mississ

1. Корреспондент Доброта "специализируется" на заказных сюжетах о "плохих" должниках и "хороших" банках. Ее сюжеты - разовые однодневки. Их потом днем с огнем нигде не сыщешь! Я уже с этим сталкивалась! 2. Относительно сюжета. Я его видела и меня удивило то, что женщина, которую якобы выселяли, часто снимается в передаче "Не ври мне" на "1+1". 3. Вас не удивило, что мужчина, который вселялся, так спокойно говорил на камеру , не прятал лица и четко объяснил без запинок условия торгов? Кто из смертных пробовал таким образом приобрести недвижимость? Это особая ниша обогащения для избранных. Собственно такой деребан нашей с вами собственности и был изначально целью повального валютного бума. 4. Почему исполнитель не озвучил фамилии судей? Ребята! Это 100%-но театральная постановка! Люди в панике и в обычной жизни так себя не ведут!

Пенсионный фонд решил незаконно ободрать всю мою семью! Эти придурки прислали письмо пенсионерке с требованием доплатить страховые взносы за 2010 год (она ПП, но на пенсии 4 года). Еще и названивают! Устроили террор, прям как калехторы! Далее, подали иск в суд (точь-точь, как у меня) на брата, тоже ПП, но который больше двух лет законно живет за рубежом. Письма в обычных конвертах... Конечно, бодаемся в обеих случаях. НО! Достал этот судейский беспредел по незаконному выбиванию денег!

За СМС-банкинг и в отделении не ужно расписываться. Я потеряла телефон и пришлось привязывать карту к новому номеру. Так вот в Примате сообщили, что услуга СМС-банкинг платная (3 грн./мес.), НО! Деньги снимаются только в том случае, если есть движение средств на счету. Т.е., если в июне я не снимала и не клала денег, то СМС соответственно не получала, поэтому деньги за эту услугу банк не снимал. ПС. МЫ ж не в России и не в США живем. Пускай банк докажет, что этот тел. номер принадлежит именно Вам.

Да, у Кужель есть кредит и были проблемы. За Катеринчука не знаю.

+3

Скопировала Памятку с соседнего ресурса....Так Вы и есть АВТОР сего замечательного произведения? Предлагаю подписаться. Такие труды должны иметь имя творца. Отпишитесь в личку, я откорректирую пост, а Вы опубликуете новый под Своим ником или именем. Ок?

Тоже интересует этот вопрос. Кто знает, какой нормативный акт нужно мне изучить, чтобы разобраться с правомерностью насчитывания пени?

Продовжую, бо просто не можу мовчати! Ітак, 3. З Постанови: «Відповідно до наведених приписів пенсійного законодавства, з липня 2010 року законодавством встановлений обов’язок щодо сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (в тому числі, шляхом сплати єдиного податку)»? Який припис пенсійного законодавства суд має на увазі і якого конкретно числа місяця липня 2010 року цей припис почав діяти? Даний пункт має визначальне значення в оспорювальній Постанові, оскільки суд зобов’язав мене сплатити доплату до страхових внесків з 1 липня 2010 року. Який законодавчий акт було прийнято 1 липня 2010 року, або який припис вступив у дію 1 липня 2010 року, що кардинально змінив ситуацію і дозволив УПФУ стягувати з ФОП додаткові кошти? Суд сам собі суперечить, опираючись на ЗУ № 2461-VI (абз.5.ст.4 Постанови) і водночас зобов’язуючи мене сплатити страхові внески за період з 1 липня по 30 вересня 2010 року. Слідуючи логіці прийнятої судом Постанови, то суд повинен був зобов’язати мене сплатити кошти до УПФУ від червня 2007 року, відколи я зареєструвалася ПП і сплачувала єдиний податок у розмірі 200 грн. щомісячно. 4. З Постанови: «Враховуючи норми пункту 7 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» до правовідносин, що є предметом розгляду в зазначеній адміністративній справі, повинні застосовуватися законодавство, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, тобто № 1058-IV». А як, же ст. 58 Конституції України ” Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі ”? 5. З Постанови: "пп.6 п.7 Розділу VIII. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким встановлено, що П.7 абз.7: « На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом». Тут навіть коментувати щось не має сенсу. Хто розбирається в темі, розуміє, про що я. Тепер розумію, чому таких рішень ІМЕНЕМ УКРАЇНИ не викладають у єдиному реєстрі...

