Припинення зобов'язання прощенням боргу

[ais]

Есть ст.605 ЦПУ: Припинення зобов'язання прощенням боргу.

Смотрю на эту статью, как на вариант прекращения обязательств по кредитному договору, когда кредитор "бездействует".

Например, кредитор по решению суда взыскивает задолженность по кредиту, получил исполнительный лист, но в отведенный по закону 3-х летний период подачи исполнительного листа для принудительного взыскания в ДВС не подал. Можно ли этот факт бездействия кредитора считать, как факт прощения долга должнику, так сказать по "молчаливому согласию"? Ведь новый исполнительный уже кредитор не получит, т.к. вряд ли найдется для возобновление срока уважительная причина. С другой стороны, например, нет возможности исполнить решение суда, т.к. в нем не были указаны реквизиты кредитора для добровольного исполнения.

Судя по тексту статьи - допускается прощение долга кредитором в одностороннем порядке без согласия должника.

Если так, то как установить этот факт?

Что делать в ситуации описанной в примере, чтобы прекратить обязательства по кредитному договору?

ПС. с другой стороны такое бездействие кредитора можно расценить, как желание воспользоваться другим способом взыскания, например, за счет ипотеки, если он видит, что реально денег у заемщика нет. Так?

[ais]

Кстати, попутно вопрос: если исполнительный лист был взят до вступления новой редакции закона "Про виконавче провадження", то его уже можно предъявлять 3 года, а не 1?

[Pismoshnyi]

27 минут назад, ais сказал:

Кстати, попутно вопрос: если исполнительный лист был взят до вступления новой редакции закона "Про виконавче провадження", то его уже можно предъявлять 3 года, а не 1?

Тут трудно, было пару раз получалось отбивать такие листы и возвращать взыскателю, так как в них указан срок к исполнению в течении одного года. Но не во всех ДВС это прокатывает.

Было решение вышки, что если спок ИЛ вышел еще до принятия закона он не восстанавливается.

[ais]

2 минуты назад, Pismoshnyi сказал:

Было решение вышки, что если спок ИЛ вышел еще до принятия закона он не восстанавливается.

Ну, это вроде логично, а если не вышел, то что автоматом продлевается на основании новых норм закона?

ПС. если есть ссылка на решение, то поделитесь.

[Лев]

10 hours ago, ais said:

Что делать в ситуации описанной в примере, чтобы прекратить обязательства по кредитному договору?

ПС. с другой стороны такое бездействие кредитора можно расценить, как желание воспользоваться другим способом взыскания, например, за счет ипотеки, если он видит, что реально денег у заемщика нет. Так?

1. С момента подачи иска обязательства по договору прекращаются смещением срока кредитования. Появляется обязательство по решению суда, которое из-за бездействия банка принудительному исполненинию уже не подлежит.

2. Это один из видов примитивного банковского мошенничества. Но с радужной судебной перспективой для банка, если защищаться...

[ais]

58 минут назад, Лев сказал:

1. С момента подачи иска обязательства по договору прекращаются смещением срока кредитования. Появляется обязательство по решению суда, которое из-за бездействия банка принудительному исполненинию уже не подлежит.

То что появляется новое обязательство - это понятно, но ВС пишет, что срок давности не входит в перечень оснований для прекращения договора. Может есть что то свежее по этому поводу?

В итоге, остается только вариант добровольного исполнения, который в данной ситуации "в случае чего" исключает "поворот исполнения", хотя и признается (погашение после истечения срока давности), как надлежащий и дает возможность прекращения кредитного договора, а следом и договор ипотеки. Если не исполнять (что как бы логично, если не могут взыскать принудительно), то договора "зависают". Так? Или можно как то не исполнять, а "прикрутить" эту статью о прощенном долге (просто другого варианта пока не вижу) и прекратить договора?

1 час назад, Лев сказал:

2. Это один из видов примитивного банковского мошенничества. Но с радужной судебной перспективой для банка, если защищаться...

