alexburko

Очень сильно просили, видать...

Ну да... И чихать на прямую норму процессуального права (ст.201 ГПК). Может, все же для начала изменить процессуальный закон все таки хотя бы? Или будут дальше "шлифовать" законодательство путем его игнорирования через судебную практику для "как надо" и "про людське око"?...

Подавайте тщательно мотивированное ходатайство о вызове эксперта в заседание. Там у Вас будет возможность, задав эксперту вопросы, довести до сведения суда всю суть дела.

До юриста.

Похожие доводы насчет "он не недействителен, потом в ходе выполнения можете недоплатить или отсудить" были и в апелляции, но они были нивелированы простыми вопросами: "если с обманом согласились, то в момент заключения договор был действительным? А выполнение договора, - влияет на факт недействительности? В момент заключения заемщик руководствовался неверными данными от банка или нет? И если факт намеренного предоставления банком неверных данных перед заключением договора установлен и признан даже кассацией, то этот договор действителен? А какая норма материального права дает мне возможность легально не выполнить договорное обязательство (договор ведь действителен тогда)?..." После этого апелляционный суд принял законное решение, а кассация воспользовалась тем, что доводы там давать бессмысленно из-за того, что апелировать не к кому, - практики, позволяющей зайти в ВСУ на тот момент не существовало. Так что пусть себе подают в ВСУ, позиция тут бесспорная, разве что с оглядки на всушный беспредел-потомучтогладиолус надо поостеречься...

... В свое время товарищ из ВССУ Симоненко В.Н. отменила решения двух инстанций по аналогичной теме и направила дело на новое рассмотрение, согласившись при этом с обманом, но вменив суду выписать обстоятельства, которые на дело не влияли... суд первой инстанции долго не знал что с этим делать, но "коль пришло на пересмотр, то надо что-то делать", поэтому... отказал в иске. Апелляционная инстанция, выслушав доводы, доказавшие умысел, перепроверив все и вся, допросив эксперта, отменил решение суда первой инстанции, выписав на аж 8-ми страницах решение суда (знающие люди поймут ). А кассачка, углядев такое счастье (есть отказное первой инстанции, бинго!), быстренько все отрегулировала и оставила в силе бред первой инстанции. А там было буквально следующее: Суд, дослідивши висновок експерта при заявлених позовних вимогах щодо підтвердження позивачем факту вчинення обману із сторони Банку на замовчування істотних обставин, а саме приховування реальної сукупної вартості кредиту, розміру ануїтетного платежу та відсоткової ставки, які б вплинули на укладання кредитного договору оцінює його критично, оскільки позивач вказує про введення його в оману перед укладанням кредитного договору, дана інформація була представлена позичальнику перед підписанням договору, могла бути ним перевірена та деякі обставини, які були встановленні експертом вказувалися позивачем при поданні позову. Такий Висновок експертизи на думку суду повинен прийматися як доказ при доведеності наявності чи відсутності заборгованості, або ж при визначенні реальної суми, яка підлягає до сплати, розцінюючи його належність і допустимість при таких обставинах, що експертом було встановлено відповідність щомісячного платежу в розмірі 5827 грн. відсотковій ставці, визначеній у договорі в розмірі 16,5% річних і відповідність визначеного банком ануїтетного платежу в сумі 5827 грн. базовим умовам кредитування, зазначених в кредитному договорі від 29.02.2008р. №12-310/29. Разом з тим, позивач не позбавлений права на звернення із вимогами про тлумачення змісту правочину і за наслідками судового рішення та враховуючи висновки експертизи сплачувати кредитні платежі, або ж вимагати повернення надмірно сплачених коштів чи повернення майна, одержаного без достатньої правової підстави. Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх позовних вимог і заперечень За таких обставин, враховуючи наданні пояснення представника відповідача, які підтвердженні матеріалами справи суд вважає, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту вчинення обману із сторони Банку, внаслідок чого був укладений оспорюваний договір, відсутність доказів навмисного цілеспрямованого введення ОСОБА_1 в оману щодо вказаних ним фактів, які б вплинули на укладення правочину, відсутність умислу у відповідача, а також наявність всієї інформації у позичальника на час укладення договору, можливість проведення перевірки та не замочування про її існування відповідачем. Відтак, в задоволенні позовних вимог слід відмовити, поряд із вимогами про відшкодування понесених позивачем судових витрат, а саме витрат на правову допомогу в розмірі 4500 грн. та оплату 10000 грн. за проведення судової економічної експертизи. Будьте начеку!