Головуючий суддя постійно бив на те, що авто таки було придбано. Мовляв, якщо позичальник отримав гривню замість доляра, то він що думає кредит не віддавати? Натомість інша суддя намагалася з,ясувати, яку реальну послугу таки було надано, чи законно, чи мав банк право і т.д. Сашко настільки гарно і чітко витлумачив свою позицію, що навіть старенькі бабусі, які сиділи в залі (Сашкову справу слухали першою), почали кивати головами... Банкюрка либилась, плела щось про ст.5 Декрету і власні депозитні кошти... А тотім судді довго-довго і голосно-голосно сперечалися в нарадчій! Питав, а толку? І про чорну касу говорив і про те, що банк повинен подавати позов про визнання кредитного договору реально виконаного в гривні з усіма юридичними наслідками...Але, читайте абзац вище: перша інстанція зробила акцент на договірне право, а друга - придбав авто - верни кошти. Так і тут ні гривні, ні валюти позичальник в руках не тримав. І Сашко довів, що якщо і були якісь кошти, то виключно в руках банківського працівника... Тут і такої ланки, як салон нема! Усіма гострими питання Сашко дуже вміло користувався, але суд виявився (навіть не знаю, як охарактеризувати їх дію, бо таки розуміли, що виносять незаконне рішення!)...

По моим расчетам (согласно графику, где есть только тело), я переплатила на несколько лет вперед. Не признаю задолженности, как и самого факта получения кредита. О какой пене речь? А Софи дельно подметила. По цифрам выходит, что деньги от меня перестали поступать в 2010 году, по сегодняшний день понасчитывали "что надо было бы оплатить" и включили пеню с июня 2011 года по май 2012 года. Не много не мало увеличив суму иска на 25 тыс. грн. ПС. А что показала бы суд-эк. экспертиза, изучив квитанции об оплате кредита и %% 1002-2203, 1002-2208, 1002-2209 в евро? Фальшивость пока в сторону. Что Какой бы ответ дал эксперт?

Банк увеличил сумму иска за счет включения пени. Где-то проскакивала инфо о том, что пеня - заработок банка, с которого нужно платить налоги. Т.е., если сейчас эти цифры присутствуют на бумаге, то они должны быть отображены на банковских счет, как уже полученные. Помогите, пожалуйста нормативом, поскольку нужно писать возражения.

ПЕРЛИ з суддівської постанови: 1. Судом відхиляються доводи відповідача щодо протиправності нарахування страхових внесків з мотивів, що вона є платником єдиного податку, опадаткування яких визначається положеннями Указу №797/98, виходячи з наступного: Згідно ч.2.ст.5 ЗУ 1058, виключно цим законом визначається, в тому числі, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками. Указ Президента №797/98 не поширюється на спірні правовідносини у звязку з набранням чинності ЗУ 1058, оскільки Закон України Має вищу юридичну силу, ніж Указ (и это пишет судья об Указе президента № 797?!!!!!!!!! Именем Украины?!!!!!!!!!!!), який є підзаконним нормативним актом з питань оподаткування. Крім того, ЗУ 1058 був прийнятий пізніше за часом, тому до спірних правовідносин має застосовуватися саме цей Закон. 2. Пунктом 7 розділу 8 Прикінцеві та перехідні положення від 8 липня 2010 року ЗУ №2464-4 (діє з 1.01.2011 р.) (таки не рискнула написать, что с 07.08 или 17.80!!!!)встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальобовязкового держ. соц. страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1.01.2011, у т.ч. нарахорваних внесків, строк сплати яких на 1.01.2011 р. не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами заг.-обоязк. держ. соц. страх., своєчасністю сплати страхових внесків, застос. фін. санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. ПС. Констицию судья не уважает вообще!

Текста решения еще нет...Судья говорит, что успею подать апелляцию, поскольку 10 дней отсчитывается от даты получения ухвалы на руки. Это правда? Или с момента оглашения (тогда что писать, если я слышала одну фразу: суд ухвалив позов задовольныты ы стягнуты з...?)

Да нет, после Вас начали импровизировать... Например, принесли кредитное дело и сантехника в деле оставили (что меня весьма радует). Он в прошлом заседании под запись сказал, что ему известно о том, что стороны вносили в КД изменения и подписали доп. Теперь уже я ссылаюсь на договорное право (например, адвокат заявила сантехнику, что стороны договорились %% не платить). Но истец тупо игнорирует этот доп., который даже "Ваша честь" огласил действующим. Сегодня увеличили сумму иска и добавили екселевскую таблицу. Вот сижу, изучаю... Ссылка идет только на основной КД, о допе молчат. Но платежи (цифры в табличке - по 15%) понасчитывали по допу, а в преамбуле буквами - ссылка на КД (т.е. по 10,5%). Далее, среди граф есть"обликова ставка НБУ" (ну какое отношение она имеет к евро?). И видно ж для прикола подшили копию банковской лицензии за 02.09.2009 (на фига эта макулатура?) ПС. Увеличенную ксерокопию заявы на выдачу налички пришпилили. В моем экземпляре 4 подписи (да, и написано, что это аж 4-й примирнык. Кто-то сегодня давал цитату, что должно быть только 2), а на ихнем - 5. Просто сверху дорисована. Так вот досмотрелась, что это подпись главбуха, теперешнего в.о. управляющего. Это типа, что б он не отмазался или что?

