днепропетровщине, и даже не стал выдвигать серьезного кандидата в днепропетровские мэры в противовес Ивану Куличенко, члену ПР с недавних пор (таковым мог стать экс-губернатор Николай Швец, но, судя по всему, уже не станет). Но "регионалы" такие реверансы не оценили. Сначала Коломойский не смог пролоббировать ни одного из "своих" людей на мало-мальски стоящую государственную должность, а теперь и вовсе превращается во "врага государства". И если власть таки продолжит лепить из Коломойского "украинского Березовского", общество не то что возмутится, а наоборот, воспримет на ура. Борьба с олигархом, тем более таким одиозным, принесет лишь дополнительные рейтинговые очки Януковичу и его команде. Каждый оскорбленный может обратиться к королю, и он рассудит. Но когда оскорбитель сам король, нужно обращаться лишь к Богу — и он отомстит. А.Дюма.