alexburko

Обратиться к профильному юристу. Наложить арест на квартиру...

В феврале 2013-го взяли, а отдать когда нужно было (срок действия договора)?

А "пожалуйста" где?... Вот номер дела в реестре: 607/9592/14-ц Самого определения ВССУ в реестре почему-то нет, есть отсканированная копия полученного по почте экземпляра из ВССУ. Дайте почту, сброшу, сюда столько сканов не влазит...

Обоснованными доводами в возражениях, пояснениях, которые суды проигнорировали, спеша умилостивить банк и побыстрее спихнуть дело. Это нужно четко и без соплей выложить в кассационной жалобе. Необязательно выводами специалиста. Обычно так происходит, когда в проведении экспертизы низшие суды безосновательно отказывают. Наш местный суд (по моему), уже научился в делах, где я представителем, этого не делать: при наличии оснований назначают экспертизу без разговоров/уговоров. Для других судов вынужден распечатывать практику и объяснять...

Посмотрите реестр, те дела, которые ВССУ направил на новое рассмотрение... Лично у меня ВСЕ случаи, где мы в кассационной жалобе ссылались на неправильное (или неполное) установление сумм задолжености, отправлялись в первую инстанцию на новое рассмотрение.

Яркий пример того, что на чужом несчастье счастья не построишь... Больше комментировать нечего.

Заемщик отрицает получения франков при выдаче. Как на его доводы посмотрит суд - будет видно только в судебном решении, то есть что либо менять в тактике будет уже поздно. ст.213 ЦПК: 3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. То есть, суд обязан исследовать ВСЕ обстоятельства, а решение будет принимать в совещательной комнате. Надо не подтверждать самих фактов внесения франков (иначе признание выполнением), а критиковать РАСЧЕТ банка, как ненадлежащий, указывать на неверность методологии расчетов самих по себе, тут тонкая разница. Для понимания идеи, давайте подменим термин "Речі, визначені родовими ознаками" на термин "стільці" в ст.1046 ГК для ясности (у нас при выполнении кредитного договора между сторонами возникают правоотношения по договору ссуды). Итак: Ст. 1046 ГК: За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або стільці, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість стільців. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або стільців. Про гроші ми не домовлялись (гроші в Україні - це гривня, аксіома), тому мова йде про стільці. В кредитному договорі передбачено надання в позику на визначений строк стільців, до того ж вказано вартість цих стільців (еквівалент у гривнях). Зміст правочину у нас підпадає під свободу договору і презумпцію правомірності правочину, тому все, що там написано, - презюмується. Тому, якщо суд для себе встановить, що позичальник "крутить" і франки все ж були надані (на "глибоке внутрішнє переконання"), то залишається відкритим питання, а скільки коштував кожен стілець в момент поступового повернення стільців на протязі дії кредитного договору? Адже в договорі написано чорним по білому, що вартість стільців, що передаються у позику, - зафіксовано. Тому за цим конкретним договором Позичальник повинен повернути стільки стільців, щоб їхня сукупна вартість не перевищувала вартості отриманих стільців (а вона визначена в самому договорі під назвою "гривневий еквівалент"). Ну, і звісно, заплатити проценти за користування стільцями у гривні, а також можливо і договірну пеню, якщо для її нарахування були підстави. Хто з присутніх у суді це може порахувати, спеціалісти є?... Залучаємо експерта, нехай зясовує і надає експертний висновок по фактичних обставинах справи. Тобто, в даному випадку для справи важлива не сама кількість стільців, а їх реальна вартість. И возвращаемся к реальности: в даному випадку для справи важлива не сама кількість повернутих франків, а їх реальна вартість згідно офіційного курсу НБУ на дату кожного погашення, з огляду на умови кредитного договору.