"Радужной" - это плюс для банка или минус, "если защищаться"? Что имелось ввиду?

[Лев]

13 hours ago, ais said:

То что появляется новое обязательство - это понятно, но ВС пишет, что срок давности не входит в перечень оснований для прекращения договора. Может есть что то свежее по этому поводу?

В итоге, остается только вариант добровольного исполнения, который в данной ситуации "в случае чего" исключает "поворот исполнения", хотя и признается (погашение после истечения срока давности), как надлежащий и дает возможность прекращения кредитного договора, а следом и договор ипотеки. Если не исполнять (что как бы логично, если не могут взыскать принудительно), то договора "зависают". Так? Или можно как то не исполнять, а "прикрутить" эту статью о прощенном долге (просто другого варианта пока не вижу) и прекратить договора?

"Радужной" - это плюс для банка или минус, "если защищаться"? Что имелось ввиду?

1. Договор уже прекращен, с момента обращения банка в суд.

2. Если есть большое желание заплатить, то платите...

3. Минус для банка, если  не подавал исполнительный лист.

[ais]

40 минут назад, Лев сказал:

1. Договор уже прекращен, с момента обращения банка в суд.

Почему с момента обращения в суд, а не с момента выставления требования (например в письменной форме, почтой) о досрочном погашении долга?

40 минут назад, Лев сказал:

2. Если есть большое желание заплатить, то платите...

"Только трУсы возвращают долги" (с) 

 

[ais]

40 минут назад, Лев сказал:

3. Минус для банка, если  не подавал исполнительный лист.

Если посмотреть со стороны "взыскания за счет ипотеки", то это скорее похоже на тактический ход, когда интересуют больше не деньги, а ипотека. Если  вдруг заплатит после истечения срока (например, не уследил), то получат двойное взыскание - и ипотека, и деньги.

[Лев]

9 hours ago, ais said:

Почему с момента обращения в суд, а не с момента выставления требования (например в письменной форме, почтой) о досрочном погашении долга?

Если было надлежащим образом оформленное письменное требование, то да...

[ais]

52 минуты назад, Лев сказал:

Если было надлежащим образом оформленное письменное требование, то да...

На Ваш взгляд это когда: письмом, подпись, печать, текст содержит ключевые фразы о досрочном возврате долга с указанием суммы долга и без варианта, что если погасите долг, то досрочно возвращать уже не надо.

Или Вы что то иное имели ввиду?

[Лев]

9 hours ago, ais said:

На Ваш взгляд это когда: письмом, подпись, печать, текст содержит ключевые фразы о досрочном возврате долга с указанием суммы долга и без варианта, что если погасите долг, то досрочно возвращать уже не надо.

Или Вы что то иное имели ввиду?

Может не иметь подписи, исходящей регистрации, без конкретной суммы и т.д.

[Marina-NET]

В 08.03.2019 в 23:01, ais сказал:

Кстати, попутно вопрос: если исполнительный лист был взят до вступления новой редакции закона "Про виконавче провадження", то его уже можно предъявлять 3 года, а не 1?

Здравствуйте! Вот в 2016 году была, ниже приведенная мной, Правовая позиция ВСУ, думаю, что и сегодня она актуальна :

 

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 

20 січня 2016 року

м. Київ

 

 

Судові палати у цивільних та адміністративних справах

Верховного Суду України в складі:

 

 

головуючого	Охрімчук Л.І.,
суддів:	Волкова О.Ф., Гриціва М.І.,	Лященко Н.П., Маринченка В.Л.,	Сеніна Ю.Л., Сімоненко В.М.,
	Гуменюка В.І.,	Панталієнка П.В.,	Терлецького О.О.,
	Кривенди О.В.,	Прокопенка О.Б.,	Яреми А.Г.,
	Кривенка В.В.,	Романюка Я.М.,

  

розглянувши на спільному судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та зобов’язання вчинити дії за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 квітня 2015 року та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 4 листопада 2014 року,  

 

в с т а н о в и л и :

 

У березні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою до відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві (далі – ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві) про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та зобов’язання вчинити дії. 