Сегодня банк притащил в суд мое кредитное дело целиком, но посмотреть, что внутри заветной папочки, мне не удалось, поскольку заседание перенесли. Ничего нового я там не ожидаю увидеть, поскольку имела возможность ее полистать, когда не так сильно была с банком в ссоре. Разве, что новые решения кредитного комитета появились или что-то подделали. Так вот насчет поддельных доков и вопрос: как должен выглядеть этот мемориальный валютный ордер? Кто-то видел сей документ воотчию или только читали в нормативке, что он должен быть?

Что-то долго решение пишется! Хожу за ним, а оно все не готово. Если суд опирается на единственную норму - Закон ВР № 2461-1V от 08.07.2010 р, опубликованный 17.07.2010р.,и это действительно законно, то то почему на изготовление решения нужно две недели? И как расчитать суд. сбор в апеляцию? Это ведь иск майнового х-ру? ПФ не платила в первой инстанции, но заявила иск на 1288 грн., если 1%, то должна была бы внести 12,88 грн. В апеляцию идет 0,5% от 12,88 грн., но ПФ уменьшила суму к 632 грн. Тогда считаем 0,1 размера от мин. з/п (1070 грн.) = 107 грн. В апеляцию тогда нужно заплатить 50%, т.е. 53,50 грн. Это правильно?

Спасибо за ответ. У меня потребительский на ремонт, в валюте и на руки. Банк должен принести 2 дока: 1. мемориальный ордер с 2203 на 2620 (внутрибанк) 2. заяву на выдачу нала с 2620 на 1001 (с моей подписью) Все понятно! У меня в КД предвидено открытие поточного счета, но самого счета нет. Все ОК! п.3.9. З метою забезпечення належного і своєчасного виконання зобовязань Позичальником за цим Договором останній доручає Банку згідно ст.26 ЗУ "Про платіжні с-ми та переказ грошей в Україні" здійснювати договірне списання грощових коштів (сум кредиту та відсотків за користування ним, відсотків за неправомірне користування кредитом, комісійної винагогороди, неустойки а збитків) з рахунку Позичальника №, ,який знаходиться в філії БАНК за умови настання терміну погашення суми заборгованості за цим Договором". Банк этот пункт трактует по-своему. Он считает, что речь не о поточном 2620, о куче понаоткрытых 2209, 2208, 3738 и т.п. Вот только, что означает подчеркнутая фраза? Что значит настання термину погашення и о какой заборгованости речь?

А кто инициирует покупку валюты для заемщика? Если достаточно валютного мемориального ордера, что бы перечислить валюту заемщику на 2620 (а это внутрибанковский документ без подписи клиента), то банку не сложно будет его подделать и притащить в суд. Подправьте схему, кто разбирается в вопросе, плиз!