1. "Спецов" (именно в кавычках) действительно достаточно. 2. Спецы говорят о бесперспективности данного подхода не от лени или незнания, а по опыту: суды не воспринимают таких доводов на практике, такова реальность. Это не означает, что стену не надо долбить, - долбить надо обязательно, но как основную тактику при наличии других вариантов ставить нельзя. Пример: могу юридически обосновать, что большинство Заяв на выдачу наличных являются недействительными. На практике это не проходит. Почему: гражданские суды, применяя к кредитным правоотношениям ст.1046 ГК, воспринимают ЗВГ как расписку. Поэтому их интересует только цифра и подпись заемщика, все остальное неважно. Это глубоко неправильно, но имеет место быть. Могу ли я, прекрасно это зная, строить защиту реального человека на дефектах ЗВГ? Жулики или рвачи могут, я не могу, - ведь это 100% проигрыш. Еще раз. Судебное решение о взыскании держится на "трех китах": наличие надлежащих доказательств, признание самого заемщика в получении кредита, признание выполнением. Доказали, что франков нигде не было при выдаче? А почему тогда возвращали франки? А согласно ст.1046 ГК.... Далее по тексту. Я бы шел одновременно двумя путями: отрицание франков и исследование стоимости эквивалента в момент каждого погашения периодического платежа. Стороны не знают, какое решение примет суд (он сам не знает до поры, по идее), а суд обязан исследовать все обстоятельства дела. Если суд не убедят аргументы про отсутствие страданий франка при выдаче, и он найдет опровержение этого факта (для суда это запросто), пусть тогда исследует вопрос, а сколько гривен путем внесения франков де-факто отдал заемщик, выполняя договор в его реальной редакции, где предусмотрен денежный эквивалент вещей с одинаковыми родовыми признаками, коими являются франки в данном случае (та же 1046 ГК). Может кредит погашен уже?... Апеллирование к сумме задолженности всегда эффективно, ВССУ тут работает четко.

Тут не просто юристы для бла-бла-бла и теории. Тут люди, которые сражаются (многие выиграли битвы, многие проиграли). То есть, - не шашечки, а ехать. Так вот по избранному Вами пути высказаны сомнения и замечания (хотя никто не исключает полностью), из-за практики. Мотивация к борьбе, - это на форум психологов (лично я за 6 лет устал мотивировать себя, а потом других, извините).

Про сроки давности, - не заблуждайтесь, смотрите внимательней ГК в части правил прерывания сроков.

В таком виде подавать нельзя! Не надо признавать получение кредита. Про текущие счета в гривне, - нет императива, тут неверно. Надо обосновать, почему только в гривне. Нужна рецензия юриста.

А вот мы сейчас и проверяем, как на это посмотрит самый гуманный суд...;)

Я лучше по телефону спрошу, или при встрече

У меня к этому решению очень много вопросов...

Верно, потому и считаю это лишним маневром. Вопроса два: обоснование нарушеного права истца и восстановление пропущенного срока исковой давности.

Продавец, - как обоснование нарушенного права... Лишний маневр, как по мне, тем более, - сроки как будете восстанавливать?...

Для Вас - не доказательство, в суде - вполне себе да. Что будете делать?

Рішення в справі про стягнення боргу буде мати преюдиційне значення для Вашого можливого позову про стягнення отриманих франків... Банк буде розказувати те саме, що й зараз, а також бити на те, що отримані Вами кошти є кредитними, посилаючись при цьому на те, що Ви не надали доказів того, звідки на Вашому 2620 взялася гривня, яку Ви отримали за Заявою на видачу готівки. Все.

Заява на видачу готівки з Вашого 2620 з Вашим підписом є? Звідки там взялася гривня?...

За умовами договору кредит надається на поточний 2620? Банк надав ордер "2233-2620" в франках? Якщо надав, то банк свої зобовязання за договором виконав. Що з франком було далі, - справи не стосується. Так скаже банківський юрист і саме так (чи приблизно) напише суддя у своєму рішенні. P.S. В банківських спорах для банків ст.60 ЦПК, - фігня.