ОСОБА_1 зазначала, що 28 лютого 2014 року вона отримала постанову ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві від 6 лютого 2014 року, якою відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа від          2 жовтня 2013 року, виданого на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2011 року, про стягнення з неї на користь відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі – ВАТ «КБ «Надра») 1 млн 526 тис. 125 грн 22 коп. заборгованості.

Посилаючись на те, що вказане судове рішення набрало законної сили 7 березня 2011 року, а заява про примусове виконання цього рішення подана 3 лютого 2014 року, тому постанова про відкриття виконавчого провадження суперечить вимогам пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», за яким державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред’явлення документів до виконання, ОСОБА_1 просила скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов’язати державного виконавця відмовити у відкритті виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 липня 2014 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 до ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та зобов’язання вчинити дії відмовлено.

Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 4 листопада 2014 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28 липня 2014 року скасував та постановив нову ухвалу, якою в задоволенні зазначеної скарги           ОСОБА_1  відмовив з інших підстав. 

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 квітня 2015 року поновлено ОСОБА_1 строк для касаційного оскарження ухвал судів першої та апеляційної інстанцій; відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження у цій справі з підстави, передбаченої пунктом 5 частини четвертої статті 328 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

У заяві про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 квітня 2015 року та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 4 листопада 2014 року ОСОБА_1 просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення її скарги з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України підстави неоднакового застосування судами касаційної інстанції частини першої статті 24, пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На обґрунтування заяви ОСОБА_1 надала копії ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від  20 лютого 2013 року та 12 вересня 2014 року, ухвал Вищого адміністративного суду України від 3 жовтня 2013 року та 24 квітня 2014 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві ОСОБА_1 доводи, судові палати у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України дійшли висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За положенням пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Згідно із частиною першою статті 360⁴ ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд судових рішень за наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 355 цього Кодексу.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2011 року стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь ВАТ «КБ «Надра» 1 млн 524 тис. 305 грн 22 коп заборгованості, 1 тис. 700 грн судових витрат та 129 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього – 1 млн 526 тис. 125 грн 22 коп. Рішення набрало законної сили 7 березня 2011 року.

Станом на 9 березня 2011 року (дату набрання чинності Законом України від 4 листопада 2010 року № 2677-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» (далі – Закон № 2677-VІ)) виконавчий документ за вказаним судовим рішенням не видавався. 

2 жовтня 2013 року цим же судом видано виконавчий лист, який пред’явлено до виконання ВАТ «КБ «Надра» 3 лютого 2014 року.

Постановою ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві від 6 лютого 2014 року відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що у стягувача виникла можливість пред’явити виконавчий лист із часу його отримання – 2 жовтня 2013 року, що він здійснив 3 лютого 2014 року, тому підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження немає.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та постановляючи нову ухвалу про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1, апеляційний суд, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції, вважав, що дії державного виконавця вчинені відповідно до вимог статті 18, частини першої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки строк пред’явлення виконавчого документа до виконання зазначається у виконавчому документі, на підставі якого державний виконавець відкриває виконавче провадження.

Разом з тим в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 лютого 2013 року та 12 вересня 2014 року, та в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 3 жовтня 2013 року та 24 квітня 2014 року, наданих заявницею для порівняння, міститься висновок про те, що виконавчі документи, видані до набрання чинності Законом № 2677-VІ, пред’являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі (пункт 4 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону), тому підстав для відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим судом після набрання чинності вказаним Законом, у державного виконавця не було, оскільки стягувач пропустив річний строк для пред’явлення виконавчого листа до виконання.