Если честно, то в данном случае я согласен с судом, поскольку ВСУ институт прерывания исковой давности в своем постановлении вообще забыл. Эта Постанова очень интересная для практики и "вкусная", но боюсь на практику судов не повлияет. У меня есть похожее дело, круг рассмотрения сводится к тем же нюансам...

Спишут 100%. Расчет на то, что суды это долго/сложно/дорого/рисковано, к тому же есть ухвалки, что с Привата взыскивать низзя (днепровские). Так что слизывают все подряд, - политика банка (разговаривал с приматовцами)...

Наше решение.

Снесет апеляшка, аж загудит...

Ця позиція ВСУ є дуже сильним інструментом при вирішенні сімейних спорів по поділу майна. На практиці вдалося вирішити спір взагалі без суду, - за озвучених аргументів позивачка залишила заяву про поділ майна без розгляду, мужика вдалося врятувати він неминучого обдирання колишньою...

Смелая тема... Главное, по адресу

Могут, но в то же время просят практику ВСУ

То не мені, то судді з колегії Подано зустрічний позов про недійсність договору факторинга (банк, до речі, трактує це як договір... купівлі-продажу ). Тому потрібно довести необхідність наявності ліцензії для надання фінансової послуги....

Саме так. Ланцюжок вже бачу, залишається тільки все викласти і обгрунтувати.

Вірно. Проте нами доведено, що факторинг, - це відступлення права вимоги під фінансування боргів саме СПД, тобто в даному випадку, - це не факторинг, оскільки відступаються права вимоги до фізособи, а не до СПД. Відтак, банківська ліцензія, котра містить дозвіл на здійснення операцій з факторингу не надає банку права здійснювати відступлення права вимоги під фінансування боргів власне фізичних осіб. Саме тому суддя і задала питання: а де написано, що такі операції підлягають ліцензуванню?...

Мои оба банка являются финучреждениями. Судью интересует вопрос, и он юридический: яким НПА передбачено, що відступлення права вимоги щодо боргів фізичної особи підлягає ліцензуванню?...

Розглядається справа про недійсність договору факторингу (Свед-Дельта, два банки), справа в апеляції. Апеляційна колегія вагається (ще б пак, справа може бути дуже резонансна)... У судді виникло запитання, просте: яким НПА передбачено, що відступлення права вимоги щодо боргів фізичної особи підлягає ліцензуванню? (факторинг передбачає відступлення щодо СПД). Просять додаткові письмові пояснення... В кого які думки?

А что на счет "нарушенного права"?

а шо ж !

то купля-продажа, а то ипотека, и то банк...

Нив коем случае, смотрите Пленум и ГК. Если одна сторона уклоняется от нотариального удостоверения сделки ( в данном случае должник), то можно признать сделку действительной.

На месте банка (актуального ипотекодержателя) я бы подал иск о признании ипотечного договора действительным... Естественно, в качестве обеспечения иска наложил бы арест. Что тогда?

С момента нарушения Вами условий кредитного договора у банка возникло право на иск, исковая давность - 3 года, если в договоре не установлен увеличенный срок давности (в частности, Приват так любил делать). Подав иск, банк прервал течение срока исковой давности, с момента подачи иска этот срок начал новый отсчет. Для заемщика важным есть не момент заключения договора, а момент, когда заемщик узнал о своем нарушенном праве: заемщик мог и видеть сам договор, и подписывать его, но в момент его подписания не знал, что договор нарушает его права, а узнал, скажем, только вчера, из письменных разъяснений адвоката (подсказка ...).

Якщо мова про програму "Розстрочка. Стандарт", то є: умова про збільшення строку позовної давності не підписана клієнтом належним чином, оскільки міститься в Умовах кредитування, "розміщених на сайті Приватбанку". Є позиція ВССУ з даного питання. Якщо інша програма, - перевірте і дійте за аналогією.