Вказана сума кредиту дорівнює 201 465,10 (двісті одна тисяча чотириста шістдесят п’ять) гривень 10 копійок за курсом Національного банку України на день укладення цього Договору. ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК у справі за № 6-1672цс16 Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Разом з тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов’язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов’язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Суддя Верховного Суду України В.І. Гуменюк Постанова від 21 грудня 2016 року № 6-1672цс16 ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК у справі за № 6-1905цс16 Відповідно до статі 169 ЦК УРСР, чинної на час укладення сторонами спірних договорів, грошові зобов’язання повинні бути виражені й підлягають оплаті в національній валюті. Вираження і оплата грошових зобов’язань в іноземній валюті допускається лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно зі статтею 99 Конституції України та частиною першою статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі – Декрет) валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, якщо інше не передбачено Декретом, іншими актами валютного законодавства. Закон передбачає обов’язкове здійснення платежів на території України в національній валюті, однак він не забороняє використання в обчисленні розміру грошових зобов’язань іноземної валюти або інших розрахункових величин. Згідно із частиною четвертою Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності (з 1 січня 2004 року). Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, його положення застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 192 ЦК України). Такими випадками є статті 193, 524 та 533 ЦК України, Закон України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декрет, Закон України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». За змістом частин першої, другої статті 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане в гривнях. Якщо в зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Якщо у договорі передбачено інший порядок, суду слід з’ясувати сутність такого визначення. Суддя Верховного Суду України В.І. Гуменюк Постанова від 8 лютого 2017 року № 6-1905цс16 http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/1553BFB1003370C3C22580C6004257BB Ви отримали (отримали, суддя це встановить у рішенні 100%) таку кількість франків, яка дорівнювала 201 465,10грн. Згідно умов договору і з огляду на ст.1046ЦК Ви зобовязалися віддати заборгованість, розмір якої повинен складати вказаний в договорі еквівалент, тобто 201 465,10грн, тільки у франках. Відповідно, необхідно встановити, яка була вартість франка на кожну дату повернення Вами коштів. Призначайте експертизу з відповідними запитаннями і виходьте на реальну суму стягнення. Цілком можливо, що банк Вам вже винен переплачені кошти, або ж сплатите за рішенням суду копійки... Укрсиб від такого повороту став на вуха (там сильний переполох, вони перемудрили з кредитним договором), справа слухається в першій інстанції вже півтора року, суд призначив експертизу, чекаємо...

Сложно давать советы, не видя всего дела, а руководствуясь одной лишь экспертизой... Перепелюк Светлана Николаевна хороший специалист, она ответила бесстрастно на поставленные вопросы. Если договором предусмотрена выдача кредита путем безналичного перечисления шв.франка на текущий счет и есть соответствующий ордер, - не ломайте копья, судья сочтет кредит выданным и будет... прав. Важно то, что в договоре и каково фактическое исполнение. Кредит выдан согласно условий договора и тому есть надлежащее доказательство, - мемориальный валютный ордер. Если у них нет оригинала ордерочка, они вдобавок притащат выписку по текущему счету 2620, и это будет надлежащим доказательством (сводный первичный документ). Это не до конца правильно в теории, но для всей судебной вертикали будет достаточно, уже поверьте). Все последующие действия с полученными франками и другие обстоятельства не имеют значения для этого дела, с учетом заявленных банком исковых требований, увы. У меня есть пару аналогичных дел. Но не все так печально. Скорее всего надо просто будет изменить тактику. Внимательно посмотрите в свой кредитный договор в раздел "предмет договора": что там написано (дословно)?

О ВСУ. Я недавно уже высказывался по этому поводу... "Жити по-новому" означает буквально следующее: изменить законы/кодексы сложно (дорого, хлопотно, затратно). Поэтому пришла идейка оставить все как есть (и "закордонні партнери" спокойны), но при этом поменять... судебную практику через постановы ВСУ. Все срастается: законы старые, порядки, - такие как надо. Гениально.