Отже, існує неоднакове застосування судами касаційної інстанції пункту 2 частини першої статті 22, частини першої статті 24, пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 4 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2677-VІ, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судами касаційної інстанції зазначених норм матеріального права у подібних правовідносинах, судові палати у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України виходять з такого.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону № 2677-VІ) виконавчі документи можуть бути пред’явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, – протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи – протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із частиною другою статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень – з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, – з наступного дня після його постановлення.

Отже, за загальним правилом, виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред’явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

 За пунктом 4 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2677-VІ, який набрав чинності з 9 березня 2011 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред’являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

Таким чином, поширення дії норм вказаного Закону на правовідносини щодо пред’явлення виконавчого документа до виконання залежить від часу видачі такого документа.

У справі, яка переглядається, виконавчий лист суд видав 2 жовтня 2013 року, тобто після набрання чинності Законом № 2677-VІ, тому строк пред’явлення цього виконавчого листа до виконання повинен визначатися цим Законом і становити один рік з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили (7 березня 2011 року). 

Зазначення судом у виконавчому листі іншого строку пред’явлення його до виконання не має правового значення, оскільки такий строк встановлено імперативною нормою закону й не може бути змінено судом.

Суд має право лише поновити пропущений строк пред’явлення виконавчого листа до виконання за наявності відповідного клопотання стягувача та поважності причин пропуску цього строку (стаття 371 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 24, пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред’явлення якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

Саме такий правовий висновок міститься в судових рішеннях судів касаційної інстанції, наданих заявницею для порівняння.

Таким чином, у справі, яка переглядається, суди неправильно застосували норми пункту 2 частини першої статті 22, частини першої статті 24, пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 4 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2677-VІ, що призвело до неправильного вирішення справи, а це відповідно до статті 360⁴ ЦПК України є підставою для часткового скасування судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій та прийняття нового рішення про часткове скасування постанови державного виконавця з огляду на те, що виконавчий документ, виданий на підставі рішення суду після набрання чинності Законом України № 2677-VІ (9 березня 2011 року), був пред’явлений до виконання поза межами строків, установлених статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження», питання про поновлення пропущеного строку в установленому статтею 371 ЦПК України порядку не вирішувалося, і відповідно зазначена обставина, виходячи з положень статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», була підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 355, пунктом 1 частини першої, частиною третьою статті 360³, частиною першою, пунктом 2 частини другої статті 360⁴ ЦПК України, судові палати у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України 

 

п о с т а н о в и л и :

  

            Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

            Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 квітня 2015 року, ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 4 листопада 2014 року та ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28 липня 2014 року в частині відмови в задоволенні скарги   про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження скасувати.

            Скаргу ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та зобов’язання вчинити дії задовольнити частково. 

Постанову відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві від 6 лютого 2014 року про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2011 року за виконавчим листом від 2 жовтня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» 1 млн 526 тис. 125 грн 22 коп. заборгованості скасувати.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

 

 

Головуючий		Л.І. Охрімчук
Судді:	О.Ф. Волков   М.І. Гриців   В.І. Гуменюк   О.В. Кривенда   В.В. Кривенко   Н.П. Лященко   В.Л. Маринченко	П.В. Панталієнко                   О.Б. Прокопенко                   Я.М. Романюк                   Ю.Л. Сенін                   В.М. Сімоненко                   О.О. Терлецький                    А.Г. Ярема

 

 

 

 

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ

у справі № 6-711цс15

 

За змістом положень частин першої, другої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)») виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред’явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Зазначення судом у виконавчому листі іншого строку пред’явлення його до виконання не має правового значення, оскільки такий строк встановлено імперативною нормою закону й не може бути змінено судом.

За пунктом 4 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», який набрав чинності з 9 березня 2011 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред’являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

Таким чином, поширення дії норм вказаного Закону на правовідносини щодо пред’явлення виконавчого документа до виконання залежить від часу видачі такого документа.