Памятка коллектору от alfaserv, может кому то это поможет избавится от них. Сборщику долгов (коллектору) Уважаемый сборщик долгов! Считаю своим гражданским долгом попытаться довести до вашего сведения следующее: Ваша деятельность является незаконной, противоречит многим нормам законодательства, но об этом позже. Только лишь обратившись к заемщику с фразой «отдай деньги» Вы уже становитесь потенциальным клиентом правоохранительных органов, а впоследствии возможно любимым питомцем Пенитенциарной системы. И если Вы думаете (либо Вас в этом убедили), что ваши действия законны, моральны, то хочу вас огорчить. Как только лично у Вас в связи с Вашей деятельностью начнутся проблемы, ваши хозяева от вас открестятся как от прокаженного и будут заверять, что они вас на такие шаги не понуждали. Задумайтесь! У Вас наверняка есть семья они вряд ли готовы к посещениям своего родственника в СИЗО. А теперь по порядку: Конституция Украины Стаття 3. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина, закріпленіцією Конституцією, не є вичерпними. Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності. Стаття 30. Кожному гарантується недоторканність житла. Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Стаття 68. Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Уголовный кодекс Стаття 11. Поняття злочину 1. Злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину. Стаття 18. Суб’єкт злочину 1. Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність. Стаття 19. Осудність 1. Осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Стаття 28. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією. Стаття 127. Катування 1. Катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється, а також з метою залякування чи дискримінації його або інших осіб - карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. 2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. Стаття 162. Порушення недоторканності житла 1. Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, - караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, - караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя Незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди або поширення цієї інформації у публічному виступі, творі, що публічно демонструється, чи в засобах масової інформації, - караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. Стаття 186. Грабіж 1. Відкрите викрадення чужого майна (грабіж) - карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до чотирьох років. 2. Грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинений повторно, або за попередньою змовою групою осіб, - карається позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років. 3. Грабіж, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдав значної шкоди потерпілому, - карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років. 4. Грабіж, вчинений у великих розмірах, - карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років. 5. Грабіж, вчинений в особливо великих розмірах або організованою групою, - карається позбавленням волі на строк від восьми до тринадцяти років із конфіскацією майна. Стаття 189. Вимагання 1. Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), - караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. 2. Вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років. 3. Вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмірах, - карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років із конфіскацією майна. 4. Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, - карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Стаття 231. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю. Умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей, а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істотну шкоду суб’єкту господарської діяльності, - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років. Стаття 232. Розголошення комерційної або банківської таємниці. Умисне розголошення комерційної або банківської таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв’язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб’єкту господарської діяльності, - карається штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк. Стаття 255. Створення злочинної організації 1. Створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією або участь у ній, або участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, а також організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об’єднань злочинних організацій або організованих груп - караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років. Стаття 355. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань 1. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, тобто вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов’язання з погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна за відсутності ознак вимагання, - карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. 2. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я, або з пошкодженням чи знищенням майна, - карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. 3. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, вчинене організованою групою або поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я, або таке, що завдало великої шкоди чи спричинило інші тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років. Другие нормативно-правовые документы ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність " встановлено, що банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, фінансово-економічний стан клієнтів та ін. Приватні особи та організації, які при виконанні своїх функцій або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали конфіденційну інформацію, зобов'язані не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб. Тобто банком у порушення вище зазначеної статті розголошується третій особі інформація, яка містить банківську таємницю. Ст. 23 Закону України «Про інформацію», інформація про особу охороняється законом. Надеюсь вышеизложенный материал станет полезен хотя бы одному попавшему в беду человеку, значит труд не напрасен. В продолжении темы: Справка-инструкция по правилам поведения и методам борьбы с этими деятелями 1.Коллектор никто и зовут его никак. Он такое же гражданское лицо как и Вы, не наделенный ни какими полномочиями. Все, что ему разрешено законом, просто напомнить Вам о существующем долге (и то при наличии у него законных оснований). 2.Колектор, как правило, из бывших сотрудников правоохранительных органов (причем не самый одаренный представитель этой профессии). Объясню почему. Человек находясь в трезвом уме и здравой памяти на эту престижную работу не пойдет, потому как понимает, что такая деятельность незаконна, либо по соображениям морали. Посему мы и наблюдаем ярких представителей определенной прослойки общества. 3. Действуют эти индивидуумы, как правило нагло, бесцеремонно и главное - быстро. То есть, что называется сходу запугать должника, засыпать словесным поносом типа: «Должен», «отдай», «брал-верни», «отберем все», «пустим по миру родственников», «посадим в тюрьму». Их задача – вывести вас из равновесия, сбить с толку и заставить думать о том, как вернуть долг, спасти имущество, оградить близких от неприятностей. А главный то вопрос - Кто они такие? (см. п.№1). Как себя вести Ни в коем случае не боятся! Страх - плохой советчик! Стараться держать себя в руках, они и хотят вывести Вас из равновесия, дабы вы начали совершать ошибки, ну или хотя бы втянуть Вас в дискуссию. Не вступать сними в длительные разговоры, тем более в споры (касается и телефонных звонков, просто повесьте трубку). Занятие вредное и бесполезное, их больше, они твердолобие и у них меньше моральных принципов. Ни в коем случае не впускать их в помещение. Даже при наличии рядом с ними представителей власти (участковых, судебных исполнителей). Не бойтесь огласки. Эти умники зачастую (иногда выполняют) пугают тем, что расскажут соседям или на работе какой вы злостный должник. Имеем, что имеем. Вашей вины в финансовом кризисе, падении курса гривны, войне в Африке - НЕТ. А эти люди просто мошенники и вымогают деньги. И вы со своей стороны будете очень благодарны соседям (на работе), если они подтвердят факт визита (звонка) письменно. Дабы вы впоследствии могли привлечь к ответственности этих опричников. Поверьте, быстро все забудется, или даже наоборот Вас за уважают. Не идите им на уступки (бесполезно- обманут!), ничего не подписывайте. Бумаги, которые они Вам суют, предложите направить как и положено почтой (заказным письмом). Не платите им денег. Должны Вы по прежнему банку (даже несмотря на как правило устные заверения банкиров об обратном). Поверьте, как правило, никаких бумаг юридически правильных и достоверных Вам предоставить не смогут. А даже если предоставят (о чудо!), тогда в СУД. Коллекторские претензии на Ваши денежки в суде не устоят. В худшем случае заплатите только то, что действительно должны банку. И запомните, эти «товарищи» действуют по принципу рэкета 90-х. Пришли, наехали - клиент поплыл. Будут доить. Дал отпор - забудут. У них «проблемки» в работе немеряно, посему по-быстрому снимают сливки. На длительное противостояние у них нет времени и ресурса. Удачи! Ну и в случае необходимости - на антерейде есть образец заявы в прокуратуру на этих деятелей. Автор - alfaserv Продолжение здесь: сообщение НБ УКРАИНЫ #5 27.06.2011 22:48 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=35127

