Постановление БП-ВС о хозяйственной юрисдикции спора касательно правомерности распоряжение горсовета о включении в перечень приватизации коммунального имущества

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа N 461/9726/14-а (К/9901/10086/18)

Провадження N 11-755апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Саприкіної І.В.,

суддів: Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Громадської організації "Правозахисний Центр імені генерала УНР Володимира Сікевича" на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Матковська З.М., судді: Затолочний В.С., Каралюс В.М.) від 10 березня 2016 року у справі за позовом Громадської організації "Правозахисний Центр імені генерала УНР Володимира Сікевича" до Львівської міської ради, треті особи: Управління культури Львівської міської ради, Громадська організація "Здорова Галичина", Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, Центральний парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького, Міський палац культури імені Гната Хоткевича, про визнання протиправними дій та скасування рішення,

УСТАНОВИЛА:

У серпні 2014 року Громадська організація "Правозахисний Центр імені генерала УНР Володимира Сікевича" (далі - ГО "Правозахисний Центр імені генерала УНР Володимира Сікевича") звернулася до Галицького районного суду міста Львова з позовом, у якому просила:

- визнати протиправними дії Львівської міської ради щодо включення в порядок денний та прийняття п. 32 додатку до ухвали Львівської міської ради від 18 липня 2013 року N 2562 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності міста Львова, що підлягають приватизації способом викупу", яким включено до переліку об'єктів комунальної власності міста Львова, що підлягають приватизації способом викупу, об'єкт по вулиці Болгарській N 4 у місті Львові загальною площею 1861,9 кв. м;

- скасувати п. 32 додатку до ухвали Львівської міської ради від 18 липня 2013 року N 2562 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності міста Львова, що підлягають приватизації способом викупу".

Постановою Галицького районного суду міста Львова від 02 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, чинній на момент постановлення вказаної ухвали, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Суд зазначив, що спір між сторонами повинен розглядатися за правилами господарського судочинства, оскільки рішення відповідача по суті є реалізацією волі власника на відчуження належних йому приміщень юридичним особам.

У квітні 2016 року ГО "Правозахисний Центр імені генерала УНР Володимира Сікевича" звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою про скасування ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року та направлення справи до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті, оскільки вважає, що за своїм характером цей спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 квітня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.

Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19 червня 2018 року передав вказану вище справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Цю ухвалу мотивовано тим, що в касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, що заявлений позов повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду встановила таке.

Ухвалою Львівської міської ради від 09 липня 2009 року N 2786 "Про надання в оренду нежитлових приміщень на вулиці Болгарській, 4 у місті Львові" нежитлове приміщення площею 1861,9 кв. м надано ГО "Здорова Галичина" в оренду терміном на 10 років для роботи гуртків спортивного і бального танців та культурно-мистецької галереї робіт обдарованих дітей.

11 січня 2010 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та ГО "Здорова Галичина" укладено договір оренди N 3-7424-10 на вказане нерухоме майно.

12 лютого 2010 року ГО "Здорова Галичина" подала до Львівської міської ради заяву та документи про включення нежитлових приміщень по вулиці Болгарській, 4, у місті Львові до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

18 липня 2013 року Львівська міська рада ухвалою N 2562 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності міста Львова, що підлягають приватизації способом викупу", затвердила перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації способом викупу, серед яких п. 32 додатку передбачено включення до переліку таких об'єктів нежитлове приміщення по вулиці Болгарській, 4, площею 1861,9 кв. м Вказаним об'єктом є будівля концертно-танцювального залу "Романтик".

Не погоджуючись з таким рішенням міської ради, ГО "Правозахисний Центр імені генерала УНР Володимира Сікевича" звернулася до суду з цим позовом про захист порушених, на її думку, прав та інтересів.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи щодо оскарження рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, перевіривши матеріали справи і заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України (у редакції Закону N 2147-VIII) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною 3 ст. 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Обґрунтовуючи свою позицію, ГО "Правозахисний Центр імені генерала УНР Володимира Сікевича" зазначила, що нею оскаржується рішення суб'єкта владних повноважень щодо продажу концертно-танцювального залу "Роматник", оскільки, на її думку, Львівська міська рада не мала правових підстав для прийняття такого рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття постанови суду першої інстанції) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями ст. 2, 4 та 19 КАС України (у редакції Закону N 2147-VIII), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Судом установлено, що у цій справі між сторонами на підставі ухвали Львівської міської ради від 18 липня 2013 року N 2562 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності міста Львова, що підлягають приватизації способом викупу", якою було включено орендований ГО "Здорова Галичина" об'єкт нерухомості до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу, виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів особи, тобто у даному випадку право ГО "Здорова Галичина" на приватизацію об'єкта нерухомості шляхом викупу.

Крім того, в цьому випадку Львівська міська рада, як орган місцевого самоврядування, реалізує право розпорядження комунальним майном від імені територіальної громади, а тому має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном, тобто є рівноправним суб'єктом господарських відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України (у вказаній редакції) кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

З огляду на наведене Велика Палата Верховного Суду погоджується з твердженням суду апеляційної інстанції, що цей позов з огляду на суб'єктний склад сторін має розглядатися в порядку господарської юрисдикції, оскільки оскаржуване рішення відповідача по суті є реалізацією волі власника на відчуження належних йому приміщень юридичній особі (ГО "Здорова Галичина").

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок Львівського апеляційного адміністративного суду про закриття провадження в цій справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України (у редакції, чинній на момент постановлення цієї ухвали).

Наведені в касаційній скарзі мотиви та доводи не спростовують цих висновків.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 349 КАС Українисуд касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги залишає її без задоволення, а судове рішення без змін, якщо немає підстав для його скасування.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 341, 342, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Громадської організації "Правозахисний Центр імені генерала УНР Володимира Сікевича" залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. Саприкіна

Судді:

С.В. Бакуліна Л.М. Лобойко

В.В. Британчук Н.П. Лященко

Д.А. Гудима О.Б. Прокопенко

В.І. Данішевська Л.І. Рогач

О.С. Золотніков О.М. Ситнік

О.Р. Кібенко В.Ю. Уркевич

В.С. Князєв О.Г. Яновська

[ANTIRAID]

Большая палата указала, что в этом случае городской совет, как орган местного самоуправления, реализует право распоряжения коммунальным имуществом от имени территориальной общины, а потому имеет равные права с гражданами и юридическими лицами, с которыми он вступает в отношения по владению, пользованию и распоряжению имуществом, то есть равноправным субъектом хозяйственных отношений.

Таким образом, учитывая субъектный состав сторон спор должен рассматриваться в порядке хозяйственной юрисдикции, поскольку оспариваемое решение ответчика по сути является реализацией воли собственника на отчуждение принадлежащих ему помещений.