У справі, яка переглядається, виконавчий документ, виданий на підставі рішення суду після набрання чинності Законом України № 2677-VІ (9 березня  2011 року), був пред’явлений до виконання поза межами строків, установлених статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження», питання про поновлення пропущеного строку в установленому статтею 371 ЦПК України порядку не вирішувалося, і відповідно зазначена обставина, виходячи з положень статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», була підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

 

 

Суддя Верховного Суду України                                                    Л.І. Охрімчук

 

 

[Marina-NET]

В 09.03.2019 в 09:15, Лев сказал:

1. С момента подачи иска обязательства по договору прекращаются смещением срока кредитования. Появляется обязательство по решению суда, которое из-за бездействия банка принудительному исполненинию уже не подлежит.

Здравствуйте! Считаю целесообразным признавать исполнительный документ таким, что не подлежит исполнению, особенно после легализации армии голодных частных исполнителей. Судебной практики по этому основанию не много, но правовая позиция обоснована.

Згідно приписів Інформаційного листа за Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 8 від 25 вересня 2015 року «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» (сторінка 10-11) - до інших причин визнання судом виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню судам слід відносити і таку, як «– пред’явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред’явлення цього листа до виконання»

Однако, вопреки здравому смыслу и теории права, некоторые судьи Верховного Суда упорно стоят на позиции, что судебное решение должно-обязано быть выполнено не зависимо от срока и причин невыполнения, "иначе зачем тогда решение принималось". "Внутреннее убеждение" этих судей настолько сильно, что они не только перестают воспринимать закон как данную им свыше "инструкцию", но и начинают путать Гражданский процессуальный кодекс с Криминальным кодексом, игнорируя, что ГПК не несет функции "наказания виновных", а разрешает споры между равными сторонами, т.е. устанавливает - как должно быть правильно и помогает сторонам следовать этим правилам, не более того. ИМХО

[ais]

21 час назад, Marina-NET сказал:

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ

у справі № 6-711цс15

Спасибо, пригодится.

Цитата

ЗУ Про виконавче провадження (редакция от 19.01.2019)
Розділ XIII 
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

5. Виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред’являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Правильно ли я делаю вывод, что если ИЛ в частности выдан еще в начале 2016 года, где в нем срок предъявления указан 1 год, то не смотря на это императивно срок предъявления этого ИЛ теперь = 3 года? Или все-таки 1 год и его срок перед предъявлением нужно было поновити?

ПС. задам еще попутно вопрос: подан ИЛ, важны сроки подачи, играют роль считанные дни. Если считать по дате указанной на заяве взыскателя об открытии ВП, то срок не нарушен. А если по дате регистрации этой заяви в ДВС,  то срок уже пропущен. Но если заява была подана не через канцелярию, а отправлена, например, письмом, то срок все-таки не пропущен. Как в этой ситуации определить как была подана заява, если исполнитель и канцелярия не знают или не хотят говорить, а конверта типа в деле нет? Что делать?

[Marina-NET]

18 минут назад, ais сказал:

5. Виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред’являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Увы, этими Переходными положениями (на мой взгляд неправомерно) новой редакции ЗУ был автоматически увеличен срок подачи ранее выданных исполнительных документов к исполнению - до 3 лет (по аналогии с незаконными Переходными положениями ЗУ "о улучшении кредитования") - таких добрых и умных депутатов мы выбираем. Однако, следует учитывать, что начало этого срока подачи ИД к исполнению отсчитывается не со дня выдачи ИД, а - 2. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили

По общему правилу, в нашей стране, если закон разрешает подачу любого документа почтовой службой, то днем его подачи считается передача документа почтовой службе для отправки организации адресату. У меня были случаи, когда суд считал не пропущенным срок подачи ИД в ДВС даже когда Стягувач направлял почтой ИД в неправильный орган ДВС.