Знаете, что давече на подобное замечание ответил судья? Он спросил в лоб: "А суд здесь причем? Деятельность банка контролируется НБУ. Вы обращались в НБУ? Да? И что вам ответили? Просто отписались? Вот видите? А от меня вы чего хотите? Чтобы я влезал в деятельность банка?" Понимаю, что маразм, но это реальная ситуация из жизни.

Для тех, кто в танке (т.е. лично для меня) систематизируем выдачу кредита в валюте: 2. Каким доком проводится 2203-2620? Мемориальным ордером. (внутри банковский документ) 3. Как из гривны получается валюта? Клиент дает поручение банку (каким доком?) на куплю валюты на межбанке. Каким доком банк показывает, что купил для вас валюту? Заявление на куплю валюты (с текущего счета, с подписью клиента) или платежное поручение в инвалюте (при наличии разрешения клиентом банку осуществлять такие операции)? 4. Каким доком сопровождается выдача купленной валюты в кассу (на руки клиенту?) Мемориальный ордер о зачислении на текущий счет безналичной гривны (это тот же док., что в п.2?) + заява на выдачу наличных 2620-1001 1. Проводка (2620 - 1001) - Заявление на выдачу налички Теперь это правильно? Если да, то банк должен предоставить: а) Мемориальный ордер 2203-2620 (банк кредитирует счет клиента) б) Платежное поручение в инвалюте (здесь легально образовывается валюта для клиента) в) Заявление на выдачу налички 2620 - 1001 (выдается валютный кредит клиенту на руки) Из этих доков на б) и в) должны стоять мои подписи, а) - внутрибанковский. Правильно?

Банкнюк в суде сказал, что проводку валюты 2203-1001 банк имеет право сделать, если он выдает привлеченные собственные средства (ссылался на ст.5 Декрета). Вот только судье не захотелось выяснять, привлек ли оный филиал оную сумму валюты в указанный операционный день. Ведь если в заяве на выдачу налички стоит время 11.00, то депозит кто-то должен был положить до указанного времени. В связи с этим вопросы: 1. Но даже если каким-то чудом банк сможет доказать для какого-то единственного заемщика такую выдачу, то как быть с погашением, минуя счет 2620? Как я могу законно выполнять обязательство, если у меня нет собственного поточного счета? 2. Если кредит гривенный, то выдача 2203-1001 катит. А как погашается? Что на 2203 или все-таки нужно поточный открывать в любом случае?

Спасибо за ликбез, ув. Алекс!

А какие "правильные" документы должны быть в случае правильного оформления кредита в валюте? 1. Заявление на выдачу налички (2620 -1001) 2. Каким доком проводится 2203-2620? 3. Как из гривны получается валюта? Клиент дает поручение банку (каким доком?) на куплю валюты на межбанке. Каким доком банк показывает, что купил для вас валюту? 4. Каким доком сопровождается выдача купленной валюты в кассу (на руки клиенту?)

Именно такой вопрос задают судьи. Они считают, что в лоб, что по лбу: какая разница, в какой валюте давали (дол., евро, франки, гривна), главное, что дали! Поэтому полностью удовлетворяют иски банков. Как вести себя в ситуации, когда судья уже начинает догонять суть вашей фразы: "Кредита согласно КД не получила"? Он же задает вопрос: ""Так вы гривну получили?" Не скажешь, что нет, глупо как-то. А если признаешь, судья спрашивает: "Так вы что думаете, если выдали гривну вместо доллара, то возвращать не нужно?" Это не теория, это реальность с недавнего суд. заседания. Что делать, чем апеллировать на такие выпады судей?