Такие дела

[centurion]

4 minutes ago, Marina-NET said:

Увы, этими Переходными положениями (на мой взгляд неправомерно) новой редакции ЗУ был автоматически увеличен срок подачи ранее выданных исполнительных документов к исполнению - до 3 лет (по аналогии с незаконными Переходными положениями ЗУ "о улучшении кредитования") - таких добрых и умных депутатов мы выбираем. Однако, следует учитывать, что начало этого срока подачи ИД к исполнению отсчитывается не со дня выдачи ИД, а - 2. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили

По общему правилу, в нашей стране, если закон разрешает подачу любого документа почтовой службой, то днем его подачи считается передача документа почтовой службе для отправки организации адресату. У меня были случаи, когда суд считал не пропущенным срок подачи ИД в ДВС даже когда Стягувач направлял почтой ИД в неправильный орган ДВС.

Такие дела

Прямое нарушение Конституции и за это проголосовавшие депутаНы должны рано или поздно понести уголовную ответственность.

[Marina-NET]

1 час назад, ais сказал:

Как в этой ситуации определить как была подана заява, если исполнитель и канцелярия не знают или не хотят говорить, а конверта типа в деле нет? Что делать

Думаю, что необходимо тщательно изучить материалы исполнительного дела при ознакомлении (право предусмотрено ЗУ), и в случае отсутствия "конверта": просить у ДВС выписку из журнала входящей корреспонденции + запрос Стягувачу о предоставлении копии Поштового опису об отправке заявления в ДВС. Если никто ничего упорно не дает, значит есть "нюансы" и можно обращаться в суд о признании Постанови об открытии исполнительного производства незаконной. Что касается даты или исходящего номера на заявлении Стягувача, то он может нарисовать себе любые цифры, даже поставить дату выдачи ИД. ИМХО

[Marina-NET]

1 час назад, centurion сказал:

Прямое нарушение Конституции и за это проголосовавшие депутаНы должны рано или поздно понести уголовную ответственность.

Да, иногда очень хочется "возмездия", но европейские ценности говорят, что политическая позиция уголовно не наказуема, а именно под нее и "закосят" все эти лоббисты корпоративных интересов. Когда приняли эту новую редакцию ЗУ О исполнительном производстве, меня тоже удивило : а почему 3 года, а не 5, 10 лет, бессрочно ; как возникла такая идея присекательного  срока? Ранее, в предыдущих законах, когда срок был 3 года - он не возобновлялся, а исчерпывался ; затем поменяли на 1 год - есть какая-то логика : период за который точно можно все успеть подать ; теперь наступил период алогизма. ИМХО

[ais]

4 часа назад, Marina-NET сказал:

Думаю, что необходимо тщательно изучить материалы исполнительного дела при ознакомлении (право предусмотрено ЗУ), и в случае отсутствия "конверта": просить у ДВС выписку из журнала входящей корреспонденции + запрос Стягувачу о предоставлении копии Поштового опису об отправке заявления в ДВС. Если никто ничего упорно не дает, значит есть "нюансы" и можно обращаться в суд о признании Постанови об открытии исполнительного производства незаконной. Что касается даты или исходящего номера на заявлении Стягувача, то он может нарисовать себе любые цифры, даже поставить дату выдачи ИД. ИМХО

Да, согласен. Думал правда, что может есть какие-то ещё варианты. Единственное, так это все-таки сначала подам жалобу в суд на открытие ВП (сроки ведь ограничены, а исполнители не дремлют, тем более когда их стимулируют), а уже потом заяву истребовать эти доказательства (при необходимости естественно, ведь в гражданском кодексе нет презумпции невиновности - пусть сами доказывают, что конверт был и он был отправлен до истечения срока).

[Лев]

5 hours ago, Marina-NET said:

Да, иногда очень хочется "возмездия", но европейские ценности говорят, что политическая позиция уголовно не наказуема, а именно под нее и "закосят" все эти лоббисты корпоративных интересов. Когда приняли эту новую редакцию ЗУ О исполнительном производстве, меня тоже удивило : а почему 3 года, а не 5, 10 лет, бессрочно ; как возникла такая идея присекательного  срока? Ранее, в предыдущих законах, когда срок был 3 года - он не возобновлялся, а исчерпывался ; затем поменяли на 1 год - есть какая-то логика : период за который точно можно все успеть подать ; теперь наступил период алогизма. ИМХО

3 года пролоббировали банки, чтобы совать туда-сюда исполнительный лист (в исполнительную - из исполнительной), до бесконечности накручивать проценты. Только зря капустой вагоны загружали - ВС поставил крест на их либидо, фрикции исполнительного листа стали бесполезными, если элементарно сопротивляться...

[Bolt]

1 час назад, Лев сказал:

ВС поставил крест на их либидо, фрикции исполнительного листа стали бесполезными, если элементарно сопротивляться...

Например...

[Marina-NET]

В 12.03.2019 в 10:49, ais сказал:

Правильно ли я делаю вывод, что если ИЛ в частности выдан еще в начале 2016 года, где в нем срок предъявления указан 1 год, то не смотря на это императивно срок предъявления этого ИЛ теперь = 3 года? Или все-таки 1 год и его срок перед предъявлением нужно было поновити?

Здравствуйте! Мучает меня Ваш вопрос. Все-таки, я считаю правильным и необходимым подавать заявление о признании исполнительного документа таким что не подлежит исполнению. Я выше писала ссылочку на Пленум. В заявлении так и писать : ИД (ВЛ) №дата должен был быть подан Стороной истца в орган ДВС для принудительного исполнения судебного решения №дата, вступившего в законную силу на основании постанови/ухвали апелляционной инстанции №дата, в соответствии со сроком его подачи, указанным в ИД (ВЛ), а именно - дата. В установленный законом и ИД (ВЛ) срок такой документ не был подан для принудительного исполнения судебного решения, а следовательно утратил силу исполнительного документа, начиная от даты (дата вступления реш.суда в силу + 366 дней) - согласно ЦПКУ (в редакции на дату возникновения и прекращения подачи ВД в ДВС или просто напишите номер старой редакции ЦПКУ) ЗУ О исполнительном производстве (в редакции на дату возникновения и прекращения подачи ВД в ДВС или просто напишите номер старой редакции ЗУ) и правовых заключений Пленума №дата, которым установлено, что... Стягувач по ИД не обращался в суд о продлении срока подачи ИД с целью принудительного исполнения решения. Потому, прошу суд признать ИД №дата таким, что не подлежит исполнению от даты.

Можно параллельно оспаривать Постанову об открытии исполнительного производства - просто не указывать в заявлении какой именно должен быть на Ваш взгляд срок для предъявления данного ИД (такие цифры суд и сам должен знать после переаттестации), а просто писать что установленный законом срок очевидно и без сомнений пропущен, а значит исполнитель нарушил/не исполнил закон, регламентирующий его профессиональную деятельность, принял незаконную Постанову, которая подлежит скасуванню 

Вот

Изменено March 13, 2019 пользователем Marina-NET
моя ошибка

[Лев]

21 hours ago, Marina-NET said:

 

Можно параллельно оспаривать Постанову об открытии исполнительного производства - просто не указывать в заявлении какой именно должен быть на Ваш взгляд срок для предъявления данного ИД (такие цифры суд и сам должен знать после переаттестации), а просто писать что установленный законом срок очевидно и без сомнений пропущен, а значит исполнитель нарушил/не исполнил закон, регламентирующий его профессиональную деятельность, принял незаконную Постанову, которая подлежит скасуванню 

Вот

Разве переаттестация знаний кому-то добавила?

[Лев]

On 3/12/2019 at 8:59 PM, Bolt said:

Например...

После нескольколетней "оргии" банкира с исполнителем (в тайне от должника) банкир обращает через суд взыскание на ипотечное имущество, указывая в несколько раз большую от ранее присуженной сумму "задолженности" - по "состоянию" на момент второго обращения в суд...